Daypolitico

Позначка: КП Плесо

  • Розподіл пляжних зон у Києві викликав запитання: журналісти анонсували звернення до контролюючих органів

    Розподіл пляжних зон у Києві викликав запитання: журналісти анонсували звернення до контролюючих органів

    Журналісти видання «Телеграф» оприлюднили розслідування щодо передачі в користування рекреаційних зон біля київських водойм, у якому заявили про можливе заниження стартової вартості лотів та поставили під сумнів рівень конкуренції під час окремих аукціонів, організованих комунальним підприємством «Плесо». На момент публікації матеріалу офіційної реакції КП «Плесо», Київської міської державної адміністрації чи Київської міської ради на наведені у розслідуванні твердження не було.

    За даними журналістів, на початку червня КП «Плесо» виставило через систему Prozorro.Продажі 26 лотів, які передбачають право організації рекреаційної діяльності на прибережних територіях столиці. Йдеться про ділянки біля озер, заток і пляжів, де підприємці можуть облаштовувати альтанки та надавати відпочинкові послуги.

    Автори матеріалу стверджують, що стартові ціни на частину лотів були суттєво нижчими за потенційну комерційну вартість такого бізнесу. Як приклад наводиться лот на Венеціанському острові в Гідропарку, який дозволяє встановити п’ять альтанок. За інформацією журналістів, право користування цією ділянкою було реалізовано за 32 тис. грн на рік, що становить приблизно 2,7 тис. грн на місяць.

    У розслідуванні також зазначається, що інші лоти, які передбачали розміщення від 15 до 20 альтанок, продавалися за ціною від 70 тис. до 200 тис. грн на рік. На думку авторів матеріалу, за нинішньої ринкової вартості оренди альтанок такі платежі можуть окупатися за короткий період.

    Окрему увагу журналісти приділили перебігу окремих електронних аукціонів. У матеріалі описується приклад торгів щодо рекреаційної зони біля озера Алмазне, де, за твердженням видання, переможцем став фізична особа-підприємець Іван Проскочило.

    «Телеграф» зазначає, що іншим учасником цих торгів було товариство «Алмазне Лейк», співвласником і директором якого, за даними системи YouControl, також є Іван Проскочило. На цій підставі журналісти припускають можливий конфлікт інтересів та звертають увагу на питання реальної конкуренції під час проведення аукціону.

    Водночас у матеріалі не стверджується, що такі дії вже визнані порушенням законодавства. Оцінку законності проведення торгів можуть надати лише уповноважені державні органи.

    Журналісти також проаналізували інших переможців аукціонів. Зокрема, у розслідуванні згадується підприємець, який отримав право організації рекреаційної діяльності на одній із ділянок у затоці Собаче Гирло. Автори матеріалу посилаються на відкриті державні реєстри та судові документи, вказуючи, що ця особа є учасником низки судових спорів і щодо неї розглядається кримінальне провадження за статтею про самовільне зайняття земельної ділянки та самочинне будівництво.

    Разом із тим наявність кримінального провадження або судового розгляду сама по собі не означає винуватості особи. Відповідно до принципу презумпції невинуватості, остаточне рішення може ухвалити лише суд після завершення розгляду справи.

    Окремий розділ розслідування присвячений механізму визначення стартової вартості лотів. Автори припускають, що низькі ціни могли бути пов’язані з чинною редакцією рішення Київської міської ради про використання земель водного фонду та прибережних захисних смуг. На думку журналістів, право реалізовувалося не як оренда земельної ділянки, а як право на організацію рекреаційної діяльності, що могло вплинути на методику розрахунку стартової вартості.

    У матеріалі також згадується колишній генеральний директор КП «Плесо» В’ячеслав Савицький, якому раніше правоохоронні органи повідомили про підозру в іншому кримінальному провадженні, що не стосується нинішніх аукціонів. Журналісти наголошують, що нинішні торги проводилися вже за керівництва виконувача обов’язків генерального директора Андрія Вагіна.

    Наприкінці розслідування редакція повідомила про намір направити офіційні запити до Київської міської ради, КМДА та КП «Плесо» з проханням пояснити методику формування стартових цін, а також звернутися до Антимонопольного комітету України і Державної аудиторської служби із проханням перевірити обставини проведення торгів та надати правову оцінку можливим ознакам порушень.

