Daypolitico

Позначка: конкуренція

  • АМКУ оштрафував компанії на 36 млн грн за змову на закупівлях для ЗСУ

    АМКУ оштрафував компанії на 36 млн грн за змову на закупівлях для ЗСУ

    Антимонопольний комітет України викрив змову під час торгів на закупівлю штормового одягу для потреб оборони та оштрафував двох учасників на загальну суму понад 36,4 млн грн. Йдеться про закупівлю для Збройних сил України, замовником якої була ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель». Очікувана вартість торгів перевищувала 80 млн грн. Рішення АМКУ ухвалив 9 липня 2026 року.

    За даними Антимонопольного комітету, під час розгляду справи було встановлено, що два суб’єкти господарювання вчинили антиконкурентні узгоджені дії, які стосувалися спотворення результатів торгів. Іншими словами, компанії, які мали конкурувати між собою за контракт, фактично узгоджували свою поведінку.

    Підставою для розслідування стали заяви від «Агенції оборонних закупівель», яка й була замовником тендера на постачання штормового одягу. Під час перевірки Комітет встановив, що учасники торгів були обізнані про дії один одного на всіх етапах підготовки тендерних пропозицій. Вони обмінювалися інформацією та координували поведінку, через що конкуренцію між ними було фактично усунуто.

    У результаті АМКУ визнав такі дії порушенням законодавства про захист економічної конкуренції та наклав штраф у розмірі 36 431 833 грн. Крім фінансового покарання, для порушників діятиме ще одна серйозна санкція: відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», компанії, які протягом останніх трьох років притягувалися до відповідальності за антиконкурентні узгоджені дії, пов’язані зі спотворенням результатів тендерів, можуть бути відсторонені від участі у публічних закупівлях.

    Фактично це означає, що постачальники, яких визнали винними у змові, ризикують на три роки втратити доступ до державних тендерів. Для компаній, які працюють із бюджетними закупівлями, така заборона може бути навіть болючішою за сам штраф, адже вона закриває можливість укладати нові контракти з державними замовниками.

    Особливої ваги справа набуває через те, що йдеться про закупівлю для Збройних сил України. Під час повномасштабної війни будь-які тендери для оборони мають критичне значення: від їх прозорості залежить не лише ефективне використання бюджетних коштів, а й швидкість забезпечення військових необхідним спорядженням.

    Штормовий одяг для армії — це не другорядна закупівля. Такий одяг потрібен військовим для роботи в складних погодних умовах, під час дощу, вітру, холоду та тривалого перебування на відкритій місцевості. Якщо конкуренція на таких торгах зникає через змову, держава ризикує переплатити, отримати гірші умови або втратити можливість обрати справді найкращу пропозицію.

    У Міністерстві оборони раніше пояснювали, що закупівельна діяльність у системі оборони здійснюється через дві ключові структури — Державний оператор тилу та Агенцію оборонних закупівель. Саме вони мають забезпечувати ефективне, прозоре та наближене до стандартів НАТО постачання ресурсів для Збройних сил України.

    У цьому випадку саме Агенція оборонних закупівель звернулася до АМКУ, що свідчить про спробу замовника відреагувати на можливі порушення у процедурі та захистити конкуренцію в оборонних закупівлях.

    Рішення АМКУ також вписується у ширший контекст посилення контролю за державними тендерами. Лише у червні 2026 року Комітет повідомляв про штрафи у справах щодо змов у закупівлях для державних морських портів. Тоді йшлося про узгоджені дії компаній під час торгів на ремонт портальних кранів та постачання товарів для портової інфраструктури.

    Такі справи демонструють, що проблема змов на публічних закупівлях залишається системною. Найчастіше вона полягає в тому, що формально кілька компаній беруть участь у тендері, але фактично не конкурують між собою. Вони можуть подавати узгоджені цінові пропозиції, обмінюватися документами, використовувати спільні контакти, технічні ресурси або координувати свої кроки, щоб створити видимість конкуренції.

    Для держави це означає втрату головної переваги тендеру — змагання між постачальниками за найкращу ціну та якість. У випадку оборонних закупівель такі порушення мають ще важчі наслідки, адже йдеться про гроші платників податків і потреби армії під час війни.

