Daypolitico

Позначка: квашена капуста

  • Чи справді квашена капуста корисна для травлення і схуднення

    Чи справді квашена капуста корисна для травлення і схуднення

    Квашена капуста справді може вважатися суперфудом, однак користь цього продукту напряму залежить від кількості та стану здоров’я людини. Про це розповіла біохімік, нутриціолог і дієтолог Анастасія Козир.

    За словами фахівчині, квашена капуста позитивно впливає на травлення завдяки процесу ферментації, який відбувається за участі молочнокислих бактерій. Саме вони підтримують здоровий мікробіом кишечника та покращують перистальтику. Водночас експертка наголошує: надмірне споживання продукту може викликати побічні ефекти.

    Козир пояснила, що під час квашення капусти утворюються органічні кислоти, які сприяють кращому перетравленню білкової їжі та підтримують нормальну кислотність шлунка. Розчинна клітковина допомагає виводити зайвий холестерин і покращує роботу жовчного міхура, а вітамін С зміцнює імунну систему.

    Крім впливу на травлення, квашена капуста може бути корисною для гормонального балансу. За словами нутриціологині, жінкам цей продукт допомагає зменшити прояви передменструального синдрому, стабілізувати настрій і покращити стан шкіри. Чоловікам квашена капуста сприяє виведенню надлишкового естрогену та підтримці нормального рівня тестостерону.

    Також продукт може бути корисним для контролю ваги. Через низьку калорійність і високий вміст клітковини квашена капуста забезпечує відчуття ситості та допомагає м’яко контролювати апетит. Водночас експертка застерігає: сам по собі продукт не є засобом для схуднення без збалансованого раціону.

    Оптимальною кількістю квашеної капусти, за рекомендацією фахівчині, є 120–150 грамів на день. Надлишок солі у продукті може негативно впливати на нирки та спричиняти набряки, а велика кількість клітковини й активних бактерій — здуття та дискомфорт у животі.

    Козир також наголошує, що людям із синдромом подразненого кишечника, загостренням гастриту, синдромом надмірного бактеріального росту або гістаміновою чутливістю варто вживати квашену капусту з обережністю або тимчасово відмовитися від неї. У таких випадках продукт слід вводити в раціон лише після стабілізації стану та у мінімальних порціях.

  • Квашена капуста як зимовий суперфуд: коли лікує, а коли шкодить

    Квашена капуста як зимовий суперфуд: коли лікує, а коли шкодить

    Квашена капуста – зимова класика українського столу, але за її приємною кислинкою ховаються не лише користь для імунітету й кишківника, а й несподівані ризики. Дієтологи пояснили, як ферментований продукт впливає на тіло, кому він допоможе, а кому – може нашкодити.

    З настанням холодів банки з соліннями повертаються у щоденний раціон мільйонів українців, і квашена капуста серед них – беззаперечний фаворит. Продукт, народжений простою формулою «сіль + капуста + ферментація», давно вийшов за межі традицій та опинився у фокусі дієтологів, кардіологів і нутриціологів.

    Ферментація робить капусту не лише пікантною, а й функціональною. У процесі утворюються молочнокислі бактерії – ті самі пробіотики, які зміцнюють мікробіом кишківника, зменшують запалення та допомагають травленню. «Здоровий кишківник – це основа сильного імунітету», – пояснює дієтолог Кріс Морх, наголошуючи, що ферментовані продукти підсилюють захист організму не гірше за модні БАДи.

    Користь не обмежується лише травленням. Квашена капуста містить вітамін С – природний помічник імунітету, а також вітамін K2, який, за словами кардіодієтологині Мішель Раутенстайн, спрямовує кальцій у кістки, а не в судини. Це означає міцніший скелет і менший ризик судинної кальцифікації. Додайте до цього добову порцію клітковини – і отримаєте кращу моторику кишківника, стабільніший рівень цукру і довше відчуття ситості.

    Є й менш очевидні бонуси. Помірна кількість натрію в квашеній капусті може допомагати людям, які активно тренуються або багато пітніють, підтримувати електролітний баланс. А завдяки «осі кишківник – мозок» ферментований продукт навіть здатний впливати на настрій і концентрацію, зменшуючи стресове навантаження.

    Втім, є і зворотний бік. Основний ризик – надлишок солі. За даними Американської кардіологічної асоціації, добова норма натрію не має перевищувати 1500–2300 мг, а квашена капуста легко підштовхує до цієї межі. Це може провокувати стрибки тиску, затримку рідини й набряки. Окрім цього, людям із чутливим ШКТ перші порції можуть «відгукнутися» здуттям, спазмами чи дискомфортом. Лікарі радять починати з малого, щоб дати кишківнику час адаптуватися.

    Фахівці сходяться в одному: квашена капуста – сильний продукт із реальним впливом на організм. Але сила ця працює на користь лише тоді, коли знаєш міру. Регулярність – так, безконтрольність – ні. І хоча квашена капуста не замінить повноцінний раціон, вона може стати його найціннішою зимовою складовою.

  • 6 смачних добавок, що покращують травлення

    6 смачних добавок, що покращують травлення

    Приправи та прості харчові добавки можуть працювати не гірше за «суперфуди»: ферментовані продукти, джерела клітковини й навіть гострі спеції підтримують мікробіом, травлення, імунітет і настрій. Ось шість варіантів, які варто частіше додавати до щоденного меню.

    Ферментовані мариновані овочі. Ферментація полегшує засвоєння поживних речовин і збагачує їжу корисними мікроорганізмами. Дієтологи радять тримати під рукою червону цибулю, огірки чи інші ферментовані овочі й підкидати їх щонайменше до двох прийомів їжі — у тако, роли, сендвічі.

    Квашена капуста. Класичне джерело пробіотиків і клітковини. Додавайте до бутербродів, салатів або зернових боулів — і смак яскравіший, і кишківник задоволений.

    Кімчі. Подвійна користь: пробіотики з ферментації плюс клітковина з овочів. Ложка-дві — у тости, тако, сендвічі, фарш або замість сальси — і страва оживає.

    Перець чилі. Капсаїцин допомагає знижувати чутливість кишкових нервових закінчень і може послаблювати хронічний біль. Додавайте гостроту поступово та регулярно — у соуси, супи, м’ясо чи овочі.

    Хумус. Нутова паста — це пребіотична клітковина для «годування» корисних бактерій. Простий лайфхак: міняйте майонез у сендвічах на хумус — отримуєте кремову текстуру й кращий склад.

    Грецький йогурт. Джерело пробіотиків для підтримки мікробіома й полегшення проблем на кшталт здуття чи закрепів. Використовуйте замість сметани або майонезу, а для компромісу змішуйте майонез і йогурт 50/50.

    Маленькі щоденні додавання працюють краще за «разові марафони»: тримайте в холодильнику ферментовані овочі, баночку кімчі та грецький йогурт, а в шафці — хумус і чилі, й ваш мікробіом скаже «дякую».