Daypolitico

Позначка: Конституційний суд

  • Президент Угорщини підписав закон про власну відставку

    Президент Угорщини підписав закон про власну відставку

    Президент Угорщини Тамаш Шуйок підписав конституційні зміни, які передбачають дострокове припинення його президентських повноважень. Таким чином глава держави затвердив реформу, що фактично призведе до його відставки ще до завершення п’ятирічного мандата, який мав тривати до 2029 року.

    Про це Шуйок повідомив у відеозверненні, оприлюдненому в суботу.

    Конституційні зміни раніше схвалили Національні збори Угорщини, де конституційну більшість має партія «Тиса» на чолі з Петером Мадяром. Після ухвалення документа президент мав п’ять днів, щоб визначитися — підписати закон або скористатися правом вето. Граничний термін для ухвалення рішення спливав саме в суботу.

    У своєму зверненні Тамаш Шуйок заявив, що під час ухвалення рішення керувався передусім вимогами Конституції та принципом верховенства права. За його словами, питання змін до Основного закону має загальнонаціональне значення і не повинно оцінюватися через призму особистих чи політичних інтересів.

    Президент наголосив, що не мав іншого законного варіанту дій, окрім як виконати свої конституційні обов’язки.

    «Я виконую свій обов’язок, передбачений Основним законом, після ретельного зважування своїх юридичних можливостей та совісті. Мій підпис є остаточною печаткою моїх обов’язків як президента республіки та моєї повної поваги до інституту президента республіки за будь-яких обставин», — заявив Шуйок.

    Він також пояснив, що відмова від підписання документа, на його переконання, означала б порушення Конституції, тоді як президент повинен діяти виключно в межах своїх повноважень.

    Після офіційної публікації закону в державному віснику зміни набудуть чинності, а повноваження Тамаша Шуйока припиняться вже наступного дня.

    Шуйока обрали президентом Угорщини у 2024 році після відставки Каталін Новак. Відповідно до чинного на той момент законодавства він мав перебувати на посаді до березня 2029 року. Однак ухвалена парламентом 17-та поправка до Конституції достроково припиняє його мандат.

    Рішення стало одним із ключових пунктів масштабної конституційної реформи, яку просував лідер партії «Тиса» Петер Мадяр. Під час передвиборчої кампанії він неодноразово заявляв про намір змінити Основний закон і усунути з державних посад посадовців, призначених попередньою владою. Серед них він відкрито називав і президента Тамаша Шуйока, вважаючи його представником старої політичної системи.

    Окрім дострокового припинення президентських повноважень, 17-та поправка передбачає низку інших важливих змін. Зокрема, відновлюється граничний вік у 70 років для суддів Конституційного суду. Через це вже найближчими місяцями свої посади залишать чотири судді.

    Також реформа запроваджує обмеження для депутатів Національних зборів — вони не зможуть обиратися до парламенту більш ніж на три каденції. Крім того, звужується перелік законопроєктів, для ухвалення яких необхідна конституційна більшість у дві третини голосів.

    Політичне протистояння навколо президентської посади тривало останні кілька тижнів. На початку липня Петер Мадяр офіційно подав до парламенту законопроєкт із відповідними змінами до Конституції, зробивши дострокове припинення повноважень Шуйока одним із головних пунктів реформи.

    Водночас заклики колишнього прем’єр-міністра Віктора Орбана до протестів проти ініціативи нової парламентської більшості не знайшли широкої підтримки серед угорського суспільства. У результаті парламент схвалив поправки, а президент, попри власне дострокове звільнення, підписав закон, який запускає їхню реалізацію.

  • Мадяр запускає перезавантаження Угорщини: президента хочуть усунути через зміни до Конституції

    Мадяр запускає перезавантаження Угорщини: президента хочуть усунути через зміни до Конституції

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр офіційно вніс до парламенту проєкт масштабних змін до Конституції країни, який може стати однією з найбільших політико-правових реформ за всю новітню історію держави. Запропоновані поправки стосуються практично всіх ключових державних інституцій — парламенту, президентської влади, Конституційного суду, судової системи та державного управління. Однією з найрезонансніших ініціатив стало дострокове припинення повноважень чинного президента Тамаша Шуйока, якого нова влада вважає одним із символів політичної системи, сформованої за часів багаторічного правління Віктора Орбана.

    Про це повідомляє угорське видання Index.

