Позначка: комунальне майно

  • Уряд закрив схему викупу держмайна і запровадив аукціони

    Уряд закрив схему викупу держмайна і запровадив аукціони

    Кабінет міністрів України затвердив зміни до правил малої приватизації, якими фактично ліквідовано механізм позаконкурентного викупу орендованого державного та комунального майна. Відтепер усі такі об’єкти, включно з тими, де орендарі проводили ремонт або модернізацію, продаватимуться виключно через відкриті онлайн-аукціони.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, наголосивши, що уряд фактично “зруйнував схему”, яка дозволяла викуповувати державне майно за значно заниженими цінами.

    За її словами, раніше в Україні широко використовувався механізм так званих невід’ємних поліпшень. Він дозволяв орендарям після тривалого користування об’єктом, а також після проведення ремонту чи модернізації, претендувати на його викуп без конкуренції та без участі інших потенційних покупців. У багатьох випадках це призводило до того, що майно фактично переходило у приватні руки за ціною, нижчою за ринкову.

    Тепер ця практика скасована. Усі об’єкти малої приватизації, які перебувають в оренді та навіть були поліпшені коштом орендарів, продаватимуться через систему електронних торгів Prozorro.Продажі. Уряд підкреслює, що саме конкуренція між учасниками торгів має визначати кінцеву ринкову ціну, а не домовленості між орендарем і балансоутримувачем.

    У Кабміні зазначають, що попередня модель створювала суттєві втрати для держави та громад. Часто орендарі інвестували у ремонт об’єкта мінімальні кошти, але отримували право викупу за значно заниженою оцінкою, без реального ринкового змагання. Це призводило до недоотримання бюджетами значних сум.

    За оцінками антикорупційної організації Transparency International Ukraine, у таких схемах держава в середньому втрачала близько 45% потенційної вартості активів у порівнянні з відкритими аукціонами. Водночас, як свідчить статистика, лише за 2021–2024 роки продажі через конкурентні онлайн-торги забезпечили понад 3 млрд грн надходжень — більш ніж удвічі більше, ніж механізм прямих викупів.

    Нова постанова уряду передбачає, що навіть у випадках, коли орендар здійснював капітальні вкладення у майно, ці витрати не дають йому права на позаконкурентний викуп. Водночас держава гарантує захист інтересів добросовісних орендарів: підтверджені інвестиції в так звані невід’ємні поліпшення або компенсуватимуться, або враховуватимуться у фінальному розрахунку під час продажу об’єкта на аукціоні.

    Уряд наголошує, що нові правила мають не лише посилити прозорість приватизаційних процесів, а й підвищити довіру бізнесу та громадськості до управління державними активами. Очікується, що конкуренція на відкритих електронних торгах дозволить збільшити надходження до державного та місцевих бюджетів, а також зменшити корупційні ризики у сфері розпорядження майном.

    Раніше Фонд державного майна повідомляв, що в Україні сформовано портфель із понад 1200 об’єктів малої приватизації. За сім років роботи системи електронних аукціонів держава отримала понад 21,8 млрд грн надходжень від продажу майна різних рівнів власності.

    Також окремо зазначається, що після запуску великої приватизації через Prozorro. Продажі держава змогла отримати майже 9 млрд грн лише за перший рік, що в уряді розглядають як підтвердження ефективності повністю конкурентної моделі продажу активів.

  • Харків’яни скаржаться на захмарні платіжки: «Харківводоканал» завищує ціни на послуги

    Харків’яни скаржаться на захмарні платіжки: «Харківводоканал» завищує ціни на послуги

    За повідомленнями місцевих журналістських публікацій та скарг мешканців у соцмережах і під публікаціями, колишній директор КП «Харківводоканал» Віталій Панов разом із заступником Олександром Коваленком нібито роками допускали практики, що перетворювали комунальне підприємство на джерело прибутків для наближених осіб. Зокрема, у дописах і коментарях стверджується, що частина комунального майна передавалася у користування родичам і близьким, а окремі приміщення фактично використовуються для комерційної діяльності приватних осіб — при цьому громада, як наголошують автори скарг, не отримує коштів від оренди.

    У коментарях, що публікувалися під місцевими матеріалами, працівники підприємства та жителі міста повідомляють про масові кадрові зміни: нібито проводиться «оптимізація», під час якої фасилітовано або змушують писати заяви на звільнення досвідчених фахівців. За словами обурених мешканців, через втрату кваліфікованих працівників зростає ризик погіршення якості водопостачання у місті.

    У дописах також згадується прізвище депутата обласної ради Віталія Гагаріна — автори публікацій стверджують, що окремі об’єкти, які формально належать громаді, використовують для приватної комерції. Ці твердження в текстах подають як позицію місцевих жителів і журналістських розслідувань; наразі у відкритих повідомленнях відсутні офіційні коментарі від самого підприємства, від згаданих посадовців або від місцевої влади, які б підтвердили або спростували ці факти.

    Мешканці, котрі залишали коментарі під публікаціями, також нарікають на зростання тарифів і «захмарні платіжки» за воду, пов’язуючи це з можливими зловживаннями в управлінні підприємством. У частині коментарів звучить заклик до розслідування та до дій з боку контролюючих органів.

    Ці твердження, виходячи з наявних публікацій, потребують офіційної перевірки. Щоб встановити фактичний стан речей, необхідно отримати коментарі від керівництва «Харківводоканалу», міської ради, а також дані реєстрів щодо договорів оренди, передачі майна та штатних скорочень. Якщо звинувачення підтвердяться, вони можуть мати наслідки як фінансового, так і оперативного характеру для забезпечення безперебійної подачі питної води мешканцям.

  • Запропоновано створити відкритий онлайн-реєстр комунальної власності в Україні

    Запропоновано створити відкритий онлайн-реєстр комунальної власності в Україні

    У законопроєкті, який вже пройшов перше читання та може незабаром бути розглянутий у другому читанні, передбачено запровадження онлайн-реєстру власності для міст та інших територіальних громад. Цей реєстр міститиме повну інформацію про все комунальне майно, включаючи умови оренди.

    Голова комітету Верховної ради з організації державної влади, Олена Шуляк, повідомила, що текст законопроєкту вже узгоджено з об’єднаннями та асоціаціями органів місцевого самоврядування. Згідно з проєктом закону, реєстр буде доступний для громадян і планується впровадити його протягом року після набрання чинності закону.

    Основними положеннями закону є проведення інвентаризації об’єктів, які перебувають у власності місцевої влади, а також обов’язкове перевірка цих даних кожні п’ять років. Відповідальність за проведення інвентаризації покладається на депутатів, а до їх призначення цю функцію виконуватиме місцевий голова.

    Результати інвентаризації мають бути внесені до Реєстру об’єктів комунальної власності та обов’язково оприлюднені на веб-сайті місцевої ради, а також надані за запитом для доступу до публічної інформації.

    У реєстрі буде включено різноманітну інформацію, зокрема переліки об’єктів комунальної власності, житлових приміщень, об’єктів, що здаються в оренду, а також земельних ділянок та майнових об’єктів. Крім того, буде доступна інформація про договори оренди та позики об’єктів комунальної власності.

    Пресслужба Фонду державного майна повідомила, що за період з січня по листопад 2023 року з оренди майна, що належить державі, до держбюджету було залучено 702 мільйони гривень. Найбільш активні у цьому плані виявилися Одеська область, м.Київ та Дніпропетровська область.