    Станом на момент публікації офіційних результатів перевірок або рішень контролюючих органів щодо описаних у журналістському розслідуванні фактів оприлюднено не було. Позиція КП «Плесо», КМДА та інших згаданих у матеріалі осіб щодо наведених тверджень також поки не опублікована.

  • Екологічна катастрофа на Оболоні: що відбувається з озером після російської атаки

    Екологічна катастрофа на Оболоні: що відбувається з озером після російської атаки

    У Києві триває масштабна операція з ліквідації наслідків екологічної аварії, яка виникла після масованого російського комбінованого удару по столиці в ніч на 2 липня. Столичні комунальні служби, рятувальники ДСНС та екологи вже вилучили з озера Кирилівського в Оболонському районі 65 тонн нафтосуміші, що потрапила у водойму після пошкодження промислового об’єкта. За даними Київської міської державної адміністрації, забруднення вдалося локалізувати, а постійний моніторинг не виявив потрапляння нафтопродуктів до річки Почайна, тож безпосередньої загрози для акваторії Дніпра наразі немає.

    У Департаменті захисту довкілля та адаптації до змін клімату КМДА пояснили, що забруднення виникло після пошкодження внаслідок російського удару одного з промислових об’єктів. Нафтопродукти через систему дощової каналізації потрапили до струмка Сирець, а звідти – до озера Кирилівського, яке входить до каскаду озер Опечень. Саме оперативна реакція рятувальників дозволила не допустити поширення забруднення на інші водойми столиці.

    За інформацією міської влади, фахівці ДСНС уже відкачали 65 тонн нафтосуміші, що становить приблизно 45,5 кубічного метра забруднених речовин. Для очищення акваторії цілодобово працюють дев’ять плавучих скімерів – спеціальних установок, які збирають нафтову плівку з поверхні води. Попередньо фахівці прогнозують, що роботи зі збору основної маси нафтопродуктів триватимуть ще близько п’яти днів, після чого розпочнеться наступний етап очищення водойми.

    Одним із ключових завдань стало недопущення поширення забруднення за межі Кирилівського озера. Для цього рятувальники встановили чотири системи бонових загороджень, які локалізували нафтову пляму приблизно на третині площі водойми. Такий підхід не лише обмежив розповсюдження нафтопродуктів, а й дозволив рибі та іншим мешканцям водойми частково переміститися до менш забруднених ділянок.

    Особливу увагу приділено захисту сусідніх водойм. Пропускну споруду між озерами Кирилівське та Йорданське повністю перекрили боновими загородженнями, а також додатково обробили спеціальними сорбентами. Це має запобігти потраплянню нафтової плівки до інших водойм навіть у разі сильного вітру чи зміни погодних умов. Крім того, регулярні лабораторні дослідження показують, що у річці Почайна нафтопродукти не виявлені, а отже загрози подальшому потраплянню забруднення до Дніпра нараззі немає.

    За даними Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, масштаб екологічної аварії є значним. Попередні розрахунки свідчать, що після російської атаки до Кирилівського озера потрапило понад 350 тонн нафтопродуктів та паливної емульсії. Основну частину розливу вдалося локалізувати ще на підходах до водойми, однак уникнути потрапляння частини пального у воду не вдалося. Саме тому до ліквідації наслідків залучили не лише ДСНС і комунальні служби, а й Державну екологічну інспекцію, профільне міністерство та науковців.

    Фахівці КП «Плесо» здійснюють постійний екологічний моніторинг стану води. За їхніми даними, нафтопродукти поки що перебувають переважно на поверхні, тому ризик проникнення забруднення у підземні води оцінюється як низький. Водночас через випаровування паливно-мастильних матеріалів мешканцям прилеглих районів рекомендують за можливості не відкривати вікна та уникати тривалого перебування поблизу берегової лінії озера до завершення аварійних робіт.

    Екологи вже фіксують окремі випадки загибелі риби, птахів та інших представників водної фауни, однак, за даними КМДА, масового мору наразі не спостерігається. До оцінки стану екосистеми долучили фахівців Інституту гідробіології Національної академії наук України. Після завершення аварійного очищення планується реалізувати комплекс заходів із відновлення водойми. Серед них – аерація води, додатковий екологічний моніторинг та поступове штучне зариблення озера після стабілізації екологічної ситуації.

