Позначка: кримінальне розслідування

  • Скандал навколо допомоги Україні спалахнув знову: у Словаччині знову відкрили кримінальну справу

    Скандал навколо допомоги Україні спалахнув знову: у Словаччині знову відкрили кримінальну справу

    У Словаччині відновили кримінальне розслідування щодо передачі Україні винищувачів МіГ-29 та зенітних ракетних комплексів «Куб» у 2023 році. Генеральний прокурор країни Марош Жилінка скасував попереднє рішення про закриття справи, заявивши, що слідство не встановило всіх необхідних обставин. Рішення знову привернуло увагу до суперечок навколо військової допомоги Києву та політики чинного словацького уряду.

    Про це 30 жовтня повідомило словацьке інформаційне агентство TASR із посиланням на заяву генерального прокурора Мароша Жилінки.

    За його словами, після перевірки матеріалів кримінального провадження з’ясувалося, що попереднє рішення про його закриття було передчасним.

    Жилінка наголосив, що слідчі не дослідили всі факти, необхідні для остаточного встановлення обставин передачі військового обладнання Україні.

    «Після перегляду справи я дійшов висновку, що рішення про припинення кримінального переслідування було ухвалене передчасно», — заявив генпрокурор.

    Він пояснив, що під час досудового розслідування не вдалося достатньою мірою з’ясувати обставини, які мають значення для правової оцінки можливих порушень.

    Справу передали під нагляд регіональної прокуратури в Тренчині. Саме вона повинна організувати поновлення провадження та забезпечити проведення додаткових слідчих дій.

    Розслідування стосується можливого порушення обов’язків під час управління державним майном та зловживання повноваженнями посадових осіб.

    У центрі уваги — рішення попереднього словацького уряду передати Україні бойові літаки та обладнання протиповітряної оборони.

    Йдеться про 13 винищувачів МіГ-29, пускові установки та радіолокаційну станцію зенітного ракетного комплексу «Куб».

    Цю техніку Словаччина передала Україні навесні 2023 року, коли країну очолював тимчасовий уряд прем’єр-міністра Едуарда Геґера.

    Рішення про військову допомогу ухвалили в березні, а вже у квітні всі 13 винищувачів прибули до України.

    Словаччина стала однією з перших держав, які передали Україні бойові літаки після початку повномасштабного російського вторгнення.

    Однак після зміни влади в Братиславі передача озброєнь стала предметом гострих політичних суперечок.

    Чинний прем’єр-міністр Роберт Фіцо неодноразово критикував попередній уряд за рішення надати Україні військову техніку.

    Він стверджував, що передача винищувачів і систем ППО негативно вплинула на обороноздатність Словаччини та посилила її залежність від захисту союзників по НАТО.

    У червні 2024 року словацьке Міністерство оборони ініціювало кримінальне провадження щодо обставин передачі озброєнь.

    Серед посадовців, рішення яких перевіряли правоохоронці, були колишній прем’єр-міністр Едуард Геґер та ексміністр оборони Ярослав Надь.

    Представники попередньої влади заперечували звинувачення та наполягали, що передача техніки Україні відповідала законодавству.

    Після проведення перевірок слідство дійшло висновку, що ознак кримінального правопорушення немає.

    У жовтні 2025 року поліцейський слідчий ухвалив рішення про припинення провадження. Згодом прокуратура підтвердила законність такого рішення.

    У лютому 2026 року представники прокуратури Братислави пояснювали, що передана Україні військова техніка була застарілою, частково непрацездатною, а її ефективне використання словацькими збройними силами обмежувалося нестачею підготовлених пілотів і необхідних боєприпасів.

    Тоді прокурори не виявили підстав вважати передачу озброєнь кримінальним злочином.

    Однак тепер генеральний прокурор вирішив, що зібраних матеріалів недостатньо для остаточного закриття справи.

    Водночас нове рішення не означає, що попередній уряд Словаччини діяв незаконно або що конкретним посадовцям уже доведено провину.

