Позначка: Крюківський вагонобудівний завод

  • УЗ оновлює парк у розпал попиту: нові вагони вже курсують між Києвом, Ужгородом і Дніпром

    УЗ оновлює парк у розпал попиту: нові вагони вже курсують між Києвом, Ужгородом і Дніпром

    “Укрзалізниця” випустила на маршрут нові пасажирські вагони українського виробництва. Вони поповнили склад поїздів на напрямку Київ — Ужгород — Дніпро, який традиційно має високий пасажирський попит, особливо в літній сезон. Нові вагони вже включили до складу поїзда №29/30 Київ — Ужгород, після чого вони вирушили у рейс №4/3 Ужгород — Дніпро.

    За інформацією перевізника, з урахуванням партії, отриманої місяцем раніше, на напрямку Київ — Ужгород — Дніпро наразі курсують уже шість нових вагонів українського виробництва. Загалом від початку 2026 року “Укрзалізниця” отримала 18 нових пасажирських вагонів, що є важливим поповненням парку в умовах стабільно високого попиту на залізничні перевезення.

    Нові вагони мають низку оновлень, які мають зробити поїздки комфортнішими для пасажирів. Вони обладнані акумуляторними батареями підвищеної місткості, завдяки яким кондиціонери можуть працювати навіть під час тривалих стоянок. Це особливо важливо влітку, коли нічні поїзди часто стоять на станціях у спеку, а підтримання нормальної температури у вагоні стає не просто питанням комфорту, а й безпеки пасажирів.

    У купе встановлені розетки, сучасне освітлення, кнопки виклику провідника та столики для пасажирів верхніх полиць. Окрему увагу приділили сім’ям із дітьми: санітарні зони модернізували, вбиральні обладнали сповивальними столиками та дитячими сидіннями.

    Оновлення рухомого складу відбувається в межах масштабного контракту на постачання 100 пасажирських вагонів, замовлених у Крюківського вагонобудівного заводу. Перша партія з шести вагонів була передана “Укрзалізниці” навесні 2026 року. До виробництва залучено понад 150 українських компаній, зокрема підприємства з прифронтових і релокованих регіонів.

    За даними профільних видань, контракт із Крюківським вагонобудівним заводом передбачає поетапне постачання нових вагонів до травня 2028 року. У 2026 році “Укрзалізниця” має отримати 60 вагонів, а загальна вартість контракту становить близько 6,5 млрд грн і фінансується з державного бюджету.

    Для “Укрзалізниці” оновлення пасажирського парку є критично важливим. Частина вагонів експлуатується десятиліттями, а після початку повномасштабної війни навантаження на залізницю суттєво зросло. Поїзди залишаються одним із ключових способів пересування країною, особливо для мешканців регіонів, де авіасполучення недоступне, а автомобільні маршрути можуть бути небезпечними або надто дорогими.

    Напрямок Київ — Ужгород — Дніпро має особливе значення, адже поєднує центральну, західну та східну частини країни. Ужгород залишається важливим транспортним вузлом на заході України, а Дніпро — великим промисловим і логістичним центром, який зберігає високу мобільність населення попри війну.

    Поява нових вагонів на цьому маршруті дозволить частково покращити якість перевезень, хоча загальна потреба в оновленні парку залишається значно більшою. УЗ неодноразово заявляла про дефіцит сучасних пасажирських вагонів, особливо в періоди пікового попиту — під час літніх відпусток, свят, евакуаційних хвиль або сезонного повернення українців з-за кордону.

    Важливо і те, що нові вагони виготовлені саме в Україні. Це не лише підтримка національного виробника, а й збереження промислових компетенцій у вагонобудуванні під час війни. Крюківський вагонобудівний завод у Кременчуці залишається одним із ключових підприємств галузі, здатним виробляти пасажирський рухомий склад для внутрішнього ринку.

    Паралельно “Укрзалізниця” продовжує змінювати графіки та запускати нові сервіси. Зокрема, перевізник переводить поїзд Київ — Кишинів на щоденний графік, а на маршрут має вийти унікальний дитячий вагон. Це свідчить про поступове оновлення не лише вагонів, а й підходу до пасажирських перевезень.

    Нові вагони на маршруті Київ — Ужгород — Дніпро стали ще одним кроком у модернізації української залізниці. Для пасажирів це означає більш комфортні поїздки з кондиціонерами, розетками, сучасним освітленням і зручностями для дітей. Для держави — підтримку українського виробництва, а для самої “Укрзалізниці” — поступове оновлення парку, без якого неможливо забезпечити якісні перевезення в умовах високого попиту.

