Daypolitico

Позначка: конвертаційний центр

  • 23,5 млрд грн пройшли через «конверт»: БЕБ провело 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі

    23,5 млрд грн пройшли через «конверт»: БЕБ провело 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі

    Українські правоохоронці заявили про викриття масштабного так званого конвертаційного центру, через який із 2023 року могли пройти фінансові операції на 23,5 млрд грн. У межах спецоперації провели 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі, вилучили мільйони гривень необлікованої готівки, а частині фігурантів уже повідомили про підозру.

    Про результати операції 20 вересня повідомив директор Бюро економічної безпеки України Олександр Цивінський.

    За його словами, орієнтовний щомісячний оборот мережі становив майже 500 млн грн, а загальний обсяг операцій із 2023 року сягнув 23,5 млрд грн. Правоохоронці попередньо оцінюють можливу суму ухилення від сплати податків приблизно у 3 млрд грн.

    Цивінський наголосив, що йдеться про масштабну мережу, яка працювала протягом кількох років. У межах розслідування правоохоронці одночасно відпрацювали десятки адрес у трьох найбільших містах країни.

    Операцію БЕБ проводило у взаємодії з Державною прикордонною службою та Кіберполіцією. У повідомленні Бюро також зазначалося, що розслідування стосується злочинної організації та фінансових операцій, у тому числі із застосуванням віртуальних активів.

    Точну кількість підозрюваних, їхні імена та повний перелік інкримінованих статей у першому публічному повідомленні не розкрили.

    Тому на цьому етапі важливо говорити саме про версію слідства. Вина конкретних осіб може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

    Що означають 23,5 млрд грн

    Заявлена правоохоронцями сума — це не розмір вилучених грошей і не встановлені збитки держави.

    23,5 млрд грн — це загальний обсяг фінансових операцій, які, за попередньою оцінкою БЕБ, пройшли через схему із 2023 року.

    23,5 млрд грн пройшли через «конверт»: БЕБ провело 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі
    ФОТО: ОГП та БЕБ викрили злочинну організацію, яка виводила кошти через криптовалюту /Прокуратура України
    23,5 млрд грн пройшли через «конверт»: БЕБ провело 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі
    ФОТО: ОГП та БЕБ викрили злочинну організацію, яка виводила кошти через криптовалюту /Прокуратура України

    Окремо Бюро оцінює можливі несплачені податки приблизно у 3 млрд грн. Остаточний розмір збитків має бути встановлений у процесі розслідування, експертиз і аналізу руху коштів.

    Якщо розділити заявлений загальний оборот на середній щомісячний показник у 500 млн грн, масштаб схеми справді відповідає тривалій системній роботі, а не кільком окремим транзакціям.

    Під час обшуків правоохоронці вилучили мільйони гривень необлікованої готівки. Детальну структуру вилученого майна БЕБ на момент першої публікації не оприлюднювало.

    Як зазвичай працюють «конвертаційні центри»

    Під поняттям «конвертаційний центр» правоохоронці зазвичай мають на увазі не одну компанію або фізичний обмінник, а мережу підприємств і рахунків, які використовуються для переведення безготівкових грошей у готівку, створення фіктивного документообігу або приховування реального походження коштів.

    У попередніх справах БЕБ такі мережі складалися з десятків або навіть сотень підконтрольних компаній, через які оформлювали операції, що, за версією слідства, не мали реального економічного змісту.

    Наприклад, у серпні 2026 року БЕБ повідомило про викриття іншого конвертаційного центру на Київщині. Там правоохоронці заявляли про понад 60 підприємств з ознаками фіктивності, які використовували для тіньових розрахунків в аграрному секторі. Частину грошей, за даними слідства, переводили у готівку та віртуальні активи.

    Ще масштабнішу справу БЕБ розкрило навесні 2026 року. Тоді йшлося про конвертаційний центр із оборотом близько 18 млрд грн, який, за інформацією Бюро, обслуговував сотні компаній по всій Україні. Для проведення операцій використовували близько 500 підконтрольних компаній, а частину коштів переводили через фінансові канали у країнах ЄС та Об’єднаних Арабських Еміратах.

