Daypolitico

Позначка: Костянтинівка

  • «Фронт наш міцний»: Зеленський заявив, що ЗСУ звільнили більше землі, ніж захопила Росія

    «Фронт наш міцний»: Зеленський заявив, що ЗСУ звільнили більше землі, ніж захопила Росія

    Українські військові від початку осені 2026 року звільнили більше території, ніж російським окупантам вдалося захопити за аналогічний період. Про це заявив президент Володимир Зеленський після доповіді головнокомандувача Збройних сил України Михайла Драпатого. За словами глави держави, Сили оборони продовжують стримувати російські наступальні операції на Донеччині, Харківщині та Запоріжжі, а низка міст, про захоплення яких заявляла Москва, залишається під українським контролем. Водночас президент спростував російські повідомлення про нібито наближення військ РФ до Запоріжжя на відстань п’яти кілометрів.

    Про це Володимир Зеленський повідомив у вечірньому зверненні 18 жовтня, підбиваючи підсумки доповіді головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого.

    Президент наголосив, що українські війська не лише утримують оборонні позиції, а й проводять активні операції, які дозволяють повертати контроль над територіями.

    За його словами, позитивна тенденція спостерігається не лише восени, а й протягом інших періодів 2026 року.

    Водночас глава держави не назвав точної площі звільнених українськими військовими територій.

    ЗСУ повернули більше територій, ніж змогла захопити Росія

    За словами Зеленського, ситуація на фронті залишається складною, але українським захисникам вдається досягати результатів.

    Особливу увагу президент приділив операціям Десантно-штурмових військ і Третього армійського корпусу.

    Їхні дії він охарактеризував як активну оборону, спрямовану на зрив планів російського командування та відновлення українського контролю над окремими ділянками фронту.

    Президент стверджує, що загальна площа територій, звільнених Силами оборони з початку осені, перевищує територіальні здобутки росіян за цей самий період.

    Це означає, що за оцінкою українського військово-політичного керівництва баланс територіальних змін наразі складається на користь України.

    Однак конкретні цифри Зеленський не оприлюднив, тому незалежно перевірити це співвідношення за його заявою неможливо.

    Що відбувається біля Добропілля

    Одним із найважливіших напрямків президент назвав район Добропілля Донецької області.

    За його словами, російські підрозділи намагаються проводити штурмові операції та проникати невеликими групами в українську оборону.

    Така тактика дозволяє противнику шукати слабкі місця між позиціями українських військових.

    Проте Сили оборони виявляють і знищують відповідні групи.

    Зеленський визнав, що ситуація залишається непростою, однак наголосив на результативності дій українських підрозділів.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про успішні дії штурмовиків полку «Скеля» та бійців «Азову» на Добропільському напрямку.

    У тому матеріалі йшлося про зупинення російського просування поблизу Грузького та Новомиколаївки.

    Також «Ненька інфо» писала про тактику російських військ, які встановлюють прапори в окремих населених пунктах і використовують відеозаписи для заяв про нібито захоплення територій.

    Які міста залишаються під контролем України

    Окремо президент назвав населені пункти, які, за його словами, продовжують контролювати українські військові.

    Йдеться про Добропілля, Костянтинівку, Олексієво-Дружківку, Оріхів, Новопавлівку, Новоандріївку та Великомихайлівку.

    Також українські підрозділи утримують оборону в районах поблизу Краматорська.

    Зеленський наголосив, що російські повідомлення про захоплення частини цих населених пунктів не відповідають дійсності.

    Ситуація має особливе значення для Донецької області, де російське командування продовжує спроби просування на кількох напрямках одночасно.

    Контроль над населеними пунктами та транспортними маршрутами впливає на можливості забезпечення українських військ і подальшу організацію оборони.

    Водночас обстановка залишається динамічною, а бойові дії можуть тривати навіть поблизу міст, які утримують українські підрозділи.

    Росія заявляла про захоплення 92 населених пунктів

    Заява Зеленського пролунала на тлі інформаційної суперечки щодо реального становища російських військ.

    Раніше начальник Генерального штабу РФ Валерій Герасимов доповів Володимиру Путіну про нібито захоплення 92 українських населених пунктів із початку вересня.

    Також російське командування стверджувало, що за цей період окупанти встановили контроль над понад 1800 квадратними кілометрами території України.

    Однак 17 жовтня Генеральний штаб ЗСУ офіційно спростував ці повідомлення.

    Речник Генштабу Андрій Ковальов заявив, що наведені Росією територіальні показники не відповідають реальній ситуації.

    Зокрема, українська сторона заперечила захоплення Добропілля та Костянтинівки.

    Про це повідомляла «Українська правда» з посиланням на Генштаб ЗСУ.

    Військове командування наголосило, що російське керівництво намагається перебільшувати власні успіхи на фронті.

    Росіяни не перебувають за п’ять кілометрів від Запоріжжя — Зеленський

    Ще одним предметом суперечки стала ситуація на Запорізькому напрямку.

    Російські посадовці поширювали твердження про нібито наближення окупаційних військ до обласного центру на відстань приблизно п’яти кілометрів.

    Зеленський назвав таку інформацію неправдивою.

    За його словами, українські військові знищують російські сили приблизно за 20 кілометрів від Запоріжжя.

    Водночас глава держави не уточнив конкретної ділянки, від якої визначається ця відстань.

    Тому її не варто трактувати як точний показник відстані до всієї лінії бойового зіткнення.

    Президент підкреслив, що російські командири передають Путіну перебільшені дані про просування своїх військ.

    Окремо він відзначив дії 128-ї окремої важкої механізованої бригади, яка виконує бойові завдання на Запорізькому напрямку.

    Які українські підрозділи відзначив президент

    У зверненні Зеленський подякував військовим частинам, які беруть участь в оборонних і штурмових операціях.

    Серед них — 82-га окрема десантно-штурмова бригада, яка виконує завдання на Олександрівському напрямку.

    Президент окремо відзначив її штурмові дії та планування операцій.

    Також він подякував 128-й окремій важкій механізованій бригаді за результати на Запорізькому напрямку.

    У Донецькій області глава держави відзначив роботу 59-ї окремої штурмової бригади безпілотних систем і 414-ї окремої бригади безпілотних систем.

    Окремі слова подяки пролунали на адресу штурмових підрозділів, які виконують завдання на Покровському напрямку.

    Чи справді ситуація на фронті змінилася на користь України

    Заява Зеленського свідчить, що українське командування оцінює результати активних оборонних операцій із початку осені позитивно.

    Водночас вона не означає завершення російського наступу або зникнення загроз на окремих ділянках фронту.

    Російські війська продовжують штурмові дії, намагаються проникати в українські позиції та використовують безпілотники, артилерію й інші засоби ураження.

    Слід також враховувати, що різні методики підрахунку територіальних змін можуть давати різні результати.

    Наприклад, встановлення повного контролю над населеним пунктом, знищення ворожої групи в його межах і звільнення прилеглої території є різними показниками.

    Тому для незалежної оцінки ситуації потрібні уточнені географічні дані, які можна порівняти за однаковий період.

    Головний висновок із вечірнього звернення президента: українська влада заявляє про позитивний баланс територіальних змін від початку осені та спростовує повідомлення Кремля про масштабне просування окупаційних військ.

    Водночас бойова ситуація залишається складною, а остаточну картину контролю над територіями можна буде встановити лише після незалежного підтвердження відповідних даних.

  • Доповідав Путіну про «взяття» Костянтинівки: «Мадяр» повідомив про ліквідацію генерала РФ

    Доповідав Путіну про «взяття» Костянтинівки: «Мадяр» повідомив про ліквідацію генерала РФ

    Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді з позивним «Мадяр» заявив про ліквідацію на тимчасово окупованій території Донецької області російського генерал-майора Антона Груніса. За його словами, командир 4-ї окремої мотострілецької бригади Збройних сил РФ загинув 12 вересня. Бровді також повідомив, що Груніс став сьомим підтверджено ліквідованим Силами безпілотних систем російським воєначальником рівня командира бригади, дивізії або командувача армії.

