Позначка: ксенофобія

  • «Їдь на війну»: у Польщі жорстоко побили поляка, прийнявши його за українця — Сікорський заговорив про мову ненависті

    «Їдь на війну»: у Польщі жорстоко побили поляка, прийнявши його за українця — Сікорський заговорив про мову ненависті

    У польській Познані резонанс викликало відео жорстокого вуличного побиття чоловіка, якого нападники, судячи з їхніх вигуків, могли прийняти за українця. Згодом поліція встановила важливу деталь: постраждалий насправді є громадянином Польщі. При цьому правоохоронці підтвердили, що під час інциденту звучали антиукраїнські висловлювання. На відео звернув увагу міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, який пов’язав подібну агресію з ненависницькою риторикою в політиці.

    Інцидент стався вночі з 22 на 23 серпня на вулиці Towarowa у Познані. Запис нападу почав активно поширюватися польськими соціальними мережами та медіа через кілька днів. На кадрах видно кількох чоловіків, які завдають численних ударів людині, що вже лежить на землі.

    Початково в соцмережах стверджували, що жертвою був українець. Саме ця версія швидко розійшлася мережею, однак польські правоохоронці її спростували.

    У коментарі Wirtualna Polska поліція повідомила, що побитий чоловік є поляком. Таким чином, твердження про те, що нападники фактично побили громадянина України, виявилося неправильним.

    Однак це не знімає питання щодо можливого антиукраїнського мотиву поведінки нападників.

    Під час конфлікту на записі можна почути висловлювання, пов’язані з Україною та війною. Польські та українські медіа повідомляють, що чоловікові кричали, аби він їхав на війну, а також вигукували образи, пов’язані з УПА та Степаном Бандерою. Саме через ці репліки виникло припущення, що нападники сприйняли свою жертву як українця.

    Водночас формулювання про те, що чоловіка побили саме через те, що його помилково вважали українцем, поки варто використовувати обережно. Остаточну юридичну кваліфікацію мотивів нападу мають дати польські правоохоронці та прокуратура.

    За інформацією, поширеною медіа, перед побиттям група чоловіків поводилася агресивно, запускала феєрверки та чіплялася до дівчат. Постраждалий втрутився у ситуацію, після чого конфлікт переключився на нього. Його повалили на землю та почали бити, зокрема ногами.

    Запис із місця події показує, що удари продовжували завдавати навіть тоді, коли чоловік перебував на землі. За даними польського ресурсу Podejrzani, на відео можна побачити чотирьох чоловіків, які завдають потерпілому численних ударів по тілу, зокрема в район голови. Людина, яка знімала подію, намагалася звертатися до нападників, однак це не зупинило агресію.

    Цікаво, що після конфлікту його учасники розійшлися ще до прибуття правоохоронців. Коли патруль приїхав на місце, ні нападників, ні постраждалого там уже не було.

    Пізніше поліція встановила потерпілого. За інформацією Wirtualna Polska, чоловік перебував у стані алкогольного сп’яніння та не захотів подавати офіційну заяву про побиття. Це, однак, не означає автоматичного завершення справи. Поліція вирішила передати зібрані матеріали до прокуратури, щоб та оцінила можливість розпочати провадження з власної ініціативи.

    Саме цей момент суттєво доповнює початкову інформацію про те, що правоохоронці лише «встановлюють учасників нападу». Польська поліція вже підтвердила особу потерпілого та його громадянство, а матеріали щодо самого інциденту мають отримати подальшу юридичну оцінку.

    Особливого політичного звучання історія набула після реакції глави польської дипломатії Радослава Сікорського.

    «Їдь на війну»: у Польщі жорстоко побили поляка, прийнявши його за українця — Сікорський заговорив про мову ненависті
    Радослав Сікорський поширив відео побиття у соцмережі Х

    Він поширив відео інциденту в соцмережі X та написав: «Спочатку були ненависницькі слова націоналістичних політиків».

    Фактично Сікорський перевів дискусію з площини одного вуличного конфлікту на значно ширшу тему — наслідки радикальної антиукраїнської риторики всередині Польщі.

    І цей контекст зараз особливо чутливий. Польща прихистила мільйони українців після початку повномасштабного російського вторгнення, стала одним із ключових логістичних центрів військової та гуманітарної допомоги Україні. Водночас останніми роками українське питання дедалі активніше використовується у внутрішньополітичних суперечках — від теми соціальних виплат і міграції до історичних конфліктів.

    Інцидент у Познані не є першим випадком насильства останнього часу, де фігурує українське походження потерпілих.

    Буквально за кілька днів до поширення цього відео поліція Познані повідомила про іншу справу. 26 серпня у трамваї №7 43-річний чоловік без очевидної причини причепився до 28-річного громадянина України, а під час конфлікту вдарив його в обличчя та живіт і ображав через національність. Поліція затримала підозрюваного того самого дня. Правоохоронці заявили, що його підозрюють щонайменше у шести подібних нападах у Познані, а через рецидив йому може загрожувати до 7,5 року позбавлення волі.

    Ще один показовий випадок стався в Познані 17 липня. Тоді двоє чоловіків у трамваї словесно чіплялися до пасажира-іноземця. За нього заступився 67-річний поляк. Після виходу з трамвая конфлікт продовжився, і чоловіка побили. Поліція згодом затримала двох підозрюваних.

