Daypolitico

Позначка: Кремль

  • Заяви Кремля про тристоронній саміт: У РФ заперечують підготовку зустрічі Путіна, Трампа та Зеленського

    Заяви Кремля про тристоронній саміт: У РФ заперечують підготовку зустрічі Путіна, Трампа та Зеленського

    Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Кремлю наразі нічого не відомо про підготовку або можливе проведення тристоронніх переговорів за участю Володимира Путіна, Дональда Трампа та Володимира Зеленського.

    Тобто в Москві спростували заяви та припущення щодо узгодженого графіка або конкретного плану проведення таких самітів на найвищому рівні.

    Деталі заяви та позиція сторін:

    • Відсутність конкретики: За словами речника Кремля, жодних офіційних домовленостей чи підготовчих кроків щодо організації тристороннього контакту лідерів США, України та Росії наразі не ведеться.
    • Дипломатичний контекст: Раніше в інформаційному просторі з’являлися повідомлення про ініціативи американської сторони та потенційні майданчики для консультацій за участю представників переговорних груп у листопаді.
    • Умови Москви: У Кремлі традиційно наголошують, що будь-які саміти чи зустрічі на найвищому рівні можливі лише за умови досягнення попередніх фіксованих домовленостей на рівні експертних та делегаційних груп.

    Контекст

    Організація можливих прямих або тристоронніх переговорів для врегулювання війни в Україні залишається предметом постійних дипломатичних сигналів з боку Вашингтона, Києва та міжнародних посередників. Утім, розбіжності щодо умов припинення вогню та територіальних питань наразі стримують процес організації зустрічі безпосередньо між главами держав.

  • Кремль пропонує Зеленському зателефонувати Путіну: в ОП розкрили можливу пастку Москви

    Кремль пропонує Зеленському зателефонувати Путіну: в ОП розкрили можливу пастку Москви

    В Офісі президента України відреагували на заяви Кремля щодо можливої телефонної розмови Володимира Зеленського з російським лідером Володимиром Путіним. У Києві вважають, що Москва намагається підмінити повноцінні переговори на найвищому рівні телефонними контактами, які навряд чи дозволять досягти реальних домовленостей про завершення війни.

    Про це 30 жовтня заявив радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин.

    За його словами, російська сторона вже не вперше порушує тему телефонної розмови між президентами або пропонує українському лідеру приїхати до Москви.

    В Офісі президента вбачають у таких ініціативах спробу уникнути організації тристоронньої зустрічі на рівні лідерів України, США та Росії.

    Литвин наголосив, що ключові питання завершення війни потребують безпосереднього обговорення між керівниками держав. Ідеться не лише про обмін позиціями, а й про досягнення конкретних домовленостей та визначення механізмів їх виконання.

    На думку представника ОП, телефонна розмова не може повноцінно замінити такий переговорний процес.

    «Логічно, що ключові питання треба вирішувати на рівні лідерів, але це саме зустріч і відповідні розмова, домовленість та гарантії, що очевидно складно реалізувати, коли це просто дзвінок», — пояснив Литвин.

    Приводом для його коментаря стали заяви речника Кремля Дмитра Пєскова щодо готовності Путіна до телефонних контактів із західними політиками.

    30 жовтня Пєсков повідомив, що російський лідер нібито відкритий до діалогу з президентом Франції Еммануелем Макроном та канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом.

    Водночас, коли журналісти запитали, чи відповість Путін на дзвінок Володимира Зеленського, речник Кремля ухилився від прямої відповіді.

    Замість підтвердження готовності до контакту він зауважив, що український президент поки не телефонував російському лідеру.

    Таким чином, Кремль публічно не відкинув можливості телефонної розмови, але й не запропонував конкретних умов для її проведення.

    Напередодні помічник Путіна Юрій Ушаков також заявляв, що іноземні лідери можуть розраховувати на телефонний контакт із російським президентом за власною ініціативою.

    Ці заяви пролунали після розмови Путіна з президентом Фінляндії Александром Стуббом та прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре, яка відбулася 27 жовтня.

    Під час контакту європейські політики обговорювали можливості зниження напруженості та кроки до завершення війни Росії проти України.

    Зокрема, увагу приділили безпековій ситуації та необхідності припинення атак на українську енергетичну інфраструктуру.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга згодом підтвердив, що телефонні контакти європейських лідерів із Кремлем були узгоджені з українською стороною.

    Водночас ці переговори викликали різні оцінки серед європейських союзників Києва.

    Частина політиків вважає, що пряме спілкування з Путіним може бути корисним для дипломатичних зусиль, тоді як інші сумніваються в результативності таких контактів без конкретних зобов’язань Росії.

    На цьому тлі питання формату можливих мирних переговорів набуло особливого значення.

    Раніше представники Москви заявляли про готовність обговорювати завершення війни за участю України та Сполучених Штатів.

    Однак в українській владі наголошують, що переговори повинні мати чітку мету, а їхнім результатом мають стати конкретні домовленості та гарантії безпеки.

    Особиста зустріч лідерів, на думку Києва, дозволила б безпосередньо обговорити найскладніші питання, які неможливо вирішити лише дипломатичними заявами чи телефонними консультаціями.

    Зокрема, йдеться про припинення бойових дій, контроль за виконанням потенційних домовленостей, гарантії безпеки для України та механізми запобігання новій російській агресії.

    При цьому в Офісі президента не повідомили про остаточне рішення Володимира Зеленського щодо можливості телефонного контакту з Путіним.

    Коментар Дмитра Литвина стосувався передусім ефективності такого формату та необхідності повноцінних переговорів на найвищому рівні.

    Отже, Київ не розглядає звичайну телефонну розмову як достатній інструмент для досягнення домовленостей про завершення війни. В Офісі президента переконані, що вирішальні питання мають обговорюватися під час особистої зустрічі лідерів за участю України, США та Росії.

    Поки що конкретної дати такої зустрічі не оголошено, а заяви Кремля щодо можливого контакту Зеленського й Путіна залишаються на рівні публічних коментарів.