    Про внесення законопроєкту Петер Мадяр повідомив 4 липня. За його словами, документ покликаний не лише змінити окремі положення Основного закону, а й закласти фундамент для оновлення всієї державної системи після зміни влади. Прем’єр наголосив, що вперше за останні 36 років зміни до Конституції пропонуються не кулуарно, а після консультацій із громадянами та з урахуванням суспільного запиту на реформування держави.

    Мадяр заявив, що його уряд прагне створити більш демократичну, ефективну та справедливу модель державного управління, яка гарантуватиме незалежність інституцій, не допустить концентрації влади та забезпечить прозорість політичної системи. За його словами, кожна із запропонованих поправок має спільну мету — зробити так, щоб жодна політична сила чи окремі посадовці більше не могли фактично контролювати всю державну систему.

    Одним із центральних положень законопроєкту стало обмеження тривалості перебування депутатів у парламенті. Згідно із запропонованими змінами, одна особа зможе бути народним депутатом не більше трьох каденцій поспіль або загалом не довше 12 років. Уряд пояснює цю ініціативу необхідністю регулярного оновлення політичної еліти та створення умов для приходу нових політиків, які представлятимуть інтереси сучасного угорського суспільства.

    Не менш резонансною стала пропозиція щодо дострокового припинення повноважень чинного президента Угорщини Тамаша Шуйока. Саме цей пункт викликав найбільшу увагу як усередині країни, так і за її межами.

    Петер Мадяр прямо заявив, що не бачить можливості провести повноцінне реформування держави за участю президента, який, на його думку, був частиною політичної системи попередньої влади. За словами прем’єра, Тамаш Шуйок підтримував уряд, який протягом багатьох років послаблював верховенство права, концентрував владу та змінював баланс між державними інститутами.

    Саме тому новий уряд пропонує достроково завершити президентський мандат. Після набуття чинності відповідних змін парламент має обрати нового президента країни. Очікується, що це може відбутися вже цього літа. Новий глава держави працюватиме протягом п’ятирічного терміну або до завершення комплексної конституційної реформи.

    Суттєві зміни передбачені й для Конституційного суду, який останніми роками неодноразово опинявся у центрі політичних дискусій щодо його незалежності. Законопроєкт пропонує скоротити максимальний термін перебування суддів Конституційного суду на посаді з 12 до 9 років. Крім цього, планується встановити граничний вік перебування суддів на посаді — 70 років.

    На думку уряду, такі зміни дозволять уникнути надмірного впливу окремих політичних сил на судову систему та сприятимуть регулярному оновленню складу Конституційного суду.

    Окремий блок поправок присвячений реформі всієї судової влади. Петер Мадяр пропонує значно посилити систему суддівського самоврядування, розширивши її повноваження та забезпечивши більшу незалежність суддів від виконавчої влади. Уряд заявляє, що саме незалежне правосуддя має стати однією з головних гарантій демократичного розвитку країни.

    Ще одним важливим елементом реформи стане створення Національного офісу відновлення й захисту активів. Передбачається, що цей орган відповідатиме за повернення державного майна, боротьбу з незаконним відчуженням активів, фінансовими зловживаннями та можливими корупційними схемами. Очікується, що структура отримає широкі повноваження щодо пошуку, арешту та повернення активів, які могли бути незаконно виведені з державної власності.

    Документ також містить символічні зміни, які стосуються адміністративно-територіального устрою країни. Зокрема, уряд пропонує відмовитися від історичної назви адміністративних одиниць vármegye, яку попередня влада повернула лише у 2023 році, та знову використовувати сучаснішу назву megye. Хоча ця зміна не впливає безпосередньо на систему управління, вона має політичне значення, оскільки демонструє намір нового уряду переглянути частину рішень попередньої влади.

    Петер Мадяр наголосив, що нинішня реформа має стати символом переходу Угорщини до нової моделі державного управління. За його словами, країна потребує не лише кадрових змін, а й нового конституційного фундаменту, який відповідатиме сучасним демократичним стандартам.

    Особливу увагу глава уряду приділив темі відкритості процесу. Він заявив, що вперше з моменту демократичних змін наприкінці 1980-х років конституційні поправки обговорюватимуться не вузьким колом політиків, а із залученням суспільства. На думку Мадяра, саме така модель дозволить відновити довіру громадян до державних інституцій.

