Daypolitico

Позначка: користь

  • Сало без шкоди: як український продукт оздоровлює шлунок

    Сало без шкоди: як український продукт оздоровлює шлунок

    Сало давно перестало бути просто елементом української кухні — нині дієтологи дедалі частіше говорять про його користь для здоров’я. Проте, як зазначають фахівці, ефективна дія сала на організм можлива лише в тому випадку, якщо дотримуватись розумної норми — не більше 30 грамів на добу.

    Щоб користь була максимальною, медики рекомендують вживати сало саме зранку і навіть натщесерце. У поєднанні з овочами, приправленими натуральною олією та оцтом, сало допомагає наситити організм антиоксидантами й забезпечує ідеальний старт дня.

    П’ять причин починати день із сала

    Перша причина — стимуляція травлення. Сало активізує синтез жовчі, що сприяє кращому перетравленню їжі протягом дня. Це особливо важливо для людей із млявим шлунково-кишковим трактом або тим, хто страждає на порушення травлення.

    Друга — зміцнення судин і серцево-судинної системи. Сало містить жиророзчинні вітаміни A, D і E, а також ненасичені жирні кислоти, які допомагають очищати судини від холестеринових бляшок.

    Третя — покращення роботи мозку. У салі є лецитин — речовина, що підтримує здоров’я нервової системи та судин головного мозку. Завдяки цьому зростає концентрація та покращується пам’ять.

    Четверта — підвищення імунітету. Якщо вживати сало вранці регулярно, організм отримує джерело корисних жирів та так званого «доброго» холестерину, які зміцнюють захисні сили організму.

    П’ята — це відмінна альтернатива шкідливим перекусам. Сало не містить вуглеводів, тому не сприяє набору зайвої ваги, зате довго зберігає відчуття ситості та забезпечує енергію на першу половину дня.

    Як правильно вживати сало

    Найкращий варіант — невеликий шматочок сала з овочами або житнім хлібом натщесерце. Не варто комбінувати його з алкоголем чи важкою їжею, особливо ввечері. Для оптимального ефекту вибирайте сало без м’яса (біле, з шкіркою), бажано солене або відварене, а не смажене.

  • Пшоно — простий суперфуд, який зміцнить серце, шкіру та імунітет

    Пшоно — простий суперфуд, який зміцнить серце, шкіру та імунітет

    Попри свою скромність на полиці магазину, пшоно — один із найдоступніших і найкорисніших продуктів, який варто включити до щоденного раціону. Ця крупа знайома людству з давнини, а в українській кухні її активно використовували ще козаки, готуючи традиційний куліш. Сьогодні ж пшоно дедалі частіше називають справжнім суперфудом — і не без підстав.

    Пшоно не містить глютену, легко засвоюється й забезпечує організм необхідними поживними речовинами. Ба більше — на відміну від багатьох інших круп, воно не спричиняє окислення в організмі, а навпаки, сприяє виведенню токсинів, допомагаючи зберігати кислотно-лужний баланс.

    Чим корисне пшоно для здоров’я

    Перш за все, пшоно надзвичайно корисне для серцево-судинної системи. Воно містить магній, калій і вітаміни групи B — речовини, які допомагають знижувати тиск, покращувати роботу серця та підвищувати еластичність судин. Регулярне вживання пшона сприяє зниженню рівня «поганого» холестерину, що робить його профілактичним засобом проти інсульту та інфаркту.

    Також ця крупа позитивно впливає на травлення. Завдяки великій кількості харчових волокон пшоно покращує перистальтику кишечника, запобігає закрепам і стимулює ріст корисної мікрофлори. Легкий сечогінний ефект допомагає боротися з набряками.

    Ще одна важлива перевага пшона — його здатність підтримувати енергетичний тонус. У ньому багато заліза, міді та марганцю, які стимулюють кровотворення та зміцнюють імунітет. Особливо цінним цей продукт буде для людей, які відновлюються після хвороби або мають хронічну втому.

    Не менш корисне пшоно й для зовнішньої краси. Вітаміни групи B, цинк та амінокислоти покращують стан шкіри, волосся і нігтів, сприяють природному очищенню організму й уповільнюють процеси старіння.

    Як правильно готувати пшоно

    Перед варінням пшоно обов’язково слід кілька разів промити в холодній воді, а потім обдати окропом — це прибере природну гіркоту.

