Daypolitico

Позначка: Куба

  • Трамп готує «тиху кампанію» проти Куби: Фрідман пояснив, чому США можуть зробити ставку не на вторгнення, а на колапс режиму

    Трамп готує «тиху кампанію» проти Куби: Фрідман пояснив, чому США можуть зробити ставку не на вторгнення, а на колапс режиму

    Адміністрація Дональда Трампа може готувати нову жорстку лінію щодо Куби, однак імовірний сценарій дій США не обов’язково передбачає пряме військове вторгнення. Засновник Geopolitical Futures Джордж Фрідман вважає, що Вашингтон, найімовірніше, робитиме ставку на поступове ослаблення кубинського режиму, економічний тиск і внутрішній колапс, а не на масштабну воєнну операцію.

    Підставою для таких висновків стали одразу кілька сигналів з боку американської влади. Міністерство юстиції США готує обвинувачення проти Рауля Кастро, держсекретар Марко Рубіо записав рідкісне відеозвернення до кубинців, а директор ЦРУ здійснив поїздку до Гавани, про яку офіційно майже нічого не повідомляли. На думку Фрідмана, три такі події за короткий період не виглядають випадковими й можуть свідчити про формування нової американської стратегії щодо острова.

    Фрідман пояснює: Куба тривожить США не сама собою, а через своє географічне положення. Острів розташований лише за 90 миль від Флориди й фактично контролює важливий морський шлях до Мексиканської затоки. Через цей напрямок проходить значна частина американської торгівлі. Саме тому кожен американський президент із ХІХ століття змушений був зважати на кубинський фактор.

    За словами аналітика, ще доктрина Монро була частково пов’язана з бажанням США не допустити присутності ворожих зовнішніх сил у Західній півкулі. У випадку Куби ця логіка завжди була особливо чутливою: спочатку острів контролювала Іспанія, пізніше він став союзником СРСР, а під час Карибської кризи саме Куба стала майданчиком, через який світ опинився на межі ядерної війни.

    Джордж Фрідман

    Фрідман наголошує, що для США головна загроза полягає не в кубинській армії, а в можливості використання острова іншими державами або ворожими структурами. У минулому такою силою був Радянський Союз. У майбутньому, на думку аналітика, теоретично таку роль міг би відіграти Китай або інший гравець, який спробував би використати Кубу як плацдарм біля американських берегів.

    Окремо Фрідман звертає увагу на кримінальний і картельний чинник. За його оцінкою, сучасна Куба вже давно відійшла від ідеологічного комуністичного проєкту часів Фіделя Кастро. Реальну владу на острові, за словами аналітика, утримує армія, яка перетворилася на головну політичну й економічну силу країни. Він вважає, що саме військові контролюють основні ресурси, тоді як більшість населення живе в умовах бідності, нестачі електроенергії та глибокої економічної кризи.

    На думку Фрідмана, Трамп навряд чи захоче починати повномасштабну наземну операцію проти Куби. Острів великий, кубинська армія все ще має зброю й може чинити опір, а будь-яка війна завжди несе ризики непередбачуваного розвитку. Аналітик порівнює це з досвідом інших американських воєн, коли Вашингтон розраховував на швидкий результат, але згодом стикався з великими труднощами.

    Саме тому, на думку Фрідмана, імовірніша стратегія США — не вторгнення, а посилення тиску на режим до моменту, коли він почне руйнуватися зсередини. Вашингтон може обмежувати доступ Куби до ресурсів, тиснути економічно, переслідувати представників режиму юридично та інформаційно підтримувати ідею змін серед самих кубинців.

    Особливу роль у цій стратегії може відігравати Марко Рубіо, який має кубинське походження й традиційно жорстко виступає проти комуністичного режиму на острові. Його звернення до кубинців Фрідман розглядає як сигнал: США не лише тиснуть на керівництво Куби, а й намагаються говорити безпосередньо з населенням.

    Поїздка директора ЦРУ до Гавани, за оцінкою Фрідмана, також могла бути частиною психологічного тиску. Аналітик припускає, що Вашингтон міг хотіти показати кубинській владі: США добре знають структуру режиму, його зв’язки, слабкі місця та діяльність кубинських сил у регіоні. Це могло бути не дипломатичне, а радше розвідувальне й силове послання.

    Фрідман не виключає, що США можуть спробувати повторити частину венесуельського сценарію — не обов’язково через пряме управління країною, а через усунення ворожого керівництва та підтримку більш прийнятного для Вашингтона політичного переходу. Водночас він наголошує, що США навряд чи хочуть самостійно керувати Кубою, оскільки країна перебуває у надзвичайно складному економічному стані.

    На думку аналітика, найважливіше для Вашингтона — не перетворити Кубу на американську територію, а не допустити, щоб острів став базою для ворожої держави або небезпечної транснаціональної мережі. Саме тому Куба для США відрізняється від інших сусідів, зокрема Мексики. Вона є островом, який може перекривати морські шляхи й бути використаним як військовий плацдарм.

    Фрідман проводить паралелі з іншими геополітичними прикладами: Британією та Ірландією, Китаєм і Тайванем. Великі держави завжди особливо чутливо ставляться до островів біля своїх берегів, якщо ті можуть впливати на безпеку морських шляхів або стати базою для противника.

