Daypolitico

Позначка: Коордштаб

  • Наймані за паспорти та гроші: Координаційний штаб розкрив шокуючу статистику про іноземців у лавах російської армії

    Наймані за паспорти та гроші: Координаційний штаб розкрив шокуючу статистику про іноземців у лавах російської армії

    Майже половина іноземних громадян, які брали участь у бойових діях на боці Російської Федерації та потрапили в український полон, абсолютно свідомо їхали воювати проти України. Відповідні сенсаційні дані оприлюднив секретар Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Дмитро Усов під час виступу на міжнародній конференції «Глобальний Крим. Зрозуміти Україну через Південь». Згідно з результатами масштабного опитування полонених найманців, 49,2% респондентів чітко усвідомлювали свій кінцевий пункт призначення та характер завдань. Водночас 28% опитаних стверджують, що не знали, куди саме їх відправляють, 14,8% мали сумніви щодо цього, а 13,8% командування взагалі не повідомило про місце дислокації та сторону конфлікту.

    Аналіз мотивації іноземного контингенту демонструє, що російський рекрутинг базується не лише на відвертому обмані, але й на потужному фінансовому та юридичному заохоченні. Майже 47% іноземців добровільно підписали контракти з Міністерством оборони РФ виключно заради отримання російського громадянства або під впливом обіцянок його швидкого оформлення. Парадоксально, але понад 79% опитаних полонених виявили бажання бути обміняними саме до Росії, а не депортованими на батьківщину. Головною причиною такого вибору вони називають прагнення отримати грошові виплати за підписання контракту та проходження служби, які російське військове відомство їм досі заборгувало. Що стосується обставин потрапляння до рук українських захисників, то 48,8% іноземних військовослужбовців були взяті в полон із пораненнями різного ступеня тяжкості, а 41% зазначили, що їхнє вербування відбувалося цілком офіційно — через російські військкомати та пункти набору.

    Масштаби залучення іноземців для компенсації колосальних втрат російської армії на фронті вражають. За даними Координаційного штабу, від початку повномасштабного вторгнення до українського полону потрапили громадяни 59 країн світу. Найбільшу частку серед них становлять вихідці з Узбекистану, Таджикистану, Білорусі, Колумбії, Казахстану, Азербайджану та Афганістану. Загалом за час великої війни до окупаційної армії за контрактом долучилися 45 959 іноземців зі 151 країни та невизнаних територій. Географія російського вербування у 2026 році зазнала суттєвих змін, продемонструвавши вибухове зростання на африканському, латиноамериканському та близькосхідному напрямках. Зокрема, кількість найманців з Індонезії зросла з 8 осіб у 2025 році до 283 за дев’ять місяців 2026-го. Аналогічна динаміка спостерігається щодо Перу (з 18 до 503), Сьєрра-Леоне (з 9 до 225) та Бурунді (з 30 до 699). Суттєво збільшилася кількість завербованих громадян Колумбії (з 427 до 1449), Ємену (зі 136 до 772) та Судану (з 74 до 223). Абсолютними лідерами за кількістю підписаних контрактів у 2026 році стали громадяни Білорусі (1862), Колумбії (1449) та Ємену (772).

    Натомість у низці інших держав Москва була змушена практично повністю згорнути вербувальні кампанії. У 2026 році не було зафіксовано жодного нового контракту з громадянами Китаю, Шрі-Ланки, Гани, Уганди, Південно-Африканської Республіки, Ірану та Алжиру. Для порівняння, ще у 2025 році лави російської армії поповнили 320 китайців, 264 ганці та 107 угандійців. Також відбулося радикальне скорочення вербування громадян Непалу (падіння з 859 осіб у 2023 році до всього трьох за дев’ять місяців 2026-го), Куби (з 608 до трьох) та Індії (з 85 у 2024 році до одного). Аналогічне зменшення потоку найманців фіксується з Єгипту, Нігерії, Туреччини та Сербії, що свідчить про зміну пріоритетів російських рекрутерів та вимушену переорієнтацію на нові, менш захищені ринки глобального Півдня.

  • Київ зробив те, на що не наважується Кремль: дипломатів пустили до табору військовополонених

    Київ зробив те, на що не наважується Кремль: дипломатів пустили до табору військовополонених

    Україна продовжує демонструвати відкритість у питаннях поводження з військовополоненими навіть під час повномасштабної війни. Цього тижня Міністерство закордонних справ України спільно з Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими організували спеціальний візит представників іноземних дипломатичних місій до табору для військовополонених «Захід-1». Захід відбувся 10–11 червня та став одним із найбільш показових міжнародних заходів останніх місяців у сфері дотримання норм міжнародного гуманітарного права.

    За даними МЗС України, у візиті взяли участь представники 14 держав, серед яких були посли та високопоставлені дипломати, акредитовані в Україні. Їм надали можливість особисто ознайомитися з умовами утримання військовополонених, поспілкуватися з представниками адміністрації табору та отримати інформацію про дотримання Україною вимог Женевських конвенцій.

    Особливу увагу під час візиту було приділено іноземним громадянам, які воювали на боці Російської Федерації та потрапили в український полон. У МЗС наголошують, що значна частина таких осіб була втягнута у війну через обман, фінансові маніпуляції або агресивну вербувальну кампанію російських структур у країнах Азії, Африки та Латинської Америки.