    Інформація про смерть Груніса почала з’являтися в російських джерелах ще 14–15 вересня. Про його загибель повідомляли провоєнний Telegram-канал спільноти випускників суворовських училищ «Суворовское братство», пропагандистське агентство Anna News та інші російські ресурси. «Українська правда» з посиланням на ці джерела писала, що в самій 4-й мотострілецькій бригаді підтверджували смерть командира, однак російська сторона тоді не називала ані точну дату, ані обставини його загибелі.

    Тепер Бровді стверджує, що Груніса ліквідували саме Сили безпілотних систем і що це сталося 12 вересня на окупованій території Донеччини. Незалежного підтвердження конкретних обставин удару у відкритих джерелах наразі немає, тому деталі операції слід подавати саме як інформацію командувача СБС.

    Антон Груніс командував 4-ю окремою мотострілецькою бригадою російської армії. Це формування походить із підрозділів так званої «ЛНР», які згодом були інтегровані до Збройних сил РФ. Бригада воювала на Луганщині та Донеччині, зокрема на Бахмутському напрямку, поблизу Часового Яру та на підступах до Костянтинівки.

    За відкритими даними, Груніс народився 5 жовтня 1979 року. Навчався в Казанському суворовському військовому училищі та Московському вищому загальновійськовому командному училищі. Російські джерела пов’язують його службу з бойовими діями у Чечні, війною Росії проти Грузії, окупацією Криму у 2014 році та воєнною кампанією РФ у Сирії. У 2021 році він вийшов у запас, а після початку повномасштабного вторгнення повернувся на військову службу.

    У російській армії Груніс поступово повернувся на командні посади. За даними з відкритих джерел, у 2023 році він працював у штабі 123-ї мотострілецької бригади, а згодом очолив 4-ту окрему мотострілецьку бригаду. У травні 2024 року йому присвоїли звання генерал-майора.

    Широку публічну відомість Груніс отримав улітку 2026 року після доповіді Володимиру Путіну про нібито повне захоплення Костянтинівки Донецької області. Це твердження поширювала російська сторона, тоді як українські офіційні джерела його не підтверджували. Саме після цієї доповіді Путін публічно похвалив Груніса, заявивши, що той «воює блискуче».

    Наприкінці серпня Груніс отримав одну з найвищих російських державних нагород. 27 серпня міністр оборони РФ Андрій Бєлоусов вручив йому медаль «Золота Зірка» до звання «Герой Росії». Таким чином, між нагородженням і повідомленою смертю генерала минуло трохи більше двох тижнів.

    4-та мотострілецька бригада вже втрачала командира під час повномасштабної війни. Попередній її очільник полковник В’ячеслав Макаров загинув у травні 2023 року під Бахмутом. За версією російського Міноборони, він був тяжко поранений у районі села Красне і помер під час евакуації. Якщо інформація про Груніса остаточно підтвердиться всіма сторонами, він стане другим командиром цього формування, який загинув під час війни проти України.

    Російські джерела спочатку повідомляли про смерть Груніса без деталей. Зокрема, 15 вересня BlackSeaNews із посиланням на «Мілітарний» і російський канал «Суворовское братство» писав, що причина його загибелі невідома. InformNapalm того ж дня зазначав, що офіційного підтвердження обставин ще немає і інформація потребує OSINT-перевірки.

    Заява Роберта Бровді фактично додає українську версію того, як саме загинув російський генерал. За його словами, операцію здійснили підрозділи Сил безпілотних систем. Деталей про тип дрона, характер удару, місце ураження чи інших загиблих разом із Грунісом командувач у публічному повідомленні не навів.

    СБС останніми місяцями регулярно звітують про удари по російській військовій логістиці, техніці та інфраструктурі. Лише 12 вересня Бровді повідомляв, що в межах операції «МоЛоЧКа» Сили безпілотних систем уразили 285 плавзасобів російського «тіньового флоту» в Азовському та Чорному морях. За його даними, 16 із них були уражені в період з 1 по 11 вересня.

    При цьому повідомлення про ліквідацію високопоставлених російських офіцерів мають окреме військове значення. Командир бригади відповідає за управління тисячами військовослужбовців, планування операцій, координацію підрозділів, логістику та взаємодію з вищими штабами. Його втрата може тимчасово ускладнити управління формуванням, хоча масштаби такого впливу залежать від структури командування і того, наскільки швидко російська сторона призначить заміну.

    Сам Бровді заявив, що Груніс став сьомим російським воєначальником такого рівня, якого СБС вважають підтверджено ліквідованим. Ця цифра походить безпосередньо від командувача Сил безпілотних систем і не має окремого незалежного реєстру, за яким її можна було б повністю перевірити.

    Водночас смерть Груніса підтверджується не лише українськими повідомленнями. Ще до заяви Бровді про неї писали російські провоєнні ресурси, а 4-та бригада, за даними «Української правди», підтвердила сам факт загибелі свого командира. Саме це відрізняє цей випадок від багатьох повідомлень про «ліквідацію» високопоставлених військових, які іноді з’являються в інформаційному просторі без подальшого підтвердження.

    Груніс був одним із російських командирів, безпосередньо пов’язаних із наступальними діями на Костянтинівському напрямку. Саме тому його смерть привернула увагу не лише через генеральське звання, а й через його публічну доповідь Путіну про ситуацію біля Костянтинівки.

    Російське командування протягом 2026 року неодноразово заявляло про просування на цьому напрямку, однак окремі заяви Москви про повний контроль над населеними пунктами не збігалися з українськими повідомленнями та даними відкритих карт бойових дій. Тому твердження Груніса про «взяття» Костянтинівки слід розглядати як заяву російської сторони, а не встановлений факт.

    Таким чином, станом на 16 вересня сам факт смерті генерал-майора Антона Груніса підтверджують кілька російських джерел, тоді як Сили безпілотних систем України заявляють, що саме вони завдали удару, внаслідок якого він загинув 12 вересня на окупованій частині Донеччини. Деталі операції поки не оприлюднені.

    Особливо показовим у цій історії є часовий проміжок: наприкінці серпня Груніс отримав «Золоту Зірку» Героя Росії після доповіді Путіну про нібито захоплення Костянтинівки, а вже менш ніж за три тижні російські та українські джерела повідомили про його смерть.

  • Білецький і «Редіс» заходять на Донеччину: Зеленський зробив сильний хід

    Білецький і «Редіс» заходять на Донеччину: Зеленський зробив сильний хід

    Україна суттєво перебудовує командування на одному з найважливіших напрямків війни. Президент Володимир Зеленський оголосив, що українські позиції на Донеччині посилять два оновлені угруповання військ, а очолять їх одні з найвідоміших українських командирів — Герої України Денис Прокопенко «Редіс» та Андрій Білецький.

    Рішення привернуло особливу увагу не лише через прізвища нових командувачів. Воно ухвалене в момент, коли російська армія продовжує тиснути на українську оборону на сході, а Донецька область одночасно залишається одним із центральних питань переговорів про можливе завершення війни. Кремль наполягає на передачі Росії територій, яких російські війська навіть не змогли захопити на полі бою. Україна такі вимоги відкидає.

    Про нові рішення Зеленський повідомив 26 серпня після роботи безпосередньо на фронті разом із головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим. Президент провів зустрічі з військовими та командуванням і заявив, що разом із Драпатим, Генеральним штабом і міністром оборони Євгенієм Хмарою було визначено порядок подальших кроків.

    Першим із них Зеленський назвав саме Донеччину.

    «Будуть посилені наші позиції на Донеччині завдяки двом оновленим угрупованням. Командувачами будуть Герой України Денис Прокопенко та Герой України Андрій Білецький», — повідомив президент.

