Позначка: Курщина

  • «Великоднє перемир’я» не для всіх: Зеленський про ситуацію на фронті та позицію України

    «Великоднє перемир’я» не для всіх: Зеленський про ситуацію на фронті та позицію України

    Оголошене президентом РФ Володимиром Путіним «великоднє перемир’я», яке мало би розпочатися 19 квітня, не охопило всі ділянки фронту. Зокрема, бойові дії на території Курської та Бєлгородської областей продовжуються, а на деяких напрямках фронту залишається активною російська артилерія.

    Про це у зверненні повідомив президент України Володимир Зеленський, прокоментувавши реальний стан справ на лінії зіткнення.

    “Фіксуємо реальну ситуацію на всіх напрямках. Курщина та Білгородська область — на цю територію великодні заяви Путіна не розповсюдились. Бойові дії тривають, російські удари продовжуються. На частині напрямків на фронті також продовжує звучати російська артилерія, а не обіцянка тиші від російського керівника. Застосовуються російські дрони. На частині напрямків тихіше”, — написав Зеленський.

    Він пояснив, що дії України будуть дзеркальними.

    “Пропозиція 30-денної повної та безумовної тиші — на столі, відповідь повинні дати в Москві. Україна разом із нашими партнерами готова максимально конструктивно рухатись до миру, але потрібна відповідна готовність Росії”, — зазначив Зеленський.

    Президент України підкреслив, що очікує на оновлення інформації з фронту в доповідях опівночі.

    “Найголовніше — зараз очевидно, хто насправді був причиною війни весь цей час. Щойно Путін справді наказав зменшити кількість і жорстокість ударів, бойових дій та вбивств стало менше. Єдине джерело цієї війни та її затягування — у Росії”, — наголосив Зеленський.

    Нагадаємо, 19 квітня журналісти BBC повідомили, що ЗСУ отримали наказ зупинити вогонь після початку “великоднього перемир’я”.

  • Сили оборони України просунулися на території РФ – DeepState

    Сили оборони України просунулися на території РФ – DeepState

    Українські військові досягли тактичного просування на території Росії, зокрема у районі населеного пункту Черкаська Конопелька в Курській області. Про це повідомляє аналітичний проєкт DeepState, який відстежує ситуацію на фронті.

    Водночас російські окупаційні війська теж мають просування на фронті.

    “Ворог просунувся біля Ямполівки, Ступочок, в Торецьку та Андріївці”, – йдеться у повідомленні.

    Наступ Сил оборони на Курщині

    7 лютого аналітики ISW повідомили, що українські захисники прорвали оборону РФ на Курщині і просунулися вглиб ворожої території. Зазначалося, що Сили оборони зайняли позиції на південний захід від Махновки та на північ і схід від Черкаської Конопельки вздовж траси 38К-028 Суджа-Обоянь і взяли Колмаків та Фанасєєвку.

    Президент України Володимир Зеленський в інтервʼю Reuters підтвердив, що Сили оборони розпочали новий наступ на території Курської області РФ. За його словами, українські військові просунулися на Курщині на 2,5 кілометра.

    Глава держави не розкрив інших подробиць, проте розповів, що до активних бойових дій на території Курської області РФ після кількатижневої паузи повернулися тисячі військових КНДР.

  • ЗСУ стикаються з труднощами в евакуації поранених на Курщині

    ЗСУ стикаються з труднощами в евакуації поранених на Курщині

    Ситуація для Збройних Сил України в Курській області Росії стає все складнішою. Завідомо про джерела на місці, наразі відзначається серйозна напруга на фронті, де українські війська стикаються з новими викликами, що забезпечують проведення операцій, зокрема й евакуацію поранених.

    Наприклад, як нам розповіли джерела, військовослужбовця з А1008 Володимира Карпенка не можуть евакуювати на територію України з 5 листопада. При цьому військовослужбовець отримав поранення спини та ноги.

    Ймовірно, проблеми з евакуацією поранених пов’язані із нестачею медиків на фронті.

  • Стратегія ЗСУ на Донбасі та вихід з Вугледара

    Стратегія ЗСУ на Донбасі та вихід з Вугледара

    Нещодавні матеріали американської газети The New York Times висвітлюють нові аспекти стратегії Збройних сил України на Донбасі та наслідки виходу з Вугледара. Згідно з інформацією, українські військові обирають тактику обміну територіями на стратегічні втрати російських сил, що дозволяє зменшити тиск на фронті.