    На цьому тлі нова справа з оборотом 23,5 млрд грн виглядає однією з найбільших публічно оголошених операцій БЕБ проти подібної інфраструктури за останній час.

    Криптовалюта дедалі частіше з’являється у таких справах

    Окремий напрямок, який досліджують українські правоохоронці, — використання криптовалюти та віртуальних активів для переміщення коштів.

    У попередніх розслідуваннях БЕБ фігуранти, за даними слідства, переводили гроші у криптовалюту, щоб ускладнити відстеження походження коштів та уникнути традиційного фінансового моніторингу.

    У серпневій справі щодо аграрного «конверта» БЕБ прямо повідомляло, що частину коштів переводили у віртуальні активи.

    Подібний механізм використовувався і в інших великих кримінальних провадженнях. У справі про конвертаційний центр із оборотом 18 млрд грн правоохоронці заявляли, що гроші могли обготівковувати або переводити у криптовалюту через мережу обмінників в Україні та за кордоном.

    Водночас використання криптовалюти саме по собі не є незаконним. Кримінальне значення має походження коштів, мета транзакцій та конкретні дії учасників схеми.

    БЕБ посилює боротьбу з тіньовими фінансами

    Нинішня операція відбувається на тлі ширшої кампанії БЕБ із детінізації економіки.

    У 2026 році Бюро неодноразово звітувало про ліквідацію великих нелегальних фінансових структур, схем із фіктивними підприємствами, незаконних обмінників та мереж, через які бізнес міг уникати сплати податків.

    Один із найбільш показових прикладів — конвертаційний центр на Київщині, ліквідований ще у травні 2025 року. Тоді БЕБ заявило, що понад десять компаній використовували для оформлення фіктивних договорів і штучного формування податкового кредиту. Під час обшуків правоохоронці вилучили 15,5 млн грн, $200 тис. та майже €22 тис. готівкою.

    Паралельно Бюро намагається показувати ефект детінізації окремих ринків. Наприклад, на ринку електроніки після посилення контролю офіційно задекларований обсяг продажів, за даними БЕБ і ДПС, зріс із 15,3 млрд грн у вересні 2025 року до 23,5 млрд грн у грудні.

    Схожі справи вже вимірюються мільярдами

    Раніше Nenka.info писала про інше масштабне розслідування, де правоохоронці заявили про виведення майже 580 млн грн із оборонних контрактів через конвертаційний центр. У тій справі йшлося про приватне підприємство, яке протягом 2023–2025 років отримало приблизно 2,5 млрд грн за ремонт і обслуговування військової техніки.

    Майже 580 млн грн з оборонки: правоохоронці викрили масштабну схему «відмивання» коштів

    Також Nenka.info повідомляла про розслідування БЕБ щодо багатомільярдної схеми експорту аграрної продукції, де слідство оцінювало можливі втрати бюджету більш ніж у 1 млрд грн.

    БЕБ розслідує багатомільярдну схему експорту зерна за участю ексчиновника ДФС

    Нова справа виділяється передусім масштабом заявленого обороту. Якщо оцінка БЕБ у 23,5 млрд грн буде підтверджена матеріалами слідства, йтиметься про фінансову інфраструктуру, яка протягом кількох років могла обслуговувати значні обсяги тіньових операцій.

    Наразі слідчі мають встановити повне коло учасників і клієнтів схеми, проаналізувати вилучені документи, електронні носії та фінансові транзакції, а також визначити остаточний розмір можливих податкових втрат.

    Тож цифра у 3 млрд грн несплачених податків поки залишається попередньою оцінкою правоохоронців, а заявлені 23,5 млрд грн — обсягом операцій, а не доведеними збитками державі.