    Сам Жилінка не оголошував обвинувального вироку та не заявляв про встановлення факту злочину.

    Йдеться про необхідність додаткового розслідування, після завершення якого правоохоронці мають ухвалити нове процесуальне рішення.

    Колишній міністр оборони Ярослав Надь уже відреагував на заяву генпрокурора.

    Він повідомив словацькому агентству TASR, що поважає рішення про поновлення слідства, однак переконаний, що жодного кримінального правопорушення під час передачі військової техніки Україні не було.

    За словами ексміністра, попередні перевірки кількох правоохоронних органів також не встановили складу злочину.

    Відновлення розслідування відбувається на тлі суттєвих розбіжностей між українською та словацькою владою щодо подальшої військової підтримки.

    Після повернення Роберта Фіцо на посаду прем’єр-міністра у 2023 році Словаччина припинила безоплатну передачу зброї Україні з державних запасів.

    Водночас комерційні постачання озброєнь залишилися можливими.

    Як раніше повідомляла «Ненька інфо», Фіцо заявляв про суттєві розбіжності з президентом Володимиром Зеленським щодо війни та військової допомоги, хоча й наголошував на необхідності продовжувати двосторонній діалог.

    Окремо словацький прем’єр виступав проти збільшення військових зобов’язань у межах НАТО.

    Раніше «Ненька інфо» писала про заяви Фіцо щодо можливого блокування нових рішень про підтримку України.

    Водночас словацька влада неодноразово наголошувала, що зацікавлена у продовженні співпраці з Україною в економічній, транспортній та енергетичній сферах.

    Нове рішення прокуратури знову повертає до порядку денного питання правомірності військової допомоги, наданої попереднім урядом.

    Подальший перебіг справи залежатиме від результатів додаткового розслідування та доказів, які зможуть зібрати правоохоронці.

    Отже, 30 жовтня генеральний прокурор Словаччини Марош Жилінка розпорядився відновити кримінальне провадження щодо передачі Україні 13 винищувачів МіГ-29 та систем ППО «Куб».

    Попри поновлення слідства, факт незаконності передачі військової техніки не встановлено. Колишні посадовці заперечують порушення законодавства, а остаточне рішення у справі ще попереду.

  • «Я б і сам наказав»: Орбан зробив гучну заяву про скандальне затримання інкасаторів України

    «Я б і сам наказав»: Орбан зробив гучну заяву про скандальне затримання інкасаторів України

    Колишній прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан уперше прямо прокоментував свою можливу роль у затриманні семи українських інкасаторів Ощадбанку та вилученні готівки й золота на десятки мільйонів євро. Політик заперечує, що віддавав наказ про проведення операції, хоча раніше угорські журналісти оприлюднили інформацію, яка вказує на можливу особисту участь Орбана в ухваленні рішення. Тим часом справа про затримання українців перетворилася на кримінальне розслідування щодо дій угорських силовиків.

    Про це 9 жовтня повідомило угорське видання Telex, посилаючись на заяву колишнього прем’єра, поширену через угорське інформаційне агентство MTI.

    Орбан стверджує, що правоохоронці діяли самостійно, у межах власних повноважень, без політичних вказівок з боку уряду.

    Водночас він високо оцінив проведену операцію та заявив, що за необхідності особисто віддав би відповідний наказ.

    «Органи влади працювали зразково й успішно. Діючи в межах власних повноважень, вони чудово виконували свою роботу навіть без урядових вказівок. Якби це було необхідно, я б віддав відповідні розпорядження», — заявив Орбан.

    Орбан заперечує причетність, але захищає учасників операції

    Колишній очільник угорського уряду не лише відкинув твердження про особистий наказ, а й виступив на захист працівників правоохоронних органів, які брали участь у затриманні українців.

    За словами Орбана, дії силовиків були законними та відповідали інтересам Угорщини.

    Він також назвав перевезення українських банківських цінностей частиною нібито масштабного корупційного скандалу в Європі.