    Водночас важлива деталь: офіційно поки не оприлюднено повної структури двох угруповань, їхнього складу, точних меж відповідальності та всіх підрозділів, які їм підпорядковуватимуться. Тому говорити про конкретні ділянки фронту для кожного з командувачів до відповідних повідомлень військового керівництва було б передчасно.

    Reuters, однак, звертає увагу на ширший сенс кадрового рішення. Агентство називає Білецького та Прокопенка двома з найпомітніших українських командирів і зазначає, що вони отримують посилені ролі саме тоді, коли Росія тисне на так званий пояс міст-фортець Донеччини. Йдеться передусім про Костянтинівку, Краматорськ і Слов’янськ — ключові міські центри української оборони на сході.

    За даними Reuters із посиланням на DeepState, російські сили намагаються проникати дедалі глибше в Костянтинівку, де українським військовим доводиться виявляти та знищувати російські групи серед будинків, підвалів і руїн. Одночасно російська армія посилює авіаційні та артилерійські удари по Краматорську та Слов’янську. Російські сили перебувають приблизно за 13 кілометрів від Слов’янська, повідомляло агентство.

    Саме тому призначення Білецького і Прокопенка виходить далеко за межі звичайної кадрової ротації.

    Обидва командири воюють проти Росії з 2014 року, обидва пов’язані з розвитком «Азову», а підрозділи під їхнім керівництвом мають репутацію одних із найбільш боєздатних і технологічно орієнтованих у Силах оборони.

    Денис Прокопенко — командир 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов». Саме «Редіс» командував обороною «Азовсталі» під час битви за Маріуполь у 2022 році. Після повернення з російського полону він знову повернувся до війська, а згодом очолив створений на базі «Азову» корпус.

    1-й корпус НГУ «Азов» був створений у березні 2025 року. До нього увійшли кілька бригад Національної гвардії, зокрема «Буревій», «Азов», «Червона Калина», «Кара-Даг» та «Любарт», а на початку 2026 року була сформована окрема артилерійська бригада «Гармаш».

    Корпус уже має безпосередній досвід роботи саме на Донеччині. У серпні 2025 року йому передали управління підрозділами на Добропільському напрямку в момент, коли російські війська здійснили прорив у глибину українських бойових порядків. За даними самого корпусу, скоординовані дії підрозділів дозволили стабілізувати ситуацію.

    Андрій Білецький, своєю чергою, командує Третім армійським корпусом ЗСУ. 24 серпня президент присвоїв йому звання Героя України, а вже 26 серпня Зеленський повідомив про нову роль командира на Донеччині та вручив йому «Золоту Зірку».

    Третій корпус також активно робить ставку на технологічну трансформацію війни. Навесні Білецький заявляв про амбітну мету — замінити наземними роботизованими системами до третини піхоти на передній лінії у межах корпусу.

    Саме технологічний фактор може виявитися одним із ключів до розуміння того, чому вибір зроблено на користь цих двох командирів.

    Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді після оголошення Зеленського заявив, що нові угруповання на Донеччині будуть повністю синхронізовані із Силами безпілотних систем. Він назвав новий підхід «Smart War» — розумною війною.

    Йдеться про мережецентричну модель, за якої максимально скорочується шлях від виявлення противника до його ураження. Розвідка знаходить ціль, інформація швидко потрапляє до відповідного ударного засобу, після чого ціль знищується без зайвих проміжних ланок управління.

    Бровді окремо наголосив на принципі «Sensor-to-Shooter» — фактично максимально короткому ланцюжку «сенсор — стрілець».

    Reuters також звертає увагу, що підрозділи Білецького та Прокопенка відомі використанням нових технологій і підходів, близьких до стандартів НАТО. Український військовий аналітик Микола Бєлєсков вважає призначення логічним кроком, який має дати новому головнокомандувачу Михайлу Драпатому більше можливостей концентруватися на стратегічному плануванні.

    І тут кадрове рішення Зеленського набуває ще одного виміру: фактично може йтися не лише про посилення конкретної ділянки фронту двома сильними командирами, а про зміну самої моделі управління.

    Замість надмірної концентрації управлінських рішень нагорі більше відповідальності може передаватися досвідченим польовим командувачам, які безпосередньо керують великими військовими формуваннями.

    Reuters нагадує, що попереднього головнокомандувача Олександра Сирського критикували, зокрема, за надмірне втручання в управління навіть меншими ділянками фронту. Призначення Білецького та Прокопенка аналітики розглядають як крок, що дозволить розподілити оперативну відповідальність і залишити Драпатому більше простору для роботи на стратегічному рівні.

    Однак є ще один важливий збіг у часі.

    Поки Україна перебудовує оборону Донеччини, саме майбутнє цього регіону залишається одним із головних каменів спотикання в переговорах із Росією.

    Reuters повідомляє, що Москва продовжує претендувати на всю територію чотирьох українських областей, які Росія оголосила своїми, хоча повністю їх не контролює. Однією з головних російських цілей залишається захоплення решти Донбасу, включно з територіями Донецької області, які контролює Україна.

    У серпні Зеленський розповів, що Україна разом із представниками США та Європи підготувала односторінковий документ з ідеями щодо можливого завершення війни. Серед них — припинення вогню та раніше запропонована американською стороною ідея створення в частині Донбасу вільної економічної зони під управлінням третьої сторони.

    Кремль уже поставив під сумнів реалізацію такого сценарію та продовжує наполягати на своїх територіальних претензіях. Попередні переговори за американського посередництва також зайшли в глухий кут, серед іншого через відмову України погодитися на вимогу Росії віддати додаткові території.

    Тому прямого офіційного твердження, що Зеленський призначив Білецького та Прокопенка саме у відповідь на переговорні вимоги Путіна, немає. Але політичний і військовий контекст рішення очевидний: Київ одночасно веде дипломатичні консультації про можливе завершення війни та посилює оборону території, яку Москва хоче отримати.

    Більше того, на інших ділянках фронту Україна останнім часом демонструвала здатність не лише оборонятися.

    За словами Зеленського, із січня по серпень 2026 року під час наступальної операції на Олександрівському напрямку українські військові повернули під контроль 745 квадратних кілометрів території та 26 населених пунктів у Дніпропетровській, Донецькій і Запорізькій областях. Президент заявляв про щонайменше 9550 убитих і понад 6600 поранених російських військових у ході цієї операції. Незалежно перевірити всі наведені українською стороною цифри втрат у реальному часі неможливо.

    На цьому тлі призначення двох командирів із репутацією прихильників більш технологічної та децентралізованої моделі ведення війни виглядає частиною ширшої перебудови.

    Зеленський одночасно анонсував збільшення виробництва та закупівель наземних роботизованих комплексів, більш системний підхід до так званих мідлстрайків — ударів на середню дальність — та нові кадрові рішення, погоджені з міністром оборони і головнокомандувачем.

    Отже, історія з Білецьким і Прокопенком значно ширша за два нові прізвища у структурі командування.

    Україна посилює саме той район фронту, на якому Росія намагається пробитися до Костянтинівки, Краматорська та Слов’янська і який одночасно перетворився на ключовий предмет територіального торгу в дипломатичних переговорах.

    Для Кремля повний контроль над Донеччиною залишається однією з головних цілей війни. Для України утримання «поясу фортець» має не лише військове, а й величезне політичне значення: кожен населений пункт, який Росія не змогла захопити силою, залишається українським і не може автоматично перетворюватися на російський переговорний трофей.

    І тепер оборона цього напрямку посилюється командирами, які пройшли війну від 2014 року, Маріуполь, «Азовсталь», найважчі бої на Донбасі та масштабування бригад до корпусів.

