Позначка: корупція Київ

  • Фірма з оточення ексочільника ШЕУ стала головним підрядником «Київводоканалу»

    Фірма з оточення ексочільника ШЕУ стала головним підрядником «Київводоканалу»

    ПрАТ «АК «Київводоканал» щороку витрачає десятки мільйонів гривень на відновлення дорожнього покриття після аварій на водопровідних мережах. Водночас більшість таких підрядів концентрується в руках однієї приватної компанії — ТОВ «Дорожньо-будівельне управління – 208» («ДБУ-208»).

    За даними публічного модуля аналітики BI.Prozorro, з початку 2026 року «Київводоканал» уклав 16 договорів на відновлення покриттів після ліквідації пошкоджень на мережах. Загальна вартість цих угод становить 38,2 млн гривень.

    Підрядники мають виконувати роботи з відновлення асфальтобетонного або ФЕМ-покриття проїзної частини та тротуарів, а також наносити дорожню розмітку. Роботи виконуватимуться протягом року за заявками комунального підприємства.

    При цьому абсолютна більшість підрядів дісталася саме ТОВ «ДБУ-208». Компанія отримала 14 із 16 договорів. Ще по одному контракту підписано з комунальними шляхово-експлуатаційними управліннями Дніпровського та Шевченківського районів.

    З часу запуску системи публічних закупівель Prozorro «Київводоканал» замовив відновлення дорожніх покриттів на загальну суму понад 235 млн гривень.

    Якщо у 2016 році було укладено лише один договір на 691 тисячу гривень, то вже протягом наступних років обсяги замовлень почали зростати. До 2021 року сума підрядів наблизилася до 15 млн гривень.

    У 2022 році відбувся різкий стрибок — до 41,3 млн гривень. У 2023-му обсяги дещо скоротилися до 23,7 млн гривень, однак із 2024 року тенденція до зростання відновилася. Рекордним став 2025 рік, коли загальна вартість договорів на відновлення покриттів досягла 43,8 млн гривень.

    За цей період «Київводоканал» співпрацював із 17 підрядниками. Втім із суттєвим відривом за сумою контрактів лідирує саме «ДБУ-208» — із компанією підписано 71 договір на майже 129 млн гривень.

    ТОВ «ДБУ-208» з’явилося серед підрядників «Київводоканалу» у 2021 році. Тоді компанія отримала лише два договори на суму близько 500 тисяч гривень.

    Проте вже з 2022 року фірма почала регулярно отримувати найбільше замовлень на ліквідацію розриттів після аварій на водопровідних мережах. У результаті вона випередила районні комунальні ШЕУ, які раніше були основними виконавцями таких робіт.

    За даними YouControl, компанію зареєстровано у Києві у 2008 році. Спочатку її статутний капітал становив 150 тисяч гривень, однак у 2023 році його збільшили до 4,1 млн гривень.

    Нині власниками підприємства є Олександр Панченко та Тетяна Янішен, а керівником — Юрій Шафорост.

    Бізнес-зв’язки з колишнім керівником ШЕУ

    Один зі співвласників компанії — Олександр Панченко — також володіє половиною київського ТОВ «Сварог». Інша половина цього підприємства належить Володимиру Рибалці.

    Володимир Рибалка у 2002–2015 роках очолював комунальне підприємство «ШЕУ по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району Києва». Після цього він працював заступником начальника з експлуатації доріг, а згодом виконував обов’язки керівника підприємства.

    У його останній опублікованій декларації зазначено, що станом на 2018 рік він працював головним технологом цього ШЕУ. У документі також вказано, що він не має легкових автомобілів, однак володіє асфальтоукладачем та вантажівкою MAN.

    Інша співвласниця «ДБУ-208» — Тетяна Янішен — згадується у декларації судді Автозаводського районного суду Кременчука Юрія Рибалки. У документі зазначено, що суддя користується автомобілем Skoda Octavia, який належить Янішен. Крім того, він має право користування квартирою Володимира Рибалки у Києві.

    Підряди на сотні мільйонів і перевірка БЕБ

    Загалом, за даними Clarity Project, «ДБУ-208» уклало 284 договори у системі публічних закупівель на суму понад 572 млн гривень.

    Серед найбільших замовників компанії — «Київтеплоенерго», «Київводоканал» та Шевченківське районне ШЕУ.

    Водночас діяльність фірми опинилася у фокусі правоохоронців. Бюро економічної безпеки перевіряє можливу причетність компанії до схеми розтрати коштів під час відновлення дорожнього покриття після аварій на тепломережах «Київтеплоенерго».