    Варити пшоно можна як на воді, так і на молоці. Його додають у супи, тушковані страви, або готують із нього каші, запіканки й навіть пудинги. Універсальність пшона дає змогу експериментувати й урізноманітнити повсякденне меню.

  • Гарбузовий сік: природні ліки для серця, суглобів і імунітету

    Гарбузовий сік: природні ліки для серця, суглобів і імунітету

    Гарбузовий сік — це не просто смачний сезонний напій, а справжній природний еліксир, що може суттєво покращити ваше здоров’я. Завдяки високому вмісту біологічно активних сполук, він стає помічником у боротьбі із серцево-судинними, шлунково-кишковими та імунними порушеннями.

    Перш за все, у гарбузовому соці міститься велика кількість антиоксидантів — зокрема, бета-каротину та поліфенолів. Ці речовини нейтралізують вільні радикали, запобігають окисленню «поганого» холестерину і знижують ризик атеросклерозу. Додатково, сік гарбуза допомагає нормалізувати артеріальний тиск, знижуючи тим самим ймовірність інсульту та серцевого нападу.

    Окрім цього, напій позитивно впливає на травлення. Його вживання стимулює перистальтику кишківника, покращує мікрофлору завдяки вмісту клітковини, а також допомагає ефективніше засвоювати поживні речовини.

    Гарбузовий сік — також джерело вітаміну С, який зміцнює імунну систему, активізуючи вироблення лейкоцитів і зменшуючи окислювальний стрес. Тому його варто включити до раціону особливо у сезон застуд.

    Напій добре себе зарекомендував і як природний детоксикант. Він сприяє очищенню печінки і нирок, допомагаючи виводити токсини та шкідливі речовини з організму.

    Ще одна важлива перевага — властивості проти запалення. Завдяки природним компонентам із антиартритичною дією, гарбузовий сік може зменшити біль, набряки та скутість суглобів. Експерти радять щодня вживати склянку соку людям із ревматоїдним артритом або хронічними захворюваннями суглобів.

    Таким чином, гарбузовий сік — це не просто осіння традиція, а справжній суперфуд, що дарує силу, легкість і здоров’я.

  • Рослинна дієта може зашкодити серцю, якщо вона “неправильна” — нові дані вчених

    Рослинна дієта може зашкодити серцю, якщо вона “неправильна” — нові дані вчених

    Не вся рослинна їжа однаково корисна для серцево-судинної системи. Масштабне дослідження Університету Джонса Гопкінса, яке охопило понад 7700 дорослих мешканців США, показало: тільки якісна рослинна дієта дійсно знижує ризик серцевих захворювань.

    Науковці розділили рослинні продукти на дві групи: здорові (овочі, фрукти, бобові, цільнозернові) та нездорові (рафіновані злаки, солодощі, солодкі напої, картопля фрі). Метою дослідження було визначити, як різні типи рослинного харчування впливають на три ключові біомаркери, пов’язані з хворобами серця: тропонін I, тропонін T і NT-proBNP.

    Результати виявилися промовистими. У людей, які харчувалися переважно здоровою рослинною їжею, рівень тропоніну I — білка, який вказує на пошкодження серцевого м’яза, — був на 49% нижчим. Натомість у тих, хто споживав здебільшого нездорові рослинні продукти, цей показник був на 65% вищим.

    Що цікаво, рівень тропоніну T та NT-proBNP істотно не змінювався в залежності від дієти. Дослідники вважають, що на NT-proBNP значно впливає кількість солі в раціоні, незалежно від джерела харчування.

    Таким чином, висновок очевидний: просто відмовитися від м’яса недостатньо. Щоб справді підтримати серце, потрібно формувати раціон з необроблених, поживних продуктів, уникаючи цукру й оброблених вуглеводів.

    Ці результати узгоджуються з висновками попередніх досліджень, зокрема тих, що стосуються дієти DASH, відомої своєю ефективністю в зниженні артеріального тиску.

    Дослідники також наголошують: харчування впливає не лише на серце. Стан кишківника має тісний зв’язок із роботою мозку, нирок, шкіри та психоемоційним здоров’ям. Отже, збалансований раціон має системне значення для усього організму.