    Проте ці звинувачення не знайшли підтвердження під час угорського розслідування щодо можливого відмивання коштів.

    Орбан розкритикував нинішній уряд Угорщини за переслідування посадовців і правоохоронців, причетних до операції. На його переконання, замість кримінального переслідування вони заслуговують на визнання та винагороду.

    Заява пролунала після того, як міністр оборони Угорщини Ромулуш Русін-Сенді публічно закликав колишнього прем’єра пояснити, чи саме він наказав зупинити український інкасаторський конвой.

    Міністр наголосив, що віддавати накази значно простіше, ніж згодом відповідати за їхні наслідки.

    Що сталося з інкасаторами Ощадбанку

    Гучний інцидент стався 5 березня 2026 року поблизу Будапешта.

    Два броньовані автомобілі українського державного Ощадбанку прямували з Австрії до України, перевозячи готівку та інвестиційне золото.

    За даними банку, у транспортних засобах перебували 40 мільйонів доларів, 35 мільйонів євро та приблизно 9 кілограмів банківського золота.

    Угорські спецпризначенці з Антитерористичного центру TEK зупинили автомобілі, затримали сімох українських інкасаторів та вилучили вантаж.

    Загальну вартість затриманих активів оцінювали приблизно в 73,6 мільйона євро.

    Угорська сторона тоді пояснювала операцію підозрами у можливому відмиванні грошей.

    Україна категорично заперечила ці звинувачення, наголосивши, що інкасатори виконували законне міжнародне банківське перевезення між австрійським Raiffeisen Bank та українським Ощадбанком.

    Затримання швидко спричинило дипломатичний конфлікт між Києвом і Будапештом.

    Українська сторона вимагала негайного звільнення працівників банку, повернення вилученого майна та пояснення правових підстав операції.

    Згодом інкасаторів звільнили, а в травні Угорщина повернула Україні готівку й золото.

    Журналісти заявили про можливу особисту роль Орбана

    Попри нинішні заперечення колишнього прем’єра, угорські журналісти раніше оприлюднили протилежну версію подій.

    У червневому розслідуванні Telex йшлося про те, що рішення зупинити український конвой могло бути ухвалене безпосередньо Віктором Орбаном.

    За інформацією джерел видання, на найвищому політичному рівні визначали не лише необхідність проведення операції, а й конкретну дату затримання.

    Журналісти встановили, що угорські спецслужби збирали інформацію про українські перевезення ще до березневого інциденту.

    Проте співрозмовники видання, знайомі з матеріалами справи, стверджували, що професійних підстав для настільки масштабної силової операції не було.

    Крім того, один із прокурорів, який вивчав матеріали спецслужб, дійшов висновку, що даних для підтвердження загрози національній безпеці було недостатньо.

    Наприкінці вересня Telex повідомило про появу нових документів у справі. За даними видання, матеріали прокурорської перевірки також вказували на можливе ухвалення рішення на високому політичному рівні.

    Водночас ці обставини залишаються предметом розслідування, а остаточного судового рішення щодо персональної відповідальності Орбана немає.

    Угорщина вже закрила справу про відмивання грошей

    Особливої уваги заслуговує те, що підозри, які спочатку стали підставою для затримання українських банківських працівників, згодом не підтвердилися.

    У червні Національна податкова та митна адміністрація Угорщини призупинила розслідування щодо ймовірного відмивання грошей.

    У серпні кримінальне провадження остаточно припинили через відсутність ознак злочину.

    Слідство перевірило походження банківських цінностей та обставини їхнього транспортування.

    За результатами перевірки правоохоронці не встановили фактів незаконного походження грошей або золота.

    Раніше «Ненька інфо» детально розповідала про це в матеріалі «Угорщина закрила справу проти українських інкасаторів Ощадбанку: складу злочину не знайшли».

    Таким чином, справа, яку Орбан продовжує називати корупційним скандалом, завершилася для українських інкасаторів закриттям кримінального провадження.

