Daypolitico

Позначка: квартири

  • Керівниця апарату столичного суду пов’язана з бізнесом у росії

    Керівниця апарату столичного суду пов’язана з бізнесом у росії

    Керівниця апарату Шевченківського районного суду Києва Аліна Зборщік офіційно отримує 27 тисяч гривень зарплати на місяць. У її декларації немає жодного майна, автівок чи інших цінностей. Проте у реальному житті ситуація виглядає зовсім інакше.

    Аліна проживає у квартирі площею 93 квадратних метри в елітному житловому комплексі «Автограф» на вулиці Жмаченка, має заміський будинок в Осещині, дві земельні ділянки та користується автомобілем Toyota Highlander 2020 року випуску. Усе це майно офіційно оформлене на її матір — Аллу Зборщік.

    Алла Зборщік, за документами, проживає в окупованому Луганську. Вона є власницею підприємства «Гранд», яке зареєстроване в Російській Федерації. Цей бізнес не лише продовжує працювати під час війни, але й сплачує податки до російського бюджету. Зокрема, підприємство перерахувало щонайменше 600 тисяч рублів до податкової служби рф та понад мільйон рублів до російського пенсійного фонду.

    Таким чином, українська громадянка через своє підприємство фінансово підтримує державу-агресора. Важливо зауважити, що йдеться не про примусове захоплення бізнесу — Алла Зборщік у 2023 році добровільно отримала паспорт рф, аби узаконити своє підприємство на території країни-окупанта.

    У російських реєстрах вказані її ідентифікаційний номер платника податків, адреса у Луганську та готель у Ростові-на-Дону, де вона офіційно зареєстрована як громадянка росії. Крім того, у 2023-2024 роках жінка безперешкодно літала з московського аеропорту Домодєдово до Туреччини.

    Попри очевидний зв’язок із російським бізнесом, у самої Аліні Зборщік не виникає жодних проблем із доступом до державної служби в Україні. Її декларація залишається бездоганною, а джерела фінансування розкішного життя — формально не мають до неї жодного стосунку.

  • Попит на житло в Україні падає: які квартири більше не цікавлять покупців

    Попит на житло в Україні падає: які квартири більше не цікавлять покупців

    У 2025 році попит на купівлю житла в Україні знизився на 14–20% порівняно з минулим роком. Така тенденція спостерігається у більшості регіонів країни, про що повідомляє сайт finance.ua. Українці стали обережнішими у виборі нерухомості та віддають перевагу компактному і більш практичному житлу.

    Одним із найбільш непопулярних варіантів стали квартири в панельних будинках 1960–1980-х років. У Києві, Львові, Харкові попит на них просів на 15–20%. Незважаючи на нижчу вартість, такі помешкання мають суттєві недоліки: погана енергоефективність, відсутність сучасного утеплення, старі комунікації, а також відсутність паркінгів, укриттів і шумоізоляції.

    Також знижується інтерес до просторих квартир і будинків. Житло площею понад 100 м² (або 300 м² для приватних будинків) стало менш привабливим через високі витрати на обслуговування. Люди дедалі частіше обирають скромні, але функціональні однокімнатні та двокімнатні квартири у будинках класу «комфорт».

    Війна теж суттєво впливає на вибір житла. Менше купують квартири на останніх поверхах – особливо в прифронтових містах, таких як Харків, Київ, Запоріжжя. Попит на такі об’єкти впав на 25%. Низький попит і на квартири без автономного опалення, генераторів чи газових плит.

    Ще один важливий чинник – довіра до забудовника. Квартири в новобудовах без документів чи від компаній із сумнівною репутацією майже не цікавлять покупців.

    Сучасний покупець житла орієнтується на безпеку, зручність і економічність, навіть у західних регіонах, які вважаються відносно безпечними. Люди уникають новобудов на околицях без належного транспорту, навіть якщо ціни там нижчі.

  • Ексзаступника мера Дніпра підозрюють у приховуванні майна через фіктивне розлучення

    Ексзаступника мера Дніпра підозрюють у приховуванні майна через фіктивне розлучення

    Прокуратура розслідує факт незаконного збагачення колишнього заступника міського голови Дніпра Олександра Сидоренка. Слідство вважає, що посадовець фіктивно розлучився зі своєю дружиною Катериною ще у 2016 році — перед тим, як обійняти посаду в міськраді.

