Daypolitico

Позначка: Костянтин Жеваго

  • Ferrexpo повернулася до роботи після залучення $100 млн: акції компанії підскочили майже на третину

    Ferrexpo повернулася до роботи після залучення $100 млн: акції компанії підскочили майже на третину

    Гірничорудна компанія Ferrexpo, ключові виробничі активи якої розташовані в Україні, відновила виробництво після залучення близько $100 млн нового капіталу. Підприємства вдалося запустити протягом вихідних, а робота наразі відновлена на одній лінії з виробництва залізорудних окатишів.

    Про це компанія офіційно повідомила 7 вересня. Ferrexpo зазначила, що отримане фінансування дозволило швидко мобілізувати операційні ресурси та повернути виробництво до роботи. Через високі ризики для судноплавства в Чорному морі компанія поки планує робити акцент на поставках продукції європейським клієнтам.

    Новина одразу позитивно вплинула на котирування Ferrexpo у Лондоні. На початку торгів акції компанії зросли приблизно на третину порівняно з попереднім орієнтиром. Дані ринку вранці 7 вересня показували котирування близько 38 пенсів за акцію, що відповідало зростанню більш ніж на 30% у моменті.

    Таким чином інвестори фактично відіграли відразу дві новини: повернення Ferrexpo до виробництва та завершення масштабної докапіталізації, яка знизила ризики дефіциту обігових коштів.

    Виробництво запустили за вихідні

    Ferrexpo повідомила, що після оголошення результатів залучення капіталу 4 вересня оперативно організувала відновлення роботи українських підприємств.

    Наразі запущена одна лінія з виробництва окатишів.

    Тимчасовий виконавчий голова Ferrexpo Лучіо Дженовезе подякував працівникам компанії за те, що їм вдалося повернути підприємство до роботи за дуже короткий термін.

    При цьому компанія поки не заявляє про повернення на повну потужність. Йдеться саме про обмежений рестарт, який має дати змогу знову генерувати продукцію та виручку, не створюючи надмірного навантаження на ліквідність.

    Це важливо, оскільки ще на початку серпня Ferrexpo була змушена зупинити виробництво на тлі проблем із логістикою, атак на портову інфраструктуру та потреби економити оборотний капітал.

    Чому компанії знадобилися $100 млн

    Залучення капіталу стало критично важливим для фінансової стабільності Ferrexpo.

    Компанія розмістила загалом 448 848 484 нові акції за ціною 16,5 пенса за акцію, отримавши валовими близько $100 млн.

    Ціна розміщення була на 42,3% нижчою за котирування 28,6 пенса на 30 квітня 2026 року — останній торговий день перед тим, як торги акціями Ferrexpo були призупинені. Нові акції відповідають приблизно 73,1% від кількості акцій, які перебували в обігу до докапіталізації.

    Саме такий великий дисконт став платою за необхідність швидко залучити значний капітал у складних умовах.

    Ferrexpo раніше прямо пояснювала, що кошти потрібні для посилення оборотного капіталу, підтримки поточної діяльності та відновлення виробництва в Україні. За оцінкою компанії, нове фінансування має покрити її найближчі та короткострокові операційні потреби навіть за умови роботи на знижених потужностях.

    Половину грошей дав Андрій Веревський

    Однією з найпомітніших частин угоди стало входження до капіталу Ferrexpo українського бізнесмена Андрія Веревського, засновника та голови ради директорів Kernel.

    Веревський виступив cornerstone-інвестором і зобов’язався вкласти $50 млн.

    За умовами розміщення він отримує близько 224,4 млн нових акцій, що після завершення операції має забезпечити йому приблизно 21,4% Ferrexpo. До цього Веревський акціями компанії не володів.

    Його поява серед найбільших акціонерів суттєво змінює баланс сил у Ferrexpo.

    До докапіталізації найбільшим акціонером компанії залишалася Fevamotinico, пов’язана з родиною Костянтина Жеваго. Вона також взяла участь у новому розміщенні, підписавшись на приблизно 179,5 млн акцій.

    За розрахунками після угоди частка структури Жеваго має скоротитися приблизно до 45%, тоді як Веревський стає другим за величиною акціонером.

