Позначка: контракти

  • НАТО різко нарощує виробництво зброї: Рютте зробив заяву для Росії

    НАТО різко нарощує виробництво зброї: Рютте зробив заяву для Росії

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Північноатлантичного альянсу мають намір суттєво наростити виробництво озброєння та посилити координацію в оборонно-промисловій сфері, реагуючи на зростання глобальних безпекових загроз і тривалу війну Росії проти України. Про це він повідомив у Вашингтоні під час публічного виступу, присвяченого підготовці до майбутнього саміту НАТО, який запланований на 5–7 липня та має стати одним із ключових політичних заходів року для Альянсу.

    Рютте наголосив, що країни-члени НАТО дедалі більше зосереджуються не лише на політичних домовленостях, а й на практичному зміцненні оборонного потенціалу, зокрема через збільшення виробничих потужностей, довгострокові контракти та розширення співпраці між урядами та приватним сектором оборонної промисловості. За його словами, нинішній етап вимагає від союзників переходу до масштабнішої моделі виробництва озброєнь, яка дозволить швидше реагувати на виклики та забезпечувати стабільне постачання як для власних армій, так і для партнерів.

    Окрему увагу генеральний секретар приділив підготовці до саміту, зазначивши, що одним із центральних елементів стане так званий «день оборонної промисловості», який відбудеться в перший день зустрічі. Саме в межах цього заходу, за його словами, очікується підписання великої кількості нових контрактів, меморандумів про наміри та масштабних угод між державами-членами Альянсу та оборонними компаніями. Рютте підкреслив, що ці домовленості мають продемонструвати не декларативний, а реальний рівень готовності НАТО інвестувати в оборону та розширювати виробництво сучасних систем озброєння.

    Генсек НАТО наголосив, що такі кроки мають подвійне значення: з одного боку вони спрямовані на зміцнення обороноздатності самих країн Альянсу, а з іншого — покликані стати чітким сигналом для зовнішніх гравців щодо здатності НАТО швидко мобілізувати ресурси. Він підкреслив, що йдеться про демонстрацію сили та технологічної переваги, яка має стримувати потенційні загрози та запобігати подальшій ескалації конфліктів.

    У своїй заяві Рютте також звернувся безпосередньо до Росії, наголосивши, що Альянс уважно відстежує дії Москви та усвідомлює довгостроковий характер викликів, які постають перед європейською та глобальною безпекою. Він зазначив, що НАТО має перевагу в оборонному виробництві та здатне не лише підтримувати високий рівень готовності власних збройних сил, а й забезпечувати довготривалу перевагу у стратегічному вимірі.

    «Це також сигнал росіянам: ми знаємо, що ви робите, і ми в цьому кращі», — заявив генеральний секретар НАТО, коментуючи майбутні оборонні ініціативи Альянсу.

    Очікується, що під час липневого саміту країни НАТО оголосять про нові багатомільярдні контракти у сфері оборонного виробництва та розширення потужностей військово-промислового комплексу. Частина домовленостей, як прогнозується, буде прямо або опосередковано пов’язана з підтримкою України, яка продовжує протистояти російській агресії та потребує стабільних і довгострокових поставок озброєнь і боєприпасів.

    Аналітики зазначають, що нинішні ініціативи НАТО є продовженням більш широкого процесу трансформації Альянсу, який розпочався після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Війна виявила структурні обмеження оборонної промисловості країн Заходу, зокрема недостатню швидкість виробництва та залежність від окремих постачальників, що змусило союзників переглянути свої підходи до довгострокового планування.

    У цьому контексті майбутній саміт розглядається як ключовий етап формування нової оборонної стратегії НАТО, яка передбачає не лише збільшення витрат на оборону, а й системну перебудову промислових ланцюгів, стандартизацію виробництва та розширення кооперації між країнами-членами. Рютте підкреслив, що лише така модель дозволить Альянсу зберегти стратегічну перевагу в умовах довготривалих глобальних викликів та забезпечити стабільність у Європі.

