Позначка: Копенгаген

  • Литва заявила про “гібридну атаку” після зупинки аеропорту у Вільнюсі

    Литва заявила про “гібридну атаку” після зупинки аеропорту у Вільнюсі

    У нічний час Вільнюський міжнародний аеропорт у Литві був змушений тимчасово призупинити роботу через інцидент, який литовська сторона кваліфікує як “гібридну атаку з боку Білорусі”. Про це повідомляє портал Delfi.

    За даними державного оператора “Литовські аеропорти”, обмеження в роботі аеропорту були введені о 02:16 за місцевим часом після того, як системи повітряного руху зафіксували аномальні навігаційні сигнали. Йдеться про сліди, які були схожі на вплив метеозондів або інших повітряних об’єктів, здатних створювати перешкоди для роботи авіаційної навігації.

    У заяві підкреслюється, що рішення про тимчасове закриття було ухвалене з міркувань безпеки цивільної авіації, оскільки подібні сигнали можуть впливати на точність систем посадки літаків і створювати ризики для польотів. Обмеження тривали близько однієї години — вже о 03:16 роботу аеропорту було повністю відновлено після стабілізації ситуації.

    Попри відносно коротку тривалість інциденту, він спричинив операційні наслідки для авіасполучення. Загалом було порушено графік щонайменше двох рейсів, а незручності відчули близько 128 пасажирів. Один із літаків, який прямував до Вільнюса, був перенаправлений до Копенгагена, тоді як ще один рейс довелося повністю скасувати. Авіакомпанії також попереджають, що через порушення ротації повітряних суден затримки можуть спостерігатися і в наступні дні.

    Литовські авіаційні служби зазначають, що подібні інциденти не є поодинокими. Востаннє тимчасові обмеження в роботі Вільнюського аеропорту запроваджувалися на початку квітня, коли також фіксувалися незрозумілі навігаційні збої в повітряному просторі поблизу кордону.

    У Литві ці випадки розглядають у ширшому контексті гібридних загроз, які включають не лише потенційні кібероперації, а й фізичні засоби впливу на інфраструктуру цивільної авіації, зокрема використання аеростатів або інших об’єктів, здатних порушувати роботу навігаційних систем. Офіційні особи наголошують, що такі дії створюють ризики для безпеки пасажирських перевезень і потребують постійного моніторингу.

    На тлі повторюваних інцидентів литовська влада раніше вже посилювала заходи безпеки в авіаційному секторі. У грудні 2025 року уряд країни оголосив надзвичайний стан у зв’язку з регулярними випадками порушення повітряного простору та зростанням загроз для цивільної авіації. Це дозволило залучити додаткові ресурси для контролю повітряного простору та оперативного реагування на подібні ситуації.

    Експерти зазначають, що навіть короткочасні збої в роботі аеропортів можуть мати значний вплив на регіональну авіаційну мережу, оскільки Вільнюс є важливим транспортним вузлом Балтійського регіону. У таких умовах будь-які порушення навігаційних систем призводять до ланцюгових затримок рейсів у сусідніх країнах.

    Ситуація навколо інциденту наразі залишається предметом аналізу відповідних служб. Литовська сторона продовжує збір технічних даних для встановлення джерела сигналів, які спричинили тимчасове закриття аеропорту, а також оцінює можливі ризики повторення подібних подій у майбутньому.

  • Українські міста з’являться на мапі Копенгагена

    Українські міста з’являться на мапі Копенгагена

    У Копенгагені ухвалили рішення про перейменування семи нових вулиць на честь українських міст. Про це повідомили у Світовому Конґресі Українців з посиланням на голову громадської організації Hjælp Ukrainske Børn – Допоможи Українським дітям Лесю Ігнатик-Еріксен.

    Рішення прийняв кліматично-технічний та екологічний комітет міста. Назви обрали серед українських портових міст, щоб вони гармонійно вписувалися в морський характер району, де будуть нові вулиці.

    Згідно з ухваленим рішенням, у Копенгагені з’являться такі вулиці:

    • Київгаде (вулиця Київ)

    • Маріупольгаде (вулиця Маріуполь)

    • Українагаде (вулиця Україна)

    • Севастопольгаде (вулиця Севастополь)

    • Херсонгаде (вулиця Херсон)

    • Миколаївгаде (вулиця Миколаїв)

    • Одесагаде (вулиця Одеса)

    Українська громада Копенгагена окремо наполягала на включенні Маріуполя, зазначивши, що місто стало символом героїчного опору українських захисників.

    За словами організаторів, це рішення є важливим жестом солідарності з Україною та її містами, які зазнають військової агресії.

  • Зеленський і Алієв домовилися про продовження енергетичного партнерства

    Зеленський і Алієв домовилися про продовження енергетичного партнерства

    Президент України Володимир Зеленський зустрівся з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим під час саміту Європейської політичної спільноти в Копенгагені. Про це повідомила пресслужба глави української держави 2 жовтня.

    Лідери обговорили дипломатичні зусилля для встановлення реального миру в Україні та можливі шляхи його якнайшвидшого досягнення.

    Особливу увагу президенти приділили енергетичному партнерству. Зеленський подякував Азербайджану за допомогу у підтримці української енергосистеми. Сторони наголосили, що зацікавлені у продовженні та поглибленні співпраці у цій сфері.

    Окрім цього, президенти торкнулися питання потенційної оборонної співпраці та узгодили подальші контакти на різних рівнях.

  • Зеленський обговорив з Данією та Норвегією систему ППО та програму PURL

    Зеленський обговорив з Данією та Норвегією систему ППО та програму PURL

    Президент України Володимир Зеленський прибув до Копенгагена на саміт Європейської політичної спільноти. У столиці Данії глава держави проведе низку двосторонніх зустрічей на найвищому рівні та поспілкується з представниками ЗМІ. Трансляцію виступу Зеленського вестиме YouTube-канал Офісу президента.

    Основною темою зустрічей стало обговорення посилення оборонних можливостей України та реалізація ініціативи PURL. Президент розпочав переговори з прем’єр-міністром Данії Метте Фредеріксен, під час яких йшлося про недавні порушення повітряного простору у Данії, Польщі, Румунії, Норвегії та Естонії. Зеленський наголосив на необхідності реагувати на ескалацію з боку Росії та запропонував інтегровану систему захисту неба за участю українських технологій. Він зазначив, що внесок Данії у програму PURL вже становив 90 млн євро, а загальний пакет військової допомоги для українського виробництва перевищив 360 млн євро.

    Далі Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Обговорювалася продовжена оборонна підтримка, посилення системи ППО, фінансування виробництва дронів в Україні та ініціатива ЄС щодо створення «Стіни дронів». Президент подякував Норвегії за підтримку від початку повномасштабної агресії та повідомив, що лише цього року країна виділила 8,5 млрд доларів на військову допомогу.

    Прессекретар президента Сергій Нікіфоров повідомив, що на полях саміту Зеленський проведе переговори з президентом Франції Еммануелем Макроном, прем’єр-міністрами Великої Британії Кіром Стармером, Польщі Дональдом Туском, Італії Джорджією Мелоні, а також з федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем. Також можливі зустрічі з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим.

    Перед самітом Зеленський також обговорив із президентом США Дональдом Трампом питання військової допомоги Україні. Головною темою стало постачання озброєння великого радіусу дії, що значно посилить оборонні можливості українських сил. Таким чином, саміт у Копенгагені став важливим етапом для координації міжнародної підтримки та посилення оборонної спроможності України.