Позначка: Коломойський

  • Англійський суд підтвердив стягнення $3 млрд з Коломойського і Боголюбова

    Англійський суд підтвердив стягнення $3 млрд з Коломойського і Боголюбова

    Апеляційний суд Англії залишив у силі рішення Високого суду Англії та Уельсу у справі проти колишніх власників ПриватБанку Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова, підтвердивши їхній обов’язок виплатити державному банку понад $3 млрд компенсації. Це рішення охоплює відшкодування збитків, нараховані відсотки та судові витрати, і фактично закріплює попередній висновок британського суду про масштабне шахрайство проти фінансової установи.

    Про це повідомив ПриватБанк, наголосивши, що апеляційна інстанція повністю підтримала позицію банку та відхилила аргументи сторони захисту. Зокрема, суд не прийняв доводи Коломойського та Боголюбова про нібито компенсацію або “повернення” коштів через інші фінансові операції, здійснені після виведення активів, визнавши такі твердження юридично неспроможними та такими, що не впливають на факт завданих збитків.

    У рішенні суду підтверджено попередні висновки Високого суду Англії та Уельсу, який встановив, що колишні власники банку були причетні до масштабної схеми незаконного виведення коштів. Британська юрисдикція кваліфікує справу як одну з найбільших банківських справ про міжнародне шахрайство, що розглядалися в її межах, з огляду на обсяг коштів, складність транзакцій та багаторівневу структуру операцій.

    ПриватБанк у своїй заяві підкреслив, що рішення апеляційного суду є ключовою віхою у багаторічному процесі судового переслідування, який триває в кількох юрисдикціях. У банку зазначили, що ще у 2017 році Високий суд Англії ухвалив наказ про всесвітній арешт активів відповідачів, що дозволило юридично обмежити їх можливості розпоряджатися майном у різних країнах і забезпечити основу для подальшого стягнення.

    Згідно з фінальними параметрами рішення, основна сума збитків, визначена судом, становить приблизно $1,763 млрд, ще близько $1,19 млрд — це нараховані відсотки за період користування коштами, а також окремо передбачено авансовий платіж для покриття судових витрат ПриватБанку в розмірі близько £76,4 млн, що еквівалентно майже $100 млн. Загальна сума зобов’язань перевищує $3 млрд.

    У ПриватБанку наголошують, що після того, як колишні власники не виконали добровільне зобов’язання сплатити кошти до визначеного терміну — 24 листопада 2025 року — банк переходить до наступної фази процесу, а саме примусового виконання рішення. Це передбачає пошук і стягнення активів відповідачів у різних юрисдикціях, де британські судові рішення визнаються та можуть бути реалізовані.

    Голова наглядової ради ПриватБанку Нільс Мелнгайліс назвав рішення апеляційного суду знаковим для всієї справи, підкресливши, що воно підтверджує правомірність позиції банку та міжнародну підтримку процесу повернення коштів. За його словами, співпраця з міжнародними партнерами та юридичними радниками дозволила довести справу до стадії, коли рішення суду набуло остаточного характеру в апеляційній інстанції.

    У банку також нагадали, що ще раніше, 30 липня 2025 року, Високий суд Лондона ухвалив фінальне рішення, яким визнав Коломойського, Боголюбова та пов’язані з ними структури винними у незаконному виведенні понад $1,9 млрд із банку. Це рішення стало основою для подальшого визначення остаточного розміру компенсації з урахуванням відсотків і витрат.

    Окремо судові матеріали вказують, що розслідувані операції мали складну структуру з використанням мережі компаній та транзакцій, які, за версією позивача, були спрямовані на приховування реального руху коштів. Британський суд у своїх висновках погодився з аргументами ПриватБанку, що йдеться про систематичне виведення активів у значних обсягах.