    Протягом року Україна втратила низку міст і сіл у східній частині Донбасу. Зазвичай війська відводилися після важких боїв, які іноді тривали місяцями. Про це пише The New York Times.

    Зовнішнім спостерігачам може здатися, що повільний відступ з Донбасу — головного театру військових дій — може бути сигналом швидкого кінця війни, припускають автори публікації. Москва отримує перевагу на полі бою.

    Водночас українські командири та військові експерти кажуть, що річ не лише в територіальних завоюваннях і втратах: кожна зі сторін конфлікту намагається виснажити іншу, завдаючи якомога більших втрат і сподіваючись знищити ворожий потенціал і волю до продовження війни.

    Протягом усього літа Росія спрямовувала хвилі військ за підтримки колон техніки в жорстоких штурмах, незалежно від втрат.

    В України менше мобілізаційного резерву, який можна було б направити на поле бою, і, попри приплив західної допомоги для ЗСУ, вогнева перевага, як і раніше, за ЗС РФ.

    З цієї причини у Києва не залишилося іншого вибору, як тільки пристосовуватися до того, що Микола Бєлєсков, військовий аналітик з української урядової організації “Інститут стратегічних досліджень”, називає стратегією “обміну територій на російські втрати”. Ідея в тому, щоб відступати від обложених міст після нанесення максимально можливих втрат в особовому складі та техніці.

    “Питання в тому, скільки вони втратять, перш ніж зрозуміють, що це марно”, — сказав про росіян Олександр Солонко, представник 411-го українського батальйону БПЛА, який бореться в районі Покровська. Зіткнувшись із запеклим наступом, додав він, деякі командири українських підрозділів воліють “залишити позицію або населений пункт, якщо втрати особового складу від цього будуть меншими”.

    ЗС РФ поки що доводять свої можливості відшкодовувати втрати, набирати більше солдатів і нарощувати виробництво зброї, і залишається незрозумілим, яку територію Києву доведеться віддати, перш ніж російська армія видихнеться — якщо це взагалі станеться.

    “Становище ускладнюється тим, що наступ України в західній частині Курської області РФ у серпні ще більше виснажив її ресурси й загрожує можливостям проводити контрольований відступ без обвалення лінії фронту”, — зазначають журналісти.

    Пасі Паройнен, військовий експерт із фінської OSINT-організації Black Bird Group, сказав, що після початку наступу ЗСУ в Курській області Росія просувалася на Донбасі темпами, небаченими з 2022 року. За останні два місяці було захоплено близько 434 км у цьому районі — приблизно втричі більше, ніж у червні та липні.

    Але Росія залишається далекою від досягнення давньої мети — повного захоплення регіону. Для цього потрібно буде захопити ще майже 6500 квадратних км української території, що приблизно в п’ять разів більше, ніж РФ захопила за останній рік.

    “Результат цієї війни не вирішуватиме той, хто контролює Вугледар або інші тактичні міста і селища на лінії фронту”, — наводять журналісти слова Франца-Штефана Гаді, військового аналітика з Відня.

    За його словами, все зводиться до того, скільки солдатів росіяни втратили, намагаючись захопити Вугледар, і скільки втратила Україна, намагаючись утримати його.

    Роман, командувач 72-ї бригади ЗСУ, яка захищала Вугледар, сказав, що коли ЗС РФ зосереджують усі зусилля на певній ділянці фронту, вони можуть придушити українську оборону. Він зазначив, що до кінця літа у росіян навколо Вугледара була десятикратна перевага в артилерії.

    “Як одна наша артилерійська система може протистояти десяти їхнім?” — задався Роман питанням (відповідно до військових правил дозволяється згадувати тільки ім’я військовослужбовця).

    Українські війська утримували Вугледар понад два роки, знищуючи колони російських танків у засідках і вбиваючи багатьох солдатів. Але армія РФ продовжувала наступати, і в міру наближення до Вугледара останніми тижнями почала завдавати істотних втрат силам Києва, зазначає NYT. Українські медики кажуть, що щодня поранення отримували десятки солдатів, а військові повідомили про атаки, які “виснажували” особовий склад.