Daypolitico

Позначка: комунальні борги

  • Борги за комуналку можуть коштувати квартири: Мін’юст назвав нову критичну суму

    Борги за комуналку можуть коштувати квартири: Мін’юст назвав нову критичну суму

    В Україні змінили правила стягнення боргів за комунальні послуги, суттєво підвищивши суму заборгованості, за якої може виникнути ризик втрати єдиного житла. Відтепер цей поріг становить понад 430 тисяч гривень замість попередніх приблизно 170 тисяч. Водночас навіть накопичення такого боргу не означає, що квартиру чи будинок автоматично вилучать і виставлять на продаж.

    Про це повідомило Міністерство юстиції України, пояснюючи зміни, які набули чинності 23 жовтня 2026 року відповідно до закону №4833-IX.

    Нові положення передбачають, що стягнення на єдине житло боржника не допускається, якщо сума заборгованості не перевищує 50 мінімальних заробітних плат. У 2026 році цей показник становить 432 350 гривень.

    Раніше відповідне обмеження дорівнювало 20 мінімальним зарплатам, тобто приблизно 170 тисячам гривень.

    Заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби Андрій Гайченко пояснив, що підвищення порогу пов’язане з економічними наслідками війни, зміною вартості життя та необхідністю посилити захист громадян.

    За словами посадовця, випадки, коли українці накопичують комунальні борги такого розміру, є поодинокими.

    У Мін’юсті навели простий приклад: якщо щомісячна плата за житлово-комунальні послуги становить шість тисяч гривень, для накопичення боргу понад 430 тисяч потрібно приблизно шість років повністю не оплачувати рахунки.

    Водночас навіть перевищення встановленої законом суми не дає підстав автоматично позбавити людину житла.

    Стягнення заборгованості відбувається у визначеному законодавством порядку. Якщо постачальник комунальних послуг звертається за примусовим стягненням, необхідна відповідна правова підстава, зокрема судове рішення або інший передбачений законом виконавчий документ.

    Після відкриття виконавчого провадження стягнення насамперед може спрямовуватися на кошти боржника, його банківські рахунки та інше майно. Звернення стягнення на нерухомість має відбуватися з дотриманням встановлених законом умов.

    Таким чином, борг понад 432 тисячі гривень не означає, що вже наступного дня квартиру виставлять на аукціон. Ця сума лише визначає межу, після якої за певних обставин може розглядатися питання стягнення єдиного житла.

    Окремі гарантії передбачені для військовослужбовців. Під час воєнного стану та протягом одного року після його завершення закон забороняє звертати стягнення на їхнє єдине житло незалежно від суми боргу. Водночас існують винятки, зокрема щодо іпотечних зобов’язань і відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

    Додатковий захист запроваджений і для громадян, які мають заборгованість за житлово-комунальні послуги на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях.

    Для визначених законом виконавчих проваджень передбачено зняття арештів із майна та коштів боржників, а також виключення відповідних відомостей із Єдиного реєстру боржників на період воєнного стану.

    Крім того, новий закон передбачає цифровізацію виконавчих проваджень. Після повного погашення певних категорій заборгованості інформація про оплату автоматично передаватиметься до відповідних систем.

    Зокрема, для боргів, сума стягнення за якими не перевищує десяти мінімальних заробітних плат, або 86 470 гривень у 2026 році, передбачена автоматизована процедура зняття арешту з коштів після виконання встановлених законом умов.

    Якщо інформація про погашення заборгованості не оновилася або обмеження залишилися чинними, у Мін’юсті рекомендують звертатися безпосередньо до державного виконавця, який веде провадження.

    Водночас підвищення порогу стягнення житла не означає скасування обов’язку оплачувати комунальні послуги. Постачальники, як і раніше, можуть вимагати погашення боргів у законному порядку, а відносно невеликі суми заборгованості також можуть стати підставою для відкриття виконавчого провадження.

    Отже, нові правила насамперед посилюють захист єдиного житла українців. За комунальні борги, які не перевищують 432 350 гривень, звернення стягнення на таке житло за загальним правилом заборонене. Проте накопичення більшої суми не означає автоматичної втрати нерухомості — кожен випадок має розглядатися відповідно до встановленої законом процедури.