    Ці епізоди не дають підстав автоматично говорити про всіх поляків чи про всю Польщу як про вороже середовище для українців. Вони, однак, демонструють проблему, на яку фактично вказав Сікорський: агресивна політична та суспільна риторика може перестати залишатися лише словами.

    Особливо символічним у цьому сенсі став саме випадок на вулиці Towarowa. Якщо версія про те, що нападники сприйняли потерпілого як українця, буде остаточно підтверджена слідством, вийде парадоксальна ситуація: антиукраїнська агресія зрештою обернулася насильством проти самого громадянина Польщі.

    При цьому сам факт антиукраїнських вигуків під час конфлікту вже не залишається лише твердженням анонімних дописів у соцмережах — цю обставину підтверджували польські правоохоронці.

    Тепер ключовим є питання, як прокуратура оцінить зібрані матеріали та чи матиме справа окремий компонент, пов’язаний із мотивом ненависті. Поки що остаточної юридичної кваліфікації, яка дозволяла б стверджувати це як встановлений факт, немає.

    Але відео з Познані вже вийшло далеко за межі звичайної поліцейської хроніки. Реакція глави МЗС Польщі перетворила історію на частину ширшої дискусії про те, де проходить межа між політичною боротьбою, антиукраїнськими гаслами та реальною агресією на вулицях.

    І головний парадокс цієї історії виявився саме в особі потерпілого: чоловік, якому під час побиття кричали про Україну та війну, виявився поляком.

  • «Величезна невдячність»: у Вроцлаві депутати влаштували скандал через українців

    «Величезна невдячність»: у Вроцлаві депутати влаштували скандал через українців

    У польському Вроцлаві спроба міської влади публічно виступити проти ксенофобії та нападів на іноземців перетворилася на гостру політичну суперечку навколо українців, історичної пам’яті та навіть питання повернення в Україну чоловіків призовного віку. Депутати зрештою ухвалили резолюцію проти насильства на національному ґрунті, однак перед голосуванням у сесійній залі пролунали заяви про «величезну невдячність» України та «плювок в обличчя Польщі». Інші представники міської влади відповіли, що через такі слова Вроцлав і Польща можуть осоромитися перед світом.

    Резолюцію міська рада Вроцлава ухвалила у середу, 26 серпня. Її появі передувала серія резонансних інцидентів на національному ґрунті. На офіційному порталі міста пояснили, що документ став відповіддю на зростання агресії, ненависті та насильства, а сама міська рада нагадала про принцип Вроцлава як «міста рівності». У документі наголошується: кожна людина, яка обрала Вроцлав своїм домом і місцем для життя, має бути тут бажаною незалежно від її національності.

    Особливого значення ситуації додає те, що резолюцію ухвалили в тиждень святкування Дня Незалежності України. У Вроцлаві в цей час також дали старт створенню Скверу польсько-української дружби — символічного простору, покликаного підкреслити зв’язки між двома народами. Однак дискусія у міській раді показала, наскільки гострою залишається тема українців у польській внутрішній політиці.

    Одним із безпосередніх приводів для реакції влади став жорстокий напад на молоду українську пару, який стався у Вроцлаві 26 липня. Постраждали 20-річна українка та 21-річний українець. Польська поліція затримала двох підозрюваних, а суд згодом відправив їх під тримісячний арешт. За даними слідства, дії чоловіків кваліфікували, зокрема, як застосування насильства за національною ознакою. Одному з фігурантів загрожує до 7,5 року ув’язнення, іншому — до п’яти років.

    Після цього інциденту Генеральне консульство України у Вроцлаві звернулося до польських правоохоронців із закликом оперативно розслідувати напад. Історія отримала широкий розголос у Польщі та Україні й стала одним із прикладів, які використовувалися під час обговорення проблеми насильства на національному ґрунті.

    Втім, автори резолюції не обмежили документ захистом лише українців. У ньому спеціально наголосили, що засуджують будь-яке насильство незалежно від того, якої національності є нападник і жертва. Серед прикладів згадувався також жорстокий напад із ножем на польку, який вчинив громадянин України. Таким чином депутати намагалися сформулювати універсальну позицію: походження людини не повинно ані робити її мішенню, ані бути виправданням злочину.

    Однак саме під час обговорення документа почався політичний конфлікт.

    Представники опозиційної партії «Право і справедливість» запропонували внести до резолюції поправку. У ній вони хотіли окремо зафіксувати протест проти узагальнених звинувачень поляків та мешканців Вроцлава в ксенофобії, агресії чи ненависті за національною ознакою.

    Але найбільш резонансною стала інша частина пропозиції. Депутати хотіли звернутися до польського уряду та Сейму із закликом невідкладно врегулювати статус громадян України призовного віку, які перебувають у Польщі без чинного дозволу, щоб вони могли повернутися в Україну та розпочати військову службу.

    Дискусія швидко вийшла далеко за межі питання безпеки на вулицях Вроцлава.

    Представник «Права і справедливості» Славомір Смігельський, презентуючи поправку, нагадав про масштабну допомогу, яку Польща надала Україні після початку повномасштабного російського вторгнення. Після цього він заявив, що у відповідь Польща нібито отримала «величезну невдячність».

    Окремо Смігельський згадав рішення президента Володимира Зеленського щодо найменування одного з українських військових підрозділів на честь діячів, пов’язаних з УПА. Польський політик назвав це «плювком в обличчя Польщі та полякам». Також він підтримав ініціативу «Стоп бандеризму» та звинуватив лівих політиків у тому, що вони самі поглиблюють поділ між поляками та українцями.

