Daypolitico

Позначка: конфайнмент

  • Чорнобиль знову потребує сотень мільйонів: після атаки РФ захисну арку мають відновити до 2030 року

    Чорнобиль знову потребує сотень мільйонів: після атаки РФ захисну арку мають відновити до 2030 року

    Країни «Великої сімки» (G7) оголосили про намір виділити 260 мільйонів євро на відновлення Нового безпечного конфайнменту Чорнобильської атомної електростанції, який зазнав серйозних пошкоджень унаслідок російського удару в лютому 2025 року. Загальна вартість ремонту становитиме щонайменше 500 мільйонів євро. Водночас міжнародні експерти попереджають: повноцінну роботу захисної споруди необхідно відновити до 2030 року, інакше процес руйнування сталевої конструкції може суттєво ускладнити ремонт та створити додаткові ризики ядерній безпеці.

    Про нові фінансові зобов’язання міжнародних партнерів повідомив міністр енергетики України Денис Шмигаль. Інформацію також офіційно підтвердив Європейський банк реконструкції та розвитку, який координує міжнародні зусилля з відновлення об’єкта.

    За словами Шмигаля, фінансування G7 дозволить перейти до масштабнішого відновлення інфраструктури, пошкодженої внаслідок російської атаки.

    Особливу роль у залученні міжнародної допомоги відіграла Франція. Міністр подякував своєму французькому колезі Ролану Лескюру за сприяння мобілізації коштів.

    Однак оголошених 260 мільйонів євро наразі недостатньо для завершення всіх необхідних ремонтних робіт.

    За попередніми оцінками ЄБРР, загальна потреба становить щонайменше 500 мільйонів євро. Отже, міжнародним партнерам потрібно залучити ще приблизно 240 мільйонів євро, якщо виходити з оголошеної мінімальної вартості.

    Для цього 9 листопада 2026 року в Парижі заплановано спеціальну донорську конференцію під спільним головуванням України, Франції та ЄБРР.

    Що насправді пошкодив російський дрон

    14 лютого 2025 року російський безпілотник влучив у Новий безпечний конфайнмент — величезну сталеву арку, яка накриває зруйнований четвертий енергоблок Чорнобильської АЕС.

    Споруда створена для ізоляції радіоактивних матеріалів і забезпечення безпечного демонтажу старого саркофага, збудованого після катастрофи 1986 року.

    Унаслідок удару виникла пожежа, яка пошкодила зовнішню та внутрішню оболонки конструкції.

    Згідно з технічними даними ЄБРР, у захисній оболонці утворився отвір площею близько 15 квадратних метрів, а загальна площа пошкоджених панелей досягла приблизно 200 квадратних метрів.

    Однак найбільшою проблемою виявилися не лише фізичні пошкодження покриття.

    Російський удар порушив герметичність конфайнменту, а також вплинув на роботу внутрішніх технологічних систем, зокрема вентиляції, кліматичного контролю та кранового обладнання.

    Саме ці системи необхідні для підтримання безпечних умов усередині захисної споруди й майбутнього демонтажу старого саркофага.

    Через пошкодження герметичної оболонки виникла загроза потрапляння вологи всередину конструкції.

    Чому ремонт потрібно завершити до 2030 року

    Новий безпечний конфайнмент проєктували з розрахунком на 100 років експлуатації.

    Арку встановили над четвертим енергоблоком у 2016 році, а повністю ввели в експлуатацію у 2019-му.

    Однак російська атака поставила під загрозу запланований термін служби цієї конструкції.

    За оцінками ЄБРР, порушення роботи систем вентиляції та кліматичного контролю підвищує ризик корозії основних сталевих елементів.

    Якщо повноцінну функціональність конфайнменту не відновити до 2030 року, подальше погіршення стану металоконструкцій може значно збільшити вартість ремонту.

    Банк попереджає, що затягування робіт здатне створити додаткові технічні ризики, а також ускладнити забезпечення безпечних умов навколо зруйнованого реактора.

    Водночас пошкодження конфайнменту не означає автоматичного радіаційного викиду або нової ядерної аварії.

    Після удару 14 лютого 2025 року Міжнародне агентство з атомної енергії повідомляло, що радіаційні показники на об’єкті та за його межами залишалися в межах норми.

    Проте МАГАТЕ наголошувало, що атака спричинила серйозне пошкодження інфраструктури ядерної безпеки, яка потребує відновлення.

    Роботи вже почали готувати

    Важливо, що міжнародні партнери не обмежуються лише оголошенням фінансування.

    16 вересня 2026 року Чорнобильська АЕС та консорціум NOVARKA 2 підписали контракт, який запускає перший етап інженерних робіт.

    До консорціуму входять компанії, пов’язані з початковим проєктуванням і будівництвом захисної арки.