  • Путін хоче залишити Європу за дверима переговорів: ISW розкрив дипломатичну гру Кремля

    Путін хоче залишити Європу за дверима переговорів: ISW розкрив дипломатичну гру Кремля

    Кремль намагається використати суперечності між європейськими державами, щоб послабити їхню спільну позицію щодо України та обмежити вплив Європи на можливі мирні переговори. Російські посадовці дедалі активніше просувають ідею переговорного формату за участю лише України, США та Росії, одночасно повертаючись до давніх вимог Москви щодо обмеження присутності НАТО в Європі.

    Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW), який проаналізував заяви представників Кремля та дипломатичні контакти Володимира Путіна з європейськими лідерами.

    Приводом для нової хвилі заяв стала телефонна розмова російського президента з президентом Фінляндії Александром Стуббом та прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре, яка відбулася 27 жовтня.

    Переговори тривали приблизно півтори години. Європейські лідери закликали Путіна припинити війну проти України та перейти до змістовного дипломатичного процесу.

    Після розмови Стубб і Стьоре зв’язалися з президентом України Володимиром Зеленським. Українська сторона підтвердила, що відповідні контакти були узгоджені з Києвом.

    Однак ініціатива викликала неоднозначну реакцію серед європейських союзників України.

    Зокрема, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен розкритикувала окремі дипломатичні контакти з Москвою без достатньої координації між державами. Прем’єр Швеції Ульф Крістерссон також висловив сумніви щодо результативності таких розмов.

    Натомість президент Фінляндії та глава норвезького уряду пояснили свій крок необхідністю донести до російського керівництва європейську позицію напередодні можливих мирних переговорів.

    Саме ці розбіжності, за оцінкою аналітиків ISW, Москва намагається використати у власних інтересах.

    29 жовтня помічник російського президента Юрій Ушаков заявив, що Кремль нібито не очікував критики телефонної розмови з боку інших європейських держав. Він наголосив на відсутності єдиної позиції в Європі щодо контактів із Росією.

    Водночас Ушаков заявив, що запланований переговорний процес між Україною, Сполученими Штатами та Росією не передбачає участі представників європейських країн.

    Йдеться про можливу тристоронню зустріч в Абу-Дабі у листопаді. Остаточний склад учасників і результати підготовки переговорів залишаються предметом дипломатичних обговорень.

    Речник Кремля Дмитро Пєсков також висловлювався щодо перспектив європейської участі. З одного боку, Москва допускає контакти з окремими представниками Європи, а з іншого — ставить під сумнів конструктивність їхньої позиції.

    В ISW вважають, що така риторика дозволяє російському керівництву намагатися розділити європейські держави на тих, кого Кремль називає готовими до діалогу, і тих, хто наполягає на збереженні жорсткого тиску на Росію.

    Водночас суперечка щодо участі Європи в переговорах має значно ширший контекст.

    Аналітики нагадали, що Москва продовжує просувати вимоги, висунуті ще у грудні 2021 року, до початку повномасштабного вторгнення в Україну.

    Тоді російська влада вимагала від НАТО суттєвого перегляду системи європейської безпеки. Зокрема, йшлося про обмеження військової присутності Альянсу в країнах, які приєдналися після 1997 року.

    Фактично такі умови могли б обмежити оборонні можливості держав Центральної та Східної Європи, включно з Польщею та країнами Балтії.

    В ISW наголошують, що реалізація подібних вимог означала б надання Москві значного впливу на внутрішні рішення НАТО та право європейських держав самостійно визначати власну безпекову політику.

    Саме тому аналітики пов’язують спроби відсторонити Європу від мирного процесу з ширшим прагненням Кремля домогтися поступок не лише щодо України, а й щодо всієї європейської архітектури безпеки.

    При цьому європейські держави мають безпосередній інтерес до результатів можливих переговорів. Вони підтримують Україну військовою та фінансовою допомогою, запроваджують санкції проти Росії й обговорюють майбутні гарантії безпеки.

    Частина європейських лідерів побоюється, що домовленості, ухвалені без їхньої участі, можуть безпосередньо вплинути на оборонну політику континенту.

    Водночас відмінності в підходах до дипломатичних контактів із Путіним не означають, що європейські країни відмовилися від підтримки України. Ключові союзники Києва продовжують виступати за захист українського суверенітету та участь Європи в обговоренні питань її безпеки.

    На думку ISW, Кремль намагається перетворити дипломатичні розбіжності на інструмент тиску, щоб послабити переговорні позиції України та її європейських партнерів.

    Поки що не йдеться про підтверджене рішення усунути Європу від усіх мирних переговорів. Однак заяви російських посадовців свідчать про прагнення Москви обмежити її роль у можливих домовленостях щодо завершення війни.

  • Південна Корея зближується з Кремлем після скандалу з Україною

    Південна Корея зближується з Кремлем після скандалу з Україною

    Південна Корея поступово відновлює економічні та дипломатичні контакти з Росією, попри повномасштабну війну проти України та військову співпрацю Москви з Північною Кореєю. Така політика Сеула викликає дедалі більше занепокоєння серед європейських союзників, які побоюються, що економічні інтереси можуть переважити підтримку України. Ситуація загострюється на тлі дипломатичного конфлікту між Києвом і Сеулом через передачу двох північнокорейських військовополонених.

    Про це повідомляє Financial Times із посиланням на європейських дипломатів, південнокорейських посадовців та експертів із міжнародної політики.

    За даними видання, після приходу до влади президента Лі Чже Мьона Південна Корея почала активніше шукати можливості для відновлення відносин із Москвою. Йдеться про політичні контакти, торговельні маршрути та перспективи майбутньої економічної співпраці.

    Одним із сигналів такого зближення став рейс південнокорейського контейнеровоза PanStar Acro Північним морським шляхом уздовж арктичного узбережжя Росії. Цей маршрут дозволяє скоротити час доставки вантажів між Азією та Європою, проте його використання потребує взаємодії з російською стороною.

    У європейських дипломатичних колах такі кроки сприймають як ознаку готовності Сеула поступово повертатися до співпраці з Москвою, не чекаючи завершення війни.

