Позначка: криптовалюта

  • Нардеп Одарченко отримав вирок за спробу підкупу Мустафи Найєма

    Нардеп Одарченко отримав вирок за спробу підкупу Мустафи Найєма

    14 листопада 2024 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) визнав народного депутата Андрія Одарченка винним у спробі підкупити ексголову Державного агентства з відновлення Мустафу Найєма. Суддя Віктор Ногачевський призначив нардепу 8 років позбавлення волі.

    За даними обвинувачення, Одарченко у серпні 2023 року запропонував Найєму хабар у біткоїнах на суму еквівалентну $50 тисяч. Нардеп хотів забезпечити фінансування на ремонт будівель університету, де сам був ректором, із Фонду ліквідації наслідків агресії. Це стало першим випадком, коли в Україні зафіксували спробу підкупу криптовалютою.

    Адвокати Одарченка стверджували, що на злочин він пішов нібито через провокацію з боку Найєма, який, за їхніми словами, співпрацює з правоохоронцями. Захист заявив, що Найєм підбурював нардепа, стверджуючи, що без хабара грошей не виділять. Одарченко визнав, що запропонував хабар, але наголосив на своїй вразливості під тиском. Однак прокурорка зауважила, що про провокацію Одарченко заявив тільки після виїзду за кордон. Обвинувачення подало записи розмов, де, за словами прокурорів, немає ознак примусу або провокації.

    На судові дебати Одарченко з’явився дистанційно, стверджуючи, що залишив Україну через загрозу для свого життя і здоров’я. Суд, відхиливши аргументи захисту, визнав його винним і засудив до 8 років позбавлення волі, що менше, ніж вимагала сторона обвинувачення.

  • Легалізація криптовалют може загрожувати стабільності банківського сектору України

    Легалізація криптовалют може загрожувати стабільності банківського сектору України

    Економіст Андрій Новак попереджає про потенційні ризики для банківського сектору України у зв’язку з можливістю легалізації криптовалют, що може відбутися вже наступного року. Хоча легалізація має свої переваги, зокрема прозорість та приток інвестицій, експерт вказує на серйозні загрози для традиційних банків.

    “Коли відбудеться легалізація криптовалют – у фінансовій системі відбудеться досить значний відтік капіталу з банківського сектору, на криптовалюту”, – зазначив Новак.

    За його словами, відтік грошей може відбутися з кількох причин. Одна з них – це можливість отримати значно більший дохід, в разі успішної гри на коливаннях вартості криптовалюти, ніж по депозитах у банках.

    “По-друге, для, скажімо, багатої частини українського суспільства, особливо тих, хто пов’язаний з політикою, важливо приховати свої капітали, статки. І найлегше це зробити через криптовалюту. І пояснити свої статки тим, що колись я дуже гарно і вправно грав на криптовалюті”, – зазначив Новак.

    Співзасновниця першої в Україні фінтех-екосистеми Concord Fintech Solutions Олена Сосєдка зазначила, що легалізація криптовалют в Україні матиме й свої переваги для української економіки. Зокрема, за її словами, такий крок забезпечить більшу прозорість для інвесторів та користувачів криптовалют, що дозволить здійснювати операції в рамках чітких правових норм, не наражаючи себе на регуляторні ризики.

    Окрім того, на думку Олени Сосєдки, офіційне визнання крипти створить сприятливі умови для притоку міжнародних інвестицій, які є надзвичайно важливими для розвитку української економіки, а також надасть поштовх для розвитку інноваційних фінансових технологій. Зокрема, це сприятиме розвитку блокчейн-платформ, а також дозволить уряду краще контролювати транзакції та оподаткування в цьому секторі.

    На думку фінтехексперта, додатково важливою є роль криптовалют у стимулюванні малого і середнього бізнесу, оскільки багато компаній зможуть здійснювати операції з використанням криптоактивів, обходячи складнощі банківських процедур. Це підвищить гнучкість і швидкість фінансових операцій.