  • Коли яйця можуть зашкодити: поради медиків

    Коли яйця можуть зашкодити: поради медиків

    Яйця — один із найпоширеніших і водночас найцінніших продуктів у повсякденному раціоні. Вони багаті на білки, вітаміни A, D, B12, а також залізо, фосфор і лецитин. Проте, як і будь-який інший продукт, яйця підходять не всім. Для деяких категорій людей їх споживання може становити ризик для здоров’я.

    1. Алергія на яйця
    Це одна з найпоширеніших харчових алергій, особливо серед дітей. Алергічна реакція може виникати як на білок, так і на жовток. Симптоми включають висипання, набряки, утруднене дихання, у важких випадках — анафілактичний шок. Людям з такою алергією потрібно повністю уникати не лише самих яєць, а й усіх продуктів, до складу яких вони входять.

    2. Підвищений рівень холестерину
    Жовтки містять приблизно 200 мг холестерину на одне яйце. Хоча сучасні дослідження показують, що харчовий холестерин не завжди безпосередньо впливає на рівень холестерину в крові, людям із серцево-судинними захворюваннями або атеросклерозом варто обмежити споживання до 2–3 яєць на тиждень, особливо без додаткових жирних страв у раціоні.

    3. Захворювання печінки та жовчного міхура
    Під час загострення хронічного гепатиту, жовчнокам’яної хвороби або панкреатиту вживання яєчного жовтка може посилити навантаження на печінку та викликати дискомфорт. У таких випадках лікарі радять уникати цілих яєць, вживаючи лише білки — і тільки після консультації з фахівцем.

    4. Ризик зараження сальмонельозом
    Сире або недостатньо термічно оброблене яйце може містити бактерії сальмонели. Це особливо небезпечно для дітей, літніх людей, вагітних жінок і осіб із ослабленим імунітетом. Уникнути ризику можна, якщо вживати лише добре приготовані яйця, не пити сирі та зберігати продукт у холодильнику.

    Хоча яйця — це цінне джерело поживних речовин, їх споживання має бути обґрунтованим. У разі наявності хронічних захворювань або схильності до алергії важливо порадитися з лікарем. Збалансований підхід допоможе отримати користь без шкоди для здоров’я.

  • Чи справді рослинні олії шкодять здоров’ю? Що каже наука

    Чи справді рослинні олії шкодять здоров’ю? Що каже наука

    Соняшникова, ріпакова, соєва – ці олії є постійними гостями на наших кухнях. Вони стали синонімами кулінарного зручності, а подекуди — навіть здорового харчування. Та в останні роки навколо рослинних олій розгорілися гарячі суперечки. Їх почали називати «токсичними», винними у хронічних запаленнях, діабеті й навіть у зростанні пухлин.

    Найбільше критики спрямовано на так звану “ненависну вісімку”: ріпакову, кукурудзяну, бавовняну, виноградну, соєву, з висівок рису, соняшникову та сафлорову. Але наскільки обґрунтовані ці закиди?

    Омега-6 — зло чи необхідність?

    Основне обвинувачення — у надмірному вмісті омега-6 жирних кислот, які, як вважають деякі дослідники, можуть сприяти хронічному запаленню. Але багато сучасних досліджень спростовують це твердження.

    Даріуш Мозаффаріан з університету Тафтса вказує: омега-6 утворюють унікальні молекули, які, навпаки, мають протизапальну дію. Більш ніж 30-річне дослідження за участі понад 200 тисяч американців показало: ті, хто вживав більше рослинних олій, рідше вмирали від серцево-судинних хвороб чи раку, ніж ті, хто споживав більше вершкового масла.

    Що кажуть аналізи?

    Доцент університету Джонса Гопкінса Матті Марклунд проаналізував рівень жирних кислот у крові понад 30 груп учасників. Його висновок: найнижчий ризик хвороб серця був у людей з найвищим рівнем лінолевої кислоти — головного омега-6 компонента в рослинних оліях.

    З іншого боку, співвідношення омега-6 до омега-3 у західному раціоні подекуди сягає 50:1, тоді як оптимальним вважають 4:1. Це може бути пов’язано з деякими ризиками — від депресії до запальних захворювань кишечника, кажуть у ВООЗ. Але рішення, за словами науковців, полягає не у зменшенні омега-6, а у збільшенні омега-3 у раціоні.

    Промислова обробка — чи є підстави для тривоги?

    Інша претензія до насіннєвих олій — спосіб їх виробництва. Більшість з них отримують із використанням гексану — розчинника на нафтовій основі. Але після екстракції олії проходять додаткову очистку, що значно знижує рівень залишків хімічних речовин.