  • Нові контракти в ЗСУ: хто не підпише — служитиме до демобілізації

    Нові контракти в ЗСУ: хто не підпише — служитиме до демобілізації

    Українські військовослужбовці, які не укладатимуть нові контракти, запропоновані Міністерством оборони, продовжуватимуть проходити службу на чинних умовах мобілізації аж до моменту ухвалення рішення про загальну демобілізацію. Йдеться про нову модель контрактної служби, яка включає базовий, бойовий та піхотно-штурмовий формати і покликана зробити службу більш структурованою, передбачуваною та гнучкою, однак не змінює автоматично статус усіх мобілізованих військових.

    Про це заявив заступник міністра оборони Мстислав Банік під час брифінгу для представників медіа, коментуючи механізм переходу до нової контрактної системи у Збройних силах України та її вплив на вже мобілізованих військовослужбовців. За його словами, ключовий принцип полягає в тому, що підписання нового контракту є добровільним вибором військового, однак відмова від нього означає продовження служби в межах чинної мобілізаційної моделі без фіксованого строку завершення до ухвалення рішення про демобілізацію на державному рівні.

    Банік наголосив, що фінансове забезпечення військовослужбовців не залежатиме від того, чи підписали вони новий контракт. За його словами, і контрактники, і мобілізовані, які виконують однакові завдання в однакових умовах, зокрема у бойових підрозділах, отримуватимуть рівне грошове забезпечення. Водночас різниця між цими двома форматами служби полягатиме у строках перебування в армії та можливості прогнозованого завершення служби для контрактників.

    Як приклад він навів ситуацію, коли контрактний військовослужбовець і мобілізований боєць можуть служити поруч у одному підрозділі, виконувати однакові завдання на передовій та отримувати ідентичну оплату, однак контрактник матиме чітко визначений термін служби, після завершення якого зможе залишити військо та скористатися передбаченою відстрочкою або періодом відновлення. Натомість мобілізований військовослужбовець, який не уклав контракт, продовжуватиме службу без визначеного кінцевого терміну до того моменту, поки не буде ухвалено рішення про загальну демобілізацію в країні.

    У Міністерстві оборони наголошують, що нові контракти стануть доступними для підписання вже з 15 червня. Очікується, що ця система дозволить військовим самостійно обирати більш передбачувану модель служби, а також дасть змогу армії краще планувати кадрову структуру, особливо у бойових підрозділах, де тривалість служби та навантаження є критичними факторами.

    Окремо у відомстві підкреслюють, що нова контрактна модель не скасовує мобілізацію і не змінює чинних правових рамок воєнного стану. Вона радше створює паралельний інструмент служби, який дозволяє частині військових зафіксувати строки своєї служби та отримати більше визначеності щодо майбутнього, тоді як інша частина продовжуватиме службу в межах мобілізаційної системи до ухвалення окремих рішень держави.

    Водночас питання демобілізації залишається безпосередньо пов’язаним із загальною безпековою ситуацією та темпами поповнення Збройних сил. Раніше Міністерство оборони повідомляло, що за дорученням керівництва держави поступове звільнення військовослужбовців, які безперервно служать із 2014 або 2022 року, має бути запущене до кінця 2026 року. Насамперед це стосуватиметься військових із найбільшою вислугою років та тривалим перебуванням у зоні бойових дій, однак конкретні механізми реалізації цього процесу залежатимуть від ситуації на фронті та можливостей заміщення особового складу.

    Таким чином, нова система контрактів фактично створює дві паралельні траєкторії служби: одну — з чітко визначеним строком і можливістю планового завершення служби, іншу — мобілізаційну, яка триватиме до загального рішення про демобілізацію. Це рішення вже викликало значний суспільний інтерес, оскільки безпосередньо стосується сотень тисяч військовослужбовців та їхніх перспектив служби у довгостроковій перспективі.

  • Понад 1,5 млрд на обладнання для енергосистеми отримала фірма з нульовим оборотом

    Понад 1,5 млрд на обладнання для енергосистеми отримала фірма з нульовим оборотом

    На тлі постійних ударів по українській енергосистемі закупівля обладнання для відновлення критичної інфраструктури є питанням національної безпеки. Однак механізм розподілу бюджетних коштів у цій сфері викликає серйозні запитання.