    За повідомленнями українських медіа, АМКУ не розкрив назви компаній, яких оштрафували у цій справі. Водночас у Комітеті наголосили, що інформація про суб’єктів, притягнутих до відповідальності за спотворення результатів торгів, вноситься до спеціальних зведених відомостей, які постійно оновлюються на сайті регулятора.

    Рішення про штраф на понад 36 млн грн стало одним із найпомітніших антимонопольних рішень у сфері оборонних закупівель цього року. Воно показує, що навіть в умовах війни закупівлі для армії мають залишатися конкурентними, а постачальники — відповідати за спроби домовитися між собою за спиною державного замовника.

    Для ЗСУ це питання не лише економії. Прозорі закупівлі означають швидше постачання якісного спорядження, менше ризиків зриву контрактів і більше довіри до системи оборонного забезпечення.

  • До 2028 року все зміниться: Україна та ЄС об’єднають енергоринки

    До 2028 року все зміниться: Україна та ЄС об’єднають енергоринки

    Україна поступово рухається до повної інтеграції свого енергетичного ринку з Європейським Союзом, і цей процес, за планом уряду та парламенту, має завершитися у 2028 році. Йдеться про масштабну реформу, яка змінить правила імпорту, експорту та внутрішньої торгівлі електроенергією, а також відкриє український ринок для ширшої конкуренції з європейськими постачальниками.

    Як пояснив голова парламентського комітету з питань енергетики Андрій Герус, ухвалений і підписаний президентом Володимир Зеленський закон про об’єднання енергетичних ринків із ЄС є ключовим етапом у трансформації енергосистеми України. За його словами, документ фактично запускає процес поступового входження України в єдиний європейський енергетичний простір, що має зменшити ризики дефіциту електроенергії та підвищити загальну стійкість системи.

    Герус зазначив, що основна ідея реформи полягає в тому, щоб Україна стала частиною великого спільного ринку електроенергії, де постачання та закупівля ресурсів відбуватимуться значно швидше і простіше, ніж зараз. Він підкреслив, що в умовах воєнних ризиків та періодичних пошкоджень енергетичної інфраструктури можливість оперативного імпорту електроенергії з ЄС є критично важливою для стабільного забезпечення споживачів.

    Сьогодні Україна вже має технічну можливість купувати електроенергію в європейських країнах, однак ці процеси залишаються складними та багатоступеневими. Вони передбачають проведення аукціонів, пошук постачальників і проходження процедур, які можуть займати кілька днів. Після впровадження нового законодавства ці механізми мають бути спрощені, автоматизовані та пришвидшені, що дозволить значно скоротити час реакції на можливі енергетичні дефіцити.

    За прогнозами, після повної імплементації реформи Україна з 2028 року зможе у разі потреби імпортувати електроенергію фактично на наступний день. Це, як очікується, стане важливим фактором у зменшенні кількості аварійних і планових відключень, особливо в періоди пікових навантажень або після атак на енергетичну інфраструктуру.

    Окремо підкреслюється, що інтеграція передбачає не лише можливість швидшого імпорту, а й повне відкриття українського ринку для європейських компаній. Це означає, що виробники та постачальники електроенергії з країн ЄС зможуть напряму працювати на українському ринку, збільшуючи кількість пропозицій і посилюючи конкуренцію.

    На думку представників енергетичного комітету, зростання конкуренції традиційно призводить до зниження концентрації ринку та обмеження впливу великих монополістичних гравців. У довгостроковій перспективі це має створити більш гнучку систему ціноутворення і потенційно позитивно вплинути на кінцевого споживача, який отримає ширший вибір постачальників та більш стабільні умови постачання.

    Водночас у парламенті наголошують, що процес інтеграції є поступовим і складним. За оцінками, основна імплементація реформ триватиме у 2026–2027 роках, після чого у 2028 році очікується фактичне об’єднання українського та європейського енергетичних ринків у єдиний простір. Це вимагатиме узгодження регуляторних норм, технічної синхронізації систем та адаптації українського законодавства до правил ЄС.

    Паралельно уряд уже працює над посиленням енергетичної стійкості країни в умовах війни. Зокрема, ухвалюються рішення щодо розвитку нових генеруючих потужностей і створення резервних систем мобільної генерації, які мають забезпечити швидке реагування у разі пошкодження об’єктів енергетичної інфраструктури.