    Під слідством опинилися угорські силовики

    Після закриття справи щодо українців розслідування зосередилося на діях посадовців, які організовували та проводили затримання.

    За даними Telex, серед осіб, причетність яких перевіряють правоохоронці, — колишній керівник угорського Антитерористичного центру Янош Гайду, колишній посадовець Управління захисту конституції та троє працівників поліції.

    Слідчі з’ясовують, чи були законними підстави для затримання інкасаторів та чи не перевищили посадовці службові повноваження.

    Окремі епізоди стосуються можливого незаконного позбавлення волі й оформлення документів щодо українських громадян.

    Раніше адвокат інкасаторів Лорант Горват заявляв, що справа може створити юридичні ризики і для самого колишнього прем’єра Угорщини.

    Як повідомляла «Ненька інфо», на початку жовтня юрист припускав можливість висунення офіційного обвинувачення Орбану, якщо слідство отримає достатньо доказів його особистої участі.

    Наразі факт висунення такого обвинувачення не підтверджений.

    Україна повернула гроші, але політичний скандал триває

    Фінансова частина конфлікту завершилася ще навесні.

    У травні Ощадбанк отримав назад вилучені кошти та золото. Представники банку перевірили цілісність і комплектність повернутих активів.

    Про повернення майна раніше повідомляла «Ненька інфо» в матеріалі «Ощадбанк показав, що саме Угорщина повернула Україні після гучного скандалу».

    Водночас завершення фінансового спору не поставило крапку в питанні законності самої операції.

    Для української сторони принципове значення має не лише повернення активів, а й з’ясування обставин затримання працівників державного банку.

    Тепер головне питання полягає в тому, хто саме ухвалив рішення про силове захоплення конвою та чи були для цього законні підстави.

    Публічна позиція Орбана залишається незмінною: він заперечує власний наказ і захищає дії силовиків. Проте журналістські розслідування та матеріали кримінального провадження свідчать, що історія з українським «золотим конвоєм» ще далека від остаточного юридичного завершення.

  • У Кіровоградській області 1500 гектарів оформили за 40 тисяч гривень

    У Кіровоградській області 1500 гектарів оформили за 40 тисяч гривень

    У Кіровоградській області правоохоронні органи розслідують обставини передачі 1500 гектарів землі за вартістю, яка суттєво відрізняється від ринкової. За даними слідства, оформлення прав на земельний масив відбулося за суму близько 40 тисяч гривень.

    Йдеться про ділянки, які, за інформацією з матеріалів провадження, були передані в інтересах агрохолдингу I&U Group, пов’язаного з бізнесменом Сергієм Тарасовим. У схемі, яку наразі перевіряють слідчі, фігурують Нікольська сільська рада та товариство з обмеженою відповідальністю «Мега-тренд».

    Незалежна експертиза встановила, що ринкова вартість прав на зазначений земельний масив перевищувала 15 мільйонів гривень. Таким чином, різниця між фактичною сумою оформлення та ринковою оцінкою становить понад 300 разів. Потенційні втрати для територіальної громади оцінюються більш ніж у 10 мільйонів гривень.

    У матеріалах слідства згадуються представники органів місцевого самоврядування, співробітники Держгеокадастру та представники бізнес-структур. Правоохоронці припускають, що дії могли бути частиною узгодженої схеми, яка дозволила оформити стратегічно важливий земельний актив за заниженою вартістю.

    Земля є одним із ключових ресурсів для громад, адже саме від її використання залежать надходження від оренди, податків та інвестиційні можливості регіону. У разі підтвердження фактів умисного заниження вартості мова може йти не лише про службову недбалість, а й про завдання значних збитків громаді.

    За інформацією з правоохоронних джерел, у межах розслідування можливе оголошення нової підозри Сергію Тарасову. Водночас остаточні правові висновки мають бути зроблені після завершення досудового розслідування та розгляду справи в суді.

