Daypolitico

Позначка: Кшиштоф Босак

  • Туск поставив крапку: чи отримає Україна нові ракети Patriot від Польщі

    Туск поставив крапку: чи отримає Україна нові ракети Patriot від Польщі

    Польща наразі не планує передавати Україні додаткові ракети-перехоплювачі для зенітно-ракетних комплексів Patriot. Прем’єр-міністр країни Дональд Туск пояснив, що Варшава не має достатніх запасів такого озброєння, однак наголосив, що це рішення не означає згортання підтримки України у війні проти Росії.

    Про це Дональд Туск заявив під час спілкування з журналістами, повідомляє Rzeczpospolita.

    Відповідаючи на запитання про можливість нових поставок ракет для українських систем Patriot, глава польського уряду зазначив, що країна не володіє значними резервами цих боєприпасів і тому наразі не розглядає можливість їх подальшої передачі.

    За словами Туска, нещодавнє рішення Польщі передати Україні п’ять ракет-перехоплювачів уже викликало гучну політичну дискусію всередині країни. Він назвав критику цього кроку необґрунтованою та заявив, що рішення ухвалювали у повній координації із союзниками по НАТО та Сполученими Штатами.

    “Ви також помітили галас, спричинений нашим абсолютно непотрібним, відверто шокуючим рішенням передати п’ять протиракетних комплексів “Патріот” у повній згоді з НАТО та американцями. Наразі ми не очікуємо такої передачі”, – сказав прем’єр-міністр Польщі.

    Водночас Туск підкреслив, що відмова від нових поставок саме ракет для Patriot не означає зміни загального курсу польської влади щодо підтримки України. Він запевнив, що Варшава і надалі залишатиметься одним із ключових союзників Києва.

    Глава уряду також різко висловився щодо антиукраїнських заяв, які останнім часом дедалі частіше лунають у польському політичному просторі. За його словами, він не підтримує таку риторику і вважає, що Польща повинна продовжувати допомагати Україні у боротьбі проти російської агресії.

    “Я не схвалюю цю антиукраїнську риторику в Польщі, і доки я буду прем’єр-міністром, Польща братиме активну участь у наданні допомоги Україні у війні з Росією”, – наголосив Дональд Туск.

    Заява польського прем’єра прозвучала на тлі політичної дискусії, яка розгорнулася після повідомлень про передачу Україні ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot. Частина польських політиків поставила під сумнів законність такого рішення, вважаючи, що воно мало бути погоджене із парламентом.

    Зокрема, віцеспікер Сейму Кшиштоф Босак заявив, що уряд нібито передав Україні ракети без відповідного рішення парламенту. За його словами, депутати Сейму не голосували за такий крок, а тому він викликав запитання серед частини політичних сил.

    Після цього Дональд Туск підтвердив факт передачі Україні п’яти ракет-перехоплювачів Patriot, пояснивши, що рішення було ухвалене після консультацій із союзниками по НАТО та американською стороною і мало на меті посилити захист українського неба від російських повітряних атак.

    На захист цього рішення виступив і міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш. Він заявив, що безпека Польщі безпосередньо залежить від здатності України стримувати російські атаки, тому підтримка української протиповітряної оборони відповідає національним інтересам Варшави.

    За словами глави польського Міноборони, він воліє, щоб польські ракети Patriot збивали російські ракети над Києвом, а не над Варшавою, адже це допомагає віддаляти загрозу від польського кордону та зміцнює безпеку всього східного флангу НАТО.

    Попри нинішню відмову від нових поставок ракет для Patriot, Польща залишається одним із найбільших військових, політичних та гуманітарних партнерів України від початку повномасштабного російського вторгнення. Варшава продовжує надавати Києву різноманітну допомогу та неодноразово наголошувала, що підтримуватиме Україну стільки, скільки це буде необхідно.

  • «Краще над Києвом, ніж над Варшавою»: глава Міноборони Польщі різко відповів критикам Patriot для України

    «Краще над Києвом, ніж над Варшавою»: глава Міноборони Польщі різко відповів критикам Patriot для України

    Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш рішуче став на захист рішення польського уряду передати Україні ракети-перехоплювачі для американських систем протиповітряної оборони Patriot. Очільник оборонного відомства заявив, що військова підтримка України є одним із ключових елементів національної безпеки Польщі, а перемога Росії у війні становила б найбільшу загрозу для самої польської держави. Він також різко відреагував на критику з боку представників президентського оточення та опозиції, назвавши подібні заяви безвідповідальними.

    Про це Владислав Косіняк-Камиш заявив в ефірі польського телеканалу TVN24.