    Ці слова спричинили різку реакцію в залі.

    Віцепрезидент Вроцлава Ришард Кесслер заявив, що подібна риторика фактично ганьбить місто і країну. За його словами, депутати влаштовують скандал, за який потім можуть «соромитися перед усім світом». Кесслер запропонував припинити дискусію.

    Водночас суперечки не проходили суто по лінії «за українців — проти українців». Представник «Права і справедливості» Роберт Пєнковський пояснив свою незгоду з документом тим, що, на його думку, резолюція надто сильно концентрується на одній національній групі. Він заявив, що не підтримає звернення, яке може створювати враження, ніби безпека українців важливіша за безпеку інших мешканців Вроцлава.

    На це депутат від «Лівиці вперед» Роберт Суліговський відповів, що українців, які живуть у Вроцлаві, не можна робити відповідальними за рішення української влади. На його думку, люди, які переїхали до міста і живуть там, повинні почуватися вдома та отримувати підтримку місцевої громади.

    Суліговський сформулював свою позицію особливо емоційно: українців, за його словами, слід зустрічати «з посмішкою та квітами, а не з ножем і пляшкою».

    Тема пляшки була не випадковою. Практично одночасно у Вроцлаві стався ще один резонансний напад, цього разу на 66-річного таксиста — громадянина Білорусі. За даними поліції, 23-річний пасажир почув у водія східний акцент, після чого почав ображати його на національному ґрунті. Словесна агресія переросла у фізичну: чоловік ударив таксиста скляною пляшкою по голові. Цей випадок також згадували під час дискусії у міській раді.

    У підсумку дебати довелося закрити, хоча висловитися встигли не всі депутати. Попри скандал, більшість міської ради підтримала резолюцію.

    За документ проголосували 24 депутати. Проти виступив Славомір Смігельський із «Права і справедливості», ще шестеро членів ради не взяли участі в голосуванні. Таким чином Вроцлав офіційно зафіксував позицію про неприпустимість агресії, ненависті та насильства на національному ґрунті.

    Водночас сама суперечка показала значно ширшу проблему. Питання безпеки українців у Польщі дедалі частіше переплітається з польською внутрішньою політикою, історичними суперечками, темою УПА, міграційною політикою та дискусіями про українських чоловіків призовного віку.

    У Вроцлаві ж після гарячої політичної дискусії офіційна позиція міста залишилася однозначною: насильство не може бути прийнятним незалежно від паспорта нападника чи жертви. На офіційному сайті міста головну тезу ухваленої резолюції сформулювали максимально просто — «У Вроцлаві немає місця ненависті».

  • Напад на українських дітей у Польщі: Генконсульство у Гданську тримає справу під контролем

    Напад на українських дітей у Польщі: Генконсульство у Гданську тримає справу під контролем

    У Польщі двоє дорослих чоловіків вчинили напад на двох українських дітей через те, що вони спілкувалися між собою українською мовою.

    Ключові деталі інциденту

    • Перебіг події: Нападники викрутили руку дівчинці, відібрали та зламали іграшковий дрон, після чого кинули його уламки в хлопчика.
    • Мотив агресії: Приводом для нападу з боку дорослих місцевих жителів стала виключно українська мова, якою розмовляли діти.
    • Дії дипломатів: Генеральне консульство України в Гданську офіційно підтвердило факт нападу, встановило контакт із родиною та тримає розслідування під особистим контролем.
    • Реакція правоохоронців: Польська поліція зафіксувала правопорушення та проводить слідчі дії за фактом нападу й прояву нетерпимості за національною ознакою.

    З повідомлення Генерального консульства України в Гданську:

    «У Польщі двоє дорослих поляків напали на двох українських дітей через те, що вони спілкувалися українською. Викрутили руку дівчині, зламали іграшковий дрон, а його уламки кинули в хлопця».

     

  • У 22 містах Польщі пройшли акції проти насильства щодо українців

    У 22 містах Польщі пройшли акції проти насильства щодо українців

    У неділю, 9 серпня, у 22 містах Польщі відбулися демонстрації проти зростання випадків насильства та дискримінації українців. Акції провели під гаслом «Не будь байдужим».

    Про це повідомляє RMF24.

    У більшості міст демонстрації розпочалися після 17:00. Учасники акцій виступили проти словесних і фізичних нападів на людей через їхнє походження, мову або зовнішність, а також закликали польське суспільство не залишатися осторонь проявів ксенофобії та насильства.

    Загальнонаціональну кампанію організував Комітет на захист демократії. За словами організаторів, акції мають не лише привернути увагу до проблеми нападів на українців, а й продемонструвати солідарність із людьми, які стикаються з насильством і дискримінацією.

    Напередодні, у п’ятницю, у Польщі також відбулася демонстрація під гаслом «Моя Польща не б’є, не ображає і не підбурює». Її організатори передали до канцелярії прем’єр-міністра та Міністерства внутрішніх справ і адміністрації петицію, яку підписали понад 11 тисяч людей.

    У документі польську владу закликали вжити рішучих заходів для протидії насильству, зокрема нападам на громадян України.

    Фраза «Не будь байдужим», яка стала одним із головних гасел нинішньої кампанії, походить із промови польського історика та колишнього в’язня концтабору Аушвіц Маріана Турського. Він виголосив її 27 січня 2020 року під час заходів до 75-ї річниці визволення табору.