    Ситуація з 1500 гектарами стала показовою для оцінки того, наскільки ефективно система здатна захищати комунальну власність та інтереси громад від потенційних зловживань у земельній сфері.

  • Помічник із сумнівною репутацією: Данило Гетьманцев взяв у команду Євгенія Сокура

    Помічник із сумнівною репутацією: Данило Гетьманцев взяв у команду Євгенія Сокура

    Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев визнав своїм помічником Євгенія Сокура — колишнього посадовця Державної податкової служби (ДПС), звільненого через корупційні скандали. Призначення викликало широкий суспільний резонанс, адже проти Сокура наразі ведеться кримінальне розслідування.

    Коли мова йде про очищення державних інституцій від корупції, важливо не лише говорити, але й діяти. Проте для голови комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, здається, ці принципи не є обов’язковими. Його останній кадровий крок викликає не лише здивування, а й обурення: Гетманцев публічно заявив, що його новим помічником стане Євгеній Сокур — людина, чия репутація давно поставлена під сумнів.

    Саме так можна описати стрімкий кар’єрний зліт Сокура, якого нещодавно звільнили з посади в.о. заступника голови ДПС через численні скандали. У центрі уваги опинилися як його ймовірні порушення антикорупційного законодавства, так і більш серйозні звинувачення, пов’язані з перешкоджанням забезпеченню армії паливно мастильними матеріалами під час війни.

    Як відомо, проти Сокура розслідується кримінальне провадження, яке було відкрите ДБР 4 листопада 2022 року за ч. 3 ст. 365 КК України. Слідство вважає, що Сокур, перебуваючи на посаді в.о. заступника голови ДПС, 26 жовтня 2022 року підписав розпорядження про анулювання ліцензії ПАТ “Укртатнафта” на виробництво пального, що спричинило тяжкі наслідки товариству, а також державі у вигляді неможливості виконання мобілізаційних завдань Міноборони з виробництва та постачання нафтопродуктів для потреб оборони та обороноздатності держави. У Державному бюро розслідувань повідомили, що це кримінальне провадження досі розслідується.

    Ба більше, зʼясувалося, що Сокур порушив також антикорупційне законодавство. В ході слідства по справі про нібито замах на нього, Сокур сам розповів правоохоронцям, що із 2016 року проживає разом із дівчиною на імʼя Аліна у квартирі на проспекті Лобановського, 6-Д. Проте у своїх деклараціях він жодного разу не згадав про свою співмешканку. Після депутатського звернення члена Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніни Южаніної НАЗК розпочало перевірку щодо Євгенія Сокура. В Агентстві також підтвердили, що проводять моніторинг способу життя посадовця. Голова Громадської ради при НАЗК Катерина Бутко зазначила, що Національне агентство з питань запобігання корупції перевіряє чи був спільний побут у Сокура з його співмешканкою Аліною.

    Пізніше зʼясувалося, що Сокур проживає з Аліною Лебедєвою. Як вказано в системі Youcontrol, Аліна Лебедєва зареєструвала ФОП 3 серпня 2022 року. Основний КВЕД діяльності  – роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах. Варто зазначити, що Сокур отримав керівну посаду у податковій менш ніж за три місяці до цього – у травні 2022 року.

    Не дивує й той факт, що за трохи більше ніж рік роботи під час повномасштабної війни справи у Аліни Лебедєвої йшли настільки добре, що на свій день народження 1 листопада 2023 року вона оголосила про відкриття квіткового бутику в самому серці столиці – у бізнес центрі “Леонардо”.

    На думку експертів, карколомний успіх співмешканки Сокура може бути повʼязаний з іншим дуже цікавим аспектом – легалізацією коштів за допомогою її бізнесу.

