Daypolitico

Позначка: контрабанда

  • 1400 упаковок у тайнику авто: через «Порубне» намагалися провезти партію вітамінів

    1400 упаковок у тайнику авто: через «Порубне» намагалися провезти партію вітамінів

    На українсько-румунському кордоні прикордонники виявили в автомобілі велику партію вітамінів іноземного виробництва, яку, за даними ДПСУ, намагалися ввезти в Україну приховано від контролю. У спеціально облаштованій схованці в підлозі машини знайшли 1400 упаковок товару орієнтовною вартістю близько 1,4 млн гривень.

    Автомобіль прибув до пункту пропуску «Порубне» з території Румунії. За кермом перебував 63-річний громадянин України. Оперативні співробітники Чернівецького прикордонного загону заздалегідь отримали інформацію про можливу спробу незаконного переміщення товарів, тому транспортний засіб направили не на звичайний огляд, а на поглиблену перевірку.

    Саме вона і дала результат.

    Під час огляду правоохоронці звернули увагу на конструкцію підлоги автомобіля. Після її демонтажу виявилася спеціально підготовлена порожнина, де були складені коробки з вітамінами іноземного виробництва. Загалом прикордонники нарахували 1400 упаковок. За попередньою оцінкою, загальна вартість партії становить близько 1,4 млн грн.

    Тобто в середньому на одну упаковку припадає приблизно тисяча гривень вартості товару, хоча точну номенклатуру препаратів, бренди та їхню фактичну ринкову ціну ДПСУ у відкритому повідомленні не деталізувала. Тому говорити, які саме вітамінні комплекси перевозили та для якого ринку вони могли бути призначені, наразі неможливо.

    Важлива деталь цієї історії полягає саме у способі перевезення. Товар не просто лежав у багажнику чи салоні понад дозволені норми — для нього облаштували приховану конструкцію в підлозі автомобіля. Такі схованки у митній практиці зазвичай стають окремою обставиною при оформленні порушення, оскільки свідчать про спробу приховати вантаж від контролю.

    Після виявлення партії правоохоронці вилучили не лише самі вітаміни, а й автомобіль, в якому була зроблена схованка. Вартість транспортного засобу попередньо оцінили ще приблизно у 450 тисяч гривень. Отже, сумарна оцінка вилученого майна — товару та машини — становить близько 1,85 млн грн.

    Представники митниці склали відповідний протокол. Подальшу долю і вітамінів, і автомобіля визначатимуть у порядку, передбаченому законодавством.

    У повідомленні прикордонників не йдеться про те, що водія вже визнано винним у контрабанді або іншому правопорушенні. Наразі зафіксовано саме факт прихованого переміщення товару, а остаточну юридичну оцінку мають дати уповноважені органи та, за потреби, суд.

    «Порубне» регулярно стає місцем незвичних знахідок

    Пункт пропуску «Порубне – Сірет» є одним із основних автомобільних переходів на українсько-румунському кордоні. Через великий потік транспорту тут регулярно фіксують спроби незаконного переміщення різних категорій товарів — від звичайної комерційної продукції до цінностей, які потребують окремого декларування.

    Наприклад, «Ненька інфо» раніше писала про інший резонансний випадок на Буковині — історію із золотими злитками, які жінка перевозила через «Порубне-Сірет», сховавши у шкарпетках. Тоді йшлося про чотири злитки загальною вагою 400 грамів і вартістю понад 2,8 млн грн. Згодом суд закрив провадження та постановив повернути золото власниці.

    Цей випадок показує, що сам факт прихованого перевезення ще не означає автоматичного остаточного висновку про винуватість конкретної людини — юридичну кваліфікацію кожної ситуації визначають окремо залежно від обставин, документів та доказів.

    Ще один матеріал «Ненька інфо» стосувався затримання українця на кордоні з Угорщиною зі стародруками XVIII–XIX століть. У його автомобілі митники виявили 13 старовинних книжок, прихованих серед особистих речей. Тоді матеріали передали до СБУ, а видання повідомляло про попередню кваліфікацію за статтею щодо контрабанди.

    Є на «Ненька інфо» і матеріали про значно більші за масштабом схеми ввезення товарів та ухилення від сплати податків. Зокрема, видання писало про схему навколо мережі «Ябко», де йшлося вже про мільярдні суми й системне використання підконтрольних компаній та ФОПів. Цей випадок не пов’язаний із нинішньою історією у «Порубному», однак показує ширший контекст проблеми нелегального ввезення комерційних товарів.

    Чому цього разу вилучили автомобіль

    У випадку з партією вітамінів автомобіль став не просто транспортом для перевезення товару. За даними прикордонників, у ньому була спеціально облаштована схованка в підлозі. Саме тому машину також вилучили разом із вантажем.

    Подібна практика є типовою для випадків, коли транспортний засіб конструктивно пристосовують для приховування товарів від митного контролю. Водночас остаточне рішення щодо конфіскації чи повернення машини ухвалюється вже за результатами подальшого провадження.