    У міській адміністрації нагадують, що Кирилівське озеро є технічною водоймою, де купання було заборонене ще до виникнення надзвичайної ситуації. Після забруднення нафтопродуктами заборона залишається чинною. Також до кінця літа повністю заборонено рибальство та будь-яке використання водойми, доки не завершаться роботи з очищення та не буде підтверджено безпечний екологічний стан.

    Фахівці наголошують, що ліквідація наслідків аварії триватиме ще певний час навіть після збору основної маси нафтопродуктів. Наступним етапом стане обробка поверхні води спеціальними сорбентами, які зв’яжуть залишки нафтової плівки для її подальшого механічного видалення. Лише після цього можна буде перейти до довготривалого відновлення екосистеми та остаточно оцінити масштаб шкоди, завданої російською атакою довкіллю столиці.

  • Справу директора КП «Плесо» про розтрату бюджетних коштів передали до суду

    Справу директора КП «Плесо» про розтрату бюджетних коштів передали до суду

    Прокурори Офісу генерального прокурора передали до суду обвинувальний акт щодо директора комунального підприємства «Плесо». Посадовця підозрюють у розтраті бюджетних коштів та службовому підробленні під час реалізації природоохоронного проєкту у Києві.

    Йдеться про роботи, які фінансувалися у 2021 році за рахунок міського фонду охорони навколишнього природного середовища. Тоді Київська міська рада виділила кошти на створення водоохоронних зон для захисту водних ресурсів столиці.

    Замовником відповідних робіт виступало КП «Плесо».

    За даними слідства, керівництво підприємства намагалося використати бюджетні кошти до завершення фінансового року. Для цього було оголошено повторний тендер на розроблення проєктів землеустрою, хоча попередня закупівля ще не була завершена.

    Переможцем тендеру стало приватне підприємство, яке, за версією правоохоронців, могло бути пов’язане із посадовцем.

    17 грудня 2021 року сторони уклали договір на виконання робіт щодо п’яти столичних пляжів, серед яких Труханів острів та Венеціанський острів. Уже 23 грудня було підписано акт виконаних робіт, а 30 грудня підряднику перерахували кошти.

    Водночас слідство встановило, що частина задекларованих робіт фактично не потребувала виконання, однак була включена до документації та оплачена. За попередніми оцінками, державі завдано збитків на суму близько 1,7 мільйона гривень.

    Директору КП «Плесо» інкримінують розтрату бюджетних коштів в особливо великих розмірах та службове підроблення, вчинені за попередньою змовою групою осіб. Кримінальне провадження відкрито за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.

    У межах цього ж розслідування раніше повідомили про підозру керівнику приватного підприємства, який, за даними слідства, діяв у змові з посадовцем комунального підприємства.

    Крім того, прокурори Спеціалізованої екологічної прокуратури через суд домоглися скасування неправомірно встановлених водоохоронних зон на Трухановому та Венеціанському островах. Відповідні записи вже вилучено з державного кадастру.

    У прокуратурі зазначають, що це унеможливлює подальші маніпуляції із землею та потенційну забудову цих територій.

    Водночас відповідно до Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено у законному порядку та підтверджено обвинувальним вироком суду.

  • Керівник Держекоінспекції Субботенко фігурує у схемах прикриття забудови київських водойм

    Керівник Держекоінспекції Субботенко фігурує у схемах прикриття забудови київських водойм

    Тимчасовий виконувач обов’язків голови Державної екологічної інспекції України Олександр Субботенко опинився в центрі уваги через дії відомства, яке за його керівництва фактично самоусунулося від контролю за масштабними екологічними порушеннями у Києві. Йдеться про знищення водойм, забудову природоохоронних територій та ігнорування мільйонних зловживань бюджетними коштами.

    Держекоінспекція є ключовим регулятором у сфері екологічного контролю, надрокористування та природоохоронного нагляду. Саме вона визначає, які об’єкти перевіряються, кому погоджуються документи і на кого накладаються штрафи. Фактично це дає керівництву органу прямий вплив на бізнес-процеси у сфері будівництва, промисловості та землекористування.

