Позначка: Курт Волкер

  • Росія виснажена війною і не готова до нових атак: Волкер оцінив ризики для Європи

    Росія виснажена війною і не готова до нових атак: Волкер оцінив ризики для Європи

    Після завершення повномасштабної війни проти України Росія не зможе швидко розпочати нові військові кампанії проти інших держав. Країна зазнала серйозного виснаження і потребуватиме років для відновлення свого військового, економічного та політичного потенціалу. Про це заявив колишній спецпредставник США з питань України Курт Волкер в інтерв’ю українським медіа.

    За словами дипломата, нинішній стан Росії є результатом тривалих бойових дій, значних людських втрат і масштабного навантаження на економіку. Він підкреслив, що російське керівництво опинилося у складній ситуації: продовжувати війну стає дедалі важче, але й завершити її без політичних втрат також непросто.

    «Росія серйозно виснажилася. Їй доведеться відновлюватися політично, економічно, військово і фінансово. Вона не готова починати нову війну десь ще», — зазначив Волкер.

    Експерт наголошує, що після завершення бойових дій Росії знадобиться тривалий період для відновлення ресурсів. Йдеться не лише про переозброєння армії, а й про стабілізацію фінансової системи, відновлення міжнародних зв’язків і внутрішньополітичну перебудову.

    Водночас Волкер не виключає, що в середньостроковій перспективі Москва може вдатися до обмежених провокацій або локальних дій. Зокрема, він припустив, що через кілька років Росія може спробувати невелику військову операцію проти країн Балтії — наприклад, Литви чи Естонії — щоб перевірити реакцію НАТО.

    Такі сценарії, за словами експерта, не обов’язково передбачають повномасштабне вторгнення, а можуть бути спрямовані на тестування готовності Альянсу до колективної оборони. У цьому контексті важливим фактором залишається єдність союзників і швидкість ухвалення рішень у кризових ситуаціях.

    Країни Балтії вже враховують подібні ризики. Зокрема, Естонія посилила заходи безпеки та обмежила в’їзд для значної кількості громадян Росії, пов’язаних із військовими структурами. У регіоні також триває зміцнення оборонних спроможностей і координація з партнерами по НАТО.

    На тлі цих оцінок аналітики звертають увагу на ширший контекст безпеки в Європі. Деякі експертні прогнози припускають, що за певних умов Росія може намагатися впливати на Балтійський регіон навіть без прямого вторгнення — через гібридні методи, інформаційні операції або кібератаки.

    Однак Волкер підкреслює: ключовим фактором стримування залишається саме стан Росії після війни в Україні. Виснаження ресурсів, санкційний тиск і міжнародна ізоляція суттєво обмежують її можливості для нових масштабних агресивних дій у найближчій перспективі.

    Оцінки дипломата узгоджуються з позицією багатьох західних експертів, які вважають, що війна проти України стала для Росії стратегічно витратною і послабила її військовий потенціал. Водночас вони наголошують: навіть ослаблена Росія може залишатися джерелом ризиків, особливо у форматі обмежених або гібридних операцій.

    Таким чином, за словами Курт Волкер, після завершення війни Україна і її союзники матимуть певне «вікно часу», протягом якого Росія буде зайнята внутрішнім відновленням і не зможе швидко розширювати військову агресію. Водночас цей період слід використати для посилення безпеки, зміцнення оборони та консолідації міжнародної підтримки.

  • Волкер розповів про компроміс США і України щодо безпекових гарантій

    Волкер розповів про компроміс США і України щодо безпекових гарантій

    Найефективнішою гарантією безпеки у світі є членство в Північноатлантичному альянсі, однак вступ України до НАТО наразі не перебуває на порядку денному. Про це заявив американський дипломат Курт Волкер, який раніше був постійним представником США при НАТО та спецпредставником Державного департаменту з питань України у 2017–2019 роках, в ефірі телеканалу «Еспресо».

    За його словами, членство в НАТО залишається найпотужнішим стримувальним фактором у сфері міжнародної безпеки. Волкер наголосив, що Росія ніколи не наважувалася на прямий напад на державу-члена Альянсу, що свідчить про визнання стримувального ефекту цієї організації.