    Таким чином, рішення апеляційного суду фактично закріплює попередні висновки британської судової системи та посилює позицію ПриватБанку у подальшому примусовому стягненні активів колишніх власників. Банк заявляє, що має намір продовжувати всі юридичні процедури до повного виконання рішення та повернення коштів, які вважає втраченими внаслідок шахрайських дій.

    Це рішення також має значний міжнародний резонанс, оскільки підтверджує здатність державних фінансових установ України відстоювати свої інтереси у провідних судових юрисдикціях світу, включно з Великою Британією, де такі справи розглядаються з особливо високими стандартами доказування та юридичної перевірки.

  • Санкції з політичним резонансом: Зеленський вдарив обмеженнями по Богдану та ще чотирьох фігурантах

    Санкції з політичним резонансом: Зеленський вдарив обмеженнями по Богдану та ще чотирьох фігурантах

    Президент України Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо застосування санкцій проти п’ятьох осіб, серед яких — колишній керівник Офісу президента Андрій Богдан. Відповідна інформація оприлюднена на офіційному ресурсі глави держави.

    Окрім Богдана, санкції запроваджені проти українського бізнесмена Богдана Пукіша, російського підприємця Алана Кірюхіна, а також двох представників російського спортивного середовища — Станіслава Позднякова та Михайла Маміашвілі, яких українська сторона пов’язує з пропагандистською діяльністю у сфері спорту.

    Рішення РНБО передбачає комплекс обмежувальних заходів. Зокрема, йдеться про блокування активів, заборону здійснення торговельних операцій, обмеження на виведення капіталу за межі України, а також анулювання або призупинення дії ліцензій та інших дозвільних документів. Окрім цього, санкції включають позбавлення державних нагород і заборону на участь у приватизації чи оренді державного майна строком на 10 років.

    Такі кроки вписуються у загальну політику держави щодо посилення санкційного тиску як на осіб, пов’язаних із країною-агресором, так і на тих, кого українська влада вважає загрозою національній безпеці або економічним інтересам.

    Окрему увагу привертає включення до санкційного списку Андрія Богдана — фігури, яка відігравала важливу роль у політичному житті України після перемоги Зеленського на президентських виборах 2019 року. Саме Богдан очолював Офіс президента у перший рік каденції глави держави та вважався одним із ключових архітекторів початкового етапу роботи нової влади.

    До призначення в ОП Богдан мав досвід роботи в уряді та юридичній сфері, зокрема був урядовим уповноваженим з питань антикорупційної політики, а також співпрацював як адвокат із бізнесменом Ігорем Коломойським. У лютому 2020 року його було звільнено з посади, після чого керівником Офісу президента став Андрій Єрмак.

    Аналітики зазначають, що включення колишніх високопосадовців до санкційних списків є нетиповим, але не безпрецедентним кроком для української політики. Це може свідчити як про зміну підходів до оцінки діяльності окремих осіб, так і про прагнення влади посилити контроль над внутрішніми процесами в умовах війни.

    Водночас експерти наголошують, що санкції є політичним і правовим інструментом, який використовується для швидкого реагування на загрози. Вони не замінюють кримінального переслідування, але можуть обмежити можливості фігурантів здійснювати фінансову чи іншу діяльність.

    Що стосується інших осіб у списку, то їх включення пов’язують із діяльністю, яка, за оцінками української сторони, сприяє російській пропаганді або економічним інтересам РФ. Зокрема, представники спортивних організацій можуть бути причетні до використання спорту як інструменту політичного впливу.

    Санкційна політика України суттєво активізувалася після початку повномасштабної війни. РНБО регулярно ухвалює рішення про введення обмежень проти фізичних і юридичних осіб, які, на думку держави, становлять загрозу безпеці або співпрацюють із країною-агресором.

    Важливим аспектом є і міжнародний контекст. Україна прагне синхронізувати свою санкційну політику з партнерами, зокрема країнами Європейського Союзу та США. Це дозволяє підвищити ефективність обмежень і ускладнити обхід санкцій через інші юрисдикції.