  • Рік без оплати — і квартира вже не твоя: окупанти вигадали нову схему відбирання житла

    Рік без оплати — і квартира вже не твоя: окупанти вигадали нову схему відбирання житла

    На тимчасово окупованій території Луганської області російська влада використовує заборгованість за комунальні послуги як підставу для вилучення квартир і приватних будинків українців. Під загрозою опинилися навіть ті власники, які були змушені залишити свої домівки через бойові дії та евакуюватися разом із дітьми. Для потрапляння нерухомості до списків так званої націоналізації достатньо боргу за комунальні послуги протягом 12 місяців.

    Про це повідомив начальник Луганської обласної військової адміністрації Олексій Харченко. Відповідну інформацію 24 жовтня опублікували на офіційному сайті Луганської ОВА.

    За словами посадовця, окупаційні адміністрації фактично перетворили комунальну заборгованість на інструмент привласнення нерухомості.

    Причини виникнення боргу при цьому не враховують. Людина могла втратити роботу, залишитися без стабільного доходу або виїхати з небезпечного населеного пункту, рятуючи родину від обстрілів.

    «Є накопичений за останній рік борг — нерухомість росіяни “віджимають”», — наголосив Харченко.

    Така практика особливо небезпечна для українців, які залишили окуповані міста, але продовжують вважати квартири та будинки своєю власністю.

    Люди, які перебувають на підконтрольній Україні території або за кордоном, не завжди мають можливість оплачувати комунальні послуги в окупації, перевіряти нарахування та особисто звертатися до місцевих установ.

    Водночас окупаційна влада використовує відсутність власників як додатковий аргумент для визнання нерухомості так званим безхазяйним майном.

    Масштаби кампанії вже вимірюються тисячами квартир.

    Ще 21 жовтня Луганська ОВА повідомляла, що від минулого року окупанти виявили на захопленій території понад 2000 порожніх квартир, які розглядають для подальшої «націоналізації».

    Однією з підстав для внесення житла до відповідних списків стала несплата комунальних послуг.

    За інформацією обласної адміністрації, після виявлення багатомісячної заборгованості місцеві комісії можуть запускати 30-денну процедуру вилучення.

    Формально власникові надають час для підтвердження своїх прав, проте українська влада ставить під сумнів реальну можливість захистити нерухомість у таких умовах.

    Зокрема, раніше повідомлялося про наміри окупаційних адміністрацій привласнити понад 30 квартир у трьох багатоповерхових будинках Сіверськодонецька.

    Однак вилучення житла — не єдина проблема мешканців окупованого міста.

    Паралельно російські адміністрації продовжують демонтувати багатоповерхівки, пошкоджені під час штурму Сіверськодонецька у 2022 році.

    Протягом кількох років окупанти обіцяли відновити зруйновані будівлі, але значну частину об’єктів тепер розбирають замість ремонту.

    За повідомленням Луганської ОВА, у жовтні до демонтажу додали ще дві багатоповерхівки, розташовані поруч в одному зі старих районів міста.

    Власникам квартир у цих будинках нового житла не надали.

    Раніше обласна адміністрація також повідомляла, що окупаційна влада відмовилася від відновлення приблизно 80 пошкоджених багатоквартирних будинків у Сіверськодонецьку.

    При цьому мешканці інших будинків скаржаться на низьку якість ремонтів. За словами Харченка, трапляються випадки, коли нове покриття фасадів не витримує дощу, а через неякісно відремонтовані дахи затоплює квартири.

    Таким чином, власники нерухомості на окупованій Луганщині стикаються одразу з кількома загрозами: вилученням квартир через комунальні борги, неможливістю захистити майнові права та знесенням пошкоджених будинків без надання альтернативного житла.

    Водночас рішення окупаційних адміністрацій про «націоналізацію» не означають законного припинення права власності українців. Натомість фактичний контроль Росії над захопленими територіями створює серйозні перешкоди для користування та розпорядження таким майном.

