Позначка: Київ

  • В Києві відкрився перший український науковий цирк

    В Києві відкрився перший український науковий цирк

    У Києві відкрився перший український науковий цирк, який пропонує унікальну експозицію та захопливу програму для відвідувачів. Виставка доступна для перегляду абсолютно безкоштовно до кінця січня в Музеї науки Малої академії наук України, що розташований у ТРЦ Gulliver.

    Одним із основних елементів програми є наукове шоу під назвою “Атом у дії”, де гості можуть спостерігати за захопливими експериментами з перетворенням звичайних побутових предметів та розкриттям таємниць відомих фокусів. Крім того, кожен відвідувач має можливість особисто взаємодіяти з різноманітними експонатами та досліджувати оптичні ілюзії.

    “Графік роботи цирку: середа-неділя, з 12:00 до 18:00. Локація: Спортивна площа, 1А (ТРЦ “Гулівер”, 4 поверх). Для отримання безкоштовного входу необхідно зареєструватися на сайті та забронювати зручний для вас час візиту”, – повідомили представники Управління туризму та промоцій Київської міської державної адміністрації.

  • Глава МЗС Японії прибула до Києва з несподіваним візитом

    Глава МЗС Японії прибула до Києва з несподіваним візитом

    Під час неанонсованого візиту до Києва, глава Міністерства закордонних справ Японії, Йоко Камікава, планує обговорити підготовку до конференції з економічного відновлення України. Представники Токіо наголошують, що мета візиту полягає в підтримці України в умовах складної міжнародної ситуації та обговоренні зусиль, спрямованих на досягнення тривалого миру.

    Камікава планує провести консультації з українською стороною стосовно деталей конференції, запланованої на лютий у Токіо, де очікується участь прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля. Крім того, під час візиту вона прийме участь у “церемонії передачі потужного енергетичного обладнання для допомоги в підготовці до зими”.

    Японія, яка входить до Великої сімки (G7), вже застосовує санкції проти Росії у зв’язку з агресією проти України та надає фінансову та гуманітарну допомогу. Зазначено, що конституційні обмеження підтримують пацифістську позицію Японії, що перешкоджає прямому постачанню зброї Україні.

  • Експерти КМВА виявили ще двох загиблих через ракетний удар по Києву 29 грудня

    Експерти КМВА виявили ще двох загиблих через ракетний удар по Києву 29 грудня

    Ще двоє осіб, які стали жертвами ракетного удару 29 грудня 2023 року в Києві, були виявлені слідчими криміналістами ГУ МВС, повідомила Київська міська військова адміністрація. Таким чином, загальна кількість загиблих внаслідок цієї події досягла 32 осіб, а ще 30 осіб постраждали.

    У ніч на 29 грудня 2023 року Росія здійснила одну з найбільш масованих атак на українську територію, випустивши 158 безпілотників і ракет. Звіти про вибухи надходили з Львова, Києва, Харкова, Дніпра, Черкас та інших міст, а також з Сумщини та Одещини.

    Ця атака призвела до найбільшої кількості цивільних жертв у столиці внаслідок повномасштабного вторгнення.

  • Удари “Кинжалами”: Київ та Харків у вогні

    Удари “Кинжалами”: Київ та Харків у вогні

    Після нічної атаки “Шахедів” російські війська масовано атакували Україну ракетами. Ворог випустив ракети з Ту-95 МС та “Кинжали”, під масованим ударом опинилися Київ та Харків, де палають будинки та відомо про десятки постраждалих, є загиблі.

    Київ

    Знищено понад 60 крилатих ракет і понад 10 Кинджалів, які атакували Київ

    За даними начальника КМВА Сергія Попко, повітряна тривога сумарно тривала майже 6 годин. Спочатку ворог запустив на столицю України приблизно півтора десятка “Шахедів”. А слідом за ними злетіли понад півтора десятка стратегічних бомбардувальників Ту-95МС, які запустили групами та хвилями крилаті ракети Х-101/Х555Х-55.

    Одночасно із заходом ракет на Київ, понад десять літаків Міг-31К запустили по столиці аеробалістичні ракети Х-47М2 “Кинджал”.

    “Силами та засобами протиповітряної оборони було уражено усі БпЛА “Шахед” та понад 6 десятків ракет Х-101/Х555Х-55 та десяток Х-47М2 “Кинджал” (остаточно тип і кількість дадуть ПС)”, – написав Попко.

    Внаслідок такої масованої ракетної атаки в столиці є руйнування житлової забудови, пошкодження інфраструктури. Є потерпілі. Особливо страшні наслідки в Солом’янському районі, де зафіксовано загоряння багатоповерхових житлових будинків. Вогонь заблокував людей на поверхах. ДСНС проводили деблокування та евакуацію людей.