    Політичні оглядачі також звертають увагу, що подібні рішення можуть мати як внутрішньополітичні, так і зовнішньополітичні наслідки. Вони впливають на баланс сил у політичному середовищі та сигналізують про наміри влади щодо подальших дій.

    Наразі офіційні причини включення конкретних осіб до санкційного списку детально не розкриті. Це типова практика, оскільки частина інформації може мати обмежений доступ із міркувань безпеки.

    Очікується, що в найближчий час можуть з’явитися додаткові роз’яснення або нові рішення РНБО, які продовжать формування санкційної політики держави.

    Указ Зеленського став ще одним кроком у напрямку посилення контролю над політичними та економічними процесами в Україні в умовах війни, водночас відкривши новий етап дискусій щодо ролі санкцій як інструменту державної політики.

  • Коломойський заявив у суді, що Міндіч попередив його про підозру за тиждень до обшуків

    Коломойський заявив у суді, що Міндіч попередив його про підозру за тиждень до обшуків

    Олігарх Ігор Коломойський заявив, що заздалегідь знав про підготовку слідчих дій проти нього. Про це він повідомив під час останнього судового засідання.

    За словами бізнесмена, про майбутню підозру та можливе затримання його попередив бізнес-партнер, співвласник студії «Квартал 95» Тімур Міндіч. Як стверджує Коломойський, це сталося приблизно за тиждень до того, як до нього прийшли правоохоронці.

    «Я ж нікуди не поїхав. Тому це все несерйозно, я нікуди не збираюсь тікати», — заявив Коломойський у суді.

    Водночас олігарх додав, що сам Міндіч, за його інформацією, також був попереджений про підготовку правоохоронної операції «Мідас». За словами Коломойського, це сталося за кілька годин до її початку.

    За його версією, саме завдяки цьому Міндіч зміг виїхати та уникнути отримання підозри.

    Нагадаємо, ім’я Тімура Міндіча фігурує у так званому «Міндічгейті» — гучному скандалі, пов’язаному з корупційними підозрами та витоком інформації про слідчі дії.

    Наразі правоохоронні органи публічно не коментували заяви Коломойського щодо можливого попередження про слідчі заходи.

  • Виявлено схему відмивання грошей для заборонених онлайн-казино з оборотом $30 млн на місяць

    Виявлено схему відмивання грошей для заборонених онлайн-казино з оборотом $30 млн на місяць

    Колишній соратник Ігоря Коломойського Богдан Якимець опинився в центрі масштабної схеми відмивання коштів для заборонених у СНД онлайн-казино 1XBet та Prematch. За даними джерел, оборот цієї схеми сягає близько 30 мільйонів доларів на місяць, а її реалізація забезпечується через підставні платіжні системи та сприяння корумпованих силовиків в Україні та Росії.

    За інформацією, Якимець створив кілька платіжних систем через підставних осіб у РФ і отримав гарантії від Роскомнагляду щодо неблокування низки доменів. Це дозволило 1XBet і Prematch легально обробляти платежі, фактично обходячи санкції та відмиваючи кошти. Частина прибутку від операцій йшла безпосередньо Якимцю.

    Серед ключових фігурантів українського напрямку Prematch зазначають тернопільського бізнесмена Михайла Хариша, засновника компанії, та директора Володимира Берегового. Хариш раніше працював у Фонді соціального захисту осіб з інвалідністю та брав участь у більш ніж 1700 тендерах через компанію «Перша приватна експертиза». Також Якимець та Хариш співпрацювали у «Терпласт Груп» і підтримують тісні зв’язки з екскерівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назаром Холодницьким.

    Офіс Prematch розташований на 18-му поверсі IQ Business Centre, де ведеться управління діяльністю компанії та організація роботи ІТ-команди. Журналісти зафіксували автомобіль, зареєстрований на батька Якимця, біля офісу Ігоря Коломойського під час переговорів щодо «ПриватБанку».