    За даними правоохоронців, це дозволило приховати статки, які насправді продовжували накопичуватись у родині. Так, у період з 2019 по 2021 роки Катерина Сидоренко придбала кілька об’єктів нерухомості в іспанській Барселоні загальною вартістю близько 8,7 млн гривень.

    Серед придбаного — житлові приміщення за адресами:

    • CALLE Àlaba, 143

    • CALLE TAULAT, 181

    А також два складські приміщення-паркінги:

    • CALLE TAULAT, 179

    • CALLE BOLIVIA, 8

    На все це майно суд наклав арешт у межах кримінального провадження.

    У прокуратурі зазначають, що досі не вдалося офіційно ідентифікувати саму Катерину Сидоренко та закликають громадськість допомогти у встановленні її місцеперебування і правового статусу.

    Це вже не перший випадок, коли службовці використовують фіктивні розлучення для уникнення декларування майна. Правоохоронці обіцяють притягнути винних до відповідальності, якщо провина буде доведена в суді.

  • Інвестфонд, пов’язаний із Юрієм Бойком, скупив понад тисячу квартир на 70 мільйонів доларів

    Інвестфонд, пов’язаний із Юрієм Бойком, скупив понад тисячу квартир на 70 мільйонів доларів

    Сімдесят мільйонів доларів у нерухомості. Саме таку суму, за офіційними підрахунками, інвестфонд «Хантер» вклав у придбання 1107 квартир за останнє десятиліття. Формально — це інвестиційна структура. Фактично — масштабна пральня для легалізації грошей, пов’язана з чинним народним депутатом Юрієм Бойком.

    Протягом років фонд скуповував нерухомість у великих обсягах без явного походження коштів. І це чомусь не викликало жодних запитань у Державної податкової служби, СБУ, Бюро економічної безпеки чи навіть НАБУ. Усі мовчали. Ані звітності, ані перевірок, ані кримінальних проваджень. Поки про це не почали писати журналісти.

    Лише після публікацій стало відомо, що НАБУ внесло дані про оборудки до ЄРДР — справа №52025000000000324, зареєстрована 9 червня 2025 року. Стаття — ч. 3 ст. 209 КК України (відмивання коштів в особливо великих розмірах). Але і це сталося лише після гучного розголосу, який влада більше не могла ігнорувати.

    Фонд «Хантер» діяв за схемою класичної офшорної легалізації: купівля квартир через підставних осіб, використання “інвесторів” без підтверджених доходів, формальне прикриття фінансових потоків. У результаті — десятки мільйонів доларів були заведені в Україну, “відмиті” через нерухомість і розчинені між підконтрольними структурами.

    Важливий нюанс: майже всі об’єкти купувалися в преміальних ЖК Києва, Одеси та Львова — там, де ціни стабільно зростають. Це не тільки спосіб сховати кошти, а й гарантовано примножити капітал. Частина квартир уже перепродана, інші — здаються в оренду.

  • Дві квартири, три авто і мільйони готівкою: як живе проректор академії МВС

    Дві квартири, три авто і мільйони готівкою: як живе проректор академії МВС

    У липні 2024 року проректор Національної академії внутрішніх справ Сергій Чернявський несподівано переоформив дві свої столичні квартири на близьких родичок. Меншу, площею 36,5 кв. м, він оформив на доньку, а простору — 89,4 кв. м — на дружину. Ще нещодавно одна з них була оцінена у декларації всього у 2 тисячі гривень, але зараз її ринкова ціна зросла до 1,5 мільйона. Друга ж узагалі тривалий час не вказувалась у документах, а нині “потягнула” на 3 мільйони.

    Ці маневри викликають чимало запитань — зокрема, про джерела доходів посадовця.

    У декларації Сергія Чернявського фігурують лише два автомобілі: старенький Volkswagen Golf Variant (2012) і Kia Rio (2007). Однак навіть ці машини, ринкова вартість яких — сотні тисяч гривень — чомусь не оцінені у документах.