    Саме тому рішення Зеленського можна розглядати як один із найпомітніших кадрових сигналів останнього часу: поки Москва продовжує вимагати Донеччину за столом переговорів, Київ перебудовує систему її оборони та ставить на напрямок Білецького і Прокопенка.

  • Росія може піти на нову масштабну мобілізацію: Зеленський назвав терміни та кількість людей

    Росія може піти на нову масштабну мобілізацію: Зеленський назвав терміни та кількість людей

    Росія може провести нову хвилю мобілізації вже після парламентських виборів у вересні 2026 року. За оцінкою української сторони, Кремль хоче додатково залучити до війни проти України близько 300 тисяч військовослужбовців, а надалі масштаби поповнення російської армії можуть бути ще більшими.

    Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами. Інформацію також наводить Reuters.

    За словами глави держави, в Україні очікують, що російська влада намагатиметься провести мобілізацію таким чином, щоб вона якомога менше зачепила жителів найбільших міст РФ.

    «Впевнені, що після виборів у них буде мобілізація. Вважаємо, що вона буде не в центральних містах. Але я не думаю, що це вийде у них дуже сильно приховати», — заявив Зеленський.

    Президент назвав майбутню кампанію «периферійною мобілізацією» — тобто основний набір, за його оцінкою, може відбуватися передусім у віддалених російських регіонах.

    Кремлю можуть знадобитися ще 300 тисяч людей

    За словами Зеленського, російське керівництво розраховує у 2026 році отримати для фронту додатково приблизно 300 тисяч осіб.

    Reuters зазначає, що парламентські вибори в Росії заплановані на 18–20 вересня 2026 року. Саме після них, за оцінкою української сторони, Кремль може перейти до нової фази поповнення армії.

    При цьому йдеться не лише про потреби Росії до кінця нинішнього року.

    Зеленський заявив, що у 2027 році Москва може залучити ще сотні тисяч людей. Загальна мета, за його словами, може становити близько 500 тисяч нових військовослужбовців.

    Ці сили Росії потрібні насамперед для продовження наступальних операцій в Україні.

    Куди Росія може кинути мобілізованих

    Одним із головних напрямків, де Кремль може використати нове поповнення, залишається Донеччина.

    Зеленський назвав серед ключових цілей російської армії Костянтинівку, Слов’янськ та Краматорськ. За його словами, саме цей напрямок залишається одним із пріоритетних для російського командування.

    «Головний напрямок у ворога — Костянтинівка, Слов’янськ, Краматорськ. Мета ними не досягнута, але цей напрямок буде головним для них цього року і надалі», — зазначив президент.

    Ще одним завданням російських військ, за його словами, залишається створення так званої «буферної зони» в районах Харківської та Сумської областей. Цієї мети окупаційні сили також поки не досягли.

    Зеленський вважає, що значна частина потенційно мобілізованих 300 тисяч росіян може бути спрямована саме на схід України.

    Розподіл нових резервів, однак, залежатиме від ситуації на полі бою.

    Зеленський не виключив загрози для Чернігівщини та Київщини

    Президент також назвав ще один можливий сценарій використання Росією додаткових сил.

    Якщо російські війська матимуть результати на сході, частину сформованих резервів Кремль теоретично може перекинути на інші напрямки.

    Серед них Зеленський згадав Чернігівську та Київську області.

    За його словами, у Росії можуть існувати теоретичні плани наступальних дій із території Брянської області РФ. Водночас наразі концентрації необхідної для такої операції кількості російських військових там не зафіксовано. Україна, однак, стежить за ситуацією та можливим накопиченням сил.

    Президент уточнив, що українська сторона бачить техніку вздовж кордону, проте необхідного для масштабної наступальної операції особового складу в Брянській області зараз немає.

    Таким чином, слова Зеленського про Чернігівщину та Київщину стосуються потенційного сценарію, а не повідомлення про вже сформоване ударне угруповання.

    Україна заявляла про підготовку мобілізації ще раніше

    Попередження про можливу нову мобілізаційну кампанію в Росії звучать не вперше.

    Ще 11 серпня Зеленський заявляв, що українська розвідка отримала інформацію про підготовку Росією мобілізаційних заходів восени. За його словами, ці дані нібито підтверджувалися внутрішніми російськими документами.

    Тоді президент також пов’язував можливі рішення Кремля з завершенням парламентської виборчої кампанії.

    Додаткові ознаки підготовки до потенційної мобілізації з’являються і в західних медіа.

    The Wall Street Journal 23 серпня повідомила з посиланням на західних розвідників, що в Росії проводяться заходи з перевірки готовності до можливої нової хвилі мобілізації.

    Зокрема, минулого місяця російські військові проводили відповідне планування в Калінінградській області. За даними співрозмовників видання, відпрацьовувалися питання розміщення, забезпечення та озброєння потенційно мобілізованих. Подібні заходи, як стверджують джерела WSJ, проводяться й в інших частинах Росії.

    При цьому важливе уточнення: остаточного рішення Кремля про нову масову мобілізацію публічно не оголошено. Йдеться про оцінки української влади, розвіддані та повідомлення західних джерел про підготовчі заходи.

    Росія зазнає великих втрат на Донеччині

    Необхідність додаткового поповнення армії Зеленський пов’язує зі значними втратами російських військ.

    За його словами, від початку 2026 року Росія втратила близько 267 тисяч військовослужбовців, із яких приблизно 155 тисяч — загиблими. Це оцінка української сторони, незалежно підтвердити такі цифри в умовах війни неможливо.

    Особливо інтенсивні бої, за словами президента, тривають у районі Костянтинівки. Зеленський стверджує, що саме на цьому напрямку припадає 70–80% російських втрат.

    Російські війська продовжують намагатися просунутися до українського «поясу фортець» на Донеччині, до якого належать Костянтинівка, Дружківка, Краматорськ і Слов’янськ.

    Reuters також зазначає, що російські війська продовжують операцію із захоплення решти Донбасу, однак просування дається їм дорогою ціною.

    Путін хоче захопити Донеччину до кінця року — Зеленський

    За словами українського президента, Володимир Путін поставив перед російськими генералами завдання до кінця 2026 року завершити окупацію Донецької та Луганської областей.

    Зеленський вважає виконання такого завдання нереалістичним.

    Водночас саме ситуація на Донеччині, на його думку, визначатиме, куди Москва спрямує потенційне нове поповнення.

    Якщо Росія не досягне поставлених цілей, значна частина нових військовослужбовців може бути кинута на продовження наступу на Костянтинівку, Краматорськ та Слов’янськ. Якщо ж ситуація зміниться на користь РФ, Кремль може спробувати використати резерви на інших ділянках фронту або кордону.

    Чому Кремль може чекати до виборів

    Проведення масштабної мобілізації залишається політично ризикованим для російської влади.

    Попередню велику хвилю так званої «часткової мобілізації» Володимир Путін оголосив у вересні 2022 року. Вона спричинила значний суспільний резонанс і виїзд великої кількості росіян за кордон.

    Саме тому нинішня схема, яку описує Зеленський, передбачає насамперед набір людей у віддалених регіонах, а не в Москві, Санкт-Петербурзі та інших великих містах.

    Reuters пише, що, за оцінкою Зеленського, майбутня кампанія може бути «периферійною» і концентруватися на віддалених частинах РФ.

    Окремо західні розвідники повідомили WSJ про перевірки здатності російської військової системи прийняти значну кількість новобранців. Це не доводить, що рішення про мобілізацію вже ухвалене, однак свідчить про підготовку Росії до такого сценарію.

    Період після парламентських виборів 18–20 вересня може стати ключовим. За оцінкою українського керівництва, саме тоді Кремль може перейти до нового масштабного поповнення армії — спочатку приблизно на 300 тисяч осіб, а згодом збільшити чисельність залучених до пів мільйона.