    Таким чином, об’єднання енергетичних ринків України та ЄС розглядається як стратегічний крок, що має не лише інтегрувати Україну до європейської енергосистеми, а й підвищити її енергетичну безпеку, стійкість та конкурентоспроможність у довгостроковій перспективі.

  • АМКУ: змови на ринку пального немає, ціни зростають через імпорт

    АМКУ: змови на ринку пального немає, ціни зростають через імпорт

    Голова Антимонопольного комітету України Павло Кириленко заявив, що відомство наразі не фіксує ознак монополії або змови на ринку пального в Україні. Про це він повідомив під час виступу у Верховній Раді України, де звітував про ситуацію з цінами на бензин і дизель.

    За словами Кириленка, стрімке подорожчання пального в Україні має передусім зовнішні причини. Йдеться про різке зростання вартості імпортного ресурсу, яке почалося ще на початку березня. Як пояснив очільник АМКУ, іноземні виробники та трейдери швидко відреагували на загострення ситуації на Близькому Сході та одразу підняли відпускні ціни.

    Дані S&P Global Platts підтверджують цю тенденцію. Зокрема, у період з 26 лютого до 31 березня світові ціни на дизель зросли на 86%, а імпортні ціни — на 58%. Водночас на українських автозаправних станціях темпи подорожчання були помітно нижчими: бензин у середньому зріс у ціні на 16%, а дизель — на 39%.

    Таким чином, за оцінкою АМКУ, українські мережі АЗС не повністю перекладають зростання закупівельної вартості на споживачів, а підвищують ціни поступово. Це, на думку регулятора, свідчить про відсутність різких синхронних дій, які могли б вказувати на змову.

    Кириленко також підкреслив, що ринок пального в Україні залишається конкурентним. За його словами, на ньому працює близько 1200 операторів різного масштабу — від великих національних мереж до невеликих регіональних гравців. Поведінка цих компаній відрізняється, що проявляється у різній ціновій політиці, швидкості реагування на зміни та рівні націнок.

    Саме ця різноманітність, за словами голови АМКУ, не дає підстав робити висновки про антиконкурентні узгоджені дії. Водночас він наголосив, що остаточні висновки робитимуться лише після завершення повного аналізу.

    Попри відсутність наразі доказів змови, Антимонопольний комітет України продовжує дослідження ринку. У відомстві аналізують не лише ціни, а й структуру постачання, контракти, логістичні витрати та поведінку окремих операторів.

    Питання вартості пального стало предметом уваги парламенту на тлі суспільного резонансу через подорожчання. 7 квітня Верховна Рада України викликала Кириленка для звіту щодо ситуації на ринку та можливих ознак змови між найбільшими мережами АЗС.

    Окремо в АМКУ нагадали, що раніше вже рекомендували операторам ринку оперативніше знижувати ціни у випадку здешевлення нафти на світових ринках. Регулятор очікує, що ринок буде симетрично реагувати як на подорожчання, так і на здешевлення ресурсу.

    Ситуація на українському ринку пального значною мірою залежить від глобальних факторів. Україна імпортує значну частину нафтопродуктів, тому будь-які коливання цін на світових ринках — зокрема через напруження на Близькому Сході — швидко впливають на внутрішні ціни.

    У підсумку в АМКУ зазначають, що нинішнє подорожчання пального має економічне обґрунтування, пов’язане з імпортною складовою, і наразі не свідчить про зловживання ринковою владою. Водночас регулятор продовжує моніторинг і не виключає подальших дій у разі виявлення порушень.

  • Продажі фармацевтичної компанії «Дарниця» впали, попри зростання попиту на ліки в Україні

    Продажі фармацевтичної компанії «Дарниця» впали, попри зростання попиту на ліки в Україні

    Фармацевтична компанія «Дарниця», яка десятиліттями вважалася одним із ключових гравців українського ринку лікарських засобів, зіткнулася з різким спадом продажів і скороченням виробництва. Про це свідчать фінансові та операційні показники підприємства за останні місяці.

    За наявною інформацією, у середині року обсяги реалізації продукції компанії скоротилися приблизно на третину порівняно з аналогічним періодом минулого року. Надалі падіння лише посилилося і в окремі місяці сягало близько половини від попередніх показників. На підприємстві неодноразово зупиняли виробничі лінії, а склади заповнилися нереалізованою продукцією. Паралельно відбувалися скорочення персоналу.