    Згідно з матеріалами кримінального провадження, слідство припускає, що вартість таких робіт могла завищуватися. Зокрема, йдеться про договори 2023 року на відновлення покриттів у Голосіївському та Оболонському районах Києва — майже по 6 млн гривень кожен.

    За версією слідчих, «ДБУ-208» могло замовляти аналогічні роботи у підрядника ТОВ «Інтерс Сіті» на суму 18,6 млн гривень, після чого ці ж роботи виконувалися для «Київтеплоенерго» вже за 39,6 млн гривень.

    Хто керує «Київводоканалом»

    З 2 лютого 2026 року ПрАТ «АК «Київводоканал» очолює Ігор Паламар, який раніше працював заступником генерального директора компанії з питань екології.

    25,46% акцій підприємства перебуває у комунальній власності Києва через Департамент комунальної власності КМДА. Ще 67% належить ПрАТ «Компанія Київенергохолдинг».

    У 2024 році Київрада створила комунальне підприємство «Київводоканал», яке у перспективі мало замінити однойменне приватне акціонерне товариство. Однак фактично це підприємство так і не запрацювало. Натомість у 2026 році столична влада вирішила створити на його базі нову структуру — комунальне некомерційне підприємство «Служба енергетичної безпеки».

  • Збитки майже 6 млн грн: правоохоронці розслідують нові схеми у «Київзеленбуді»

    Збитки майже 6 млн грн: правоохоронці розслідують нові схеми у «Київзеленбуді»

    Столична поліція розслідує нові можливі корупційні порушення у комунальному об’єднанні «Київзеленбуд» та серед його підрядників. Наразі відомо про щонайменше чотири кримінальні провадження, у межах яких уже вручено шість підозр.

    Серед фігурантів розслідування – колишній генеральний директор «Київзеленбуду» Юрій Бахмат. За версією слідства, він разом зі спільниками може бути причетний до завдання збитків міському бюджету під час робіт із ліквідації карантинних бур’янів у столиці.

    Йдеться про кримінальні провадження №42023100000000391 від 9 серпня 2023 року, №12024100030002376 від 13 вересня 2024 року, №12025100030003092 від 10 листопада 2025 року та №12026100000000028 від 7 січня 2026 року. Їх розслідують Головне управління Нацполіції Києва та Деснянське управління столичної поліції.

    Фігурантам справ інкримінують, зокрема, розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем, службову недбалість та службове підроблення документів.

    Одне з проваджень стосується можливих порушень під час реалізації договору щодо капітального ремонту благоустрою парку на Дніпровській набережній у районі затоки Берковщина в Дарницькому районі.

    Контракт на проведення робіт було укладено 31 березня 2023 року між «Київзеленбудом» і компанією «Альфа Індастріал Констракшн». Загальна вартість угоди становила 14,5 млн гривень, які були перераховані підряднику протягом року.

    За даними слідства, вартість робіт могла бути завищена на понад 551 тис. гривень. Експертиза встановила, що до актів виконаних робіт було включено завищені витрати на опорні елементи типу «геошуруп».

    У грудні 2025 року підозру у службовій недбалості отримав заступник начальника управління капітальних вкладень «Київзеленбуду» Артем Горбенко. Слідство вважає, що він не перевірив ринкову вартість матеріалів під час затвердження кошторисної документації.

    Ще дві кримінальні справи пов’язані з договором від 23 липня 2024 року на послуги з ліквідації карантинних бур’янів хімічним методом на площі понад 168 гектарів.

    Підрядником виступало ТОВ «Гудпрайс», яке мало отримати за роботи близько 9,2 млн гривень. Однак, за даними слідства, фактично оброблена площа могла бути значно меншою, ніж передбачалося договором.

    У результаті місту могли бути завдані збитки на суму майже 4,9 млн гривень.

    У вересні 2025 року в межах цих проваджень підозри отримали троє осіб: директор компанії «Гудпрайс», колишній керівник «Київзеленбуду» Юрій Бахмат та головний агроном Міської станції захисту зелених насаджень.

    Директору підрядної компанії інкримінують пособництво у заволодінні майном в особливо великих розмірах. Йому повідомили підозру заочно, оскільки він переховується від слідства.

    Ще одна справа стосується капітального ремонту підпірної стінки в парку «Позняки» у Дарницькому районі. Контракт на ці роботи уклали у квітні 2024 року між «Київзеленбудом» і компанією «ДСЗ».

    Вартість робіт становила майже 3,4 млн гривень. За результатами експертизи правоохоронці встановили, що до актів виконаних робіт могли бути включені роботи, які фактично не виконувалися.

    Зокрема, йдеться про свердлення отворів у залізобетонних конструкціях та встановлення анкерів. Загальна сума збитків у цій справі становить понад 928 тис. гривень.

