Daypolitico

Позначка: Краснодар

  • Чорний дим над Краснодарським краєм: дрони вдарили по ключовому паливному вузлу Росії

    Чорний дим над Краснодарським краєм: дрони вдарили по ключовому паливному вузлу Росії

    У ніч на 25 червня Краснодарський край Росії знову опинився під атакою безпілотників. Одним із головних об’єктів удару стала Полтавська нафтобаза у станиці Полтавській, де після вибухів спалахнула масштабна пожежа. Російська влада традиційно заявила про нібито «падіння уламків збитого безпілотника», однак численні відео, що поширилися у соціальних мережах, свідчать про потужне займання на території паливного об’єкта.

    Про пожежу офіційно повідомив голова Красноармійського району Краснодарського краю Олександр Харитонов. За його словами, після падіння уламків БпЛА на території Полтавської нафтобази виникло займання, а до ліквідації наслідків були залучені екстрені та оперативні служби. Також чиновник заявив про тимчасове перекриття автомобільної дороги між станицею Полтавською та хутором Трудобеліковським через небезпеку в районі пожежі.

    Водночас незалежні OSINT-спільноти та російські Telegram-канали опублікували відеозаписи, на яких видно густий чорний дим і полум’я, що охопило територію нафтобази. За попередніми повідомленнями, вогонь охопив щонайменше три резервуари з паливом. Офіційного підтвердження саме такої кількості пошкоджених резервуарів від російської влади наразі немає, однак ця інформація збігається одразу у кількох незалежних джерелах.

    Полтавська нафтобаза вважається одним із важливих логістичних вузлів паливної інфраструктури Краснодарського краю. Вона забезпечує зберігання та подальше постачання нафтопродуктів не лише для значної частини самого регіону, а й для Республіки Адигея. За відкритими даними, резервуарний парк підприємства налічує 28 ємностей загальним обсягом близько 15 тисяч кубометрів. Тут зберігаються бензини марок АІ-92 та АІ-95, дизельне пальне, мазут, гас та інші нафтопродукти.

    Крім функції зберігання, об’єкт виконує роль важливого перевалочного центру. Паливо сюди надходить із російських нафтопереробних підприємств, після чого автомобільним і залізничним транспортом доставляється до мереж автозаправних станцій та інших споживачів у Краснодарському краї й сусідніх регіонах. За даними українських ЗМІ, нафтобаза співпрацює із мережею АЗС PNB та приймає продукцію великих російських виробників пального.

    Особливу увагу привертає той факт, що це вже не перша атака на цей об’єкт за останній час. Лише 16 червня Полтавська нафтобаза вже зазнавала удару безпілотників. Тоді також виникла пожежа, а місцева влада перекривала дороги та залучала десятки рятувальників і спеціальної техніки для ліквідації загоряння. Таким чином нинішній удар став повторною атакою по одному й тому самому стратегічному об’єкту менш ніж за два тижні.

    Попри заяви російських чиновників про «уламки збитих дронів», губернатор Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв станом на ранок 25 червня не опублікував окремих повідомлень щодо інциденту у своєму офіційному Telegram-каналі. Це вже не вперше, коли інформація про атаки на об’єкти паливної інфраструктури регіону спочатку з’являється на рівні місцевих посадовців або очевидців, тоді як регіональна влада тривалий час не коментує ситуацію.

    Атаки на нафтобази, нафтопереробні заводи та паливні склади Росії стали однією з найпомітніших тенденцій останніх років війни. Українська сторона офіційно далеко не завжди коментує такі операції, однак військові експерти неодноразово зазначали, що удари по енергетичній та паливній інфраструктурі мають на меті ускладнити забезпечення російської армії паливом, а також створити додатковий економічний тиск на РФ.

    За останні місяці під ударами опинялися десятки нафтобаз, нафтопереробних підприємств і логістичних центрів у різних регіонах Росії. Значна частина цих атак була спрямована саме на об’єкти, які забезпечують транспортування або зберігання пального для військових і цивільної інфраструктури.

    На цьому тлі експерти звертають увагу й на проблеми російського паливного ринку. Після серії атак на енергетичну інфраструктуру у РФ неодноразово повідомляли про дефіцит бензину в окремих регіонах, перебої із забезпеченням АЗС та адміністративні обмеження продажу пального. Крім того, міжнародні ЗМІ повідомляли, що Росія веде переговори щодо можливого імпорту близько 50 тисяч тонн бензину АІ-92 із Казахстану для стабілізації внутрішнього ринку.