    Заява міністра стала відповіддю на гучну політичну дискусію, яка останніми днями розгорнулася у Польщі після оприлюднення інформації про передачу Україні кількох ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Це рішення викликало хвилю критики з боку окремих політичних сил, які поставили під сумнів доцільність надання Києву такого озброєння.

    Особливо гостро висловилися представники оточення президента Польщі Кароля Навроцького. Керівник Управління міжнародної політики президента Марчин Пшидач заявив, що ключову роль у передачі ракет Україні нібито відіграв заступник міністра оборони Цезарій Томчик. Коментуючи це рішення, він поставив риторичне запитання: «Це зрада чи просто дурість?».

    Такі слова викликали жорстку реакцію глави Міністерства оборони. Владислав Косіняк-Камиш наголосив, що рішення про передачу ракет було ухвалене урядом свідомо та повністю відповідає інтересам Польщі.

    «Я захищатиму це рішення, ухвалене мною та урядом. Я запитую міністра Пшидача про ці дурниці, які він виголошує, – зрада чи дурість? Вчора НАТО заявив, що ми всі маємо підтримувати Україну. Поразка України у війні з Росією – це найгірший сценарій для нас», – заявив міністр.

    Очільник оборонного відомства підкреслив, що безпека Польщі нерозривно пов’язана з безпекою України. За його словами, українська армія сьогодні стримує російську військову машину, яка у разі успіху може становити пряму загрозу для інших держав східного флангу НАТО.

    Косіняк-Камиш наголосив, що системи протиповітряної оборони Patriot, які використовує Україна, фактично захищають не лише українські міста, а й безпеку всієї Центральної та Східної Європи.

    «Я волію, щоб наші Patriot збивали російські ракети над Києвом, а не над Варшавою. Ті, хто критикує польську підтримку України, втратили розум. Мене це доводить до сказу», – емоційно заявив міністр.

    Він підкреслив, що кожна ракета, перехоплена над українською територією, означає меншу загрозу для країн-членів НАТО, зокрема для Польщі, яка має спільний кордон з Україною і є одним із ключових союзників Києва.

    Міністр також звернув увагу на позицію Північноатлантичного альянсу. За його словами, під час останніх зустрічей керівництво НАТО вкотре підтвердило необхідність продовження всебічної підтримки України, оскільки саме від результату війни залежатиме майбутня архітектура безпеки в Європі.

    На думку Косіняка-Камиша, твердження про те, що передача озброєння Україні нібито послаблює обороноздатність Польщі, не відповідають дійсності. Він наголосив, що уряд ухвалює всі рішення після оцінки можливостей польської армії та з урахуванням національних інтересів.

    Політична суперечка навколо військової допомоги Україні спалахнула після заяви віцеспікера Сейму Польщі та одного з лідерів партії «Конфедерація» Кшиштофа Босака. Він повідомив, що польський уряд ще у березні нібито без погодження із парламентом передав Україні дорогі та складні у виробництві ракети-перехоплювачі для систем Patriot.

    Після цього представники опозиції почали вимагати пояснень від уряду, а окремі політики заявили про необхідність більшого парламентського контролю за рішеннями щодо передачі озброєння Україні.

    У відповідь Міністерство оборони Польщі наголосило, що всі рішення щодо військової допомоги ухвалюються відповідно до чинного законодавства та після консультацій із військовим керівництвом країни.

    На тлі політичного скандалу Владислав Косіняк-Камиш також оприлюднив дані про загальний обсяг допомоги, яку Польща надала Україні після початку повномасштабного російського вторгнення.

    Він нагадав, що Варшава була однією з перших держав світу, яка почала передавати українській армії важке озброєння. Польща поставила Україні танки, самохідні артилерійські установки, бронетехніку, боєприпаси, засоби протиповітряної оборони, військову техніку та інше обладнання, необхідне для відбиття російської агресії.

    Крім того, саме Польща залишається одним із головних логістичних центрів для доставки західної військової допомоги Україні. Через польську територію проходить значна частина зброї, боєприпасів і військової техніки, які Київ отримує від країн НАТО та інших міжнародних партнерів.

    Варшава також бере активну участь у підготовці українських військовослужбовців, реалізації спільних оборонних проєктів та розвитку співпраці у сфері безпеки.

    Заяви Косіняка-Камиша пролунали на тлі чергового саміту НАТО, під час якого країни Альянсу підтвердили готовність і надалі підтримувати Україну у боротьбі проти російської агресії. Союзники наголосили, що допомога Києву є внеском у безпеку всієї євроатлантичної спільноти.