    Турський тоді закликав суспільство не миритися з жорстоким поводженням із меншинами, порушеннями прав людини та історичною брехнею.

    Акції відбуваються на тлі повідомлень про збільшення кількості випадків агресії щодо українців у Польщі.

    Зокрема, напередодні у Кракові поліція затримала 39-річного чоловіка, який, за даними правоохоронців, ображав двох людей через їхню українську національність. Чоловік самостійно прийшов до поліцейського відділку, після чого його затримали.

    Водночас у польському політичному просторі лунають заяви щодо обмеження прав українців. Депутат Європарламенту та колишній кандидат на посаду мера Варшави Тобіаш Бохенський заявляв, що в разі приходу партії «Право і справедливість» до влади вона забезпечить депортацію українських чоловіків призовного віку, які не працюють у Польщі на законних підставах.

    У Міністерстві внутрішніх справ Польщі назвали такі заяви популізмом.

    На тлі цього організатори протестів наголошують на необхідності протидіяти не лише фізичному насильству, а й мові ворожнечі та дискримінації за національною ознакою.

  • У потязі під Варшавою намагалися напасти на 16-річного українця: агресора силоміць виштовхнули з вагона

    У потязі під Варшавою намагалися напасти на 16-річного українця: агресора силоміць виштовхнули з вагона

    У приміському потязі поблизу Варшави стався конфлікт за участю 16-річного громадянина України та двох чоловіків. За словами очевидців, нападники чіплялися до підлітка, ображали його та погрожували. Інцидент вдалося зупинити завдяки втручанню інших пасажирів, які стали на захист хлопця та допомогли вивести агресорів із вагона.

    Про це повідомляє Wirtualna Polska.

    Інцидент стався у потязі, що курсував за маршрутом Варшава – Тлуш, неподалік станції Кобилка-Оссув. За даними польської поліції, двоє чоловіків віком 20 та 22 роки почали чіплятися до 16-річного громадянина України. Сам потерпілий пізніше розповів правоохоронцям, що не розуміє, чому саме він став об’єктом агресії.

    Відео події, яке з’явилося у соціальних мережах, зафіксувало словесний конфлікт між чоловіками та українським підлітком. На записі видно, що нападники поводилися агресивно, вигукували образи та погрожували хлопцю. Користувачі соцмереж також стверджували, що під час інциденту лунали ксенофобські висловлювання, спрямовані проти українців і білорусів.

    Ситуація загострилася, коли один із чоловіків спробував підійти до пасажира, який знімав конфлікт на телефон. У цей момент інші люди, які перебували у вагоні, втрутилися та не дозволили агресору продовжити свої дії. Очевидці стали між ним і пасажирами, намагаючись не допустити подальшої ескалації.

    Невдовзі начальник потяга наказав обом чоловікам залишити вагон. Однак вони не виконали вимогу добровільно, через що між ними та працівниками залізниці виникла штовханина. Під час конфлікту один із нападників відштовхнув начальника потяга.

    Після цього один із пасажирів втрутився та силоміць виштовхнув агресора з вагона. Іншого чоловіка також вдалося знешкодити, що дозволило припинити конфлікт без серйозніших наслідків для пасажирів.

    На місце події прибули правоохоронці. Поліцейські перевірили обох чоловіків на стан алкогольного сп’яніння. За результатами перевірки вони виявилися тверезими. Водночас тестування на вживання наркотичних чи інших психоактивних речовин не проводилося.

    У поліції повідомили, що мати потерпілого українського підлітка не захотіла подавати офіційну заяву. Крім того, вона не підтвердила, що напад був мотивований національною ворожнечею. Правоохоронці також зазначили, що не отримували офіційних повідомлень або доказів щодо ксенофобських вигуків, про які писали користувачі соцмереж.

    За підсумками розгляду інциденту обох чоловіків притягнули до адміністративної відповідальності. Їх оштрафували за порушення громадського порядку на 500 злотих кожного. Інформації про відкриття кримінального провадження наразі немає.

    Останнім часом у Польщі фіксується низка інцидентів за участю громадян України. Зокрема, нещодавно у Вроцлаві суд заарештував на три місяці двох чоловіків, яких підозрюють у нападі на українську пару. У тій справі правоохоронці розслідують можливий злочин на ґрунті національної ненависті, а затриманим загрожує тривале позбавлення волі.

  • Жорстокий напад у Польщі: українську пару побили через акцент, дівчині наклали шви

    Жорстокий напад у Польщі: українську пару побили через акцент, дівчині наклали шви

    У польському Вроцлаві сталася чергова резонансна історія за участю громадян України. За словами родичів постраждалих, молоду українську пару – Настю та Максима – жорстоко побили біля магазину Żabka в районі Закшув. Родина стверджує, що причиною конфлікту став український акцент, а напад закінчився тяжкими травмами для обох потерпілих.

    Про інцидент першою повідомила мати дівчини Каріна Кіцай, яка опублікувала у соцмережах фото доньки після госпіталізації та відео самого нападу. У своєму зверненні жінка написала, що її донька отримала серйозні травми шиї, лікарі наклали їй шви, а також у неї та її хлопця є підозра на струс мозку. Вона звернулася до небайдужих із проханням максимально поширити інформацію та допомогти встановити всіх нападників.

