Daypolitico

Позначка: кошти

  • Верховна Рада підтримала законопроєкт щодо стимулювання участі в програмах міжнародної допомоги

    Верховна Рада підтримала законопроєкт щодо стимулювання участі в програмах міжнародної допомоги

    Верховна Рада підтримала у першому читанні проєкт закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання участі державних органів та органів місцевого самоврядування в реалізації програм та проектів міжнародної технічної допомоги та транскордонного співробітництва”. Про це повідомив перший заступник керівника Комітету ВР з питань податкової та митної політики, нардеп від фракції “Голос” Ярослав Железняк у Telegram.

    Проєкт передбачає встановлення виплати посадовим особам органів державної влади та органів місцевого самоврядування за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за проєктами (програмами), що фінансуються за рахунок коштів бюджетної підтримки, допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ. Розмір таких виплат не може перевищувати 50% середньої зарплати таких посадових осіб, передбаченої бюджетом проєкту (програми).

    Кошти на виплату доплат будуть здійснюватися з бюджетів в рамках програм допомоги і грантів від міжнародних партнерів. Встановлення таких доплат буде здійснюватися керівниками державної служби за поданням безпосередніх керівників службовців.

    За останніми даними Державної служби статистики, у 2023 році середня зарплата по економіці становила 17 442 грн, що порівняно з 2022 роком відзначено зростання на 17,5% (+2 594 грн) номінально та на 4,1% у реальному вимірі (з врахуванням середньої інфляції).

  • НБУ вимагає активніше перевіряти карткові перекази та блокувати рахунки

    НБУ вимагає активніше перевіряти карткові перекази та блокувати рахунки

    НБУ вимагає від банків активніше перевіряти карткові перекази українців і блокувати рахунки.

    Національний банк вимагає від фінустанов пильніше і ретельніше перевіряти невеликі перерахування між рахунками фізосіб – P2P-перекази, особливо в частині зарахування на картки невеликих сум. Вимога міститься в листі НБУ №25-0005/42076.

    Регулятор висловлює своє невдоволення тим, що більшість банків робить акцент на аналізі загального обсягу P2P-переказів, і менше заглиблюється в невеликі транзакції, в яких НБУ також вбачає проблеми, особливо, коли йдеться про надходження на картку великої кількості невеликих переказів від різних осіб.

    Такий підхід у Нацбанку вважають формальним виконанням вимог фінансового моніторингу, і банкірів штрафуватимуть, якщо вони його не змінять.

    НБУ хоче, щоб банки аналізували численні дрібні зарахування на картки, а потім зажадали в людей пояснення щодо них. Це може бути перекидання навіть по 100-200 грн, але по 10-20 або більше разів на день.

    «Регулятор підозрює, що численні перерахування на карту можуть свідчити про участь у схемі з нелегальним гральним бізнесом. А також про отримання неофіційних доходів або про приховану підприємницьку діяльність. Наприклад, на продовольчих та інших ринках у Києві вже поширеною практикою стала передача номерів карток покупцям – коли в людини бракує готівки, вона може швидко закинути гроші на картку продавцю, і так розрахуватися за товар. Що не подобається владі, яка зацікавлена, щоб дрібний бізнес відкривав ФОПи (фізособа-підприємець), і платив відповідні податки”, – пояснив  заступник голови правління одного з банків.

    Водночас у Нацбанку не хочуть слухати відмовок про те, що банк не зміг зв’язатися з клієнтом і поставити йому запитання, бо з людиною немає зв’язку, через те, що та, наприклад, перебуває за кордоном. Чиновники вважають, що фінансисти можуть знаходити людей у віддаленому форматі через свої мобільні додатки.

    НБУ зажадав від банків жорсткіше перевіряти операції клієнтів за картками, частіше запитувати пояснення і підтверджувальні документи. Якщо українці не будуть їх надавати – то блокуватимуть людям рахунки і розриватимуть відносини – тобто примусово закриватимуть рахунок в односторонньому порядку.

    При цьому регулятор зажадав від банків складати ризик-профіль кожного клієнта, куди входить повторна перевірка людини та її операцій. Не раз на 6 місяців, як зараз робить більшість банків. А щокварталу – раз на 3 місяці. Це означає, що банкіри частіше зв’язуватимуться з людьми, запитуватимуть інформацію про походження їхніх грошей і, можливо, закриватимуть рахунки (якщо не отримають усієї потрібної інформації).