    9 лютого 2026 року Державне підприємство «Відновлення критичної інфраструктури» (код ЄДРПОУ 38054466) в один день уклало чотири договори на загальну суму 1 584 332 966,40 грн. Закупівлі здійснили за програмою КПК 3111000 без відкритого конкурсу, пославшись на виняткову процедуру відповідно до постанови Кабінету Міністрів №1178, яка дозволяє спрощені механізми в умовах воєнного стану.

    Фактичне пакетне підписання угод на понад півтора мільярда гривень протягом одного дня свідчить про заздалегідь спланований розподіл коштів. Такий підхід виключає ринкову конкуренцію і позбавляє державу можливості отримати найкращу цінову пропозицію.

    Основним отримувачем фінансування стало ТОВ «РСЕ Груп Україна» (код 44971187). До листопада 2025 року компанія мала назву «АКСІС ТЕХНОЛОДЖІ». За офіційною фінансовою звітністю за 2022–2024 роки підприємство декларувало нульовий дохід. Попри це, воно отримало стратегічні державні замовлення в умовах воєнного часу.

    ДП «Відновлення критичної інфраструктури» очолює Євген Крамаренко. Підприємство перебуває у сфері управління Міністерства розвитку громад та територій, яке очолює Олексій Кулеба. Саме в межах цієї управлінської вертикалі було погоджено застосування неконкурентної моделі закупівлі.

    Окремі умови договорів виглядають ризикованими для бюджету. Передбачено значні авансові платежі без обов’язкових банківських гарантій. Крім того, угоди допускають можливість зміни ціни або комплектації після підписання контрактів. Така конструкція дозволяє коригувати фінансові параметри вже в процесі виконання, що створює додаткові ризики для державних коштів.

    Відмова від відкритої конкуренції та незалежної перевірки ринкової вартості у випадку стратегічних закупівель на мільярди гривень фактично концентрує фінансові рішення в ручному режимі. В умовах війни, коли кожна гривня бюджету має працювати на відновлення країни, такі механізми потребують максимальної публічної прозорості та контролю.

  • «Укргідроенерго» віддало 5,6 млрд без тендерів компанії з Житомира

    «Укргідроенерго» віддало 5,6 млрд без тендерів компанії з Житомира

    Державне підприємство «Укргідроенерго» за керівництва Ігоря Сироти уклало контракти на понад 5,6 млрд грн з маловідомою житомирською компанією ТОВ «Елітбуд-1» для виконання робіт із захисту Деснянської ГАЕС. Основний договір на 4,2 млрд грн має бути реалізований до кінця 2026 року. Тендери не проводилися, умови угод приховані від громадськості, а підстави вибору підрядника залишилися невідомими.

    До цього «Елітбуд-1» майже два десятиліття працювала лише на місцевих замовленнях: ремонтувала лікарні, пожежні частини та виконувала проєкти на суми в десятки мільйонів гривень. Досвіду реалізації стратегічних енергооб’єктів компанія не мала. Засновники фірми — Денис Болейко та Володимир Бойко — раніше не брали участі у великих державних закупівлях.

    Навколо Болейка існують підозрілі зв’язки: його телефон у сервісах позначений як «від Цимбалюка» та «кум Паші Цимбалюка», що вказує на можливу близькість до родини колишньої в.о. мера Житомира Любові Цимбалюк. Також Болейко має зв’язки з помічниками депутатів та орендою квартир у Києві у високопосадовців.

    Контактною особою від «Укргідроенерго» за цими контрактами була Зоряна Даниленко, підлегла Сироти, яка вже фігурувала у розслідуваннях НАБУ щодо закупівлі автотрансформаторів за завищеними цінами. Після звільнення Сироти Даниленко зареєструвала ФОП і придбала автомобіль Lexus RX 2024 року вартістю до 90 тис. доларів.