    Зокрема, внаслідок масованої атаки у Києві постраждали шість районів, де сталися 7 пожеж, а саме в Оболонському, Печерському, Подільському, Соломʼянському, Святошинському та Деснянському.

    Так, росіяни обстріляли багатоповерхівку в Солом’янському районі. Там евакуйовано понад 130 людей. Близько 20 врятовано надзвичайниками із заблокованих приміщень.

    Загалом у столиці зафіксовано понад 20 поранених.

    Наслідки ракетної атаки по інших районах:

    • в Деснянському р-ні попередньо є загоряння супермаркету;
    • в Дарницькому районі пошкоджено нежитлові приміщення;
    • в Голосіївському р-ні падіння решток на відкритій території;
    • в Печерському р-ні – на дах 9-ти поверхового житлового будинку; на ще один багатоповерховий будинок та приватний будинок;
    • в Оболонському р-ні є загоряння житлового будинку, падіння решток на територію нежитлової забудови та складів:
    • в Святошинському р-ні – на нежитлову забудову;
    • в Подільському р-ні є загоряння на території ринку; пошкоджено газову трубу, магістралі водопостачання та зайнялися приблизно 6 авто; а також рештки упали на нежитлову забудову. Також можливо загоряння житлового будинку.
    • Шевченківський р-н – падіння решток на відкриту територію.

    Київська область

    У Київській області постраждали Бориспільський, Бучанський, Фастівський райони.

    Зокрема, Фастівському ліквідовано загоряння житлового будинку. Дві людини загинуло.

    Крім того, у Вишневому пошкоджено 5 багатоквартирних житлових будинків та більш як 40 автомобілів. Постраждали 7 осіб.

    Харків

    Прильоти у Харкові припали на середмістя. Відомо про щонайменше чотири удари по Шевченківському району. Одна загибла людина. 41 травмовано. Багато руйнувань цивільної інфраструктури.

    Кількість постраждалих у Харкові зросла до 44.

    В результаті ворожих ракетних ударів по центру Харкова загинула 91-річна жінка. Також відомо про 44 постраждалих. Серед них 5 дітей: 3 хлопчики 9 років; дівчатка 6 і 13 років. У потерпілих дітей – вибухові травми, забої, акубаротравми, гострі реакції на стрес.

    Також поранень зазнали 24 жінки віком від 19 до 84 років і 15 чоловіків – від 24 до 60 років.

    Наразі 28 пацієнтів перебувають у лікарнях, в тому числі 3 дітей. Медики оцінюють їх стан як середній.

  • В Київській області згоріла старовинна церква

    В Київській області згоріла старовинна церква

    25 грудня на території села Храпачі, Білоцерківського району Київської області, спалахнула пожежа в Свято-Михайлівському храмі, який був збудований у 1896 році і є архітектурною пам’яткою УПЦ.

    На місці події працювали рятувальники та правоохоронці. Пожежу, яка мала масштаби понад 300 квадратних метрів, невдавалося ліквідувати протягом півтори годин. За попередніми даними, коротке замикання стало причиною загоряння. Остаточні причини та обставини події встановлюються.

    Слідчі вже розпочали кримінальне провадження за частиною 1 статті 270 Кримінального кодексу України, яка стосується порушення вимог пожежної чи техногенної безпеки. Розслідування проводиться з урахуванням всіх обставин і вимагає встановлення остаточних причин та винуватців.

  • Бюджет Києва 2024 – бюджет розвʼязок, асфальту і бруківки – Євгенія Кулеба

    Бюджет Києва 2024 – бюджет розвʼязок, асфальту і бруківки – Євгенія Кулеба

    Війна, зруйновані міста і села, тисячі людей з інвалідністю, чотири повітряні тривоги лише в день голосування за бюджет, мільярди допомоги від закордонних партнерів. В цей час місто Київ, попри супротив громади, приймає бюджет, в якому не пріоретизовано розбудову безбарʼєрного Києва, створення мережі укриттів, інвестиції в критичну інфраструктуру і, головне, підтримку ЗСУ.

    Місто отримало класичний бюджет мирного часу. Бюджет розвʼязок, бруківки і асфальту.

    Акценти та пріоритети можете оцінити самі:

    23,8 млрд на транспортну галузь міста. Тут нові розвʼязки і дороги: на вул. Дегтярівській та Богатирській, Броварському проспекті та на Оболоні (окружна). Передбачено продовження будівництва найдорожчого в історії людства Подільсько-Воскресенський мосту і метро на Виноградар, яке вже стало міським мемом.