    Ситуація виглядає особливо контрастною на тлі загального стану фармацевтичного ринку. В умовах війни та зниження доходів населення витрати українців на медикаменти залишаються стабільно високими. За даними соціологічних опитувань, значна частина громадян змушена економити на інших товарах і навіть на харчуванні, аби мати змогу купувати ліки.

    Втім, попит на ринку не гарантував зростання продажів саме для «Дарниці». Аптечні мережі дедалі частіше відмовляються брати на реалізацію продукцію компанії через слабкий попит з боку споживачів та цінову неконкурентоспроможність. У результаті частка компанії на ринку скорочується, поступаючись іншим українським виробникам.

    Експерти ринку зазначають, що за останні роки низка фармацевтичних компаній змогла адаптуватися до нових економічних умов, оптимізувати виробництво та запропонувати доступніші препарати. На цьому тлі продукція «Дарниці» часто виглядає дорожчою, що безпосередньо впливає на рішення аптек і кінцевих покупців.

    Проблеми компанії супроводжуються активною публічною дискусією навколо можливих змін у регулюванні фармацевтичного ринку. Зокрема, обговорюються ідеї скорочення кількості аптек та перегляду правил реалізації безрецептурних препаратів. Учасники ринку побоюються, що такі ініціативи можуть призвести до звуження конкуренції та концентрації ринку на користь великих виробників.

    Аналітики наголошують, що нинішня ситуація з «Дарницею» виходить за межі корпоративних труднощів окремої компанії. Вона демонструє структурні проблеми галузі, де управлінські прорахунки та втрата конкурентних переваг намагаються компенсуватися через регуляторні механізми.

    Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи зможе компанія переглянути стратегію, відновити довіру аптечних мереж і споживачів та адаптуватися до реальних умов ринку. У протилежному разі спад може набути системного характеру.

  • Єдиний учасник і мільйони з бюджету: як працює схема з номерними знаками

    Єдиний учасник і мільйони з бюджету: як працює схема з номерними знаками

    Ринок виготовлення номерних знаків в Україні фактично втратив ознаки конкуренції. Протягом багатьох років ключовим і майже безальтернативним постачальником для держави залишається приватна компанія ТОВ «СПЕЦЗНАК», яка стабільно отримує багатомільйонні контракти від Головного сервісного центру МВС.

    Закупівлі відбуваються або з мінімальною кількістю учасників, або взагалі без альтернатив. Ціни, за якими компанія виграє тендери, часто виглядають аномально низькими і не відповідають реальним витратам на виробництво. Попри мізерний штат, формальні виробничі потужності та численні запитання до документації, компанія з року в рік залишається основним контрагентом МВС. Через систему сервісних центрів громадян фактично спрямовують до одного й того ж приватного виробника.

    Особливо показовими стали закупівлі, у яких ТОВ «СПЕЦЗНАК» виступало єдиним учасником. Виявлені раніше проблеми з фінансовою звітністю, підтвердженням досвіду та матеріально-технічної бази не призвели до перегляду підходів. Система працює так, ніби альтернатив на ринку не існує взагалі. Разом із конкуренцією зник і реальний контроль.

    За цими фактами було направлено низку звернень і запитів до контролюючих органів, зокрема до Міністерства внутрішніх справ. У них йшлося про системну участь компанії у багатомільйонних закупівлях, відсутність реальної конкуренції, сумнівну відповідність кваліфікаційним вимогам та роль сервісних центрів МВС у формуванні цієї моделі. Нещодавно надійшла відповідь від Управління запобігання корупції МВС — і саме вона стала найбільш показовою.

    Замість аналізу викладених фактів та можливих ризиків монополізації, відповідь зосереджена на виправданні вже ухвалених рішень. Перемогу ТОВ «СПЕЦЗНАК» у тендері 2020 року названо економічно вигідною, договір — таким, що виконаний у повному обсязі, а саму процедуру — без зауважень. Про реальні можливості компанії забезпечувати такі обсяги виробництва — жодного слова.

    Навіть закупівлю на суму понад 131 мільйон гривень, де компанія була єдиним учасником, у відповіді подано не як проблему, а як приклад ефективного контролю. Формальне відхилення пропозиції у 2024 році використовується як аргумент, що нібито перекреслює роки домінування одного гравця. Чому ринок зведений до одного постачальника, чому конкуренція не виникає, чому саме ця компанія роками отримує доступ до державних коштів — ці питання залишилися без відповіді.