  • Суд зобов’язав киянку сплатити борг за тепло, попри відсутність доступу до квартири

    Суд зобов’язав киянку сплатити борг за тепло, попри відсутність доступу до квартири

    Святошинський районний суд Києва частково задовольнив позов комунального підприємства «Київтеплоенерго» до мешканки столиці про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду. Жінка відмовлялася платити, пояснюючи це тим, що фактично не має доступу до квартири, однак суд визнав ці аргументи недостатніми для повного звільнення від відповідальності.

    Загальна сума боргу, яку вимагало стягнути комунальне підприємство, становила 87 591 гривню. Заборгованість сформувалася за кілька періодів: за опалення та гарячу воду у 2021–2025 роках, за абонентське обслуговування, а також за борги, що виникли ще до травня 2018 року та були передані «Київтеплоенерго» від попереднього постачальника тепла.

    Жінка зазначала, що не є єдиною власницею квартири. За її словами, частина житла належить іншій особі, яка фактично контролює помешкання та не допускає її всередину. Вона наголошувала, що через це не може користуватися комунальними послугами та ще у 2015 році зверталася до поліції через конфлікт навколо доступу до житла. Окремо відповідачка просила суд застосувати строк позовної давності до боргів, що виникли до травня 2018 року.

    Суд погодився з доводами про сплив строку позовної давності частково. Було встановлено, що заборгованість за період з липня 2015 року по березень 2017 року не може бути стягнена через пропуск строків звернення до суду. Водночас суд відмовився списувати борги за пізніші періоди, визнавши їх такими, що підлягають оплаті.

    У підсумку позов задовольнили частково. З жінки вирішили стягнути 74 988 гривень заборгованості за житлово-комунальні послуги. До цієї суми увійшли борги за опалення після квітня 2017 року, нарахування за останні роки, а також інфляційні втрати та три відсотки річних.

    Окремо суд наголосив, що наявність інших співвласників квартири не звільняє відповідачку від відповідальності перед постачальником послуг. Співвласники несуть солідарний обов’язок зі сплати комунальних платежів, а у разі самостійної оплати боргу одна особа має право в подальшому вимагати компенсацію від інших співвласників пропорційно їхній частці у праві власності.

    Таким чином, навіть відсутність фактичного доступу до квартири не стала підставою для повної відмови у стягненні боргу за тепло.

  • Суд і арешт рахунків: як в Україні карають за комунальні борги

    Суд і арешт рахунків: як в Україні карають за комунальні борги

    Тільки за 2023 рік в Україні суди винесли щонайменше 300 тисяч рішень щодо стягнення боргів за комунальні послуги. Йдеться не лише про тих, хто ігнорує платіжки, а й про пенсіонерів, переселенців, українців за кордоном та навіть тих, хто продає квартири з боргами. Судові процеси запускаються за спрощеною процедурою, без виклику відповідачів — і вже через лічені дні рахунки боржників можуть бути заблоковані, а гроші списані примусово.

    Згідно з аналітикою OpenDatabot, понад 28% усіх цивільних справ у 2023 році стосувалися саме комунальних боргів. Для порівняння: справи щодо банківських кредитів становлять лише 12%.

    Суд без виклику і мінімальні терміни
    За законом, комунальні підприємства можуть подавати до суду без участі боржника — і отримувати судовий наказ упродовж 5 днів. Якщо за наступні 15 днів боржник не подасть заперечення, справа автоматично передається до виконавчої служби. Там рахунки блокуються, кошти списуються, а в разі відсутності грошей — арештовується особисте майно.

    Бухгалтерка одного з ОСББ під Києвом розповіла OBOZ.UA, як це працює:

    “Ми подаємо список боржників юристці. Через кілька місяців отримуємо судові накази. Далі виконавча служба автоматично стягує гроші з рахунків”.

    У списку — навіть пенсіонери та біженці
    Наприклад, мешканець Одещини, 84-річний Микола Федорович, опинився в реєстрі боржників за 7,3 тис. грн боргу за утримання будинку. Комунальне підприємство “Вузівський” навіть не сплатило судовий збір, пояснивши, що має загальний борг мешканців на понад 42 млн грн.

