Daypolitico

Позначка: «Київміськбуд»

  • Олексій Чернишов: Від бізнесмена до недоторканого за 5 років. Частина 1

    Олексій Чернишов: Від бізнесмена до недоторканого за 5 років. Частина 1

    Олексій Чернишов нинішній голова НАК Нафтогаз дивним чином уникнув обшуку НАБУ цього літа попри пряму вказівку на це директора Національного антикорупційного агентства. Нам стало цікаво, як людина, що прийшла у політику відносно недавно – у кінці 2019 року стала настільки недоторканою. Інформації про сумнівну діяльність Чернишова та його зв’язки знайшлося настільки багато, що це розслідування буде розділено на 3 частини.

    Герой розслідування народився в Харкові 4 вересня 1977 року. У рідному місті він провів своє дитинство, закінчив школу та отримав дві вищі освіти.

    З 1994 по 1999 рік навчався в Харківському гуманітарному університеті “Народна українська академія” за спеціальністю “економіка підприємства”. Паралельно з цим, з 1996 по 2002 рік, здобував освіту у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого за спеціальністю “правознавство”.

    У 1999 році Чернишов пройшов професійний курс з управління проектами відповідно до стандартів міжнародного Інституту управління проектами (Project Management Institute) за програмою “Управління проектами”, організованою компанією “Westinghouse” у штаті Пенсильванія, США.

    На початку 2000-х років він почав займатися комерційною нерухомістю та девелопментом у Харкові, розпочав співпрацю з концерном АВЭК, а в листопаді 2005 року обійняв посаду президента концерну. З 2008 по 2013 рік був головою наглядової ради концерну та групи “АВЭК”.

    У 2012 році Чернишов заснував інвестиційно-девелоперську компанію Eastgate Development та розпочав реалізацію великих проектів у сфері комерційної нерухомості.

    У 2013 році одним із значущих інфраструктурних проектів Чернишова став проект “Київська бізнес-гавань”.

    У 2014 році він заснував інвестиційну компанію “VI2 Partners” з офісами в Києві та Відні. Основними напрямками діяльності компанії є прямі інвестиції, формування та управління портфелями активів, а також інвестиційний банкінг – злиття та поглинання, залучення капіталу та реструктуризація заборгованості.

    У листопаді 2017 року Чернишов став головою наглядової ради Українського клубу нерухомості URE Club – професійної спільноти, яка об’єднує українських та міжнародних експертів у сфері нерухомості та сприяє залученню інвестицій.

    Якщо ознайомитись з його офіційною біографією, то читач може отримати враження, що Чернишов Олексій – бізнесмен котрий завдяки своєму потяг до знань та працелюбності досяг спочатку крісла губернатора Київщини, потім посаду міністра з розвитку громад та територій України та станом на сьогодні – став головою правління «НАК Нафтогаз України».

    Проте звичайний пошук інформації про Чернишова в Інтернеті одразу розвією красиву легенду.

    Після того, як Олексій Чернишов у 1999 році закінчив «Народну академію», його батько Михайло Чернишов одразу влаштував його до себе в компанію «Вестрон» на посаду керівника фінансово-економічної групи. Однак, через скептичне ставлення американців до дипломів українських ВНЗ, Михайло Чернишов відправив сина в США для проходження курсів з управління проєктами – і все це за кошти «Вестрону» та «Westinghouse».

    Так Олексій Чернишов почав працювати одночасно в двох фірмах («Вестрон» і «Телесенс»), а в 2004 році знайшов собі третю роботу: в концерні «АВЭК і Ко» харківського олігарха Олександра Фельдмана. Його одразу взяли на посаду віце-президента з розвитку, а вже 30 жовтня 2004 року загальні збори акціонерів обрали Чернишова президентом концерну. Він обіймав цю посаду до 2007 року, після чого став головою наглядової ради до 2012 року. Крім того, з 2006 по 2014 рік Чернишов працював помічником народного депутата Фельдмана.