    У підсумку позиція Управління запобігання корупції МВС виглядає не як спроба розібратися у системній проблемі, а як намагання закрити тему формальною відпискою. Жодного аналізу ролі посадових осіб Головного сервісного центру МВС, жодної оцінки ризиків монополізації, жодних висновків щодо впливу цієї моделі на ринок.

    Схема залишається незмінною: компанія — при контрактах, конкуренція — відсутня, держава — з формальним контролем на папері. Саме так і виглядає ситуація, коли антикорупційні механізми існують лише номінально, а реальний ринок підмінено закритою системою.

  • ФГ «Факторія» і бухгалтерка оштрафовані за змову на торгах

    ФГ «Факторія» і бухгалтерка оштрафовані за змову на торгах

    Антимонопольний комітет України встановив змову між фермерським господарством «Факторія» та його бухгалтеркою Наталією Романюк під час участі в аукціонах на право оренди земельних ділянок, які проводила Турійська селищна рада у 2024 році. Бухгалтерка виступила як «статистка» на торгах, що дозволило підприємству без конкуренції отримати право оренди майже 21 гектара землі. За це АМКУ оштрафував кожного учасника змови на 69,3 тис. грн, а загальна сума штрафів склала 138,6 тис. грн.

    За даними рішення адмінколегії Західного міжобласного відділення АМКУ від 20 листопада 2025 року, у грудні 2024 року Турійська селищна рада реалізувала право оренди двох ділянок площею 10,5 та 10,3 гектара. В обох аукціонах брали участь «Факторія» та Наталія Романюк. Під час торгів ставки «конкурентів» не змінювалися, що забезпечило перемогу господарству.

    Під час першого аукціону Романюк запропонувала 12,3 тис. грн, «Факторія» – 15 тис. грн. Після трьох раундів торгів селищна рада уклала договір оренди на 7 років. Аналогічно відбувся аукціон з ділянкою площею 10,3 гектара, де бухгалтерка запропонувала 4,8 тис. грн, а господарство – 18 тис. грн.

    Під час розслідування встановили, що Романюк була довіреним представником ФГ «Факторія» та перебувала в офіційних трудових відносинах з господарством, виконувала податкову звітність за «конкурента», використовувала ту саму ІР-адресу для участі в електронних торгах і представляла господарство в банках.

    Антимонопольники визнали їх винними у порушенні закону «Про захист економічної конкуренції» та внесли до «чорного списку» АМКУ. Це означає, що протягом трьох років вони не зможуть брати участь у тендерах від державних і комунальних замовників.

    Це не перший випадок змови «Факторії» та Наталії Романюк. Раніше, улітку 2024 року, вони імітували конкуренцію на аукціоні з продажу 63 соток землі в Клюській сільраді, де різниця у ставках була лише 454 грн.

    Фермерське господарство «Факторія» працює з 2010 року, зареєстроване в селі Гаруша Турійської громади Ковельського району. Основний вид діяльності – вирощування зернових культур.

  • Антимонопольний комітет зупинив обман покупців на ринку бутильованої води

    Антимонопольний комітет зупинив обман покупців на ринку бутильованої води

    Антимонопольний комітет України оштрафував трьох виробників питної води за поширення неправдивої інформації на етикетках та в рекламних матеріалах. Рішення ухвалили на засіданні 30 жовтня після розгляду скарги від ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод “Оскар”».

    Під перевірку потрапили компанії ТОВ «Ліранс», ТОВ «Торговий дім “Моршинські джерела”» та ТОВ «Шаянські джерела». За даними АМКУ, ці виробники вказували на етикетках недостовірні відомості щодо походження води, її корисних властивостей та придатності для дитячого харчування.

    Зокрема, «Ліранс» і «Торговий дім “Моршинські джерела”» не змогли надати підтверджень щодо нібито особливих властивостей своєї води, про які зазначалося на упаковці. А компанія «Шаянські джерела», що випускає бренд «Шаянська кремнієва», пішла ще далі: на етикетках було написано, що вода «дбає про мозок» і «насичує судини кремнієм, роблячи їх еластичнішими». Проте жодних наукових доказів таких ефектів підприємство не надало.