    Конфлікт між новим урядом і президентом триває вже кілька місяців. Після перемоги партії “Тиса” на парламентських виборах Петер Мадяр закликав Тамаша Шуйока добровільно скласти повноваження, мотивуючи це необхідністю повного оновлення системи влади після багаторічного домінування політичної сили Віктора Орбана.

    Президент категорично відмовився виконувати цю вимогу. Наприкінці травня він остаточно заявив, що не має наміру залишати посаду навіть після завершення встановленого урядом терміну для добровільної відставки. У відповідь Петер Мадяр оголосив про намір вирішити це питання шляхом внесення змін до Конституції, що зрештою і було реалізовано.

    Очікується, що парламент найближчим часом розпочне розгляд законопроєкту. Якщо документ отримає необхідну підтримку депутатів, Угорщина може пройти через наймасштабніше конституційне реформування за останні десятиліття. Уряд переконаний, що ці зміни допоможуть відновити баланс між гілками влади, зміцнити незалежність судової системи, обмежити політичну монополію та створити ефективніші механізми захисту демократії й верховенства права.

  • Голова податкового комітету про «спецпенсії»: держава переплачує через суди

    Голова податкового комітету про «спецпенсії»: держава переплачує через суди

    Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев заявив, що борг Пенсійного фонду перед отримувачами так званих «спецпенсій» уже перевищує 80 млрд грн. За його словами, у деяких випадках виплати для колишніх посадовців сягають 50–100 тис. грн на місяць, тоді як середні пенсії громадян значно нижчі.

    Гетманцев пояснив, що основна причина — судові рішення, якими колишні посадовці поновлюють свої раніше обмежені виплати та отримують компенсації й штрафи. Спроби уряду обмежити такі виплати через норми держбюджету нібито блокуються рішеннями Конституційного Суду, а парламент поки не зміг ухвалити системні зміни — законопроєкт №12278, що обмежує спецпенсії для прокурорів, пройшов лише перше читання й далі блокується.

    Експерти, на думку Гетманцева, вказують на соціальну несправедливість і економічні ризики такої практики, особливо під час війни, коли потреби щодо індексації пенсій для більшості громадян мають першочергове значення.

  • Банкова готується до перегонів

    Банкова готується до перегонів

    За інформацією нашого джерела, ОП розглядає варіант проведення “швидких та контрольованих виборів”.

    В даному контексті варто згадати вбивство юриста Андрія Портнова в Іспанії, який мав значний вплив на судову систему і в тому числі на Конституційний суд, який до недавна не працював. Але після вбивства Портнова, Володимир Зеленський несподівано підписує Указ про призначення Олександра Водяннікова суддею Конституційного суду і розблокує його роботу.

    Водночас спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук виходить в публічний простір із заявою про деталі підготовки нового закону про вибори, який має відповідати Конституції. А отже, Конституційний суд має в разі чого його схвалити.

    Більше того, після зупинки бойових дій можуть бути звернення опозиційних сил щодо “конституційності дій влади” і тут знову потрібне роз’яснення Конституційного суду.

    За словами джерела, “при житті Андрія Портнова судова система була єдиною гілкою влади, яку Єрмак-Татаров не змогли повністю підімяти під себе. За повну лояльність  Портнов вимагав не заважати йому в судовій системі і повернути контроль над ДБР. І цілком можливо, що саме погроза Портнова, що він не дасть КСУ підтримати рішення Зеленського, вбила його”.

    Водночас, новий закон про вибори може отримати два нові моменти, наразі їх обговорюють із суддями Конституційного суду.

    Перше, вибори будуть розтягнуті на три дні з огляду на можливі атаки держави-агресора.

    Це дуже погана тенденція для військових частин, де не буде незалежного контролю спостерігачів, а на прифронтових територіях висока ймовірність махінацій.

    Друге спірне питання – це голосування через Дію, яке хочуть прописати у новому законом, що повністю унеможливить любий зовнішній контроль за процесом голосування.

    Можливість проголосувати через Дію хочуть надати в тому числі  громадянам України за кордоном,  а таких наразі мільйони.

  • Українці можуть втратити право на землю через закон 2022 року

    Українці можуть втратити право на землю через закон 2022 року

    51 народний депутат України звернулися до Конституційного Суду з поданням щодо перевірки конституційності закону «Про дерадянізацію законодавства України» (№2215-ІХ), ухваленого у квітні 2022 року. Під прицілом опинилися положення, які скасовують дію низки радянських нормативно-правових актів, що раніше регулювали питання земельних прав.