    Навіть після відходу Сироти «Елітбуд-1» продовжує отримувати багатомільярдні контракти без відкритих торгів під приводом воєнного стану та формулювання «антидроновий захист».

    Особисті зв’язки колишнього керівника також викликають запитання: Сирота є сватом народного депутата від ОПЗЖ Юрія Бойка, а його донька одружена з сином політика. Родина ексдиректора володіє будинком у Вишеньках площею близько 400 кв. м, вартістю приблизно 800 тис. доларів.

    У підсумку, історія з «Елітбуд-1» демонструє, як стратегічний об’єкт і понад 5 млрд грн державних коштів переходять до компанії без тендерів і прозорості, підрядник без досвіду отримує багатомільярдні контракти, а чиновники мають широкі політичні та ділові зв’язки, що ставить під сумнів реальну ефективність захисту енергетичних об’єктів.

  • 283 мільйони та відсутність конкуренції: енергетичні тендери для армії

    283 мільйони та відсутність конкуренції: енергетичні тендери для армії

    Закритість процесів постачання електроенергії для військових об’єктів створила умови, за яких життєво важливий ресурс перетворився на передбачуваний фінансовий інструмент. Електрика, на відміну від озброєння чи матеріальних запасів, не залишає матеріальних слідів і не потребує складної логістики. Основні рішення ухвалюються на рівні цифр у контрактах, а їхні параметри визначаються не ринком, а заздалегідь встановленими цілями, що робить схему стабільно прибутковою та непомітною.

    Система працює завдяки участі чиновників, які перебувають на перетині оборонних та енергетичних інтересів. Денис Шмигаль, колишній міністр оборони і нині керівник Міністерства енергетики, формує політику розподілу бюджетних коштів у сфері енергопостачання. Володимир Карпенко, командувач Сил логістики ЗСУ, контролює тилову інфраструктуру та обсяги поставок, а Максим Головня, керівник КЕВ Житомира, забезпечує виконання угод на практиці. Разом вони формують закриту систему управління, де рішення ухвалюються системно.

    Конкретним прикладом стала закупівля електроенергії для КЕВ Житомира. Переможцем тендеру стало ТОВ «Оператор енергії», єдиний учасник торгів. Очікувана вартість контракту сягнула майже 283 мільйонів гривень. Відсутність конкуренції була штучно створена — тендерні умови відповідали характеристикам одного конкретного постачальника, фінансові та документальні вимоги автоматично відсікали інших учасників.

    Контракт передбачав фіксовану торговельну націнку 23 копійки за кіловат-годину без ПДВ, що не залежить від ринкових коливань. При обсягах понад 15 мільйонів кіловат-годин це забезпечує близько 10 мільйонів гривень чистого прибутку постачальнику, незалежно від реальних витрат чи ефективності. Для порівняння, інші бюджетні організації регіону укладали договори з націнкою 10–15 копійок або без неї.

    Фінансова модель ТОВ «Оператор енергії» викликає додаткові питання. Компанія з невеликим штатом управляє контрактами на сотні мільйонів гривень, при цьому операційні потужності не зростають. Це типово для фірм-посередників, основна цінність яких полягає не в поставках електроенергії, а в доступі до бюджетних коштів.

  • «Укроборонпром» витрачає 32 млн на аудит, поки фронт чекає дронів і бронетехніки

    «Укроборонпром» витрачає 32 млн на аудит, поки фронт чекає дронів і бронетехніки

    На державній платформі Prozorro з’явився тендер на проведення аудиту фінансової звітності держконцерну «Українська оборонна промисловість» (колишній «Укроборонпром») за 2025–2027 роки. Очікувана вартість послуг – майже 32 мільйони гривень.

    У той час, як на фронті триває війна та потрібні безперервні поставки дронів, бронетехніки, пального та засобів зв’язку, державна оборонна компанія витрачає десятки мільйонів на бухгалтерський аудит та КАСКО для службових авто.

    Раніше аналітики фіксували системні зловживання у «Укроборонпромі»: через фіктивні тендери державні кошти потрапляли до афілійованих структур, серед яких ТОВ «МДМ-Технологія», ТОВ «Компанія інженерної взаємодії в авіації», ТОВ «Спецтрансгруп» та ТОВ «Важтрансмаш».