    Однією з найбільш резонансних атак останнього часу також стало ураження Московського нафтопереробного заводу, який після серйозних пошкоджень був змушений суттєво скоротити роботу. Подібні удари поступово збільшують навантаження на російську систему забезпечення паливом, змушуючи перерозподіляти логістичні потоки та витрачати додаткові ресурси на відновлення пошкоджених підприємств.

    Наразі інформації про постраждалих унаслідок пожежі на Полтавській нафтобазі не надходило. Також немає офіційних даних щодо масштабу матеріальних збитків. Роботи з ліквідації пожежі тривали вранці 25 червня, а російські служби продовжували працювати на місці інциденту. Незалежно перевірити всі заяви сторін в умовах війни наразі неможливо, однак відео очевидців підтверджують масштабне займання на території паливного об’єкта.

  • Росія не вмикає сирени: розвідка назвала причини

    Росія не вмикає сирени: розвідка назвала причини

    Влада Російської Федерації в низці регіонів дедалі частіше відмовляється вмикати системи оповіщення під час повітряних атак або застосовує їх вибірково, пояснюючи це різними, інколи суперечливими причинами. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України, посилаючись на дані щодо ситуації з цивільною безпекою в російських регіонах.

    Згідно з інформацією розвідки, у тимчасово окупованому Криму місцева адміністрація фактично ухвалила підхід, за яким сирени не вмикаються при кожному прольоті безпілотників. Це рішення пояснюється тим, що у разі повноцінного реагування на кожну повітряну загрозу система оповіщення працювала б майже безперервно, до 20–22 годин на добу, що, на думку місцевих чиновників, є «непрактичним» і створює інформаційне перевантаження для населення.

    У Ростовській області відмову від регулярного вмикання сирен обґрунтовують досвідом окупованих територій Донбасу. Тамтешні представники влади стверджують, що звукові сигнали нібито провокують людей масово виходити на вулиці, що, на їхню думку, може підвищувати ризики ураження під час атак. Таким чином, оповіщення розглядається не як елемент безпеки, а як потенційний фактор додаткової загрози.

    У Ярославській області чиновники прямо заявляють, що сирени не вмикаються для того, щоб уникнути панічних настроїв серед населення. У Краснодарському краї пішли іншим шляхом і фактично розділили типи загроз, не прирівнюючи атаки безпілотників до класичних сигналів цивільної оборони, що дозволяє уникати запуску систем оповіщення навіть у разі реальних інцидентів.

    У Рязанській області причиною відмови від частого використання сирен називають ризик «звикання» населення до сигналів. Місцева влада вважає, що надмірна кількість тривог може призвести до зниження уваги громадян і, як наслідок, втрати ефективності самої системи оповіщення.

    Окремо згадуються підмосковні Котельники, де влада, за даними розвідки, відмовилася публічно розкривати розташування бомбосховищ та укриттів. Жителям пообіцяли надати таку інформацію лише у випадку оголошення мобілізації або запровадження воєнного стану, що фактично обмежує доступ до критично важливих даних у мирний час.

    Найбільш показовою у розвідці називають ситуацію в Башкортостані, де місцева влада прямо пов’язала відмову від постійного використання сирен із психологічним станом населення та зростанням споживання антидепресантів. Таким чином чиновники фактично визнали, що регулярні повітряні атаки мають помітний вплив на психоемоційний стан громадян, а публічне оповіщення може посилювати соціальну напругу.

    У Москві та Московській області, як зазначається, жителі регулярно повідомляють про відсутність сигналів тривоги навіть під час атак безпілотників. У відповідь влада пояснює це необхідністю уникнення паніки та збереження керованості інформаційного середовища, стверджуючи, що надмірне оповіщення може створити хаос.

    У Службі зовнішньої розвідки підкреслюють, що всі ці пояснення різних регіонів фактично зводяться до спільної тенденції — небажання публічно демонструвати масштаби загроз та підтримувати стабільний інформаційний фон усередині країни. На думку відомства, це свідчить про зростаючі виклики для системи цивільного захисту РФ в умовах регулярних повітряних атак.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося про серію ударів по військовій інфраструктурі Росії, зокрема на тимчасово окупованих територіях, де були уражені об’єкти енергетики, логістики та оборонних систем.