    Для Ferrexpo це не просто інвестиція, а фінансове «перезавантаження»

    Залучені гроші компанія планує використати не лише для самого запуску виробництва.

    У документах до розміщення Ferrexpo вказувала, що кошти мають зміцнити баланс, відновити частину раніше відкладених капітальних витрат, підтримати робочі місця та створити можливість поступово збільшувати виробництво, якщо операційна ситуація дозволятиме.

    Це особливо важливо з огляду на стан ліквідності компанії.

    Наприкінці серпня Ferrexpo мала близько $26,4 млн грошових коштів, а чиста грошова позиція після вирахування орендних зобов’язань становила лише близько $17,8 млн.

    Для великого промислового бізнесу з високими витратами на електроенергію, логістику, персонал і підтримання виробничих потужностей це було дуже обмеженим запасом.

    Саме тому додаткові $100 млн фактично дали компанії фінансовий буфер, якого вона не мала протягом останніх місяців.

    Чому Ferrexpo зупинилася

    Проблеми компанії накопичувалися поступово.

    Ще у 2025 році Ferrexpo зіткнулася з нестачею оборотного капіталу через затримки з поверненням ПДВ в Україні. Через це компанія спочатку скоротила завантаження ліній виробництва окатишів із приблизно 50% до 25%.

    Наприкінці 2025 року ситуацію погіршили російські удари по енергетичній та транспортній інфраструктурі, перебої з електроенергією та проблеми з експортними маршрутами. У певні періоди виробництво доводилося повністю зупиняти.

    Навесні 2026 року компанії вже вдавалося частково відновлювати виробництво на одній лінії після покращення енергопостачання та використовувати залізницю для експорту до Центральної та Східної Європи.

    Однак влітку новою проблемою стали атаки на портову та морську інфраструктуру.

    Через це Ferrexpo знову призупинила виробництво на початку серпня, щоб не витрачати обігові кошти на продукцію, яку складно або ризиковано експортувати.

    Тепер ставка — на Європу

    Після нового запуску Ferrexpo прямо заявила, що через атаки на порти та судна в Чорному морі концентруватиметься на європейських покупцях.

    Це означає більшу залежність від залізничних маршрутів і сухопутної логістики.

    Такий експорт зазвичай є дорожчим і менш масштабованим, ніж морські перевезення, однак у нинішніх умовах він дає компанії можливість продовжувати продавати продукцію навіть за нестабільної роботи портів.

    Для Ferrexpo європейський напрямок не є новим: компанія вже використовувала залізницю для доставки продукції до клієнтів у Центральній і Східній Європі в попередні періоди логістичних обмежень.

    Що означає стрибок акцій

    Різке подорожчання паперів Ferrexpo після поновлення торгів показує, наскільки песимістично інвестори раніше оцінювали перспективи компанії.

    Перед залученням $100 млн існували серйозні побоювання щодо того, чи вистачить Ferrexpo ліквідності для продовження діяльності.

    Тепер ринок отримав одразу кілька позитивних сигналів: компанія знайшла великих інвесторів, залучила необхідний капітал, оперативно відновила виробництво і визначила альтернативний напрямок експорту.

    Втім, ризики нікуди не зникли.

    Ferrexpo залишається залежною від ситуації в Україні, стану енергосистеми, роботи транспортної інфраструктури та доступності експортних маршрутів. Компанія також поки працює лише на одній виробничій лінії, тому нинішній запуск ще не означає повернення до довоєнних або навіть максимальних доступних потужностей.

    Додатковим фактором є суттєве розмивання часток старих акціонерів через масштабну емісію нових паперів.

    Однак у короткостроковій перспективі інвестори сприйняли докапіталізацію саме як сценарій порятунку та стабілізації бізнесу — що й пояснює різке зростання вартості акцій після відновлення роботи.

  • Загроза банкрутства Ferrexpo: компанія опинилася на межі дефолту через тиск влади та війну — FT

    Загроза банкрутства Ferrexpo: компанія опинилася на межі дефолту через тиск влади та війну — FT

    Гірничодобувна група Ferrexpo, один із найбільших у світі виробників залізорудних окатків, опинилася перед загрозою банкрутства через брак ліквідності, затримку повернення $90 млн ПДВ українським урядом та юридичний конфлікт навколо її найбільшого акціонера Костянтина Жеваго. Про це повідомляє видання Financial Times.