  • Пожертви на Україну перетворили на готівку: екстоппосадовця МЗС взяли під варту у справі на 37 млн грн

    Пожертви на Україну перетворили на готівку: екстоппосадовця МЗС взяли під варту у справі на 37 млн грн

    Колишнього державного секретаря Міністерства закордонних справ України Олександра Банькова взяли під варту у межах резонансного провадження про можливе заволодіння десятками мільйонів гривень, які іноземні громадяни та донори передавали для підтримки України на початку повномасштабного російського вторгнення. За даними слідства, гроші надходили на рахунок підконтрольної громадської організації, після чого їх могли виводити через ФОПів, юридичних осіб та конвертаційні центри. Загальна сума коштів, легалізацію яких уже встановили детективи, перевищує 37 млн грн.

    Про обрання запобіжного заходу повідомило «Суспільне». За даними медіа, суд відправив Банькова під варту на 60 діб та визначив альтернативу у вигляді застави в розмірі 10 млн грн. Водночас офіційне повідомлення НАБУ про саме викриття схеми не називає прізвищ фігурантів, говорячи лише про колишнього державного секретаря МЗС, який обіймав посаду у 2020–2024 роках. Саме медіа ідентифікували його як Олександра Банькова.

    НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили про викриття організованої групи ще 27 липня. За версією слідства, її очолював колишній державний секретар Міністерства закордонних справ. Правоохоронці стверджують, що саме він переконував міжнародних донорів, а також підлеглих працівників українських дипломатичних установ за кордоном спрямовувати фінансову допомогу не безпосередньо державі, а на банківський рахунок підконтрольної громадської організації.

    У НАБУ наголошують на важливій деталі: згідно з експертними висновками, кошти, які надходили на рахунок цієї громадської організації, юридично мали статус цільових бюджетних коштів спеціального фонду Міністерства закордонних справ України. Тобто йдеться не просто про приватні благодійні перекази, а про гроші, які після надходження мали використовуватися виключно за визначеним цільовим призначенням.

    Саме подальший рух цих коштів і став предметом розслідування.

    За даними детективів, після надходження грошей на рахунок ГО їх переказували на рахунки підконтрольних фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб. Далі кошти, як стверджує слідство, потрапляли до конвертаційних центрів, де їх переводили у готівку. Після цього учасники схеми нібито використовували гроші для власного збагачення.

    Загальний встановлений слідством обсяг легалізованих коштів становить понад 37 млн грн. НАБУ уточнює, що на момент вчинення ймовірних злочинів ця сума відповідала приблизно 1,28 млн доларів США.

    Щоб створити враження законної діяльності громадської організації, учасники схеми, за версією правоохоронців, виготовляли фіктивні листи та укладали грантові угоди, до яких вносили неправдиві відомості. Саме такі документи могли використовуватися як формальне пояснення того, чому гроші переходили від благодійної структури до приватних компаній та підприємців.

    Слідство наразі говорить про чотирьох підозрюваних. Крім колишнього державного секретаря МЗС, якого НАБУ називає організатором схеми, серед фігурантів є колишній керівник апарату держсекретаря, який нині залишається дипломатичним працівником, радник колишнього міністра закордонних справ, який одночасно керував підконтрольною громадською організацією, а також бухгалтер цієї ГО.

    Їм інкримінують одразу кілька статей Кримінального кодексу — шахрайство в особливо великих розмірах або організованою групою, заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем та легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом. У повідомленні НАБУ йдеться про ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України.

    Для викриття схеми детективи використовували, зокрема, матеріали Державної аудиторської служби. Це означає, що частина фінансових операцій могла бути виявлена саме під час перевірки використання коштів і подальшого аналізу документів та транзакцій.

    Олександр Баньков тривалий час займав одну з ключових адміністративних посад у дипломатичному відомстві. У відкритих офіційних матеріалах МЗС він фігурує як державний секретар щонайменше з 2021 року. На цій посаді Баньков відповідав за адміністративну та інституційну роботу міністерства й регулярно представляв відомство на міжнародних та економічних заходах. Наприклад, у квітні 2023 року він брав участь у круглому столі, присвяченому банківським продуктам для відбудови України та підтримці українських експортерів.

    У січні того ж року Баньков також представляв Україну на переговорах із Державним секретаріатом Швейцарії з економічних справ SECO, де сторони обговорювали економічну дипломатію, цифрові проєкти та залучення міжнародних партнерів до післявоєнного відновлення.