    Альтернатива — холодний віджим без хімії, але й вартість таких олій значно вища.

    Рак і омега-6: що показують нові дослідження?

    Останнє дослідження показало, що лінолева кислота може сприяти росту клітин одного з найагресивніших видів раку молочної залози — так званого потрійного негативного (TNBC). Але вчені заспокоюють: ці висновки мають значення переважно для певної групи хворих, а не для всього населення.

    Омега-6 жирні кислоти, як і раніше, залишаються незамінними — організм не може синтезувати їх самостійно.

    Яку олію обирати?

    Ріпакова і соєва олії — найбільш вивчені. Вони містять як омега-6, так і омега-3, мають позитивний вплив на рівень холестерину і навіть можуть допомогти при зайвій вазі та діабеті 2 типу.

    У клінічних дослідженнях ріпакова олія показала кращі результати, ніж навіть оливкова, — вона ефективніше знижувала рівень “поганого” холестерину.

    Висновок

    Попри тривожні заголовки, більшість наукових даних свідчить: насіннєві олії — не вороги здоров’ю. Ба більше, правильне їх використання (особливо в поєднанні з омега-3) може сприяти зниженню ризиків хронічних захворювань. Історія з “токсичністю” — радше приклад того, як часткові істини породжують великі міфи.

  • Вчені дослідили позитивний вплив цибулі на здоров’я

    Вчені дослідили позитивний вплив цибулі на здоров’я

    Вживання звичайної ріпчастої цибулі має низку корисних ефектів для організму людини. Турецькі медики, а також науковці зі США провели дослідження, в якому підтвердили позитивний вплив цього овочу на різні системи організму.

    Зокрема, вживання цибулі може сприяти підвищенню щільності кісткової тканини. Також зазначається, що регулярне включення цибулі в раціон допомагає знизити рівень так званого «поганого» холестерину в крові, покращуючи таким чином функціонування серцево-судинної системи.

    Корисний ефект пояснюється наявністю в цибулі великої кількості антиоксидантів — до 25 різновидів. Ці речовини допомагають зменшити запалення в організмі, запобігати пошкодженню клітин і підтримувати загальний імунітет.

    Також фахівці звертають увагу на позитивний вплив овочу на травлення, стан порожнини рота та якість сну. За результатами американських досліджень, цибуля може допомагати організму адаптуватися до вікових змін, а також сприяє відновленню шкіри.

    Експерти радять не ігнорувати цей простий та доступний продукт у щоденному харчуванні.

  • Міф про протеїнові батончики: чому вони не такі корисні, як здається

    Міф про протеїнові батончики: чому вони не такі корисні, як здається

    Протеїнові батончики давно стали популярним варіантом швидкого перекусу для спортсменів, фітнес-ентузіастів і всіх, хто намагається дотримуватися здорового способу життя. Проте нові дослідження ставлять під сумнів їхню ефективність і навіть безпечність.

    Як повідомляє видання LADBible, аналіз понад 1600 зразків протеїнових продуктів показав невтішні результати: організм засвоює в середньому лише 47% білка, який вказано на упаковці. Причина — низькоякісні білкові компоненти, зокрема колаген, що має низьку біологічну цінність, а також наявність складників, які погіршують засвоєння поживних речовин.

    Крім сумнівної користі, багато протеїнових батончиків містять:

    • штучні ароматизатори, барвники і підсилювачі смаку,

    • гідрогенізовані жири та ізольовані білки,

    • цукрозамінники, що можуть спричиняти здуття й порушення роботи шлунково-кишкового тракту,

    • високий вміст солі та прихованого цукру.

    Згідно з даними британських вчених, регулярне споживання ультраоброблених продуктів, до яких належать і такі батончики, підвищує ризик ожиріння, діабету, серцево-судинних захворювань і раку кишечника.

    Дієтологи наголошують: протеїнові батончики не повинні бути заміною повноцінного прийому їжі. Натомість варто зосередитися на натуральних джерелах білка — м’ясі, яйцях, рибі, бобових та молочних продуктах. А батончики використовувати лише як рідкісний перекус у виняткових випадках, коли немає доступу до нормальної їжі.