    Антимонопольний комітет визнав ці твердження порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, адже споживачів вводили в оману щодо властивостей продукту. За результатами розгляду АМКУ оштрафував компанії, однак точну суму штрафу не розголошують.

    Відомо, що ТОВ «Ліранс» зареєстроване у Львові у 2021 році, засновником є киянин Сергій Панченко. Компанія «Торговий дім “Моршинські джерела”» створена у 2023 році мешканкою Львівщини Іриною Сцірою. А ТОВ «Шаянські джерела» діє з 1998 року на Закарпатті та належить Ірині Павлюк і Олександру Саломасі.

    АМКУ нагадує, що будь-які твердження про лікувальні чи оздоровчі властивості продуктів мають бути підтверджені науковими дослідженнями та сертифіковані відповідними органами.

  • АМКУ викрив змови на аукціонах надр: спецдозволи можуть скасувати через спотворення торгів

    АМКУ викрив змови на аукціонах надр: спецдозволи можуть скасувати через спотворення торгів

    Антимонопольний комітет України встановив, що учасники п’яти аукціонів Держгеонадр діяли узгоджено та штучно імітували конкуренцію за ліцензії на видобування граніту, бурштину, сапропелю та мінеральних вод. Територіальні відділення АМКУ наклали штрафи й фактично відкрили шлях до судового визнання таких спецдозволів недійсними. Про це повідомляє профільне видання Nadra.Info з посиланням на рішення Східного та Західного міжобласних територіальних відділень АМКУ, ухвалені наприкінці вересня – на початку жовтня 2025 року.

    АМКУ зафіксував одразу кілька схем, у яких компанії не конкурували за право користуватися надрами, а розігрували лоти між «своїми», завищуючи ставки для сторонніх гравців або навпаки імітуючи боротьбу, після чого право на родовище переходило в потрібні руки за заниженою ціною. За підсумками розгляду справ накладено штрафи на учасників п’яти аукціонів, а самі спецдозволи можуть бути скасовані через суд як такі, що отримані з порушенням правил конкуренції.

    Граніт: Наталівське родовище, Запорізька область

    25 вересня 2025 року адміністративна колегія Східного міжобласного територіального відділення АМКУ встановила, що ТОВ «Мокрянський кам’яний кар’єр» (йдеться, фактично, про ТОВ «Мокрянський кам’яний кар’єр №3») та ТОВ «Вектор ЗМ» діяли узгоджено під час аукціону Держгеонадр на видобування граніту на Наталівському родовищі у Запорізькій області. Обидві компанії оштрафовано загалом на 136 тис. грн.

    Торги відбулися ще в грудні 2021 року. Стартова ціна становила 5 852 609 грн. «Мокрянський кам’яний кар’єр №3» запропонував 5 952 609 грн, а «Вектор ЗМ» переміг із символічною перевагою — 5 960 000 грн. Інших учасників не було. Після цього «Вектор ЗМ» отримав спецдозвіл №6612 терміном до 2042 року. АМКУ розслідував можливу змову з 2023 року. Компанії пов’язують із Сергієм Кірюшком («Мокрянський кам’яний кар’єр №3») та Сергієм Ткаченком («Вектор ЗМ»).

    Граніт: Північноплисецька ділянка

    30 вересня 2025 року Східне МТВ АМКУ визнало, що ТОВ «Далерграніт» і ТОВ «Транском-19» вчинили антиконкурентні узгоджені дії, які спотворили результати аукціону з продажу дозволу на геологічне вивчення і дослідно-промислову розробку Північноплисецької ділянки граніту. Обидві компанії отримали штрафи на загальну суму 136 тис. грн.

    Схема виглядала так: у жовтні 2021 року торги стартували з 213 873 грн. «Далерграніт» підняв ставку до 1 001 000 грн і формально переміг, але не підписав протокол торгів. У результаті право на лот дісталося «Транском-19» уже за 580 000 грн. Потім ця компанія отримала видобувний дозвіл №6752 на Північноплисецьке родовище і передала його компанії з тієї ж орбіти — ТОВ «Північноплисецьке родовище піску та граніту». Усі ці структури контролюються подружжям Світлани та Валерія Самофал, тобто фактична конкуренція на торгах була відсутня.

