Daypolitico

Позначка: корупційні ризики

  • Укргідроенерго уклало мільярдні контракти в обхід Prozorro

    Укргідроенерго уклало мільярдні контракти в обхід Prozorro

    Поки українці вимушені адаптуватися до перебоїв зі світлом і теплом, у державному енергетичному секторі зберігається інша реальність — система закритих закупівель, де мільярдні суми розподіляються без конкуренції та публічного контролю. Йдеться про серію контрактів, укладених у 2024–2025 роках структурами, пов’язаними з ПрАТ «Укргідроенерго», які, за даними журналістських публікацій і громадських джерел, оформлювалися в обхід електронної системи Prozorro.

    Як зазначається у відкритих матеріалах, закупівлі здійснювалися шляхом прямих договорів із використанням пункту 13 постанови Кабінету Міністрів №1178. Цей пункт передбачає можливість спрощених процедур у воєнний час, однак, за оцінками експертів з антикорупційного середовища, у низці випадків він став інструментом приховування кошторисів і усунення конкурентів від участі в торгах.

    Центральним підрядником цієї системи, за даними розслідувань, стало ТОВ «БК “Адамант”». За період 2024–2025 років компанія отримала підряди на суму понад 5,1 млрд гривень. Найбільший із них — договір на 4,36 млрд гривень на будівництво захисних споруд Дніпровської ГЕС — був укладений з одним учасником без конкурсу.

    Окремі аналітики звертають увагу, що одразу після підписання цього контракту «БК “Адамант”» почало публічно шукати працівників через оголошення про набір будівельників, що ставить під сумнів наявність у компанії власних ресурсів і спроможності виконувати роботи на об’єктах критичної інфраструктури.

    Схожа картина, за наявною інформацією, спостерігалася і на Кременчуцькій ГЕС, де у 2025 році через непублічні договори було витрачено майже пів мільярда гривень. Деталі цих контрактів залишаються закритими, а суспільство не має доступу до кошторисів і переліку фактичних виконавців робіт.

    У публічному просторі ці закупівлі пов’язують із рішеннями, ухваленими в період керівництва Міністерством енергетики та менеджменту «Укргідроенерго». Однак офіційних обвинувальних вироків або рішень судів у цій справі наразі немає. Представники компаній і державних органів поки що не оприлюднили детальних пояснень щодо причин застосування закритих процедур та вибору конкретних підрядників.

    Антикорупційні активісти наголошують, що використання воєнних винятків має бути чітко обмежене критичними потребами, адже мова йде про мільярди гривень державних коштів і безпеку стратегічних об’єктів енергосистеми.

  • Нерухомість, земля і преміум-авто: що приховує декларація начальника поліції Одеси

    Нерухомість, земля і преміум-авто: що приховує декларація начальника поліції Одеси

    Начальник Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області Артем Антощук задекларував доходи, які виглядають доволі скромно для державного службовця — близько 170 тисяч гривень на рік. Водночас майновий стан його родини різко контрастує з офіційними цифрами та викликає серйозні запитання щодо походження коштів.

    У власності сім’ї зосереджено значний обсяг активів: київська житлова нерухомість, офісне приміщення у центрі столиці, понад пів гектара землі в Київській області, недобудований житловий будинок, валютні заощадження та автомобіль преміум-класу. Більшість цього майна оформлена на дружину посадовця, тоді як сам Антощук у деклараціях демонструє показову «скромність» — земельну ділянку під Києвом та стару Toyota.

    Окрему увагу привертає епізод із продажем автомобіля у 2016 році за 780 тисяч гривень, який з’являється у декларації, але не фігурує в попередніх звітних періодах. Така невідповідність виглядає не як технічна помилка, а як потенційний спосіб легалізації коштів із незрозумілим походженням.