    Українська сторона використала цей візит не лише для демонстрації умов утримання полонених, а й для привернення уваги міжнародної спільноти до масштабів вербування іноземців Росією. За інформацією Координаційного штабу, станом на сьогодні на боці РФ воювали або продовжують воювати щонайменше 3080 громадян із 135 країн та невизнаних територій світу. Якщо у 2022 році кількість таких іноземців обчислювалася десятками, то вже у 2025 році вона наблизилася до 14 тисяч осіб. Росія планує ще більше нарощувати цей ресурс і має намір залучити понад 18 500 іноземних контрактників у 2026 році.

    Окремі дослідження та дані проєкту «Хочу жити» свідчать про ще масштабніші цифри. Українські служби вже встановили особи понад 28 тисяч іноземців, які підписали контракти з російською армією. Щонайменше 5149 із них загинули під час війни проти України.

    Під час зустрічі дипломатам також розповіли про ситуацію з іноземними громадянами, які вже перебувають у полоні в Україні. За даними Координаційного штабу, наразі серед військовополонених є громадяни 48 різних держав. Найбільше серед них вихідців із Таджикистану, Узбекистану, Білорусі, Казахстану, Азербайджану, Непалу та Киргизстану.

    У Міністерстві закордонних справ наголошують, що подібні візити є принциповою позицією України. Київ демонструє готовність допускати міжнародних представників до місць утримання військовополонених та забезпечувати прозорість процесів. Українська влада підкреслює, що такий підхід кардинально відрізняється від практики Російської Федерації, яка систематично відмовляє міжнародним організаціям у доступі до українських полонених.

    Українські посадовці вкотре звернули увагу дипломатів на численні факти катувань українських військових та цивільних у російському полоні. Координаційний штаб неодноразово повідомляв про свідчення звільнених захисників щодо побиттів, психологічного тиску, відсутності медичної допомоги та інших грубих порушень міжнародного гуманітарного права.

    На цьому тлі Київ прагне показати міжнародним партнерам реальну різницю між підходами сторін до поводження з полоненими. Саме тому Україна регулярно організовує зустрічі з дипломатами, міжнародними організаціями та правозахисниками, демонструючи умови утримання та процедури забезпечення прав військовополонених.

    Важливим елементом візиту стало обговорення міжнародної протидії російській системі вербування іноземців. Нещодавно МЗС України та Координаційний штаб запустили спеціальний інформаційний ресурс, який документує діяльність російських вербувальників у різних країнах світу та збирає інформацію про схеми залучення громадян інших держав до війни проти України.

    Україна закликає уряди партнерських країн активніше інформувати своїх громадян про ризики служби у російській армії та запобігати діяльності вербувальних мереж. У МЗС наголошують, що багато іноземців стають жертвами обману, отримуючи неправдиву інформацію про умови служби, розмір виплат або характер виконуваних завдань. Після підписання контрактів вони фактично опиняються на найнебезпечніших ділянках фронту.

    На думку української сторони, демонстрація табору «Захід-1» іноземним дипломатам має не лише гуманітарне, а й важливе політичне значення. Вона покликана посилити міжнародний тиск на Росію, яка продовжує приховувати реальні умови утримання українських полонених, а також привернути увагу до глобальної мережі вербування іноземців для участі у війні проти України.

    Таким чином Київ намагається не лише довести дотримання міжнародного права з власного боку, а й сформувати широку міжнародну коаліцію для протидії російським практикам, які дедалі частіше виходять далеко за межі самої війни та зачіпають десятки країн світу. Україна переконана: відповідальність за ці дії має настати не лише на полі бою, а й на міжнародно-правовому рівні.

  • Коордштаб підтверджує плани обміну 65 полонених 24 січня: Росія представила список

    Коордштаб підтверджує плани обміну 65 полонених 24 січня: Росія представила список

    Російська сторона подала список українських полонених, які, за її версією, перебували на борту літака Іл-76, що зазнав аварії у Бєлгородській області 24 січня. Про це повідомив Координаційний штаб України з питань військовополонених.

    “Російська сторона затримано подала відповідь на наші звернення, представивши список, який раніше був опублікований на російських пропагандистських ресурсах. Координаційний штаб підтверджує, що 65 українських оборонців з цього списку дійсно мали бути обмінені 24 січня”, – йдеться у повідомленні. Зазначається, що родичі військових з цього списку, які переглянули відео з місця авіакатастрофи, не знайшли доказів наявності своїх рідних серед оприлюднених фрагментів тіл.

    Голова Координаційного штабу та керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов підкреслив, що наразі відсутня достовірна інформація про те, хто перебував на борту літака. “Ми аналізуємо всю інформацію з багатьох джерел, і версія російської пропаганди про 65 українських військовополонених викликає багато запитань”, – додав він.

    Заступник голови СБУ Сергій Андрущенко вказав, що Росія намагається утримати справжні причини катастрофи від громадськості, відмовляючись від участі міжнародних експертів у розслідуванні. Омбудсмен Дмитро Лубінець звернувся до Міжнародного комітету Червоного Хреста для визначення інформації щодо можливого перевезення полонених.

    Літак Іл-76 розбився в Бєлгородській області РФ 24 січня, перевозячи ракети для ЗРК С-300. Росія стверджує, що літак перевозив 65 українських полонених, але Україна наполягає на міжнародному розслідуванні події. Росія відмовляється впустити міжнародних експертів на місце катастрофи.