    У підсумку Фрідман вважає, що Трамп може обрати «тиху кампанію» проти Куби: без масштабного вторгнення, але з юридичним, економічним, розвідувальним і політичним тиском. Мета такої кампанії — послабити армію, підірвати стійкість режиму й створити умови, за яких зміни на острові відбудуться зсередини.

    Водночас аналітик визнає, що передбачити дії Трампа складно. Ще кілька місяців тому він був би впевнений, що США не підуть на військовий сценарій. Тепер, на тлі загострення інших міжнародних криз, зокрема навколо Ірану, Фрідман обережніший у прогнозах.

  • США перекинули авіаносну групу в Кариби

    США перекинули авіаносну групу в Кариби

    США перекинули до Карибського регіону потужну авіаносну ударну групу, суттєво посиливши свою військово-морську присутність у зоні, яка традиційно вважається однією з ключових для безпеки Західної півкулі та стратегічних інтересів Вашингтона в Латинській Америці.

    Про це повідомило Південне командування Збройних сил США (SOUTHCOM) у соціальній мережі X, зазначивши, що розгортання сил є частиною регулярних операцій із підтримання бойової готовності, стримування загроз і демонстрації глобальної мобільності американських військово-морських сил.

    До складу ударної групи, яка прибула до регіону, увійшли авіаносець USS Nimitz, авіаційне крило Carrier Air Wing 17, ракетний есмінець USS Gridley та судно забезпечення USNS Patuxent. Разом ці сили утворюють повноцінне ударне угруповання, здатне виконувати широкий спектр завдань — від контролю морських комунікацій і розвідки до демонстрації сили та потенційної участі у бойових операціях у разі ескалації.

    У SOUTHCOM наголосили, що авіаносна ударна група є “втіленням бойової готовності” американських збройних сил і демонструє “неперевершену дальність дії та смертоносність, а також стратегічну перевагу”. У відомстві підкреслили, що такі розгортання є стандартною практикою для підтримання глобальної стабільності та реагування на потенційні виклики у різних частинах світу.

    Окремо в командуванні відзначили бойовий досвід авіаносця USS Nimitz, який протягом багатьох років брав участь у міжнародних операціях у різних регіонах планети. У SOUTHCOM заявили, що корабель “довів свою бойову майстерність по всьому світу, забезпечуючи стабільність та захищаючи демократію від Тайванської протоки до Перської затоки”, що підкреслює глобальний характер його використання.

    Хоча офіційно не уточнюється конкретна причина перекидання авіаносної групи саме до Карибського басейну, такі кроки США зазвичай пов’язані з посиленням морського патрулювання, контролем стратегічних шляхів, боротьбою з незаконним обігом зброї та наркотиків, а також із політикою стримування впливу окремих держав у регіоні.

    Карибський регіон традиційно має високу геополітичну значущість для США через близькість до американського узбережжя, важливі морські транспортні маршрути та історичну присутність впливових регіональних гравців. Посилення військової активності в цій зоні часто розглядається як сигнал готовності Вашингтона оперативно реагувати на будь-які потенційні кризи.

    На цьому тлі додаткового резонансу набули нещодавні дії Міністерства юстиції США, яке оприлюднило звинувачення проти низки осіб, серед яких фігурує колишній президент Куби та молодший брат Фіделя Кастро — 94-річний Рауль Кастро. Йдеться про інкримінацію змови з метою вбивства громадян США, а також участь у змовах разом з іншими фігурантами справи.

    У Вашингтоні ці процеси розглядають як частину ширшого комплексу заходів, спрямованих на протидію загрозам національній безпеці та посилення тиску на мережі впливу, які США вважають дестабілізуючими для регіону.

    У сукупності розгортання авіаносної ударної групи та нові юридичні кроки демонструють зростання активності США у Карибському басейні, де переплітаються питання безпеки, політики, боротьби з організованою злочинністю та геополітичного суперництва.

  • Мін’юст США висунув звинувачення Раулю Кастро: йому загрожує довічне або смертна кара

    Мін’юст США висунув звинувачення Раулю Кастро: йому загрожує довічне або смертна кара

    Міністерство юстиції США офіційно висунуло звинувачення колишньому президенту Куби Раулю Кастро та ще п’ятьом особам у справі про збиття двох цивільних літаків американської гуманітарної організації Brothers to the Rescue у 1996 році. Унаслідок атаки тоді загинули четверо людей, троє з яких були громадянами США.

    Про це повідомили Міністерство юстиції США та американські медіа, зокрема The New York Times.

    Обвинувальний висновок оприлюднив Федеральний окружний суд у Маямі. Під час спеціальної пресконференції виконувач обов’язків генерального прокурора США Тодд Бланш заявив, що Вашингтон розглядає справу як навмисне вбивство американських громадян, організоване представниками кубинської влади.

    За даними слідства, 94-річному Раулю Кастро інкримінують змову з метою вбивства громадян США, чотири пункти обвинувачення у вбивстві та два пункти щодо знищення повітряних суден. Разом із ним обвинуваченими проходять колишні кубинські військові та представники силових структур, серед яких є пілот винищувача, що безпосередньо брав участь у збитті літаків.

    Американська сторона стверджує, що саме Рауль Кастро, який у 1996 році обіймав посаду міністра оборони Куби, санкціонував операцію зі знищення літаків. За версією прокуратури, він особисто дав дозвіл на застосування бойової авіації проти екіпажів гуманітарної місії.

