Daypolitico

Позначка: Красна площа

  • Москва здригнулася у День Росії: столицю Путіна накрила атака дронів, ППО підняли навколо міста

    Москва здригнулася у День Росії: столицю Путіна накрила атака дронів, ППО підняли навколо міста

    У ніч проти 12 червня, саме у День Росії, Москва та низка інших регіонів РФ опинилися під масштабною атакою безпілотників. Російська влада заявила про роботу протиповітряної оборони на підльоті до столиці, а Міноборони країни-агресорки відзвітувало про нібито сотні збитих дронів за одну ніч.

    За повідомленням мера Москви Сергія Собяніна, російська ППО знищила сім безпілотників, які рухалися в напрямку столиці РФ. Він заявив, що на місцях падіння уламків працювали фахівці екстрених служб. Традиційно російська влада не розкриває повну інформацію про наслідки таких атак, обмежуючись повідомленнями про «збиття» цілей і роботу оперативних служб.

    Міноборони РФ, своєю чергою, заявило про одну з наймасовіших нічних атак останнього часу. За версією російського військового відомства, протягом ночі засоби ППО нібито знищили 231 український безпілотник над різними регіонами Росії та акваторією Азовського моря. Незалежного підтвердження цих цифр наразі немає. Українська сторона офіційно не коментувала заяви російського Міноборони.

    Символічності цій атаці додає дата — 12 червня у РФ відзначають День Росії. Це одне з головних державних свят країни-агресорки, яке Кремль роками використовував для демонстрації «стабільності», сили та контролю. Однак цього року святкова картинка для російської пропаганди виявилася зіпсованою: замість традиційного відчуття безпеки жителі столиці знову почули про дрони, роботу ППО та уламки на підльотах до Москви.

    Ще напередодні стало відомо, що у Москві вперше за понад два десятиліття скасували традиційний великий концерт на Красній площі до Дня Росії. Захід перенесли до культурного центру «Моссовєт», а програму суттєво скоротили. Офіційної причини такого рішення російська влада не назвала. Водночас російські та українські медіа пов’язують це з безпековими ризиками, зокрема із загрозою нових атак безпілотників.

    Це рішення стало показовим сигналом: навіть центральна площа країни, яка роками була головною сценою путінської пропаганди, більше не виглядає для Кремля достатньо безпечною. Москва дедалі частіше живе в режимі обмежень, посиленої охорони, закритого неба та роботи мобільних груп протиповітряної оборони.

    Атака 12 червня стала не першим тривожним сигналом для російської столиці за останні дні. У ніч проти 9 червня Москва також заявляла про атаку дронів. Тоді, за повідомленнями російської сторони, у районі столиці було знищено кілька безпілотників, а робота московських аеропортів зазнала обмежень. Зокрема, тимчасові проблеми фіксувалися у «Внуково» та «Шереметьєво».

    Останні місяці демонструють нову реальність для Росії: війна, яку Кремль розв’язав проти України, дедалі частіше повертається на територію самої РФ. Дрони регулярно долітають до стратегічних об’єктів, нафтопереробних заводів, військових підприємств, складів, аеродромів та енергетичної інфраструктури. Москва, яка довго намагалася залишатися в очах росіян «далекою від фронту», поступово втрачає цей статус.

    Показово, що атака на Москву відбулася на тлі повідомлень про удари по інших важливих для Кремля регіонах. У ніч на 12 червня російські Telegram-канали також писали про вибухи, пожежі та роботу ППО в інших областях. Російська влада традиційно намагається применшувати наслідки, однак регулярність таких атак дедалі складніше приховувати.

    Для Путіна це має не лише військове, а й політичне значення. Москва є символом російської державності та особистої влади Кремля. Коли саме столиця у державне свято опиняється під атакою дронів, це руйнує головний пропагандистський міф про повний контроль ситуації. Росіяни дедалі частіше бачать, що війна не обмежується кадрами з українських міст, які обстрілює армія РФ. Небезпека приходить і до них.

    Водночас Україна неодноразово наголошувала, що її удари по території РФ спрямовані передусім проти військових, логістичних, енергетичних і промислових об’єктів, які забезпечують російську агресію. На відміну від Росії, яка щодня атакує українські міста ракетами та «Шахедами», Київ заявляє про право бити по військовій машині агресора.

    Масована атака у День Росії стала черговим ударом по відчуттю недоторканності Москви. Кремль може й надалі звітувати про «успішну роботу ППО», але сам факт регулярних атак на столицю РФ свідчить: війна дедалі ближче підходить до політичного центру країни-агресорки.

  • Найслабший парад Путіна за роки війни: без танків, із вимкненим інтернетом та страхом атак

    Найслабший парад Путіна за роки війни: без танків, із вимкненим інтернетом та страхом атак

    У Москві 9 травня відбувся один із найменш масштабних парадів за всю сучасну історію правління Володимира Путіна. Цьогорічне святкування Дня перемоги на Красній площі пройшло без традиційної демонстрації важкої військової техніки, із масштабними відключеннями мобільного інтернету та на тлі посилених заходів безпеки через загрозу українських атак.