    Та, здається, ці обставини не хвилюють Данила Гетманцева. У своєму коментарі він фактично захищає Сокура та команду підконтрольних йому податківців, стверджуючи:

    “Я особисто подякував їм публічно. Люди дійсно круті. І вони справді показали, що в ДПС, яка завжди була серцем корупції, можна працювати по-іншому, за законом, ламаючи багаторічні схеми. Це найкращі на сьогодні спеціалісти з оподаткування в країні. Тому, переконаний, з подальшим працевлаштуванням у команди не буде проблем. Буду дуже вдячний, якщо вони доєднаються до моєї команди. Зокрема, Сокур погодився бути моїм помічником”.

    Колишня очільниця податкової Хмельницької області Ірина Зленко розповіла, що Данило Гетманцнев особисто керував податковою службою, зокрема проводив наради з працівниками, коли ДПС номінально очолювала Тетяна Кірієнко, а також визначав кадрову політику органу. За словами колишньої очільниці податкової Хмельниччини, Данило Гетманцев створив у податковій організоване злочинне угрупування і керував ним. Допомагав йому у цьому майбутній його помічник Євгеній Сокур. На ньому були замкнуті всі “солодкі” напрямки роботи податкової служби – ліцензування, відшкодування ПДВ та блокування роботи бізнесу.

    В НАБУ пообіцяли врахувати заяви Ірини Зленко. “Завданням Національного бюро є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці. Наведена у зверненні інформація буде врахована та використана детективами Національного бюро під час виконання покладених на них обовʼязків, визначених Законом”, – зазначили правоохоронці.

    Саме під час роботи людей Гетманцева в ДПС бізнес активно скаржився на тиск, блокування податкових накладних і незаконні дії. Підприємці заявляли про постійні інформаційні запити, які вимагали безліч документів, і несправедливе включення до списків ризикових компаній. Такі дії податківців стали однією з головних причин масового закриття підприємств у 2023–2024 роках.

    Ймовірно, така віддана любов Гетманцева до Сокура повʼязана зі страхом. Адже голова податкового комітету Ради розуміє, якщо його посіпаки заговорять, то його місце перебування може дуже швидко змінитися із теплого кабінету і депутатського крісла на Лукʼянівське СІЗО. Не виключено, що ще на етапі переведення Сокура з помічника Гетманцева у ДПС нардеп пообіцяв йому покровительство щоб не сталось. Це, зокрема, підтверджується й тим, що Гетманцев вперто ігнорував усі претензії правоохоронців до Сокура.

    Проте чи є така репутація відповідною для помічника народного депутата, який декларує боротьбу з корупцією?

  • Колишню чиновницю з Запоріжжя Катерину Сімонову звинувачують у зберіганні наркотичних речовин

    Колишню чиновницю з Запоріжжя Катерину Сімонову звинувачують у зберіганні наркотичних речовин

    Колишня директорка департаменту культури та туризму Запорізької міськради Катерина Сімонова опинилася в центрі кримінального розслідування.

    Про це дізналися журналісти видання 360ua.news.

    За їх інформацією, 30 серпня 2022 року детективи НАБУ провели у Катерини Сімонової обшук і вилучили низку підозрілих предметів. Зокрема, у неї було знайдено косметичку з дев’ятьма прозорими пакетиками, що містили залишки білої порошкоподібної речовини, та ще один пакетик із значною кількістю білого порошку, який викликав підозру щодо його нарковмісності. Слідчі також вилучили купюри номіналом 100 євро і 1000 угорських форинтів, а також iPhone 13 Pro, який разом з іншими речовими доказами був визнаний важливим у рамках кримінальної справи.

    Сама Сімонова підтвердила слідчим, що сумка, в якій знаходилася косметичка з наркотичними засобами, належить їй.

    Катерина Сімонова була звільнена з посади директорки департаменту культури та туризму Запорізької міської ради 6 липня 2023 року. Наразі вона працює у компанії ТОВ “Метінвест Холдинг”, яка належить бізнесмену Рінату Ахметову. За даними місцевих ЗМІ, Сімонова тривалий час мала особисті стосунки з топ-менеджером “Метінвесту” Віталієм Киселем та народним депутатом Мусою Магомедовим.