    Станом на вечір 2 жовтня ДПСУ не повідомляла про затримання водія або пред’явлення йому кримінальної підозри. Не оприлюднено також інформації про те, звідки саме походила партія, хто був її кінцевим отримувачем та чи мав чоловік спільників.

    Відомих деталей достатньо для доволі показової історії: 1400 упаковок вітамінів на 1,4 млн грн перевозили не в коробках у багажнику, а в тайнику, облаштованому просто в підлозі автомобіля.

    Для 63-річного водія така поїздка з Румунії завершилася не лише втратою товару, а й вилученням самої машини вартістю приблизно 450 тисяч гривень. Тепер остаточне рішення щодо обох активів залежатиме від подальших дій митниці та суду.

  • Перший «урожай» контрабанди: львівські митники вилучили новітні iPhone 18 Pro Max одразу після світового релізу

    Перший «урожай» контрабанди: львівські митники вилучили новітні iPhone 18 Pro Max одразу після світового релізу

    Працівники Львівської митниці викрили першу спробу незаконного ввезення на територію України новітніх смартфонів iPhone 18 Pro Max, офіційні продажі яких у світі стартували лише напередодні.

    Головні деталі інциденту:

    • Обставини виявлення: Партію незадекларованих гаджетів виявили під час поглибленого огляду транспортного засобу, що прибув з однієї з країн ЄС у пункт пропуску на Львівщині. Водій намагався приховати нові девайси від митного контролю.
    • Масштаби партії: До рук митників потрапили кілька десятків флагманських смартфонів у найдорожчих конфігураціях та кольорах, загальна вартість яких оцінюється у значну суму.
    • Правові наслідки: Наразі техніку вилучено до рішення суду. Відносно порушника складено протокол про порушення митних правил (стаття 483 Митного кодексу України — переміщення товарів з приховуванням від митного контролю).

     

  • Елітна схема на митниці: власнику розкішного Rolls-Royce оголосили підозру у контрабанді через підроблені документи

    Елітна схема на митниці: власнику розкішного Rolls-Royce оголосили підозру у контрабанді через підроблені документи

    Правоохоронці викрили та задокументували схему незаконного ввезення в Україну елітного автомобіля Rolls-Royce. Замість сплати повноцінних митних платежів та податків вартісне транспортне засобу намагалися легалізувати за допомогою підроблених документів, через що власнику авто офіційно оголошено підозру.

    Головні деталі справи та схеми:

    • Суть порушення: Під час оформлення дорогого імпортного автомобіля власник надав митним органам сертифікат відповідності та інші супровідні документи, які містили недостовірні дані щодо технічних характеристик та екологічного стандарту машини. Це дозволило значно занизити суму обов’язкових митних платежів.
    • Кваліфікація злочину: Дії фігуранта кваліфіковано за фактом переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання документів, що містять неправдиві відомості (контрабанда).
    • Наслідки для майна: На елітний автомобіль Rolls-Royce накладено арешт. Наразі тривають слідчі дії для встановлення повного кола причетних до підробки документів осіб, а також перевіряються інші можливі епізоди аналогічного імпорту.

     

  • Митниця виявила порушень на 2,9 млрд грн: що найчастіше намагалися провезти через кордон

    Митниця виявила порушень на 2,9 млрд грн: що найчастіше намагалися провезти через кордон

    За перші вісім місяців 2026 року українські митники виявили 7 524 порушення митних правил на загальну суму 2,9 млрд гривень. Кількість зафіксованих правопорушень зросла на 17% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Найбільше серед тимчасово вилученого майна — промислових товарів, вартість яких оцінюють у сотні мільйонів гривень.

    Такі результати роботи за січень-серпень оприлюднила Державна митна служба України 7 вересня.

    Загальна вартість предметів правопорушень, які митники тимчасово вилучили в межах 3 104 справ, сягнула 509 млн гривень.

    Найбільша частка припала на промислові товари — 354 млн гривень. Продовольчих товарів вилучили на 91 млн гривень, транспортних засобів — більш ніж на 59 млн, а валюти — на 6 млн гривень.

    Таким чином, промислова продукція становить близько 70% вартості всього майна, тимчасово вилученого митницями за вісім місяців.

    Кількість порушень помітно зросла

    Усього від початку року митні органи оформили 7 524 порушення митних правил. Порівняно із січнем-серпнем 2025 року їхня кількість збільшилася на 17%.

    Водночас показник у 2,9 млрд гривень означає сумарну вартість предметів у виявлених порушеннях митних правил. Це не означає, що держава вже отримала таку суму у вигляді штрафів або конфіскувала майно саме на 2,9 млрд гривень.

    Вартість фактично тимчасово вилучених предметів у 3 104 справах значно менша — 509 млн гривень.

    Варто також уточнити, що йдеться саме про роботу митних органів, а не прикордонників. У повідомленні Державної митної служби зазначено, що справи виявляли та передавали до суду митниці.