    На тлі майнових питань показовою є і службова діяльність Антощука в Одесі. Саме за період його керівництва районним управлінням поліції правоохоронні органи фактично самоусунулися від реагування на незаконну забудову прибережних територій. Очевидні порушення земельного та містобудівного законодавства не трансформуються у результативні кримінальні провадження, що дозволяє забудовникам роками працювати без реального ризику притягнення до відповідальності.

    Схожа ситуація спостерігається і в сфері бюджетних закупівель. Заяви про завищення вартості робіт, фіктивну конкуренцію та змови між замовниками і підрядниками в Одесі або не реєструються належним чином, або надовго «зависають» без активних слідчих дій. Це створює стійке враження не хаотичної неефективності, а керованої бездіяльності з боку правоохоронних органів.

    Подібна модель поведінки вже з’являлася у біографії Антощука раніше. Під час роботи на посаді керівника Управління захисту економіки він опинився в центрі гучного скандалу в Херсоні. Тоді виконувачка обов’язків керуючого справами міської ради публічно заявила, що саме Антощук пропонував «дерибанити» міський бюджет спільно.

    У сукупності майнові невідповідності та системна службова «сліпота» до корупційних схем формують образ керівника, для якого поліція виглядає не інструментом захисту закону, а механізмом прикриття домовленостей і збереження статус-кво.

  • Майже мільярд без конкуренції: як Міноборони купило бензин дорожче ринку

    Майже мільярд без конкуренції: як Міноборони купило бензин дорожче ринку

    Державне підприємство «Державний оператор тилу» Міністерства оборони України у середині грудня уклало п’ять контрактів на постачання бензину А-80 загальним обсягом 16,5 тисячі тонн. Загальна вартість угод склала 914,5 мільйона гривень. Постачальником у всіх випадках виступило ТОВ «ВТГ-трейдинг».

    Йдеться про низькооктанове паливо, призначене для генераторів та застарілої техніки. Бензин заявлений як такий, що вироблений у 2025 році, з терміном зберігання до п’яти років. Ціна за тонну за укладеними договорами коливалася від 54,9 до 57,5 тисячі гривень.

    Водночас у той самий період ДОТ закуповував аналогічний бензин у «Укрнафти» за значно нижчою ціною — близько 49,5 тисячі гривень за тонну. Таким чином, різниця в ціні сягала кількох тисяч гривень на кожній тонні пального.

    Усі п’ять закупівель відбулися без конкуренції. На спрощені процедури не подався жоден інший учасник. Вимоги до постачальника були мінімальними і передбачали лише підтверджений досвід та фінансову спроможність на рівні 30 відсотків від суми контракту. У результаті майже мільярд гривень бюджетних коштів було розподілено за умов повної відсутності цінового змагання.

    Особливу увагу привертає сам постачальник. ТОВ «ВТГ-трейдинг», зареєстроване у Харкові, до 2025 року майже не брало участі у державних закупівлях. До початку повномасштабної війни компанія була відома як один із великих імпортерів розчинників, які використовувалися у схемах виробництва так званого «бодяжного» пального без сплати акцизів. У 2021 році фірма входила до трійки лідерів за обсягами такого імпорту та згадувалася у розслідуваннях, пов’язаних із діяльністю мережі автозаправних станцій Sun Oil.

    До системи державних закупівель компанія повернулася лише восени 2025 року і практично одразу отримала від ДОТ контракти ще на 406 мільйонів гривень. Сертифікат відповідності на паливо «ВТГ-трейдинг» оформила лише в серпні 2025 року — незадовго до початку масштабних постачань для потреб оборонного відомства.

  • Уряд розпустив наглядову раду АЕС після незаконної закупівлі авто

    Уряд розпустив наглядову раду АЕС після незаконної закупівлі авто

    Південноукраїнська АЕС (філія НАЕК «Енергоатом») 6 листопада 2025 року провела закупівлю п’яти легкових автомобілів Toyota на загальну суму 8,08 млн грн (за договором UA-2025-10-15-011687-a). Автомобілі вже доставлені та знаходяться на складі держпідприємства.