    Бурштин: ділянка «Західна перша», Рівненська область

    29 вересня 2025 року Західне МТВ АМКУ встановило змову між ТОВ «Земресурсінвест» та ТОВ «Екоцентрресурс» під час аукціону зі спецдозволу на користування бурштиновими надрами, який відбувся ще у 2020 році. Йшлося про ділянку «Західна перша» в Сарненському районі Рівненщини. Стартова ціна становила 159 800 грн, змагалися троє учасників. Переможець – «Екоцентрресурс» – задекларував ставку 10,2 млн грн, але потім фактично «знявся з дистанції», і спецдозвіл викупило ТОВ «БурПром» за значно нижчу суму — 3,32 млн грн. Загальний штраф для «Екоцентрресурсу» та «Земресурсінвесту» – 69 800 грн.

    За даними Nadra.Info, усі три компанії — «Екоцентрресурс», «Земресурсінвест» і «БурПром» — пов’язані між собою через Олега Богельського та Ольгу Рудьковську. «Земресурсінвест» входить до групи, яку асоціюють з родиною колишнього міністра транспорту та зв’язку Миколи Рудьковського, і вже є одним із найбільших видобувачів бурштину в країні.

    Сапропель: Гривинське родовище

    29 вересня 2025 року Західне МТВ АМКУ також оштрафувало ТОВ «Сивий потік» і ТОВ «Планета комфорт» за змову на аукціоні з продажу спецдозволу на родовище сапропелю Гривинське (торги відбулися у квітні 2023 року). Стартова ціна була 504 308 грн. «Планета комфорт» зробила ставку 560 000 грн, «Сивий потік» запропонував 563 000 грн і став переможцем. Інших учасників не було. Обидві компанії отримали штрафи по 68 000 грн.

    За даними АМКУ, ці ж компанії в той самий день розіграли між собою ще два спецдозволи на інші сапропелеві родовища — Веприк і Тростне — і раніше були єдиними гравцями на торгах за родовище Довге. «Сивий потік», за даними реєстрів, пов’язують з Максимом Бреславським, а «Планету комфорт» — з Андрієм Добросотськовим, бізнес-партнером Ігоря Когута (група FINEX).

    Мінеральні лікувально-столові води: ділянка «Ріна», Вінницька область
    9 жовтня 2025 року Східне МТВ АМКУ визнало, що Українсько-грузинське ТОВ «Чарте» та ФОП Мушкудіані М.Д. діяли узгоджено під час аукціону з продажу дозволу на ділянку надр «Ріна» з мінеральними лікувально-столовими водами у Вінницькій області. Обидва учасники отримали штрафи загальною сумою 20 590 грн.

    Аукціон відбувся ще в липні 2021 року. Стартова ціна становила 225 120 грн. ФОП Мушкудіані запропонувала саме стартову суму і, по суті, просто «підтвердила присутність», тоді як «Чарте» додало лише 10 тис. грн зверху — 235 120 грн — і стало переможцем. Обидва учасники, як з’ясувалося, зареєстровані за тією ж адресою та пов’язані з Владімером Бокучавою.

    Антимонопольний комітет кваліфікує такі «договорняки» як антиконкурентні узгоджені дії, що спотворюють результати торгів. Це не лише штрафи й тимчасова заборона брати участь у публічних закупівлях. Ключове — правові наслідки для самих спецдозволів.

    Суди вже мають практику визнавати недійсними результати аукціонів, укладені договори купівлі-продажу спецдозволів і навіть самі спецдозволи, якщо встановлено, що торги були змовними й фактичної конкуренції не існувало. Таке рішення Господарського суду міста Києва у 2023 році щодо Мурафинської площі (Харківська область) показало, що доведена змова є підставою скасувати дозвіл на надра як угоду, що суперечить інтересам держави та суспільства.

    АМКУ прямо наголошує: встановлення змови між учасниками аукціону створює підстави для судового оскарження й анулювання спецдозволу на користування надрами. Тобто видобувні права, отримані «в дружньому колі», можуть бути відібрані через суд.