    Що вилучали найчастіше

    За вартістю перше місце серед тимчасово вилученого майна посідають промислові товари — 354 млн гривень.

    На другій позиції — продовольчі товари. Їхня загальна вартість становила 91 млн гривень.

    Третя велика категорія — транспортні засоби. За вісім місяців митники тимчасово вилучили їх на суму понад 59 млн гривень.

    Найменшу суму серед окремо названих Держмитслужбою категорій становить валюта — 6 млн гривень.

    При цьому офіційна статистика не деталізує у цьому зведенні конкретні найменування промислових чи продовольчих товарів і не стверджує, що всі вони переміщувалися через кордон за однаковими схемами.

    Тому з наведених даних не можна робити висновок, наприклад, що певний конкретний вид контрабанди став найпоширенішим. Статистика показує передусім вартісну структуру тимчасово вилученого майна.

    Тисячі справ уже передали до суду

    Значна частина виявлених порушень перейшла у судову площину.

    За січень-серпень митні органи передали на розгляд судів 4 651 справу про порушення митних правил. Загальна сума у цих справах перевищує 2 млрд гривень.

    За результатами судового розгляду справ було накладено стягнення у вигляді штрафів та конфіскації товарів на загальну суму 10 млрд гривень.

    Однак тут є важливий нюанс: ці 10 млрд гривень не можна безпосередньо порівнювати з 2,9 млрд гривень порушень, виявлених лише протягом перших восьми місяців цього року.

    Держмитслужба пояснює, що до статистики судових рішень входять також справи, заведені у попередні періоди.

    Тобто частина 10-мільярдної суми стосується правопорушень, які митники виявили раніше, а суди розглянули вже у 2026 році.

    Скільки штрафів призначила сама митниця

    Окремо Державна митна служба навела статистику адміністративних стягнень.

    У 732 справах митниці застосували штрафи на загальну суму 31 млн гривень.

    До державного бюджету фактично стягнули 39 млн гривень. І тут також враховуються платежі у справах, які розглядалися у попередні періоди.

    Таким чином, оприлюднена статистика містить одразу декілька різних фінансових показників: 2,9 млрд гривень — вартість предметів у виявлених порушеннях; 509 млн — вартість тимчасово вилученого майна; 31 млн — сума накладених митницями штрафів; 39 млн — фактично стягнуті до бюджету кошти з урахуванням попередніх періодів; 10 млрд — штрафи та конфіскації, призначені судами, також з урахуванням раніше відкритих справ.

    Що знаходять на кордоні

    Практично одночасно зі статистикою за вісім місяців Держмитслужба повідомила про ще один випадок на українсько-польському кордоні.

    Через пункт пропуску «Шегині — Медика» в Україну їхав Mercedes-Benz Sprinter із причепом, який перевозив два пошкоджені в ДТП автомобілі — Alfa Romeo та Volkswagen. Останній, за документами, прямував на адресу одного з благодійних фондів Харківщини.

    Під час сканування мікроавтобуса митники помітили аномалії та провели поглиблений огляд. У транспортному засобі виявили 390 незадекларованих електронних сигарет RIFBAR.

    Товар вилучили, а щодо 41-річного водія з Києва склали протокол за частиною 3 статті 471 Митного кодексу України.

    Це лише один із конкретних епізодів і його не варто ототожнювати із загальною статистикою 7,5 тисячі порушень, однак він демонструє, які випадки митники фіксують під час перевірок на пунктах пропуску.

    Митницю очікують масштабні зміни

    Статистику Держмитслужба оприлюднила на тлі подальшого реформування митної системи та підготовки нового Митного кодексу.

    На офіційному порталі відомства зазначається, що ухвалення нового кодексу є одним з етапів приведення українського митного законодавства у відповідність до правил Європейського Союзу.

    Паралельно в Україні обговорюють зміну правил оподаткування міжнародних посилок. Зокрема, влада повернулася до питання скасування ПДВ-пільги для комерційних відправлень вартістю до 150 євро.

    Таким чином, результати перших восьми місяців 2026 року демонструють не лише масштаб порушень, а й значний обсяг справ, які переходять із митниці до судів. Понад 7,5 тисячі виявлених порушень на 2,9 млрд гривень і зростання їхньої кількості на 17% свідчать, що контроль за переміщенням товарів через кордон залишається одним із ключових напрямів роботи митних органів.

  • Митні порушення в Україні різко зросли: за сім місяців виявили майже 6800 випадків на 2,7 млрд грн

    Митні порушення в Україні різко зросли: за сім місяців виявили майже 6800 випадків на 2,7 млрд грн

    Українські митники за перші сім місяців 2026 року зафіксували 6797 порушень митних правил на суму понад 2,7 млрд грн. Кількість виявлених випадків зросла одразу на 20% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Значну частину справ уже передали до судів, а в тисячах проваджень товари, транспортні засоби, продукти та валюта були тимчасово вилучені. Про це 10 серпня повідомила Державна митна служба України.