    У листі №25-0005/42076 Національний банк дав кілька нових вказівок щодо фінансового моніторингу:

    1. Виявляти нетипову активність за рахунком, у тому числі за P2P-переказами – нетипове збільшення кількості та обсягу фінансових операцій.

    2. Вивчати web-ресурси, через які люди отримують товари і послуги, гроші. З’ясовуючи доменні зони реєстрації сайтів і звіряючи їх із переліками нелегальних учасників грального ринку.

    3. Аналізувати фінансові операції клієнта на відповідність його профілю і сфері діяльності, з’ясовувати джерела походження коштів.

    Додаткові вимоги з’явилися, зокрема, в рамках того, що Нацбанк називає «боротьбою з дропами» – коли українці відкривають рахунки на своє ім’я, а потім продають право користуватися ними іншим людям. НБУ і банки намагаються боротися з цим явищем. У зв’язку з чим, банкіри навіть думають час від часу під виглядом покупців вибірково купувати такі карти на чорному ринку. Мета – виявляти імена людей, які активно відкривають рахунки під перепродаж, і формувати чорні списки таких осіб. Щоб тим часом закривали картки та відмовляли у відкритті рахунків в інших банках.

  • Дев’ять мільйонів українців опинилися за межею бідності у 2023 році через війну

    Дев’ять мільйонів українців опинилися за межею бідності у 2023 році через війну

    Згідно з нещодавнім звітом Світового банку, у 2023 році близько дев’яти мільйонів українців опинилися за межею бідності внаслідок війни, розв’язаної Росією.

    Загальна чисельність населення України нині оцінюється приблизно в 32 мільйони осіб.

    У документі зазначається, що з 2020 року кількість українців, які перебувають за межею бідності, зросла на 1,8 мільйона. Наразі це складає приблизно 29% населення країни.

    Скорочення робочих місць стало ключовим фактором зростання рівня бідності: понад п’ята частина українців, які працювали до війни, втратили роботу.

    У звіті наголошується, що майже чверть опитаних українців у червні 2023 року не мали достатньо коштів для купівлі продуктів харчування.

    Попри російські атаки, близько 92% лікарень в Україні продовжували працювати в 2023 році.

    “Щонайменше 89% дітей віком від 6 до 18 років відвідували школу, але в районах, де ведуться активні бойові дії, 72% цих учнів займалися онлайн,” – йдеться в звіті.

  • Хто зі “слуг народу” підтримав зрадницькі Харківські угоди 2010 року?

    Хто зі “слуг народу” підтримав зрадницькі Харківські угоди 2010 року?

    14 років тому режим Януковича вирішив продовжити російську військову присутність в Україні.

    А саме 21 квітня 2010 року у Харкові Віктор Янукович та Дмитро Медведєв підписали угоду, згідно з якою термін перебування російського Чорноморського флоту у Севастополі продовжили з 2017 до 2042 року. В угоді прописали можливість продовжити термін ще на п’ять років, якщо сторони не мають заперечень. Орендна плата за перебування флоту була встановлена ​​у розмірі 100 мільйонів доларів на рік.

    Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

    В обмін на це Росія погодилася знизити ціну на імпорт газу та вилучила з газового контракту пункт про штраф, якщо Україна закуповувала менше обумовленого обсягу палива.

    Далі у рекордні терміни – за 6 днів – нардепам запропонували ратифікувати Харківські угоди.

    27 квітня 2010 року запам’яталося тим, що Литвина прикривала парасолькою його охорона – у спікера летіли яйця та димові шашки. Крім того, під час засідання у залі сталася бійка між депутатами від Партії регіонів та “Нашої України – Народної самооборони”.

    Через майже 40 хвилин після початку засідання, попри бійки, димові шашки та блокування трибуни, Верховна рада все ж таки ратифікувала Харківські угоди – 236 голосів “за”.

    З них:

    • Партія регіонів – 160 голосів «за» зі 161 (не голосувала лише Дмитро Шенцев);

    • Комуністична партія – 27 з 27 «за»;

    • “Блок Литвина” – 20 з 20 «за»;

    • «Блок Юлії Тимошенко» – 9 з 154 «за»;

    • НУ-НС – 7 з 72 «за»;

    • позафракційні депутати – 13 із 16 «за».

    І ми вирішили перевірити як деякі з колаборантів у раді зараз почуваються, продовжуючи суспільно-політичну діяльність у наші дні і чи не гризе їх совість (звісно ні) за те, до чого призвело їхнє бажання, вислужиться перед набираючим сили рашизмом.