    Як повідомляється, ця закупівля проведена всупереч постанові Кабінету Міністрів №899 від 3 жовтня 2012 року, яка забороняє придбання легкових автомобілів без затвердженого річного фінансового плану держпідприємства. Відповідно до постанови, у разі відсутності затвердженого фінплану підприємство може здійснювати лише витрати, безпосередньо пов’язані з виробництвом, а підписання договорів на придбання чи оренду автомобілів заборонене.

    На момент укладення договору фінансовий план НАЕК «Енергоатом» на 2025 рік не був затверджений, що підтверджено офіційними повідомленнями компанії та уряду. Відповідно до структури управління підприємства, вся відповідальність за дотримання законодавства на філії лежить на керівнику Стоянові, саме його рішення призвело до створення незаконного фінансового зобов’язання, забороненого постановою КМУ №899.

    11 листопада уряд достроково розпустив наглядову раду компанії через провал контролю та корупційні ризики. Однак, навіть наявність або відсутність наглядової ради не впливає на дію постанови №899 — норма застосовується автоматично і обмежує можливість придбання автомобілів без фінансового плану.

  • Нерухомість за копійки: що задекларував заступник начальника частини ДСНС

    Нерухомість за копійки: що задекларував заступник начальника частини ДСНС

    У декларації за 2025 рік заступника начальника 19-ї державної пожежно-рятувальної частини 9-го пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України в Київській області Олександра Лукашенка виявлено об’єкти нерухомості із задекларованою вартістю, яка не відповідає ринковим реаліям і виглядає відверто абсурдною.

    Згідно з деклараційними даними, 23 травня 2025 року посадовець став власником житлового будинку в місті Кагарлик Обухівського району Київської області площею 90,4 квадратного метра. Вартість цього об’єкта на дату набуття права власності вказана на рівні 80 тисяч гривень. Для порівняння, середня ринкова ціна житлових будинків такої площі в Кагарлику у 2025 році в рази вища і залежно від стану та земельної ділянки може сягати сотень тисяч або навіть мільйонів гривень.

    Того ж дня Олександр Лукашенко задекларував набуття у власність земельної ділянки площею 1000 квадратних метрів у тому ж населеному пункті. Задекларована вартість землі становить 30 тисяч гривень. Навіть за мінімальними оцінками, ринкова ціна земельних ділянок під житлову забудову в Кагарлику значно перевищує зазначену суму, що створює обґрунтовані сумніви щодо достовірності даних.

    Окрему увагу привертає ще один об’єкт, внесений до декларації: житловий будинок площею 1740 квадратних метрів, придбаний також 23 травня 2025 року. Його вартість у декларації зазначена на рівні 4 445 гривень. Навіть з урахуванням можливих технічних помилок у площі або характеристиках об’єкта, така ціна для житлової нерухомості виглядає фантастичною і не має жодного логічного пояснення.

    Усі три об’єкти оформлені безпосередньо на Олександра Лукашенка. Тип вартості в декларації зазначений як «вартість на дату набуття права», тобто саме ці суми декларант вказує як фактичну ціну придбання.

    Теоретично можна припустити спадкування майна або інші специфічні правові підстави набуття, однак навіть у таких випадках нерухомість підлягає грошовій оцінці. Розрив між задекларованими цифрами та реальними ринковими показниками у цьому випадку становить не відсотки, а кратні величини — у десять і більше разів.

    Фактично йдеться про кілька об’єктів нерухомості в Київській області, оформлених на чинного посадовця ДСНС, із цінами, які більше схожі на формальне заповнення декларації, ніж на відображення реальних майнових угод. Особливо показовим виглядає будинок площею 1740 квадратних метрів із вартістю у кілька тисяч гривень, що радше нагадує технічну заглушку, а не реальну оцінку майна.

