Daypolitico

Позначка: Киргизстан

  • Путін говорив — Пєсков спав: курйозне відео із саміту ШОС розлетілося мережею

    Путін говорив — Пєсков спав: курйозне відео із саміту ШОС розлетілося мережею

    Речник Кремля Дмитро Пєсков став героєм курйозного епізоду на саміті Шанхайської організації співробітництва у Бішкеку. Під час виступу Володимира Путіна камери зафіксували Пєскова із заплющеними очима — він сидів позаду російського лідера і виглядав так, ніби задрімав просто посеред засідання. Короткий фрагмент швидко розійшовся соцмережами та став приводом для жартів.

    На кадрах Путін продовжує промову перед учасниками саміту, тоді як Пєсков сидить зі складеними руками та заплющеними очима. Польське видання Fakt, яке також звернуло увагу на відео, уточнює, що речник Кремля перебував за кілька рядів від Путіна. Водночас із самого короткого відеофрагмента неможливо достеменно встановити, чи Пєсков справді спав, тому коректніше говорити, що він виглядав так, ніби задрімав.

    Епізод стався під час саміту ШОС у столиці Киргизстану Бішкеку. Зустрічі відбувалися 31 серпня та 1 вересня і були присвячені, зокрема, 25-річчю організації. У заходах брали участь лідери держав-членів ШОС, серед яких Росія, Китай, Індія, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Узбекистан, Пакистан, Іран та Білорусь.

    Сам Путін у виступі приділив значну частину уваги розвитку організації. Він заявив, що за чверть століття ШОС нібито стала одним із «самостійних і впливових центрів» так званого багатополярного світу. За словами російського лідера, країни організації охоплюють майже половину населення планети та понад третину світового ВВП.

    Однак у соцмережах увагу частини користувачів привернули не геополітичні заяви Путіна, а саме поведінка його прессекретаря. Відео з Пєсковим почали поширювати різні акаунти, супроводжуючи його іронічними коментарями про тривалі виступи російського лідера. Про те, що запис набув розголосу саме як курйозний момент із саміту, написали одразу кілька європейських та українських медіа.

    Користувачі, зокрема, жартували, що тепер нібито зрозуміло, чому речник Кремля так часто відповідає журналістам, що Кремлю про щось «невідомо». Інші згадували багаторічну роботу Пєскова поруч із Путіним та численні тривалі промови російського лідера.

    Сам Пєсков публічно курйозний епізод наразі не коментував.

    Водночас відео не варто трактувати як свідчення будь-якого політичного конфлікту всередині Кремля. Запис демонструє лише короткий момент, коли Пєсков сидить із заплющеними очима. Підтверджень того, що його поведінка мала будь-який політичний підтекст, немає.

    Саміт ШОС цього року проходив на тлі російської війни проти України та спроб Москви демонструвати збереження міжнародних партнерств поза західним світом. У Бішкеку Путін проводив і двосторонні переговори з низкою іноземних лідерів. Associated Press зазначало, що серед ключових учасників зустрічі були голова КНР Сі Цзіньпін та прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді.

    Шанхайську організацію співробітництва створили у 2001 році Росія, Китай, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан та Узбекистан. Пізніше до неї приєдналися Індія та Пакистан, у 2023 році — Іран, а у 2024-му — Білорусь. Нині ШОС об’єднує десять держав.

    Проте після саміту однією з найбільш обговорюваних сцен стала зовсім не офіційна частина переговорів. Поки Путін розповідав про 25-річний шлях ШОС і новий «багатополярний світ», його багаторічний речник потрапив у кадр із заплющеними очима — і саме цей момент дав соцмережам новий привід для іронії.

  • Чотири країни одночасно залишилися без світла: масштабний блекаут паралізував Центральну Азію

    Чотири країни одночасно залишилися без світла: масштабний блекаут паралізував Центральну Азію

    Масштабний збій в об’єднаній енергосистемі Центральної Азії 14 серпня спричинив перебої з електропостачанням одразу у чотирьох країнах — Казахстані, Киргизстані, Таджикистані та Узбекистані. Про це пишуть Reuters та Tengrinews.kz.

    Найпомітнішими наслідки аварії стали в Алмати, де зупинилося метро, перестала працювати частина світлофорів, виникли перебої зі зв’язком та водопостачанням, а на дорогах швидко утворилися затори. Проблеми майже одночасно фіксували за сотні кілометрів від міста, що вкотре продемонструвало вразливість взаємопов’язаної енергетичної системи регіону.

    Перші масштабні проблеми в Алмати та Алматинській області виникли вдень. За уточненими даними казахстанських енергетиків, технологічне порушення сталося о 14:38 за місцевим часом. Аварійно відключилися одразу три повітряні лінії електропередачі напругою 500 кВ — Л-5400, Л-5300 та Л-5320, які належать національному оператору електромереж KEGOC.

    Відключення високовольтних ліній спричинило спрацювання протиаварійної автоматики. В енергосистемі довелося обмежити близько 300 МВт навантаження, через що без електроенергії залишилася частина споживачів найбільшого міста Казахстану та прилеглих територій. В Алматинській області проблеми торкнулися одразу десяти районів.