    Масштаби виявлених порушень продовжують зростати протягом усього року. Для порівняння, за перші п’ять місяців 2026-го митники зафіксували 4986 порушень приблизно на 2 млрд грн, а за пів року їхня кількість уже досягла 6009 випадків на понад 2,5 млрд грн. Таким чином, лише протягом липня до статистики додалося ще майже 800 нових справ.

    Загалом у 2803 справах митні органи тимчасово вилучили предмети правопорушень на суму 443 млн грн. Найбільшу частину становили промислові товари — приблизно 308 млн грн.

    Ще близько 88 млн грн припало на продовольчі товари, понад 42 млн грн — на транспортні засоби. Окремо митники вилучили валюту приблизно на 5 млн грн.

    Ці цифри помітно зросли лише за один місяць. За підсумками першого півріччя вартість тимчасово вилучених предметів становила 352 млн грн, з яких 254 млн грн припадали на промислову продукцію, 58 млн грн — на продукти, понад 35 млн грн — на транспортні засоби. Отже, у липні загальна оцінка вилучених товарів збільшилася ще приблизно на 91 млн грн.

    Водночас виявлення порушення не означає автоматичної конфіскації майна. Частина справ розглядається безпосередньо митними органами, інша передається до суду, який уже визначає остаточне покарання залежно від конкретного складу правопорушення.

    За сім місяців митниці застосували адміністративні стягнення у вигляді штрафів у 629 справах. Загальна сума таких штрафів становила близько 19 млн грн. До державного бюджету фактично стягнули приблизно 33 млн грн, однак ця цифра враховує також платежі за справами, які були розглянуті у попередні періоди.

    Набагато більші суми фігурують у судових провадженнях. До судів митниці за січень–липень передали 4132 справи про порушення митних правил на суму майже 2 млрд грн.

    За результатами розгляду судами справ, включно з провадженнями, відкритими раніше, було накладено стягнення у вигляді штрафів та конфіскації товарів на загальну суму 5,9 млрд грн.

    Те, що сума судових стягнень значно перевищує вартість порушень, виявлених саме у 2026 році, пояснюється тим, що до цієї статистики входять рішення за справами попередніх періодів. Тобто ці показники не можна безпосередньо порівнювати як 2,7 млрд грн виявлених порушень проти 5,9 млрд грн стягнень лише за поточний рік.

    Зростання кількості митних порушень відбувається одночасно зі значним товарообігом України. За даними Держмитслужби, протягом січня–липня 2026 року зовнішній товарообіг країни становив $82,2 млрд. Україна імпортувала товарів на $58,1 млрд, тоді як експорт склав $24,1 млрд.

    Найбільшим джерелом імпорту залишається Китай — звідти за сім місяців ввезли товарів на $16,8 млрд. Далі йдуть Польща з $5,5 млрд та Німеччина з $3,8 млрд.

    Найбільшим ринком збуту українських товарів стала Польща — експорт до неї становив $2,8 млрд. До Туреччини Україна поставила продукції на $2 млрд, до Німеччини — на $1,5 млрд.

    Основними категоріями імпорту були машини, обладнання та транспорт на $25,7 млрд, паливно-енергетичні товари на $8,5 млрд та продукція хімічної промисловості на $8 млрд.

    Саме ці великі товарні потоки створюють величезний обсяг роботи для митних органів і водночас залишають простір для спроб незаконного переміщення продукції, неправдивого декларування або приховування товарів від контролю.

    Наприклад, лише на початку серпня Держмитслужба повідомляла про кілька випадків спроб незаконного переміщення тютюнових виробів через польський кордон. В одному з епізодів сигарети заховали у паливному баку Volkswagen Golf, в іншому аналогічну схему виявили в автомобілі Skoda Octavia. За цими фактами були складені протоколи за частиною 1 статті 483 Митного кодексу.

    При цьому статистика митних правопорушень не тотожна статистиці кримінальної контрабанди. Значна частина справ, які веде Держмитслужба, є адміністративними провадженнями відповідно до Митного кодексу.

    Окремим механізмом залишається так званий компроміс у митних справах. За підсумками 2025 року митниці зафіксували 9507 фактів порушення митних правил, із яких 2316, тобто майже кожну четверту справу, вдалося врегулювати через мирову угоду.

    Цей механізм дозволив збільшити надходження до бюджету від таких справ із 69,8 млн грн у 2024 році до 133,5 млн грн у 2025-му.

    Компроміс можливий лише тоді, коли в діях людини немає ознак кримінального правопорушення. Порушник погоджується виконати визначені законом умови та сплатити штраф, після чого провадження може бути припинене.