    Ще у 2021 році уряд за результатами оцінювання службової діяльності поставив Банькову як державному секретарю МЗС оцінку «відмінно». Відповідне рішення є у розпорядженні Кабінету Міністрів.

    Ця деталь робить нинішню справу особливо резонансною: йдеться не про рядового працівника, а про посадовця, який перебував на верхньому рівні адміністративного керівництва МЗС і мав доступ до системи взаємодії з дипломатичними установами та міжнародними партнерами.

    За інформацією НАБУ, ймовірна схема почала діяти саме на початку повномасштабного вторгнення, коли після 24 лютого 2022 року Україна отримувала величезний потік пожертв і гуманітарної допомоги з усього світу. У той період іноземні громадяни, бізнес, благодійні структури та уряди масово шукали способи оперативно переказувати кошти на потреби України.

    Слідство вважає, що учасники групи скористалися саме цими обставинами та довірою міжнародних донорів.

    Одним із ключових питань розслідування тепер стане встановлення повної суми збитків. НАБУ наразі говорить про понад 37 млн грн легалізованих коштів, однак слідство ще триває, тому остаточні цифри можуть змінитися. Правоохоронці також перевіряють роль кожного з учасників та можливу причетність інших осіб.

    Не менш важливим буде з’ясування того, скільки саме міжнародних донорів постраждали, з яких країн надходили гроші та на які потреби вони мали бути витрачені. У публічному повідомленні НАБУ цих деталей поки немає.

    Суд, обираючи запобіжний захід колишньому держсекретарю, погодився на тримання під вартою, водночас залишивши можливість внесення застави. Якщо 10 млн грн будуть внесені, подальший перелік процесуальних обов’язків підозрюваного має визначатися ухвалою суду.

    Наразі це лише стадія досудового розслідування. Сам факт повідомлення про підозру та обрання запобіжного заходу не означає доведення вини. Відповідно до Конституції України, Олександр Баньков та інші фігуранти вважаються невинуватими, доки їхню провину не буде встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. На цьому окремо наголошує й НАБУ у своєму офіційному повідомленні.

    Водночас сама фабула справи створює серйозний репутаційний ризик для держави. Йдеться про гроші, які іноземні громадяни переказували Україні у найкритичніший період війни, розраховуючи, що вони підуть на підтримку країни. Саме тому розслідування того, як понад 37 млн грн опинилися в ланцюгу підконтрольних ГО, ФОПів та конвертаційних центрів, може мати значення не лише для кримінального провадження, а й для довіри міжнародних донорів до українських механізмів збору та використання допомоги.

  • Майже 580 млн грн з оборонки: правоохоронці викрили масштабну схему «відмивання» коштів і затримали підозрюваних

    Майже 580 млн грн з оборонки: правоохоронці викрили масштабну схему «відмивання» коштів і затримали підозрюваних

    Правоохоронці викрили масштабну схему розкрадання коштів з оборонних контрактів, у межах якої було виведено майже 580 млн грн через так званий «конвертаційний центр». У справі вже затримано підозрюваних, яким інкримінують створення злочинної організації, відмивання коштів та ухилення від сплати податків.

    Джерело: Офіс генерального прокурора, національна поліція

    За даними слідства, одним із ключових учасників схеми стало приватне підприємство, яке у 2023–2025 роках отримало близько 2,5 млрд грн за ремонт і обслуговування військової техніки для сектору оборони. Частину цих коштів, як стверджують слідчі, посадовці підприємства разом із учасниками схеми виводили через мережу фіктивних компаній.

    Операції маскували під закупівлю запчастин та послуг, які фактично не надавалися. Для цього використовували десятки підконтрольних фірм, на рахунки яких перераховували кошти. Після цього гроші переводили в готівку і повертали замовникам, тоді як організатори схеми отримували відсоток за свої послуги.

    Слідство встановило, що до схеми було залучено понад 40 підприємств. Частина з них мала фіктивних керівників і засновників. Зокрема, серед директорів фігурують особи, які тривалий час проживають на тимчасово окупованих територіях і підтримують державу-агресора. Також встановлено, що деякі засновники компаній існували лише на папері — їхні дані виявилися вигаданими.