    Водночас Олена Сосєдка додала, що для того щоб уникнути незаконних транзакцій, таких як відмивання коштів чи фінансування тероризму, необхідно впровадити чіткі механізми контролю за криптовалютними ринками.

    “Легалізація криптовалют в Україні — це надзвичайно важливий крок, який відкриває нову еру в розвитку фінансової системи країни”, – резюмувала фінтехексперт.

  • Деталі шокуючого вбивства іноземця у Києві

    Деталі шокуючого вбивства іноземця у Києві

    У Києві четверо чоловіків жорстоко вбили 29-річного іноземця, щоб заволодіти його біткоїнами, вартість яких становила майже 7 мільйонів гривень. Про це повідомила столична поліція, яка розпочала розслідування цієї справи.

    Подія сталася в Солом’янському районі, де мешканці почули крики та побачили, як кілька невідомих чоловіків б’ють та силоміць затягують людину до автомобіля. Ця інформація надійшла до поліції приблизно опівночі, після чого було негайно введено спеціальну поліцейську операцію для пошуку та затримання викрадачів.

    Поліцейські встановили, що до викрадення причетні четверо чоловіків, віком від 24 до 29 років. Вони заздалегідь готувалися до злочину, дізнавшись, що жертва володіє біткоїнами. Коли потерпілий повертався додому, зловмисники напали на нього, побили та силоміць затягнули до автомобіля. Вони вивезли його до закинутої будівлі в Київській області, де силою змусили перевести криптовалюту на їхній гаманець. Після цього вони задушили чоловіка, а тіло закопали в лісі, намагаючись приховати сліди злочину, змінивши номерні знаки та зовнішній вигляд автомобіля.

    Завдяки оперативним діям поліції, всі четверо зловмисників були затримані. Слідчі розслідують цю справу за чотирма статтями Кримінального кодексу України: умисне вбивство з корисливих мотивів, розбійний напад, незаконне позбавлення волі, вчинене організованою групою осіб, та приховування злочину. Усім затриманим повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, і суд взяв їх під варту без можливості внесення застави. Їм загрожує довічне позбавлення волі.

  • Детективи НАБУ, які курирували Укрзалізницю, тепер в ній працюють

    Детективи НАБУ, які курирували Укрзалізницю, тепер в ній працюють

    Скандал в українському правоохоронному середовищі розгортається навколо трьох колишніх детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), які після років розслідування корупційних схем в “Укрзалізниці” влаштувалися працювати в цю державну компанію. Ще більше обурення викликає той факт, що один з них отримав акції підприємств, щодо яких НАБУ проводило перевірку.

    Про це, з посиланням на юриста Богдана Устименка, пишуть “Українські новини”.

    Тарас Лікунов, Богдан Бровко та Олександр Риковцев працювали в НАБУ з 2015 року, фактично з моменту його заснування. Дослужилися до посад керівника відділу детективів, його заступника і старшого детектива.

    Вони звільнилися один за одним у період останніх 9 місяців і невдовзі уклали трудові договори з УЗ. Іноді з різницею в лічені дні, хоча законом це заборонено протягом року.

    При цьому, як заявляє юрист, Лікунов особисто сприяв, щоб колишньому заступнику директора УЗ з безпеки Олександру Шевченку колеги-детективи вручили підозру. Шевченка звільнили, після чого Лікунов обійняв його посаду.

    Крім того, у Риковцева в декларації звідкись з’явилася криптовалюта на суму близько 870 тис. доларів і нерухомість. А його тестя призначили на керівну посаду в одеській філії “Укрзалізниці”.

    А Лікунов отримав у власність акції найбільших компаній, таких як “Феррекспо” і “Миронівський хлібопродукт” (МХП), щодо яких НАБУ також розслідувало кримінальні справи.