    Особливе занепокоєння викликали повідомлення про масштабні постачання пального до Росії з південнокорейських портів.

    Як раніше з’ясувала газета The Guardian, у липні та серпні 2026 року сім танкерів здійснили 14 рейсів із Південної Кореї до російського Далекого Сходу, перевізши понад 176 тисяч тонн нафтопродуктів. Основну частину вантажів становило дизельне пальне.

    Щонайменше три судна, залучені до перевезень, перебували під санкціями Великої Британії або Європейського Союзу. При цьому окремі танкери декларували інші пункти призначення, а деякі вантажі перевантажувалися між суднами безпосередньо в морі.

    Ці поставки збіглися за часом із посиленням українських ударів по російських нафтопереробних заводах, які спричинили скорочення виробництва пального всередині РФ.

    Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що надходження нафтопродуктів із південнокорейських портів допомогло Москві частково компенсувати дефіцит дизеля після атак на російські НПЗ.

    Для України це питання має особливе значення, оскільки удари по нафтопереробній інфраструктурі спрямовані, зокрема, на обмеження можливостей Росії забезпечувати пальним свою економіку та військову логістику.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про російський імпорт дизеля з Азії після ударів по нафтопереробних заводах. Нетипові для Росії закупівлі нафтопродуктів почали фіксувати ще влітку 2026 року.

    Водночас офіційний Сеул заперечує, що країна здійснювала прямий задекларований експорт пального до Росії. За даними південнокорейської митниці, відповідних поставок у звітності немає.

    Уряд Південної Кореї заявив про готовність перевірити маршрути танкерів та можливі розбіжності між задекларованими пунктами призначення й фактичним рухом суден. При цьому сам факт відправлення пального з південнокорейських портів ще не доводить, що його експортували безпосередньо південнокорейські виробники або що всі перевезення порушували законодавство.

    Про офіційну реакцію Сеула на звинувачення щодо постачання пального до РФ «Ненька інфо» також писала раніше.

    Ще одним сигналом змін у зовнішній політиці Південної Кореї стало призначення політика Сон Йон Гіля радником президента з питань мирної дипломатії. Раніше він підтримував контакти з російським керівництвом та був нагороджений Володимиром Путіним орденом Дружби.

    За інформацією FT, між представниками Сеула та Москви тривають непублічні консультації. Російська сторона також заявляла, що отримує сигнали про бажання Південної Кореї нормалізувати двосторонні відносини після завершення війни.

    Європейські дипломати побоюються, що Сеул може заздалегідь готувати економічне повернення на російський ринок. При цьому вони звертають увагу, що Москва продовжує не лише війну проти України, а й військове співробітництво з КНДР, яка становить безпосередню загрозу національній безпеці Південної Кореї.

    На цьому тлі відносини Києва та Сеула переживають один із найскладніших періодів за останній час.

    Дипломатична суперечка розпочалася після того, як 23 вересня президент Володимир Зеленський під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН повідомив про передачу Південній Кореї двох військовослужбовців КНДР, яких українські сили раніше взяли в полон.

    Президент Лі Чже Мьон звинуватив українську сторону в порушенні домовленостей щодо конфіденційності передачі полонених. У Сеулі пояснили, що публічне розкриття інформації могло поставити під загрозу безпеку самих військових та їхніх родичів, які залишаються у Північній Кореї.

    Українська сторона заперечила існування домовленості про повне нерозголошення факту передачі полонених. Згодом представники адміністрації південнокорейського президента уточнили, що Київ попереджав про можливу публічну згадку цієї історії, однак не погодив усіх деталей повідомлення.

    На тлі конфлікту Сеул відкликав свого посла з України для консультацій, а дипломатична присутність Південної Кореї в Києві скоротилася.

    Раніше «Ненька інфо» писала про критику президента Лі Чже Мьона всередині Південної Кореї. Представники опозиції закликали владу не загострювати відносини з Україною та звернули увагу на те, що Київ передав Сеулу військових держави, яка безпосередньо допомагає Росії вести війну.

    Попри занепокоєння європейських партнерів, Міністерство закордонних справ Південної Кореї відкидає припущення про зміну зовнішньополітичного курсу на користь Росії.

    У Сеулі наголошують, що країна підтримує міжнародні зусилля, спрямовані на припинення війни проти України, та продовжує дотримуватися встановлених обмежень на експорт товарів подвійного призначення.

    Південнокорейські експерти також застерігають від однозначних висновків про проросійський розворот. На їхню думку, адміністрація Лі Чже Мьона намагається проводити прагматичнішу зовнішню політику, враховуючи економічні інтереси країни та складну безпекову ситуацію в регіоні.

    Особливість становища Сеула полягає в тому, що Росія одночасно залишається важливим сусідом у регіональній політиці та одним із головних військових партнерів Північної Кореї. Допомога Москви Пхеньяну може безпосередньо впливати на безпеку Корейського півострова.

    Додаткову складність ситуації створюють економічні та оборонні зв’язки Південної Кореї з Європою. Зокрема, європейські держави закуповують значні обсяги південнокорейського озброєння, що робить Сеул важливим партнером у сфері оборонної промисловості.

    Поки що немає підстав говорити про офіційне стратегічне зближення Південної Кореї з Росією або відмову від співпраці із західними союзниками. Однак нові економічні контакти, суперечки щодо санкційних обмежень та дипломатичний конфлікт із Києвом свідчать про зростання розбіжностей між Сеулом і його європейськими партнерами.

    Для України ключовим питанням залишається не лише подальша позиція Південної Кореї щодо війни, а й те, чи зможуть міжнародні партнери перекрити торговельні маршрути, які допомагають Росії компенсувати наслідки українських ударів по її енергетичній та нафтопереробній інфраструктурі.

  • «Метод і місце не мають значення»: Медведєв натякнув на вбивство Зеленського руками США

    «Метод і місце не мають значення»: Медведєв натякнув на вбивство Зеленського руками США

    Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв виступив із новими погрозами на адресу президента України Володимира Зеленського. Російський посадовець запропонував американському лідеру Дональду Трампу залучити Пентагон та Центральне розвідувальне управління США для усунення українського президента. При цьому він використав формулювання, яке можна трактувати як натяк на фізичну ліквідацію глави держави.