  • Дрони дісталися Ozon в Оренбурзі: після потужного удару Путін пригрозив Україні «чутливою» відповіддю

    Дрони дісталися Ozon в Оренбурзі: після потужного удару Путін пригрозив Україні «чутливою» відповіддю

    У Росії вранці 23 серпня безпілотники атакували великий логістичний комплекс маркетплейсу Ozon в Оренбурзі. На території об’єкта виникла пожежа, понад 300 працівників евакуювали, а роботу центру призупинили. Це вже другий удар по складах Ozon за дві доби. Паралельно Володимир Путін заявив, що Україна нібито «відкрила скриньку Пандори» ударами по російській економічній інфраструктурі, та пригрозив атаками на найбільш чутливі сектори української економіки. На фронті тим часом зберігається надзвичайно висока інтенсивність боїв, а президент Володимир Зеленський попереджає про великий запас російської балістики й потребу України у сотнях ракет Patriot на зиму.

    У ніч проти 23 серпня безпілотники атакували Оренбурзьку область Росії. Російська влада заявила, що під удар потрапили два промислові об’єкти, серед яких логістичний центр одного з найбільших російських онлайн-ритейлерів Ozon. Reuters із посиланням на губернатора регіону повідомляє, що на території складу зафіксували пошкодження після падіння уламків дронів. Компанія Ozon підтвердила евакуацію понад 300 людей та тимчасове припинення роботи комплексу. Даних про постраждалих немає.

    Мер Оренбурга Альберт Юмаділов повідомив, що після атаки на території логістичного центру виникла пожежа, яку вдалося загасити. Російське Міноборони заявило, що над Оренбурзькою областю нібито перехопили шість безпілотників. Незалежно перевірити кількість збитих апаратів неможливо. Водночас фото та відео, які з’явилися в мережі, показують задимлення в районі комплексу.

    Атака привернула особливу увагу ще й тому, що Оренбург розташований далеко від українського кордону. Крім того, це вже другий за два дні удар по інфраструктурі Ozon. Напередодні, 22 серпня, дрони атакували логістичний центр компанії у Самарській області. Той удар став першим відомим випадком, коли об’єкт Ozon безпосередньо потрапив під атаку в межах нинішньої кампанії ударів по російській економічній інфраструктурі.

    До цього під ударами неодноразово опинялися склади іншого російського маркетплейсу — Wildberries. Українська сторона пояснює кампанію необхідністю вражати об’єкти, які можуть працювати на російську військову економіку, логістику та забезпечення армії. Москва, зі свого боку, називає атаки ударами по цивільній інфраструктурі.

    На тлі серії таких ударів Володимир Путін виступив із новими погрозами Україні. В інтерв’ю російському пропагандисту Павлу Зарубіну він заявив, що Київ нібито «відкрив скриньку Пандори», почавши системно бити по об’єктах російської економіки. За словами Путіна, Росія відповідатиме атаками по «найбільш чутливих» для України економічних напрямках.

    Путін також стверджував, що російські удари є «більш чутливими» і «більш руйнівними», ніж українські. Серед напрямків, на які Москва вже посилює тиск, Reuters називає українську портову та аграрну інфраструктуру, критично важливу для експорту зерна через Чорне море.

    Російський керівник традиційно представив удари РФ як «відповідь» на українські атаки, хоча Росія веде повномасштабну агресію проти України з лютого 2022 року та систематично атакує українські міста, енергетичні об’єкти, порти й промисловість.

    Окремо Путін заявив, що через посередників Москва отримує пропозиції Києва щодо можливих домовленостей, однак назвав їх «екзотичними» та неприйнятними. Він знову повторив, що будь-які переговори, з точки зору Кремля, мають враховувати так звані «реалії на землі», тобто російські територіальні захоплення.

    Українська сторона тим часом попереджає, що Росія продовжує накопичувати значний ракетний потенціал. Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами заявив, що РФ може мати у запасах приблизно 600–630 балістичних ракет, а її промисловість потенційно здатна вийти на виробництво до 1300 таких ракет на рік.

    За словами президента, українські Повітряні сили розраховують отримати на зимовий період 360 ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Зеленський визнав, що забезпечити таку кількість складно через обмежені світові виробничі потужності. Україна намагається знайти щонайменше 300 ракет, хоча офіційний запит Повітряних сил вищий.

    Раніше Київ домовився зі Сполученими Штатами та компанією Raytheon про перехід до практичної роботи над виробництвом ракет для Patriot із залученням української промисловості. Зеленський також заявляв, що балістичні ракети фактично залишаються одним із головних інструментів російського терору, протидіяти якому без достатньої кількості систем Patriot і боєприпасів до них надзвичайно складно.

    Президент також повідомив про нещодавнє ураження російської пускової установки оперативно-тактичного комплексу «Іскандер» неподалік від українського кордону. За словами Зеленського, Україна намагається не лише перехоплювати ракети вже в повітрі, а й знищувати установки до моменту запуску.

    Бойові дії на землі при цьому залишаються надзвичайно інтенсивними. За уточненими даними Генерального штабу, протягом 22 серпня відбулося близько двох сотень бойових зіткнень. Найбільший тиск російська армія продовжує чинити на сході України, зокрема на напрямках, пов’язаних із Костянтинівкою, Краматорськом і Слов’янськом. У різних оперативних зведеннях за 22 серпня фігурує 197 бойових зіткнень, тому оприлюднена в ранніх повідомленнях цифра 195 могла бути попередньою.

    Зеленський заявив, що Костянтинівка, Слов’янськ та Краматорськ залишаються серед головних стратегічних цілей російського наступу. Він також не виключив, що Росія у перспективі може знову спробувати створити загрозу для Києва, хоча наразі немає підтвердження про формування безпосередньої ударної групи для повторного наступу на столицю.

    Окремою ареною бойових дій залишається окупований Крим. Українські сили протягом останніх тижнів системно атакують радіолокаційні станції, аеродроми, склади, об’єкти зв’язку та логістику російської армії на півострові. У ніч проти 23 серпня українські джерела повідомляли про чергові удари по військовій інфраструктурі в районах Чорноморського, Євпаторії та Джанкоя. Частина інформації щодо конкретних результатів таких атак ще потребує незалежного підтвердження.

    Паралельно Росія продовжує удари по українських регіонах. Уранці 23 серпня російські війська атакували Ізюм Харківської області, де були пошкоджені щонайменше два десятки приватних будинків і є постраждалі. Також повідомлялося про удар по території торговельного об’єкта у Запоріжжі та пошкодження локомотива пасажирського поїзда на Одещині. За повідомленнями української сторони, пасажирів поїзда вдалося завчасно евакуювати, тому обійшлося без жертв.

    Усе це відбувається на тлі різкого розширення війни дронів. Росія нарощує виробництво ударних безпілотників, включно з реактивними моделями, тоді як Україна дедалі частіше проводить далекобійні атаки по військовій та економічній інфраструктурі в глибині території РФ.

    Російське Міноборони заявило, що лише за ніч на 23 серпня нібито було перехоплено 328 українських безпілотників. Незалежно підтвердити цю цифру неможливо, однак масштаб повідомлень про вибухи та атаки в різних регіонах Росії свідчить про значну інтенсивність ударів.

    Удар по Ozon в Оренбурзі став ще одним підтвердженням того, що географія цієї кампанії продовжує розширюватися. Якщо раніше основними цілями були нафтопереробні заводи, військові підприємства та склади пального, тепер під атаки дедалі частіше потрапляє логістична інфраструктура великих російських компаній.

    Реакція Путіна показує, що Кремль сприймає удари по економічній інфраструктурі як дедалі серйознішу загрозу. Його обіцянка бити по «найбільш чутливих» секторах української економіки водночас означає ризик нового посилення атак на порти, енергетику, транспорт і підприємства.