    Судові питання також впливають на діяльність Prematch в Україні. Кіпрська компанія «Риллиус Холдинг Лімітед», власник бренду Parimatch, подала позов до Господарського суду Києва з вимогою заборонити КРАІЛ видавати ліцензію Prematch через схожість назв. 7 жовтня 2024 року суд задовольнив позов, і наступного дня КРАІЛ призупинила розгляд заявки Prematch на ліцензію для онлайн-азартних ігор.

    Діяльність Богдана Якимця та його зв’язки з Prematch викликають серйозні питання щодо прозорості та законності операцій на українському ринку азартних ігор, а також про роль силових структур у підтримці такої діяльності.

  • Сенсації не буде: опальний олігарх Ігор Коломойський розкаже журналістам “як у нього віджали Приват”

    Сенсації не буде: опальний олігарх Ігор Коломойський розкаже журналістам “як у нього віджали Приват”

    За інформацією джерел видання 360ua.news з оточення Ігоря Коломойського, під час завтрашнього спілкування з журналістами, олігарх планує в чергове розказати про те, як у нього з партнерами “віджимали ПриватБанк”.

    Нагадаємо, опальний український олігарх Ігор Коломойський запросив журналістів і громадськість на судове засідання, яке має відбутися у понеділок, 8 грудня. Деякі експерти припускають, що він може зробити ряд гучних заяв, що можуть зкомпроментувати Володимира Зеленського.

  • Як із Запорізького заводу феросплавів роками виводили кошти через фіктивні компанії

    Як із Запорізького заводу феросплавів роками виводили кошти через фіктивні компанії

    З Запорізького заводу феросплавів (ЗЗФ) — одного з найбільших феросплавних виробників Європи, де 25,5% акцій належить державі — упродовж 2016–2023 років було виведено щонайменше 1,31 млрд грн. Про це йдеться у матеріалах кримінального провадження, відкритого за фактами масштабного привласнення майна, шахрайства та відмивання коштів.

    За даними слідства, кошти отримували компанії, які оформлювалися як підрядники із «переробки виробничих відходів». Насправді вони виконували фіктивні операції, що дозволяли виводити з підприємства металургійну сировину та переводити її в «чорну» готівку. Схема, за попередніми даними, діяла за впливу олігархів Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова.

    Як працювала схема

    Організована група створювала або купувала десятки фіктивних компаній, які начебто займалися переробкою відходів феросплавного виробництва. Серед основних фірм, що отримували найбільші суми:

    • ТОВ «Гудінвест ОКПО» (ЄДРПОУ 42049986) — 916,6 млн грн
    • ТОВ «Агарда ЛТД ОКПО» (39461026) — 263,7 млн грн
    • ТОВ «Топаз Техно» (40722614) — 129 млн грн

    Компанії оформлювали документи про «переробку відходів» і передачу феросплавів назад на завод. Фактично ж продукція вивозилася, а документи були підроблені.

    Гроші проходили через ланцюги «прокладок» — понад 60 підприємств, серед яких кооперативи, ринки, благодійні фонди та навіть муніципальні структури. Це давало змогу приховати реальних отримувачів коштів і легалізувати виведені суми.

    Роль «Технікс Капітал Менеджмент»

    Останньою ланкою була компанія ТОВ «Технікс Капітал Менеджмент» (ТКМ). Її статутний капітал у 2017–2019 роках зріс із 25 тисяч до 71,9 млн грн.

    Номінальні власники ТКМ офіційно мали мінімальні доходи, але «вносили» готівкою суми у десятки мільйонів гривень. У 2023 році частки підприємства були фіктивно перепродані новим «власникам» без реальних розрахунків, а державний бюджет недоотримав щонайменше 14 млн грн податків.