    На тлі зростання кількості порушень українська митниця одночасно проходить масштабну реформу напередодні потенційного вступу країни до Європейського Союзу. Міністерство фінансів наприкінці липня затвердило оновлений Стратегічний план цифрового розвитку Держмитслужби до 2030 року. Він передбачає приведення українських цифрових митних систем до стандартів ЄС та їхню сумісність із європейською інфраструктурою.

    Мова йде про автоматизоване митне оформлення, системи управління ризиками, міжнародний транзит, електронний обмін інформацією та розвиток «Єдиного вікна для міжнародної торгівлі».

    Паралельно Верховна Рада готується до розгляду проєкту нового Митного кодексу. Профільний парламентський комітет 5 серпня рекомендував прийняти документ за основу. Його готували близько двох років із врахуванням оцінок Єврокомісії та пропозицій бізнесу. Урядова група провела понад 60 консультацій за участі 15 провідних бізнес-асоціацій.

    Попри масштабні проблеми на кордоні та війну, митниця одночасно демонструє високі показники наповнення бюджету. У липні Держмитслужба перерахувала державі майже 78,3 млрд грн митних платежів — це був найвищий місячний результат за весь період воєнного стану. Загалом від початку 2026 року митні надходження перевищили 498,4 млрд грн.

    Тому 20-відсоткове зростання кількості порушень стає важливим сигналом не лише для правоохоронної системи. На українському кордоні одночасно зростають обсяги імпорту, бюджетні надходження та кількість виявлених спроб порушення митних правил.

    За сім місяців 2026 року митники вже зафіксували майже 72% від усієї кількості порушень, виявлених за весь 2025 рік. Якщо нинішній темп збережеться, річний показник може перевищити минулорічний. Водночас остаточний масштаб залежатиме від активності зовнішньої торгівлі, ефективності систем аналізу ризиків та того, наскільки швидко Україна зможе модернізувати митний контроль відповідно до європейських стандартів.

  • Повна ротація на західному кордоні, зміна всіх прикордонників на чотирьох напрямках та перерозподіл контрабандних потоків

    Повна ротація на західному кордоні, зміна всіх прикордонників на чотирьох напрямках та перерозподіл контрабандних потоків

    На західному кордоні України старі схеми сірого імпорту та контрабанди зараз фактично заморожені. Через пункти пропуску з Польщею, Угорщиною, Словаччиною та Румунією без повноцінної перевірки пропускають переважно військові вантажі — їх особисто зустрічають представники ГУР або СБУ. Усе інше стикається з новим жорстким режимом.

    За відомостями із середовища, близького до прикордонних і митних структур західного регіону, на румунському, угорському, польському та словацькому напрямках повністю змінили склади прикордонних застав. Персонал — новий. Митники переважно залишилися попередніми (близько 90 відсотків), але контакт з оновленими прикордонниками практично відсутній. Звичні домовленості перестали працювати.

    Ще в січні 2026 року, після корупційного скандалу навколо колишнього голови Державної прикордонної служби Сергія Дейнека, Міністерство внутрішніх справ оголосило про масштабну заміну командирів застав і пунктів пропуску саме в західному регіоні. На місця мали прийти бойові офіцери, ветерани та співробітники з інших областей. Дейнека звільнили, виконуючим обов’язки голови ДПСУ став Валерій Вавринюк, який раніше очолював Західне регіональне управління. Зараз ці кадрові рішення, судячи з того, що відбувається, реалізовані. Саме після зміни прикордонників старі канали й зупинилися. Новий склад не входить у попередні неформальні відносини. Митниця без їхньої участі працювати в попередньому режимі вже не може.

    Паралельно посилюється вплив Служби безпеки. У відкритих розслідуваннях останніх місяців докладно описується, як 4-те управління СБУ під керівництвом Тараса Тимощука послідовно нарощувало контроль над потоками на Львівській та Закарпатській митницях. Конфлікт із тодішнім керівником Львівської митниці Андрієм Кузніком навколо умов ввезення та тарифної політики закінчився компромісом, після якого ключові рішення щодо супроводу вантажів, за даними джерел цих розслідувань, перейшли під вплив структур, пов’язаних із Тимощуком. У вересні 2025 року Кузніка звільнили. У лютому 2026-го група того ж управління вже працювала на Закарпатській митниці під приводом боротьби з незаконним переміщенням товарів. Після цього обмеження, за тими ж публікаціями, зникли.

    Зараз, коли прикордонники повністю оновлені й старі схеми зруйнувалися, саме СБУ опиняється в позиції, яка дозволяє перерозподілити потоки. Місцеві учасники ринку вже кажуть, що з вересня «такса» зросте приблизно в півтора раза. Після цього схеми знову запрацюють — але вже в новій конфігурації та під новим контролем. Поки триває перехідний період: військові вантажі йдуть пріоритетно, цивільний сірий потік стоїть.

    Така пауза вигідна тим, хто хоче вибудувати вертикаль заново. Старі домовленості, у які були вплетені попередні прикордонники, більше не працюють. Новий персонал ДПСУ створює «чистий аркуш». А структура СБУ, яка вже кілька років системно нарощувала присутність на західних митницях, отримує можливість закріпити контроль у момент, коли старі гравці ослаблені.