    Ключові факти та причини кризи

    • Критичний дефіцит коштів: Компанії необхідно залучити щонайменше $100 млн додаткового капіталу до середини вересня 2026 року, аби уникнути повного вичерпання резервів. На кінець червня її доступний залишок становив лише $27 млн.
    • Затримка з поверненням ПДВ: Українська держава утримує $90 млн у вигляді відшкодування ПДВ, що суттєво поглиблює дефіцит обігових коштів підприємства.
    • Зупинка видобутку: На початку серпня Ferrexpo призупинила видобуток через безпекові ризики після того, як російські безпілотники атакували партію вантажу компанії в Чорному морі. Наразі реалізація відбувається виключно зі складських запасів.
    • Конфлікт навколо Жеваго: Керівництво компанії стверджує, що бізнес опинився втягнутим у суперечку між державою та співзасновником Костянтином Жеваго, проти якого застосовано санкції та порушено кримінальні провадження.
    • Ризик судового розбору: У разі невдачі з залученням фінансування Ferrexpo не виключає подачі заяви про банкрутство.

    З заяви тимчасово виконуючого обов’язки голови ради директорів Ferrexpo Лучіо Дженовезе:

    «Ми вважаємо, що компанія Ferrexpo несправедливо виявилася втягнутою в суперечку між Україною та нашим найбільшим акціонером. Ми продовжуємо вести переговори з владою для розв’язання ситуації».

     

  • Верховний Суд відмовився скасовувати санкції проти Петра Порошенка

    Верховний Суд відмовився скасовувати санкції проти Петра Порошенка

    Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовився задовольнити позов п’ятого президента України, народного депутата та лідера партії «Європейська солідарність» Петра Порошенка щодо скасування персональних санкцій, запроваджених проти нього рішенням Ради національної безпеки і оборони, введеним у дію указом президента Володимира Зеленського. Таким чином, суд визнав чинним президентський указ у частині застосування обмежувальних заходів до політика, а санкції залишилися в силі.

    Відповідне рішення ухвалив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду після тривалого розгляду справи.

    Рішення у судовому засіданні оголосила головуюча суддя Олеся Радишевська.

    Під час проголошення вердикту суд постановив відмовити у задоволенні адміністративного позову Петра Порошенка до президента України Володимира Зеленського, Ради національної безпеки і оборони України, Кабінету Міністрів України та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.

    Позивач просив суд визнати протиправним та скасувати президентський указ у частині, що стосується застосування до нього персональних санкцій.

    «У задоволенні адміністративного позову Порошенка Петра Олексійовича до президента України Зеленського Володимира Олександровича… РНБО, Кабінету Міністрів України, Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України про визнання протиправним і скасування указу у частині – відмовити», – зачитала рішення головуюча суддя.

    Судовий процес тривав близько півтора року. За цей час суд вивчив матеріали справи, заслухав позиції сторін, дослідив аргументи позивача та представників органів державної влади, після чого ухвалив остаточне рішення.

    Повний текст судового рішення має бути оприлюднений протягом п’яти днів. Саме після його публікації стане відома детальна правова аргументація Верховного Суду щодо причин відмови у задоволенні позову.

    Водночас вже відомо, що рішення було ухвалене із двома окремими думками суддів. Це означає, що окремі члени колегії не повністю погодилися із загальною правовою позицією суду або мали власне бачення окремих аспектів справи. Зміст цих окремих думок також буде оприлюднений разом із повним текстом рішення.

    Одразу після завершення судового засідання представники сторони захисту заявили, що не погоджуються із вердиктом і мають намір продовжити юридичну боротьбу.

    Адвокат Петра Порошенка Ілля Новіков повідомив журналістам, що рішення Верховного Суду буде оскаржене.

    «Це рішення буде оскаржене. Його незаконність не викликає жодних сумнівів», – заявив він.

    Окрім критики самого рішення суду, адвокат зробив ще одну резонансну заяву. За його словами, сторона захисту має інформацію про можливий тиск на суддів під час розгляду цієї справи.