    1. Ігор Палиця

    Ігор Палиця

    Палицю неодноразово було обрано народним депутатом, у різні роки очолював Одеську ОДА та Волинську облраду і протягом своєї політичної кар’єри зміг стати фігурантом скандалів та кримінальних справ. На момент голосування він був членом фракції «Наша Україна — Народна самооборона», яка майже повним складом виступила проти.

    Хоч Палиця і всіляко намагається відхреститися від факту голосування, нібито голосували за нього, але ще у 2014 писали про нього зв’язках з Азаровим та регіоналами.

    А коли до Палиці ставлять питання на цю тему, то він намагається виправдатися, ніби не важливо, що він та інші депутати голосували за ратифікацію Харківських угод. Його заперечення зводиться до перекидання відповідальності на вищу владу.

    “Але щодо Криму я хотів би інше сказати. Чи призвело голосування 2010 року – продовження терміну перебування Чорноморського флоту РФ у Криму – до того, що Росія окупувала Крим? Я думаю ні. Або щось змінилося б, якби договір закінчився в 2017 році, а 2013-го відбулися події з Євросоюзом? Я був у Криму, в Севастополі, влітку 2012, спілкувався з кримчанами ! Чому так сталося? Тому що всі роки незалежності України кожна влада насамперед дивилася, хто вкрав санаторії, і намагалася їх переділити. Дивилася, яка земля вільна, і хотіла вкрасти. Ми зараз після 2014 року захищаємо кримських татар. А до окупації чомусь не думали про кримських татар? “, – сказав Ігор Палиця.

    А як поживає Палиця сьогодні?

    Нардеп від партії “За Майбутнє” майже зник з інформаційного простору з початком війни. Тільки у квітні він дав інтерв’ю телеканалу “1+1”, але потім знову зник з екранів телевізорів. З’ясувалося, що Ігор Палиця двічі виїжджав за кордон під час війни: його не було в Україні з 18 липня по 10 серпня. У цей період він, за припущенням, побував на віллі в Каннах, яка ще з 2019 року знаходиться у власності його сім’ї.

    Про це йдеться у журналістському розслідуванні “Української правди” “Батальйон ‘Монако’ 2. Українські елітні біженці на Лазурному узбережжі”.

    Розкішну віллу з басейном журналістам вдалося знайти завдяки фотографіям, опублікованим його дочкою Марією у соціальній мережі Instagram вже після повномасштабного вторгнення Росії.

    Хоча сам Палица заявляв ИА “Волинські новини”, що не збирається виїжджати з України, але судячи з того, як на тому сайті люблять висвітлювати та волонтерську діяльність нардепа та його множинні політичні висловлювання у ЗМІ – інформаційне агентство належить Палці для піару або, принаймні він добрий друг редакції.

    1. Святослав Пискун

    Святослав Михайлович Піскун – тричі Генеральний прокурор України, народний депутат від Партії Регіонів 5-го та 6-го скликань. Генерал-лейтенант податкової міліції, Державний радник юстиції 1 класу, Голова Спілки правників України, віце-президент Міжнародного фонду правників України, член Вищої ради юстиції України. Голосував, будучи депутатом від партії Регіонів.

    Хоча вже після Майдану, плакався ЗМІ, що його родину тероризував режим Януковича. Так сильно, що йому довелося купити віллу на Лазурному березі як “схорон”.

    Так само Піскун закадичний друг Столара.

    Вивчаючи його публічну активність під час війни – можна дійти неоднозначних висновків. Хоча колишній генпрокурор уже відійшов від справ.

    Ще на початку війни Піскун вирішив пропіаритися на згуртуванні українців перед загрозою рашистів – виклав фото зі зброєю до свого Фейсбуку, але отримав лише глузування.

    А вже 2023 року, коли фронт підвівся і для багатьох українців війна стала чимось далеким на сході Піскун вирішив світитися у ЗМІ. То розкаже про свою повну лояльність до нинішньої влади, хоч і не зовсім згоден, то почне звинувачувати військкомати у хабарництві(хоча свого 24-х річного сина Піскун завчасно відправив до Лондону).

    Але старі звички – прислужувати росіянам даються взнаки і ось уже патріот і кухонний “мисливець на орків” Піскун розповідає про страшні втрати у 47-й бригаді ЗСУ.

