Daypolitico

Позначка: компанії

  • Нова кіберзагроза: хакери зламують українські компанії через пристрої та акаунти дітей співробітників

    Нова кіберзагроза: хакери зламують українські компанії через пристрої та акаунти дітей співробітників

    Зловмисники розробили нову витончену схему кібершпигунства та крадіжки корпоративних даних, роблячи головною мішенню не самих працівників українських компаній, а їхніх неповнолітніх дітей. Про цю небезпечну тенденцію під час профільного форуму з кібербезпеки повідомив Олег Полігенько, директор із кібербезпеки групи компаній NOVA (до якої, зокрема, входить логістичний оператор «Нова пошта»). За його словами, хакери активно використовують довірливість дітей для опосередкованого проникнення в закриті корпоративні мережі їхніх батьків. Про це йдеться у матеріалі видання LIGA.net.

    Схема атаки найчастіше будується на методах соціальної інженерії та використанні вразливостей домашніх Wi-Fi мереж. Кіберзлочинці знайомляться з дітьми у популярних онлайн-іграх, месенджерах або соціальних мережах, пропонуючи завантажити безкоштовні модифікації, ігрову валюту чи цікаві додатки. Насправді ж під виглядом розважального контенту на домашні гаджети встановлюється шкідливе програмне забезпечення. Оскільки в багатьох родинах пристрої підключені до однієї домашньої мережі, а іноді діти можуть мати тимчасовий доступ до робочих ноутбуків чи смартфонів батьків, вірус здатний перехоплювати корпоративні паролі, сесії доступу та службове листування.

    Експерти з безпеки наголошують, що в умовах віддаленої роботи межа між корпоративним і домашнім цифровим простором стала максимально розмитою. Діти, не усвідомлюючи масштабів загрози, стають найслабшою ланкою в системі захисту навіть великих компаній. Фахівці закликають батьків проводити з дітьми регулярні бесіди щодо правил цифрової гігієни, не дозволяти їм користуватися робочою технікою, встановлювати надійні антивіруси на всі домашні гаджети та розділяти робочі й особисті облікові записи у домашніх мережах.

  • Понад 5,8 тис. компаній в Україні пов’язані з російськими юрособами: що показало дослідження

    Понад 5,8 тис. компаній в Україні пов’язані з російськими юрособами: що показало дослідження

    В Україні понад 6,5 тисячі компаній і фізичних осіб-підприємців можуть мати зв’язки з російськими юридичними особами станом на листопад 2025 року. Про це йдеться у новому дослідженні сервісу YouControl, яке базується на даних українського Єдиного держреєстру та російського реєстру юросіб.

    Аналітики виявили 5 817 українських компаній та 686 ФОПів, чиї керівники або власники мають збіги з учасниками понад 12 тисяч російських юридичних осіб. У деяких випадках українські суб’єкти пов’язані одночасно з кількома російськими структурами.

    Найбільша кількість таких компаній зареєстрована у Донецькій області, Києві та на Луганщині. Серед підприємців столиця також залишається лідером. Попри війну та санкції, виторг компаній з можливими російськими зв’язками у 2024 році зріс на 38% порівняно з попереднім роком.

    Серед 5 817 компаній лише 792 показали прибутковий результат. Їхня сукупна виручка становила 150,3 млрд грн. Найбільший дохід продемонструвало ТОВ «АДМ ЮКРЕЙН» — 43,5 млрд грн. Компанія входить до міжнародної аграрної групи Archer Daniels Midland і має понад 10% частки у структурі власності російських юросіб.

    У структурі бізнесів, що мають можливі зв’язки з росією, найбільше представлена сфера торгівлі — 1 271 компанія. Майже тисяча працює на ринку нерухомості, понад 670 — у переробній промисловості, 625 — в агросекторі. Ще понад 400 компаній виявлено у будівельній галузі.

    Дослідження також виявило 14 політичних організацій із можливими зв’язками з рф. Зокрема, «Русь Єдина» має збіг за прізвищем та ім’ям керівника з особою, яка є учасником двох російських компаній у Криму. Аналітики також помітили збіги між українськими політиками та учасниками російських юросіб, включно з бізнесами великих корпоративних груп.

    Водночас YouControl фіксує тенденцію до поступового зменшення актуальних зв’язків. У період із 2024 року до жовтня 2025-го у 755 компаній та 84 ФОПів такі зв’язки перейшли до архівних. Найчастіше це пов’язано з ліквідацією російських юридичних осіб або зміною складу учасників в українських компаніях.

  • Харківщина та прифронтові області приймають більше бізнесу, ніж втрачають

    Харківщина та прифронтові області приймають більше бізнесу, ніж втрачають

    За даними Єдиного державного реєстру, з початку 2025 року майже 8 тисяч компаній переїхали з одного регіону України до іншого, здійснивши загалом 8 345 релокацій. Цей показник майже відповідає минулорічному і трохи менший за рівень 2021 року.