    Закон про дерадянізацію, зокрема, встановлює, що в Україні більше не застосовуються такі акти:

    • Закон СРСР «Об утверждении Основ земельного законодательства Союза ССР и союзных республик» (1968),
    • «Основы законодательства СССР и союзных республик о земле» (1990),
    • Земельний кодекс Української РСР (1970),
    • Укази та постанови Верховної Ради УРСР, що супроводжували введення цих актів у дію.

    Народні депутати наголошують: протягом понад 20 років дії цих нормативно-правових актів було видано безліч земельних ділянок громадянам, підприємствам та організаціям. Однак дерадянізація поставила під сумнів легітимність прав, отриманих на підставі вже нечинного законодавства.

    Якщо права на землю були оформлені згідно з радянським чи УРСР-законодавством і не переоформлені відповідно до чинного законодавства України, їх дійсність може бути оскаржена. У випадках спорів довести легітимність таких прав буде складно, адже джерело права більше не визнається.

    Нардепи висловлюють серйозне занепокоєння щодо можливих правових колізій. Вони підкреслюють, що це може створити масові труднощі для власників ділянок та користувачів землі, зокрема в процесі судових розглядів або під час переоформлення документів.

    Наразі подання опрацьовується секретаріатом Конституційного Суду України. Якщо суд визнає окремі положення закону неконституційними, це може вплинути на значну кількість земельних відносин та призвести до змін у практиці оформлення прав на землю.

  • Україна вимагає від Австрії видачі ексголови Конституційного суду Тупицького

    Україна вимагає від Австрії видачі ексголови Конституційного суду Тупицького

    Україна офіційно звернулася до Австрії з вимогою про екстрадицію колишнього голови Конституційного суду Олександра Тупицького. Ця заява стала наслідком нових правових дій, ініційованих Державним бюро розслідувань (ДБР), яке оголосило про нову підозру проти Тупицького.

    Наразі екссуддя перебуває в Австрії. Раніше його було оголошено в міжнародний розшук. Тепер же стало відомо, що міністерство юстиції України звернулося до австрійської сторони з клопотанням про екстрадицію Тупицького.

    У ДБР тим часом тиснуть на те, що Тупицький виїхав за межі України незаконно, скориставшись злочинною схемою вивезення військовозобов’язаних, організованою прикордонниками однієї із західних областей України.

    Нагадаємо, раніше Тупицький виграв судовий розгляд проти Зеленського.

  • Півсотні депутатів штурмують Конституційний суд із вимогою повернути спецпенсії з індексацією

    Півсотні депутатів штурмують Конституційний суд із вимогою повернути спецпенсії з індексацією

    13 червня до Конституційного суду України надійшло подання від 56 народних депутатів з вимогою визнати неконституційними певні норми законів щодо пенсійного забезпечення депутатів. Це подання викликало чималий резонанс на фоні поточних військових і економічних викликів в Україні.

    Якщо суд піде назустріч – то нардепи попередніх скликань відчують «покращення життя все сьогодні» – і під час війни отримають підвищення пенсій! Нинішні ж депутати, начебто дбаючи про своїх попередників, фактично переймаються своїми статками, адже серед підписантів багато обранців, які працювали у минулих скликаннях, зокрема представників «Батьківщини» та ОПЗЖ.

    Нагадаємо, сьогодні колишні парламентарі й так отримують у чотири рази більше за середнього українського пенсіонера.

    В Україні максимальний розмір пенсії народного депутата складає близько 20 тис. грн у місяць. Водночас середній розмір пенсії по країні – 5,7 тис. грн.

    Крім цього, в Україні судді та прокурори продовжують отримувати спецпенсії – близько 80-100 тис. грн у місяць.

    Лист побажань

    У документі, який філігранно виписали політики, розставлено чіткі акценти:

    1) поверніть право на перерахунок пенсій для народних депутатів «у зв’язку з підвищенням заробітної плати діючим нардепам». Це право скасувала Рада, ухваливши закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», який став чинним на початку жовтня 2017 року.