    Йдеться про інцидент, що стався 24 лютого 1996 року над Флоридською протокою. Кубинські винищувачі МіГ-29 та МіГ-23 збили два легкомоторні літаки організації Brothers to the Rescue, яка базувалася у Маямі. Організацію створили кубинські емігранти, які займалися пошуком та порятунком біженців, що намагалися втекти з Куби морем до США.

    Унаслідок атаки загинули Карлос Коста, Маріо де ла Пенья, Армандо Алехандре-молодший та Пабло Моралес. Американська влада наголошує, що літаки перебували у міжнародному повітряному просторі, а тому дії Куби були незаконними та порушували міжнародне право.

    У Гавані натомість роками наполягали, що літаки неодноразово порушували повітряний простір Куби. Після інциденту Фідель Кастро публічно взяв на себе політичну відповідальність за збиття літаків і заявив, що організація Brothers to the Rescue нібито займалася антиурядовою діяльністю, зокрема скидала листівки над Гаваною.

    Нові звинувачення з’явилися на тлі різкого загострення відносин між США та Кубою. Постійний представник Куби при ООН Ернесто Соберон Гусман уже назвав справу “політично мотивованою провокацією” та заявив, що адміністрація президента США Дональда Трампа намагається створити привід для подальшого тиску на острів.

    Своєю чергою президент Куби Мігель Діас-Канель раніше заявляв, що можливий військовий конфлікт між країнами може мати “непередбачувані та катастрофічні наслідки”.

    Напруженість між Вашингтоном і Гаваною посилилася після нещодавніх повідомлень американських ЗМІ про те, що Куба нібито придбала понад 300 військових безпілотників російського та іранського виробництва. За інформацією Axios, кубинська влада обговорювала можливість використання цих дронів для потенційних атак на американську військово-морську базу у Гуантанамо, військові кораблі США та місто Кі-Вест у штаті Флорида.

    Міністр закордонних справ Куби Бруно Родрігес категорично заперечив ці заяви та звинуватив США у спробі сфабрикувати загрозу для виправдання нових санкцій і можливої військової ескалації.

    18 травня США вже запровадили нові санкції проти 11 високопосадовців Куби, а також проти головного розвідувального управління країни та Міністерства внутрішніх справ.

    Аналітики зазначають, що справа проти Рауля Кастро стала одним із найгучніших юридичних кроків США проти кубинського керівництва за останні десятиліття. Водночас експерти сумніваються, що колишнього лідера Куби реально вдасться екстрадувати до США, оскільки Гавана навряд чи погодиться на співпрацю у цій справі.

    Рауль Кастро є однією з ключових постатей Кубинської революції 1959 року. Разом із братом Фіделем Кастро він брав участь у поваленні режиму Фульхенсіо Батісти, який підтримували США. Протягом десятиліть Рауль очолював Міністерство оборони Куби, а у 2008 році офіційно став президентом країни після погіршення здоров’я Фіделя Кастро. У 2018 році він залишив посаду глави держави, однак ще тривалий час зберігав значний вплив на кубинську політику.

  • Куба заявила про підготовку США до нового вторгнення під приводом “загрози дронів”

    Куба заявила про підготовку США до нового вторгнення під приводом “загрози дронів”

    Міністр закордонних справ Куби Бруно Родрігес заявив, що Сполучені Штати намагаються сфабрикувати інформацію про нібито загрозу з боку кубинських безпілотників, аби виправдати подальше посилення санкцій, міжнародний тиск та навіть потенційне військове вторгнення на острів. За словами глави кубинської дипломатії, Вашингтон створює “штучний образ ворога”, використовуючи інформаційні кампанії та витоки розвідувальних даних для формування атмосфери страху навколо Куби. Про це повідомляє Reuters.

    Причиною різкої реакції Гавани стала публікація американського видання Axios, у якій із посиланням на секретні дані розвідки стверджувалося, що Куба нібито придбала понад 300 військових безпілотників. У матеріалі йшлося про те, що кубинська влада могла обговорювати сценарії атак за допомогою дронів по американських військових об’єктах, зокрема по базі США в затоці Гуантанамо, військово-морських кораблях, а також по місту Кі-Вест у штаті Флорида, яке розташоване менш ніж за 150 кілометрів від кубинського узбережжя.

    Кубинська влада категорично заперечила ці твердження. Бруно Родрігес назвав публікацію частиною масштабної кампанії дезінформації та заявив, що Куба “нікому не погрожує і не прагне війни”. У своєму дописі в соціальних мережах він наголосив, що країна лише готується до можливого зовнішнього нападу, реалізовуючи право на самооборону, гарантоване Статутом ООН. За словами міністра, Гавана змушена зміцнювати власну оборону через агресивну політику США, які десятиліттями підтримують економічну блокаду острова та регулярно говорять про необхідність зміни режиму на Кубі.

    Заяви Родрігеса пролунали на тлі різкого загострення відносин між Гаваною та Вашингтоном. Після повернення до влади адміністрація президента США Дональда Трампа посилила риторику щодо країн, які американська влада вважає союзниками Росії, Ірану та Китаю. Куба дедалі частіше згадується в американських медіа та політичних заявах як потенційна загроза безпеці США у Карибському регіоні.

