Позначка: космічна програма

  • SpaceX запустила найпотужнішу ракету в історії: Starship V3 уже готують до польоту людей на Місяць

    SpaceX запустила найпотужнішу ракету в історії: Starship V3 уже готують до польоту людей на Місяць

    Компанія SpaceX у ніч проти 23 травня провела перший тестовий запуск ракети Starship V3 — нової версії космічного корабля, який у майбутньому має доставити астронавтів NASA на поверхню Місяця. Політ став одним із найважливіших етапів місячної програми Artemis та черговою демонстрацією амбіцій Ілона Маска щодо освоєння космосу.

    Запуск відбувся близько 01:30 за київським часом із космодрому Starbase у Техасі. Це був уже 12-й тестовий політ системи Starship, однак уперше у космос вирушила ракета третього покоління — V3. Саме на цю модифікацію SpaceX покладає найбільші надії у своїй місячній та марсіанській програмах.

    Напередодні старт довелося перенести буквально за кілька десятків секунд до запуску через технічну несправність гідравлічного штифта стартової вежі. Після додаткових перевірок SpaceX усе ж дала «зелене світло» новій спробі, і ракета успішно відірвалася від стартового майданчика.

    Під час тестового польоту Starship V3 провела в космосі приблизно годину. За цей час ракета виконала кілька ключових завдань: вивела на орбіту тестові супутники Starlink та їхні симулятори, перевірила нові системи керування польотом, а також протестувала оновлені двигуни й теплозахист. Після завершення місії корабель успішно приводнився в Індійському океані.

    У SpaceX офіційно підтвердили успішне завершення місії, назвавши запуск «важливим кроком до створення повністю багаторазової міжпланетної транспортної системи».

    Starship V3 вважається найбільш технологічно просунутою версією ракети компанії. Вона отримала вдосконалену систему двигунів Raptor нового покоління, збільшені паливні баки, оновлену систему термозахисту та нові алгоритми автономного керування під час посадки.

    Саме ця версія ракети має взяти участь у програмі Artemis IV — одній із головних місій NASA з повернення людини на Місяць. За поточними планами, у межах цієї місії астронавти повинні висадитися на поверхню супутника Землі наприкінці 2028 року.

    NASA раніше офіційно обрала Starship як місячний посадковий модуль для програми Artemis. Фактично SpaceX має створити систему, здатну доставляти екіпаж із місячної орбіти безпосередньо на поверхню Місяця та назад.

    Водночас амбіції Ілона Маска виходять далеко за межі лише місячних польотів. Бізнесмен неодноразово заявляв, що головною стратегічною метою Starship залишається колонізація Марса та створення «самодостатнього міста» за межами Землі.

    Останніми місяцями Маск також активно просуває ідею будівництва постійної інфраструктури на Місяці. За його словами, SpaceX може створити перше автономне поселення на супутнику Землі менш ніж за десять років. Для цього компанія розраховує використовувати багаторазові Starship як транспортну основу майбутньої місячної логістики.

    Крім космічних польотів, SpaceX паралельно розвиває власну екосистему супутникового інтернету Starlink. Саме тестові супутники Starlink стали одним із корисних навантажень під час нинішнього запуску. Компанія продовжує масштабувати глобальне покриття інтернетом і вже має тисячі супутників на орбіті.

    Аналітики вважають, що SpaceX зараз переживає один із найуспішніших періодів у своїй історії. За оцінками KeyBanc, виручка компанії у 2025 році могла сягнути приблизно $21 млрд, а загальна оцінка бізнесу наближається до $800 млрд.

    На цьому тлі дедалі активніше обговорюється можливе IPO SpaceX. Американські медіа та фінансові аналітики припускають, що потенційний вихід компанії на біржу Nasdaq може стати найбільшим IPO в історії світового ринку капіталу — навіть масштабнішим за розміщення Saudi Aramco у 2019 році.

    Financial Times раніше писала, що одночасний вихід на біржу таких компаній, як SpaceX, OpenAI та Anthropic, може спровокувати рекордний перерозподіл капіталу на Волл-стріт. Інвестори дедалі більше роблять ставку на компанії, які визначатимуть майбутнє космосу та штучного інтелекту.

    Поточний запуск Starship V3 також став важливим сигналом для глобальної космічної гонки. США, Китай та приватні компанії зараз активно конкурують за лідерство у місячних програмах, космічній логістиці та майбутніх міжпланетних місіях.

    Китай уже реалізує власну програму створення місячної бази, а NASA після кількох років затримок намагається прискорити підготовку до місій Artemis. У цій гонці саме SpaceX сьогодні виглядає одним із головних фаворитів завдяки ставці на багаторазові ракети та швидке тестування технологій.