    У січні 2026 року підозри у цьому провадженні отримали заступник генерального директора «Київзеленбуду» з питань капітальних вкладень та начальник відділу інженерного супроводження і технічного нагляду.

    Слідство вважає, що посадовці підписували акти виконаних робіт, на підставі яких підрядник отримував кошти з бюджету.

    За даними аналітичних систем, компанії «Альфа Індастріал Констракшн», «Градланд» (колишній «Гудпрайс») та «ДСЗ» активно беруть участь у державних тендерах і укладають контракти з різними органами влади.

    Найбільший обсяг угод має компанія «ДСЗ» — 47 контрактів на суму понад 256 млн гривень, з яких 21 укладено саме з «Київзеленбудом».

    Водночас правоохоронці вже не вперше розслідують можливі порушення у роботі цього комунального об’єднання. Раніше слідчі також перевіряли можливе завищення вартості робіт під час ліквідації амброзії та проведення ремонтів у парках столиці.

    Крім того, Державне бюро розслідувань розслідує справу про можливе отримання відкатів посадовцями «Київзеленбуду» від підрядників. За даними слідства, сума неправомірної вигоди могла становити понад 3,4 млн гривень.

    Наразі справи щодо колишнього керівництва комунального об’єднання вже передані до суду.

  • Брат нардепа Крулька будував мережу елітних готелів із Комарницьким — записи НАБУ

    Брат нардепа Крулька будував мережу елітних готелів із Комарницьким — записи НАБУ

    Брат народного депутата від фракції «Батьківщина» Івана Крулька — Василь Крулько — вів переговори про створення мережі елітних готелів «Апартель» із підозрюваним у масштабній земельній корупції Денисом Комарницьким. Про це 17 листопада повідомили журналісти Bihus.Info, посилаючись на записи, зроблені НАБУ та САП у межах операції «Чисте місто».

    За даними розслідувачів, Василь Крулько неодноразово фігурує у розмовах, записаних у кабінеті Комарницького. На цих аудіо сторони обговорюють створення спільних бізнесів як в Україні, так і за кордоном, а також залучення підставних осіб для реалізації проєктів. У розшифровках фігурує й обговорення ролі водія менеджерки Комарницького — Сергія Полікарпова — як одного з номінальних власників.

    Одним із ключових проєктів стала ідея побудувати масштабний готельно-рекреаційний комплекс у селі Поляна на Закарпатті. Він позиціонувався як майбутній один з найбільших готелів країни. Під цей проєкт створили чотири компанії, серед власників яких — дружина Василя Крулька Яна, його бізнес-партнер Юрій Калинюк, інвестфонд «Мінкар», пов’язаний із Комарницьким, а також згаданий у записах водій Полікарпов.

    Другий напрям — вихід на міжнародний ринок. Йшлося про проєкт у словенській Рогашці, де вже працює готель «Атландида», що належить компанії сина Комарницького. За змістом розмов, саме цей об’єкт мав стати базою для міжнародного розвитку «Апартелю». Розглядався і потенціал подальшого розширення мережі за межами Словенії.

    У коментарі журналістам Василь Крулько підтвердив, що спілкувався з Комарницьким щодо проєкту в Поляні, проте запевнив, що нині люди з орбіти Комарницького не мають стосунку до цього бізнесу. Водночас пояснити появу водія Полікарпова серед власників компаній він не зміг. Також Крулько визнав, що його група компаній ще не ухвалила рішення щодо остаточного розриву співпраці з Комарницьким за кордоном.

    Сам Іван Крулько традиційно стверджує, що не має стосунку до мережі «Апартель». Журналісти Bihus.Info ще у 2023 році фіксували стрімке зростання готельно-ресторанного бізнесу родини Крульків після його обрання до Верховної Ради. У 2025 році нардеп знову повторив, що не пов’язаний з діяльністю мережі та не отримує доходів від її роботи.

    У чому підозрюють Комарницького

    Дениса Комарницького правоохоронці вважають організатором масштабної земельної схеми в Києві. За даними НАБУ, учасники злочинної організації відшукували перспективні ділянки та фіктивно реєстрували на них неіснуючі будівлі. Це дозволяло отримувати право власності на землю без торгів, використовуючи підконтрольних депутатів. За такі голосування ті отримували хабарі.

    6 лютого Комарницькому та ще шістьом учасникам схеми повідомили про підозру у заволодінні землями громади Києва на 11,6 млн грн. Через кілька днів бізнесмен утік з України. За даними журналістів, він перетнув кордон у Закарпатській області, скориставшись машиною для перевезення тіл загиблих військових. До організації втечі могли бути причетні працівники СБУ та поліції.

    Нині Комарницький переховується у Відні та перебуває у розшуку.