    Особливе занепокоєння у Вашингтоні викликає розвиток безпілотних технологій на Кубі та повідомлення про присутність на острові іранських військових радників. Американські чиновники стверджують, що Тегеран міг допомогти Гавані у модернізації дронових систем, а також у створенні програм підготовки операторів безпілотників. Офіційного підтвердження цієї інформації поки немає, однак у США дедалі активніше просувають тезу про формування “антиамериканського військового альянсу” за участі Куби, Ірану та Росії.

    Окрему увагу американська сторона приділяє можливій участі кубинських військових у війні Росії проти України. За оцінками окремих чиновників США, до 5 тисяч кубинських солдатів могли брати участь у бойових діях на боці Росії. Частина з них, як стверджують джерела у Вашингтоні, після повернення на Кубу передавала військовому керівництву досвід використання безпілотників, тактику сучасної війни та методи ведення бойових операцій із застосуванням дронів.

    У Гавані ці звинувачення називають бездоказовими та політично мотивованими. Кубинська влада переконана, що США навмисно створюють інформаційний фон, який дозволить виправдати подальшу ізоляцію країни або навіть силові дії. Представники кубинського уряду нагадують, що у минулому Вашингтон уже використовував звинувачення проти іноземних держав та політичних лідерів як привід для військових операцій, санкцій чи втручання у внутрішні справи інших країн.

    Напруження між країнами додатково посилилося після повідомлень Reuters про те, що Міністерство юстиції США розглядає можливість висунення офіційних звинувачень 94-річному колишньому лідеру Куби Рауль Кастро у справі про збиття у 1996 році двох літаків гуманітарної організації Brothers to the Rescue. Цей інцидент стався понад чверть століття тому, однак тепер американська влада нібито знову повернулася до цієї справи.

    У Гавані переконані, що відновлення старих кримінальних справ є елементом політичного тиску. Кубинські чиновники заявляють, що США намагаються створити юридичне та моральне підґрунтя для подальших жорстких дій проти кубинської влади. У країні також звертають увагу на нещодавні заяви Дональда Трампа після затримання венесуельського лідера Ніколаса Мадуро американськими спецпризначенцями. За даними джерел, Трамп тоді заявив, що “Куба може бути наступною”.

    Ці слова в Гавані сприйняли як пряму загрозу. Кубинська влада вважає, що Вашингтон намагається повторити сценарій тиску, який уже використовувався щодо інших латиноамериканських держав. На цьому тлі керівництво Куби продовжує посилювати риторику про необхідність захисту суверенітету та підготовки країни до можливого зовнішнього конфлікту.

    Аналітики зазначають, що нинішня криза може стати найсерйознішим загостренням між США та Кубою за останні роки. На тлі глобальної нестабільності, війни в Україні та зростання ролі дронів у сучасних конфліктах будь-які звинувачення у розвитку безпілотних програм швидко перетворюються на фактор міжнародної напруги. Для Куби ж питання оборони дедалі більше стає не лише внутрішньою безпекою, а й частиною великого геополітичного протистояння між США, Росією та їхніми союзниками.

  • Куба закупила сотні ударних дронів і може готувати атаки на США

    Куба закупила сотні ударних дронів і може готувати атаки на США

    Куба опинилася у центрі нового міжнародного скандалу після появи інформації про масштабну закупівлю ударних безпілотників, які потенційно можуть бути використані проти об’єктів Сполучених Штатів. За даними Axios, кубинська влада придбала понад 300 військових дронів та вже обговорювала сценарії їхнього застосування для можливих атак по американській базі у Гуантанамо та місту Кі-Уест, що розташоване приблизно за 150 кілометрів від узбережжя острова.

    Видання посилається на секретні розвідувальні матеріали та джерела у структурах безпеки США. За інформацією американської розвідки, Гавана останніми місяцями активно нарощує співпрацю у військовій сфері з Росія та Іран, які можуть бути постачальниками дронів, комплектуючих і технологій для кубинських силових структур. Окремо зазначається, що навесні кубинська влада зверталася до Москви та Тегерана із запитами на додаткові поставки безпілотників, а також іншого військового обладнання.

    У Вашингтоні ці дані викликали серйозне занепокоєння. Американські чиновники побоюються, що вперше за десятиліття поблизу території США може з’явитися потенційна ударна безпілотна інфраструктура, здатна створювати загрозу військовим об’єктам та цивільній інфраструктурі. Особливу увагу американські спецслужби приділяють саме можливості використання FPV-дронів або баражуючих боєприпасів, які можуть запускатися невеликими групами та складно перехоплюються традиційними системами ППО.

    За словами одного з високопоставлених американських чиновників, якого цитує Axios, у разі підтвердження підготовки атак або розміщення ударних систем поблизу американських баз США можуть розглядати варіант «військового реагування». У Вашингтоні дедалі частіше говорять про те, що Куба перестає бути лише проблемним сусідом і поступово перетворюється на плацдарм для держав, які США вважають своїми стратегічними противниками.

    Ситуація набуває особливого значення через географічне розташування Куби. Відстань між кубинським узбережжям і американським містом Кі-Уест є однією з найменших між США та іншими державами регіону. Саме тому будь-яке розміщення ударних систем на острові автоматично викликає асоціації з періодом Холодної війни та Карибською кризою 1962 року, коли світ опинився на межі ядерного конфлікту через радянські ракети на Кубі.