    Умови закупівель штучно обмежували конкуренцію, а контракти передбачали завищену вартість продукції військового призначення. Частина бюджетних коштів виводилась через фіктивних ФОПів та конвертаційні центри з подальшою легалізацією та використанням у приватних цілях.

    Крім того, вплив компаній у територіальних центрах комплектування дозволяв їхнім працівникам незаконно отримувати бронювання. Розслідування кримінального провадження №62021000000000748 триває з 2021 року, але жоден із ключових посадовців наразі не поніс відповідальності. Це свідчить про політичне прикриття та системний саботаж правоохоронних органів.

    Експерти звертають увагу на невідповідність пріоритетів: у час, коли держава має гарантувати фронту критично важливі ресурси, десятки мільйонів витрачаються на внутрішній аудит, який не захищає від системних махінацій та розкрадань.

  • Корупційні схеми на оборонних закупівлях: як «Таланлегпром» отримує мільярдні контракти

    Корупційні схеми на оборонних закупівлях: як «Таланлегпром» отримує мільярдні контракти

    Колишній директор ДП «ДОТ» Арсен Жумаділов разом із наближеними бізнесменами, за даними джерел, створили організовану групу для розкрадання коштів у сфері оборонних закупівель. Схема вибудувана так, щоб підконтрольне ТОВ «Таланлегпром» стабільно перемагало в державних тендерах.

    У тендерній документації прописуються технічні умови, які унеможливлюють участь інших компаній. Це дозволяє «Таланлегпрому» фактично монополізувати ринок постачання взуття для армії. Лише у 2024–2025 роках компанія отримала понад 1,8 млрд грн держпідрядів.

    Продаж продукції здійснюється за штучно завищеними цінами. При цьому підприємство має доведену судом історію порушень антимонопольного законодавства, регулярні зриви постачань та навіть штрафи від силових структур.

    Значна частина прибутків переводиться через афілійовану структуру ТОВ «ВП “ЕВАС”», яка постачає сировину за цінами, завищеними на 50–100%. Такий механізм дозволяє мінімізувати податки і виводити гроші з бюджету у «тінь».

    «Таланлегпром» фактично перетворився на фасад для тіньових схем, використовуючи фіктивні компанії та договори для приховування реальних доходів. У результаті держава щороку втрачає сотні мільйонів гривень.

    Попри численні факти змови, ухилення від податків і зриви контрактів, правоохоронні органи роками закривають очі на діяльність компанії. У зв’язку з цим була подана скарга з вимогою провести перевірку всіх контрактів «Таланлегпрому» та афілійованих структур, а також притягнути винних до відповідальності.

  • США схвалили два військові контракти для України на $329 мільйонів

    США схвалили два військові контракти для України на $329 мільйонів

    Державний департамент США погодив два важливих контракти для України загальною вартістю 329 мільйонів доларів. Йдеться саме про продаж, а не про безповоротну допомогу.

    Перший контракт, на суму 179,1 мільйона доларів, стосується обслуговування систем протиповітряної оборони Patriot та супутнього обладнання. Україна запросила постачання запасних частин, програмного забезпечення, модернізаційних комплектів, випробувального й комунікаційного обладнання. Також угода передбачає інтеграційні та ремонтні роботи, інженерну і логістичну підтримку, навчання персоналу та відповідну документацію.

    Другий контракт оцінюється у 150 мільйонів доларів і пов’язаний із продовженням послуг супутникового зв’язку для терміналів Starlink. У пакет увійдуть інженерні, технічні та логістичні послуги уряду США та підрядних організацій, а також інші елементи підтримки.

    У Вашингтоні наголосили, що ці продажі спрямовані на зміцнення здатності України до самооборони та посилення регіональної безпеки. Водночас у Держдепі зазначили, що угоди не змінюють базового військового балансу в регіоні.