  • Атака дронів у РФ паралізувала авіасполучення

    Атака дронів у РФ паралізувала авіасполучення

    У Росії фактично паралізована робота великого авіаційного вузла на півдні країни після атаки безпілотників, унаслідок якої було уражено адміністративну будівлю системи управління повітряним рухом у Ростові-на-Дону. Через інцидент російська влада була змушена терміново зупинити або обмежити роботу 13 аеропортів, що призвело до масштабних збоїв у внутрішніх і міжнародних авіаперевезеннях, затримок рейсів і хаосу в розкладах.

    Йдеться про влучання по об’єктах філії «Аеронавігація Півдня Росії», яка відповідає за координацію та контроль повітряного руху над великим регіоном, що охоплює південні області РФ. У Міністерстві транспорту Росії підтвердили факт ураження адміністративної будівлі та заявили, що роботу регіонального центру управління польотами тимчасово скориговано. За офіційною версією російської сторони, наразі проводиться аналіз працездатності обладнання, а також перегляд технологій управління повітряним рухом у регіоні, що фактично означає часткову втрату або обмеження функціонування критичної авіаційної інфраструктури.

    Після удару російська влада ухвалила рішення про призупинення або суттєве обмеження роботи одразу низки аеропортів. Під обмеження потрапили аеропорти в Астрахані, Владикавказі, Волгограді, Геленджику, Грозному, Краснодарі, Махачкалі, Магасі, Мінеральних Водах, Нальчику, Сочі, Ставрополі та Елісті. Фактично йдеться про значну частину південного авіасполучення Росії, де координація польотів залежить від одного регіонального центру. У російських транспортних структурах заявляють, що рішення про відновлення роботи аеропортів ухвалюватимуть після оцінки технічного стану систем управління повітряним рухом, однак конкретних термінів наразі не називають.

    Мер Ростова-на-Дону Олександр Скрябін повідомив про проведення позачергового засідання комісії з надзвичайних ситуацій, за результатами якого в межах Залізничного району міста, де зафіксовано пошкодження після падіння безпілотника, було запроваджено режим надзвичайної ситуації. Це рішення пояснюється необхідністю ліквідації наслідків інциденту та оцінки масштабу пошкоджень інфраструктури. Російська влада не уточнює, наскільки серйозно постраждала будівля системи аеронавігації, однак визнає факт порушення роботи ключового центру управління повітряним рухом.

    На тлі зупинки аеропортів у регіоні різко загострилася ситуація в авіаційній галузі. За даними Асоціації туроператорів Росії, лише станом на ранок було затримано або скасовано понад 80 рейсів у південних аеропортах. Це спричинило значні проблеми для пасажирів, які опинилися в очікуванні вильоту без чітких термінів відновлення розкладу. За оцінками російських туристичних операторів, ситуація зачепила щонайменше 14 тисяч пасажирів, більшість із яких подорожують внутрішніми рейсами.

    Найбільш критична ситуація склалася в Сочі, де наклалися нові обмеження на вже існуючі затримки рейсів, що тривають протягом останніх днів. Це призвело до накопичення значних збоїв у розкладі, які впливають як на внутрішні, так і на міжнародні перельоти. Також повідомляється про скасування або затримку щонайменше 13 міжнародних рейсів із таких міст, як Сочі, Мінеральні Води, Краснодар, Махачкала та Владикавказ. Це зачепило близько 3 тисяч туристів і створило ефект «ланцюгової реакції», коли затримки в одному напрямку автоматично впливають на зворотні рейси з-за кордону до Росії.

    Події в авіаційній сфері відбуваються на тлі серії атак безпілотників по території Росії, які в останні дні зачепили як прикордонні, так і глибокі регіони країни. Раніше повідомлялося про вибухи та пожежі в Ярославлі, де, за даними місцевих джерел, було уражено об’єкти нафтопереробної інфраструктури. Також інциденти фіксувалися в районі Москви та Ростова-на-Дону, що свідчить про розширення географії ударів.

    Українська сторона раніше підтверджувала проведення ударів по нафтопереробній інфраструктурі на території Росії, зокрема в Ярославлі, наголошуючи, що такі операції спрямовані на послаблення ресурсної бази російської армії та її логістичних можливостей. На цьому тлі зупинка великої частини авіаційної системи півдня Росії стала одним із наймасштабніших збоїв у цивільному авіасполученні за останній час, наслідки якого можуть тривати ще кілька днів залежно від швидкості відновлення роботи центру аеронавігації.