    На тлі зростання напруги директор ЦРУ Джон Реткліфф здійснив візит на Кубу, де провів закриті переговори з представниками місцевої влади та силових структур. За словами представників американської розвідки, Реткліфф жорстко попередив кубинське керівництво про неприпустимість використання острова як «платформи для просування ворожих інтересів у Західній півкулі». Офіційних деталей переговорів не розголошують, однак джерела американських медіа повідомляють, що США висловили Кубі серйозні претензії через її контакти з Москвою та Тегераном.

    Паралельно американські військові суттєво посилили активність у Карибському регіоні. Поблизу Куби останніми тижнями фіксується збільшення кількості польотів розвідувальної авіації США, включно з літаками радіоелектронної розвідки та безпілотними системами спостереження. Аналітики вважають, що Вашингтон намагається оцінити масштаби військової співпраці Куби з Росією та Іраном, а також перевірити інформацію про можливе розміщення нових систем озброєння на острові.

    Деякі американські експерти вже проводять паралелі між нинішньою ситуацією навколо Куби та розвитком подій у Венесуела, де Росія та Іран протягом останніх років також активно розширювали військово-технічну співпрацю. Крім того, у США побоюються створення неформального альянсу антиамериканськи налаштованих держав у Латинській Америці, який може використовуватися для тиску на Вашингтон у регіоні.

    Водночас сама Куба переживає одну з найглибших економічних криз за останні десятиліття. У Гавана та інших містах країни регулярно відбуваються протести через масштабні відключення електроенергії, дефіцит пального та нестачу продовольства. Через брак нафти в країні суттєво скоротилася робота транспорту, виникли проблеми з функціонуванням лікарень та комунальних служб. У деяких регіонах медичні установи були змушені переносити або скасовувати операції через перебої з електропостачанням.

    Економічна ситуація погіршується також через міжнародний тиск. Після жорсткішої політики адміністрації президента США Дональд Трамп канадська компанія Sherritt International, яка була одним із ключових інвесторів у видобуток нікелю на Кубі, оголосила про згортання діяльності на острові. Це може завдати нового удару по економіці країни, для якої експорт нікелю залишався одним із головних джерел валютних надходжень.

    На цьому фоні американські політики дедалі частіше закликають Білий дім посилити санкції проти Куби та активізувати військову присутність у регіоні. Частина конгресменів вимагає жорсткої відповіді на будь-які спроби Куби співпрацювати з Росією та Іраном у сфері озброєнь, вважаючи це прямою загрозою національній безпеці США.

    Наразі офіційна Гавана не коментувала інформацію про закупівлю ударних дронів та можливі плани їхнього використання. Водночас експерти зазначають, що навіть сам факт появи подібних повідомлень уже значно підвищує напруженість у відносинах між США та Кубою і може призвести до нового витка протистояння у Карибському регіоні.

  • США готують нову операцію? У команді Трампа обговорюють силовий сценарій щодо Куби — Politico

    США готують нову операцію? У команді Трампа обговорюють силовий сценарій щодо Куби — Politico

    Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає можливість застосування військових інструментів щодо Куби, водночас офіційно наголошуючи на пріоритеті дипломатії. Про це повідомляє Politico з посиланням на джерела, знайомі з обговореннями у Білому домі. Йдеться про потенційне використання так званої «кінетичної сили» — терміну, який у військовій практиці означає прямі силові дії, однак наразі цей варіант не є основним і розглядається як один із можливих сценаріїв розвитку подій.

    За даними видання, у Вашингтоні одночасно ведуться переговори з кубинською владою щодо можливих економічних реформ. США наполягають на трансформаціях, які передбачають часткову приватизацію державних підприємств, розширення доступу до інтернету, збільшення іноземних інвестицій та переорієнтацію енергетичного ринку Куби, зокрема закупівлю енергоносіїв у Сполучених Штатів. Такі кроки, на думку американської сторони, могли б стати компромісом і знизити напруження без застосування сили.

    Водночас внутрішньополітичний тиск у США, особливо з боку кубинської діаспори у Флориді, значно ускладнює ситуацію. Саме ця громада традиційно виступає за жорстку політику щодо Гавани і є важливим електоральним ресурсом для Республіканської партії. Представники цієї групи закликають адміністрацію Трампа не обмежуватися санкціями та переговорами, а розглянути радикальніші кроки, включно з можливим втручанням.

    Зокрема, сенаторка штату Флорида Ілеана Гарсія заявила, що без чіткого плану дій щодо зміни політичного режиму на Кубі підтримка Трампа серед виборців у Південній Флориді може суттєво знизитися. Вона наголосила, що багаторічна риторика про необхідність змін на острові має бути підкріплена конкретними рішеннями.

    Експерти зазначають, що питання Куби для американської політики має не лише зовнішньополітичне, а й внутрішнє значення. Штат Флорида традиційно відіграє ключову роль у президентських виборах, а позиція кубинсько-американської громади може впливати на результати голосування. Саме тому Білий дім змушений балансувати між дипломатією та жорсткою риторикою.

    На цьому тлі економічна ситуація на Кубі продовжує погіршуватися. Країна стикається з серйозною енергетичною кризою, спричиненою скороченням постачання нафти, зокрема з Венесуели. Часті відключення електроенергії впливають на транспортну систему, медицину, водопостачання та продовольчу безпеку. За словами американських чиновників, ситуація на острові наближається до критичної точки.