    За інформацією польського видання TuWrocław, напад стався вдень 26 липня біля магазину Żabka неподалік автобусної кінцевої зупинки в районі Закшув. На відео, яке поширили родичі, видно, як троє чоловіків б’ють молодого українця, а його дівчина намагається захистити хлопця та також потрапляє під удари. Коли чоловік падає на землю, нападники продовжують його бити та завдавати ударів ногами по голові. Після цього вони залишають місце події, а один із них їде на автомобілі.

    Брат постраждалої також оприлюднив власний коментар, у якому повідомив, що його сестра отримала удари по обличчю, розірване вухо та, за його словами, була вражена електрошокером. Максим, за словами родича, отримав численні травми голови та обличчя і перебуває під наглядом лікарів через підозру на струс мозку.

    За словами родичів, конфлікт розпочався після того, як Настя зробила зауваження чоловікам, які без черги зайшли до магазину. Згодом між сторонами виникла словесна перепалка, яка переросла у фізичний напад. Родина стверджує, що самі нападники під час конфлікту заявили, що причиною агресії став «східний акцент» постраждалих. Саме цю версію також наводить польське видання TuWrocław, посилаючись на слова брата потерпілої. Водночас офіційного підтвердження такого мотиву від правоохоронців наразі немає.

    Станом на момент публікації поліція Вроцлава ще не оприлюднила окремого офіційного повідомлення щодо цього інциденту. Відомо лише, що інформація про напад активно поширюється у польському інформаційному просторі, а родина постраждалих закликає очевидців надати записи з камер відеоспостереження або будь-які відомості, які допоможуть встановити особи нападників.

    Цей випадок стався менш ніж за місяць після іншого резонансного нападу у Вроцлаві. На початку липня група молодиків жорстоко побила 19-річного громадянина України після того, як він розмовляв українською мовою телефоном. Тоді потерпілий отримав перелом носа, а поліція підтвердила проведення розслідування та перевіряла версію про можливий національний мотив злочину.

    На тлі цих подій представниця мера Вроцлава з питань рівного ставлення Алiна Шептицька раніше заявила, що місто не толеруватиме проявів насильства, ксенофобії та нападів через національність чи мову. Вона наголосила, що кожен випадок можливих злочинів на ґрунті ненависті повинен отримати належну правову оцінку, а свідків таких подій закликала співпрацювати з правоохоронцями.

    Наразі офіційно підтверджено сам факт повідомлень про напад і госпіталізацію постраждалих, однак обставини конфлікту та можливий мотив злочину ще мають бути встановлені в межах перевірки правоохоронних органів. Родина Насті та Максима продовжує просити про максимальний розголос, сподіваючись, що це допоможе знайти всіх учасників нападу та притягнути їх до відповідальності.

  • «Зупиніть хвилю ненависті»: Сопот звернувся до президента і прем’єра Польщі через атаки на українців

    «Зупиніть хвилю ненависті»: Сопот звернувся до президента і прем’єра Польщі через атаки на українців

    Міська рада польського Сопота ухвалила спеціальну резолюцію на знак протесту проти зростання антиукраїнських настроїв, ксенофобії та мови ненависті. Депутати звернулися до центральної влади Польщі із закликом негайно відреагувати на радикалізацію суспільних настроїв, розпочати загальнонаціональну інформаційну кампанію та активніше протидіяти дезінформації, яка розпалює ворожість до громадян України.

    Резолюцію ухвалили під час сесії міської ради Сопота 23 липня. Відомо, що того дня у міській ратуші відбулася XXIV чергова сесія ради. Про прийняття документа повідомила депутатка Барбара Бжезицька, яка також опублікувала у соціальних мережах фотографії його сторінок. Польські медіа назвали рішення Сопота першим подібним кроком серед польських міст.

    Документ має назву «Щодо протидії зростаючим антиукраїнським настроям та висловлення солідарності з громадянками і громадянами України, які проживають у Польщі». У ньому депутати заявили про категоричний протест проти кампанії тиску на українську громаду та закликали польський уряд боротися з поширенням ксенофобії.

    «Міська рада Сопота щойно ухвалила резолюцію, яка висловлює протест проти триваючої кампанії цькування української громади. Ми закликаємо уряд до дій, спрямованих на боротьбу з дезінформацією та пропагуванням ксенофобії», — повідомила Бжезицька.

    У резолюції депутати зазначили, що з великою тривогою спостерігають за зростанням у Польщі антиукраїнських настроїв, які, на їхню думку, вже набувають форми небезпечної радикалізації. Представники місцевої влади наголосили, що Сопот упродовж багатьох років позиціонує себе як відкрите місто, побудоване на діалозі, солідарності та взаємній повазі.

    Після початку повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року жителі міста активно допомагали людям, які були змушені залишити Україну. Сопот приймав біженців, організовував гуманітарну підтримку та допомагав українським родинам облаштуватися у Польщі.

    Тепер, як підкреслили депутати, українці стали повноправною частиною місцевої громади. Вони працюють, виховують дітей, навчаються, сплачують податки та беруть участь у житті міста, а тому мають право жити у безпеці, зберігати власну гідність і не боятися нападів через своє походження.

    На думку авторів резолюції, прояви ненависті та дедалі частіша неприязнь на національному ґрунті значною мірою є наслідком цілеспрямованої дезінформації. Вона активно поширюється через соціальні мережі, окремі медіа та політичні заяви, поступово переходячи з цифрового простору у реальне життя.