    1. Сергій Головатий

    Сергій Головатий

    Суддя Конституційного Суду України, а з 29 грудня 2020 року виконуючий обов’язки Голови Конституційного Суду України. Народний депутат України I-VI скликань, міністр юстиції України у 1995-1997 та 2005-2006 роках. Колишній член КПРС. Як не складно здогадатися – голосував за Харківські угоди від Партії регіонів.

    Не дивлячись на війну живе цілком спокійним життям, декларує земельні ділянки, нерухомість і навіть храм.

    А від перспективи бути притягнутою відповідальності за дозвіл окупантам базуватися в Криму він ухилився дуже елегантно – за принципом “не можеш перемогти – очолив”. Головатий є суддею-доповідачем у справі про Харківські угоди. Ні висвітлення цього факту у ЗМІ, ні заяви на відведення ніяк не можуть вплинути на цю ситуацію.

    А від справ щодо корупції Головатий обробляється навіть якщо покарання для нього смішно, наприклад, Голосіївський районний суд міста Києва визнав винним і голову Конституційного суду (КСУ) Сергія Головатого у скоєнні адміністративного правопорушення та зобов’язав його сплатити штраф у розмірі 1700 грн.

    Вже 1 квітня цього року Київський апеляційний суд розглянув апеляцію Головатого на рішення суду першої інстанції, який визнав його винним у корупції та засудив до штрафу.

    І… апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та ухвалив постанову про закриття справи, в тому числі через відсутність події та складу адмінправопорушення.

    За іронією Головатий є президентом підкомісії з правовладдя («верховенства права»), член Розширеного бюро Венеціанської комісії, чия місія робити висновки щодо відповідності проектів законодавчих актів європейським стандартам та цінностям.

    1. Литвин Володимир

    Литвин Володимир

    Голова Верховної Ради, той у кого летіли яйця та димові шашки під час голосування. Як і Палиця намагався виправдатися про таке рішення, але причинною була відсутність альтернатив і примус РФ.

    Люстрації його обійшли і восени 2014 року на позачергових виборах пройшов самовисуванцем до Верховної Ради. Входив до складу депутатської групи Воля народу. 20 жовтня 2017 року Володимир Литвин у залі засідань Верховної Радиоголосив про вихід із депутатської групи Воля народу.

    Брав участь у дострокових парламентських виборах 2019 року як самовисуванець у мажоритарному окрузі № 65 (Житомирська область). За підсумками голосування програв.

    Заробляв тяжкою працею депутата, наприклад Володимир Литвин задекларировував мільйонні статки як готівкою, і на рахунках у банках. За даними декларації, у 2018 році нардеп Володимир Литвин отримав заробітну плату за основним місцем роботи у розмірі 570 тис. 965 грн., а в Інституті історії України депутат заробив майже 769 тис. 615 грн. Також парламентарій отримав відшкодування видатків, пов’язаних із виконанням депутатських повноважень, на суму 512 тис. 880 грн. Крім того, Володимир Литвин за 2018 рік отримав стипендію академіка НАНУ – 61 тис. 344 грн., пенсія депутата становила 121 тис. 819 грн. Сума відсотків від вкладів становила близько 90 тис. грн., а дохід від надання майна в оренду – 1 млн. 200 тис. грн. Також народний обранець декларує відсотки за облігаціями внутрішньої державної позики на суму 442 тис. 002 грн.

    На банківських рахунках народного обранця є кошти у різній валюті, а саме 3 млн. 804 тис. 467 грн., 199 тис. дол. та 50 тис. 124 євро. Готівкою Володимир Литвин декларує 90 тис. грн та 85 000$. Також у червні 2018 року Володимир Литвин придбав 1577 облігацій АТ «УкрСиббанк» загальною вартістю 12 млн. 972 тис. 424 грн. Власниками АТ “УкрСиббанк” є закордонні компанії: BNP Paribas (Франція) належить 58,2% акцій, ЄБРР (Великобританія) – 38,8%. А вже 10 вересня 2018 року нардеп оприлюднив зміни у майновому стані: політик став власником 1646 облігацій вищезгаданого банку, вартість яких становить 1 млн 564 тис. 967 грн.

    Згідно з декларацією, Володимир Михайлович є власником квартири площею 259,8 кв.м у Києві вартістю 9 млн 435 тис. грн, крім того, нардеп орендує житловий будинок площею 550,3 кв.м та нежитлове приміщення 421,6 кв.м Конча-Заспі.