    Окремі джерела у Вашингтоні описують стан справ на Кубі як «соціально напружений», зазначаючи, що накопичені економічні проблеми можуть призвести до внутрішніх потрясінь. Саме це, на думку аналітиків, і створює підґрунтя для активізації американської політики щодо острова.

    Водночас адміністрація Трампа вже вжила низку кроків для посилення тиску на Кубу. Йдеться про розширення санкцій, зокрема в енергетичному секторі, а також обмеження співпраці з третіми країнами, які намагаються постачати нафту на острів. Ці заходи мають на меті змусити кубинське керівництво піти на поступки.

    Сам Трамп раніше заявляв, що Сполучені Штати можуть «взяти Кубу під контроль», якщо ситуація загостриться. Водночас він підкреслював, що наразі пріоритетом залишається інший напрямок — конфлікт на Близькому Сході. За його словами, Вашингтон спочатку має завершити поточні військово-політичні завдання, після чого зможе активніше зайнятися кубинським питанням.

    Аналітики наголошують, що навіть обговорення можливого силового сценарію не означає неминучості військової операції. Подібні сигнали часто використовуються як інструмент політичного тиску та переговорної стратегії. Водночас вони можуть підвищувати напруження в регіоні та викликати занепокоєння серед союзників США.

    У міжнародному контексті ситуація навколо Куби також може вплинути на ширші геополітичні процеси. Острів традиційно має тісні зв’язки з Росією та Китаєм, а будь-яка ескалація може стати фактором загострення глобального протистояння.

    На даному етапі США одночасно використовують дипломатичні та санкційні інструменти, не виключаючи при цьому жорсткіших варіантів. Подальший розвиток подій залежатиме від внутрішньої ситуації на Кубі, позиції американських союзників і загальної геополітичної динаміки.

  • Китайські хакери зламали пошту кубинських дипломатів у США

    Китайські хакери зламали пошту кубинських дипломатів у США

    Китайські хакерські угруповання отримали доступ до електронної пошти дипломатів Куби у США, зламавши щонайменше 65–68 акаунтів співробітників посольства у Вашингтоні. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на дані кібербезпекових досліджень.

    Атака, за даними розслідування, почалася ще у січні 2026 року і тривала непомітно протягом тривалого часу. У результаті зловмисники отримали доступ до листування високопосадовців, включно з послом Куби та заступником глави дипломатичної місії. Експерти зазначають, що йдеться не лише про звичайне листування, а про внутрішню дипломатичну комунікацію, яка могла містити аналітичні матеріали, службові оцінки та чутливу інформацію щодо переговорних процесів.

    За даними компанії Gambit Security, хакери використали дві старі вразливості у поштових серверах Microsoft Exchange. Ці вразливості були відомі вже кілька років і мали офіційні оновлення безпеки, однак частина інфраструктури посольства залишалася незахищеною. Після проникнення зловмисники масово завантажували поштові скриньки та систематично збирали дані, що могло дозволити їм аналізувати дипломатичні позиції та контакти Куби.

    Інцидент стався на тлі загострення відносин між США та Кубою, зокрема через енергетичну кризу на острові та посилення політики Вашингтона щодо Гавани. За даними джерел, атака збіглася у часі з рішеннями адміністрації Дональда Трампа щодо обмеження постачання нафти на Кубу, що призвело до масових відключень електроенергії та поглиблення внутрішніх проблем країни.

    Окремо дослідники повідомляють, що ця ж хакерська група атакувала урядові структури Венесуели, зокрема міністерство закордонних справ. Використані інструменти та методи, за оцінками фахівців, відповідають моделям державного кібершпигунства, які пов’язують із Китаєм, хоча офіційного підтвердження цього немає.

    Крім дипломатичних систем, хакери також експлуатували вразливість у популярному програмному інструменті React, що дозволило їм атакувати близько 5 тисяч серверів у світі менш ніж за тиждень після виявлення проблеми. Розробники React ситуацію поки не коментували.

    Фахівці попереджають, що подібні атаки ставатимуть частішими через використання штучного інтелекту та автоматизованих інструментів злому. Компанія Anthropic раніше заявляла, що її модель Mythos здатна самостійно знаходити та використовувати вразливості в програмному забезпеченні, що викликає занепокоєння урядових структур США та кіберекспертів.

    Аналітики наголошують, що інцидент із посольством Куби вкотре демонструє глобальну тенденцію: державні хакерські групи дедалі активніше використовують старі невиправлені вразливості для доступу до дипломатичної та стратегічної інформації, перетворюючи кіберпростір на важливий інструмент геополітичного впливу.

  • Куба відкинула звинувачення США, Вашингтон говорить про загрозу нацбезпеці

    Куба відкинула звинувачення США, Вашингтон говорить про загрозу нацбезпеці

    Куба різко відкинула заяви Сполучених Штатів про нібито загрозу національній безпеці та звинуватила Вашингтон у політичному тиску, тоді як американська сторона, зокрема держсекретар Марко Рубіо, продовжує наполягати на тому, що Гавана створює ризики через можливу присутність «ворожих» іноземних структур у регіоні. Про це повідомляє Bloomberg.