    Слідство встановило також:

    • ключовою фігурою була особа, що представляла «кінцевого бенефіціара» ЗЗФ і погоджувала всі великі розрахунки;
    • у 2017 році двоє учасників під погрозами відібрали доступ до банкінгу «Топаз Техно» і вивели 60 млн грн;
    • Держфінмоніторинг та АРМА підтвердили наявність ознак відмивання коштів.

    Кримінальна кваліфікація

    Провадження №12024000000001605 розслідується за найтяжчими статтями Кримінального кодексу України:

    • ч. 5 ст. 190 — шахрайство в особливо великому розмірі
    • ч. 5 ст. 191 — привласнення чи розтрата майна
    • ч. 3 ст. 209 — відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом

    Розслідування триває, а коло причетних осіб розширюється.

  • Україна купує «свій» газ у Європі утричі дорожче через приватний експорт з родовищ

    Україна купує «свій» газ у Європі утричі дорожче через приватний експорт з родовищ

    Англійський суд зобов’язав колишніх власників ПриватБанку Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова відшкодувати близько $3 млрд збитків і судових витрат. На цьому тло українська дійсність демонструє інше: гучні вироки не обов’язково блокують старі схеми у зерновій логістиці й газовидобутку.

    У липні Високий суд Англії визнав двох українських бізнесменів відповідальними за масштабне шахрайство проти ПриватБанку, а тепер визначив і суму компенсації — близько $3 млрд. Рішення стало резонансним сигналом для міжнародних юрисдикцій і кредиторів, однак в Україні, за оцінками експертів ринку, олігархічні конструкції продовжують працювати — через контроль над логістикою, ресурсами й пов’язаними структурами.

    Показовий кейс — зерновий термінал «Боріваж» у порту «Південний». Попри арешт і передачу у власність держави пів року тому, фактичний контроль над операційними процесами, за твердженнями критиків, залишився у пов’язаних з Геннадієм Боголюбовим орбітах. Йдеться про суттєві грошові потоки, які мали б працювати на бюджет, але, як стверджують опоненти, осідають у приватному секторі. Формально держава — власник, фактично — управління й комерційна вигода лишаються предметом гострих питань.

    Інша лінія — газ. Україна виділяє мільярди гривень на імпорт палива з ЄС перед зимою, але сутність парадоксу в тому, що частина цього «європейського» газу має українське походження. За оцінками галузевих аналітиків, видобуток на Полтавщині та Харківщині пов’язують із приватними компаніями, що продають ресурс на європейському ринку, після чого країна змушена купувати його назад за вищою ціною. У фокусі — активи, які приписують орбіті Ігоря Коломойського та його партнеру Віталію Хомутинніку, зокрема Сахалінське родовище на Харківщині та «Укрнафтобуріння». Гравці ринку називають це класичною моделлю «видобуток тут — маржа там».

    Наслідок для держави — дорожче паливо і втрачена рента, для споживачів — тарифний тиск, для системи — перманентний дефіцит довіри. Після лондонського рішення очікування очевидні: аудити, перевірка договорів, реальна зміна контролю на державних активах, а також синхронізація кримінальних і цивільних процесів, щоби юридичні перемоги конвертувалися у фінансові й управлінські результати в Україні.

  • Кудрицькому можуть змінити запобіжний захід на тримання під вартою та інкримінувати “держзраду”

    Кудрицькому можуть змінити запобіжний захід на тримання під вартою та інкримінувати “держзраду”

    За інформацією наших джерел, після чергових ударів по енергетиці, екс-очільнику “Укренерго” Володимиру Кудрицькому крім корупційної складової можуть також інкримінувати “держзраду”.

    Зокрема, джерело повідомляє, що Кудрицькому можуть змінити запобіжний захід на безальтернативне тримання під вартою у випадку, якщо “прогнозовані проблеми в енергетиці підтвердяться”, При цьому ймовірність, що ляже половина енергосистеми України складає біля 80%”.

    Тож в цій ситуації важливо знайти “винного”, яким для Офісу став Володимир Кудрицький.