    І хоча попередні випробування Starship неодноразово завершувалися вибухами та аваріями, нинішній політ V3 показав: SpaceX поступово наближається до створення системи, яка може радикально змінити не лише космічну галузь, а й сам підхід людства до освоєння Місяця та Марса.

  • Україна вивела на орбіту перші власні супутники

    Україна вивела на орбіту перші власні супутники

    Україна розпочала практичне розгортання власної супутникової мережі та вже має на орбіті два перші супутники. Це стало одним із найамбітніших технологічних і оборонних проєктів країни за час повномасштабної війни. Про це в інтерв’ю Financial Times повідомив співзасновник та головний конструктор української компанії Fire Point Денис Штіліерман.

    За його словами, Україна планує суттєво розширити власне супутникове угруповання вже найближчими роками. До 2027 року розробники мають намір вивести на орбіту ще десятки супутників, які використовуватимуться для зв’язку, збору розвідувальної інформації, навігації, координації дронів та забезпечення роботи військової інфраструктури.

    У Financial Times зазначають, що українська космічна програма значно активізувалася після серії політичних та військових подій, які продемонстрували критичну залежність Києва від західної технологічної підтримки. Одним із ключових моментів став конфлікт у Білому домі між президентом США Дональдом Трампом та президентом України Володимиром Зеленським, після якого Вашингтон тимчасово призупинив передачу розвідувальних даних Україні.

    За інформацією видання, це стало серйозним сигналом для української влади та оборонного сектору, оскільки продемонструвало, наскільки сильно сучасна війна залежить від доступу до супутникової розвідки, цифрових каналів зв’язку та західних технологічних систем.

    Ще одним фактором, який прискорив створення власної супутникової інфраструктури, стала ситуація із системою Starlink компанії SpaceX. Хоча Starlink став критично важливим елементом української системи зв’язку під час війни, українські розробники та військові дійшли висновку, що повна залежність від приватної іноземної інфраструктури створює серйозні ризики для національної безпеки.

    За словами Штіліермана, російські війська навчилися використовувати мережу Starlink для навігації власних безпілотників та координації атак по українських цілях. Це, як зазначається, змусило українську сторону активніше шукати альтернативні технологічні рішення та інвестувати у створення власних космічних систем.

    Розробники вважають, що власне супутникове угруповання дозволить Україні значно підвищити незалежність у сфері безпеки та зменшити вразливість до політичних рішень союзників або обмежень з боку приватних корпорацій.

    Штіліерман також повідомив, що європейські уряди та оборонні компанії вже активно цікавляться українськими технологіями. За його словами, партнери в Європі розглядають можливість закупівлі або спільного виробництва українських дронів, ракет та інших оборонних систем, які виявилися значно дешевшими за багато західних аналогів, але водночас продемонстрували ефективність у реальних бойових умовах.

    “Ідея, що лежить в основі нашої зброї, полягає в тому, що ми продаємо не лише зброю і не лише безпеку, а й незалежність у сфері безпеки”, — заявив він.

    На тлі розвитку приватних космічних і військових проєктів Україна також активізує державну політику у сфері космосу. У березні під час міжнародного форуму Space For Ukraine заступниця міністра оборони України з питань цифровізації Катерина Черногоренко повідомила про створення в Міністерстві оборони нового Управління космічної політики.

    За її словами, ця структура має стати центром координації всіх космічних програм для потреб Сил оборони України. Міноборони прагне перетворитися на головного державного замовника супутникової техніки, програмного забезпечення, систем космічного моніторингу та технологій зв’язку.

    Управління працюватиме одразу за кількома напрямками. Перший — створення законодавчої та нормативної бази для розвитку військових космічних можливостей України. Другий — технологічна експертиза та співпраця з українськими й міжнародними розробниками, науковими центрами та оборонними компаніями. Третій — формування партнерств із міжнародними урядами та приватними структурами для укладення контрактів на постачання супутникових технологій, даних та обладнання.

    Черногоренко також раніше заявляла, що у перспективі в Україні може з’явитися окремий напрям або навіть новий вид військ, пов’язаний із космічними технологіями, супутниковими системами та цифровою обороною.

    Експерти наголошують, що сучасна війна дедалі більше переходить у сферу високих технологій, а супутники стають критично важливими для розвідки, наведення озброєння, роботи дронів, зв’язку та координації військових операцій. Саме тому створення власної супутникової інфраструктури розглядається не лише як технологічний прорив, а і як елемент стратегічної незалежності України у сфері безпеки.

    На думку аналітиків, якщо Україні вдасться реалізувати плани зі створення повноцінного супутникового угруповання, це може суттєво змінити її оборонні можливості та зробити країну одним із нових технологічних центрів військових інновацій у Європі.