Daypolitico

Позначка: Кириленко

  • Львівського депутата підозрюють у введенні суду в оману — що відомо

    Львівського депутата підозрюють у введенні суду в оману — що відомо

    НАБУ та САП повідомили про підозру депутату Сокальської міської ради Львівської області Володимиру Ковальчуку. Йдеться про ймовірне введення суду в оману та використання підроблених документів у межах справи, що стосується можливого незаконного збагачення керівника АМКУ Павла Кириленка.

    За даними слідства, під час розгляду справи у Вищому антикорупційному суді тесть Кириленка, Олександр Матієнко, пояснював походження коштів на придбання елітної нерухомості в Києві. У суді він заявив, що отримав позику у розмірі 800 тис. доларів від Ковальчука.

    За ці кошти родина Матієнків нібито придбала об’єкти нерухомості у ЖК бізнес-класу «Оболонь плаза». Водночас НАБУ та САП вважають, що походження цих активів пов’язане безпосередньо з самим Кириленком.

    Під час допитів та судових засідань виникли суперечності у версіях сторін. Зокрема, Матієнко не зміг чітко пояснити деталі угоди, а також походження та використання коштів. Його пояснення щодо планів із ремонтом і подальшим продажем нерухомості також викликали сумніви у слідства.

    Окрему увагу правоохоронці звернули на сам договір позики. За даними експертизи, документ, датований 2021 роком, фактично був створений значно пізніше — у 2024 році, а підписи та записи могли бути виконані заднім числом. Також експерт дійшов висновку, що документ намагалися штучно «зістарити».

    Попри це, у серпні 2025 року суд першої інстанції задовольнив позов Ковальчука про стягнення боргу. Проте САП оскаржила це рішення, і справа нині перебуває на розгляді апеляційного суду.

    Слідство також вважає, що депутат міг подати недостовірні дані у декларації, зокрема щодо нібито наданої позики, а також використати фіктивні документи для створення доказів у суді.

    Дії Ковальчука кваліфіковано за низкою статей Кримінального кодексу, що передбачають відповідальність за введення суду в оману, використання підроблених документів і декларування недостовірної інформації.

    Ситуація розвивається на тлі окремого провадження щодо Павла Кириленка, якому раніше також повідомили про підозру у недекларуванні майна, а його дружина отримала підозру у пособництві в незаконному збагаченні.

  • НАБУ і САП оголосили підозру депутату через «позику» для родини голови АМКУ Кириленка

    НАБУ і САП оголосили підозру депутату через «позику» для родини голови АМКУ Кириленка

    Детективи НАБУ та прокурори САП повідомили про підозру депутату однієї з міських рад Львівської області, якого слідство вважає причетним до створення фіктивної схеми для пояснення походження активів родини голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка.

    Про підозру офіційно повідомили в НАБУ і САП. За даними джерел у правоохоронних органах, йдеться про депутата Сокальської міської ради Володимира Ковальчука.

    Йому інкримінують надання завідомо неправдивих показань, використання підроблених документів і внесення недостовірної інформації до декларації.

    За версією слідства, Ковальчук фігурує у справі про незаконне збагачення Павла Кириленка, яку нині розглядає Вищий антикорупційний суд. Детективи неодноразово допитували депутата, оскільки саме він нібито виступив позикодавцем для родини посадовця.

    Йдеться про суму у 800 тисяч доларів, яку тесть Кириленка Олександр Матієнко пояснював у суді як джерело коштів для придбання елітної нерухомості у Києві. Зокрема, мова про квартири, офісні приміщення та паркомісця у житловому комплексі бізнес-класу.

    Матієнко стверджував, що ці кошти були частиною спільного бізнес-проєкту з Ковальчуком — придбання нерухомості з подальшим перепродажем. Водночас він визнав, що раніше не займався операціями з нерухомістю та не пам’ятає ключових деталей угоди.

    У НАБУ заявляють, що депутат надав неправдиві свідчення щодо позики, яка фактично мала створити «штучні докази» для захисту Кириленка. Крім того, слідство вважає, що Ковальчук задекларував фіктивну позику та навіть звернувся до суду з позовом про стягнення неіснуючого боргу.

    Журналісти встановили, що у 2025 році депутат дійсно подав позов до Ужгородського міськрайонного суду про стягнення 800 тисяч доларів із родини Матієнків. Під час розгляду справи прокурори САП посилалися на експертизу, яка показала, що договір позики було фактично створено у 2024 році, хоча він датований 2021 роком.

    Експерти також дійшли висновку, що документ намагалися штучно «зістарити». Попри це, суд першої інстанції задовольнив позов Ковальчука. Наразі САП оскаржує це рішення в апеляції.

    Сам депутат відкидає звинувачення. У коментарі журналістам він заявив, що вважає підозру необґрунтованою і пов’язує її з тиском з боку слідства.

    «Це створено для тиску на мене, щоб я дав покази. Я є свідком у справі», — заявив Ковальчук.

    Паралельно правоохоронці продовжують розслідування щодо самого Павла Кириленка. Його підозрюють у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні активів на понад 70 мільйонів гривень.

    За даними слідства, у декларації за 2024 рік він не вказав 20 об’єктів нерухомості та автомобіль преміум-класу, які були оформлені на родичів його дружини.

    Справу Кириленка вже передали до суду, однак вона продовжує розширюватися новими епізодами та фігурантами, що може свідчити про системний характер схеми.