    Суди стають на бік комунальників навіть у випадках, коли люди не проживають у квартирах. Так, у Львові мешканці однієї квартири заборгували 21,8 тис. грн. Суд зобов’язав їх сплатити борг, пеню, інфляційні витрати і навіть судовий збір — загалом 27,8 тис. грн. Один із відповідачів доводив, що з травня 2023-го живе за кордоном, але це суд не переконало.

    Навіть продаж квартири не звільняє від боргу. Жінку, яка володіла житлом лише з лютого по вересень 2023 року, зобов’язали у 2025-му сплатити понад 7 тис. грн — бо саме на неї в цей час було оформлене право власності.

    Ситуація погіршується: боржників усе більше
    За даними OpenDatabot, із початку повномасштабної війни кількість боржників зросла на третину. Найбільші проблеми — у водоканалів, які не можуть підвищити тарифи без дозволу регулятора, але водночас не отримують оплату.

    Судові механізми стали фактично основним способом “вибивання” заборгованостей. А закон дозволяє накладати штрафи, пеню, арештовувати майно та блокувати рахунки.

    Що загрожує боржникам

    • Пеня: 0,01% за кожен день прострочення

    • Судові позови без виклику

    • Арешт майна та рахунків

    • Вилучення побутової техніки, меблів та особистих речей

    • Відключення послуги (якщо технічно можливо)

    Усе це — реальність для тих, хто вчасно не сплачує платіжки. Війна, переїзд чи відсутність проживання в квартирі не звільняє від обов’язку платити. Закон — не на боці боржників.

    Як уникнути боргової пастки?
    Оскаржуйте судові накази протягом 15 днів, фіксуйте факт непроживання, стежте за платіжками та перевіряйте свою присутність у реєстрі боржників Мін’юсту.

  • “Кінець світу” мільйонам українців

    “Кінець світу” мільйонам українців

    Компанія-енергопостачальник “Yasno”, що належить Рінату Ахметову, планує відключати боржників від електроенергії, буквально з 29 січня.

    В Україні за 2023 р. відбулося значне збільшення вартості ЖКГ-послуг (за даними Держстатистики, тарифи зросли на 13%. Особливо різко подорожчала електроенергія – тариф для споживачів зріс на 69,7%, до 2,64 грн за кВт-год).

    Боржників попередять про відключення електроенергії двічі, за 10 днів. І, якщо не сплатити борг, вас відключать. Гендиректор “Yasno” Коваленко вважає, що “це не велика проблема. Є безліч електронних каналів, за якими можна оплатити: починаючи від сайту і закінчуючи мобільним додатком, …з будь-якої точки світу”. Варіант відсутності в українців грошей у період війни в компанії, мабуть, не розглядають

    Таке стало можливим завдяки рішенню Кабміну про скасування мораторію.

    Він наприкінці грудня скасував заборону на припинення ЖКГ-послуг, нарахування та стягнення штрафів, пені,  і стягнення заборгованості з ЖКП для населення в разі несплати. Тобто, тепер повертається пеня і штрафи, і боржників можна відключати.

    Згідно з цією Постановою, мораторій на відключення від послуг, нарахування пені та стягнення заборгованості продовжить діяти лише на територіях, на яких тривають бойові дії та підконтрольних РФ. Перелік цих територій затверджується Мінреінтеграції. На решті території України війна закінчилася? Влада, нагадуємо, обіцяла мораторій до закінчення воєнного стану.

    Тож необхідність терміново погашати накопичені борги перед загрозою відключень від послуг ЖКГ стосується мільйонів пересічних українців. На тлі знецінення гривні, зростаючого безробіття і зубожіння населення, замість програм соціальної підтримки населення влада скасовує мораторій! Далі – накладатимуть арешти на рахунки та банківські картки, аж до арешту майна (таке вже відбувається). Як це вони ще не додумалися закликати боржників на фронт.

    Втім, не будемо їм підказувати…