  • Мін’юст вимагає конфіскації частки Крюківського вагонобудівного заводу у російського бізнесмена

    Мін’юст вимагає конфіскації частки Крюківського вагонобудівного заводу у російського бізнесмена

    Міністерство юстиції України звернулося до Вищого антикорупційного суду з позовом про застосування санкції у вигляді стягнення активів у дохід держави щодо російського підприємця Станіслава Гамзалова.

    Про це повідомила пресслужба Мін’юсту. Предметом позову є 25% акцій ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», які перебувають у власності Гамзалова. Підприємство є одним із найбільших виробників залізничного рухомого складу в Україні та має стратегічне значення для транспортної інфраструктури держави.

    У Міністерстві юстиції зазначають, що Станіслав Гамзалов є громадянином Російської Федерації та власником низки компаній на території РФ. За даними відомства, ці підприємства забезпечують матеріально-технічні потреби російської федерації в умовах збройної агресії проти України, зокрема співпрацюють із підприємствами військово-промислового комплексу.

    В офіційному повідомленні Мін’юсту йдеться, що компанії, пов’язані з Гамзаловим, здійснюють постачання товарів для суб’єктів, задіяних у виробництві продукції оборонного призначення. Саме ці обставини українська сторона розглядає як підставу для застосування санкційного механізму з подальшою конфіскацією активів.

    Згідно з даними системи YouControl, бенефіціарами ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» є Станіслав Гамзалов, а також Володимир і Наталія Приходько. Наявність у структурі власності підприємства громадянина РФ, який має зв’язки з російським військово-промисловим комплексом, викликає особливу увагу державних органів в умовах повномасштабної війни.

    Поданий позов є частиною ширшої державної політики з виявлення та конфіскації активів осіб, які прямо або опосередковано підтримують агресію Росії проти України. Раніше Вищий антикорупційний суд уже ухвалював рішення про стягнення у дохід держави майна російських бізнесменів і олігархів, пов’язаних із оборонною галуззю РФ.

    У разі задоволення позову частка Крюківського вагонобудівного заводу може перейти у власність держави. Таке рішення матиме не лише юридичне, а й стратегічне значення для економічної безпеки та транспортної галузі України в умовах війни.

  • Укрзалізниця втрачає мільярди: збитки від пасажирських перевезень перевищили 18 млрд грн

    Укрзалізниця втрачає мільярди: збитки від пасажирських перевезень перевищили 18 млрд грн

    Укрзалізниця опинилася під подвійним ударом фінансів і політики. Ідея роздати українцям «по 3000 кілометрів безкоштовних подорожей» гарно виглядає на білбордах, але в реальності посилює дефіцит пасажирського сегмента. За підсумками 2024 року збитки від пасажирських перевезень сягнули близько 18 млрд грн, а у 2025-му прогнозуються вже понад 22 млрд грн. Ці втрати традиційно перекриваються доходами від вантажів, однак обсяги вантажних перевезень скорочуються.

    Ситуацію ускладнює тарифна «стіна»: уряд не переглядає вартість квитків, а пропозицію УЗ підняти тарифи хоча б на 37% залишили без руху. На тлі інфляції витрат, ремонту рухомого складу й нестачі вагонів це консервує збитковість пасажирського напрямку.

    Додатковий пресинг — відновлення інфраструктури після ударів РФ і валютні борги з часів Євро-2012. Уже у 2026 році залізниця має сплатити близько 34 млрд грн за зовнішніми зобов’язаннями. Без цільової підтримки держави, модернізації управління та системної антикорупційної роботи компанія ризикує не витримати нинішнього навантаження.

    На цьому фоні дискусії викликає липневий контракт УЗ із ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» на 398 млн грн: ціна одного вагона — до 98 млн грн, що вдвічі дорожче за попередні закупівлі. При цьому компанія виплатила 58% авансу (понад 277 млн грн), тоді як виготовлення вагонів заплановано на 2026 рік. В умовах дефіциту ліквідності та зростання боргового навантаження така структура контракту виглядає щонайменше ризикованою.

    Ключова дилема для УЗ — баланс між соціальною функцією й фінансовою стійкістю. Без перегляду тарифної політики, адресних дотацій на «соціальні кілометри» та прозорішого підходу до капітальних закупівель залізниця й надалі дотуватиме пасажирів коштом падаючого вантажного бізнесу — із усіма наслідками для стабільності перевізника.