    Попри політичні дискусії всередині Польщі, офіційна позиція уряду залишається незмінною: підтримка України відповідає стратегічним інтересам держави. На переконання польського керівництва, саме українська армія сьогодні стримує російську агресію, а її поразка створила б безпосередню військову загрозу для Польщі та інших держав східного флангу НАТО.

    Таким чином, Варшава не лише продовжує надавати Україні військову допомогу, а й публічно наголошує, що підтримка Києва є складовою власної оборонної стратегії та запорукою безпеки польських громадян.

  • Навроцький встановив рекорд довіри в Польщі

    Навроцький встановив рекорд довіри в Польщі

    Президент Польщі Кароль Навроцький очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордним показником 54,8%, що стало найвищим результатом за весь час проведення подібних соціологічних вимірювань. За даними опитування IBRiS, проведеного на замовлення видання Onet, рівень довіри до нього зріс одразу на 8,4 відсоткового пункта за один місяць, що аналітики називають одним із найрізкіших стрибків у політичних рейтингах останніх років у Польщі.

    Соціологічні дані свідчать, що 23,8% респондентів висловили до президента “однозначну довіру”, тоді як ще 31% заявили, що “скоріше довіряють” йому. Водночас 39,3% опитаних висловили недовіру, а 8,8% не змогли визначитися зі своєю позицією. Попри значну частку критично налаштованих громадян, загальний баланс підтримки виявився позитивним і забезпечив Навроцькому перше місце серед усіх політиків, включених до дослідження.

    Поточний результат польського президента перевищив попередній рекорд, який належав лідеру партії “Польща-2050” Шимон Головня, котрий на піку своєї популярності мав 54,4% довіри. Таким чином, Навроцький встановив нову планку суспільної підтримки в межах польських політичних рейтингів, фактично оновивши історичний максимум цього показника.

    Соціологи та політичні оглядачі звертають увагу, що настільки різке зростання рейтингу може бути пов’язане з низкою політичних рішень і публічних заяв президента у попередні тижні. Зокрема, у польському інформаційному просторі активно обговорюється його рішення щодо відкликання державної відзнаки — ордену Білого орла — врученого президенту України Володимир Зеленський. Хоча офіційно причинно-наслідковий зв’язок між цими подіями та рейтингами не підтверджений, збіг у часі між ухваленням рішення та проведенням опитування (19–21 червня) дозволяє припускати вплив політичного контексту на зміну суспільних настроїв.

    Друге місце в рейтингу довіри посів міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський із результатом 42,6%. Його позиція залишилася відносно стабільною, оскільки зміни у порівнянні з попереднім місяцем становлять лише мінус 0,1 відсоткового пункта. Третю сходинку рейтингу зайняв прем’єр-міністр Дональд Туск, якому довіряють 38,1% опитаних громадян. Попри помірне зростання довіри на 1,5 пункта, рівень недовіри до нього залишається високим і становить 57,6%.

    Далі у списку розташувався спікер Сейму Влодзімеж Чажастий із 36% довіри, за ним — експрем’єр від опозиційної партії “Право і справедливість” Матеуш Моравецький із 35,3%. Обидва політики утримують середні позиції рейтингу, демонструючи відносну стабільність підтримки без різких коливань.

    Водночас помітні зміни зафіксовані у показниках окремих політиків. Мер Варшави Рафал Тшасковський втратив 5,6 відсоткового пункта довіри, опустившись до 32,5%. Такий спад аналітики пов’язують із внутрішніми політичними суперечками та резонансними подіями у міському управлінні, які активно обговорювалися у польських медіа.

    Подібну негативну динаміку показав і один із лідерів ультраправої “Конфедерації” Кшиштоф Босак, рейтинг якого знизився на 5,1 пункта до 29,9%. Натомість інший представник цього політичного спектра Гжегож Браун навпаки продемонстрував суттєве зростання довіри — плюс 7,3 пункта, до рівня 23,7%, що стало одним із найбільш помітних позитивних змін у нижній частині рейтингу.

    У цілому опитування IBRiS фіксує доволі високу динаміку суспільних настроїв у Польщі, де рейтинги провідних політиків змінюються під впливом як внутрішньополітичних подій, так і міжнародного контексту. Результати дослідження також демонструють збереження високого рівня поляризації суспільства, оскільки практично кожен із лідерів рейтингу має значну частку як прихильників, так і критиків.

  • Польські ультраправі погрожують блокувати євроінтеграцію України

    Польські ультраправі погрожують блокувати євроінтеграцію України

    У Польщі представники ультраправої партії «Конфедерація» закликали до блокування вступу України до Європейського Союзу після рішення про присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування «Героїв УПА». Про це повідомляє RMF24.