    Офіційних підтверджень повного оновлення складів застав на всіх чотирьох напрямках поки немає. Держприкордонслужба та СБУ публічно не коментували ситуацію в такому ключі. Проте збіг січневих кадрових планів МВС, відомих конфліктів навколо 4-го управління СБУ та нинішньої повної зупинки звичних схем виглядає надто послідовним, щоб вважати те, що відбувається, технічною ротацією.

  • Власник російського паспорту Трухи Сеяр Куршутов заключив політичний альянс з Кирилом Будановим

    Власник російського паспорту Трухи Сеяр Куршутов заключив політичний альянс з Кирилом Будановим

    Відомий контрабандист з російським паспортом Сеяр Куршутов зміцнює свій вплив на політичні процеси в Україні через купівлю топових ЗМІ на фоні отримання багатомільйонних військових контрактів від МОУ.

    Зокрема, після отримання Сеяром Куршутовим контролю над “Трухою”, на топовому українському телеграм каналі розпочалась масштабна медійна атака проти головних опонентів Сеяра Куршутова на ринку дронів та окремих чиновників МО.

    Водночас, за інформацією ТГ канала Bankova Mail, до деяких медійних кампаній “Трухи” приєднався і канал Ukraine Context, який веде Андрій Коваленко в інтересах Кирила Буданова.

    Такого роду “альянс” між главою ОП та підсанкційним контрабандистом з російським паспортом може бути досить продуктивним з огляду на потребу Кирила Буданова в якісних медійних площадках на фоні системного конфлікту з людьми Андрія Єрмака.

    Варто відзначити, що “Труха” це не перший актив Сеяра Куршутова на медійному ринку. Раніше скандальний контрабандист співпрацював з чорним технологом Романом Кравцем в проекті “Джокер” та популярним українським блогером Ігорем Лаченковим, більш відомим під псевдонімом “Лачен”.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що громадянин РФ Сеяр Куршутов ймовірно мав контакти з ФСБ в рамках “кейсу Zielinski & Rozen”.

  • Український контрабандист з російським паспортом Сеяр Куршутов ймовірно мав контакти з ФСБ

    Український контрабандист з російським паспортом Сеяр Куршутов ймовірно мав контакти з ФСБ

    Відомий український контрабандист з російським паспортом Сеяр Куршутов, який через мережу пов’язаних компаній отримав багатомільйонні контракти на постачання дронів для української армії, ймовірно мав контакти з російськими спецслужбами.

    Мова йде про “кейс Zielinski & Rozen”, бренду заводи по виробництву косметики якого розміщені на території РФ.

    Куршутов пов’язаний з косметичним брендом через свою дружину –  Катерину  Любчик, яка являється амбасадором бренду та розвиває мережу магазинів Zielinski & Rozen. Також, за інформацією ЗМІ, кошти отримані сім’єю Куршутових на торгівлі косметикою виробленою в РФ успішно легалізуються в Європі, зокрема через фінансування проектів на кшталт “Віденських балів”.

    Сеяр Куршутов попав у поле зору ФСБ РФ як один із бенефеціарів  Zielinski & Rozen, після появи інформації у ЗМІ про піар бренду на допомозі ВСУ.

    Незважаючи на той факт, що Zielinski & Rozen офіційно заперечили свою допомогу українським військовим, російськими спецслужбами була відкрита кримінальна справа, що мало певні “наслідки фінансового характеру” для для бенефіціарів бренду.

    Водночас, раніше ми писали, про ймовірність використання ФСБ громадянина РФ Сеяра Куршутова для збору компромату на українських чиновників через ТГ канал Джокер, який Куршутов також використовував для боротьби зі своїми конкуретами на ринку дронів України.

     

     

     

  • Сеяр Куршутов – інтереси в оборонці та російський паспорт нового співвласника Трухи

    Сеяр Куршутов – інтереси в оборонці та російський паспорт нового співвласника Трухи

    Справжньою сенсацією в українському медіапросторі стала новина про купівлю Миколою Удянским та Сеяром Куршутовим топового українського ТГ-каналу “Труха”.

    І якщо для Миколи Удянського доступ до Трухи це в першу в першу чергу можливість просування на мільйонну аудиторію своїх “скам проектів” на кшталт Bitcoin Ultimatum чи Coinsbit, то для контрабандиста з російським паспортом і російським бізнесом Сеяра Куршутова це можливість чинити вплив на українське політичне та військове комьюніті.

    Сеяр Куршутов – інтереси в оборонці та російський паспорт нового співвласника Трухи

    Сеяр Куршутов відомий в Україні контрабандист, у квітні 2021 року був включений до санкційного списку РНБО України, а у 2022 році позбавлений  громадянства України.