    Олексій Чернишов, ставши президентом «АВЭК», опинився в структурі, де Фельдман постійно змінював керівників і президентів після свого обрання до Верховної Ради у 2002 році. Серед численних змін у керівництві тільки компаньйони Фельдмана могли займати ключові посади в концерні, адже «АВЭК» брав участь не тільки в дружніх злиттях, але й в агресивних захопленнях бізнесів. Батько та син Чернишови, ймовірно, стали частиною цього процесу, однак скільки коштів або яку власність вони вклали в концерн, так і залишилося невідомим, оскільки цю інформацію ніколи не розголошували.

    Першим місцем для тренувань Чернишова у “оборудках” був Ринок «Барабашово», яким володів «АВЭК». За даними МВС, до стадії кримінальних справ доходила лише незначна частка випадків шахрайства, вимагань та грубих порушень прав на цьому ринку. Багато з цих порушень відбувалися за участі або під керівництвом самого концерну «АВЭК» та Чернишова в період з 2004 по 2013 роки.

    Щодо звинувачень у захопленні приватних будинків навколо ринку та пов’язаних із цим випадків залякування і навіть убивств, немає підтвердженої інформації. Так само наразі неможливо перевірити участь Чернишова в торгівлі наркотиками або використанні праці нелегальних мігрантів на ринку, а також його зв’язки з етнічними організованими злочинними групами. Проте точно відомо, що Чернишов був безпосередньо залучений до організації незаконних поборів з торговців ринку. Власників торгових павільйонів, які встановлювали їх за власний кошт, змушували передавати управління цими об’єктами структурам «АВЭК», а потім орендувати їх назад за завищеними цінами. Ці кошти переказувалися на рахунки сумнівних фірм і зникали в офшорах.

    У 2019 році прокуратура Харківської області відкрила дві кримінальні справи (№12019220470002790 і №12019220490003989) за фактами порушень, що мали місце на «Барабашово» у період з 2007 по 2013 роки. Обидві справи безпосередньо стосувалися Чернишова.

    У 2014, після Революції Гідності Олексій Чернишов вирішив збільшити розмах своєї діяльності і зробити акцент на «європейському виборі», адже він мав виходи на Австрію. По-перше, він організував у Відні виставку «Through Maidan and Beyond», на якій були представлені портрети учасників Майдану та силует України, складений з цегли. Хоча австрійці не зовсім розуміли ідею виставки, у Києві Чернишова почали сприймати як «свого». По-друге, він заснував у Києві організацію «Kyiv Vision Foundation», яка займалася залученням іноземних інвесторів в Україну. Це допомогло йому ввійти в коло тих, хто після Майдану підтримував «європейський шлях» країни. А по-третє, Чернишов заснував інвестиційну компанію «VI2 Partners», дочірнє підприємство, зареєстроване у Відні як «VI2 Partners GmbH».

    Компанія «VI2 Partners» декларувала наміри залучати іноземні інвестиції в Україну, але насправді займалася іншим — вкладала виведені з України кошти в європейську нерухомість. Співзасновниками компанії були офшорна фірма «Standing Assets S.A.» (одна з фірм, через яку Чернишов виводив гроші з ринку «Барабашово») та австрійський бізнесмен Марк-Міло Любе, якого ЗМІ називали підставною особою Чернишова та Фельдмана. Завдання Любе полягало у тому, щоб купувати комерційну нерухомість у Німеччині та Австрії для своїх власників.

    Компанія «VI2 Partners» також інвестувала в українську нерухомість. Згідно з даними SKELET-info, у 2017 році вона придбала частку в мережі супермаркетів «Фуршет» у компанії «Auchan Holding». Однак будівництво обіцяних мега-проєктів так і не розпочалося, хоча про них регулярно нагадували.

    Щоб підсилити свій вплив, у 2017 році Чернишов став головою наглядової ради «Українського клубу нерухомості», що виглядало досить іронічно, враховуючи його репутацію «недобудовника». У 2018 році він заснував «Школу управління комерційною нерухомістю», що викликало питання про те, чи намагався він поділитися досвідом управління ринком «Барабашово».