    На підготовчі заходи донори вже погодили виділення 30 мільйонів євро.

    Програма передбачає технічне обстеження, підготовку інженерних рішень, розроблення загальної стратегії ремонту та необхідної документації.

    Окремо міжнародні фахівці мають визначити оптимальні способи відновлення оболонки й критично важливих систем усередині конфайнменту.

    Хто допомагає Україні відновлювати ЧАЕС

    Раніше Велика Британія заявила про додаткове фінансування ремонту захисної споруди.

    Німеччина також оголосила про намір надати до 50 мільйонів євро.

    Європейський Союз і Франція беруть участь у міжнародних програмах, які координує ЄБРР.

    Для акумулювання ресурсів використовується Міжнародний рахунок співробітництва щодо Чорнобиля — спеціальний механізм фінансування проєктів ядерної безпеки.

    Водночас окремі раніше оголошені внески вже можуть входити до чинних міжнародних програм, тому їх не можна автоматично додавати до нових 260 мільйонів євро без уточнення структури фінансування.

    ЄБРР залишається одним із ключових міжнародних партнерів Чорнобильської АЕС.

    Починаючи з 1995 року банк допоміг залучити понад 2,5 мільярда євро міжнародного фінансування для забезпечення безпеки об’єкта та сам надав понад 700 мільйонів євро.

    Чому відновлення ЧАЕС важливе для Європи

    Чорнобильська атомна електростанція залишається об’єктом міжнародного значення навіть після остаточного припинення виробництва електроенергії.

    Усередині зруйнованого четвертого енергоблока зберігаються радіоактивні матеріали, які необхідно ізолювати від навколишнього середовища.

    Новий безпечний конфайнмент створений саме для того, щоб мінімізувати ризики поширення радіоактивного забруднення та забезпечити контрольоване проведення робіт із демонтажу аварійних конструкцій.

    Тому відновлення пошкодженої споруди має значення не лише для України, а й для сусідніх держав.

    Міжнародні партнери розраховують повернути конфайнменту повну функціональність до 2030 року.

    Однак остаточні терміни реалізації проєкту залежатимуть від результатів технічних обстежень, повноти фінансування та безпекової ситуації.

    Оголошені G7 260 мільйонів євро стали важливим кроком до відновлення захисної арки, проте остаточне розв’язання проблеми потребуватиме додаткових коштів і кількох років складних інженерних робіт.

  • ЧАЕС після удару: пошкоджене укриття може створити ризик радіоактивного пилу

    ЧАЕС після удару: пошкоджене укриття може створити ризик радіоактивного пилу

    Після російського дронового удару по об’єктах Чорнобильської атомної електростанції у 2025 році стан захисної споруди над зруйнованим енергоблоком залишається контрольованим, однак інженери та фахівці з ядерної безпеки фіксують пошкодження нового безпечного конфайнменту, що створює потенційні довгострокові ризики. Про це заявив генеральний директор ЧАЕС Сергій Тараканов під час Київського безпекового форуму.

    За словами Тараканова, після інциденту витоку радіації не зафіксовано, а показники радіаційного фону у зоні відчуження залишаються в межах багаторічної норми. Водночас ключовою проблемою є не поточний стан довкілля, а пошкодження герметичності захисної арки, яка була зведена для ізоляції зруйнованого четвертого енергоблоку ЧАЕС.

    Новий безпечний конфайнмент, який накриває старий саркофаг, є складною інженерною спорудою, створеною для довгострокової ізоляції радіоактивних матеріалів та забезпечення можливості поступового демонтажу об’єкта «Укриття», збудованого після аварії 1986 року. Сам саркофаг, зведений у надзвичайно стислі терміни після катастрофи, спочатку розглядався як тимчасове рішення терміном експлуатації близько двох десятиліть, однак фактично використовується значно довше через складність робіт із його демонтажу.

    Після дронового удару конструкція арки зазнала пошкоджень, що призвело до втрати повної герметичності. Це означає, що зовнішні фактори, включно з повторними механічними впливами або потенційними новими атаками, можуть мати значно серйозніші наслідки для стабільності об’єкта. У разі подальших руйнувань існує ризик підняття радіоактивного пилу, який може містити небезпечні ізотопи та поширюватися залежно від метеорологічних умов.

    Тараканов підкреслив, що всередині саркофага досі зосереджені значні обсяги ядерних матеріалів, включно з ураном, плутонієм та іншими трансурановими елементами. Саме тому навіть локальні пошкодження зовнішнього укриття розглядаються як фактор підвищеної уваги для міжнародної ядерної безпеки.

    Окремо керівник ЧАЕС наголосив, що ситуація перебуває під постійним контролем спеціалістів, а стан радіаційного фону регулярно моніториться. За його словами, наразі немає підстав говорити про безпосередню загрозу для населення за межами зони відчуження, однак будь-яке погіршення технічного стану конфайнменту потребуватиме оперативного реагування.