    Ситуація стала черговим епізодом загострення багаторічного дипломатичного протистояння між країнами, яке супроводжується санкціями, взаємними звинуваченнями та обмеженим рівнем політичного діалогу.

    Міністр закордонних справ Куби Бруно Родрігес заявив, що твердження американської сторони про загрозу з боку Гавани є «абсурдними» та не мають під собою жодного реального підґрунтя. Він наголосив, що Куба не становить небезпеки для США і не бере участі в діях, спрямованих проти інших держав.

    У своєму дописі в соцмережі X Родрігес підкреслив, що Куба дотримується мирної зовнішньої політики, не дозволяє використовувати свою територію для агресивних дій і має «чисту репутацію» у сфері боротьби з тероризмом та організованою злочинністю.

    Кубинська влада також традиційно наполягає, що основною причиною напруженості у відносинах із США є економічна блокада, яка триває десятиліттями та суттєво впливає на внутрішню ситуацію в країні.

    Зі свого боку держсекретар США Марко Рубіо в ефірі Fox News заявив, що Вашингтон не допустить присутності іноземних військових або розвідувальних структур поблизу американських кордонів.

    За його словами, Куба нібито створює умови для діяльності «супротивників США» в регіоні, що розглядається у Вашингтоні як потенційна загроза національній безпеці.

    Хоча конкретних доказів таких звинувачень американська сторона публічно не наводить, ці заяви стали частиною ширшої політичної лінії щодо посилення тиску на Гавану.

    Паралельно загострення риторики відбувається і всередині американської політики. У Конгресі республіканці заблокували ініціативу демократів, яка передбачала обмеження повноважень адміністрації Дональда Трампа щодо політики стосовно Куби.

    Таким чином зберігається жорсткий курс Вашингтона щодо Гавани, включно з санкційними механізмами та обмеженнями в ключових секторах економіки.

    США останнім часом посилили економічні санкції проти Куби, зокрема в енергетичній сфері. Це вже призвело до низки негативних наслідків для кубинської економіки: скорочення авіасполучення, зменшення туристичних потоків і падіння промислової активності.

    Крім того, країна стикається з дефіцитом пального, що впливає на транспорт, енергетику та базове забезпечення населення. Економічна ситуація залишається однією з найскладніших за останні роки.

    Попри окремі контакти між сторонами, суттєвого прогресу в діалозі між Вашингтоном і Гаваною немає. Представники Держдепартаменту США раніше відвідували Кубу з закликами до економічних і політичних реформ, однак кубинська влада відкинула такі вимоги.

    Гавана також категорично не погоджується на вимоги щодо звільнення осіб, засуджених у політичних справах, розглядаючи це як втручання у внутрішні справи держави.

    У ширшому геополітичному контексті Куба неодноразово опинялася в центрі заяв США про можливу співпрацю Гавани з іншими державами, які Вашингтон вважає конкурентами або супротивниками.

    Зокрема, раніше американські посадовці заявляли, що Куба нібито могла сприяти направленню до 5 тисяч бійців для участі у війні Росії проти України. Ці твердження не були підтверджені незалежними джерелами, а кубинська сторона їх відкидає.

    На тлі взаємних звинувачень і відсутності дипломатичного прориву відносини між США та Кубою залишаються напруженими. Санкційний тиск, політичні розбіжності та безпекова риторика продовжують визначати порядок денний між двома країнами.

    Експерти відзначають, що без зміни підходів з обох сторін перспективи нормалізації відносин залишаються мінімальними, а ситуація може й надалі періодично загострюватися залежно від внутрішньополітичних процесів у США та Кубі.

  • США провели закриті переговори з Кубою

    США провели закриті переговори з Кубою

    Американська делегація Державного департаменту США минулого тижня здійснила неоголошений візит до Гавани, де провела серію закритих зустрічей із представниками кубинської влади. Про це повідомляє Axios із посиланням на джерела, знайомі з перебігом переговорів.

    За даними видання, переговори відбулися у п’ятницю та включали контакти з представниками політичного керівництва Куби, зокрема з Раулем Гільєрмо Родрігесом Кастро — онуком колишнього лідера країни Рауля Кастро, який, за інформацією співрозмовників журналістів, зберігає вплив у політичній системі острова.

    Під час зустрічей американська сторона заявила, що економічна ситуація на Кубі перебуває у критичному стані. Представники США, за даними джерел, наголосили, що країна має обмежений час для ухвалення рішень щодо можливих реформ.

    Серед ключових вимог, які озвучив Вашингтон:

    • проведення політичних та економічних реформ;
    • звільнення політичних в’язнів;
    • компенсація американським громадянам та компаніям за активи, конфісковані після революції 1959 року;
    • обмеження або припинення діяльності іноземних військових і розвідувальних структур на території Куби.

    Окремо американська сторона висловила занепокоєння щодо присутності на острові сил, які у США розглядають як потенційно загрозливі, враховуючи географічну близькість Куби до американського узбережжя.

    У відповідь на можливі кроки з боку Гавани американські представники, за даними Axios, порушили питання потенційного пом’якшення політики Вашингтона.

    Йдеться про можливість:

    • поступового перегляду торговельного ембарго;
    • розширення економічних контактів;
    • доступу до супутникового інтернету Starlink компанії SpaceX.

    Ці пропозиції, як зазначається, не є остаточними рішеннями, а лише предметом можливих подальших переговорів.