    Правоохоронці детально відтворили структуру «конвертаційного центру» — від фіктивних постачальників до організаторів і координаторів. Ще у грудні минулого року трьом ключовим фігурантам оголосили підозри, зокрема керівнику схеми, співорганізатору та бухгалтерці.

    Після цього, за даними слідства, окремі учасники намагалися вплинути на розслідування. Зокрема, шукали виконавців для підпалу автомобіля слідчого, пропонуючи за це грошову винагороду.

    Окрім виведення коштів, слідчі встановили, що підприємство штучно формувало збитки, щоб мінімізувати податкові зобов’язання. За результатами експертиз, державний бюджет міг недоотримати понад 100 млн грн.

    У межах розслідування було проведено близько 40 обшуків. Під час слідчих дій вилучили фінансову документацію, мобільні телефони, електронні носії інформації, чорнові записи, а також майже 2 млн грн готівки та транспортні засоби.

    Загалом підозри отримали семеро осіб. П’ятьох із них затримали, а суд обрав усім запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

    Слідство триває. Правоохоронці перевіряють можливу причетність інших осіб і підприємств до схеми, а також встановлюють повний обсяг завданих державі збитків.

    Ця справа стала черговим прикладом викриття масштабних зловживань у сфері оборонних закупівель, яка залишається однією з найбільш чутливих в умовах війни.

  • Бізнес на війні: компанія без доходів раптово отримала сотні мільйонів обороту

    Бізнес на війні: компанія без доходів раптово отримала сотні мільйонів обороту

    Компанія, яка роками не демонструвала жодної господарської діяльності, під час повномасштабної війни раптово отримала сотні мільйонів гривень обороту. Йдеться про ТОВ «ГЕРМЕС ТРЕЙД КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 41635016), через яке у 2024–2025 роках офіційно пройшло близько 749 млн грн фінансових потоків.

    Засновником підприємства є Олександр Гайдар — тесть бізнесмена Веміра Давітяна. За наявною інформацією, це лише одна з приблизно п’ятнадцяти компаній, оформлених на Гайдара.

    ТОВ «ГЕРМЕС ТРЕЙД КОМПАНІ» було зареєстроване ще у 2017 році. Проте протягом багатьох років компанія фактично не демонструвала активної господарської діяльності та не мала значних фінансових оборотів.

    Ситуація різко змінилася вже після початку повномасштабної війни.

    За два роки — 2024 та 2025 — обороти підприємства зросли до сотень мільйонів гривень. Формально компанія займається оптовою торгівлею напоями та тютюновими виробами, працюючи з десятками фізичних осіб-підприємців.

    Однак структура контрагентів та характер фінансових потоків викликають запитання щодо економічної логіки таких операцій.

    За попередніми оцінками, підприємство може виконувати функції так званого «конвертаційного центру» — структури, через яку здійснюється переведення безготівкових коштів у готівку або легалізація фінансових потоків.

    Крім того, компанія може бути залучена до схем обігу тютюнової продукції, що є однією з найбільш проблемних сфер для державного бюджету.

    Контекст цієї історії виглядає особливо тривожно з огляду на ситуацію на тютюновому ринку України. За оцінками аналітиків галузі, частка нелегального ринку сигарет після початку повномасштабної війни в окремі періоди перевищувала 20%.

    Це означає мільярдні втрати для бюджету через несплату акцизів.

    ТОВ «ГЕРМЕС ТРЕЙД КОМПАНІ» — лише одна з компаній, оформлених на Олександра Гайдара. Загалом у мережі підприємств, пов’язаних із цією особою, може бути близько п’ятнадцяти юридичних осіб.

    Сукупний аналіз діяльності цих структур дозволяє припускати, що через них лише за період повномасштабної війни могли пройти понад 3 млрд грн фінансових потоків.

    Походження цих коштів та економічна доцільність багатьох операцій викликають серйозні запитання.

    Експерти зазначають, що використання родичів або довірених осіб для оформлення компаній є типовою практикою у випадках, коли реальні бенефіціари намагаються дистанціюватися від фінансових потоків.