    Поступово Чернишов знаходив нових партнерів, а у 2017 році офіційно викупив свою частку в «АВЭК». Його новими партнерами стали також скандальні фігури, зокрема Олена Чарченко, власниця компанії «Гідрострой України», яку зацікавила СБУ через численні тендерні афери на сотні мільйонів гривень.

    Хоча Чернишов так і не досяг тих цілей, заради яких переїхав до Києва, він особисто добре облаштувався. Він придбав квартиру в столиці (207 кв.м.) та будинок під Києвом (312 кв.м.), новий автомобіль Range Rover, а також влаштував свою дружину Світлану доцентом у Київський національний університет. Тільки за 2018 рік Чернишов задекларував понад 2 мільйони гривень доходів від іноземних компаній, а також 25 мільйонів гривень від продажу цінних паперів після продажу своїх часток у відомих компаніях.

    За ним залишалося безліч фірм, зареєстрованих за кордоном, зокрема офшорні компанії «Галинеро Холдингс Лімітед» (Кіпр), «Корникулариус Лімітед» (Кіпр) та «Фешн Рітейл Лтд» (Віргінські острови). Через ці компанії виводилися гроші з «АВЭК» та інших проєктів, можливо, за участю інших олігархів, таких як Олександр Ярославський.

    Але дійсно кар’єра Чернишова почалась у 2019 році після перемог Слуг на виборах.

    20 жовтня 2019 року, після відставки голови Київської обласної державної адміністрації Михайла Бно-Айріяна, Кабінет Міністрів України погодив призначення Олексія Чернишова новим головою Київської ОДА.

    Уряд затвердив призначення Олексія Чернишова на посаду голови Київської ОДА. Раніше в цей день стало відомо, що чинний голова Київської ОДА Михайло Бно-Айріян подав заяву на ім’я президента Володимира Зеленського з проханням підтримати його відставку. Чиновник йде з посади після лише 100 днів на посаді, на тлі критики з боку частини правлячої партії.

    Також саме призначення Чернишова 11 листопада 2019 мало тривожні дзвіночки, що герой статті – дуже Токсичний персонаж. Геннадій Кернес звернувся до Президента Володимира Зеленського з повідомленням про зловживання на харківському ринку «Барабашово».

    Кернес зазначив, що під час візиту Зеленського на завод імені Малишева його зустрічали не працівники підприємства чи звичайні мешканці, а «активісти» та псевдо-підприємці з ринку «Барабашово». За його словами, ці люди були відомі тим, що за гроші їх можна було найняти для участі у будь-якому протесті «проти всього хорошого».

    Кернес також наголошував, що керівництво ринку постійно займалося пограбуванням його підприємців. Він вказував на те, що організація проплаченого пікету свідчила про страх керівництва перед будівництвом нової дороги. Ця дорога, яка мала з’єднати Салтівський житловий масив із центром Харкова, мала пройти через територію ринку «Барабашово». Власники ринку виступали проти цього, однак Кернес стверджував, що інтереси підприємців будуть захищені – їм планували надати нові сучасні торгові павільйони з орендною платою, значно нижчою за ту, яку вони платили на той момент. Міський голова також наголошував, що кошти від оренди нових павільйонів підуть до бюджету міста, а не до кишень «крадливих менеджерів приватного ринку».

    Крім того, Чернишова підозрювали в організації схем ухилення від сплати податків під час реалізації інвестиційного проєкту «Київська Бізнес-Гавань» у Деснянському районі Києва. Проєкт передбачав створення на території Троєщини індустріально-виробничого кластеру площею 330 га під державні гарантії.

    На той момент призначення Чернишова було малозрозумілим і в ЗМІ існували 2 версії з чиєї подачі відбулося призначення. Перша версія – рішення про призначення Чернишова було прийнято олігархом Ігорем Коломойським. Також одна з причин призначення Чернишова Коломойським полягала в тому, щоб Олексій Чернишов співпрацював з Геннадієм Боголюбовим бізнес-партнером російського олігарха Віктора Вексельберга.