    Як повідомляється, це перші прямі контакти такого рівня між країнами за останні близько десяти років. Останній масштабний дипломатичний діалог відбувся під час візиту президента Барака Обами до Куби у 2016 році.

    У матеріалі також згадується, що на початку 2026 року США запровадили посилені економічні обмеження щодо Куби, включно з заходами, які в медіа описуються як фактична паливна блокада. Це, за оцінками оглядачів, суттєво погіршило економічну ситуацію на острові.

    Адміністрація США пояснювала такі кроки міркуваннями національної безпеки та заявляла про ризики, пов’язані з зовнішньополітичними союзами Гавани.

    Окремо раніше повідомлялося, що Вашингтон не виключає політичних змін у керівництві Куби як одного з можливих елементів майбутніх домовленостей.

    Попри активізацію контактів, офіційні сторони публічно не підтверджували зміст переговорів і не коментували можливі домовленості. Джерела вказують, що діалог може бути продовжений, однак його формат і умови залишаються невизначеними.

    Аналітики зазначають, що сам факт таких зустрічей свідчить про спробу обох сторін відновити канал комунікації після багаторічного фактичного замороження відносин, однак перспективи прориву залишаються відкритими.

  • США звинуватили Кубу у допомозі Росії у війні проти України: у звіті — тисячі можливих бійців

    США звинуватили Кубу у допомозі Росії у війні проти України: у звіті — тисячі можливих бійців

    Адміністрація США офіційно повідомила Конгрес про можливу причетність Куби до підтримки Росії у війні проти України. Йдеться як про участь громадян Куби у бойових діях, так і про політичну та дипломатичну підтримку Москви. Про це повідомило видання Axios з посиланням на несекретний звіт Державний департамент США.

    Згідно з документом, який було передано до ключових комітетів Конгресу 8 квітня, на боці Росії можуть воювати від 1 000 до 5 000 громадян Куби. Американська сторона наголошує, що прямих доказів офіційного направлення військових Гаваною немає, однак існують «суттєві ознаки», що влада Куби могла свідомо толерувати або навіть частково сприяти їхньому залученню до війни.

    У Вашингтоні прямо вказують на те, що кубинські громадяни стали однією з найбільших ідентифікованих груп іноземців, які воюють на боці Росії. За оцінками американських і українських джерел, їхня чисельність може коливатися, але стабільно перебуває в діапазоні кількох тисяч осіб.

    У звіті Держдепартаменту підкреслюється, що навіть якщо кубинський уряд не направляв військових централізовано, він «не зміг захистити своїх громадян від використання як інструменту війни». Таку позицію озвучив і речник відомства, коментуючи ситуацію для Axios.

    Ця заява стала частиною ширшої політики адміністрації президента Дональд Трамп щодо посилення тиску на Гавану. У матеріалі Axios зазначається, що Білий дім одночасно посилює санкційний і економічний тиск, зокрема обмежує постачання нафти до Куби та намагається змінити політичний курс країни.

    Американські політики також активно реагують на ці дані. Сенатор Тед Круз заявив, що кубинський режим «підриває інтереси США по всьому світу» і що його роль у війні проти України є ще одним доказом цього.

    Тема участі кубинців у війні не є новою. Перші повідомлення про їхню присутність на фронті з’явилися ще у 2023 році, коли журналісти та розслідувачі зафіксували факти вербування громадян Куби до російської армії.

    Згодом ці дані підтверджувалися і на міжнародному рівні. Зокрема, у 2025 році у дипломатичних документах США вже згадувалося, що від 1 000 до 5 000 кубинців могли брати участь у бойових діях, що робило їх однією з найбільших груп іноземних бійців після північнокорейських підрозділів.

    Українська розвідка також неодноразово повідомляла про масштабнішу участь. За її оцінками, загальна кількість завербованих громадян Куби могла сягати десятків тисяч, хоча не всі вони одночасно перебувають на фронті.

    За даними різних джерел, вербування відбувалося через фінансові пропозиції або обман. Частині громадян Куби обіцяли високооплачувану роботу, після чого вони підписували контракти з російськими військовими структурами.

    Водночас сама Куба категорично заперечує офіційну участь у війні. Міністерство закордонних справ країни раніше заявляло, що держава не направляє військових за кордон і має «нульову толерантність до найманства». При цьому кубинська влада визнавала, що окремі громадяни могли самостійно брати участь у бойових діях і навіть притягувала деяких із них до кримінальної відповідальності.

    Аналітики зазначають, що ситуація навколо Куби демонструє ширший тренд — інтернаціоналізацію війни Росії проти України. До конфлікту дедалі більше залучаються іноземні громадяни, як через пряме вербування, так і через політичну підтримку союзників Кремля.

    Водночас експерти підкреслюють, що участь кубинців навряд чи є вирішальним фактором на полі бою. Її значення більше політичне та пропагандистське — Росія таким чином демонструє наявність зовнішньої підтримки, тоді як США використовують ці дані для посилення міжнародного тиску на союзників Москви.

    Таким чином, звіт Держдепартаменту США став новим етапом у публічному звинуваченні Куби у сприянні Росії. Однак наразі ці твердження залишаються предметом політичних дискусій: Вашингтон говорить про «ознаки причетності», тоді як Гавана продовжує заперечувати будь-яку державну участь у війні проти України.