    Новіков стверджує, що окремі особи нібито намагалися контактувати із суддями, які розглядали позов.

    «Певні люди пробують увійти в контакт із суддями. Зараз настав час назвати цих людей. За нашою інформацією, це працівники СБУ Едуард Рудюк і Володимир Солончук. Ми будемо звертатися до їхнього керівництва, до пана Поклада, який фактично керує СБУ наразі, з вимогою перевірити діяльність цих людей», – заявив адвокат.

    На момент публікації матеріалу Служба безпеки України офіційно не коментувала ці заяви, а підтвердження або спростування наведених адвокатом тверджень не оприлюднювалися.

    Санкції щодо Петра Порошенка були введені 13 лютого 2025 року після того, як президент України Володимир Зеленський своїм указом увів у дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони.

    Тоді до санкційного списку потрапили одразу кілька відомих українських політиків та бізнесменів.

    Окрім Петра Порошенка, персональні обмежувальні заходи були застосовані до бізнесмена Ігоря Коломойського, мільярдера Костянтина Жеваго, колишнього співвласника «ПриватБанку» Геннадія Боголюбова та колишнього народного депутата від забороненої партії ОПЗЖ Віктора Медведчука, якого українські правоохоронні органи обвинувачують у державній зраді.

    Запровадження санкцій проти п’ятого президента України одразу викликало значний політичний резонанс. Представники партії «Європейська солідарність» неодноразово заявляли, що рішення має політичний характер і є інструментом тиску на опозицію.

    Натомість представники української влади наголошували, що санкції ухвалювалися виключно в межах повноважень РНБО та президента України з міркувань національної безпеки, а не з політичних мотивів.

    Юридичне оскарження президентського указу стало одним із найбільш резонансних судових процесів останніх років, оскільки фактично вперше Верховний Суд розглядав питання законності санкцій, запроваджених щодо колишнього глави держави.

    Під час розгляду справи сторона захисту наполягала, що рішення РНБО та відповідний президентський указ не мали належного правового обґрунтування і порушували права Петра Порошенка.

    Натомість представники державних органів відстоювали позицію про законність застосованих санкцій та відповідність процедури їхнього ухвалення вимогам українського законодавства.

    Після оголошення рішення Верховного Суду адвокати Петра Порошенка заявили, що продовжать використовувати всі передбачені законом механізми для його перегляду. Остаточну стратегію подальших юридичних дій сторона захисту планує визначити після оприлюднення повного тексту судового рішення, в якому буде викладено детальне мотивування вердикту та правові висновки суддів.

    Таким чином, на цьому етапі санкції, запроваджені проти Петра Порошенка рішенням РНБО та указом президента Володимира Зеленського, залишаються чинними, однак юридичне протистояння навколо цієї справи, ймовірно, триватиме й надалі, оскільки сторона захисту вже офіційно заявила про намір домагатися перегляду ухваленого рішення

  • ВРП відсторонила трьох суддів Верховного суду у справі про корупцію Князєва

    ВРП відсторонила трьох суддів Верховного суду у справі про корупцію Князєва

    Вища рада правосуддя тимчасово відсторонила від здійснення правосуддя трьох суддів Верховного суду України, яких підозрюють у причетності до масштабної корупційної схеми, пов’язаної з колишнім головою Верховного суду Всеволодом Князєвим та бізнесменом Костянтином Жеваго. Відповідне рішення було ухвалене 29 травня після розгляду клопотань керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Про це повідомили у Вищій раді правосуддя, НАБУ та САП.

    Йдеться про суддів Ірину Григор’єву, Ігоря Желєзного та Жанну Єленіну. За рішенням ВРП, їх відсторонено від здійснення правосуддя до 19 липня 2026 року у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності. Раніше Вищий антикорупційний суд уже обрав їм запобіжні заходи у вигляді застав.

    У Вищій раді правосуддя пояснили, що під час ухвалення рішення враховували як принципи незалежності та недоторканності суддів, так і ризики, озвучені слідством. У ВРП наголосили, що клопотання САП були частково задоволені саме через обґрунтованість підозр і необхідність забезпечення належного перебігу досудового розслідування.