    Наслідки для Алмати стали помітними практично миттєво. У різних районах згасли світлофори, через що поліції довелося виводити на найбільш завантажені перехрестя регулювальників. На дорогах утворилися великі затори.

    Набагато серйознішою проблемою стала зупинка міського метрополітену. Після зникнення електроенергії рух потягів тимчасово припинили, пасажирів почали евакуйовувати. Місцева влада також попереджала про можливі перебої з водопостачанням у частині міста, оскільки робота відповідної інфраструктури залежить від стабільного електроживлення.

    Однак дуже швидко стало зрозуміло, що йдеться не про локальну аварію одного казахстанського міста.

    Блекаут перекинувся через кордони

    Приблизно в той самий час повідомлення про зникнення електроенергії почали надходити з Киргизстану. У Бішкеку жителі різних районів повідомляли про перебої приблизно з 15:00 за місцевим часом. Проблеми фіксували не лише в столиці, а й в інших населених пунктах країни.

    У Національній електричній мережі Киргизстану згодом пояснили, що масові перебої були пов’язані з порушенням роботи об’єднаної енергосистеми Центральної Азії. Через аварію енергосистема Киргизстану відокремилася від регіональної мережі та перейшла на автономний режим роботи. Пізніше енергетики повідомили про повернення системи до штатного режиму.

    Відключення одночасно фіксували й у Таджикистані. Повідомлення надходили, зокрема, з Душанбе та Худжанда. Узбекистан також зіткнувся з перебоями, хоча там масштаб проблем був меншим: відключення зачепили переважно південні райони країни неподалік від кордону з Таджикистаном.

    Міністерство енергетики Узбекистану повідомило, що перебої були пов’язані з аварійною ситуацією в енергосистемі сусідньої держави. Це стало ще одним підтвердженням того, що одночасні відключення в чотирьох країнах були частинами одного регіонального технологічного збою, а не серією незалежних аварій.

    Чому одна аварія зачепила чотири держави

    Причина такого масштабного ефекту полягає в особливій архітектурі енергетики Центральної Азії. Електромережі Казахстану, Киргизстану, Узбекистану і Таджикистану історично тісно пов’язані між собою та працюють у межах регіональної системи.

    Це дозволяє країнам обмінюватися електроенергією, балансувати виробництво і споживання та компенсувати дефіцит потужності. Однак така інтеграція має й інший бік: серйозне порушення в одній частині системи здатне дуже швидко вплинути на сусідні держави.

    Казахстанське Міністерство енергетики пояснило ситуацію раптовою зміною перетоку електроенергії в Центральноазійській енергосистемі. Після цього відбулося технологічне порушення, яке й спричинило масштабні відключення.

    Саме автоматика при таких аваріях має не допустити ще масштабнішого руйнування системи. Відключення окремих споживачів або відокремлення частини мережі може бути необхідним для збереження балансу між генерацією та споживанням.

    До вечора ситуація почала стабілізуватися. Казахстанські енергетики відновили роботу високовольтної мережі, після чого в Алмати розпочалося поетапне підключення споживачів. Водночас влада міста окремо спростовувала повідомлення, які поширювалися в соціальних мережах про нібито встановлений час повного відновлення електропостачання, закликаючи користуватися лише офіційними даними.

    У Киргизстані енергосистема після аварійного відокремлення також повернулася до нормального режиму роботи.

    Центральна Азія вже переживала подібний сценарій

    Нинішня аварія особливо привернула увагу через те, що майже аналогічний масштабний збій регіон уже переживав.

    25 січня 2022 року великий блекаут одночасно охопив Казахстан, Киргизстан та Узбекистан. Тоді мільйони людей залишилися без електроенергії після порушення роботи спільної енергомережі. Відключення зачепили Алмати, Ташкент, Бішкек та інші великі міста. У столиці Узбекистану тимчасово виникли проблеми навіть із роботою аеропорту.

    Тодішню аварію пов’язували з великим дисбалансом у регіональній енергосистемі та відключенням ліній, які з’єднували країни.

    Події 14 серпня 2026 року показали, що ризик каскадних аварій для Центральної Азії нікуди не зник. Цього разу географія збою виявилася навіть ширшою: до Казахстану, Киргизстану та Узбекистану додався Таджикистан.

    При цьому енергетичні системи регіону стикаються не лише з аварійними ризиками. Центральна Азія має швидкозростаюче населення та збільшує споживання електроенергії, тоді як частина інфраструктури потребує модернізації. Значну роль у виробництві електроенергії окремих країн відіграє гідроенергетика, що додатково прив’язує стабільність генерації до водності річок і кліматичних умов.

    Саме тому нинішній блекаут є значно більшою історією, ніж просто кілька годин без електрики в Алмати. Аварія продемонструвала, наскільки швидко технологічне порушення на магістральних лініях однієї країни може перетворитися на проблему регіонального масштабу.

    Попри швидке відновлення електропостачання, повна технічна картина інциденту ще уточнюється. На цей момент підтверджено аварійне відключення магістральних ліній 500 кВ у Казахстані та різку зміну перетоків у Центральноазійській енергосистемі. Водночас робити висновок про якусь іншу — зокрема зовнішню — причину аварії підстав наразі немає.