    У 2013 році Чернишов переїхав до Києва, оселившись у Романкові на Новообухівській трасі. Тоді ж він узгодив з тодішнім мером Києва Олександром Поповим створення бізнес-інкубатора на Троєщині та великого логістичного комплексу Asia Trade & Technology Park у Київській області, який мав обслуговувати китайські та азійські товари. Однак, через понад 5 років ці проєкти залишилися лише на папері, під які продовжували збирати кошти.

    Інтереси Геннадія Боголюбова були пов’язані із житловою та складською забудовою. Боголюбов, який переїхав з Дніпра до Козина в Конча-Заспі, разом із Віктором Вексельбергом володів часткою у найбільшому складському терміналі «МПЛ-Чайка» в районі Петропавлівської Борщагівки. Він мав намір увійти в логістичний комплекс Чернишова разом із китайськими інвесторами.

    8 листопада до Києва прибули відомі китайські бізнесмени, включаючи засновника Alibaba. Їм планували запропонувати придбати «Укрпошту» та зацікавити участю в проєкті в Київській області. Організацією цього займався радник прем’єр-міністра Олексія Гончарука В’ячеслав Лисенко, який був великим посередником в інвестиційних угодах з Китаєм.

    За даними телеграм-каналу *realpolitik*, команда Ігоря Кононенка вважала, що одним із завдань Ігоря Коломойського після відставки Михайла Бно-Айріяна з посади голови Київської ОДА було захоплення Обухівського картонно-паперового комбінату, одного з найбільших у Європі.

    Комбінат знаходився на території мажоритарного округу колишнього журналіста «1+1» Олександра Дубінського, який був близький до Коломойського. Підприємство належало колишньому депутату Держдуми Росії Володимиру Крупчаку, який у 2007 році втік з Росії до України. У 2017 році його намагалися викрасти й вивезти до РФ, але ця спроба зазнала невдачі.

    Одним із організаторів викрадення був тодішній начальник Обухівської районної поліції Денис Ярославський. У той час ходили чутки про корпоративну війну між Крупчаком і Олегом Дерипаскою. Наразі Крупчак перебував у Лондоні, а Ярославський виступав на ефірах телеканалів ZIK і NewsOne як експерт з правових питань, і часто публікував спільні фотографії з Олександром Дубінським.

    Проте сильно “розгорнутися” на посту губернатора за 4 місяці Чернишов не зміг.

    4 березня 2020 року Олексія Чернишова призначили міністром розвитку громад і територій України. Більшість депутатів Верховної Ради проголосували за призначення нового уряду. До цього Чернишов обіймав посаду голови Київської обласної державної адміністрації.

    За його призначення проголосували 277 депутатів, проти – 57, утрималися – 30, а 17 депутатів не брали участі в голосуванні.

    Саме після цього почалася активна корупційна діяльність Чернишова.

    Так само як під час призначення на місце Губернатора Київщини Чернишов потрапив у скандал. 15 березня 2020 Міністр нового Кабінету Міністрів Олексій Чернишов опинився в центрі уваги через фото зі скандально відомим бізнесменом Левом Парцхаладзе.

    Спільним фото поділився в соціальних мережах президент «Київміськбуду» Ігор Кушнір. Він розповів, що був присутній на засіданні Кабміну, де обговорювалися питання забудови. На знімку Чернишов стояв поруч із Парцхаладзе.

    За часів Януковича Парцхаладзе мав тісні зв’язки з регіоналами, проте після Революції Гідності швидко перейшов до табору Порошенка. Проте це ніяк не вплинуло на Чернишова, але дало натяк на його подальші схеми.