    У заяві ВРП зазначається, що ризики, наведені стороною обвинувачення, є співмірними із наслідками тимчасового відсторонення суддів, а також враховано строки слідства та характер кримінального провадження. У Раді підкреслили, що рішення ухвалювалося з урахуванням балансу між гарантіями суддівської незалежності та суспільним інтересом у справі, яка стосується корупції на найвищому рівні судової системи.

    Ця справа є продовженням одного з найгучніших антикорупційних розслідувань в історії незалежної України — справи колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва, якого у 2023 році викрили на отриманні багатомільйонного хабаря. Тоді детективи НАБУ та прокурори САП заявили про існування організованої схеми впливу на судові рішення у Верховному суді в інтересах великого бізнесу.

    За версією слідства, неправомірна вигода надавалася за ухвалення рішення у справі, пов’язаній із активами Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. Слідчі вважають, що хабар передавався в інтересах бізнесмена Костянтина Жеваго — власника групи “Фінанси і кредит”. Йдеться про один із найбільших корпоративних спорів, який розглядався у Верховному суді.

    Після затримання Всеволода Князєва справа спричинила масштабний резонанс як в Україні, так і серед міжнародних партнерів. Викриття голови Верховного суду стало безпрецедентним випадком для української судової системи, адже йшлося про найвищу судову інстанцію держави. Тоді правоохоронці оприлюднили кадри з грошима, вилученими під час слідчих дій, а сам Князєв був усунений із посади голови Верховного суду.

    Надалі НАБУ та САП почали поступово розширювати коло підозрюваних у справі, перевіряючи можливу причетність інших представників суддівського корпусу. Останнім етапом стало оголошення підозр трьом чинним суддям Верховного суду та одному судді у відставці.

    Слідство вважає, що окремі представники судової системи могли бути залучені до схеми ухвалення рішень в обмін на неправомірну вигоду. Правоохоронці наголошують, що розслідування триває, а остаточні висновки щодо ролі кожного з фігурантів мають бути зроблені після завершення всіх процесуальних дій та розгляду справи у суді.

    Сам Костянтин Жеваго раніше неодноразово заперечував свою причетність до будь-яких корупційних домовленостей або спроб впливу на судову систему. Бізнесмен заявляв, що не організовував передачу хабарів і не мав стосунку до дій посадовців Верховного суду.

    Водночас справа Князєва та пов’язані з нею нові підозри залишаються одним із головних тестів для української антикорупційної системи. Західні партнери України неодноразово наголошували, що реальна боротьба з корупцією та очищення судової влади є ключовими умовами для подальшої інтеграції України до Європейського Союзу та збереження міжнародної підтримки.

    Експерти також зазначають, що розвиток цієї справи може суттєво вплинути на довіру суспільства до судової системи. Скандал навколо Верховного суду вже став одним із найболючіших ударів по репутації судової гілки влади за останні роки, оскільки корупційні підозри пролунали щодо представників найвищої інстанції, яка повинна бути символом законності та справедливості в державі.

  • Олігарху Жеваго вручили підозру у Франції у справі про фінансові махінації

    Олігарху Жеваго вручили підозру у Франції у справі про фінансові махінації

    Екснардеп і бенефіціар банку «Фінанси та Кредит» Костянтин Жеваго отримав підозру у Франції у справі про виведення понад пів мільярда гривень. Після цього його допитали в Парижі.

    19 березня Костянтину Жеваго офіційно вручили підозру у межах кримінального провадження, яке стосується діяльності банку «Фінанси та Кредит». За версією слідства, йдеться про організовану схему виведення коштів із фінансової установи.

    Йому інкримінують одразу кілька тяжких статей: керівництво злочинною організацією, розтрату майна та легалізацію незаконно отриманих доходів. Сума, яка фігурує у справі, перевищує 500 мільйонів гривень.

    Після вручення підозри Жеваго був допитаний у Парижі. Сам факт процесуальних дій на території Франції свідчить про міжнародний характер розслідування, яке триває вже кілька років.