    З огляду на те, що Кудрицький є людиною Коломойського, він є зручною “мішенню” і, за інформацією джерела, “не сісти він зможе тільки якщо покине країну, а закордонні паспорта у нього забрали.

    Тому “у Кудрицького шлях один – покинути країну нелегально” – зазначає джерело.

    Водночас, як ми повідомляли раніше, в якості свідків у справі Кудрицького можуть з’явитися Мустафа Найем та Олександр Кубраков. За інформацією джерела, у разі перекваліфікації справи з “корупції” на “держзраду” їх статус зі свідків може швидко змінитись на підозрюваних.

    Також джерело приводить дані закритої соціології, зробленої на замовлення ОП минулого тижня, відповідно до якої, понад 60% опитаних вважають “головною небезпекою” холодну зиму без опалення та електроенергії. При цьому на сході України ця цифра перевищує 80%, а в центрі та столиці становить близько 70%.

  • Українські надра під офшорами: хто стоїть за “європейським” газом для України

    Українські надра під офшорами: хто стоїть за “європейським” газом для України

    Поки уряд готує країну до зими та виділяє мільярди на закупівлю газу з ЄС, українські надра продовжують працювати на приватні кишені. Тисячі кубометрів вітчизняного газу йдуть не в українські домівки, а в Європу — через компанії, пов’язані з утікачами та олігархами.

    За даними журналістів, уряд спрямовує 8,4 мільярда гривень на імпорт газу з Угорщини та Словаччини. Але в цей час власні родовища Полтавщини та Харківщини стоять напівпорожні, попри наявність достатніх запасів. Причина — контроль над ними груп олігархів, які ведуть бізнес через офшори та посередників.

    На перший погляд, імпорт із ЄС виглядає логічно. Проте в дійсності в Україну повертається той самий газ, що був видобутий у наших надрах і проданий до Європи приватними структурами. Таким чином, держава купує власний ресурс утричі дорожче — під офіційною вивіскою “європейського імпорту”.

    Ще один парадокс — половину російського скрапленого газу сьогодні споживає Євросоюз. Виходить, ЄС купує в росіян, Україна купує в ЄС, а українські родовища продовжують працювати на офшорні компанії, пов’язані з колишніми політиками.

    Британська компанія Enwell Energy, що працює на Полтавщині та Харківщині, готова видобути понад 71 мільйон кубометрів газу — це майже мільярд гривень надходжень до бюджету. Але, як повідомляють у галузі, діяльність компанії блокується “щоб звільнити місце для своїх”.

    Під “своїми” розуміють структури, що контролюються через офшори, де кінцевими бенефіціарами виступають Олександр Кацуба, Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов і Віталій Хомутиннік.

    Один із ключових фігурантів — Олександр Кацуба, відомий за справою “вишок Бойка”. Він володіє активами через компанію «Надра-Геоінвест», записану на колишню дружину Тетяну Гузенко.
    Серед офшорних гілок — Кіпр, Сейшели та Беліз, а ключова структура GIL Gold Investment LTD фігурує у витоках Pandora Papers.

    Інша компанія, «Стратум Україна», що раніше належала Олександру Онищенку, опинилася під контролем тієї ж Гузенко. Саме ця фірма мала ліцензії на розробку родовищ у Луганській області та проходила у справі про співпрацю з окупаційними адміністраціями.

    Ще одне стратегічне родовище — Сахалінське на Харківщині, із запасами понад 15 мільярдів кубометрів газу. Формально ним користуються кілька компаній, серед яких «Укрнафтобуріння», JKX Ukraine B.V., DERIPON COMMERCIAL LTD — усі мають зв’язок із колишнім депутатом-регіоналом Віталієм Хомутинніком.

    Хомутиннік є партнером Коломойського та Боголюбова і володіє половиною компанії «Укргаз Інвест». Попри скандали та розслідування, РНБО не вводила санкцій, а фірми продовжують отримувати доступ до українських надр.