    А от Toyota Camry 2019 року, якою користується проректор, належить його родичу. І хоча ця автівка на ринку коштує приблизно 1 мільйон гривень, у декларації — жодної згадки про її ціну чи умови користування. Це типовий приклад “маскування” статків через родичів.

    За 2023 рік Чернявський задекларував 1,1 млн грн зарплати у НАВС та ще 7 тисяч — у Міносвіти, де він є членом однієї з комісій. Його дружина, яка працює у науковій установі, отримала 229 тисяч гривень.

    Попри це, родина зберігає понад 45 тисяч доларів готівкою і ще кілька сотень тисяч гривень. Звідки такі обсяги коштів — питання риторичне, адже офіційно задекларовані доходи цього не пояснюють.

    Історія Сергія Чернявського — класичний приклад того, як посадовці в обхід закону занижують або приховують реальну вартість майна. Квартири та машини оформлюються на родичів, дані в деклараціях маніпулюються або “випускаються з поля зору”. У результаті — розрив між офіційною зарплатою та реальним рівнем життя посадовця вражає.

    Це черговий сигнал для НАЗК, НАБУ та суспільства — перевірка майнового стану проректора Чернявського має стати прикладом боротьби з недоброчесністю в лавах тих, хто навчає майбутніх поліцейських.

  • Квартири для ветеранів дістались посадовцям академії МВС

    Квартири для ветеранів дістались посадовцям академії МВС

    Керівництво Національної академії внутрішніх справ (НАВС) отримало квартири в елітному житловому комплексі «Сіті Хаб» у Києві, збудованому на місці старих гуртожитків академії. Ці квартири призначалися для ветеранів, пільговиків та нужденних співробітників, однак фактично потрапили до керівників, викладачів і наближених осіб, які вже мають нерухомість. Про це йдеться в журналістському розслідуванні Bihus.Info.

    Ще у 2017 році НАВС уклала договір із забудовником про будівництво ЖК на вулиці Мокра, 8–10 (колишня Кудряшова). За домовленістю, Академія мала отримати 28 квартир як компенсацію за знесене службове житло. У той час у квартирній черзі перебувало понад 250 родин працівників НАВС — більшість з яких ветерани АТО, УБД та інші пільговики.

    У 2024 році, після здачі першої черги ЖК «Сіті Хаб», Академії передали 18 квартир. Усі вони були майже одразу приватизовані наближеними працівниками НАВС — зокрема тими, хто вже володіє іншою нерухомістю. Журналісти виявили численні факти сумнівного отримання та подальшого перепродажу квартир.

    Інна Шруб, заступниця директора НАВС, отримала двокімнатну квартиру на 87 м² (близько 130 тис. доларів ринкової вартості), яку вже за два місяці продала. Її родина володіє щонайменше 9 квартирами у Києві.

    Олексій Федченко, старший викладач НАВС, продав отриману квартиру через три тижні. Його дружина має кілька квартир у Києві, бізнес та автомобіль Land Rover Discovery.

    Юрій Миронець, начальник ІТ-відділу НАВС, офіційно «проживав у гуртожитку», але ще у 2019 році купив квартиру у «Оранж Парк», а нині будує приватний будинок під Києвом.

    Ніна Решетинська, начальниця відділу тендерів НАВС, отримала квартиру, попри те, що ще з 2018 року її родина зводила будинок у селі Гореничі, який вже введено в експлуатацію.

    Раніше через аналогічну схему квартиру отримав і ректор НАВС Руслан Сербин, а також дружина проректора Станіслава Мозоля. Родина Мозолів, за даними журналістів, володіє шістьма квартирами, двома будинками та готелем біля Буковеля.

    Формально — за чергою, фактично — по блату: нові факти свідчать про зловживання під прикриттям програми забезпечення житлом. Претенденти декларують проживання в гуртожитку, хоча мають іншу нерухомість. Після оформлення квартир — швидко продають.

  • Квартири для ВПО: у столиці розпочали новий соціальний проєкт для переселенців

    Квартири для ВПО: у столиці розпочали новий соціальний проєкт для переселенців

    У столиці стартувала реалізація пілотного проєкту «Квартири для ВПО», який передбачає тимчасове забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб у квартирах, що були арештовані й передані в управління державі. Ініціативу впроваджують Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) спільно з Київською міською військовою адміністрацією (КМВА).