    Що стосується цінного нерухомого майна, то у власності нардепа – годинник марки «Zenit» та «Hublot geneve collection», цілісна колекція книг (4,5 тис. одиниць), 35 картин та зброя таких марок, як BD-880, Blaser та Крейгоф , вартість яких не вказана.

    Серед цінного рухомого майна депутат Верховної Ради декларує один легковий автомобіль Toyota Land Cruiser 200 (рік випуску – 2003) вартістю 864 тис. грн. Щодо нематеріальних активів, то Володимир Михайлович має авторське право на твір (№2506-2514). Дружина народного обранця – Литвин Тетяна Костянтинівна декларує дві земельні ділянки (пай – 44,5 тис. кв. м та присадибну ділянку – 5,7 тис. кв. м) у селі Ємчиха Миронівського р-ну Київської обл.

    Серед цінного рухомого майна у власності дружини Литвина є 32 ікони. У 2018 році заробітна плата Тетяни Костянтинівни за основним місцем роботи у ПАТ «Салівонківський цукровий завод» склала майже 582 тис. грн. Крім того, Тетяна Литвин отримала дохід від надання майна в оренду у сумі 25 697 грн, відсотків – 10 571 грн. Також дружина парламентаря декларує готівку у сумі 950 тис. грн.

    Так би і йшло розмірене життя Литвина поки не зявилась справа “Рюкзаків Авакова”. Коли у лютому 2015 року МВС уклало договори з компанією «Дніпровенд» про закупівлю 5 тисяч рюкзаків вартістю 14,5 млн гривень (2 898 грн за штуку) та з ФОП Плігачів про закупівлю 1 тис. рюкзаків вартістю 2,1 млн гривень (2 100 грн за штуку).

    Коли “Дніпровенд” виграла тендер у МВС, розслідування їх роботи як конвертаційного центру, яке ведеться майже рік, не завадило чиновникам направити бюджетні кошти цій фірмі. У червні 2015 року стало відомо, що рюкзаки придбали за завищеними цінами через компанії, контрольовані сім’єю Арсена Авакова.

    Восени 2017 року правоохоронці заарештували трьох осіб у цій справі: Олександра Авакова, сина міністра внутрішніх справ, Сергія Чеботаря, колишнього заступника міністра внутрішніх справ та підприємця Володимира Литвина. У липні 2018 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила справу проти Авакова та Чеботаря. Третій фігурант справи Володимир Литвин вирішив взяти на себе провину.

    1 вересня 2018 року суд затвердив угоду про визнання вини між САП та Литвином. Він повністю визнав свою провину в шахрайстві та підробці документів, викрив іншого фігуранта справи, яка вже померла, і погодився відшкодувати збитки у 4,8 мільйона гривень. Литвина засудили до 2 років умовно.

    Коли “Дніпровенд” виграла тендер у МВС, розслідування їх роботи як конвертаційного центру, яке ведеться майже рік, не завадило чиновникам направити бюджетні кошти цій фірмі. У червні 2015 року стало відомо, що рюкзаки придбали за завищеними цінами через компанії, контрольовані сім’єю Арсена Авакова.

    Восени 2017 року правоохоронці заарештували трьох осіб у цій справі: Олександра Авакова, сина міністра внутрішніх справ, Сергія Чеботаря, колишнього заступника міністра внутрішніх справ та підприємця Володимира Литвина. У липні 2018 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила справу проти Авакова та Чеботаря. Третій фігурант справи Володимир Литвин вирішив взяти на себе провину.

    1 вересня 2018 року суд затвердив угоду про визнання вини між САП та Литвином. Він повністю визнав свою провину в шахрайстві та підробці документів, викрив іншого фігуранта справи, яка вже померла, і погодився відшкодувати збитки у 4,8 мільйона гривень. Литвина засудили до 2 років умовно.

    Засвітившись у такому гучному скандалі, Литвин вирішив особливо не заявляти про себе. Все змінилося, коли почалася війна. Тоді вже Литвин записався у волонтери, сподіваючись, що передача двох муляжів автоматів виправить його держзраду.

    «Побував у Новороманівській ЗОШ. На прохання колективу передав для проведення занять із військовий вишкіл 2 одиниці навчальної зброї. Поспілкувався із вчителями», – зазначив ексспікер.