    З жовтня 2017 року розмір пенсій народних депутатів розраховується, відповідно до закону про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування

    З жовтня 2017 року розмір пенсій народних депутатів розраховується, відповідно до закону про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування
    (витяг із закону)

    «Якщо для народних депутатів України, які набули право на пенсійне забезпечення після 1 жовтня 2017 року порушень їх конституційних трудових прав не вбачається (тобто підписанти не оспорюють легітимність самого закону), то гарантії цих прав вочевидь порушені по відношенню до народних депутатів I-VIII скликань, які набули право на пенсійне забезпечення до 1 жовтня 2017 року», – переконують автори конституційного подання.

    2) «Відновлення соціальної справедливості для нардепів не створюватиме додаткового навантаження на держбюджет». Група ініціативних нардепів підрахувала: протягом 1990-2017 років мандат народного депутата отримало 2345 осіб. Якщо відкинути померлих обранців і тих, хто втратили громадянство, то залишиться близько 1,1 тис. осіб, котрі претендують на перерахунок пенсій.

    «Якщо виходити з того, що середня пенсія народного депутата, яку він отримував за спеціальним законом, нараховувала близько 17,5 тис. грн (це дорівнювало 10 прожитковим мінімумам для осіб, які втратили працездатність – «Главком»)… з розрахунку на 1 січня 2024 року вона становитиме не більше 23,1 тис. грн», – ідеться у конституційному поданні.

    Проте частина нардепів, яка сиділа у «будинку під куполом» у попередніх каденціях, піклується не так про благополуччя колег-попередників, як про своє особисте. У тексті конституційного подання наводиться твердження, що, мовляв, нинішні нардепи можуть відмовитися від перерахунку пенсій «із міркувань економії бюджетних коштів, оскільки йдеться про власне пенсійне «самообмеження» на майбутній період». Чого не скажеш про нардепів I-VIII скликань, пенсійні права яких зазнали, як вважають підписанти, «очевидного дискримінаційного й неконституційного характеру».

    Якщо Конституційний суд задовольнить подання обранців, то пенсії нардепів I-VIII скликань зростуть із 17,5 тис. грн до 23,1 тис. грн

    Міністр соціальної політики у 2014-2016 роках і віцепрем’єр-міністр у 2016-2019 роках Павло Розенко у розмові з «Главкомом» назвав ініціативу 56 нардепів вершиною абсурду. Колишній урядовець вважає абсурдом те, що нардепи борються за власні інтереси тоді, коли чинний уряд хоче заморозити підвищення зарплат бюджетникам та інші соціальні виплати на наступні три роки.

    Розенко зауважив: як міністр соцполітики, він розробляв закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», норми якого теперішні обранці добиваються визнати неконституційним.

    «Документ пройшов усі парламентські комітети і був винесений до сесійної зали на голосування. Тут мова не про те, щоб у когось щось забрати. Йдеться про єдину систему пенсійного забезпечення в Україні. Єдина для всіх, без спецпенсій. Тому що, як пояснити людям, у чому справедливість того, що учитель, медик або токар мають одну пенсійну систему, а народний депутат чомусь має окрему привілейовану пенсійну систему? Тим паче, що робота народного депутата нічим не ризикованіша і не важча, аніж праця вчителя або лікаря. Даруйте, але конституційне подання групи депутатів попахує радянщиною», – переконаний Розенко.

    За словами ексміністра, зараз максимальний розмір пенсії народного депутата складає близько 20 тис. грн у місяць. Водночас пенсія народного депутата IX скликання, який досяг пенсійного віку, буде нижчою, аніж у його колег по парламенту I-VIII каденцій.

    «Повторюся: з жовтня 2017, коли набрав чинності закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», діють єдині правила нарахування пенсій. Розмір пенсії визначається за певною формулою: загальний стаж роботи; сума сплачених пенсійних внесків; середня зарплата в економіці країни за останні п’ять років тощо. Тому пенсія народного депутата IX скликання точно буде нижчою за ту, яку отримують нардепи I-VIII скликань, яким пенсію нарахували за старим законом, коли за основу брався конкретний відсоток від тодішньої зарплати обранця», – уточнив Павло Розенко.

    Ексміністр припустив: якщо Конституційний суд визнає неконституційним норму закону, якою пенсійне забезпечення народних депутатів здійснюється за законом про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, тоді це порушить баланс і може призвести до соціальної напруги серед українців. А це точно зіграє на руку Росії, припускає Розенко.