    Найчастіше переїжджають компанії з торгівлі, будівництва, сільського господарства та нерухомості

    Торгівля залишається лідером за кількістю переїздів — кожна третя компанія, що релокувалася, працює саме у цій сфері. Далі йдуть будівництво (6%), сільське господарство (5%) та нерухомість (5%).

    Київ та Київська область залишаються головними точками пересування

    Більшість бізнесів переміщається за маршрутами до та з Києва. Найпопулярнішими напрямками стали переїзди зі столиці до Київської області (494 компанії), Дніпропетровської області (379) та Харківщини (358). У зворотному напрямку найбільше компаній повертається з Київської області до столиці (378).

    Прифронтові області демонструють позитивну динаміку

    Харківська область цьогоріч прийняла більше компаній, ніж втратила (+374), аналогічна ситуація у Запорізькій (+276), Львівській (+161), Закарпатській (+83) та Київській (+77) областях.

    Столиця залишається і головним донором бізнесу

    Найбільше компаній виїхало з Києва — 2 909, що становить 36% усіх переїздів. Серед інших регіонів-донорів — Дніпропетровська (824), Київська (770), Одеська (507) та Львівська (451) області.

    Загалом Київ залишається головним пунктом призначення для бізнесу — 2 252 компанії обрали столицю як нове місце роботи. Слідом йдуть Київщина (847), Харківщина (742), Дніпропетровщина (722) та Львівщина (613).

  • Компанії «НОВААГРО» постачала зерно окупантам і виводила мільярди в офшори

    Компанії «НОВААГРО» постачала зерно окупантам і виводила мільярди в офшори

    Група компаній «НОВААГРО», яку контролюють колишній нардеп-регіонал Дмитро Шенцев і бізнесмен Сергій Полумисний, вибудувала багаторівневу схему, що поєднує колабораціонізм, ухилення від оподаткування, фіктивне підприємництво та відмивання коштів.

    З початком повномасштабної війни частина елеваторів «НОВААГРО» у Граковому, Великому Бурлуці, Шевченковому та Козачій Лопані опинилася на тимчасово окупованих територіях. Однак замість припинення діяльності керівники компанії налагодили постачання української агропродукції до рф та ОРДЛО.

    Задокументовано продаж майже 70 тонн кукурудзи, що належала ТОВ «Агрома», без жодного обліку та з грубими порушеннями правил зберігання. Розрахунки здійснювалися виключно готівкою, що дозволяло уникати податків.

    Отримані кошти спрямовувалися на закупівлю пального та запчастин у російських постачальників і підконтрольних окупаційній владі структур. Ба більше, техніка та складські приміщення «НОВААГРО» передавалися у користування ворогу, фактично забезпечуючи функціонування економіки рф.

    Через афілійовані структури, зокрема ТОВ «НОВААГРО УКРАЇНА» та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «НОВААГРО», укладалися десятки фіктивних контрактів на продаж агропродукції. Більшість із них підписувалися з підставними фірмами, які не вели реальної діяльності.

    Особливо показовим є те, що чимало угод припадало на періоди, коли доступ до складів був фізично неможливим через бойові дії та окупацію. Це вказує на їх штучний характер і використання лише як прикриття для відмивання коштів.

    Крім того, частина продукції продавалася за кордоном через офшорні компанії за ринковими цінами, але без декларування в Україні. Загальний обсяг таких «тіньових» операцій перевищує 5 мільярдів гривень — прямі втрати держбюджету.

    Схеми «НОВААГРО» — це не лише економічні злочини проти держави, а й свідчення співпраці українського бізнесу з окупантами. Розслідування таких випадків має стати показовим прикладом того, що жодна компанія чи посадовець не залишаться поза відповідальністю.

  • Топ-менеджери збагачуються у 56 разів швидше, ніж звичайні працівники

    Топ-менеджери збагачуються у 56 разів швидше, ніж звичайні працівники

    Розрив між доходами керівників компаній і пересічних працівників набуває катастрофічних масштабів. Про це повідомляє видання «Закон і Бізнес» з посиланням на міжнародне дослідження, яке охопило 2000 компаній у 35 країнах.

    Від 2019 року зарплати генеральних директорів зросли на 50% у реальному вираженні, тоді як доходи звичайних працівників — лише на 0,9%. Іншими словами, топ-менеджери стали багатшими у 56 разів швидше, ніж їхні підлеглі.

    Особливо разючі масштаби нерівності демонструє Європа. Так, у 2024 році середній дохід CEO в Ірландії сягнув $6,7 млн на рік, у Німеччині — $4,7 млн. У країнах, що розвиваються, розрив хоч і менший, але теж значний: в Індії — $2 млн, у Південній Африці — $1,6 млн.