    8 квітня 2020 року, стало відомо, що міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов став затягувати з реформою містобудівної галузі, ймовірно, на користь групи лояльних Медведчуку київських забудовників Андрія Вавриша та Дмитра Ісаєнка (ОПЗЖ), а також свого бізнес-партнера Олександра Фельдмана (ОПЗЖ). З моменту його призначення не пройшло і місяця.

    Обидва забудовники мали партнерські зв’язки ще з часів президентства Віктора Януковича. Вавриш працював заступником начальника Голови архітектури КМДА у 2010-2015 роках, а Ісаєнко – заступником у Мінрегіоні. Їхні компанії спільно реалізовували низку проєктів, а в кінці 2019 року вступили в боротьбу за «Укрбуд», користуючись тим, що Андрій Богдан, друг Вавриша, очолював Офіс президента.

    Забудовники Вавриш та Ісаєнко також мали ще одного менш відомого партнера – харківсько-київського забудовника Олексія Чернишова.

    Чернишов затягував реформу містобудування, що сприяло збереженню старих схем. Це дало можливість забудовникам продовжувати свої сумнівні проєкти, зокрема забудову 13 га берегової лінії Дніпра на Подолі. Вавриш та Ісаєнко отримали рекордну кількість дозволів на забудову у 2019 році, багато з яких могли бути оскаржені.

    Крім того, міністерство Чернишова дозволяло впливати на архітектурний контроль через органи місцевого самоврядування, що мали повноваження щодо об’єктів класів СС1 і СС2. Це також було джерелом значних фінансових вигод для забудовників.

    Через такий різкий “заход” на посаду та манію величі під час губернаторства міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов міг втратити свою посаду через скандал, пов’язаний з наявністю австрійського паспорта. Про це повідомляли “Українські новини” з посиланням на власні джерела.

    Також згідно з інформацією видання, причиною можливої відставки стало те, що Чернишов на посаді міністра поєднував роботу на Ігоря Коломойського з участю у сумнівних бізнесових схемах і проявляв зверхність до оточуючих, що викликало невдоволення президента Володимира Зеленського. До того ж, за моральним аспектом його поведінка також не відповідала високим стандартам.

    Коли Чернишов обійняв посаду в ОДА, він привів із собою приватну охорону та повністю ізолював себе від зовнішнього світу. Він зайняв половину сьомого поверху будівлі ОДА на Печерську, встановивши двері з пропуском за карткою. Доступ до нього був суворо обмежений, навіть депутати обласної ради не могли вільно потрапити до губернатора.

    За даними “Українських новин”, Чернишов, завдяки своїм бізнес-партнерам в Австрії, отримав австрійське громадянство для себе та своєї родини. Його компанія VI2 Partners, яка офіційно мала залучати інвестиції в Україну, насправді вкладала кошти, виведені з України, у європейську нерухомість.

    Крім того, повідомлялося, що Чернишов саботував доручення президента. Наприклад, на посаді губернатора він публічно виступав проти перенесення центру Київської області в Білу Церкву, фактично поховавши цю ідею.

    На посаді міністра Чернишов затягував реалізацію містобудівної реформи президента, що викликало обурення навіть у народних депутатів від “Слуги народу”. Окрім того, міністр зазнавав критики через те, що закликав українців своєчасно сплачувати комунальні послуги, попри кризу, спричинену пандемією COVID-19 та безробіттям.

    Проте тоді, попри кричущу токсичність Чернишова, на початку його політичної кар’єри, ну дуже “пощастило” і він зберіг посаду міністра, що тільки збільшило його апетити. У другій частині ви дізнаєтесь про створення корупції у Державній архітектурно-будівельній інспекції України (ДАБІ) попри поставлену Чернишову задачу – ліквідувати ДАБІ та більшу кількість корупційних схем на посту міністра.

  • Клан Поворозника: Як заступник Кличка став частиною будівельних афер

    Клан Поворозника: Як заступник Кличка став частиною будівельних афер

    Микола Поворозник – Перший заступник голови Київської міської державної адміністрації розпочав свою кар’єру в столичній мерії в жовтні 2015 року з посади головного спеціаліста відділу у справах підприємництва. Пізніше став заступником начальника управління ліцензування, а згодом очолив це управління.