    У Сопоті наголосили, що українці вже стають жертвами не лише словесних образ, але й фізичних нападів безпосередньо на вулицях міста. Депутати попереджають, що без рішучої реакції держави процес радикалізації може призвести до серйозних і навіть непоправних наслідків для польських громад.

    У документі містяться дві основні вимоги до центральної влади. Перша передбачає проведення загальнонаціональної соціальної кампанії, яка повинна ґрунтуватися не на політичних маніпуляціях, а на перевірених даних польського Головного статистичного управління.

    Сопотські депутати вважають, що полякам необхідно пояснювати реальний внесок українців у розвиток країни. Вони наголосили, що рівень трудової активності громадян України у Польщі залишається високим. Українці працюють, сплачують податки, підтримують польську економіку та частково компенсують нестачу робочої сили на тлі демографічної кризи.

    Автори резолюції переконані, що поширення достовірних статистичних даних допоможе спростувати популярні маніпуляції про нібито виключно соціальне навантаження, яке створюють українці. За словами депутатів, лише системна освітня та інформаційна робота може повернути суспільну дискусію до фактів і пояснити спільні інтереси Польщі та України.

    Друга вимога стосується рішучої протидії ксенофобським і націоналістичним наративам. У Сопоті вважають, що частина таких настроїв може надихатися або посилюватися зовнішніми центрами впливу, ворожими до Польщі та зацікавленими в дестабілізації країни.

    У резолюції не названо конкретну державу, однак у Польщі неодноразово попереджали про російські інформаційні операції, спрямовані на погіршення польсько-українських відносин. Однією з цілей таких кампаній є створення враження, що українці нібито становлять загрозу для польської економіки, безпеки або національної ідентичності.

    Депутати звернулися безпосередньо до президента Польщі, прем’єр-міністра, депутатів Сейму та сенаторів. Вони закликали посадовців вжити негайних заходів, щоб зупинити хвилю ненависті до того, як вона призведе до незворотної шкоди у польських громадах.

    Рішення Сопота було ухвалене на тлі тривожної статистики. За даними Головної комендатури поліції Польщі, упродовж першого півріччя 2026 року громадяни України подали 180 заяв про можливі злочини на ґрунті ненависті. Це більш ніж на 30% перевищує показник аналогічного періоду попереднього року.

    Для порівняння, за весь 2024 рік українці подали 267 таких заяв, а у 2025 році — 275. Якщо нинішня динаміка збережеться, до кінця 2026 року кількість повідомлень може сягнути приблизно 360. Водночас у поліції уточнюють, що йдеться саме про зареєстровані заяви, а не про остаточно підтверджені судом злочини.

    Фахівці також вважають, що офіційні цифри можуть не відображати повного масштабу проблеми. Частина постраждалих не звертається до поліції через страх, мовний бар’єр, недовіру до правоохоронців або побоювання щодо можливих проблем із документами та роботою.

    Одним із резонансних випадків став напад у польському автобусі на українських дівчат. Чоловік публічно ображав дітей через їхню національність. Інцидент зафіксували на відео, після чого підозрюваного затримали та висунули йому обвинувачення у публічній образі за національною ознакою.

    У травні група підлітків напала у Варшаві на трьох українських юнаків. Найбільш тяжко постраждав 16-річний хлопець, у якого діагностували тріщину черепа. Польські правоохоронці затримали кількох підозрюваних і почали встановлювати, чи був конфлікт мотивований ненавистю до українців.

    Також у польських медіа повідомляли про напад у Легниці на двох 13-річних українок, побиття чоловіка, який заступився за українського підлітка, та інші випадки словесної і фізичної агресії. Окремою проблемою залишаються антиукраїнські написи, плакати, образливі публікації та відео у соціальних мережах.

    У Сопоті наголосили, що місто й надалі залишатиметься відкритим, солідарним і безпечним. Місцева влада заявила, що у громаді не повинно бути місця для ненависті, насильства або дискримінації за національністю, походженням чи мовою.

    Депутати переконані, що різноманітність жителів є не загрозою, а силою міста. На їхню думку, лише суспільство, засноване на взаємній повазі та співпраці, здатне розвиватися і гарантувати безпеку своїм громадянам.

    Резолюція Сопота не має сили загальнодержавного закону, однак є політичним і суспільним сигналом для польської влади. Місто фактично закликало Варшаву визнати, що проблема антиукраїнської агресії вже вийшла за межі окремих інцидентів і потребує системної відповіді на національному рівні.

  • «Забирайтеся до України»: поляк накинувся на 12-річних українок в автобусі та поплатився

    «Забирайтеся до України»: поляк накинувся на 12-річних українок в автобусі та поплатився

    У польському місті Бєльсько-Бяла розгорівся гучний скандал після ксенофобського нападу на українських дівчат у громадському транспорті. Дорослий чоловік в автобусі почав кричати на неповнолітніх, ображати їх через українське походження, наказувати залишити Польщу та погрожувати одній із дітей. Інцидент потрапив на відео й після поширення в соціальних мережах викликав швидку реакцію польської поліції, міської транспортної компанії та урядів обох держав.

    За офіційною інформацією перевізника, подія сталася 11 липня в одному з міських автобусів Бєльсько-Бялої. У перших публікаціях у соціальних мережах фігурувала дата 12 липня, однак у заяві Miejski Zakład Komunikacyjny, міської транспортної компанії Бєльсько-Бялої, вказано саме 11 липня. За даними місцевих медіа, йдеться про автобус маршруту №8.