    Водночас, Сеяр Куршутов має російський паспорт, що не завадило йому зайти на український ринок оборонних технологій.

    Зокрема про наявність у Сеяра Куршутова паспорту країни агресора на своєму Фейсбук повідомляє відомий український бізнесмен та волонтер Георгій Тука:

    “Минуло вже 14 днів, як я подав офіційну петицію до президента Зеленського з вимогою відновити санкції проти Сеяра Куршутова. Того самого, у якого ми знайшли діючий російський паспорт і податковий номер країни-агресора.

    А до цього нагадаю, ЗМІ виявили, що близькі до Куршутова компанії є діючими постачальниками Агенції оборонних закупівель та Держспецзв’язку. На мільярди гривень. Завищення цін у цих засекречених контрактах вже розслідує БЕБ. Також нагадаю, що раніше проти достойника були застосовані санкції РНБО – як до одного з головних контрабандистів країни”.

    На підтвердження Георгій Тука публікує дані з російських реєстрів діючого паспорту РФ виданого 24.06.2014 року та податкового номеру Сеяра Куршутова.

    ФОТО: Діючий російський паспорт та податковий номер Сеяра Куршутова

    Незважаючи на наявність паспорта РФ, Сеяр Куршутов зумів зайти в українські оборонні контракти та налагодив поставку на фронт дронів по завищенним цінам.

    Зокрема, за інформацією проекту УП “Оборонка”, зв’язок Сеяра Куршутова з компаніями які по завищеним цінам поставляли дрони для української армії прослідковується через  Гліба Лобова.

    Як вияснили журналісти Оборонки, з посиланням на власні  джерела в БЕБ, Гліб Лобов фактично управляє причетною до масштабних корупційних зловживань на поставці дронів компанією ТОВ “Євро таннелс”.

    Зв’язок між Глібом Лобовим та Сеяром Куршутовим прослідковується через участь у спільних юридичних особах. Зокрема, Лобов значиться засновником ТОВ “Тусана” разом із Катериною Любчик. Остання є дружиною Куршутова, про що вона сама розповідає у своєму Instagram.

    Також журналісти Оборонки публікують спільне фото Сеяра Куршутова та Гліба Лобова, що також може слугувати черговим доказом їх знайомства та співпраці.

    ФОТО: Спільне фото Сеяра Куршутова та Гліба Лобова

    Як контрабандисту з російським паспортом вдалось зайти на український ринок оборонних закупівель

    Після купівлі Куршутовим-Удянським ТГ каналу Труха, та початку активних медійних атак проти головних опонентів Сеяра Куршутова на ринку дронів, почала з’являтися інформація щодо можливих “партнерів” Куршутова в  Україні.

    В даному контексті варто звернути увагу висвітлений у ряді ЗМІ на зв’язок між Сеяром Куршутовим та главою ОП Кирилом Будановим.

    Так, за інформацією ТГ канала Bankova Mail, до кампанії з відмивання нового власника “Трухи” Миколи Удянського, окрім самої “Трухи”, приєднався і канал Ukraine Context, який веде Андрій Коваленко в інтересах Кирила Буданова.

    ФОТО: Скріншот ТГ канал Bankova Mail

    Такого роду “альянс” між главою ОП та підсанкційним контрабандистом з російським паспортом може бути досить продуктивним, з огляду на потребу Буданова в якісних медійних площадках на фоні системного конфлікту з людьми Андрія Єрмака.

    Бізнес Сеяра Куршутова в РФ та інформація про його ймовірні контакти з ФСБ

    В даному контексті варто згадати гучний скандал довкола “ізраїльської” торгової марки Zielinski & Rozen та його зв’язками зі скандальним власником ТГ каналу Джокер Романом Кравцем.

    Нагадаємо, скандал довкола Zielinski & Rozen виник після появи в мережі інформації, що продукція бренду виробляється на заводі в Росії, а далі через складну мережу прокладок продається в Україні, Європі та навіть у Латинській Америці.

    Амбасадоркою бренду в Україні являється дружина контрабандиста Сеяра Куршутова –  Катерина Любчик, а частина косметики, що продавалася в Україні вже під час повномасштабної війни, мала маркування “зроблено в Росії”.

    ФОТО: Амбасадоркою Zielinski & Rozen являється дружина Куршутова, частина косметики, що продавалася в Україні мала маркування “зроблено в Росії”

    Паралельно Катерина Любчик розвиває мережу магазинів бренду Zielinski & Rozen, значна частина продукції якого досі виробляється російськими підприємствами через австрійську компанію AmbraCosmetics GmbH.

    Дружина Куршутова є офіційною меценаткою Віденської опери та відвідує елітні бали. Ця фірма, зареєстрована у 2022 році, стабільно зазнає збитків і вже має майже 500 тисяч євро боргів, що має явні ознаки інструменту для відмивання тіньових коштів.

    Тобто кошти отримані сім’єю Куршутових на торгівлі косметикою виробленою в РФ успішно легалізуються в Європі.