    Майнові декларації Субботенка та його родини викликають питання щодо походження активів. У користуванні та власності родини перебуває квартира в Києві площею майже 120 квадратних метрів, гараж у Харкові та два машиномісця у столиці. Частина цього майна оформлена на родичів, однак перебуває у фактичному користуванні самого посадовця, що може свідчити про практику прихованого володіння активами.

    Особливе занепокоєння викликає ситуація з водними об’єктами Києва. За інформацією з відкритих джерел, керівництво Держекоінспекції не реагує на фактичний провал програм зі створення та утримання водоохоронних зон, які реалізує КП «ПЛЕСО». Формально існують звіти про виконані роботи, однак на місцях очисні споруди не працюють, береги водойм захаращені, а екологічний стан лише погіршується.

    Паралельно в столиці відбувається забудова територій, що мають статус природоохоронних. Зокрема, на землях Головної астрономічної обсерваторії НАН України погоджено житлові та комерційні проєкти, попри прямі законодавчі заборони щодо використання земель природно-заповідного фонду. Держекоінспекція при цьому не ініціювала припинення робіт і не застосувала передбачених законом санкцій.

    Ще одним прикладом є ситуація з озером Синє, де під виглядом «відновлення» водойми КП «ПЛЕСО» сьомий раз оголосило тендер на розчистку з очікуваною вартістю майже 96 млн грн. Хоча проєкт передбачає екологічну реабілітацію та створення рекреаційної зони, фактично територія навколо озера забудовується житловими комплексами, а реальних природоохоронних робіт не видно.

    Експерти вказують, що бездіяльність Держекоінспекції у таких кейсах створює умови для легалізації забудови та знищення зелених зон столиці. В умовах воєнного стану й дефіциту ресурсів це означає не лише екологічні втрати, а й мільйонні збитки для громади Києва.

  • Керівника приватної фірми підозрюють у розтраті 1,7 млн грн на фіктивних “водоохоронних зонах” у Києві

    Керівника приватної фірми підозрюють у розтраті 1,7 млн грн на фіктивних “водоохоронних зонах” у Києві

    Спеціалізована екологічна прокуратура Офісу Генерального прокурора повідомила про підозру керівнику приватного підприємства, якого разом із посадовцем комунального підприємства “Плесо” підозрюють у розтраті понад 1,7 мільйона гривень. Йдеться про кошти, виділені на природоохоронні заходи у Києві, зокрема на створення водоохоронних зон на Трухановому та Венеціанському островах.

    За даними слідства, у 2021 році КП “Плесо” отримало бюджетні кошти на розроблення проєктів землеустрою водоохоронних зон у столиці. Однак замість реального виконання робіт службові особи, за версією правоохоронців, організували фіктивне “освоєння” грошей.

    У прокуратурі повідомляють, що директор комунального підприємства домовився з керівником приватної компанії про формальне виконання робіт. Попри те, що тендерна процедура ще не була завершена, між КП “Плесо” та приватним підприємством уклали договір на розроблення проєктів землеустрою п’яти об’єктів, серед яких Труханів і Венеціанський острови.

    Вже 23 грудня сторони підписали акт виконаних робіт, які фактично не проводилися. А 30 грудня на рахунок приватної компанії було перераховано 1,7 мільйона гривень бюджетних коштів.

    Дії підозрюваних кваліфіковано як розтрату бюджетних коштів в особливо великих розмірах та службове підроблення. За такі злочини Кримінальний кодекс передбачає сувору кримінальну відповідальність.

    Прокурори також домоглися в суді скасування незаконно встановлених водоохоронних зон і прибережних захисних смуг на Трухановому та Венеціанському островах. В Офісі Генпрокурора наголошують, що це рішення унеможливить подальшу забудову або інше незаконне використання цих територій. Відповідні записи вже вилучено з Державного земельного кадастру.

    Наразі розслідування щодо посадовця КП “Плесо” завершено, матеріали готуються до передачі до суду. Слідчі дії стосовно керівника приватного підприємства тривають.