    Таким чином, 1642-й день повномасштабної війни проходить на тлі одночасної ескалації одразу на кількох рівнях: Росія намагається посилювати тиск на фронті та ракетно-дроновий терор, Україна розширює далекобійні удари по російській військовій економіці, а обидві сторони готуються до ще більш складного осінньо-зимового періоду.

  • Фронт палає: Росія кинула сили на три ключові напрямки — за добу понад 230 боїв

    Фронт палає: Росія кинула сили на три ключові напрямки — за добу понад 230 боїв

    Російські війська продовжують надзвичайно інтенсивні наступальні дії на сході України. За минулу добу, 14 серпня, на всій лінії фронту відбулося 233 бойових зіткнення, а найбільший тиск противника українські військові фіксували на Костянтинівському, Покровському та Слов’янському напрямках. Лише на цих трьох ділянках російські підрозділи провели загалом 86 атак. Про це йдеться в оперативному зведенні Генерального штабу ЗСУ станом на 08:00 15 серпня.

    Найгарячішою ділянкою фронту став Костянтинівський напрямок, де Сили оборони зафіксували одразу 34 атаки противника. Російські війська штурмували українські позиції в районах Костянтинівки, Іванопілля, Іллінівки, Торецького та Софіївки, а також намагалися просунутися в напрямках Степанівки, Довгої Балки й Кучерового Яру.

    Ситуація навколо Костянтинівки залишається складною вже тривалий час. Російська армія концентрує значні зусилля на цьому відтинку Донеччини. Ще в червні військові, які працюють на напрямку, повідомляли, що основні сили противник спрямовує безпосередньо на Костянтинівку. Аналітики DeepState тоді також характеризували ситуацію навколо міста як надзвичайно важку, повідомляючи про тиск противника з різних боків. На початку серпня проєкт знову фіксував просування російських військ поблизу Костянтинівки.

    Другим за інтенсивністю став Покровський напрямок. Там протягом доби російські війська провели 29 атак. Загарбники намагалися просунутися поблизу Дорожнього, Котлиного та Удачного, а також у напрямках Світлого, Нового Донбасу, Муравки, Білицького, Шевченка, Василівки та Сергіївки.

    Ще 23 штурмові дії противника Генштаб зафіксував на Слов’янському напрямку. Російські підрозділи атакували в районах Різниківки, Закітного та Кривої Луки, а також намагалися рухатися в напрямках Рай-Олександрівки, Озерного та Миколаївки. Таким чином, саме три напрямки Донеччини стали епіцентром російської наступальної активності протягом минулої доби.

    Водночас бойові дії високої інтенсивності тривали далеко не лише там. На Південно-Слобожанському напрямку Сили оборони відбили 12 атак. Росіяни намагалися просунутися в районі Стариці та Вовчанська, а також у напрямках Ізбицького, Вільчі, Лиману, Широкого, Аниксиного та Хатнього.

    На Куп’янському напрямку відбулося 14 наступальних дій противника — російські війська атакували в районі Голубівки та в напрямку Петро-Іванівки. На Лиманському напрямку окупанти п’ять разів намагалися прорвати українську оборону в напрямках Дробишевого та Лиману.

    На Північно-Слобожанському та Курському напрямках українські військові зупинили шість російських штурмів. Водночас противник активно використовував авіацію й артилерію: завдав чотирьох авіаційних ударів із застосуванням восьми авіабомб та здійснив десятки обстрілів українських позицій і населених пунктів.

    Менша, але стабільна активність російських військ фіксувалася й на південних ділянках фронту. На Олександрівському напрямку загарбники провели шість атак, намагаючись просуватися в напрямках Піддубного, Мирного, Вербового та Калинівського.

    На Гуляйпільському напрямку окупанти сім разів атакували українські позиції та намагалися рухатися в напрямках Рівного, Верхньої Терси та Новоселівки. На Оріхівському напрямку Сили оборони зупинили одну спробу росіян просунутися в напрямку Павлівки. На Придніпровському напрямку протягом звітної доби наступальних дій противника не зафіксовано.

    Окремо Генштаб звертає увагу на величезні масштаби застосування Росією засобів дистанційного ураження. За одну добу російські війська завдали 71 авіаційного удару, скинувши 241 керовану авіаційну бомбу.

    Крім того, противник застосував 10 626 дронів-камікадзе та здійснив 3042 обстріли українських позицій і населених пунктів. 36 обстрілів були проведені із реактивних систем залпового вогню. Ці цифри демонструють, що поряд із наземними штурмами російська армія продовжує масово використовувати безпілотники, авіацію та артилерію.

    Під артилерійським вогнем, зокрема, опинилася низка населених пунктів Сумської області: Нескучне, Бачівськ, Кореньок, Сопич, Товстодубове, Яструбщина, Волфине, Гірки, Безсалівка, Козаче, Середина-Буда та Рогізне. По Товстодубовому російські війська також завдали авіаційного удару.

    Українські війська водночас продовжували завдавати ударів по районах концентрації та системі управління російської армії. За інформацією Генштабу, авіація, ракетні війська та артилерія Сил оборони уразили два пункти управління, п’ять районів зосередження живої сили, три артилерійські системи та вісім пунктів управління безпілотниками противника.

    Значними залишаються й втрати російської армії. За оцінкою Генштабу ЗСУ, протягом 14 серпня Росія втратила ще близько 1370 військовослужбовців, а сукупні втрати особового складу від початку повномасштабного вторгнення станом на ранок 15 серпня оцінювалися приблизно у 1 465 810 осіб. Ці показники є оцінками української сторони та не можуть бути незалежно перевірені в режимі реального часу.

    Також за добу Сили оборони, за даними Генштабу, знешкодили п’ять російських танків, три бойові броньовані машини, 62 артилерійські системи, дві РСЗВ та три засоби протиповітряної оборони. Крім того, до переліку втрат РФ увійшли 12 наземних робототехнічних комплексів, 1835 безпілотників, 522 одиниці автомобільної та чотири одиниці спеціальної техніки.

    Показовою є динаміка боїв. У зведенні за попередню добу повідомлялося про 222 бойові зіткнення, а найгарячішим також залишався Костянтинівський напрямок. Тобто високий рівень російської активності тут зберігається щонайменше кілька діб поспіль.

    Загалом ситуація на фронті свідчить, що російське командування продовжує концентрувати наступальну активність насамперед на Донеччині. Костянтинівський, Покровський та Слов’янський напрямки одночасно залишаються серед найбільш напружених ділянок. При цьому противник поєднує наземні атаки з масованим використанням FPV та інших ударних безпілотників, керованих авіабомб і артилерії.

    На Волинському та Поліському напрямках, за даними Генштабу, ознак формування наступальних угруповань противника не виявлено. Українські Сили оборони продовжують стримувати російські війська та завдавати їм втрат уздовж усієї лінії бойового зіткнення.

  • Наступ РФ захлинувся: в ISW підрахували, наскільки впали темпи просування російської армії

    Наступ РФ захлинувся: в ISW підрахували, наскільки впали темпи просування російської армії

    Весняно-літній наступ російських військ у 2026 році не приніс Кремлю очікуваних результатів і не забезпечив істотних оперативних успіхів. Попри активізацію штурмових дій на окремих напрямках, темпи просування армії РФ залишаються значно нижчими, ніж торік, а втрати особового складу продовжують стрімко зростати.

    Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW).

    Згідно з оприлюдненим звітом, у липні 2026 року російські війська просунулися лише на 37,85 квадратного кілометра, що в середньому становить близько 1,22 квадратного кілометра на добу. Водночас аналітики зазначають, що навіть якщо враховувати всі проникнення російських підрозділів на українську територію, загальний показник просування за липень становив приблизно 121,56 квадратного кілометра.

    Для порівняння, у липні 2025 року російські війська окупували близько 455,74 квадратного кілометра української території. Таким чином, нинішні темпи просування виявилися майже вчетверо нижчими, ніж за аналогічний період минулого року.