  • Контракт за 99 тисяч: вартість навчання в українських університетах стрімко зросла

    Контракт за 99 тисяч: вартість навчання в українських університетах стрімко зросла

    З 2025 року українські університети зобов’язані дотримуватися нових правил формування вартості контрактного навчання. Урядова постанова, ухвалена ще у 2020 році, набула чинності й призвела до різкого підвищення цін — для окремих спеціальностей до 99 тис. грн на рік.

    Постанова Кабінету Міністрів від 3 березня 2020 року запровадила поняття “індикативної собівартості” — мінімальної вартості навчання, нижче якої університети не мають права встановлювати ціни на контракті. Від 2025 року цей механізм став обов’язковим для всіх закладів вищої освіти.

    Індикативна собівартість розраховується для кожної спеціальності окремо й базується на середніх витратах держави на підготовку одного студента-бюджетника.

    За інформацією видання Економічна правда, у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка ціни на контрактне навчання у 2025 році коливаються від 31 тис. грн до 99 тис. грн на рік. Для порівняння, витрати держави на одного студента-бюджетника в тому ж виші становлять 117 тис. грн.

    Найдорожчими залишаються такі спеціальності, як стоматологія, право, економіка, журналістика, туризм. У деяких випадках ціна підвищилася на 25%.

    Нові правила охоплюють 38 з 110 освітніх напрямів, але фактично зачеплять щонайменше 290 тис. студентів уже в 2025–2026 навчальному році.

    Таке підвищення може стати перешкодою для багатьох абітурієнтів, які не мають змоги вступити на бюджет і не готові оплачувати зрослі контракти.

    Запровадження індикативної собівартості, за словами урядовців, мало б сприяти підвищенню якості освіти та економічній доцільності фінансування. Однак експерти попереджають про ризики зменшення доступу до освіти, особливо для студентів із регіонів або малозабезпечених сімей.

    ЗВО більше не можуть знижувати ціни на спеціальності, щоби привабити абітурієнтів. Це означає нові правила гри на освітньому ринку — менш гнучкі й більш дорогі.

  • Схеми з додатковими угодами: як змінювалася ціна електроенергії для державних установ

    Схеми з додатковими угодами: як змінювалася ціна електроенергії для державних установ

    Нові розслідування привернули увагу до тіньових механізмів на ринку постачання електроенергії для державних і комунальних установ. У фокусі — компанії, пов’язані з найбільшим гравцем енергетичного ринку України — Рінатом Ахметовим.

    Згідно з офіційною звітністю, у 2025 році ТОВ «Д.Трейдінг» задекларувало доходи на рівні 215 мільярдів гривень, ставши абсолютним лідером серед приватних енергетичних компаній. У десятку найбільших також увійшли «Дніпровські енергетичні послуги» та «Київські енергетичні послуги» — обидві структури, що належать до енергетичного бізнесу групи ДТЕК.

    Попри колосальні обсяги прибутків, у суспільстві зростають підозри щодо прозорості роботи енергокомпаній. Правоохоронні органи наразі розслідують імовірне застосування схеми каскадного підписання додаткових угод до вже укладених контрактів. Саме ці дії могли призвести до значного зростання цін на електроенергію для бюджетних установ — іноді більш ніж удвічі протягом року.

    Суть схеми полягає в послідовному перегляді початкових умов постачання електроенергії: спочатку компанія виграє тендер із привабливою ціною, а згодом укладає кілька додаткових угод, які істотно підвищують вартість. У підсумку держава витрачає значно більше коштів, ніж передбачалося початково, а ринок залишається неконкурентним.

    Аналітики зазначають, що подібна практика шкодить не лише держбюджету, а й спотворює сам принцип чесної ринкової конкуренції. Експерти закликають до ретельної перевірки укладених договорів, зокрема щодо умов їх зміни після підписання.

    На тлі воєнного часу та високих бюджетних навантажень такі схеми викликають особливу чутливість у суспільстві. Водночас наглядові органи мають з’ясувати, чи йдеться лише про комерційні дії в межах правового поля, чи про ознаки зловживань, які потребують кримінальної оцінки.