    «Це не випадкова аномалія. Система працює саме так, щоби збагачення концентрувалося на вершині, залишаючи більшість людей боротися за базові потреби — житло, їжу, доступ до медицини», — заявив виконавчий директор Oxfam International Амітабх Бехар.

    Гендерна нерівність також залишається гострою проблемою. Із понад 45 тисяч компаній, де керівники заробляють понад $10 млн на рік і чия стать відома, лише 7% очолюють жінки.

    Найзаможніші представники глобального бізнесу лише за 2024 рік наростили свої статки на $206 млрд, або в середньому $23 500 на годину. На цьому тлі навіть очікуване підвищення реальних зарплат на 2,7% у 2024 році, за даними МОП, не виглядає значним. У багатьох країнах відзначається фактична стагнація доходів — наприклад, у Франції, Іспанії та ПАР зростання не перевищило 0,6%.

    Як підкреслюють в Oxfam, глобальна нерівність залишається шокуючою, особливо в країнах із низьким рівнем доходу. Там 10% найбагатших заробляють у 3,4 раза більше, ніж 40% найбідніших громадян.

    На цьому тлі в Україні тривають зусилля з підтримки вразливих категорій населення. Зокрема, учасники бойових дій мають право на достроковий вихід на пенсію. Однак ці адресні ініціативи не змінюють загального фону — у світі прірва між «верхами» та «низами» продовжує зростати.

  • Бронювання працівників в Україні відновлюється: з 1 грудня все через «Дію»

    Бронювання працівників в Україні відновлюється: з 1 грудня все через «Дію»

    Від 1 грудня 2024 року бронювання працівників для підприємств з критичним статусом в Україні буде здійснюватися виключно через додаток «Дія». Таке рішення ухвалив Кабінет Міністрів України за підсумками масштабного аудиту підприємств та організацій, які мають право на бронювання.

    Критерії критичності змінять:

    – приватне підприємство повинно не мати боргів і мати середню зарплату на підприємстві та у конкретного заброньованого працівника не менше 2,5 мінімальних зарплат;

    – щомісяця проводитиметься моніторинг підприємств та організацій;

    – регіональні та галузеві критерії будуть узгоджуватися з Міноборони та Мінекономіки.

    Підприємства, які вже мають бронь, мають підтвердити відповідність новим умовам, щоб переоформити броньованих, до 28 лютого.

  • Кабмін України частково відновив бронювання від мобілізації

    Кабмін України частково відновив бронювання від мобілізації

    Кабінет Міністрів України оголосив про часткове відновлення системи бронювання від мобілізації працівників стратегічних галузей економіки. Це рішення було прийнято з виділенням забезпечення стабільної роботи ключових секторів, які мають стратегічне значення, зокрема тих, що підтримують обороноздатність країни.

    Водночас до 15 листопада триватиме «аудит рішень про присвоєння статусу критично важливих підприємств, ухвалених в останні чотири місяці». Причина перевірки – «аномальне зростання кількості критично важливих підприємств і заброньованих працівників».

    На підставі даних перевірки уряд оновить критерії бронювання, заявляє Кабмін.

    Уже повідомлялося, що кожна п’ята українська компанія може втратити право бронювати співробітників після цього аудиту.

  • Мета Києва та Токіо: залучення японських компаній до процесу відновлення України – заявив Шмигаль

    Мета Києва та Токіо: залучення японських компаній до процесу відновлення України – заявив Шмигаль

    Український Прем’єр-міністр провів зустріч з Міністром закордонних справ Японії, Йоко Камікавою, під час якої обговорили широкий спектр питань співпраці між обома країнами.

    Серед основних тем розмови були підтримка Формули миру Президента України, впровадження реформ, співпраця в інфраструктурному секторі, цифровій та атомній галузях, а також підготовка до Конференції відновлення в Токіо. Прем’єр-міністр також висловив інтерес України до можливого розміщення виробництва провідних японських компаній на своїй території.

    “Наша мета – зміцнення торговельних зв’язків та розвиток співпраці між українськими та японськими бізнес-структурами”, – наголосив Прем’єр-міністр у своєму заявленні.

    Він також висловив надію, що на майбутній Конференції відновлення в Токіо буде досягнуто практичні результати. У свою чергу, Йоко Камікава підтвердила готовність японської сторони підписати важливі документи та взяти участь у відновленні України.

    Обговорені також були питання залучення японських компаній до відбудови України. Прем’єр-міністр висловив подяку Японії за підтримку та важливу гуманітарну та фінансову допомогу. Він відзначив рішення Японії виділити 1 мільярд доларів на гуманітарні проєкти, з можливістю збільшення цієї суми до 4,5 мільярдів через міжнародні інституції.

    Окремо були висловлені слова подяки за зусилля Японії у забезпеченні участі Президента України у саміті G7 в Хіросімі.