    Такі деклараційні дані об’єктивно потребують уваги з боку НАЗК, податкових органів та правоохоронних структур, оскільки йдеться не про одиничну похибку, а про системну та грубу невідповідність між задекларованою вартістю нерухомості та елементарною економічною логікою.

  • Мільйонні заощадження та бізнес: як живе міський голова Чернівців

    Мільйонні заощадження та бізнес: як живе міський голова Чернівців

    У Чернівцях двоє посадовців комунальних підприємств, що підпорядковуються міській раді, опинилися під підозрою у конфлікті інтересів. Йдеться про директора Культурно-мистецького центру імені Івана Миколайчука Івана Бутняка та начальника МКШЕП Володимира Урсуляна. Обидва підприємства перебувають у підпорядкуванні Чернівецької міської ради, яку очолює міський голова Роман Клічук.

    Як раніше повідомляв СтопКор, правоохоронці та аналітики громадського сектору розглядають можливі корупційні ризики та використання службового становища з боку цих посадовців. У серпні 2022 року Іван Бутняк залишив посаду директора Культурно-мистецького центру, однак питання щодо діяльності керівництва комунальних підприємств залишилися відкритими.

    На тлі цих підозр аналітичний центр СтопКору вирішив детальніше проаналізувати спосіб життя, фінансовий стан та бізнес-зв’язки міського голови Чернівців Романа Клічука. Згідно з деклараціями, після обрання на посаду мер задекларував значні грошові заощадження у готівці та валюті, великий обсяг нерухомості, а також корпоративні права, залишаючись кінцевим бенефіціаром окремих компаній.

    За офіційними даними, у 2024 році Роман Клічук задекларував 688 тис. грн доходу від заробітної плати, що на 89 тис. грн більше, ніж роком раніше. Водночас у декларації вказано понад 6 млн грн готівкою, 209 тис. євро та 177 тис. доларів США, які зберігаються поза банківськими рахунками. Для порівняння, у 2023 році готівкові заощадження родини складали близько 7 млн грн. Банківські рахунки мера за рік зменшилися з 2,5 млн грн до 2,1 млн грн, ще понад пів мільйона гривень він позичив фізичній особі.

    Роман Клічук та його дружина Лариса володіють житловим будинком у Чернівцях площею понад 500 квадратних метрів та земельною ділянкою понад 600 квадратних метрів, придбаними ще у 2012 році. Родина також має нерухомість у Чернівецькій та Івано-Франківській областях, зокрема об’єкти, пов’язані з бізнес-діяльністю компаній, що входять до групи «Гойра».

    Серед рухомого майна у декларації мера зазначено годинник IWC Schaffhausen вартістю понад 300 тис. грн, придбаний уже під час каденції, а також автомобілі Mercedes-Benz S 350 та Land Rover Velar. Останній формально належить ТОВ «РОМА», однак ним користується дружина мера.

    Попри перехід на публічну службу, Роман Клічук залишається кінцевим бенефіціаром низки компаній, зокрема «Гойра Груп». Його дружина Лариса Клічук продовжує керувати ТОВ «РОМА», що займається дистрибуцією алкогольної продукції та, за даними відкритих джерел, фінансувало передвиборчу кампанію мера у 2020 році. У 2024 році вона отримала 180 тис. грн доходу від підприємства та понад 580 тис. грн заробітної плати у міській лікарні, де працює лікаркою.

    Ім’я Романа Клічука також фігурує у судових рішеннях періоду його бізнес-діяльності. Зокрема, у 2015 році суд визнав його винним у порушенні порядку ведення податкового обліку, а у 2016 році було зафіксовано порушення трудового законодавства у діяльності ТОВ «РОМА». У обох випадках йшлося про адміністративну відповідальність.

    Окрему увагу громадських організацій і медіа привертає діяльність міської влади у сфері інфраструктурних проєктів. Зокрема, капітальний ремонт вулиці Головної вартістю до 200 млн грн супроводжувався скаргами на тендерні умови, а також конфліктна ситуація навколо ремонту скверу в Садгорі.