    Подібні історії з різким збагаченням родичів посадовців або бізнесменів уже неодноразово ставали предметом журналістських розслідувань.

    Контрабанда тютюнових виробів давно залишається однією з найбільших проблем українського бюджету. Раніше журналісти вже описували схеми так званого «фіктивного експорту», коли сигарети формально відправляються за кордон, але фактично залишаються на тіньовому ринку України. Детальніше про одну з таких історій можна прочитати у нашому матеріалі.

    Також наші журналісти неодноразово повідомляли про мережі підприємств, через які може здійснюватися виробництво та контрабанда сигарет до Європи. Зокрема, йшлося про діяльність тютюнових фабрик і пов’язаних із ними компаній, які фігурували у розслідуваннях щодо нелегального обігу тютюнової продукції.

    У ситуації, коли економіка країни працює в умовах війни, а державний бюджет критично залежить від податкових надходжень, будь-які схеми з тіньовими оборотами на сотні мільйонів гривень стають не лише економічною, а й безпековою проблемою для держави.

  • Мільйони повз бюджет: у Києві закрили гучну справу про відмивання коштів

    Мільйони повз бюджет: у Києві закрили гучну справу про відмивання коштів

    Святошинський районний суд Києва закрив кримінальне провадження щодо учасників організованої групи, які у 2007–2010 роках створили масштабну схему ухилення від сплати податків та відмивання коштів. Справа №759/6997/14-к розглядалася понад десять років, однак у підсумку обвинувачені уникли кримінальної відповідальності через сплив строків давності та зміни у законодавстві.

    Слідство встановило, що Юрій Владзяновський, Дмитро Василенко та Ігор Пупенко разом зі спільником організували мережу фіктивних підприємств. Серед них — ТОВ «Сучасник Ка», ТОВ «ТК Торглайн», ТОВ «Будмеханізація-СВ» та інші компанії.

    Ці структури використовувалися для оформлення фіктивних документів про нібито виконані роботи або поставлені товари. Завдяки таким схемам реальні підприємства отримували незаконний податковий кредит, а безготівкові кошти переводилися у готівку.

    За даними слідства, у результаті діяльності конвертаційного центру державний бюджет недоотримав понад 12,5 мільйона гривень податків — податку на прибуток і податку на додану вартість. На момент вчинення злочинів така сума вважалася збитками в особливо великих розмірах.

    Підсудним інкримінували одразу кілька статей Кримінального кодексу: ухилення від сплати податків, службове підроблення, фіктивне підприємництво та легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом.

    Однак під час судового розгляду захист заявив клопотання про закриття справи. Суд погодився з аргументами адвокатів з двох ключових причин. По-перше, з моменту вчинення злочинів минуло понад 15 років — це максимальний строк давності для притягнення до кримінальної відповідальності навіть за особливо тяжкі злочини. По-друге, у 2019 році статтю про фіктивне підприємництво було виключено з Кримінального кодексу, що фактично унеможливлює покарання за цією нормою.

    У результаті суд звільнив обвинувачених від відповідальності з нереабілітуючих підстав. Водночас арешти на їхнє майно та банківські рахунки були скасовані.

    Крім того, суд постановив повернути гроші, вилучені під час обшуків ще у 2011 році. Йдеться про понад 160 тисяч гривень, 9 750 доларів США та 2000 євро. Печатки фіктивних компаній та чорнова бухгалтерія залишаться у матеріалах справи як речові докази.

  • Ексзаступник голови Харківської ОВА Олександр Скакун створив мільярдну тіньову паливну схему

    Ексзаступник голови Харківської ОВА Олександр Скакун створив мільярдну тіньову паливну схему

    На Харківщині формується одна з найпотужніших паливних тіньових схем країни, ключовим організатором якої журналісти й експерти називають колишнього першого заступника голови обладміністрації Олександра Євгеновича Скакуна. За наявними даними, до діяльності угруповання причетні також його родич Юрій Скакун, а також Костянтин і Роман Валеуліни та Костянтин Кузьменко.