    50 млн грн на реконструкцію парків. Не дивуйтеся: знову парк Наталка і Орлятко, ніби інших в Києві немає

    14,3 млн грн на міську цільову програму з розвитку туризму

    Кошти на ЗСУ – 763 млн грн – закладені в бюджеті Департаменту муніципальної безпеки, Правкою мер додав ще 1 млрд грн. Важливо: немає розуміння, на що саме будуть використані ці кошти. Чи адекватна ця сума – ні.

    Може скластися враження, що Київ живе в окремому від країни світі, коли, нівелюючи вимоги часу, потреби громади і елементарну людську гідність, ті, хто роками “ділить бюджет, так і не зрозуміли, що ворог – не лише сусід, але і корупція, з якою потрібно так само відчайдушно битися.

    Кажуть, погані звички важко вмирають. Головна погана звичка влади в Києві – “освоювати” податки містян, виходячи зі свого, абсолютно невідповідного ситуації не лише в країні, але й у світі, бачення та особистих інтересів.

    А в цей час люди не мають можливості знайти прихисток в укриттях, їх недостатньо, або стан незадовільний, киян висаджують з громадського транспорту під час повітряної тривоги, залишаючи 2 варіанти: мерзнути на вулиці, або пересідати у маршрутки, які розвалюються під час руху, закривають людей з інвалідністю вдома, адже вони не можуть вільно пересуватися містом.

    Чомусь тих, хто підтримав цей бюджет, не хвилює, як людина, що втратила кінцівки внаслідок цієї жахливої війни, буде користуватися заповненим вщент громадським транспортом, через аварії в метро, які є результатом відсутності адекватного інвестування в експлуатацію та заохочення агресивної забудови, потрапляти в маршрутку, або просто переходити вулицю, що дає одну можливість – підземний перехід. Чому мера не хвилює, яка взагалі в місті ситуація з безбар’єрністю? Бюджет міста не вирішує ситуацію із вшануванням та поховання загиблих захисників та захисниць, їх реабілітацією та психологічною підтримкою.

    Це знову бюджет, який звикли між собою ділити представники та представниці депутатського корпусу і які продовжують перебувати в ілюзорній реальності, думаючи, що війна десь далеко і ніяк не зачіпає їх інтереси. Чи врятує Київ нова розвʼязка і дорога, яка руйнує екопарк Осокорки Київ від ворога? Чи справді цього хочуть платники податків, які формують бюджет?

    Замість заповідних територій в наступному році на нас можуть чекати кілометри доріг і бетонні джунглі, серед яких кожен і кожна, хто підтримав цей бюджет, житимуть своїм безтурботним життям, доки хтось буде мерзнути в окопі, на мітингу в захист екопарку Осокорки, чи стояти в черзі до старої, жовтої маршрутки.

    За особистої підтримки мера, адже нічого в цьому місті не відбувається без його згоди, столична влада наріжним каменем для себе зробила поверхневий блиск міста, проголосувавши за свою реальність під акомпанемент сирен повітряної тривоги.

    Мер і більшість Київської міської ради обрали не спільну перемогу у війні, частиною якої має стати місто Київ, а персональну на виборах та традиційне збагачення.

    Що на нас чекає далі? Мітинги під стінами Київради, які збиратимуть усе більше киян, моя важка робота, моїх колег та колежанок, які, як і я, не підтримати цей ганебний бюджет, над тим, щоб його змінити під час коригувань. І сумніви, сумніви партнерів щодо доцільності фінансової підтримки країни, яку не хоче підтримувати її столиця.

    Київ міг би бути прикладом для інших міст, як бути складовою перемоги, а став прикладом того, який бюджет не можна приймати під час війни.

    “Міста мають жити своїм життям” – такою фразою Володимир Прокопів, голова фракції “Європейська солідарність”, пояснив доцільність такого бюджету. Не думаю, що з цим погоджуються кияни! Міста мають жити життям, в якому головне – перемога, бо без неї не буде міст!

  • Поліція Києва прийшла з обшуками до метро. Ведется розслідування

    Поліція Києва прийшла з обшуками до метро. Ведется розслідування

    Сьогодні, 13 грудня, поліція Києва розпочала проведення обшуків у «Київському метрополітені», «Метробуді» та структурних підрозділах КМДА в рамках кримінального провадження за статтею “Службова недбалість” (ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України). Про це поліція повідомила на своїй офіційній сторінці у Facebook.

    За даними слідства, перевірка спрямована на визначення наявності прорахунків на етапах проєктування, будівництва та експлуатації відрізка метрополітену, де трапилися розгерметизація та затоплення тоннелю. Мета розслідування – встановлення відповідальних осіб за ці події.