    Схема працює просто: газ видобувається в Україні приватними структурами, експортується в ЄС, а держава закуповує “європейський” газ уже за ринковою ціною.
    В результаті — громадяни платять утричі більше, бюджет втрачає мільярди, а прибутки йдуть на рахунки в Монако та на Кіпрі.

    У той час, коли Росія б’є по українській енергетиці ракетами, українські чиновники закривають очі на “енергетичну колонізацію” власної країни, де родовища фактично приватизовані старими кланами.

    Попри відкриті понад десяток кримінальних проваджень, система залишається непорушною. Геонадра, Міндовкілля, а також відповідальні чиновники — Гоцинець і Соболев — поки що не дають відповіді, чому стратегічні ліцензії залишаються у руках осіб, пов’язаних із фігурантами корупційних справ.

    Україна опинилася в “газовій петлі”, коли наша держава імпортує власний газ.
    Поки уряд витрачає мільярди на закупівлі, замість відновлення контролю над родовищами, старі гравці — Кацуба, Хомутиннік, Коломойський і Боголюбов — продовжують заробляти на ресурсі, який мав би забезпечувати українські родини теплом узимку.

  • Мережа «Авіас» підозрюється у блокуванні постачання дизелю для цивільного захисту

    Мережа «Авіас» підозрюється у блокуванні постачання дизелю для цивільного захисту

    Мережа автозаправних станцій «Авіас», пов’язана з групою «Приват», опинилася в епіцентрі скандалу через блокування поставок дизельного пального, призначеного для цивільного захисту під час воєнного стану.

    У липні 2023 року Департамент цивільного захисту Дніпропетровської ОВА перерахував ТОВ «Інтекс Інвест» 4,55 млн грн за 100 000 літрів дизельного пального для генераторів та аварійної техніки. Натомість замовнику видали скретч-картки мережі «Авіас». Уже з грудня 2024 року оператори на заправках почали відмовлятися відпускати паливо за цими картками, і як наслідок 48 760 літрів (майже половина замовленого обсягу) так і не було відпущено — бюджет зазнав збитків на 2,2 млн грн.

    Компанія «Інтекс Інвест», яку в публічних матеріалах називають «фірмою-привидом», до 2022 року майже не вела господарської діяльності. Після зміни керівництва в серпні 2022 року — коли директором став Антон Посилаєв — фірма різко наростила держконтракти: з початку 2023 року «Інтекс Інвест» перемогла у понад 7 200 тендерах на Prozorro на суму понад 1,5 млрд грн. У більшості випадків постачання відбувалося через ті самі скретч-картки «Авіас», механізм яких ускладнює прозору звітність про реальні обсяги відпущеного пального.

    Це не поодинокий випадок: раніше пов’язана з «Приватом» компанія ТОВ «Інкам Фінанс» також фігурувала у паливній справі — тоді не було поставлено 46,4 тис. л дизелю на суму 2,48 млн грн; прокуратура подала позов на 3,83 млн грн, але результат справи поки невідомий.

    Попри підозри у махінаціях, мережа «Авіас» продовжує працювати. Частина активів формально переписана на білоруського бізнесмена Олександра Воробея через низку прокладок (зокрема «Укрпалетсистем»), проте сліди власницької структури виводять до кіпрських фірм, які пов’язують з оточенням Ігоря Коломойського. Антимонопольний комітет нібито давав дозволи на концентрацію з грубими порушеннями, у результаті чого десятки АЗС під брендами «Авіас» та «ANP» фактично опинилися під контролем тих самих структур.

    Скандал ставить під сумнів механізми держзакупівель пального у воєнний час, прозорість використання скретч-карток та ефективність контролю з боку антикорупційних і правоохоронних органів. Після викриття процесу — зокрема через публічні матеріали та звернення чиновників — громадськість і контрольні служби вимагають повного розслідування та повернення втрачених коштів.