    Відео зняла одна з українських дівчат. На записі видно щонайменше двох неповнолітніх, хоча автори перших повідомлень стверджували, що в автобусі перебували троє українських підлітків. Одній із дівчат, за поширеними даними, 12 років.

    На відео чути агресивний чоловічий голос. Пасажир неодноразово використовує нецензурні та принизливі висловлювання, називає дітей образливими словами, заявляє, що їх нібито «виростили за польські гроші», і наказує їм повертатися до України.

    «Це скоро закінчиться. Ви будете забиратися до своєї України», — кричав чоловік.

    Коли одна з дівчат спробувала захистити себе та подругу, агресор заявив, що знає, де вона живе, і наказав їй «не огризатися». У певний момент дитина попросила чоловіка не торкатися її, після чого на записі чути метушню та нову порцію образ.

    Саме цей епізод змусив польських правоохоронців перевіряти не лише словесні образи та можливий національний мотив, а й те, чи не порушив чоловік фізичну недоторканність неповнолітніх. Речниця Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Польщі Кароліна Галецька підтвердила, що дівчата є громадянками України, а поліція встановлює, чи було фізичне насильство або небажані дотики.

    Пасажири не втрутилися

    Особливе обурення в соціальних мережах викликала поведінка інших пасажирів. На поширеному записі не чути, щоб хтось із дорослих став на захист дітей або різко зупинив агресора.

    Водночас транспортна компанія після перегляду повного запису з камер спостереження повідомила, що водій автобуса відреагував на крики. Він звернувся до агресивного пасажира із вимогою заспокоїтися, а на найближчій зупинці наказав йому залишити салон. За поясненням перевізника, водій намагався переключити увагу чоловіка з дівчат на себе.

    Одразу після того, як відео набуло розголосу, MZK Bielsko-Biała зберегло записи камер спостереження з автобуса, отримало пояснення від водія та передало матеріали правоохоронцям.

    Компанія також заявила, що самостійно звернеться до поліції із повідомленням про можливе вчинення злочину. У MZK наголосили, що будь-які прояви агресії, насильства, дискримінації та упередження за національною ознакою є неприпустимими.

    Нападником виявився водій MZK

    Під час внутрішньої перевірки з’ясувалася несподівана деталь: агресивний пасажир сам працював водієм у міській транспортній компанії Бєльсько-Бялої.

    Водночас під час інциденту він не виконував службових обов’язків, а їхав у салоні як звичайний пасажир. Компанія повідомила, що чоловік тривалий час перебував на лікарняному.

    За уточненими даними TVN24, затриманому 54 роки. Раніше він уже мав проблеми на роботі та повинен був отримати догану, однак після цього пішов на лікарняний. MZK анонсувало дисциплінарні заходи, передбачені трудовим законодавством. Польські медіа повідомляють, що чоловік має втратити роботу.

    Транспортна компанія окремо підкреслила: те, що агресор виявився її співробітником, не означає, що він представляв перевізника під час нападу. Він перебував не на зміні, проте його поведінку в MZK назвали неприйнятною та такою, що матиме службові наслідки.

    Поліція діяла без офіційної заяви

    Польська поліція розпочала перевірку після того, як відео з’явилося в інтернеті. На той момент формального звернення від потерпілих або їхніх батьків не було.

    Правоохоронці самостійно встановили особу чоловіка, а вранці 13 липня затримали його та доправили до відділку. Речник міської поліції Бєльсько-Бялої Славомір Коцур повідомив, що підозрюваного допитують, а слідчі аналізують записи та з’ясовують усі обставини події.

    «У нашому місті немає і не буде місця для ксенофобії», — наголосив представник поліції.

    Матеріали після завершення першочергових слідчих дій мають передати прокуратурі, яка визначить правову кваліфікацію поведінки чоловіка та вирішить питання про можливі обвинувачення.

    Міністр внутрішніх справ та адміністрації Польщі Марцін Кервінський особисто підтвердив затримання.

    «Кожна форма агресії зустріне рішучу реакцію держави. Нехай це буде попередженням кожному хейтеру — ви не залишитеся безкарними», — заявив польський міністр.

    Кароліна Галецька додала, що швидка реакція поліції була принциповою, оскільки напад був спрямований проти дитини та міг мати національне підґрунтя. За її словами, польська держава повинна провести чітку межу, адже безкарність може спричинити подальшу ескалацію агресії проти громадян України та представників інших національностей.

    Сибіга відреагував на приниження дітей

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що українська сторона після появи відео звернулася до польських правоохоронних органів і зажадала належної реакції на приниження українців за національною ознакою.

    «“Герой” у польському автобусі словесно “воював” з дітьми та жінками. Багато розуму та сміливості для цього не треба», — написав очільник українського МЗС.

    Сибіга подякував польській поліції за швидке встановлення та затримання нападника. Він наголосив, що агресія й ненависть не можуть толеруватися у європейському демократичному суспільстві.

    Український міністр також звернувся до окремих польських політиків із закликом припинити нагнітання ненависті до України та українців. На його думку, агресивна політична риторика безпосередньо впливає на поширення антиукраїнських настроїв у польському суспільстві.

    Водночас українська сторона окремо подякувала Польщі за оперативну реакцію у конкретній справі. Інцидент не залишився лише скандалом у соціальних мережах: поліція діяла з власної ініціативи, перевізник передав відеозаписи та оголосив про службові покарання, а міністр внутрішніх справ публічно попередив про невідворотність відповідальності.