    Це не перший епізод, у якому фігурує бізнесмен. Раніше українські правоохоронці вже підозрювали його у причетності до масштабних фінансових операцій через банк «Фінанси та Кредит». За даними слідства, у попередні роки могли бути реалізовані схеми із видачею проблемних кредитів і подальшим виведенням коштів через підконтрольні структури.

    У 2022 році Жеваго був затриманий у Франції за запитом українських правоохоронців, однак французькі суди згодом відмовили у його екстрадиції.

    Попри це, слідчі дії щодо нього тривають, а нова підозра стосується окремого епізоду, пов’язаного з виведенням коштів банку. Українські правоохоронні органи вважають, що схема могла діяти ще у 2000-х роках через підконтрольні компанії та офшорні структури.

    Сам Жеваго раніше заперечував усі обвинувачення і називав їх політично мотивованими.

    Наразі невідомо, які подальші процесуальні кроки будуть застосовані до бізнесмена, однак справа має всі ознаки масштабного фінансового розслідування з міжнародною складовою.

  • Частина працівників телеканалу «Еспресо» не отримує зарплату вже кілька місяців

    Частина працівників телеканалу «Еспресо» не отримує зарплату вже кілька місяців

    Народний депутат Микола Княжицький, за інформацією джерел, уже понад вісім місяців має заборгованість із виплат заробітної плати перед частиною співробітників телеканалу «Еспресо», який пов’язують із ним та бізнесменом Костянтином Жеваго.

    За словами співрозмовників, частину виплат здійснюють лише тим працівникам, без яких телеканал не може продовжувати роботу. При цьому, як стверджують джерела, деякі виплати здійснюються через інший медійний проєкт — телеканал SLAWA TV.

    SLAWA TV, за інформацією співрозмовників, фінансується за підтримки польських урядових структур. Джерела також стверджують, що Микола Княжицький активно займався просуванням цього медійного проєкту через власні контакти у Польщі та бере участь у редакційній роботі каналу.

    Керівницею SLAWA TV називають Марію Гурську, яка раніше працювала помічницею Миколи Княжицького. За словами співробітників телеканалу «Еспресо», частина працівників, які мають заборгованість із зарплат на одному каналі, нібито отримують виплати за рахунок роботи на іншому медійному проєкті.

    За словами джерел, деякі працівники можуть одночасно фігурувати в кадрових списках обох телеканалів. Таким чином, як стверджують співрозмовники, виплати здійснюються через інший медійний майданчик.

    Водночас джерела, близькі до бізнесмена Костянтина Жеваго, заявляють, що навіть попри запроваджені санкції існує механізм фінансування телеканалу «Еспресо». Однак, за їхніми словами, частина цих коштів нібито не доходить до більшості співробітників.

    Джерела також стверджують, що виплати продовжують отримувати окремі наближені або найбільш відомі журналісти телеканалу.

    Зокрема, за інформацією співрозмовників, журналіст Віталій Портников під час складної енергетичної ситуації взимку перебував за кордоном. За словами джерел, поїздка була організована за сприяння польських партнерів і пов’язаних медійних проєктів.

    Також співрозмовники стверджують, що частина людей із близького оточення Княжицького працює на телеканалі SLAWA TV. Серед них називають Олену Міщенко, яка, за словами джерел, раніше була пов’язана з родиною політика та нині проживає у Польщі.

  • Новий етап конфлікту навколо активів Костянтина Жеваго

    Новий етап конфлікту навколо активів Костянтина Жеваго

    Навколо спроби банкрутства одного з найбільших промислових активів Костянтина Жеваго розгорнувся новий корпоративний конфлікт. Ініціатором процедури щодо ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» стала компанія ТОВ «Максі Капітал Груп», яка заявила вимоги на 4,7 млрд грн. Саме ця структура розпочала судовий процес про банкрутство підприємства.

    За даними публічних реєстрів, 25% акцій ТОВ «Максі Капітал Груп» пов’язані з Леонідом Крючковим. Він раніше працював у політичному середовищі, був помічником Вадима Столара, обирався до Київради від ВО «Батьківщина» та балотувався до парламенту від партії ОПЗЖ. Крім того, він є братом Дмитра Крючкова, якого ВАКС засудив до тривалого строку ув’язнення у справі про розкрадання коштів енергетичних компаній.