    Сполучені станції метро використовувались як укриття під час повітряної тривоги, і внаслідок аварії тисячі людей змушені були знайти альтернативні шляхи пересування по місту.

    Поліція також прикладає зусилля для забезпечення наземних транспортних шляхів та полегшення пересування киян. Співпраця з іншими службами та владними структурами включає в себе перерозподіл трафіку та організацію роботи наземного транспорту.

    Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснює Київська міська прокуратура. Розслідування спрямоване на встановлення причин та винних у виникненні подій у метрополітені та прийняття відповідних заходів.

  • Київ після ракетного удару. Продовжуються рятувальні роботи

    Київ після ракетного удару. Продовжуються рятувальні роботи

    У ніч на сьогодні в Дніпровському районі Києва через ракетний удар росіян було пошкоджено фасади будинків, загорання на сьомому поверсі та евакуація мешканців. За інформацією начальника КМВА Сергія Попка, вдалося врятувати 15 осіб, серед яких 4 дитини.

    Зараз на місці працюють підрозділи ДСНС та бригади медиків. Деталі щодо постраждалих уточнюються. Оперативна інформація дозволяє повідомити, що загоряння було локалізовано, але є численні постраждалі.

    Станом на 4:13 за місцевим часом, наслідки атаки вже були ліквідовані, але ситуація залишається напруженою. Є багато постраждалих, ініціативи для надання допомоги та лікування вживаються на всіх рівнях.

    Пряма мова мера Києва Віталія Кличка свідчить про серйозні травми серед постраждалих. У результаті атаки було травмовано 53 людини, серед них 6 дітей. 20 осіб, включаючи двох дітей, госпіталізовані. Зафіксовано різноманітні травми, включаючи порізи від скла та інші поранення внаслідок вибухової хвилі.

    Пошкодження будинків та автомобілів зафіксовані в різних районах міста. В Деснянському районі загорівся 7-ий поверх у дев’ятиповерховому будинку, а також 8 автомобілів. Там евакуйовано 17 людей, серед яких 7 дітей. Рятувальні служби та психологічна допомога надаються на місці.

    У Голосіївському районі, уламки впали на проїжджу частину дороги та не призвели до загоряння. Інші локації в Дніпровському районі також мають пошкодження від уламків ракет.

    Для надання екстреної допомоги і відновлення пошкоджених будівель та інфраструктури вже діють аварійні бригади та медичні служби. Інформація щодо можливих загиблих чи додаткових жертв уточнюється.

  • Висотки замість садів. У Києві розпочалося нове скандальне будівництво

    Висотки замість садів. У Києві розпочалося нове скандальне будівництво

    На Виноградарі розпочалося будівництво великого житлового комплексу на місці, яке могло б стати найбільшим парком Києва.
    У Києві на житловому масиві Виноградар (Подільський район) на перетині проспекту Правди та вулиці Виговського з’явився новий будівельний майданчик, де вже тривають роботи — будівельники викопали три котловани та встановили палі під фундамент.

    Журналісти “Телеграфа” двічі побували на місці чергового будівництва на Виноградарі та з’ясували подробиці.

    Що відбувається на будмайданчику

    Зазначимо, раніше про будівництво на проспекті Правди біля кругового розвороту написав журналіст Дмитро Бунецький:” Тихо і повсякденно почалася забудова залишків яблуневих садів на Виноградарі. Справа ви можете бачити, як бурять палі під фундаменти. Зліва – майбутнє того, що могло стати найбільшим парком Києва. На жаль, комфортним був район ”.

    Зараз за двометровим зеленим парканом працює спецтехніка, вивозиться пісок з викопаного котловану, працюють кілька будівельних бригад на різних локаціях. На майданчику встановлено електропідстанцію та будівельний кран, а також облаштовано під’їзди для вантажівок зі спецтехнікою.

    Примітно, що близько двох в’їздів безпосередньо на будмайданчик немає жодної інформації про замовників та виконавців будівельних робіт, відсутній паспорт об’єкта будівництва та будь-яка інша контактна інформація. Отже, чи є у будівельників вся дозвільна та узгоджена документація, поки що невідомо.


    Неофіційно будівельники повідомили журналістам, що девелопером майданчика нібито виступає відома столична будкомпанія Stolitsa Group. “Це та ж компанія, яка звела житловий комплекс через дорогу, тобто Stolitsa Group”, – анонімно зізнався співрозмовник “Телеграфа”.