    Його робота була пов’язана з видачею ліцензій, що дозволяло йому отримувати додаткову винагороду за “прискорення процесу”. До прикладу, за ліцензію вартістю 255 гривень він міг брати до 5000 доларів. Поворозник також мав зв’язки з УБОП, що допомагало йому зберігати свою посаду, незважаючи на можливі корупційні практики.

    Микола Поворозник, формально не займаючись бізнесом, оформив сімейні компанії на свою дружину. Сам Поворозник є співзасновником Благодійного фонду «Ніхто, крім нас», який займається волонтерською та благодійною допомогою, що також може бути пов’язане з його фінансовими інтересами.

    Ще одним співзасновником фонду «Ніхто, крім нас» є Віктор Олександрович Білич – добре відома постать у Києві. Разом з Михайлом Голицею, Миколою Негричем та В’ячеславом Непопом його часто називають членом так званого «будівельного клану» в керівництві Київської міської державної адміністрації (КМДА). Цей клан, який утворився навколо будівельного бізнесу, зайшов у київську владу за часів мера-будівельника Олександра Омельченка і до сьогодні контролює найбільші будівельні компанії Києва, такі як «Житлоінвестбуд-УКБ», «Київміськбуд», «Фундамент» та інші.

    Віктор Білич народився 13 березня 1964 року в селі Святець Теофіпольського району Хмельницької області, тобто він односелець Миколи Поворозника. Дружина Віктора Білича, Наталія Миколаївна, працювала начальником Відділу по роботі з персоналом КМДА завдяки чоловікові та його односельцю Поворознику, а також є засновницею ТОВ «Сіті-Прайм».

    Віктор Білич раніше працював на Київському заводі «Антонов» і мав освіту авіаційного інженера. Після цього, у 1994 році, він став заступником керівника Київського Фонду державного майна, а з 2000 по 2006 рік очолював Головне управління з питань підприємництва КМДА. Саме Віктор Білич у 2001 році запросив Миколу Поворозника до свого управління, просуваючи його кар’єру. Відзначимо, що якщо інформація про «заробітки» Поворозника на видачі ліцензій відповідає дійсності, то частина цих грошей, ймовірно, діставалася і Біличу.

    При Леоніді Черновецькому Білич перейшов працювати в «Житлоінвестбуд», а Поворозник залишився в КМДА. У грудні того ж року Поворозник став начальником Головного управління з питань регуляторної політики і підприємництва, розширивши «торгівлю» дозволами та ліцензіями. У 2012 році він став заступником начальника Головного управління промислової, науково-технічної та інноваційної політики КМДА і продовжував очолювати відділ видачі дозволів. У 2013 році Поворозник став заступником начальника Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА, а через кілька місяців – директором Департаменту економіки та інвестицій КМДА.

    У січні 2016 року Поворозника призначили заступником голови КМДА з координацією департаменту економіки та інвестицій, бюджету та фінансів, податкової політики та банківської діяльності, а також тендерних закупівель. Це призначення здійснив Віталій Кличко. Дивно, що Поворознику завжди доручають посади, де гроші йдуть до рук, і хоча корупція процвітає, сам він виглядає як чесний службовець, що живе на зарплату.

    Поворозник довгий час залишався в тіні, і лише в 2016 році став фігурантом невеликого скандалу. Журналісти звернули увагу на його дорогий годинник Hublot Big Bang, вартість якого коливається від 6700 до 8400 доларів. Ця покупка виглядала особливо підозріло на тлі його декларацій, де він зазначав, що його річний дохід за 2015 рік складав всього 222 тисячі гривень, що відповідає вартості годинника. До того ж, його дружина Валентина Поворозник за 2015 рік заробила 36 тисяч гривень, а за 2016 рік – лише 27 тисяч гривень, незважаючи на те, що вона є співвласницею двох компаній.