    На тлі підозр щодо посадовців комунальних підприємств, значних статків мера та активної участі родини у бізнесі, експерти та громадські активісти дедалі частіше говорять про можливі ризики конфлікту інтересів у керівництві Чернівців.

  • Посадовець ДСНС задекларував будинок у Київській області за 4 тисячі гривень

    Посадовець ДСНС задекларував будинок у Київській області за 4 тисячі гривень

    У декларації за 2025 рік заступника начальника 19-ї державної пожежно-рятувальної частини 9-го пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України в Київській області Олександра Васильовича Лукашенка зафіксовані об’єкти нерухомості з вартістю, яка не має нічого спільного з ринковими реаліями та виглядає відверто абсурдною.

    Згідно з деклараційними даними, 23 травня 2025 року посадовець набув право власності на житловий будинок у місті Кагарлик Обухівського району Київської області загальною площею 90,4 квадратного метра. Вартість цього об’єкта на дату придбання зазначена у розмірі 80 тисяч гривень. Для порівняння, реальна ринкова ціна житлового будинку такої площі в Кагарлику у 2025 році в рази вища й зазвичай обчислюється сотнями тисяч або навіть мільйонами гривень залежно від стану та земельної ділянки.

    Того ж дня Лукашенко задекларував і земельну ділянку площею 1000 квадратних метрів у тому ж населеному пункті. Її вартість вказана на рівні 30 тисяч гривень. Навіть за найнижчими ринковими оцінками земля під житлову забудову в Кагарлику коштує значно дорожче, а зазначена сума виглядає не просто заниженою, а фактично нереалістичною.

    Окрему увагу привертає третій об’єкт, також оформлений 23 травня 2025 року. У декларації йдеться про житловий будинок площею 1740 квадратних метрів, вартість якого зазначена на рівні 4 445 гривень. Навіть з урахуванням можливих технічних помилок або неточностей у характеристиках, поява житлового будинку такої площі з ціною у кілька тисяч гривень не піддається жодному логічному поясненню.

    Усі три об’єкти задекларовані як власність одного посадовця. Тип вартості зазначено як «вартість на дату набуття права», що означає декларування саме фактичної ціни угоди, а не умовної або довідкової оцінки.

    Теоретично можна припустити спадкування майна або інші особливі юридичні підстави його набуття. Проте навіть у таких випадках законодавство передбачає проведення оцінки, а настільки суттєва різниця між задекларованими сумами та ринковою вартістю не може пояснюватися звичайними формальностями. Йдеться не про незначну похибку, а про заниження у десятки разів.

    Фактично маємо набір об’єктів нерухомості в Київській області, оформлених на чинного посадовця ДСНС, із цінами, які більше нагадують формальне заповнення декларації, ніж відображення реальних майнових операцій. Особливо показовим є будинок площею 1740 квадратних метрів за 4 445 гривень — сума, що виглядає як технічна умовність, а не реальна вартість нерухомості.

    Такі дані об’єктивно потребують уваги з боку органів фінансового контролю та правоохоронних структур, адже йдеться не про випадкову помилку, а про системну і грубу невідповідність між задекларованими цифрами та елементарною економічною логікою.

  • Мільйонні активи під час війни: що задекларував член НКРЕКП Ущаповський

    Мільйонні активи під час війни: що задекларував член НКРЕКП Ущаповський

    Член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Костянтин Ущаповський задекларував значні активи, серед яких елітний годинник IWC, автомобіль Tesla Model X та грошові заощадження на суму понад 837 тисяч доларів.

    Ущаповський обіймає посаду члена НКРЕКП з 2021 року. Раніше він очолював НЕК «Укренерго» у 2014–2015 роках, а в період з 2022 по 2024 роки був головою регулятора. Саме в цей час комісія ухвалювала ключові рішення щодо тарифної політики та відновлення енергетичної інфраструктури в умовах повномасштабної війни.