    Інші частки в компанії, що ініціювала банкрутство, належать юристам і адвокатам. За наявною інформацією, для запуску процедури було використано викуп у ФГВФО пулу прав вимог до підприємств, пов’язаних із бізнес-структурами Жеваго. Саме цей механізм став юридичною основою для подання заяви про банкрутство.

    Паралельно в публічному просторі згадується й інша хвиля процедур щодо активів Жеваго. Йдеться про фармацевтичну корпорацію «Артеріум», до якої входять заводи «Київмедпрепарат» і «Галичфарм». Компанія, пов’язана з тими ж бенефіціарами, викупила борги через ФГВФО та ініціювала окрему процедуру банкрутства із заявленими вимогами на мільярди гривень.

    Ситуація демонструє ширший тренд використання механізмів викупу боргів у державних фінансових інституцій з подальшим ініціюванням процедур неплатоспроможності. Це створює юридичний тиск на великі промислові та фармацевтичні активи й може мати наслідки для виробничих ланцюгів, працівників і кредиторів.

    Подальший розвиток подій залежатиме від рішень суду та позицій сторін у процесі. Конфлікт навколо активів Костянтина Жеваго набуває системного характеру та виходить за межі одного підприємства.

  • Прокуратура добилася дозволу на розслідування у справі Жеваго — ВАКС задовольнив скаргу

    Прокуратура добилася дозволу на розслідування у справі Жеваго — ВАКС задовольнив скаргу

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду 15 жовтня задовольнила апеляційну скаргу сторони обвинувачення і надала дозвіл на проведення спеціального досудового розслідування проти бізнесмена Костянтина Жеваго. Рішення дозволяє слідству продовжити збір доказів та підготовку матеріалів до суду за відсутності підозрюваного в Україні.

    Жеваго інкримінують передачу неправомірної вигоди службовим особам за ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України — статтею, за якою передбачено покарання від 5 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. За версією слідства, хабар стосувався колишнього голови Верховного Суду та окремих суддів.

    У липні 2024 року Вищий антикорупційний суд уже заочно заарештував Жеваго та наклав арешт на частину його майна, зокрема на гелікоптер, а також розпочав розгляд інших кримінальних проваджень, пов’язаних із бізнесменом. Слідство підозрює його також у причетності до масштабної фармацевтичної схеми, яка нібито передбачала організацію виробництва і збуту українських препаратів на території Російської Федерації.

    Оскільки Костянтин Жеваго тривалий час перебуває за кордоном, звичайне досудове розслідування у його присутності провести неможливо; тому прокуратура клопотала про спеціальну процедуру розслідування in absentia. Рішення Апеляційної палати ВАКС відкриває слідчим можливість працювати з матеріалами, викликати свідків, призначати експертизи та готувати справу до подальшого судового розгляду.

    Ухвала Апеляційної палати не означає вироку — слідство має завершити всі необхідні процесуальні дії, після чого матеріали справи будуть передані до суду для розгляду по суті.

  • Блокування активів не зупинило: олігарх Жеваго намагався легалізувати майно через аукціон

    Блокування активів не зупинило: олігарх Жеваго намагався легалізувати майно через аукціон

    Бюро економічної безпеки відкрило кримінальне провадження щодо ймовірного відмивання коштів олігархом Костянтином Жеваго під час придбання готельного комплексу у Києві на вулиці Мазепи, 11. Сума угоди — 292 мільйони гривень.

    Справу було выдкрито за ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України — легалізація (відмивання) коштів, одержаних злочинним шляхом, в особливо великому розмірі.

    Початком розслідування став запит Держфінмоніторингу після того, як «ПриватБанк» повідомив про підозрілу транзакцію — 292 млн грн від ТОВ «Тіквел Компані» на рахунок приватного виконавця з приміткою: «кошти за придбання на СЕТАМ».

    У банку запідозрили, що операція може бути спробою обійти санкції, які РНБО запровадила щодо Костянтина Жеваго 12 лютого 2025 року. Йшлося про підозру у збереженні контролю над об’єктом, який ще у 2017 році придбала пов’язана з ним фірма — ТОВ «3В Ріелті» — на торгах Фонду гарантування вкладів.