    Зазначимо, що з іншого боку вулиці Виговського зведено так званий “Варшавський мікрорайон”, замовником якого виступало державне підприємство “Агрокомбінат Пуща-Водиця”, у власності якого знаходилася ця земля. А девелопером – Stolitsa Group.

    За даними аналітичної системи YouControl, земельну ділянку, на якій риють котловани під нові будівлі, теж у власності ДП “Агрокомбінат Пуща-Водиця”. Загальна площа земельної ділянки – 86 гектарів. (кадастровий номер – 8000000000:91:400:0101) Її офіційна вартість за державною оцінкою становить 1,3 мільярда гривень (станом на 2021 рік).


    Цільове призначення землі – “Для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торговельно-розважальної та ринкової інфраструктури”.

    Водночас, за даними Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, 2 червня 2023 р. Державна інспекція архітектури та містобудування України видала дозвіл на виконання будівельних робіт на цій ділянці (реєстраційний номер дозволу — ІУ013230530416).


    Назва об’єкта – “Комплексна забудова мікрорайонів XI, XII, XV, XVII та часткова забудова мікрорайонів XVI, XVIII, XIX багатофункціонального житлового району, прилеглого до вул. Гетьмана Івана Виговського (колишня вул. Маршала Гречка), просп. Правди та вул. Подільському районі м. Києва (ХІ та ХІІ мікрорайони)”.


    Замовником будівництва виступає “Агрокомбінат Пуща-Водиця”, а генеральним підрядником зазначено ТОВ “Моноліт будсервіс”. Примітно, що за даними ЗМІ, “Моноліт будсервіс” виступав свого часу генпідрядником будівництва ЖК “Варшавський плюс” (у згаданому вище “Варшавському кварталі”) від девелоперської компанії Stolitsa Group.


    Відповідно до цього дозволу на будівництво, на цій ділянці мають з’явитися 30 багатоповерхових житлових будинків заввишки до 25 поверхів (майже 6 тис. квартир), паркінги, школа, дитячі садки, торгові центри.


    Що ще відомо про забудовника Stolitsa Group

    Як повідомляв “Телеграф”, власницею Stolitsa Group є відома та впливова столична бізнес-вумен Владислава Молчанова. Її бізнес-партнер Денис Москаль очолює Постійну комісію Київради з питань екологічної політики.


    За підрахунками деяких вітчизняних медіа , з 2010 р. “Столиця груп” збудувала близько сотні будинків, ще десятки проектів – у процесі будівництва. Молчанова також називалася одним із спонсорів партії “Батьківщина”. А під час попередніх виборів президента України була довіреною особою Юлії Тимошенко.

    Підтримку інших політсил Київради Молчанової нібито забезпечував Денис Комарницький, колишній співголова фракції “Блоку Леоніда Черновецького” у Київраді 2008-2010 років.

    Молчанова також відома своєю громадською діяльністю. З початку російської агресії проти України у 2014 році активно займалася волонтерством, допомагаючи підрозділам АТО. А після 24 лютого-2022 – підтримує Сили оборони.

    Які чинники надають скандальності ситуації? Історичний та екологічний контексти

    З відкритих джерел відомо, що історія Виноградаря починається з 1848 року, коли саксонець Готліб Крістер переїхав до Києва, купивши на Пріорці біля Вітряних гір ділянку у князя Естергазі. Розчистивши його від дерев, у 1850-му він засновує фірму “Садівництво та насіннєве господарство.” Крістер”. За 40 років від початку існування на цій території з’являється квітучий сад, розплідник плодових дерев, овочів і квітів. Після смерті Крістера, його справу продовжують його сини, і вже в 1900 р. садівництво Крістера налічувало площу зі 128 десятин і 5 мільйонів саджанців.

    1907 р. перський підданий Ісаак Іванович Бекас отримує від міської управи в оренду на 24 роки 16 ділянок землі на Вітряних горах площею 17 десятин для розведення винограду. Саме Бекасу належить назва місцевості “Виноградар”.

    У радянський період у 1930-х приватні господарства почали об’єднувати у трудові комуни, які займалися вирощуванням винограду та баштанних культур, а територія угідь зросла з 17 до 74 га. У 1960 р. це господарство влилося до радгоспу “Пуща-Водиця”, а його загальну площу розширили до понад 3 тисяч гектарів (з яких 400 га — у межах Києва). Праворуч і ліворуч від вул.Виговського радгоспівці заклали фруктові сади (частково під виробництво соків), що тяглися до вул.Північно-Сирецькій та Берківців.

    У 1990-ті сади почали занепадати, а до державних земель поступово почали придивлятися забудовники, зводячи замість садів та зелених зон житлові комплекси.