    Поворозник також неодноразово отримував матеріальну допомогу з міського бюджету, в тому числі двічі у 2017 році. Це, ймовірно, стало для нього звичною практикою, адже у 2016 році він вже звертався за такою допомогою, стверджуючи, що вона необхідна для вирішення соціально-побутових питань.

    З грудня 2017 року Микола Поворозник став першим заступником мера столиці, фактично керуючи Києвом у відсутності Кличка. Призначення заступників голови КМДА узгоджуються з Кабінетом Міністрів. Микола Поворозник регулярноз  2015 року відвідує Кабмін з майже “приватними візитами”, що може свідчити про наявність там його “покровителів”.

    З ким ще пов’язаний Микола Поворозник? Співзасновником фонду є Геннадій Волянек, чия дружина Тетяна Валентинівна Волянек є головним економістом Департаменту банківського нагляду НБУ. Інший співзасновник фонду, Сергій Когут, володіє ТОВ «Спайс АС», яке займається оптовою торгівлею ліками в Києві і є протестантським проповідником. Когут був пов’язаний зі скандалом з закупівлею ліків для онкохворих у обхід системи ProZorro, який, за інформацією, намагався загасити Поворозник.

    Компаньйоном Валентини Поворозник по ТОВ «ЛЕСТА-А» є Олеся Козлова, дочка чиновника МЗС Володимира Козлова. Її компаньйон по ТОВ «Електронний розрахунковий центр» Дмитро Стеценко був радником Леоніда Черновецького, займаючись продажем залізничних квитків через термінали. Ще одним співзасновником цієї фірми був Олександр Густавович Вінницький – скандальний підприємець з обширними зв’язками, в тому числі з колишнім прем’єр-міністром Анатолієм Кінахом. Його дружина Людмила Денисюк, яка працювала в КМДА з 2006 по грудень 2014 року, прославилася низкою корупційних скандалів.

    У серпні 2016 року, за досить підозрілих обставин, пішов у відставку начальник КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (БТІ) Василь Сенчук, який очолював установу протягом 15 років (з 2001 року). Відставка цього беззмінного керівника викликала безліч чуток, а справжні причини залишилися загадкою. За інформацією наших джерел, ініціатором цієї відставки став новий заступник мера Микола Поворозник, який відомий своєю здатністю ретельно маскувати свої наміри і дії.

    Київрада своїм рішенням №786 призначила відкритий конкурс на посаду нового директора БТІ. Але за три дні до конкурсу Поворозник, який контролює роботу столичного БТІ, призначив на цю посаду свого односельчанина Віктора Білича. Після звільнення з КГГА у 2006 році Білич працював у КП «Житлоінвестбуд – УКБ», одному з ключових підприємств будівельного клану Непопа-Негрича-Голиці-Білича, відомого також як «будівельна мафія». Логічно, що цей клан поставив свого представника на чолі БТІ.

    Білич, провівши масштабну чистку під приводом реорганізації та скорочення, призначив своїм заступником Дениса Гаврикова. Гавриков мав досвід роботи у приватних БТІ, зокрема в таких компаніях, як «Горспецексперт», «ЖилЕксперт», «БТІ-Столиця», «БТІ Юкрейніан Груп», «Всеукраїнське БТІ, реєстрації та оцінки нерухомого майна». Одна з його особливостей – видача самим собі довідок про відсутність кримінальної відповідальності, які він використовував для обману клієнтів приватних БТІ. Крім того, джерела SKELET-info стверджують, що Гавриков часто вживає наркотики і психотропні речовини, що може впливати на його адекватність.

    Отримавши посаду в державному БТІ, Гавриков ініціював укладення меморандуму про співпрацю з громадською організацією «Офіційне суспільство БТІ України», заснованою двома приватними БТІ, де він працював. Меморандум передбачав вільний доступ цієї організації до архівів столичного БТІ, навіть для «недопущення крадіжок». Це було досить дивно, враховуючи, що архіви БТІ охороняються МВД.