    Саме ця група вибудувала мережу юридичних осіб, через які здійснюється виробництво, зберігання, збут і легалізація фальсифікованого пального. Серед таких компаній — ТОВ «БРЕНТ ОЙЛ» (38495177), ТОВ «АЛЬТЕРНАТІВ ЕНЕРДЖІ СОРСЕС ГРУП» (AES Group, 44273710) та ТОВ «АЕС КОМПАНІ» (39974165). За оцінками джерел, їхній сумарний тіньовий оборот може сягати мільярда гривень щороку.

    Центральним елементом цієї структури став підпільний нафтопереробний комплекс у Мерефі, розміщений на землях, отриманих ТОВ «БІТОКСІД» (38398116). Формально — це складські приміщення, однак фактично на території цілодобово працює нелегальний НПЗ. Оприлюднені матеріали в соцмережах підтверджують, що тут переробляють сиру нафту та газовий конденсат, виробляючи до 200 тонн низькоякісного дизельного пального на добу.

    Схема передбачає оформлення продукції як «абсорбент» або «сировина вуглеводородна», що дозволяє уникати контролю та транспортувати фальсифікат на тіньові АЗС. Подальший продаж забезпечується через низку фіктивних підприємств-«транзитерів», які ведуть безтоварні операції у складі конвертаційних центрів.

    Паралельно структура Скакунів-Валеуліних бере участь у публічних закупівлях пального. Для цього використовуються афілійовані фірми-прокладки, серед них — «Брент-Інвест», «Брент Ойл-98», «Гарантор». Через перемогу на тендерах та подальше переведення коштів у «сітку» ухвалюються операції з легалізації походження фальсифікованого дизеля.

    Ще один напрям — діяльність ТОВ «АЛЬТЕРНАТІВ ЕНЕРДЖІ СОРСЕС ГРУП», яке контролює низку сонячних електростанцій і спиртових виробництв та використовується для легалізації тіньових доходів. Окремі джерела вказують на незаконний обіг етанолу, що є компонентом для виробництва контрафактного пального. ТОВ «АЕС КОМПАНІ» виконує роль додаткової ланки, через яку проводяться безтоварні операції, ускладнюючи можливість арешту активів «БІТОКСІДу».

    Сукупно це створює повноцінну тіньову паливну інфраструктуру, яку, за словами експертів, неможливо було б реалізувати без політичного прикриття на регіональному рівні. Обороти схеми вимірюються сотнями мільйонів, а ризики для ринку та безпеки — критичні: від техногенних загроз до масштабного ухилення від сплати податків.

  • У затриманого екс-податківця Євгена Бамбізова відібрали ТГ-канал “Дон Кіхот”

    У затриманого екс-податківця Євгена Бамбізова відібрали ТГ-канал “Дон Кіхот”

    За інформацією наших джерел, у затриманого екс-топ податківця Євгена Бамбізова, якого підозрюють в організації конвертаційного центру на 1,5 мільярда гривень, забрали його основний медіа актив – ТГ канал Дон Кіхот.

    Так, за інформацією наших джерел в Податковій, віднині ТГ канал Дон Кіхот, в якому раніше публікувалась інформація компроментуючого характеру на керівництво Податкової, буде публікувати виключно позитивні матеріали про ТОП-податківців та зливати компромат на всіх “неугодних” керівництву служби.

    Для виконання поставлених цілей у Податковій навіть виділили спеціальний бюджет на підтримку “віджатого” у Євгена Бамбізова  ТГ каналу Дон Кіхот та   призначили відповідального з прес-служби відомства.

    Нагадаємо, Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід колишньому податківцю Євгену Бамбізову. Він перебуватиме під арештом до 4 листопада з можливістю внесення застави у розмірі 119 млн гривень.

    За інформацією Офісу Генпрокурора, Бамбізову та його спільникам повідомлено про підозру в умисному ухиленні від сплати податків та легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом (ч. 3 ст. 212 та ч. 3 ст. 209 ККУ).

    Більше інсайдів в режимі реального часу читайте на нашому Telegram-каналі Ненька інфо | Новини | Україна