    У Польщі говорять про небезпечну ескалацію

    Напад у Бєльсько-Бялій став черговим приводом для дискусії про зростання ксенофобії та антиукраїнських настроїв у Польщі. Особливу тривогу викликає те, що об’єктом агресії стали діти, які розмовляли між собою українською, але з нападником спілкувалися польською мовою.

    Авторка допису, яка першою широко поширила відео, пов’язала подібні настрої з російською пропагандою в соціальних мережах та агресивною риторикою частини польських політиків. Це є її оцінкою, а не встановленим слідством мотивом конкретного нападника.

    Польська поліція наразі перевіряє саме можливе національне підґрунтя інциденту. Остаточну правову оцінку мають дати слідчі та прокуратура після аналізу повного відео, допиту чоловіка, дітей, водія й інших можливих свідків.

    Інцидент у Бєльсько-Бялій показав одразу дві протилежні тенденції. З одного боку — небезпечну готовність дорослої людини відкрито принижувати українських дітей у громадському місці. З іншого — швидку реакцію польських правоохоронців, міської влади та транспортної компанії, які дали зрозуміти, що національна ненависть не повинна залишатися без наслідків.

    Затриманий чоловік на момент публікації не був визнаний винним судом. Поліція продовжує збирати докази, а рішення щодо можливих звинувачень ухвалюватиме прокуратура.

  • «Повертайтеся в Україну»: у центрі Варшави стався напад на подружжя

    «Повертайтеся в Україну»: у центрі Варшави стався напад на подружжя

    У центрі Варшава стався інцидент за участі вагітної українки та її чоловіка. Про це виданню The Warsaw розповіла 27-річна Анастасія, яка проживає в Польщі вже десять років.

    За словами жінки, подія трапилася 12 лютого на площі plac Grzybowski. Кілька автомобілів намагалися виїхати або заїхати у двір і утворився затор. Один із водіїв таксі почав сигналити чоловікові Анастасії, а згодом опустив скло та почав вигукувати образливі фрази з ксенофобським підтекстом, зокрема закликав «повертатися в Україну».

    У цей момент Анастасія заходила до під’їзду. Почувши крики, вона обернулася і зробила зауваження польською мовою. За її словами, у відповідь водій продовжив словесні образи. Коли її чоловік вийшов із машини, водій застосував газовий балончик проти обох.

    На місце викликали поліцію. Правоохоронці зафіксували дані учасників конфлікту та свідка, який спустився з будинку. Водночас, за словами Анастасії, поліцейські порадили звернутися безпосередньо до відділення для подальшого розгляду справи.

    Жінка перебуває на п’ятому місяці вагітності. Після інциденту вона разом із чоловіком звернулася до лікарні для обстеження та здачі необхідних аналізів. Подружжя планує офіційно подати заяву до поліції.

  • Напад на громадянку України в Гдині: поліція розслідує злочин на ґрунті ненависті

    Напад на громадянку України в Гдині: поліція розслідує злочин на ґрунті ненависті

    У польській Гдині покупець продуктового магазину погрожував убивством продавчині — громадянці України. Інцидент стався 9 грудня у крамниці на вулиці Starowiejska. Чоловік агресивно ображав жінку та кричав, що «зараз зайде і їй башку роз**бе». Через два дні після події правоохоронці затримали підозрюваного.

    За словами постраждалої Ольги, конфлікт розгорівся через м’ясо, яке приблизно за 15 хвилин до цього придбала дружина агресора. Чоловік заявляв, що продукт «смердів» і нібито був спеціально призначений для того, щоб «отруїти його дітей». Він голосно кричав на продавчиню, намагався пройти за прилавок і напасти на неї.

    Коли один із покупців спробував заступитися за жінку та перегородив йому шлях, агресор почав погрожувати йому. Очевидці розповідають, що чоловік поводився вкрай збуджено: метався по магазину, вигукував антиукраїнські гасла та демонстрував рукою жест, схожий на нацистське привітання. Частину подій Ольга встигла зняти на відео. Зрештою з приміщення його вивела жінка, яка, ймовірно, була його дружиною.

    Поліцію викликала одна з відвідувачок магазину. Ольга зізнається, що після інциденту перебувала у важкому психологічному стані. За її словами, вона не могла говорити і сильно тремтіла, однак зібралася з силами, відпрацювала зміну, після чого закрила магазин і звернулася до поліції.

    Наступного дня чоловік Ольги через соціальні мережі зв’язався з адвокатом Давідом Дехнертом, який співпрацює з фондом допомоги жертвам ксенофобії. Юрист повідомив, що поліція Гдині оперативно прийняла заяву та розпочала розслідування. Про інцидент також було поінформовано консульство України в Гданську. Відео з магазину адвокат опублікував у своїх соцмережах.

    12 грудня поліція Гдині затримала підозрюваного. Слідчі дії тривають. За словами речника поліції, зібрані на цей момент докази дають підстави для доповнення правової кваліфікації справи статтею, пов’язаною з пропагандою нацистського режиму.

    Адвокат Давід Дехнерт зазначає, що випадки нападів і погроз на адресу громадян України в Польщі стають дедалі частішими. Він пов’язує це зі зростанням радикалізації суспільних настроїв, зокрема під впливом агресивної інтернет-риторики та заяв окремих політиків, які намагаються здобути популярність, граючи на ксенофобії.