  • Компанія БаДМ блокує штраф АМКУ та шантажує державу зупинкою імпорту ліків

    Компанія БаДМ блокує штраф АМКУ та шантажує державу зупинкою імпорту ліків

    Український фармацевтичний ринок продовжує оговтуватися після виявлення найбільшої за останні роки антиконкурентної змови. Її головними учасниками стали дистриб’ютори ТОВ «БаДМ» та СП ТОВ «Оптима-Фарм, ЛТД», які разом контролюють понад 85% оптового сегмента медикаментів. За даними Антимонопольного комітету, у 2020–2023 роках компанії синхронно завищували ціни на критично важливі препарати — «Спазмалгон», «Евказолін аква», «Біфрен», «Нейроксон» та інші. Йдеться про десятки найменувань ліків, на яких постачальники отримували надприбутки навіть у період повномасштабної війни.

    Лише у липні 2025 року АМКУ ухвалив рішення, наклавши на змовників рекордні штрафи — понад 4,8 млрд грн, з яких 2,37 млрд грн припало на «БаДМ». Однак замість того, щоб виконувати рішення регулятора, компанія вдалася до публічного тиску, маніпуляцій та юридичних блокувань.

    Виконуючий обов’язки гендиректора «БаДМ» Дмитро Бабенко заявив, що 4 грудня компанія «не змогла провести планові розрахунки з постачальниками» через примусове стягнення штрафу. Цю заяву поширили як сигнал про нібито загрозу зупинки імпорту ліків.

    У той же час Господарський суд Києва призупинив виконання рішення АМКУ, зупинивши норму про незупинення дії постанови № 370-р. Фактично це дозволило «БаДМ» уникнути негайного стягнення мільярдів гривень.

    Компанія аргументує свої дії тим, що вилучення коштів «виведе гроші з обігу» щонайменше на 120 днів, що нібито призведе до зупинки імпорту й логістики. Таким чином «БаДМ» використовує пацієнтів, імпортерів і загрозу дефіциту медикаментів як інструмент публічного шантажу.

    Джерела у регуляторних органах стверджують: розслідування фармкартелю роками штучно затягувалося. Значний вплив на це мала Ірина Верещук, яка на посаді заступниці голови ОП курувала напрямки, дотичні до регуляторної політики. Саме в період її відповідальності:

    • розслідування АМКУ фактично стояло на місці;

    • ключові рішення, здатні зупинити порушення, блокувалися або відкладалися;

    • Комітет демонстрував показову пасивність щодо 85-відсоткової монополізації ринку.

    Подібну позицію, за словами співрозмовників, займав і тодішній голова АМКУ Павло Кириленко, який не проявляв ініціативи в розриві антиконкурентних практик на фармринку.

    Маніпуляції дистриб’юторів і судові блокування штрафів ставлять під загрозу виконання рішення регулятора і фактично дозволяють колишнім фігурантам картелю продовжувати контролювати ціни на значну частину соціально важливих медикаментів.

    Поки держава бореться з наслідками найбільшої фармацевтичної змови, пацієнти залишаються заручниками ринку, де дві компанії роками визначали, скільки українці платитимуть за базові ліки.

  • У Полтаві намагаються захистити від ув’язнення сина працівника ДП «Енергоатом», який жорстоко побив чоловіка

    У Полтаві намагаються захистити від ув’язнення сина працівника ДП «Енергоатом», який жорстоко побив чоловіка

    У Полтаві стався скандальний випадок із побиттям, який пов’язують із сином колишнього керівника обласного управління ДСНС Романа Кириленка. 18 жовтня 23-річний Назар Кириленко під час комендантської години завдав тяжких тілесних ушкоджень 40-річному чоловіку дерев’яною битою для крокету. Відео інциденту з камер спостереження швидко розійшлося соцмережами.

    За даними поліції, Назар Кириленко на Toyota Camry в’їхав на подвір’я багатоповерхівки на великій швидкості. Він разом із трьома супутниками підійшов до компанії відпочивальників та після словесного конфлікту дістав із багажника дерев’яну биту і вдарив чоловіка по голові, внаслідок чого потерпілий втратив свідомість і отримав відкриту черепно-мозкову травму.

    Після удару Кириленко залишив потерпілого і втік разом із супутниками, знімаючи з автомобіля номерні знаки. Постраждалий отримав невідкладну медичну допомогу, а Назар був затриманий того ж дня у будинку своїх батьків. Йому повідомлено про підозру за ч.1 ст.121 ККУ — умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя, і обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів без права застави.

    За даними міжнародного детективного бюро Absolution, прокуратура Полтави намагається обмежити правову кваліфікацію дій Кириленка лише ст.121 ККУ, не повідомляючи про більш серйозні статті — ст.2 ст.121 ККУ, ч.1 ст.115 ККУ або ст.135 ККУ, що могло б кваліфікувати інцидент як замах на вбивство та залишення потерпілого у небезпеці. Відзначається тиск з боку прокурорів та керівників на медиків для формування «потрібних» документів та можливе переведення справи в іншу область для її приховування.

    Додатково, Назар Кириленко нібито має зв’язки у Полтавському апеляційному суді через колишнього голову суду Сергія Гальонкіна, що викликає занепокоєння щодо впливу на хід розслідування та правосуддя.

  • Василь Німченко задекларував пенсію колишнього судді Конституційного суду

    Василь Німченко задекларував пенсію колишнього судді Конституційного суду

    Нардеп від ОПЗЖ Василь Німченко, який раніше обіймав посаду судді Конституційного суду України, оприлюднив свою річну декларацію, в якій зазначив понад два мільйони гривень пенсії. Ця сума викликала широке обговорення в суспільстві, адже вона перевищує середню пенсію в Україні у багато разів.

    Нардеп-виходець із ОПЗЖ Василь Німченко отримує космічну пенсію як суддя Конституційного суду у відставці.

    Про це йдеться у публікації «Главкома».