    Контекст

    • У більшості описаних випадків торги відбулися ще 2020–2023 року, але рішення по них ухвалюють лише тепер — восени 2025-го. Це означає, що частина дозвілів уже кілька років у роботі, компанії встигли оформити видобувні права або навіть перепродати їх пов’язаним структурам.
    • У низці історій (граніт, бурштин) вказуються сталі групи бенефіціарів, які заходять на торги кількома юрособами і далі переоформлюють спецдозвіл усередині власної мережі.
    • АМКУ публікує такі рішення відкрито, а інформація про змови вноситься до зведених відомостей щодо порушень конкурентного законодавства. Це може стати підставою для недопуску таких компаній до майбутніх закупівель.

    Після встановлення факту змови слово за судами: саме вони можуть визнати результати аукціону недійсними, розірвати договір на користування надрами й анулювати спецдозвіл. Така практика вже застосовувалася раніше, коли суди скасовували дозволи, куплені через узгоджені торги.

    Антикорупційний аспект очевидний: надра — це державний ресурс, а змова на аукціоні означає, що бюджет недоотримав гроші, а право на видобуток отримали «свої» структури під заздалегідь погоджений сценарій. Тепер ці кейси можуть стати підставою не просто для штрафів, а для повернення ділянок у нормальну конкурентну процедуру.

  • «Укроборонпром» витрачає 32 млн на аудит, поки фронт чекає дронів і бронетехніки

    «Укроборонпром» витрачає 32 млн на аудит, поки фронт чекає дронів і бронетехніки

    На державній платформі Prozorro з’явився тендер на проведення аудиту фінансової звітності держконцерну «Українська оборонна промисловість» (колишній «Укроборонпром») за 2025–2027 роки. Очікувана вартість послуг – майже 32 мільйони гривень.

    У той час, як на фронті триває війна та потрібні безперервні поставки дронів, бронетехніки, пального та засобів зв’язку, державна оборонна компанія витрачає десятки мільйонів на бухгалтерський аудит та КАСКО для службових авто.

    Раніше аналітики фіксували системні зловживання у «Укроборонпромі»: через фіктивні тендери державні кошти потрапляли до афілійованих структур, серед яких ТОВ «МДМ-Технологія», ТОВ «Компанія інженерної взаємодії в авіації», ТОВ «Спецтрансгруп» та ТОВ «Важтрансмаш».

    Умови закупівель штучно обмежували конкуренцію, а контракти передбачали завищену вартість продукції військового призначення. Частина бюджетних коштів виводилась через фіктивних ФОПів та конвертаційні центри з подальшою легалізацією та використанням у приватних цілях.

    Крім того, вплив компаній у територіальних центрах комплектування дозволяв їхнім працівникам незаконно отримувати бронювання. Розслідування кримінального провадження №62021000000000748 триває з 2021 року, але жоден із ключових посадовців наразі не поніс відповідальності. Це свідчить про політичне прикриття та системний саботаж правоохоронних органів.

    Експерти звертають увагу на невідповідність пріоритетів: у час, коли держава має гарантувати фронту критично важливі ресурси, десятки мільйонів витрачаються на внутрішній аудит, який не захищає від системних махінацій та розкрадань.

  • Українська співачка Тіна Кароль розповіла про проблеми українського шоу-бізнесу

    Українська співачка Тіна Кароль розповіла про проблеми українського шоу-бізнесу

    Відома українська співачка Тіна Кароль поділилася своїми думками про конкуренцію у шоу-бізнесі України, порівнюючи її з міжнародною практикою. За словами артистки, за кордоном зірки часто підтримують одне одного, створюючи творчі колаборації та працюючи разом над новими проектами. В Україні ж, на жаль, ця культура співпраці майже не розвинута, і часто музиканти не зустрічаються для спільної роботи чи ідейного обміну.

    “Ми повинні більше співпрацювати, адже лише разом можна досягти чогось великого. За кордоном ніхто не працює наодинці, і це допомагає створювати справжні хіти”, – зазначила Тіна Кароль в інтерв’ю для М1.

    Вона також звернула увагу на відсутність здорової конкуренції серед українських артистів, зазначивши, що часто замість того, щоб фокусуватися на результатах та власних досягненнях, багато зірок спрямовують свої зусилля на критику та підрив репутації колег. Співачка розповіла, як неодноразово стикалася з ситуаціями, коли замовляли дизлайки та погані коментарі для її кліпів. Тіна закликала до чесної конкуренції, де музиканти змагалися б на основі своїх досягнень, а не підривали один одного.