  • Столичне КП «Плесо» витратило сотні мільйонів на набережні для приватних ЖК

    Столичне КП «Плесо» витратило сотні мільйонів на набережні для приватних ЖК

    У Києві викрили схему, за якою кошти міського бюджету витрачалися на облаштування набережних біля приватних житлових комплексів. За даними Офісу Генерального прокурора, посадовці комунального підприємства «Плесо» безпідставно профінансували роботи, які мав виконати забудовник. Сума збитків перевищує 130 мільйонів гривень.

    Розслідування встановило, що згідно з інвестиційним договором, приватна компанія, яка зводила житловий комплекс, зобов’язувалася власним коштом облаштувати набережну та провести берегоукріплення. Натомість посадовці КП «Плесо» включили цей об’єкт до Програми економічного та соціального розвитку Києва і профінансували роботи за рахунок бюджету.

    Із фотографій, оприлюднених прокуратурою, йдеться про набережну «Русанівської гавані» на вулиці Євгена Маланюка. Основним девелопером комплексу є компанія «Ковальська», однак частину будинків зводить «Міськбудінвест» — саме ця фірма у 2018 році виграла тендер КП «Плесо» на будівництво берегоукріплювальних споруд у цьому районі.

    У результаті забудовник не лише уникнув витрат, а й отримав прибуток, створивши інфраструктуру для власного житлового комплексу коштом міста.

    Подібна схема, за журналістськими даними, діяла і в інших столичних проєктах. КП «Плесо» фінансувало облаштування водойм поруч із ЖК «Лебединий» від компаній Perfect Group та Інтергал-Буд, а також ЖК «Рів’єра» на Осокорках, який зводила Status Group. У кожному випадку комунальне підприємство витрачало десятки мільйонів гривень на благоустрій територій, що після завершення будівництва стали фактично приватними зонами.

    Зокрема, біля ЖК «Лебединий» за три роки було витрачено понад 250 мільйонів гривень, а біля «Рів’єри» — майже 48,5 мільйона. Усі зони мали бути відкритими для киян, проте доступ до них обмежено мешканцями комплексів.

    За законом, території вздовж водойм мають залишатися відкритими. Водний кодекс України забороняє обмежувати доступ громадян до прибережних смуг, за винятком спеціальних об’єктів — військових чи гідротехнічних. Проте, як зазначають юристи, столична влада не поспішає ініціювати судові позови, аби повернути набережні місту.

  • Київське КП «Плесо» знову під слідством: директору інкримінують розтрату коштів на 1,7 млн грн

    Київське КП «Плесо» знову під слідством: директору інкримінують розтрату коштів на 1,7 млн грн

    Комунальне підприємство «Плесо» знову опинилося у полі зору правоохоронців. Директору підприємства інкримінують розтрату бюджетних коштів, які були виділені ще у 2021 році на природоохоронні заходи у Києві.

    За даними прокуратури, підприємство отримало фінансування на створення водоохоронних зон для захисту водойм столиці від забруднення. Втім, замість реальної роботи була організована схема з виведення коштів.

    • Керівник КП у змові з приватним підрядником провів повторний тендер, хоча попередня закупівля ще тривала.

    • Переможця визначили заздалегідь, і вже у грудні 2021-го уклали з ним договір на роботи на п’яти пляжах Києва, зокрема на Трухановому та Венеціанському островах.

    • Акти виконаних робіт підписали до фактичного виконання, а 30 грудня гроші вже були перераховані підряднику.

    Особливий цинізм у тому, що роботи на Трухановому та Венеціанському островах взагалі не вимагалися законом. Попри це, з міського бюджету витратили 1,7 млн грн.

    Прокуратура домоглася скасування неправомірно встановлених водоохоронних зон та прибережних смуг на цих ділянках, що унеможливить їх забудову.

    Подібна історія зараз розгортається й на Оболонському острові. Там за 200 млн грн планують створити «розважальний парк». Документи, підготовлені КП «Плесо» разом із «Дніпровським проєктно-вишукувальним інститутом», містять:

    • переписані уривки з книжок замість реальних досліджень;

    • сфальшовані дані про озеленення території.

    Це дає підстави припускати, що схема з освоєння бюджетних коштів може повторитися у ще більших масштабах.