    Про це повідомляє The Moscow Times, посилаючись на заяву Медведєва, оприлюднену 25 жовтня в російському державному месенджері Max.

    У своєму дописі колишній президент РФ звинуватив Зеленського в нібито систематичному протистоянні Дональду Трампу, ігноруванні його мирних ініціатив та продовженні ударів по російських нафтопереробних заводах. Окремо Медведєв без наведення доказів заявив про нібито розкрадання американської допомоги та створення загрози ядерного конфлікту між Росією і НАТО.

    На думку російського посадовця, дії українського президента начебто завдають інтересам Вашингтона більшої шкоди, ніж Венесуела, Куба та Іран разом узяті.

    Після цього Медведєв запропонував Трампу звернутися до керівників американських силових структур.

    «Треба просто викликати міністра війни й директора ЦРУ та доручити їм виправити це прикре непорозуміння. Метод, місце і спосіб не мають значення», — написав заступник голови російського Радбезу.

    Подібні висловлювання Медведєва вже не вперше стосуються можливого фізичного усунення українського керівництва. У травні 2023 року після інциденту з безпілотниками над Кремлем він прямо заявляв про необхідність ліквідації Зеленського та представників української влади.

    У жовтні 2026 року російський посадовець пішов далі, фактично запропонувавши залучити до цього американські спецслужби та військове керівництво.

    Ситуацію прокоментував журналіст Володимир Кравченко у колонці для «Еспресо». На його думку, подібні заяви виходять за межі звичайної агресивної політичної риторики, адже стосуються можливого насильства проти президента суверенної держави.

    Водночас сама заява Медведєва не доводить, що Росія або США готують конкретний замах на Зеленського. Публічних підтверджень існування такого спільного плану немає.

    Погрози пролунали на тлі складних відносин між Києвом і Вашингтоном та переговорів щодо можливого завершення російсько-української війни. Кремль продовжує висувати вимоги до України, тоді як американська сторона намагається знайти дипломатичний механізм припинення бойових дій.

    Наразі невідомо, чи відреагувала адміністрація Дональда Трампа на нові висловлювання Медведєва. Сам російський посадовець не має повноважень віддавати накази американським військовим або спецслужбам.

  • «Пристрільні» переговори: Кремль готується до зустрічі з Україною та США

    «Пристрільні» переговори: Кремль готується до зустрічі з Україною та США

    Росія заявила про готовність відновити тристоронні переговори з Україною та Сполученими Штатами після 4 листопада 2026 року. Водночас у Кремлі заздалегідь попереджають, що перша зустріч після тривалої перерви навряд чи завершиться суттєвими домовленостями. Москва розглядає майбутні консультації насамперед як можливість відновити контакти між сторонами.

    Про це 25 жовтня заявив помічник російського президента Юрій Ушаков в інтерв’ю журналісту Павлу Зарубіну для російського державного телеканалу «Вести». Його слова передають російське РБК та міжнародні інформаційні агентства.

    За словами представника Кремля, російська сторона готова повернутися до переговорного процесу після державного свята, яке в РФ відзначають 4 листопада.

    «Тепер черговий дедлайн — це 4 листопада, наше велике свято. Після цього ми будемо готові відновити переговори», — сказав Ушаков.

    Йдеться про День народної єдності, який у Росії відзначають із 2005 року.

    Водночас помічник Путіна не став обіцяти дипломатичного прориву вже під час найближчої зустрічі.

    На його думку, перші переговори після паузи матимуть радше ознайомчий характер.

    «За першу зустріч теж мало що вирішиш, вона матиме, мабуть, такий пристрілочний характер», — заявив Ушаков.

    Окремо він зазначив, що над потенційною мирною угодою між Україною та Росією ще необхідно працювати.

    Таким чином, Кремль публічно заявляє про готовність відновити діалог, однак не очікує швидкого погодження умов завершення війни.

    Питання наступного раунду переговорів активізувалося після контактів між Москвою та Вашингтоном.

    21 жовтня російський президент Володимир Путін зустрівся у Санкт-Петербурзі зі спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом.

    За повідомленнями російської сторони, під час цієї зустрічі обговорювали можливість повернення до тристороннього формату за участю представників України, США та Росії.

    Після переговорів Ушаков заявив, що новий раунд консультацій може відбутися в середині листопада.

    Як один із можливих майданчиків розглядали столицю Об’єднаних Арабських Еміратів Абу-Дабі.

    Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков також підтверджував, що цей варіант обговорюється.

    Водночас, за інформацією Reuters, яку оприлюднила Deutsche Welle, серед потенційних місць проведення зустрічі фігурує також Швейцарія.

    Остаточної дати, місця та складу делегацій на момент заяви Ушакова публічно не підтвердили.

    Російський посадовець також стверджує, що Москва раніше була готова повернутися до переговорів після виборів до Державної думи РФ, які відбулися 18–20 вересня.

    За його версією, відповідні домовленості нібито зірвала українська сторона.

    Однак це твердження є позицією представника Кремля. Незалежного підтвердження того, що саме Київ відповідальний за затримку переговорів, немає.

    До цього Україна неодноразово заявляла про готовність брати участь у дипломатичному процесі за посередництва США.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про переговорні контакти Дональда Трампа та Володимира Путіна після поїздок американських представників до Москви й Києва.

    Тоді Вашингтон намагався активізувати діалог між сторонами, а українське керівництво наголошувало на необхідності реальних кроків для припинення бойових дій.

    Крім того, «Ненька інфо» писала про попередню телефонну розмову Трампа і Путіна, під час якої сторони обговорювали дипломатичні ініціативи щодо війни в Україні.

    Попри регулярні контакти між Вашингтоном і Москвою, принципові розбіжності щодо умов можливого мирного врегулювання залишаються.

    Сама готовність сторін сісти за стіл переговорів не означає автоматичного досягнення домовленості про припинення вогню.