    Міністр соціальної політики у 2016-2019 роках Андрій Рева у бесіді з «Главкомом» пригадує: до 2015 року в Україні діяло 15 законів, за якими призначалися спеціальні пенсії і здійснювався їх перерахунок. Одним із них був Закон України «Про статус народного депутата України». При цьому, як зауважив колишній високопосадовець, народні депутати платили до Пенсійного фонду стільки ж єдиного соціального внеску, скільки прості громадяни. Однак отримували пенсію в рази більшу за пенсію простих громадян. За однакових показників стажу і заробітку.

    Рева наголосив: пенсійне забезпечення повинно відбуватися на загальних принципах. Не може так бути, щоб розмір пенсії залежав не від того, скільки людина платить внесків, а від того, яку посаду займає.

    «Тому спочатку у 2015 році було скасовано спецпенсії нардепів, а у 2017 році припинено їхню індексацію. Наразі народні депутати I-VIII скликань мають вибір: або відмовитися від спецпенсій, середній розмір яких складає 17,5 тис. грн на місяць і яку було призначено до жовтня 2017 року, коли вступив у дію новий закон, і перейти на виплати, згідно із законом про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, за яким проводиться щорічна індексація пенсій. Однак нардепам попередніх скликань невигідно це робити, бо тоді вони менше отримуватимуть, аніж маючи спецпенсію. Сьогодні вони намагаються через Конституційний суд відновити індексацію спецпенсій – до 23,6 тис. грн на місяць. Наскільки це є правильним і справедливим у країні, яка веде війну, де середня пенсія складає трохи більше ніж 5,7 тис. грн, а мінімальна – 2,3 тис. грн, нехай судять люди», – заявив ексміністр соцполітики.

    Своя сорочка

    Давайте поглянемо, хто ж із групи «56», які були нардепами попередніх скликань і досі ними залишаються, одержує пенсії і який їх розмір. Наприклад, діючий представник «Батьківщини» (лідер Юлія Тимошенко), у минулому народний депутат VIII скликання, а ще раніше відомий як олігарх із Донбасу Сергій Тарута задекларував 240,9 тис. грн пенсії за 2023 рік. Орієнтовно у місяць він отримував 20 тис. грн.

    Його колега по фракції, політичний аксакал Іван Кириленко торік отримав 212,4 тис. грн пенсії (або 17,7 тис. грн щомісяця).

    Ще один представник ВО «Батьківщина» Михайло Волинець мав 200,1 тис. грн пенсії на рік (16,6 тис. грн у місяць).

    Інший парламентар зі стажем, а нині обранець від забороненої «Опозиційної платформи – За життя» (співголовами були Юрій Бойко і Вадим Рабінович) Юрій Іоффе минулого року задекларував 251,1 тис. грн пенсії (20,9 тис. грн у місяць).

    Колишній «регіонал», який до вторгнення перебував у лавах ОПЗЖ, Михайло Папієв оприлюднив 226,6 тис. грн пенсії за 2023 рік (18,8 тис. грн у місяць).

    Рекордсменом у Раді IX скликання за розміром пенсії є виходець із ОПЗЖ Василь Німченко. Він отримує пенсію як суддя Конституційного суду у відставці. Зокрема, торік Німченко задекларував 2,2 млн грн пенсії! У 2024 році політик щомісячно декларує по 192,1 тис. грн пенсії. Він теж є серед підписантів «пенсійного» конституційного подання.

    У липні нардеп Василь Німченко задекларував 192,1 тис. грн пенсії

    У липні нардеп Василь Німченко задекларував 192,1 тис. грн пенсії
    дані: НАЗК

    У коментарі «Главкому» народний депутат IV скликання і заслужений юрист Віталій Олуйко зазначив, що питання перерахунку пенсій політикам не на часі. На його думку, потрібна комплексна реформа всіх пенсій, але після закінчення війни.

    «Це неюридичне питання, а моральне. Україну розривають з різних сторін: то ворожий агресор Росія, то колаборанти, то корупціонери. Свій «вклад» вирішили внести і 56 народних депутатів. Як можна ставити підписи під цим конституційним поданням, знаючи, що твоя країна стікає кров’ю? Якийсь парадокс виходить! Адже народний депутат за своїм статусом – це державний політичний діяч, а у результаті у них відсутня державницька позиція та дещиця совісті», – обурюється колишній обранець.