    Парад тривав лише близько 45 хвилин, що стало найкоротшим показником за останні десятиліття. Для порівняння: ювілейний парад 2025 року тривав майже півтори години.

    Російська влада пояснила скорочений формат “поточною оперативною ситуацією”. Утім, експерти пов’язують зміни насамперед із війною проти України, великими втратами техніки та страхом можливих ударів по Москві.

    Цього року Красною площею не проїхав жоден танк чи ракетний комплекс. Замість традиційної демонстрації озброєння глядачам показали лише колони військових, кілька кабріолетів та відеоролики з безпілотниками, атомними підводними човнами й “новітньою російською технікою”.

    Серед учасників параду були російські військові, учасники війни проти України, а також солдати КНДР, які, за даними російських джерел, брали участь у бойових діях у Курській області.

    Парад проходив в умовах безпрецедентних заходів безпеки. У центрі Москви масово вимикали мобільний інтернет, а Кремль розгорнув додаткові системи ППО. Напередодні російська влада також неодноразово погрожувала “жорсткою відповіддю” у разі атак на столицю РФ.

    На цьому тлі президент США Дональд Трамп заявив про триденне перемир’я між Україною та Росією на 9–11 травня та анонсував обмін полоненими у форматі “1000 на 1000”.

    За словами Трампа, саме він ініціював домовленість, а на неї погодилися і Путін, і президент України Володимир Зеленський.

    Зеленський, коментуючи ситуацію навколо параду, заявив, що “Красна площа менш важлива, ніж життя українських полонених”.

    Водночас у мережі активно поширювався фейковий “указ” про нібито дозвіл України на проведення параду в Москві. Офіційного підтвердження існування такого документа немає, а українська влада подібних рішень не ухвалювала.

    У Кремлі на інформаційну хвилю відреагували нервово. Речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Росії “не потрібен чужий дозвіл” на проведення параду, а російські пропагандисти називали ситуацію “інформаційною спецоперацією”.

    На парад до Москви приїхала значно менша кількість іноземних гостей, ніж у попередні роки. Серед присутніх були самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко, король Малайзії Султан Ібрагім та президент Лаосу Тонглун Сісуліт.

    Захід відбувався на тлі дедалі більшої міжнародної ізоляції Росії та економічного виснаження через війну. Як зазначає Reuters, цьогорічний парад проходив в атмосфері занепокоєння щодо майбутнього війни, економічних проблем та погіршення відносин Кремля із Заходом.

    Видання Politico також звернуло увагу на те, що українські далекобійні удари дедалі сильніше впливають на поведінку російського керівництва. У матеріалі йдеться, що Путін фактично змушений дедалі частіше покладатися на систему бункерів і надзвичайні заходи безпеки.

    Журналісти Forbes у свою чергу порівняли поведінку Зеленського та Путіна під час війни. Якщо український президент регулярно записував звернення просто на вулицях Києва, то російський лідер, як зазначає видання, дедалі більше ізолюється від публічного простору.

    На тлі скороченого параду та обмеженої кількості техніки російські соцмережі заполонили критичні коментарі. Частина росіян скаржилася на “втрату величі” параду та відсутність традиційної демонстрації сили.

  • “Європу нема чим лякати”: росіяни масово розкритикували парад у Москві та промову Путіна

    “Європу нема чим лякати”: росіяни масово розкритикували парад у Москві та промову Путіна

    У Росії після військового параду 9 травня в Москві почали масово з’являтися критичні коментарі та хвиля розчарування серед прихильників Кремля. Росіяни скаржаться на відсутність важкої техніки, “порожню” промову президента РФ Володимир Путін та втрату колишньої помпезності головного пропагандистського шоу Кремля.

    Про це повідомляє 24 Канал.

    Цьогорічний парад у Москві, присвячений 81-й річниці перемоги у Другій світовій війні, став одним із найскромніших за останні роки. Замість масштабної демонстрації бронетехніки та озброєння по Красній площі проїхали переважно кілька кабріолетів, а в небі з’явилася обмежена кількість літаків.

    Саме це викликало хвилю невдоволення навіть серед проросійської аудиторії в телеграм-каналах та соцмережах. Користувачі писали, що “Європу нема чим лякати”, згадували провали так званої “СВО” та заявляли про “розтоптану гордість”.

    Частина коментаторів відкрито висловлювала розчарування тим, що парад більше не виглядає символом військової сили Росії. Деякі користувачі навіть іронізували, що головною “перемогою” стало те, що під час заходу Москву не атакували українські безпілотники.

    «На кладовищі має бути тиша, а не парад та свято. Одним словом “СВО” — дивна військова операція», — писали користувачі у коментарях під трансляціями.

    Окрему хвилю критики викликала промова Путіна. Росіяни звернули увагу, що президент РФ фактично повторив тези попередніх років про “російський характер”, “подвиг переможців” та “агресію НАТО”, не зробивши жодних гучних заяв чи анонсів.