    Фахівці з ядерної безпеки зазначають, що новий конфайнмент є одним із найбільших рухомих інженерних об’єктів у світі, і його цілісність критично важлива для запобігання контакту зовнішнього середовища з залишками паливовмісних матеріалів. Будь-які порушення його герметичності ускладнюють довгострокові плани з безпечного демонтажу старого укриття та перетворення об’єкта на екологічно стабільну систему.

    У виступі Тараканов також звернув увагу на інформаційний вимір ситуації, зазначивши, що після подібних інцидентів у медіапросторі часто з’являються перебільшені або емоційно забарвлені повідомлення, які не завжди відображають реальний рівень загрози. Він підкреслив важливість точного розуміння технічного стану об’єкта та уникнення панічних оцінок.

    Чорнобильська зона відчуження залишається одним із найскладніших об’єктів ядерної спадщини у світі, де навіть незначні зовнішні впливи можуть мати довготривалі наслідки. Саме тому міжнародна спільнота, включно з Україною, продовжує приділяти особливу увагу стабільності інфраструктури ЧАЕС та реалізації проєктів з її довгострокової безпеки.

    Наразі триває технічна оцінка пошкоджень конфайнменту та розробка можливих сценаріїв його відновлення або посилення захисних функцій, щоб мінімізувати будь-які ризики у майбутньому.

  • На ЧАЕС прокоментували заяви про стан саркофага

    На ЧАЕС прокоментували заяви про стан саркофага

    На Чорнобильській атомній електростанції відреагували на повідомлення про нібито можливий ризик обвалу нового безпечного конфайнмента (НБК), який накриває зруйнований четвертий енергоблок ЧАЕС. У державному підприємстві наголошують, що ключові несучі конструкції споруди залишаються неушкодженими, а сама система продовжує виконувати свої основні функції з ядерної та екологічної безпеки.

    Інформаційний резонанс виник після заяв Greenpeace Україна. Старший ядерний фахівець організації Шон Берні у своїх коментарях зазначав, що після інциденту з ударом дрона у 2025 році конструкція могла зазнати впливів, які потенційно потребують додаткових ремонтних і стабілізаційних заходів. У Greenpeace наголошують, що будь-які пошкодження об’єктів, які виконують функцію ізоляції зруйнованого реактора, мають стратегічне значення для ядерної безпеки і потребують постійного міжнародного контролю та оцінки ризиків.

    У своїх заявах представники організації також підкреслюють, що конфайнмент є складною інженерною системою, яка розрахована на довготривалу експлуатацію, однак чутлива до зовнішніх впливів. Саме тому, за їхніми словами, навіть часткові порушення герметичності або пошкодження окремих елементів можуть впливати на загальну оцінку стану об’єкта.

    Водночас у ДСП «Чорнобильська АЕС» запевняють, що після інциденту у 2025 році новий безпечний конфайнмент дійсно частково втратив властивості повної герметизації, однак це не вплинуло на його головну функцію — екологічну ізоляцію зруйнованого четвертого енергоблоку. Підприємство окремо наголошує, що після проведених технічних оглядів не зафіксовано пошкоджень несучих конструкцій аркової споруди, які могли б свідчити про загрозу її стійкості.

    «Пошкодження несучих конструкцій локалізуючої споруди об’єкта “Укриття” та нового безпечного конфайнмента не зафіксовано», — зазначили у ЧАЕС, підкреслюючи, що об’єкт залишається контрольованим і стабільним у межах експлуатаційних параметрів.

    Фахівці станції також додають, що рівень радіаційної безпеки контролюється в постійному режимі, а система моніторингу дозволяє відстежувати стан конструкцій, повітряного середовища та можливі відхилення у роботі обладнання. За їхніми словами, за умови штатної роботи всіх систем і відсутності нових зовнішніх впливів ризики неконтрольованого виходу радіоактивних речовин залишаються мінімальними.

    Окремо зазначається, що найбільші ризики для таких об’єктів пов’язані не лише з прямими ударами, а й із можливими вибуховими хвилями або пошкодженням інфраструктури поблизу, що може впливати на стабільність окремих елементів конструкції.

    Новий безпечний конфайнмент ЧАЕС є однією з найбільших рухомих інженерних споруд у світі. Його збудували для накриття старого саркофага, спорудженого після аварії 1986 року, з метою довготривалої ізоляції радіоактивних матеріалів та створення умов для майбутнього демонтажу нестабільних конструкцій об’єкта «Укриття». Споруда обладнана системами вентиляції, радіаційного моніторингу та контролю деформацій, що дозволяє відстежувати її стан у режимі реального часу.