    Водночас, за інформацією наших джерел, така спроба Сеяра Куршутова “усидіти на двох стільцях” викликала інтерес у російських спецслужб, зокрема ФСБ РФ розпочало розслідування у відношенні бенефіціарів російських компаній які виготовляють косметику для Zielinski & Rozen.

    Розслідуванню ФСБ передував в резонанс в росзмі після появи інформації про передачу партії косметики  Zielinski & Rozen виробленої на заводах РФ для потреб ВСУ.

    І хоча представництво Zielinski & Rozen оперативно та категорично спростували будь-яку допомогу українським військовим, за інформацією наших джерел, для бенефіціарів бренду розслідування ФСБ “мало певні наслідки фінансового характеру.

    Водночас, раніше ми писали про ймовірність використання ФСБ громадянина РФ Сеяра Куршутова для збору компромату на українських чиновників через ТГ канал Джокер, який Куршутов також використовував для боротьби зі своїми конкуретами на ринку дронів України.

    Про інших “партнерів” контрабандиста Сеяра Куршутова, що допомагають йому вести бізнес і в Україні і в Росії, у другій частині нашого журналістського розслідування.

     

  • Митників перевірятимуть на поліграфі: новий очільник Держмитслужби анонсував масштабне перезавантаження системи

    Митників перевірятимуть на поліграфі: новий очільник Держмитслужби анонсував масштабне перезавантаження системи

    Голова Державної митної служби України Орест Мандзій заявив про підготовку масштабної реформи митниці, яка передбачає боротьбу з великими контрабандними схемами, перевірку доброчесності співробітників, цифровізацію процесів та можливе надання митній службі правоохоронних повноважень. Про це він розповів в інтерв’ю журналістам.

    За словами Мандзія, одним із ключових завдань є ліквідація схем, які завдають державному бюджету мільярдних втрат. Йдеться насамперед про заниження митної вартості товарів, маніпуляції з кодами товарів, незаконне використання пільг та ввезення товарів під виглядом гуманітарної допомоги. Саме ці напрямки митниця вважає найбільшим ризиком для державних фінансів.

    Очільник Держмитслужби підтвердив, що нова редакція Митного кодексу передбачає створення в структурі митниці спеціалізованого підрозділу з протидії контрабанді. Планується, що він отримає повноваження оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування щодо контрабанди товарів, лісоматеріалів і підакцизної продукції. Водночас остаточна модель ще обговорюється з Міністерством фінансів, парламентом та Бюро економічної безпеки.

    Мандзій визнав, що частина бізнесу побоюється надання митниці правоохоронного статусу. За його словами, підприємці остерігаються появи ще одного силового органу з широкими повноваженнями. Однак керівник митниці запевнив, що реформа має бути спрямована не проти легального бізнесу, а проти контрабандних схем та тіньового імпорту.

    Окрему увагу планують приділити перевірці доброчесності працівників митної служби. За словами Мандзія, під час атестації одним із головних критеріїв стане відповідність способу життя офіційним доходам. Він наголосив, що особливу увагу приділятимуть так званим «майновим аномаліям», коли чиновники володіють активами, які неможливо пояснити заробітною платою державного службовця.

    Для боротьби з корупцією митниця також планує масштабне використання поліграфа. Такі перевірки можуть стати обов’язковими під час прийому на службу, атестації та проведення службових розслідувань. Крім того, на пунктах пропуску поступово запроваджуватимуть натільні відеокамери для інспекторів. Лише для західного кордону, за оцінками Держмитслужби, необхідно понад тисячу таких пристроїв.

    Серед пріоритетів нового керівництва — цифровізація митних процедур. Мандзій повідомив, що служба активно використовує автоматизовану систему управління ризиками та інструменти штучного інтелекту. Також розглядається можливість повного оформлення ввезених автомобілів через застосунок «Дія» без безпосередньої участі митника. На його переконання, це дозволить мінімізувати людський фактор і знизити корупційні ризики.

    Водночас керівник митниці визнав серйозну проблему з фінансуванням служби. За його словами, нині потреби Держмитслужби профінансовані менш ніж наполовину, а на наступний рік рівень забезпечення може ще знизитися. Через це митниця розраховує на підтримку міжнародних партнерів для проведення атестації персоналу, модернізації пунктів пропуску та закупівлі сучасного обладнання.

    Мандзій також повідомив, що уряд очікує від митниці значного ефекту від детінізації економіки. У 2026 році через митні платежі до бюджету планується залучити майже 945 млрд грн, з яких близько 60 млрд грн мають надійти саме завдяки боротьбі з тіньовими схемами та контрабандою.

    За словами очільника Держмитслужби, головною метою реформи є створення сучасної митниці європейського зразка, яка поєднуватиме сервісну, фіскальну та правоохоронну функції. Він наголосив, що нинішнє керівництво налаштоване на еволюційні зміни та поступове очищення системи від недоброчесних працівників.