    В ISW наголошують, що з лютого 2026 року швидкість просування російської армії практично не змінюється. Попри значні людські та матеріальні ресурси, які Кремль продовжує кидати на фронт, російським військам не вдається досягти оперативно важливих результатів.

    Особливу увагу аналітики звернули на бої в районі Костянтинівки Донецької області. У липні російські підрозділи активізували спроби прориву до міста, однак ці атаки не завершилися його захопленням і не забезпечили російській армії жодних стратегічних переваг.

    У звіті підкреслюється, що щомісячні темпи наступу Росії у 2026 році залишаються суттєво нижчими, ніж у відповідні місяці 2025 року, навіть попри локальні просування на окремих ділянках фронту.

    За оцінкою ISW, одним із головних чинників, що стримує наступальні можливості Росії, залишаються активні контратаки українських сил оборони, систематичні удари по російських тилових об’єктах та домінування українських безпілотних систем на полі бою. Саме широке застосування дронів значно обмежує можливості російської армії використовувати бронетехніку та проводити масштабні механізовані наступальні операції.

    Аналітики зазначають, що впродовж липня російське командування здійснило низку механізованих штурмів на різних ділянках фронту. Проте жоден із них не приніс відчутних оперативних успіхів, а втрати техніки й особового складу продовжували зростати.

    У ISW також нагадали, що протягом останніх років Кремль адаптував свою армію до ведення затяжної позиційної війни. Однак навіть така модель бойових дій дедалі менше приносить бажані результати через постійне вдосконалення українських технологій, розвиток безпілотних систем і ефективні удари по військовій логістиці Росії.

    Експерти дійшли висновку, що наразі немає жодних ознак того, що російські війська зможуть найближчим часом суттєво прискорити свій наступ або повернутися до маневреної війни, яка дозволяла б здійснювати масштабні прориви фронту.

    Окремо у звіті звертається увага на різке зростання втрат російської армії. За оцінкою ISW, у липні 2026 року російські війська зазнали найбільших втрат із початку року, при цьому істотного збільшення темпів просування досягти не вдалося.

    За даними Генерального штабу ЗСУ, лише протягом липня російська армія втратила 42 860 військовослужбовців. Це стало найвищим місячним показником втрат РФ за весь час повномасштабної війни. Для порівняння, у лютому 2026 року цей показник становив 26 090 осіб, після чого втрати окупантів щомісяця зростали.

    Раніше аналітики ISW також повідомляли, що російське військове командування подає президенту РФ Володимиру Путіну викривлену інформацію про ситуацію на фронті. Зокрема, йдеться про заяви щодо нібито швидкого просування російських військ у Харківській та Сумській областях. У Генеральному штабі ЗСУ ці повідомлення неодноразово спростовували, зазначаючи, що українські сили не лише стримують наступ противника, а й успішно проводять контратаки на окремих напрямках.

  • Зеленський провів нараду з військовим керівництвом: Генштаб готує зміни на фронті

    Зеленський провів нараду з військовим керівництвом: Генштаб готує зміни на фронті

    Президент України Володимир Зеленський провів нараду з керівництвом Збройних сил України, Міністерства оборони та Офісу президента, за підсумками якої анонсував нові рішення щодо організації роботи на фронті. За його словами, Генеральний штаб готує системні зміни, які мають покращити управління військами, прискорити реагування на дії російських окупантів та надати українським бригадам більше можливостей для оборони.

    Про це президент повідомив у своєму Telegram.

    За словами Зеленського, під час наради було детально проаналізовано ситуацію на передовій та визначено кроки для підвищення ефективності роботи українських військ. Він зазначив, що Генеральний штаб ЗСУ вже готує низку системних змін, які мають удосконалити управління бойовими діями.

    Зокрема, нововведення повинні забезпечити більш точну оцінку обстановки на першій лінії фронту, дозволити швидше реагувати на зміни бойової ситуації та розширити можливості бригад для відбиття російських штурмових атак.

    Президент наголосив, що українські військові продовжують стримувати наступ російських військ і не дозволяють окупантам досягти поставлених політичним керівництвом РФ цілей.

    «Вони реально тримають позиції України та не дозволяють армії окупанта досягати тих цілей, які визначило для неї російське політичне керівництво. Слава Україні!», – заявив Зеленський.

    Під час наради глава держави заслухав доповіді Головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого, начальника Генерального штабу Ігоря Скибюка, виконувача обов’язків міністра оборони Євгенія Хмари та заступника керівника Офісу президента Павла Паліси.

    Учасники зустрічі обговорили низку ключових питань, що стосуються оборони країни. Зокрема, йшлося про заходи у відповідь на російські балістичні атаки, поточну ситуацію на фронті, насамперед на напрямках Слов’янська та Костянтинівки, роботу українського морського експортного коридору та подальші кроки щодо його розвитку.

    Окрему увагу приділили проведенню операцій із завдання ударів по важливих військових цілях окупантів. Раніше Зеленський повідомляв, що українські Сили оборони продовжують завдавати ударів по російських військових об’єктах у тимчасово окупованому Криму та оновили перелік пріоритетних цілей.

    Нарада відбулася після чергової масованої атаки Росії на Україну в ніч проти 30 липня. Тоді російські війська застосували понад 70 ракет і більш як 280 ударних безпілотників. Коментуючи наслідки атаки, Зеленський також звернув увагу на необхідність прискорення постачання ракет до систем протиповітряної оборони від міжнародних партнерів, наголосивши на важливості посилення української ППО.

  • «Скеля» вперше підтвердила полон своїх бійців після відео з прапорами: що сталося у Костянтинівці

    «Скеля» вперше підтвердила полон своїх бійців після відео з прапорами: що сталося у Костянтинівці

    425-й окремий штурмовий полк «Скеля» підтвердив, що двоє його військовослужбовців потрапили у російський полон під час боїв у Костянтинівці Донецької області. Водночас у підрозділі наголосили, що Росія використовує окремий епізод бойових дій для інформаційної кампанії, намагаючись представити його як доказ захоплення міста або провалу української операції. За словами військових, така інтерпретація не відповідає реальній ситуації на фронті, а бої за Костянтинівку тривають.

    Історія набула широкого розголосу після того, як 18 липня полк «Скеля» опублікував відео із зачистки окремої ділянки Костянтинівки. На кадрах українські військові демонстрували державні прапори, а в повідомленні підрозділу зазначалося, що бійці провели зачистку міста та підняли український стяг. Відео швидко поширилося українським інформаційним простором і стало одним із найобговорюваніших матеріалів про ситуацію на Донеччині.

    Наступного дня в соціальних мережах з’явилося ще одне відео з Костянтинівки. Його поширив, зокрема, волонтер Сергій Стерненко, який повідомив, що військовослужбовці 425-го окремого штурмового полку зняли кадри біля Будинку культури після проведення зачистки району. На прапорах, які тримали бійці, були зображені президент України Володимир Зеленський та головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.

    Згодом російське Міністерство оборони оприлюднило власне відео, на якому показало двох українських військових із тими самими прапорами та заявило, що вони були взяті в полон. Російська сторона назвала їхні імена та використала ці кадри для тверджень про нібито успіхи російських військ у Костянтинівці. Однак такі заяви є повідомленнями сторони конфлікту і не можуть розглядатися як незалежно підтверджений факт.

    Після появи цих матеріалів OSINT-спільнота «КіберБорошно» провела власний аналіз відеозаписів. За її даними, особи на російському відео дійсно можуть бути військовослужбовцями одного зі штурмових батальйонів 425-го окремого штурмового полку «Скеля», які перебували на бойових позиціях під час виконання завдання. При цьому аналітики не робили висновків щодо всієї операції або контролю над містом, а лише підтвердили ймовірну ідентифікацію військових.