    Основним джерелом доходу Ущаповського у 2024 році стала заробітна плата в НКРЕКП у розмірі 3,17 млн гривень. Окрім цього, він задекларував 158 тисяч гривень процентних доходів, отриманих від банківських вкладів.

    У декларації зазначено значний обсяг нерухомості у Києві. Зокрема, посадовець володіє квартирою площею понад 303 квадратні метри у спільній власності з сестрою, яка була придбана ще у 2008 році за 3,25 млн гривень. Також йому належить квартира площею 68,5 квадратного метра у спільній сумісній власності з матір’ю, а також паркомісце площею 17,3 квадратного метра, придбане у 2008 році за 100 тисяч гривень.

    Серед цінного рухомого майна Ущаповський задекларував швейцарський годинник IWC Portugieser Perpetual Calendar. За ринковими оцінками, вартість нових моделей такого класу залежно від матеріалу корпусу може становити від 40 до 50 тисяч доларів.

    У розділі транспортних засобів зазначено автомобіль Tesla Model X 2020 року випуску, який був придбаний у рік виробництва за 2,87 млн гривень. Також у власності посадовця перебуває квадроцикл BRP Outlander Max XT 650 2011 року, придбаний за 127 тисяч гривень.

    Найбільший обсяг активів зосереджений у грошових заощадженнях. Ущаповський задекларував кошти на банківських рахунках і депозитах у розмірі близько 302 тисяч доларів та 4,8 тисячі євро. Окрім цього, він вказав готівкові кошти на суму 535 тисяч доларів.

    Загальний обсяг задекларованих грошових активів члена НКРЕКП перевищує 837 тисяч доларів, що привертає увагу на тлі війни та дискусій навколо доходів посадовців, які ухвалюють рішення у сфері тарифів та енергетичної політики.

  • Закритий клуб постачальників: хто заробляє на оборонних закупівлях під час війни

    Закритий клуб постачальників: хто заробляє на оборонних закупівлях під час війни

    Поки українські військові змушені власними силами та через волонтерів збирати кошти на дрони, щоб утримувати позиції на фронті, державна система оборонних закупівель дедалі більше нагадує закриту фінансову корпорацію. Формально вона оперує мільярдами гривень у межах термінових потреб війни, однак фактично армія часто отримує техніку за залишковим принципом.

    Навіть кадрові зміни у керівництві оборонного відомства не призвели до зламу старої моделі. Призначення Дениса Шмигаля замість Рустема Умєрова не змінило логіку процесів: контракти й надалі концентруються в обмеженому колі постачальників, а системного контролю за цінами та економічною доцільністю закупівель фактично не існує.

    Ключовим оператором цього ринку залишається Агентство оборонних закупівель під керівництвом Арсена Жумаділова. Саме на цьому рівні формуються технічні вимоги до продукції та визначається коло компаній, допущених до процедур. За відсутності незалежного фінансового аудиту та реального ринкового аналізу державний орган де-факто перетворюється на інструмент розподілу бюджетних потоків.

    Особливо показовою є ситуація на ринку безпілотних літальних апаратів. Тут синхронно діють кілька компаній — «Євро ТаннеЛс», «Арес», «Коляда КА», «Ге Технолоджі» та «ФлайТех Україна». Формально йдеться про різних виробників, однак на практиці вони заходять у закупівлі без реальної конкуренції, створюючи лише ілюзію вибору для держави.

    Фактичний центр управління цією групою зосереджений навколо Сєяра Куршутова. Через номінальних керівників і пов’язані структури він координує фінансові потоки та стратегічні рішення, залишаючись поза публічною відповідальністю. Така модель дозволяє контролювати ринок, не фігуруючи безпосередньо у контрактах.