  • Українці дедалі частіше скаржаться на monobank за блокування рахунків після операцій із криптовалютами

    Українці дедалі частіше скаржаться на monobank за блокування рахунків після операцій із криптовалютами

    З початку квітня почастішали скарги клієнтів monobank, які працюють із криптовалютами, на блокування рахунків в односторонньому порядку без попереднього повідомлення. Було нараховано щонайменше шість таких публічних претензій на профільних фінансових сайтах.

    Наприклад, клієнт Данило повідомив, що веде торгівлю на P2P-ринку через Telegram-бота і займається продажем НФТ-колекцій на сайті Get Gems (на продажі отримує кошти в криптовалюті TON). І не розуміє, чому банк блокує йому рахунок, заарештовує особисті гроші, а потім примусово закриває рахунок.

    При цьому найчастіше суми операцій і близько не наближаються до 400 тис. грн – обов’язкових в Україні для контролю в рамках фінансового моніторингу, за чинним законодавством. Найчастіше йдеться про 50-60 тисяч гривень.

    “Позавчора вивів зароблену на криптобіржі суму, яка за законами нашої країни не оподатковується, і мені просто заблокували кабінет без будь-яких пояснень. У відповідь мені сказали, що я ризиковий клієнт”, – йдеться у скарзі, складеній у Києві.

    А ось клієнт monobank із Кременчука повідомив, що встиг вивести свої 48 тис. до блокування рахунка після операцій із криптовалютою і підтвердження джерела походження коштів.

    Користувач же monobank у Кривому Розі Артем уточнив, що банк заморожує особисті кошти клієнтів на термін від 3 до 60 днів, а після припиняє обслуговування.

    “Монобанк блокує всіх користувачів, які роблять перекази або отримують кошти від людей, які могли бути пов’язані з криптовалютою, і в результаті розриває договір в односторонньому порядку. Відповідно, ми розуміємо: навіть якщо ви не здійснювали таких операцій, ви все одно можете потрапити під блокування”, – зазначається в його негативному відгуку.

    Щоразу менеджери monobank пояснюють свої дії вимогами Нацбанку, його правилами фінансового моніторингу. Кажуть, що просто зобов’язані перевіряти всі платежі, але не пояснюють, чому під підозру потрапляють саме проводки, пов’язані з криптовалютами. Хоча зазначають, що критерії, за якими відбуваються перевірки, – секретна інформація.

    “Банк приймає рішення про можливість обслуговування, аналізуючи інформацію з різних перевірених джерел. Також колеги проаналізували надані додаткові документи. На основі цього аналізу банк може прийняти рішення про відмову в обслуговуванні. Повідомити вам точну причину відмови не можемо через політику банку”, – йдеться у відповіді monobank.

    Фінансисти закликають людей очікувати завершення перевірки та обіцяють повернутися до їхнього обслуговування з часом. Хоча цього може й не статися.

    “Понад рік тому через продаж криптовалюти, було заблоковано мій рахунок, за цей час уже став повнолітнім і дуже хотів би відновити співпрацю з вашим банком, та відкрити фізособу-підприємця, бо у вас найкращі умови як для клієнтів, так і для ФОПів”, – ідеться у публічному запиті до банку Андрія Долгих. Однак у відповіді monobank міститься відмова: “На жаль, ми не можемо продовжити ваше подальше обслуговування в нашому банку”.

    Треба сказати, що блокування рахунків після операцій із криптовалютою відбуваються і в інших банках, аналогічні випадки, наприклад, зафіксовано у скаргах клієнтів ПУМБ. Однак там є і підтвердження розблокувань, як, наприклад, в історії з користувачем під ніком AkkermanChange з Білгород-Дністровського. Він повідомив, що для розблокування рахунку з’явився у відділення банку і “надав повний відеозапис із входом у застосунок біржі, де видно відкриті операції за ордерами, показав усю історію чату і відповіді підтримки біржі”. Після чого банк повернув йому доступ до додатка ПУМБ і рахунків. Це доводить відсутність єдиних стандартів у різних банків щодо фінмоніторингу та перевірок операцій із криптовалютами. У всіх різні вимоги і правила.