    Тим більше, що в останній заяві Ушаков фактично визнав відсутність очікувань швидкого результату.

    Важливим залишається й питання участі європейських партнерів України у подальшому дипломатичному процесі.

    У Кремлі також говорять про необхідність продовжувати контакти з європейськими державами, хоча конкретний формат їхнього залучення до майбутніх консультацій не визначено.

    Отже, після 4 листопада може відбутися новий етап тристоронніх переговорів щодо завершення російсько-української війни. Однак поки підтверджено лише заяву Москви про готовність до таких контактів, а не остаточну домовленість усіх учасників про зустріч.

    Чи зможуть майбутні консультації перейти від попереднього обговорення до конкретних рішень, наразі невідомо.

  • Україна може залишитися без енергетичного перемир’я: Пєсков озвучив позицію Путіна

    Україна може залишитися без енергетичного перемир’я: Пєсков озвучив позицію Путіна

    Російська влада наразі не демонструє готовності погодитися на окреме енергетичне перемир’я з Україною. У Кремлі заявили, що позиція Володимира Путіна щодо тимчасового припинення ударів залишається незмінною. Попри попередні заяви президента США Дональда Трампа про нібито досягнуті домовленості, Москва продовжує наполягати на комплексному мирному врегулюванні. Водночас російські війська не припиняють атак на українську енергетичну інфраструктуру, що створює додаткові загрози для населення напередодні зими.

    Про це 21 жовтня заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, слова якого передає російське державне агентство ТАСС.

    За твердженням представника російської влади, позиція Москви щодо можливого припинення ударів по енергетичних об’єктах не змінилася.

    «Росії потрібен мир, а не перемир’я», — заявив Пєсков.

    Він не повідомив про жодні конкретні домовленості, які гарантували б припинення російських атак на українські електростанції, теплоелектроцентралі та підстанції.

    Кремль не погоджується на окреме енергетичне перемир’я

    Тема взаємного припинення ударів по енергетичній інфраструктурі обговорюється вже кілька тижнів.

    Йдеться про можливу домовленість, за якої Росія припинила б атакувати українські електростанції та інші об’єкти енергозабезпечення, а Україна — російську нафтову інфраструктуру.

    Однак позиції сторін щодо механізму такого перемир’я суттєво відрізняються.

    Москва наполягає, що окремі тимчасові домовленості не можуть замінити повноцінного мирного врегулювання.

    Водночас Україна вважає припинення ударів по цивільній інфраструктурі одним із важливих кроків для захисту населення та створення умов для подальших переговорів.

    Ще 12 жовтня Пєсков відмовився підтвердити заяву Дональда Трампа про досягнення домовленості між Києвом і Москвою.

    Тоді представник Кремля повідомив лише про продовження контактів щодо можливого енергетичного перемир’я.

    Про це писала «Українська правда» із посиланням на російські інформаційні агентства.

    Таким чином, офіційного підтвердження повноцінної тристоронньої домовленості, яка набрала чинності та виконувалася б усіма учасниками, не було.

    Трамп оголосив про перемир’я, але Росія продовжила атаки

    11 жовтня президент США Дональд Трамп заявив, що Росія та Україна нібито погодилися на негайне припинення атак на енергетичні об’єкти.

    Однак уже наступними днями Росія продовжила завдавати ударів по українській інфраструктурі.

    Зокрема, повідомлялося про атаки на енергетичні об’єкти Києва та Харківщини.

    Президент України Володимир Зеленський звернув увагу, що удари відбувалися навіть після публічних заяв американського президента.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про російські атаки на ТЕЦ після оголошення Трампом енергетичного перемир’я.

    За словами Зеленського, українська сторона готова обговорювати взаємне припинення ударів, однак очікує реальних дій Росії.

    Київ наголошує, що одностороннє припинення атак по російських нафтопереробних заводах без аналогічних зобов’язань Москви не створюватиме рівноцінних умов.

    Зеленський вимагав реакції США на удари по енергетиці

    14 жовтня Росія здійснила чергову масовану атаку на українську територію.

    За повідомленнями української влади, під ударами опинилися об’єкти критичної інфраструктури Києва, Київщини та Харкова.

    Після цього Зеленський закликав Вашингтон відреагувати на дії Москви.

    Президент України наголосив, що продовження ударів після оголошення можливого перемир’я ставить під сумнів готовність російського керівництва виконувати домовленості.

    Докладніше про це писала «Ненька інфо» у матеріалі щодо реакції Зеленського на масовану атаку РФ.

    На тлі атак українська енергосистема зазнає значного навантаження, а в окремих областях застосовуються аварійні та погодинні відключення електроенергії.

    Особливе занепокоєння викликає наближення опалювального сезону, коли стабільне постачання електрики й тепла стає критично важливим для населення.

    Президент Фінляндії повідомив про нові мирні пропозиції

    Тим часом міжнародні переговори щодо можливого припинення війни тривають.

    Президент Фінляндії Александр Стубб розповів, що під час переговорів за участю українських, американських і європейських представників в Осло обговорювали нові підходи до врегулювання.

    Серед порушених питань були протиповітряна оборона, енергетична безпека та можливе часткове припинення вогню.

    За словами Стубба, напрацьовані ідеї планують передати російській стороні для ознайомлення.

    Фінський президент зазначив, що дипломатичний процес потребує терпіння, але щоденні втрати серед людей не дозволяють відкладати пошук рішення.

    Водночас конкретного змісту всіх пропозицій публічно не розкривали.

    Також немає підтвердження, що Москва погодилася прийняти запропоновані умови.

    Пєсков розкритикував позицію європейських держав

    Коментуючи заяви Стубба, речник Кремля висловив сумнів, що європейська позиція сприятиме просуванню мирного процесу.

    За його словами, повторення спільних підходів європейських держав щодо України навряд чи стане конструктивним внеском у врегулювання.

    При цьому Пєсков визнав, що досягнення остаточної домовленості про припинення війни неможливе без участі представників української влади.

    Він заявив, що хтось з української сторони має ухвалити відповідне рішення, однак не уточнив, які саме кроки має на увазі.

