Daypolitico

Позначка: корупція в судах

  • Суддю з Одеси відправили за ґрати на 6 років: ВАКС виніс вирок за хабар

    Суддю з Одеси відправили за ґрати на 6 років: ВАКС виніс вирок за хабар

    Вищий антикорупційний суд виніс вирок судді Київського районного суду Одеси Людмилі Салтан, визнавши її винною в одержанні неправомірної вигоди. Суд призначив їй покарання у вигляді шести років позбавлення волі.

    Як повідомляється у матеріалах справи, рішення було ухвалене 6 березня. На вирок звернули увагу журналісти «Слідство.Інфо». Окрім ув’язнення, суд також заборонив Салтан протягом трьох років обіймати посади в органах державної влади.

    Також суд постановив частково конфіскувати майно засудженої. Йдеться про будинок площею понад 451 квадратний метр в Одеській області та автомобіль Audi Q8. Вирок може бути оскаржений упродовж 30 днів.

    \За даними слідства, Людмила Салтан вимагала від позивача 4 тисячі доларів за ухвалення судового рішення на його користь. У справі йшлося про стягнення з відповідача 14 тисяч 200 доларів і 15 тисяч гривень.

    Суддя наполягала, що гроші необхідно передати терміново, пояснюючи це тим, що незабаром планує йти у відпустку. Проте позивач звернувся до Національного антикорупційного бюро України із заявою про вимагання хабара.

    29 березня 2023 року правоохоронці затримали Салтан під час отримання коштів. Після цього їй оголосили підозру за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою.

    У вересні 2024 року стало відомо, що Людмила Салтан мобілізувалася до лав Збройних сил України. Її призначили матросом резерву запасної роти у 36-й окремій бригаді морської піхоти.

    Однак уже через місяць з’явилася інформація, що вона проходить службу в іншій військовій частині. У грудні 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшло повідомлення про інцидент, який стався 27 листопада.

    Згідно з документами, Салтан з’явилася на службі у стані алкогольного сп’яніння. За цим фактом на неї склали адміністративний протокол за частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    25 січня 2025 року Малиновський районний суд Одеси визнав її винною у перебуванні на службі в нетверезому стані та призначив штраф у розмірі 17 тисяч гривень.

    Таким чином, справа Людмили Салтан стала одним із резонансних прикладів притягнення до відповідальності представників судової системи за корупційні правопорушення.

  • Мільйони за недоброчесність: як Вища рада правосуддя гарантує суддям-хабарникам комфортну відставку

    Мільйони за недоброчесність: як Вища рада правосуддя гарантує суддям-хабарникам комфортну відставку

    Попри багаторічні заяви про судову реформу та очищення системи, українське правосуддя продовжує демонструвати стійку здатність до самозахисту. Одним із ключових механізмів збереження статус-кво залишається практика Вищої ради правосуддя, яка дозволяє суддям із сумнівною репутацією уникати відповідальності та йти у почесну відставку з довічним грошовим утриманням.

    Формально право на відставку є законним і гарантованим для суддів, які мають не менше 20 років стажу. Проте на практиці цей інститут дедалі частіше використовується як спосіб уникнення дисциплінарного звільнення у момент, коли суддя опиняється під загрозою покарання за корупцію, грубі порушення або дискредитацію посади.

    Як зазначають аналітики Фундації DEJURE, проблема полягає в дискреційних повноваженнях Вищої ради правосуддя. ВРП має право, але не зобов’язана зупиняти розгляд заяви про відставку судді, щодо якого триває дисциплінарне провадження. Саме ця прогалина і створює умови для вибіркових рішень.

    Типовий сценарій виглядає так: суддю викривають на хабарі, фіксують грубі процесуальні порушення або навіть затримують за керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння. Не чекаючи фіналу розгляду, він подає заяву на відставку. Якщо ВРП розглядає її швидше, ніж завершується дисциплінарна справа, суддя залишає посаду без жодних санкцій, отримуючи статус судді у відставці та довічні виплати з бюджету.

    Серед резонансних прикладів — суддя Одеського апеляційного суду Олександр Князюк, якого неодноразово зупиняли за керування автомобілем з ознаками сп’яніння. Попри це, Вища рада правосуддя дозволила йому спокійно піти у відставку.

    Аналогічна історія сталася з Людмилою Горячківською з Уманського міськрайонного суду, яку підозрювали у сприянні шахрайському заволодінню нерухомістю та задокументували під час отримання хабаря у 9,5 тисячі доларів. Замість звільнення «за статтею» вона отримала почесний статус і довічне утримання.

    Ще більш показовою є справа судді з Полтави Ганни Андрієнко. Вона системно затягувала розгляд справ щодо нетверезих водіїв, фактично дозволивши десяткам порушників уникнути відповідальності. Коли Вища кваліфікаційна комісія суддів подала подання про її звільнення через невідповідність посаді, ВРП проігнорувала цей документ і першочергово задовольнила заяву на відставку. Сьогодні суддя отримує понад 75 тисяч гривень щомісяця з державного бюджету.

    Окремою проблемою залишається ставлення ВРП до майнових порушень. Хоча закон зобов’язує Раду оцінювати відповідність способу життя судді його доходам, на практиці ВРП часто відкладає розгляд скарг, очікуючи завершення перевірок НАЗК. Таке зволікання дозволяє суддям роками уникати відповідальності, а згодом — скористатися правом на відставку.

    Показовою є ситуація з суддею Ігорем Дашутіним з Касаційного адміністративного суду, щодо якого журналісти виявили користування елітною нерухомістю, не відображеною у деклараціях. Попри це, дисциплінарна палата ВРП відмовилася відкривати провадження до завершення зовнішніх перевірок.

    Крім того, Вища рада правосуддя системно затягує розгляд подань ВККС про звільнення недоброчесних суддів. За останні роки було розглянуто менше половини таких рекомендацій, тоді як судді продовжують працювати, отримувати зарплати та користуватися імунітетом.

    Ситуацію ускладнює й нерівність прав сторін у дисциплінарному процесі. Суддя може оскаржити будь-яке рішення проти себе, тоді як скаржник фактично залежить від дозволу тієї ж дисциплінарної палати, яка вже ухвалила рішення. Це створює замкнене коло безкарності.

    Експерти наголошують: без обов’язкового зупинення процедур відставки до завершення дисциплінарних справ та без рівних прав на оскарження говорити про очищення судової системи неможливо. Кожна гривня, виплачена недоброчесному судді у відставці, підриває довіру до держави і демонструє, що відповідальність у судовій системі досі можна обміняти на фінансові привілеї.