    20 липня командування полку «Скеля» офіційно відреагувало на ситуацію. У заяві підрозділу зазначається, що робота зі встановлення всіх обставин події вже триває, однак через активну фазу бойових дій військові не можуть розкривати деталі операції. Водночас у полку підтвердили, що поширені російськими ресурсами кадри стосуються їхніх військовослужбовців.

    «Скеля» наголосила, що демонстрація українських військовополонених не свідчить про захоплення Костянтинівки чи провал операції Сил оборони. За словами військових, під час тих самих боїв українські штурмовики також захопили у полон двох російських військовослужбовців, що, на їхню думку, підтверджує інтенсивність і змінний характер боїв у місті. У підрозділі підкреслили, що війна складається не лише з перемог, а окремі втрати не можуть характеризувати загальний результат бойової операції.

    Окремо військові звернули увагу на інформаційну складову ситуації. У заяві зазначається, що російська сторона традиційно використовує українських військовополонених як інструмент психологічного та інформаційного впливу. У полку закликали українців не поширювати матеріали, створені російською пропагандою, та не допомагати ворогу досягати інформаційного ефекту. Також наголошується, що найважливішим залишається збереження життя військових і їхнє повернення додому в межах майбутніх обмінів.

    Події відбуваються на тлі складної ситуації навколо Костянтинівки. Цього ж дня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив про робочу поїздку на Костянтинівський напрямок. За його словами, російські війська продовжують спроби прориву, концентрують особовий склад та активно застосовують штурмові групи. Українське командування зазначає, що Сили оборони утримують рубежі та проводять контрдиверсійні заходи в межах міста.

    Останніми тижнями Костянтинівка залишається одним із найгарячіших напрямків фронту. Російська сторона неодноразово заявляла про встановлення контролю над містом, однак Генеральний штаб ЗСУ ці повідомлення спростовував, пояснюючи, що окремим російським малим піхотним групам вдається проникати в забудову, після чого українські підрозділи проводять їх пошук і знищення. Саме в умовах таких маневрених міських боїв окремі епізоди можуть швидко ставати предметом інформаційного протистояння.

    Аналітики також зазначають, що бої за Костянтинівку дедалі більше нагадують ситуацію, яка раніше склалася навколо Покровська. Російські підрозділи намагаються проникати невеликими групами в міську забудову, закріплюватися в окремих кварталах і створювати загрозу для української оборони. Саме тому офіційні представники ЗСУ закликають оцінювати ситуацію виключно за сукупністю підтверджених даних, а не за окремими відео чи заявами сторін конфлікту.

  • Кремль відповів Зеленському: Путін готовий зустрітися лише у Москві

    Кремль відповів Зеленському: Путін готовий зустрітися лише у Москві

    У Кремлі відреагували на пропозицію президента України Володимира Зеленського провести особисту зустріч із російським диктатором Володимиром Путіним у Костянтинівці Донецької області. Москва заявила, що Путін нібито готовий до переговорів із главою української держави, однак лише на території Росії – у Москві. При цьому російська влада знову повторила неправдиві твердження про те, що Костянтинівка перебуває під контролем російської армії, хоча цю інформацію вже офіційно спростували українська влада, Генеральний штаб Збройних сил України та дані незалежних карт бойових дій.

    Про це заявив речник Кремля Дмитро Пєсков в інтерв’ю російському виданню “Комсомольська правда”.

    Коментуючи пропозицію Володимира Зеленського провести переговори безпосередньо у Костянтинівці, Дмитро Пєсков заявив, що Кремль розцінює її як нібито готовність українського президента приїхати до Російської Федерації. За словами представника Кремля, якщо Зеленський дійсно має намір провести особисту зустріч із Путіним, то вона повинна відбутися у Москві.

    Пєсков наголосив, що Володимир Путін уже раніше говорив про свою готовність прийняти президента України у російській столиці. Водночас він додав, що така зустріч стане можливою лише тоді, коли, за твердженням Кремля, український лідер буде готовий ухвалювати “важливі відповідальні рішення”. Які саме рішення має на увазі Москва, речник російського президента не уточнив, лише заявив, що їхній зміст нібито “добре відомий” українській стороні.

    Окремо Пєсков повторив тезу російської пропаганди про те, що Костянтинівка нібито вже перебуває під повним контролем російських військ. Саме на цьому твердженні він побудував свою відповідь на ініціативу Зеленського. Водночас жодних доказів цього Кремль не навів.

    Заява Пєскова стала продовженням інформаційної кампанії, яку розпочав сам Володимир Путін. Напередодні російський диктатор заявив, що армія РФ нібито встановила повний контроль над Костянтинівкою. Ця інформація швидко поширилася російськими державними медіа, однак уже невдовзі була спростована українською стороною.

    Президент України Володимир Зеленський відреагував на слова Путіна, назвавши їх черговою брехнею. Він наголосив, що напередодні Дня незалежності США російський лідер свідомо намагався ввести в оману світову спільноту та президента Сполучених Штатів Дональда Трампа, поширюючи неправдиві заяви про ситуацію на фронті.

    У відповідь Зеленський запропонував Путіну провести особисту зустріч саме у Костянтинівці. Президент України заявив, що якщо місто справді перебуває під контролем Росії, як це стверджує Кремль, то російському диктатору не повинно бути складно приїхати туди для переговорів та пошуку дипломатичних шляхів завершення війни.

    “Якщо Костянтинівка зараз під контролем Росії, то, мабуть, у Путіна не буде проблеми там зі мною зустрітися і знайти дипломатичні рішення, щоб війну нарешті закінчити. Але все ж таки він фронт не перейде: правда дуже відрізняється від путінських слів”, – заявив глава держави.

    Офіційний Київ наголошує, що місто продовжує перебувати під контролем українських Сил оборони. Генеральний штаб Збройних сил України офіційно спростував заяву Кремля про нібито окупацію Костянтинівки та підкреслив, що російські війська не захопили населений пункт.

    Таку ж інформацію підтверджують дані українського аналітичного проєкту DeepState. Згідно з актуальними картами бойових дій, російські війська продовжують наступальні дії поблизу Костянтинівки, однак самого міста не контролюють. Бої тривають на підступах до населеного пункту, а українські військові утримують свої позиції.

    Попри офіційні спростування, Міністерство оборони Росії продовжує поширювати інформацію про нібито “звільнення” міста. Більше того, російське оборонне відомство виступило з пропозицією тимчасово припинити бойові дії у районі Костянтинівки для проведення так званої “гуманітарної акції” з передачі тіл загиблих військовослужбовців.

    У Міноборони РФ заявили, що готові призупинити вогонь на визначений час і очікують від української сторони відповіді щодо цієї пропозиції. Водночас у Києві неодноразово заявляли, що Росія регулярно використовує подібні гуманітарні ініціативи як інструмент інформаційного впливу та спробу сформувати вигідний для себе міжнародний порядок денний.

    Останні заяви Кремля пролунали на тлі інтенсивних бойових дій на Донеччині, де Костянтинівка залишається одним із ключових логістичних і оборонних центрів українських військ. Місто має важливе стратегічне значення для оборони Краматорсько-Слов’янської агломерації, тому навколо нього тривають активні бої та інформаційне протистояння.

    Експерти неодноразово звертали увагу, що російське керівництво систематично оголошує про “захоплення” українських населених пунктів ще до фактичного встановлення над ними контролю. Подібні заяви використовуються як елемент інформаційно-психологічної війни, покликаний створити враження успішного наступу російської армії та посилити політичний тиск на Україну й її міжнародних партнерів.

    На цьому тлі пропозиція Зеленського провести переговори безпосередньо у Костянтинівці стала своєрідною відповіддю на заяви Кремля. Український президент фактично поставив під сумнів достовірність слів Путіна та запропонував російському лідеру особисто підтвердити свої твердження. У відповідь Москва відмовилася від такого сценарію та знову наполягла, що можливі переговори можуть відбутися лише на території Росії, у Кремлі.