    На початковому етапі підготовлено 10 житлових об’єктів у Києві, які найближчим часом будуть передані для заселення переселенцями. Йдеться про людей, які втратили житло внаслідок повномасштабної війни та шукають тимчасовий прихисток у столиці.

    У майбутньому планується масштабувати проєкт на інші регіони України та сформувати прозору модель управління таким житлом, аби зробити процес системним і довгостроковим.

    «Ми перейшли від пілотного старту до повноцінного впровадження проєкту. У часи війни арештоване майно має працювати на державу й на людей, які втратили дім», — заявили в АРМА.

    Наразі триває узгодження механізмів, зокрема конкурсного відбору управителів житлової нерухомості, укладення договорів, а також врегулювання питань оплати за проживання.

    Цей проєкт став першим соціально орієнтованим кейсом у рамках співпраці АРМА та КМВА. До його реалізації також долучилося Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України. Загалом у межах ініціативи планують передати до 200 квартир по всій Україні для потреб внутрішньо переміщених осіб.

  • Ціни ростуть, попит змінюється: що відбувається на ринку нерухомості в червні

    Ціни ростуть, попит змінюється: що відбувається на ринку нерухомості в червні

    Український ринок нерухомості в червні демонструє нестійкі тренди. Згідно з даними аналітичного звіту DIM.RIA, попит на новобудови знижується по всій країні, вартість вторинного житла зростає, а ринок оренди залишається найбільш динамічним – особливо у прифронтових регіонах.

    Ціни на квартири в новобудовах залишаються відносно стабільними – коливання в межах кількох відсотків не змінюють загальної картини. Найдорожчий квадратний метр, як і раніше, у Києві – 1 407 доларів. Найдешевші новобудови – у прифронтових регіонах, зокрема в Запорізькій і Сумській областях.

    Однак попит на первинку стрімко падає: Чернігівщина (-29%), Житомирщина (-27%), Волинь (-25%). Виняток – лише Закарпаття, де інтерес до новобудов зріс на 19%.

    Ціни на вторинне житло зростають майже по всій Україні. Лідером у динаміці стала Херсонська область (+8%), хоча вона й залишається найдешевшою. Найдорожчі квартири, звісно, у Києві – середня ціна однокімнатної становить 93,3 тис. доларів. Найдешевший столичний район – Деснянський (50 тис. дол.), а найдорожчий – Печерський (понад 140 тис. дол.).

    Попит на вторинку також стрімко зростає. Найбільше – у Тернопільській (+35%), Сумській (+28%) та Івано-Франківській (+13%) областях.

    Ринок оренди демонструє найбільшу активність. У Сумській (+79%) та Чернігівській (+60%) областях кількість нових оголошень значно зросла, хоча пропозиція все ще залишається обмеженою. Натомість у Запорізькій та Волинській кількість оголошень впала на 22%, у Києві – на 3%.

    Середня орендна вартість у Києві в червні сягнула 18,4 тис. грн, з рекордом у 23,3 тис. грн у Шевченківському районі. Найдешевшим залишається Деснянський – 10,2 тис. грн.

    У більшості регіонів орендні ціни зберігають відносну стабільність. Помітні винятки: зростання у Полтавській, Запорізькій та Миколаївській (+7%) і падіння у Кіровоградській (-27%) та Закарпатській (-8%) областях.

    У Києві співвідношення попиту до пропозиції на ринку оренди становить 1:7, але в деяких регіонах цей дисбаланс значно вищий: наприклад, у Черкаській області — 1:52. Це свідчить про серйозний дефіцит доступного житла в оренду за межами столиці.

  • ДБР викрило нові епізоди корупції у справі колишнього судді Ємельянова

    ДБР викрило нові епізоди корупції у справі колишнього судді Ємельянова

    Колишньому заступнику голови Вищого господарського суду України повідомлено нову підозру — цього разу за фактом незаконного збагачення. За даними Державного бюро розслідувань і НАЗК, мова йде про майно на понад 97 мільйонів гривень, легальне походження якого фігурант не зміг підтвердити. У документах офіційно не вказано прізвище підозрюваного, однак за описом обставин очевидно, що йдеться про Артура Ємельянова.