    Подібні заяви Кремль робить на тлі повідомлень про нові дипломатичні контакти між представниками США, України та європейських країн.

    Водночас Росія продовжує бойові дії та не погоджується на безумовне припинення вогню.

    Чому енергетичне перемир’я настільки важливе

    Російські атаки на енергетичну інфраструктуру безпосередньо впливають на життя цивільного населення.

    Пошкодження електростанцій, підстанцій і теплогенерувальних об’єктів може спричиняти перебої не лише з електропостачанням, а й із водою, опаленням та роботою критичних служб.

    Особливо небезпечними такі наслідки стають у холодний період року.

    За інформацією The Guardian, російські удари по енергосистемі України можуть бути спрямовані на створення тривалих проблем із життєзабезпеченням великих міст.

    Водночас взаємне припинення атак по енергетичних об’єктах могло б зменшити ризики для цивільної інфраструктури.

    Проте ефективність такої домовленості залежала б від конкретних умов, механізмів контролю та готовності обох сторін її дотримуватися.

    Чого очікувати далі

    Станом на 21 жовтня Москва не підтвердила готовності укласти окрему угоду про енергетичне перемир’я з Україною.

    Попри заяви Дональда Трампа та нові дипломатичні ініціативи європейських партнерів, реального припинення російських атак на українську енергетику не відбулося.

    Кремль продовжує наголошувати на необхідності комплексного мирного врегулювання, але не пояснює, за яких конкретних умов погодиться зупинити удари по енергетичних об’єктах.

    Таким чином, перспектива енергетичного перемир’я залишається невизначеною. Для України це означає необхідність і надалі готувати енергосистему до можливих атак, одночасно продовжуючи дипломатичні зусилля для їх припинення.

  • Туреччина оголосила про закупівлі російського дизелю на тлі війни в Україні

    Туреччина оголосила про закупівлі російського дизелю на тлі війни в Україні

    Туреччина планує закуповувати частину російського дизельного пального, постачання якого на світовий ринок передбачене домовленостями між президентом США Дональдом Трампом і російським лідером Володимиром Путіним. Про наміри Анкари заявив міністр енергетики країни Алпарслан Байрактар. Новина з’явилася після того, як Вашингтон тимчасово послабив окремі санкційні обмеження на операції з російським дизелем. Рішення американської адміністрації вже викликало гостру критику України та частини західних політиків, які побоюються, що додаткові енергетичні доходи допоможуть Кремлю фінансувати війну.

    Про плани Туреччини 18 жовтня повідомило агентство Reuters з посиланням на заяву Алпарслана Байрактара.

    Міністр підтвердив, що Анкара провела відповідні переговори та розраховує отримати частину пального, яке Росія має повернути на міжнародні ринки.

    За його словами, закупівлі мають важливе значення для енергетичної безпеки Туреччини.

    Водночас конкретні обсяги постачання, вартість дизеля та строки його надходження до країни Байрактар не назвав.

    Що Туреччина домовилася отримати від Росії

    Очільник турецького Міненерго нагадав, що останніми місяцями Москва обмежувала експорт дизельного пального через проблеми у власному паливному секторі.

    Ситуація змінилася після домовленостей російського керівництва з адміністрацією Дональда Трампа.

    Байрактар пояснив, що в межах переговорів Туреччина погодила можливість отримати частину російського дизеля.

    При цьому не уточнюється, чи йдеться про нові довгострокові контракти, окремі партії пального або збільшення закупівель за вже чинними комерційними домовленостями.

    Також наразі немає підтвердженої інформації про фактичне прибуття до Туреччини партій дизеля саме в межах нової американсько-російської домовленості.

    Отже, станом на 18 жовтня підтверджено намір Анкари отримати пальне, але не завершення конкретних постачань.

    Яку угоду Трамп уклав із Путіним

    9 жовтня Дональд Трамп після телефонної розмови з Володимиром Путіним оголосив про домовленості щодо збільшення поставок російського дизельного пального.

    За словами американського президента, Росія мала негайно забезпечити понад 300 тисяч тонн дизеля для американського та світового ринків.

    У листопаді планувалося додати ще 500 тисяч тонн, а в грудні — до одного мільйона тонн.

    Трамп також говорив про можливість подальшого збільшення експорту.

    Однак це заявлені обсяги, а не підтверджені фактичні відвантаження.

    Як зазначало Financial Times, навіть виконання оголошених планів навряд чи повністю вирішить проблему дефіциту дизеля на світовому ринку.

    Аналітики звертали увагу на масштаби міжнародного попиту, обмеження російських нафтопереробних потужностей та логістичні труднощі.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленість Трампа з Путіним щодо російського дизеля після розбіжностей із Києвом навколо ударів по НПЗ.

    США дозволили операції з російським дизелем до квітня 2027 року

    Одночасно з оголошенням домовленостей Міністерство фінансів США ухвалило рішення, яке створило правові умови для частини операцій із російським пальним.

    9 жовтня Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США — OFAC — оприлюднило генеральну ліцензію №135.

    Документ тимчасово дозволяє визначені операції з продажу, доставки, розвантаження та імпорту дизельного пального російського походження.

    Дія дозволу обмежена 7 квітня 2027 року.

    Важливо, що рішення стосується конкретної категорії операцій, а не всіх російських енергоносіїв.

    Це не означає скасування санкцій США проти Росії загалом.

    Польський аналітичний Центр східних досліджень OSW оцінив рішення як суттєвий відступ Вашингтона від попередньої політики обмеження російського паливного експорту.

    Чому Туреччині потрібен російський дизель

    Туреччина залишається великим імпортером енергетичних ресурсів.

    Країна закуповує нафту, газ та інші види пального в різних постачальників, серед яких Росія, Іран та Азербайджан.

    Водночас Анкара прагне диверсифікувати імпорт і розвиває співпрацю зі Сполученими Штатами та іншими партнерами.

    За словами Байрактара, важливим напрямком залишається також збільшення власного видобутку енергоресурсів.

    Зокрема, Туреччина розраховує наростити видобуток природного газу на чорноморському родовищі Сакар’я.