    Водночас дипломат підкреслив, що членство України в НАТО наразі не розглядається, і надзвичайно важливо не робити кроків, які могли б остаточно закрити таку можливість у майбутньому. На його думку, найдоцільніше зараз — не порушувати це питання публічно й виходити з того, що воно тимчасово не стоїть на порядку денному.

    Натомість, за словами Волкера, триває обговорення альтернативної моделі гарантій безпеки, яка за своєю суттю максимально наближена до статті 5 Північноатлантичного договору. Йдеться про формат, за якого будь-який новий напад на Україну автоматично супроводжувався б колективною військовою відповіддю всіх країн, що приєднаються до відповідної безпекової угоди разом зі Сполученими Штатами.

    Дипломат зазначив, що саме ця рамка нині є предметом активних консультацій. Він звернув увагу на зустріч у Мар-а-Лаго з президентом України Володимиром Зеленським та українською делегацією, у якій брали участь ключові представники американської влади — державний секретар, міністр оборони, голова Об’єднаного комітету начальників штабів, президент США, керівник апарату Білого дому, а також Стів Віткофф і Джаред Кушнер. За словами Волкера, це свідчить про те, що всі ключові фігури у США, які братимуть участь у прийнятті такого безпекового зобов’язання, були безпосередньо залучені до обговорення.

    Окремо він згадав дискусію щодо тривалості майбутніх гарантій. За його словами, президент США Дональд Трамп запропонував формат гарантій безпеки строком на 15 років, тоді як українська сторона наполягає на значно довшому терміні — до 50 років. Волкер припустив, що остаточний компроміс, імовірно, буде знайдений десь посередині.

    На його думку, навіть у такому вигляді йдеться про серйозну гарантію безпеки, яка потребуватиме ратифікації Сенатом США. Волкер вважає, що ухвалення такого рішення стане ефективним інструментом стримування майбутньої агресії з боку Росії. Він також переконаний, що після цього до відповідної угоди долучаться європейські союзники, що створить передумови для можливого розгортання їхніх сил в Україні у перспективі.

    Водночас дипломат наголосив, що союзники по НАТО не ухвалюватимуть подібних рішень до досягнення припинення вогню. Однак після встановлення перемир’я така система стримування може стати реалістичним елементом ширшої архітектури безпеки.

    Раніше генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявляв, що США, Угорщина, Словаччина та ще кілька країн виступають проти вступу України до Альянсу. Водночас він підкреслював, що зараз триває активна робота над гарантіями безпеки для України, які мають унеможливити повторний напад Росії.

  • Волкер: “Трамп не хоче визнавати, що Путін знищує Україну”

    Волкер: “Трамп не хоче визнавати, що Путін знищує Україну”

    Колишній спеціальний представник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер заявив, що Дональд Трамп не хоче визнавати очевидні речі щодо дій Володимира Путіна у війні проти України. Дипломат різко розкритикував останні висловлювання американського президента, зокрема щодо нібито «приводу», який Україна дала Путіну для бомбардувань.

    «Це жахливий коментар. Він ігнорує той факт, що Росія щодня бомбардує Україну — майже пів тисячі дронів тільки на Київ і Харків. Це не щось нове. Путін не потребує приводу для атак. Це його вибір. Він хоче знищити Україну як державу та націю. І Трамп цього не визнає — в цьому проблема», — наголосив Волкер.

    На запитання, чию сторону займає Трамп — України чи Росії — дипломат відповів: «Трамп на боці Америки». Він вважає війну чужою для інтересів США, і, попри усвідомлення її жахливих наслідків, не надто переймається умовами її завершення. «Він хоче її припинити, але його не цікавить, як саме це станеться», — додав Волкер.

    Окремо дипломат прокоментував відмову глави Пентагону Піта Гегсета від участі в зустрічі міністрів оборони країн НАТО у Брюсселі. На його думку, це був свідомий сигнал для Європи: Вашингтон хоче, щоб європейські союзники активніше брали на себе відповідальність за допомогу Україні.

    При цьому Волкер не вважає, що США дистанціюються від Києва. Він зазначив, що Сполучені Штати продовжують постачати зброю, не скасовують санкції та навіть розглядають нові обмеження проти Росії.

    «Трамп може піти шляхом дозволу на прямі закупівлі озброєнь Україною без участі держбюджету США. Це цілком імовірно», — підсумував колишній спецпредставник Держдепу.