  • Олексій Кулеба та Тимур Ткаченко – від заробітків на столичних МАФах до мільярдних контрактів на відновленя Київщини

    Олексій Кулеба та Тимур Ткаченко – від заробітків на столичних МАФах до мільярдних контрактів на відновленя Київщини

    Топові чиновники заступник глави ОП Олексій Кулеба та замміністра Мінстратегпрому Тимур Ткаченко розпочали своє сходження у велику політику з корупційних схем на столичних МАФах.

    Фактично, в тему “столичних МАФів” їх завів Дмитро Білоцерковець, з яким вони наразі протистоять в боротьбі за контроль над корупційними потоками в столиці. Тимур Ткаченко був помічником Дмитра Білоцерковця, коли той був нардепом VІІІ скликання від БПП, водночас Олексія Кулебу прилаштували радником Дениса Пікалова – людини Білоцерківця в КП “Плесо”.

    Сам Дмитро Білоцерківець, талановитий політтехнолог с Севастополя, працював на проект Віталія Кличка в Криму, а з 2012 року офіційно очолив Молодіжне Крило партії “УДАР”. Пізніше Дмитро Білоцерківець зміг стати “більше чим політтехнологом” для Кличка, тож коли Віталій став мером Києва, Білоцерківець отримав посаду директора Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища.

    Саме Дмитро Білоцерковець активно почав рухатися в бік монополізації ринку МАФів у Києві під виглядом впорядкування торгівлі в столиці. У цій тематиці він увійшов у контакт з Андрієм Єрмаком та Андрієм Холодовим і дав їм свою людину Олексія Кулебу. А Кулебі дав Тимура. Кулеба порозумівся з Єрмаком і відтоді почалася їхня дружба.

    Зв’язка Єрмак-Кулеба-Ткаченко активно почала діяти після перемоги Володимира Зеленського на виборах. Тоді за посередництва Дмитра Білоцерківця було домовлено з Андрієм Єрмаком про взяття під контроль ринок МАФів у столиці. Від Єрмака за реалізацію корупційних схем відповідав Олексій Кулеба, а в Кулеби Ткаченко. Останній мав створити компанію, що ставитиме нові МАФи за “новими правилами”, а для старих і не дуже “жирних” місць був “тариф” тисяча доларів за оновлення документів. На той момент таких МАФів було близько 3 тисяч.

    До речі, саме в результаті домовленостей Олексій Кулеба став заступником голови КМДА, що влаштовувало Андрія Єрмака і в певний момент конфлікту з Віталієм Кличком саме Кулебу хотіли поставити головою КМДА, але Олексій сам відмовився.

    Далі в системі впорядкування МАФів почали системно зносити старі кіоски і на їхніх місцях з’являлися нові, які вже належали Тимуру Ткаченку і компанії.

    Розподіл корупційних потоків відбувався таким чином: Кулебі-Ткаченко – нові МАФи, Білоцерківець підминає під себе старі та затверджує схему нових.

    Схема працювала успішно до переходу Тимура Ткаченка на посаду заступника міністра в Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості, після чого Дмитро Білоцерківець вирішив “викинути” бувших партнері з теми МАФів, а замість них підключив депутата Київради від Єдності  Вагана Товмасяна.  Після чого Тимур Ткаченко почав системну критику в адресу Віталія Кличка.

    Пізніше зв’язка Кулеба-Ткаченко “виросла” з корупційних тем на столичних МАФах та розширила свій вплив на область, забравши під себе всі ремонти доріг та інфраструктурних об’єктів на Київщині, чим перейшли дорогу Давиду Арахамії, який мав великі види на цей шматок.

    Про корупційні заробітки Кулеби-Ткаченко на відновлені Київської області багато писали журналісти, але без будь-яких наслідків для фігурантів. Причина в тому, для Андрія Єрмака його заступник Олексій Кулеба є надто цінним кадром.

    За словами нашого джерела в ОП, Андрій Борисович довіряє та цінить Кулебу за те, що “він надійний, багато знає та не краде у шефа, як власне і Ткаченко”. Але ось із командою Віталія Кличка вони розійшлися, чим можна пояснити регулярні обшуки СБУ та кримінальні справи проти ТОП чиновників КМДА.