    Що ж ми маємо в результаті – зараз колишній глава партії представленої в парламенті, Голова Конституційного суду, друг Столара і колишній Генпрокурор та екс-спікер ради, за сумісництвом фігурант гучного корупційного скандалу, ні ким не притягнуті до відповідальності за державну зраду, спокійно виїжджають за кордон на відпочинок та декларують кошти, що можуть серйозно підтримувати полки ЗСУ на фронті. При цьому наші персонажі піаряться на війні “допомагаючи” людям для гарної картинки. Війні до передумов якої вони самі доклали руки, або зовсім не звертають на неї уваги. А розслідування Харківських угод начебто закинули, що є безумством з огляду на те, що привів цей акт продажу суверенітету.

  • Кошти на відновлення України наближаються до 500 млрд доларів

    Кошти на відновлення України наближаються до 500 млрд доларів

    Світовий банк, Європейська комісія та ООН переглянули прогнози стосовно загальної вартості реконструкції та відновлення України, підвищивши її до 486 млрд доларів протягом наступного десятиліття. Ця цифра перевищує попередню оцінку, що складала 411 млрд доларів.

    Згідно з останнім звітом, два роки після початку конфлікту, станом на 31 грудня 2023 року, прямі збитки сягнули майже 152 млрд доларів (порівняно з попередньою оцінкою у 138 млрд доларів). Найбільше втрати понесли житловий сектор, транспорт, торгівля та промисловість, а також сільське господарство та енергетика. Ці втрати найбільш суттєво відчутні в Донецькій, Харківській, Луганській, Запорізькій, Херсонській та Київській областях.Оцінка коштів на відновлення України зросла майже до 500 млрд доларів

    Загальні економічні втрати, пов’язані з порушенням економічних потоків та виробництва, а також додаткові витрати через війну, оцінюються в 499 млрд доларів. Серед секторів, які постраждали найбільше, варто відзначити торгівлю та промисловість (більше 173 млрд доларів або 35% загальних втрат), сільське господарство (майже 70 млрд доларів або 14%), енергетику та добувну промисловість (54 млрд доларів або 11%), транспорт (практично 41 млрд доларів або 8%) та управління вибухонебезпечними об’єктами (майже 35 млрд доларів або 7%).

    Приблизно 5% загальних втрат припадає на довкілля, основною причиною є прорив Каховської греблі та збитки екосистемних послуг. Окремо слід зазначити, що обсяг кредитів у банківському та фінансовому секторі оцінюється в 5,7 млрд доларів.Оцінка коштів на відновлення України зросла майже до 500 млрд доларів

    На кінець 2023 року оцінки потреб у відновленні та реконструкції України після вторгнення Росії складають майже 486 млрд доларів протягом наступних десяти років. Ці потреби включають найважливіші заходи для короткострокового відновлення та середньострокової реконструкції.Оцінка коштів на відновлення України зросла майже до 500 млрд доларів

    Нагадаємо, у березні 2023 року Світовий банк оцінив потреби України у відновленні внаслідок російського вторгнення у 411 млрд доларів. Ця сума зросла в порівнянні з попередньою оцінкою у 349 млрд доларів, яка була опублікована у вересні 2022 року.

    Варто відзначити, що прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що оцінка у 411 млрд доларів не враховує втрати на тимчасово окупованих територіях.

  • Кулеба: впевнений, що ЄС виділить 50 мільярдів євро Україні, незалежно від Угорщини

    Кулеба: впевнений, що ЄС виділить 50 мільярдів євро Україні, незалежно від Угорщини

    Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба висловив впевненість у тому, що Європейський Союз, незважаючи на тимчасове блокування Угорщиною, ухвалить рішення про виділення 50 мільярдів євро Україні.

    Він наголосив, що рішення про позачерговий саміт не було викликане вето Угорщини, а лише бажанням інших 26 європейських країн надати Угорщині час для узгодження позиції.

    “Вони (ЄС) не хочуть мати ситуацію, коли постійно ухвалюються рішення “мінус один”, – сказав Кулеба.

    У випадку відсутності угоди протягом місяця, гроші все одно будуть виділені, а питання залишається, чи буде здійснено це рішення всіма 27 країнами ЄС чи без Угорщини.

    Раніше голова Європейської ради Шарль Мішель після завершення переговорів лідерів ЄС 14-15 грудня заявив, що прем’єр Угорщини Віктор Орбан не дозволив ухвалити бюджетне рішення ЄС, яке включало б середньострокову програму допомоги Україні на 50 млрд євро. У зв’язку з цим лідери домовилися про позачерговий саміт, присвячений цьому питанню, який відбудеться 1 лютого.