    Однак ці проєкти не усувають потреби в імпорті дизельного пального, яке використовується у транспорті, промисловості, логістиці та інших секторах економіки.

    Тому можливість отримати додаткові партії дизеля з Росії Анкара розглядає як один з інструментів забезпечення стабільності паливного ринку.

    Чому домовленість викликала невдоволення України

    Послаблення американських санкцій щодо російського дизеля стало новим джерелом суперечностей між Києвом і Вашингтоном.

    Українська влада наголошує, що російські доходи від експорту енергоносіїв можуть використовуватися для фінансування війни.

    При цьому Росія продовжує атакувати українські електростанції, підстанції та інші об’єкти цивільної інфраструктури.

    Президент України Володимир Зеленський раніше розкритикував дизельну домовленість між Трампом і Путіним, вважаючи її несправедливою поступкою Москві.

    Докладніше про позицію українського президента писала «Ненька інфо» у матеріалі про його реакцію на угоду.

    Критика пролунала і з боку окремих європейських лідерів.

    Зокрема, прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал закликав не послаблювати економічний тиск на Кремль.

    Він виступив за розширення підтримки України замість нових енергетичних домовленостей із Росією.

    Про цю позицію «Ненька інфо» розповідала 10 жовтня.

    Чому Трамп зацікавлений у збільшенні поставок

    Вашингтон пояснює свої рішення необхідністю стабілізувати ситуацію на міжнародному ринку пального.

    Дизель використовується у вантажних перевезеннях, сільському господарстві та промисловості, тому його подорожчання впливає на собівартість багатьох товарів.

    Для США високі ціни на пальне стали особливо чутливим питанням напередодні проміжних виборів до Конгресу.

    Водночас американська адміністрація стикається з критикою навіть усередині країни.

    Як повідомляло Associated Press, проти рішення про імпорт російського дизеля виступили законодавці від обох основних партій.

    Критики вважають, що додаткові закупівлі російських енергоносіїв можуть послабити санкційний тиск на Москву.

    Прихильники ж збільшення пропозиції пального наголошують на необхідності стримування цін для споживачів і бізнесу.

    Чи допоможе російський дизель знизити світові ціни

    Попри оптимістичні заяви американської адміністрації, експерти обережно оцінюють можливий вплив домовленостей.

    За аналізом Financial Times, навіть заявлені Росією обсяги постачання становитимуть порівняно невелику частину глобального попиту.

    Крім того, можливості російського експорту залежать від стану нафтопереробних заводів, логістики та внутрішніх потреб країни.

    Частина російських НПЗ останніми місяцями зазнала пошкоджень унаслідок українських атак.

    Російська влада раніше запроваджувала обмеження на експорт окремих видів пального, намагаючись стабілізувати внутрішній ринок.

    Тому поки що неможливо визначити, наскільки швидко заявлені додаткові обсяги реально потраплять до покупців.

    Так само немає підтвердження, що рішення Туреччини саме по собі призведе до помітного зниження цін на дизель.

    Що означає рішення Анкари для України

    Заява турецького міністра свідчить, що домовленість між США та Росією може вплинути не лише на американський ринок, а й на торговельні потоки в інших країнах.

    Для Туреччини це можливість отримати додаткові обсяги імпортного пального.

    Для Росії — потенційний канал збільшення експорту та валютних надходжень.

    Для України — ще одне питання щодо ефективності міжнародних санкцій і збереження економічного тиску на Кремль.

    Наразі відомо, що Анкара планує отримати частину російського дизеля, а Вашингтон тимчасово дозволив визначені операції з його продажу та імпорту. Водночас точні обсяги турецьких закупівель, ціни й терміни постачань не розголошені.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від реальних експортних можливостей Росії, попиту на міжнародному паливному ринку та рішень американської адміністрації щодо санкційної політики.

  • Трамп оголосив перемир’я, Путін ударив по ТЕЦ: Кремль знайшов виправдання масованим атакам

    Трамп оголосив перемир’я, Путін ударив по ТЕЦ: Кремль знайшов виправдання масованим атакам

    У Кремлі спробували пояснити продовження російських ударів по українській енергетиці після заяви президента США Дональда Трампа про нібито досягнуте енергетичне перемир’я. Речник російського президента Дмитро Пєсков заявив, що домовленості не були конкретизовані, а тому Москву нібито не можна звинувачувати в їх порушенні.

    Повідомлення зʼявилися в російських ЗМІ.

    За словами Пєскова, умови оголошеного Трампом припинення ударів по енергетичних об’єктах залишилися невизначеними. Речник Кремля використав цю обставину для заперечення звинувачень у порушенні перемир’я.

    Заява пролунала після масованої російської атаки в ніч проти 14 жовтня, коли під ударом опинилися енергетичні об’єкти України, зокрема всі три основні теплоелектроцентралі Києва. Внаслідок обстрілів у столиці виникли масштабні проблеми з електропостачанням.

    Президент України Володимир Зеленський різко відреагував на атаку, назвавши її демонстративною неповагою Москви до Сполучених Штатів. За його словами, Росія продовжує цілеспрямовано атакувати енергетичну інфраструктуру, попри публічні заяви американського президента.

    Варто зазначити, що 11 жовтня Трамп оголосив про нібито досягнуте енергетичне перемир’я між Україною та Росією. Однак Москва офіційно не підтвердила його погодження. Уже 13 жовтня Пєсков заявляв, що консультації з цього питання тривають.

    Додаткову невизначеність створили розбіжності щодо предмета домовленостей. За повідомленнями медіа, у Вашингтоні спочатку розглядали припинення взаємних ударів по нафтопереробних заводах, тоді як Україна наполягала на захисті електростанцій та електромереж.

    Таким чином, попри заяву Трампа, підтвердженої обома сторонами угоди з чітко визначеними умовами припинення атак досі не оприлюднено.

    Водночас російські війська продовжують завдавати ударів по українській енергосистемі, залишаючи сотні тисяч людей без електропостачання.