  • Низькокалорійна, поживна і солодка: чому морква — ідеальний продукт для здоров’я

    Низькокалорійна, поживна і солодка: чому морква — ідеальний продукт для здоров’я

    Морква давно стала символом здорового харчування — і недарма. Попри те, що ми звикли бачити її яскраво-помаранчевою, перші сорти були фіолетовими і жовтими. І хоча найчастіше ми споживаємо саме корінь моркви, її листя та стебла також їстівні й мають поживну цінність.

    Харчова цінність

    Одна порція моркви (80 г) містить усього 27 ккал, але водночас забезпечує організм клітковиною, вітаміном С, калієм і найголовніше — каротиноїдами, зокрема бета-каротином, який у кишечнику перетворюється на вітамін А. Цей вітамін критично важливий для зору, імунітету, стану шкіри та слизових оболонок.

    Як термічна обробка підсилює користь

    Цікаво, що приготування моркви — запікання, смаження або навіть розігрів у мікрохвильовці — не знижує, а іноді навіть підвищує вміст корисних каротиноїдів. А додавання кількох крапель олії до страви допоможе краще засвоїти провітамін А.

    Морква для серця, ваги і навіть профілактики раку

    Морква — джерело клітковини, яка сприяє регуляції рівня холестерину, що важливо для серцево-судинної системи. Крім того, вона низькокалорійна, але дає відчуття ситості, тому може бути корисною для контролю апетиту та зниження ваги. Її природна солодкість допомагає зменшити тягу до цукру.

    Дослідження також пов’язують регулярне вживання моркви з потенційним зниженням ризику деяких видів раку, хоча доказів поки недостатньо. Імовірно, це частково пояснюється тим, що морква часто є частиною здорового раціону.

    Для здоров’я кишківника

    Клітковина в моркві добре ферментується та підтримує ріст корисних кишкових бактерій. Це створює середовище, сприятливе для вироблення коротколанцюгових жирних кислот — речовин, які підтримують не лише кишкове, а й загальне здоров’я організму.

    Скільки можна їсти та кому слід бути обережним

    Для більшості людей морква — абсолютно безпечний продукт. Оптимальна порція — 1–2 морквини на день. Проте надмірне споживання (понад 10 кг щодня) може спричинити побічні ефекти: каротинемію (жовтуватий відтінок шкіри), а в рідкісних випадках — зниження імунних клітин або навіть гормональні збої.

    Морква — не просто коренеплід, а справжній суперфуд, доступний кожному. Регулярне її споживання — це простий і смачний спосіб підтримати зір, шкіру, серце, вагу й травлення.

  • Редиска — не така вже й безпечна: коли весняний овоч шкодить здоров’ю

    Редиска — не така вже й безпечна: коли весняний овоч шкодить здоров’ю

    З появою перших теплих днів на ринках з’являється редиска — популярний весняний овоч, який багатьом асоціюється з вітамінами та початком нового сезону. Проте, попри свою користь, редиска має низку ризиків, які важливо враховувати, перш ніж активно включати її у раціон.

    Нітратна небезпека тепличної редиски
    Рання редиска, яку вирощують у теплицях із використанням великої кількості добрив, часто містить підвищену концентрацію нітратів. Ці речовини в надлишку можуть викликати нудоту, головний біль, втрату апетиту, а у дітей — навіть проблеми з кровообігом. Особливо варто насторожитися, якщо редиска має надто яскраве забарвлення і гіркий присмак — це може бути ознакою високого вмісту нітратів.

    Проблеми зі шлунком
    Редиска має подразливу дію на слизову оболонку шлунка. Її не варто вживати натщесерце або у великих кількостях, адже це може спричинити здуття, печію, а у людей з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту — навіть загострення гастриту або виразки.

    Вплив на щитоподібну залозу
    У складі редиски є речовини, які можуть ускладнювати засвоєння йоду організмом. Це особливо небезпечно для людей з гіпотиреозом або іншими захворюваннями щитоподібної залози. У таких випадках лікарі радять або обмежити вживання редиски, або піддавати її термічній обробці — наприклад, запікати чи тушкувати.

    Скільки редиски можна їсти без шкоди
    Оптимальна доза для дорослої здорової людини — не більше 5–7 штук редиски на день у складі салатів. Для дітей віком до 3 років редиска взагалі не рекомендується через ризик подразнення шлунка та можливу нітратну навантаженість.

    Попри свіжість і користь, редиску варто вживати обачно, звертаючи увагу на її якість та кількість.