    Віцеспікер Сейму Польщі та лідер «Конфедерації» Кшиштоф Босак заявив, що Варшава має використовувати процес євроінтеграції як інструмент тиску на Київ. На його думку, Польща повинна офіційно оголосити про готовність блокувати вступ України до ЄС, доки українська сторона не змінить підхід до історичних питань, зокрема не припинить, як він висловився, «культ злочинців» і не розблокує ексгумації жертв Волинської трагедії.

    Його заяви стали реакцією на рішення президента України Володимира Зеленського присвоїти почесне найменування «імені Героїв УПА» Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ.

    Босак наголосив, що Варшава повинна перейти до «більш конкретних кроків» у відносинах з Україною, які, на його думку, могли б мати реальний політичний вплив.

    Він також запропонував переглянути фінансову та військову підтримку України, зокрема виступив за припинення польського фінансування супутникового зв’язку Starlink, який використовується українськими військовими. Окрім того, політик розкритикував участь Польщі у спільних європейських механізмах фінансування допомоги Україні, заявивши, що вони нібито створюють непропорційний фінансовий тягар для польського бюджету.

    За словами Босака, поточна політика польської влади призвела до того, що в Україні, на його думку, формується зневажливе ставлення до польських політиків. Він заявив, що українська сторона нібито сприймає Польщу як слабкого партнера, який не реагує на політичні провокації.

    На тлі цих заяв у Польщі вже лунають інші політичні ініціативи, пов’язані з українсько-польськими відносинами. Зокрема, президент Кароль Навроцький заявив про намір домагатися перегляду державних нагород, раніше присуджених президенту України Володимиру Зеленському, через згадане рішення щодо найменування підрозділу ССО.

    Крім того, голова Бюро міжнародної політики президента Польщі Марчин Пшидач заявив, що український президент має публічно вибачитися за це рішення, яке у Варшаві викликало політичну дискусію.

    У Міністерстві закордонних справ України у відповідь наголосили, що рішення про найменування підрозділу не мало на меті образити польський народ і було ухвалене в межах внутрішніх процедур Сил спеціальних операцій.

    Ситуація стала черговим епізодом напруженості в українсько-польських відносинах, які останніми роками періодично ускладнюються через історичні питання, зокрема трактування подій Волинської трагедії. Водночас Варшава залишається одним із ключових партнерів України в ЄС та НАТО і одним із найбільших донорів військової та гуманітарної допомоги.

  • У Польщі заявили про ризики безвізу для України через діяльність російських спецслужб

    У Польщі заявили про ризики безвізу для України через діяльність російських спецслужб

    Віцеспікер Сейму Польщі та лідер націоналістичної партії Ruch Narodowy Кшиштоф Босак заявив, що польські силові структури підтримують ідею запровадження візового режиму з Україною та низкою інших держав.

    У своєму дописі в X політик прокоментував новину про затримання 36-річного громадянина України, якого підозрюють у проникненні до глибинної свердловини на території ландшафтного парку Тримістя та пошкодженні обладнання водопостачання й електророзподілу.

    “Неофіційно співробітники поліції та спецслужб хотіли би повернути візовий режим із багатьма країнами, зокрема з Україною. Але політики картелю PiS‑PO‑PSL‑Lewica із нетривалою участю PL2050 ігнорують їхній голос та не дають достатніх інструментів для контролю над масовою мультикультурною імміграцією з пострадянського регіону, який є природним російськомовним плацдармом для російських спецслужб“, — заявив Босак.

    Під PiS політик має на увазі партію Prawo i Sprawiedliwość, PO — Platforma Obywatelska, PSL — Polskie Stronnictwo Ludowe, PL2050 — Polska 2050, а Lewica — об’єднання лівоцентристських партій.

    Контекст:

    Міністр внутрішніх справ Польщі Чеслав Мрочек раніше підтвердив, що уряд готує офіційний запит до країн Шенгенської зони з пропозицією скасувати безвізовий режим для громадян кількох держав. За даними ЗМІ, попередньо мова йде про Грузію, Вірменію, Венесуелу та Колумбію. Причиною називають зростання кримінальної активності мігрантів із цих країн у Польщі.

    Україна офіційно не входила до цього переліку, але у польському медіапросторі час від часу з’являються заяви про можливі загрози безвізу через окремі випадки злочинів або діяльність російських агентів під прикриттям українського громадянства.

    У попередні роки польські спецслужби неодноразово повідомляли про затримання громадян України, які, за даними слідства, діяли в інтересах російських спецслужб. Одного з таких фігурантів підозрювали у підготовці диверсій, зокрема підпалу польського заводу.