    Після того, як у 2021 році «3В Ріелті» потрапило під процедуру банкрутства, ДП «СЕТАМ» знову виставило будівлю готелю на торги. Компанія «Фінансова компанія «Фінтакт», яку також пов’язують із Жеваго, програла торги, але оскаржувала результат, поки не стала переможцем через відмову іншого учасника.

    Попри це, у 2023 році «Фінтакт» так і не викупила будівлю, а тим часом у справі про розтрату майна банку «Фінанси та Кредит» на активи, пов’язані з Жеваго, було накладено арешт, у тому числі на сам будинок і статутний капітал «Фінтакту».

    У лютому 2025 року, після санкцій, «СЕТАМ» визнало новим переможцем торгів ТОВ «Тіквел Компані», зареєстроване у 2021 році — всього за тиждень до торгів. До 26 березня 2025 року власником компанії був депутат Київської облради від «ЄС» Леонід Глиняний, якого пов’язують із Жеваго через Білоцерківську ТЕЦ.

    Після зміни власника бенефіціаром став Ярослав Вербовський. За даними банку «Південний», фінансування операції відбувалося за рахунок:

    • 111 млн грн від ЗНКІФ «Каскад-Інвест»;

    • 184 млн грн у вигляді поворотної фіндопомоги від Вербовського.

    Втім, аналіз грошових операцій Вербовського виявив різке перевищення обсягів готівкових транзакцій над його задекларованими доходами. Лише за 2020–2025 роки він зняв понад 130 млн грн, джерела яких не підтверджені.

    Суд вже наклав арешт на 292 млн грн, призначених для угоди. Слідчі вважають, що Жеваго міг використати підконтрольні структури, аби формально зберегти актив у своїй сфері впливу, попри санкції РНБО.

    Мета операції — легалізувати активи невідомого походження через штучну участь пов’язаних компаній у торгах, вважають у БЕБ. Таким чином, під виглядом відкритого аукціону відбувалася спроба залишити елітну київську нерухомість під контролем олігарха.

  • Депутат облради Леонід Глиняний фігурує у справі про розкрадання в Міноборони

    Депутат облради Леонід Глиняний фігурує у справі про розкрадання в Міноборони

    Як повідомляють джерела нашого видання у правоохоронних органах, депутат Київської обласної ради від Євросолідарності Леонід Глиняний стоїть за багатомільйонними розкраданнями в Міноборони через свою родичку Тетяну Глиняну.

    Нагадаємо, бізнесвумен із Білоцерківщини Тетяна Глиняна знаходиться в розшуку НАБУ та підозрюється в розкраданні понад 733 мільйонів гривень на постачанні харчів для ЗСУ. Частину цих коштів вивели з України, оформлюючи як дивіденди або фінансову допомогу іншим пов’язаним фірмам. Ці гроші, зокрема, могли були використані Тетяною Глиняною для придбання готелів у Хорватії та іншої нерухомості.

    Варто відзначити, що в той час коли інші четверо фігурантів справи про “яйця по 17” знаходяться в Україні, Леонід Глиняний попередив свою родичку Тетяну Глиняну про можливий арешт та допоміг втекти за кордон.

    Завдяки зв’язкам Леоніда Глиняного, його родичка Тетяна продовжує легалізувати вкрадені в Міноборони мільйони гривень за кордоном. Так, за повідомленням журналістів хорватського ЗМІ Slobodna Dalmacija Тетяна Глиняна нещодавно придбала землю та будинок на мільйони євро.

    Леонід Глиняний відомий на Київщині рейдер, причетний до спроб незаконного захоплення білоцерківського виробника шин ТОВ “Преміорі” та цілого ряду інших активів. В ЗМІ його ім’я пов’язують з підсанкційними олігархами Павлом Фуксом та Костянтином Жеваго. За інформацією наших джерел, Глиняний підтримує зв’язок і з Фуксом, і з Жеваго, та є дотичним до деяких їх фінансових махінацій.

    Просимо даний матеріал вважати офіційним запитом до Служби безпеки України з проханням перевірити викладені в статті факти та вжити заходів, відповідно до чинного законодавства.