    Екснардеп нагадав, що в умовах повномасштабного вторгнення понад 60% видатків державного бюджету України фінансують міжнародні донори (переважно, США і ЄС).

    Виходом зі складного становища, вважає Олуйко, може стати відтермінування розгляду подання нардепів Конституційним судом. Для цієї установи це знайомий прийом: вона роками розглядає конституційні подання, які мають суспільний резонанс, і затягує з ухваленням кінцевих рішень.

    Конфлікт інтересів: чи був?

    Цікаві спостереження виклав ексурядовець Андрій Рева. Він наполягає: конституційне подання стосується конкретного матеріального інтересу – поновлення попереднього порядку індексації пенсій для народних депутатів І-VIII скликань.

    «Нагадаю, що Європейський суд з прав людини визнав пенсію «майном». Тобто, у деяких народних депутатів, які підписали це подання, присутній конфлікт інтересів. Чи повідомляли вони про такий конфлікт, перед підписанням цього конституційного подання?» – задався риторичним запитанням ексміністр.

    Натомість очільник Національного агентства з питань запобігання корупції у 2020-2024 роках Олександр Новіков не побачив стовідсотково порушення законодавства про корупцію.

    «Що означає поняття «конфлікт інтересів»? Це використання повноважень усупереч інтересам служби для задоволення приватного інтересу. Тобто приватний інтерес присутній, повноваження використані. Однак відсутній критерій «суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями». Адже народний депутат як суб’єкт подання, по суті, виконав закон, який дозволяє йому звертатися до Конституційного суду за тлумаченням. А кінцеве рішення ухвалюватиме Феміда. Отже, немає повного набору критеріїв, за якими можна класифікувати допущення реального конфлікту інтересів», – сказав він «Главкому».

    Вражає у цій «пенсійній» сазі політична «географія». Перші підписи до конституційного подання внесли вихідці з фракції «Батьківщина». Далі їм плече несподівано підставили представники забороненої ОПЗЖ. Довершили картину зі збором нардепи зі «Слуги народу».

    Між іншим, не під запис одна зі «слуг», яка не поставила автограф під конституційним поданням, зробила висновок, дискутуючи з «Главкомом» про рівень фінансового забезпечення нардепів: «Питання риторичне: хочете ефективного депутата, йому треба нормальні зарплати, у тому числі й помічникам. Плюс «бабки» на утримання приймалень, бензин тощо. Хочете дармоїда – ну, будь ласка, таких більшість у Раді».

  • Василь Німченко задекларував пенсію колишнього судді Конституційного суду

    Василь Німченко задекларував пенсію колишнього судді Конституційного суду

    Нардеп від ОПЗЖ Василь Німченко, який раніше обіймав посаду судді Конституційного суду України, оприлюднив свою річну декларацію, в якій зазначив понад два мільйони гривень пенсії. Ця сума викликала широке обговорення в суспільстві, адже вона перевищує середню пенсію в Україні у багато разів.

    Нардеп-виходець із ОПЗЖ Василь Німченко отримує космічну пенсію як суддя Конституційного суду у відставці.

    Про це йдеться у публікації «Главкома».

  • Президент України відмовляється від звернення до Конституційного суду, щоб підтвердити свою легітимність

    Президент України відмовляється від звернення до Конституційного суду, щоб підтвердити свою легітимність

    Президент України та його офіс оголосили, що не будуть звертатися до Конституційного суду для підтвердження легітимності президентського правління. У викладеному інтерв’ю для “Бабеля” юридична радниця голови Офісу президента, Ірина Мудра, зазначила, що ініціатива звернутися до суду має російський наратив, який був висловлений під час засідання Радбезу ООН представником Росії Василем Небензею.

    Мудра зауважила, що російський представник підкреслював необхідність звернення української влади до суду для підтвердження легітимності президента Зеленського, однак влада України не має наміру цього робити через небезпеку відносно російських інтересів.

    Крім того, Мудра розповіла про політичні консультації, які відбулися в листопаді 2023 року в межах Діалогу Жана Моне. На цих консультаціях було узгоджено, що вибори в Україні відбудуться після завершення війни, а парламент розробить спеціальний закон щодо їх проведення. Такий підхід, за словами Мудри, враховує норми Конституції та попередні домовленості між парламентськими фракціями, і тому президенту немає підстав звертатися до Конституційного суду.