  • Кремлівську пропагандистську мережу накрили в Європі: у Чорногорії затримали керівника Rybar та його спільників

    Кремлівську пропагандистську мережу накрили в Європі: у Чорногорії затримали керівника Rybar та його спільників

    У Чорногорії правоохоронці провели масштабну операцію проти російської інформаційної мережі Rybar, яку західні держави пов’язують із поширенням кремлівської пропаганди та операціями інформаційного впливу. Уранці 9 жовтня в місті Рісан затримали засновника мережі Михайла Звінчука, його дружину Валерію та ще трьох російських громадян. Під час слідчих дій, за інформацією місцевих ЗМІ, правоохоронці виявили безпілотники та спеціалізоване електронне обладнання.

    Про операцію повідомили чорногорські видання Pobjeda та Vijesti. Інформацію про затримання Звінчука згодом підтвердив прем’єр-міністр Чорногорії Мілойко Спаїч.

    За даними журналістів, операцію здійснювали співробітники поліції спільно з Агентством національної безпеки Чорногорії (ANB). Метою заходів було припинення можливої гібридної діяльності російської інформаційної мережі на території країни.

    Що відомо про затримання росіян

    Операція відбулася вранці 9 жовтня в прибережному місті Рісан, розташованому в Которській затоці.

    Серед затриманих опинився Михайло Звінчук — засновник і керівник одного з найвпливовіших російських військових Telegram-проєктів Rybar, аудиторія якого перевищує 1,5 мільйона підписників.

    Разом із ним затримали дружину Валерію Звінчук та ще трьох осіб, яких місцева преса пов’язує з роботою мережі.

    Чорногорське видання Pobjeda з посиланням на джерела стверджує, що Михайло Звінчук має звання полковника російського ГРУ та займається гібридними операціями. Водночас незалежного офіційного підтвердження цього військового звання у відкритих повідомленнях немає.

    За інформацією Vijesti, під час слідчих заходів правоохоронці виявили у затриманих спеціалізоване цифрове обладнання, безпілотники, електронні пристрої та мобільні телефони.

    Яке саме призначення мало це обладнання та чи використовували його для незаконної діяльності, встановлюють правоохоронні органи.

    Прем’єр-міністр Чорногорії Мілойко Спаїч підтвердив операцію, зазначивши, що країна протидіятиме спробам дестабілізації та гібридним загрозам.

    Хто такий Михайло Звінчук і чим відома мережа Rybar

    Михайло Звінчук раніше працював у структурах Міністерства оборони Росії. У 2018 році він разом із Денисом Щукіним створив Telegram-проєкт Rybar, який спочатку позиціонувався як платформа військової аналітики.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну канал став одним із найбільших російських джерел повідомлень про бойові дії.

    Згодом Rybar перетворився на розгалужену медіамережу, яка працює не лише з російськомовною аудиторією, а й із закордонними інформаційними майданчиками.

    За оцінками західних держав, мережа використовувалася для поширення проросійських наративів та впливу на суспільно-політичні процеси за межами РФ.

    Британський уряд стверджує, що діяльність Rybar частково координується адміністрацією президента Росії, а фінансування надходить, зокрема, від державної корпорації «Ростех».

    Також британська сторона повідомляла про контакти співробітників мережі з російськими спецслужбами.

    США оголосили винагороду до $10 мільйонів

    Діяльність Rybar раніше привернула увагу американських правоохоронних органів.

    У межах програми Rewards for Justice Державний департамент США оголосив винагороду до 10 мільйонів доларів за інформацію, яка допоможе встановити осіб, причетних до іноземного втручання в американські вибори, зокрема пов’язаних із Rybar, або запобігти відповідним операціям.

    Це не означає, що кожному, хто повідомить інформацію про місцеперебування Звінчука, автоматично виплатять зазначену суму. Програма передбачає винагороду за інформацію, яка відповідає встановленим американською стороною критеріям.

    У грудні 2025 року Велика Британія запровадила санкції проти Rybar LLC та самого Михайла Звінчука.

    У липні 2026 року Лондон розширив обмеження, включивши до санкційного списку ще десять осіб, пов’язаних із цією інформаційною структурою.

    За твердженням британського уряду, мережа застосовує анонімні акаунти, псевдорозслідування та матеріали, створені за допомогою штучного інтелекту, для просування вигідних Кремлю інформаційних повідомлень.

    Російська пропаганда на Балканах

    Західні Балкани протягом тривалого часу залишаються одним із регіонів, де Росія намагається зберегти політичний та інформаційний вплив.

    Особливе значення регіон має через процес європейської інтеграції держав, частина яких уже входить до НАТО.

    Чорногорія стала членом Альянсу у 2017 році та продовжує переговори щодо вступу до Європейського Союзу.

    На цьому тлі діяльність інформаційних структур, які можуть бути пов’язані з російськими державними органами, викликає підвищену увагу місцевих спецслужб.

    Раніше аналітики американського Інституту вивчення війни повідомляли про міжнародну експансію Rybar.

    Зокрема, йшлося про заяви самого Звінчука щодо роботи сотень інформаційних каналів різними мовами та розвитку медійних проєктів у Сербії, Боснії і Герцеговині та Киргизстані.

    Водночас масштаби фактично контрольованої мережі потребують окремої незалежної перевірки.

    Як на затримання відреагувала Росія

    Представники Rybar після затримання заявили, що Звінчук та його супутники перебували в Чорногорії законно й планували знімання місцевого монастиря.

    У мережі заперечили порушення законодавства та висловили сподівання на звільнення затриманих.

    За інформацією Reuters, представники проєкту контактують із Міністерством закордонних справ Росії, яке займається ситуацією.

    Російська сторона також повідомила, що з’ясовує обставини затримання.

    Таким чином, версії сторін наразі різняться: чорногорські правоохоронці перевіряють можливу гібридну діяльність, а представники Rybar наполягають на законному характері перебування в країні.

    Подальші результати розслідування мають показати, чи були затримані причетні до протиправної діяльності на території Чорногорії. Наразі публічно підтверджено факт операції та затримання, однак остаточні висновки щодо можливої кримінальної відповідальності робити зарано.