    Штучне розмежування продукції на різні «комплекси» — зокрема ARES A1 або «Коляда K4» — лише маскує спільну логіку ціноутворення. Найбільш кричущим залишається питання вартості: один комплект ARES A1 закуповується державою за 3,09 млн гривень, хоча його основою є цивільні агродрони, ринкова ціна яких у рази нижча.

    Масштаби діяльності підтверджуються митною статистикою. Лише компанія «Євро ТаннеЛс» упродовж 2024–2025 років ввезла на територію України близько 24 тонн продукції. За оцінками джерел, загальні втрати державного бюджету від таких схем можуть сягати щонайменше 300 млн гривень.

    На тлі цих цифр особливо цинічно виглядає ситуація, коли військові підрозділи змушені самостійно закривати базові потреби у дронах і комплектуючих. Система, яка мала б забезпечувати фронт швидко, ефективно і за ринковими цінами, дедалі більше працює в інтересах вузького кола бенефіціарів, а не обороноздатності країни.

  • Тендери без суперників: хто стоїть за дорожніми підрядами в Одеській області

    Тендери без суперників: хто стоїть за дорожніми підрядами в Одеській області

    ТОВ «Євродор» за останні роки перетворилося на одного з найбільших дорожніх підрядників півдня Одеської області, системно отримуючи багатомільйонні бюджетні контракти. Власником компанії є депутат Ізмаїльської міської ради від партії «Слуга народу» Геворг Аветисян, що виводить історію з площини звичайного господарського бізнесу у сферу публічного інтересу та політичної відповідальності.

    Ключовою особливістю участі «Євродору» в публічних закупівлях є хронічна відсутність конкуренції. Компанія регулярно стає переможцем тендерів як єдиний учасник. Серед найбільш показових контрактів — понад 111 мільйонів гривень на утримання автомобільних доріг у Болградському районі, 8,9 мільйона гривень на поточний ремонт доріг в Одесі, а також численні підряди на ремонт і обслуговування дорожньої інфраструктури в Ізмаїлі та інших громадах півдня області. У жодному з цих випадків реального цінового змагання не зафіксовано.

    За оцінками регіональних аналітиків, така модель не є випадковістю. «Євродор» роками заходить у тендери без жодного конкурента, що вказує на системний характер ситуації. Відсутність альтернативних учасників у закупівлях на десятки й сотні мільйонів гривень викликає обґрунтовані питання щодо використання адміністративного ресурсу, формування тендерної документації під конкретного підрядника та фактичного витіснення конкурентів з ринку.

    Політичний контекст лише посилює ці сумніви. Геворг Аветисян представляє партію «Слуга народу», тоді як його батько, Артак Аветисян, раніше був депутатом Ізмаїльської районної ради від Партії регіонів. Така спадковість — від регіоналів до чинної партії влади — є типовою для місцевої політики та свідчить не про оновлення управлінських підходів, а про збереження впливу за зміни політичних вивісок.

    У професійному середовищі «Євродор» уже називають одним із ключових гравців дорожнього ринку півдня області. За обсягами освоєних бюджетних коштів компанія входить до четвірки найбільших підрядників регіону. Водночас діяльність підприємства неодноразово ставала об’єктом публічної критики — зокрема через можливе завищення вартості робіт та претензії до якості виконаних ремонтів. Попри відсутність судових вироків, сама регулярність таких зауважень формує суспільний запит на реальний контроль і прозорість.

    У підсумку вимальовується знайома для українських реалій картина: депутат від правлячої партії, родинний політичний бекграунд, десятки й сотні мільйонів гривень бюджетних коштів і тендери без конкуренції. Формально всі процедури дотримані. По суті ж ідеться про модель, у якій публічні гроші перерозподіляються у вузькому колі, а конкуренція існує лише на папері.

    Поки такі практики не отримують жорсткої інституційної реакції та персональних наслідків, заяви про реформи, рівні правила гри й чесні закупівлі залишаються деклараціями без реального наповнення.