    Як повідомили в ДБР, під час перебування на посаді судді, Ємельянов і його родина стали власниками шести квартир, п’яти гаражів, нежитлових приміщень у комплексах «Новопечерські Липки» та «Tetris Hall», трьох автомобілів, тринадцяти земельних ділянок, корпоративних прав у двох компаніях, а також тримали 60 тисяч доларів на рахунках.

    Слідчі встановили, що екссуддя легалізував кошти, отримані у складі злочинної організації, шляхом фіктивної підприємницької діяльності, записаної на близьких осіб. Зокрема, вказувалося про доходи нібито від освітніх чи психологічних послуг. Надалі ці гроші використовувалися для купівлі елітної нерухомості та активів.

    Матеріали про спосіб життя екссудді були передані до НАЗК. За результатами моніторингу Національне агентство з питань запобігання корупції встановило: походження активів на 97 млн грн не підтверджено, що свідчить про незаконне збагачення.

    Підозра оголошена за статтею 368-5 Кримінального кодексу України — набуття активів, що значно перевищують законні доходи. Санкція цієї статті передбачає до 10 років позбавлення волі.

    Нагадаємо, у грудні 2024 року Ємельянову повідомили першу підозру — за участь у злочинній організації, яка отримувала хабарі за «потрібні» судові рішення. У травні 2025 року його затримали повторно за підозрою в посяганні на економічну безпеку України. За даними слідства, після зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов’язання, Ємельянов планував втечу за кордон.

  • Земельна афера на мільярд: НАБУ викрило схему з квартирами для чиновників

    Земельна афера на мільярд: НАБУ викрило схему з квартирами для чиновників

    Національне антикорупційне бюро України спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою повідомили про масштабну корупційну схему у сфері будівництва в Києві, до якої виявилися причетними топчиновники, ексдиректори державних підприємств і представники девелоперського бізнесу.

    Фігурантам справи інкримінують зловживання службовим становищем, а також одержання і надання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі (ч.2 ст.364, ч.4 ст.368 КК України).

    За даними слідства, забудовник за підтримки колишніх і чинних посадовців організував незаконне переоформлення землі в столиці з метою зведення житлового комплексу. Земельну ділянку перевели на баланс підконтрольного державного підприємства, яке згодом уклало інвестиційний договір із будівельною компанією, визначеною заздалегідь.

    Згідно з умовами договору, забудовник мав передати державі частину квартир — пропорційно до вартості отриманої землі. Але, як встановили детективи НАБУ, оціночна вартість землі та будівель на ній була штучно занижена в п’ять разів. Унаслідок цього держава могла втратити майна на понад 1 мільярд гривень.

    Завдяки втручанню НАБУ та САП реалізацію схеми вдалося зупинити. Земельну ділянку арештовано за рішенням суду.

    Окрім махінацій з державною нерухомістю, слідство встановило факти надання неправомірної вигоди посадовцям та пов’язаним із ними особам. Зокрема, забудовник пропонував квартири у вже збудованих житлових комплексах за ціною від 1 до 8 тисяч гривень за квадратний метр при ринковій вартості близько 30 тисяч. Загальний обсяг “знижок” сягнув 16,8 млн гривень.

    На переважну більшість цих об’єктів наразі накладено арешт.

    Повідомлення про підозру отримали:

    • колишній державний секретар Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, який зараз обіймає посаду в правлінні НАК “Нафтогаз України”;

    • колишній радник міністра;

    • колишня директорка державного підприємства;

    • представник забудовника, який організував схему;

    • посадова особа будівельної компанії.

    Цікаво, що троє з цих осіб вже проходять обвинуваченими в іншому провадженні НАБУ і САП — у справі про спробу підкупу високопосадовця Міністерства відновлення.

    У НАБУ підкреслюють, що викриття цієї схеми стало можливим завдяки взаємодії з іншими правоохоронними структурами, а також завдяки арешту ключових активів, що дозволив запобігти реалізації шахрайської оборудки.