    Деякі користувачі прямо писали, що речник Кремля Дмитро Пєсков обіцяв “важливу” промову, однак у результаті росіяни почули “старий текст без жодного сенсу”.

    Згодом адміністратори проросійських телеграм-каналів почали масово видаляти критичні коментарі про парад, війну та ситуацію в Росії. У частині чатів також закрили можливість залишати повідомлення.

    На тлі цього експерти зазначають, що цьогорічний парад став значно менш масштабним через великі втрати техніки у війні проти України, економічні проблеми та посилені заходи безпеки через загрозу атак дронів.

    Виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко заявив, що Кремль перед 9 травня опинився у значно складнішій ситуації, ніж очікував.

    За його словами, Росія вже не може демонструвати образ абсолютної сили, який роками будувався навколо параду на Красній площі. Замість демонстрації могутності Москва змушена концентруватися на безпеці самого заходу та інформаційному контролі.

    Цьогоріч на параді були присутні лише окремі союзники Кремля, зокрема представники Білорусі, Казахстану та військові з Північної Кореї. Кількість іноземних гостей та делегацій також виявилася значно меншою, ніж у попередні роки.

    Окрему увагу російські медіа приділили тому, що поруч із Путіним уперше посадили учасника війни проти України — за даними росЗМІ, ним став військовий Леонід Рижов.

    На цьому тлі російська пропаганда намагалася зробити акцент не на масштабі параду, а на “єдності суспільства” та “підтримці армії”, однак у соцмережах переважали саме критичні та саркастичні реакції.

  • У Держдумі РФ пригрозили “ударами відплати” через заяви Зеленського

    У Держдумі РФ пригрозили “ударами відплати” через заяви Зеленського

    У Росії знову різко загострилася риторика навколо 9 травня після заяв президента України Володимира Зеленського про безпекову ситуацію під час військових заходів у Москві. Російські посадовці та депутати вдаються до погроз Україні, коментуючи можливі ризики для проведення параду на Красній площі.

    Член комітету Державної думи РФ з оборони Андрій Колесник заявив у коментарі російським пропагандистським медіа, що у разі будь-яких інцидентів або “провокацій” під час параду 9 травня Росія нібито може завдати “ударів відплати” по Україні. Він використав різку риторику на адресу українського президента, назвавши його висловлювання “нахабними” та “хамськими”, а також заявив, що Росія “готова до невідворотної відповіді”.

    За словами Колесника, будь-які дії, які Москва трактуватиме як загрозу під час святкових заходів, можуть спричинити “кратну реакцію” з боку російських військових. Окремо він припустив можливість превентивних ударів по територіях, звідки, за його версією, можуть запускатися безпілотники. Такі заяви не містять конкретики, однак повторюють характерну для російської політичної риторики практику публічних погроз ескалацією у відповідь на потенційні загрози.

    Реакція Колесника стала відповіддю на слова Зеленського, який раніше зазначив, що Росія, ймовірно, враховує ризики безпеки під час підготовки до 9 травня. Український президент під час виступу на саміті Європейської політичної спільноти у Єревані звернув увагу на те, що вперше з початку повномасштабної війни у Москві можуть обмежити використання військової техніки під час параду. Він також висловив припущення, що російська сторона враховує можливі загрози, зокрема пов’язані з безпілотними системами.

    На тлі цих заяв у Росії дійсно посилюються заходи безпеки. За даними російських медіа, напередодні 9 травня у Москві розгортають додаткові системи протиповітряної оборони, обмежують рух транспорту в центрі міста, змінюють маршрути пересування та вводять часткові обмеження мобільного зв’язку. Також повідомляється про коригування формату самого параду, який цього року може пройти зі зменшеною демонстрацією військової техніки.

    Представники Кремля, зокрема речник Дмитро Пєсков, раніше пояснювали подібні зміни “загрозами з боку Києва” та “складною безпековою ситуацією”. Водночас російська влада традиційно підкреслює, що 9 травня залишається для країни ключовою символічною датою, а будь-які інциденти навколо цього дня сприймаються як питання національної безпеки та престижу держави.

    Формат цьогорічного параду вже неодноразово змінювався в інформаційних повідомленнях. Зокрема, російські джерела заявляли про можливе скорочення участі військової техніки та зосередження на піхотних підрозділах і повітряній частині. Це пов’язують як із безпековими міркуваннями, так і з поточним станом російської армії на тлі війни проти України.

    Паралельно російські політики активно використовують тему 9 травня для внутрішньої аудиторії, формуючи образ зовнішньої загрози. Заяви про можливі “удари відплати” або “превентивні дії” стали частиною публічного дискурсу, який супроводжує підготовку до державних свят і військових заходів у РФ.

    На цьому тлі експерти відзначають, що інформаційне напруження навколо 9 травня є продовженням ширшого політичного та військового протистояння між Росією та Україною, яке триває на фоні регулярних атак дронів по російській території та активних бойових дій на фронті. Водночас публічні заяви сторін дедалі частіше набувають характеру взаємних політичних сигналів і демонстрації готовності до подальшої ескалації, що підсилює загальну нестабільність ситуації напередодні символічної для Росії дати.