    Після цього Билич пішов у відпустку, офіційно призначивши Гаврикова в.о. начальника БТІ, а потім у відставку. Преса побачила в цьому прояв небажання Білича брати участь у корупційних схемах, але ця версія є сумнівною. Білич – авторитет у порівнянні з Гавриковим і міг легко його звільнити. Здається, Гавриков міг бути людиною Поворозника, який спробував реалізувати свою схему, але не знайшов спільної мови з Біличем. Однак, чому ж не призначити Гаврикова відразу на посаду начальника БТІ?

    Неофіційні джерела пропонують іншу, більш правдоподібну версію: будівельний клан вирішив взяти під контроль або навіть знищити столичне державне БТІ. Спочатку Поворозник призначив Білича, який розставив потрібних людей, а потім пішов у відставку, залишивши Гаврикова на чолі.

    У БТІ почалися проблеми: призначення на посади людей Гаврикова, зникнення документів, підробка документів, реєстрація «заднім числом», дорогий ремонт офісу приватною фірмою без тендера (незаконно). Гавриков швидко опинився в скандалі, і обурені ним люди звернулися до Кличка. 25 січня 2017 року новим в.о. начальника БТІ став Микола Сушка, але він пробув лише дві тижні. Поворозник приклав зусилля, і 10 лютого 2017 року замість Сушки в.о. начальника БТІ стала Надія Ященко, одна з найстарших працівників БТІ, яку Гавриков зробив своїм заступником. Ященко продовжила справи Гаврикова: розірвала договір з МВД про охорону і уклала новий з приватною фірмою, що дозволило корупціонерам отримати доступ до архівів БТІ, проводила тендери в обхід системи ProZorro, уклала мільйонний контракт на закупівлю комп’ютерів з фірмою, засновником якої є росіянин.

    Однак найбільше насторожує те, що і при Гаврикові, і при Ященко в БТІ часто з’являється Юлія Петрощук – особа з багатим кримінальним минулим. Її чоловік був засуджений за шахрайство з нерухомістю, а сама вона працює в цьому бізнесі «неофіційно», є зв’язковою між «чорними ріелторами», шахраями, приватними фірмами і державними установами. Її поява в головному столичному БТІ, де архіви опинилися в руках корупціонерів, схожа на запуск лисиці в курник. Петрощук також часто бачать не тільки в БТІ, але й у КМДА, де вона відвідує Миколу Поворозника, який навіть видав їй постійний пропуск.

    Отже, столичне БТІ стало центром масштабної афери, де з одного боку присутні «чорні ріелтори», з іншого – перший заступник голови КМДА Поворозник, а за всім цим стоїть «будівельна мафія».

    Справа про Хабарництво

    14 квітня 2020 року співробітники СБУ зафіксували факт вимагання хабара у 125 тисяч доларів (понад 3 мільйони гривень) від представника будівельної компанії Миколою Поворозником через посередника.

    Посадовець вимагав гроші за вплив на рішення щодо погодження містобудівних умов і обмежень. Спеціалісти СБУ затримали посередника після отримання частини хабара в сумі 60 тисяч доларів.

    Згідно із задокументованими даними, посередник діяв за вказівкою та узгодженням з Миколою Поворозником. Разом вони планували отримати також 246 тисяч доларів за інший будівельний проект. Також в рамках розслідування СБУ провели обшуки у КМДА.

    Тоді ж Микола Поворозник був відсторонений від посади першого заступника голови КМДА.

    Але вже через рік заступник мера га своїй сторінці в Facebook повідомив, що досудове розслідування у його справі завершено і справа передана до суду з обвинувальним актом.

    Поворозник заявив, що не є стороною кримінального провадження, і наголосив, що ані він, ані інші працівники КМДА не є учасниками справи. Для підтвердження своїх слів він оприлюднив відповідь на запит від керівника слідчого управління СБУ в Києві Ігоря Хоменка.

    Чиновник також повідомив, що подав заяву про поновлення на посаді міському голові Києва Віталію Кличку. “Я готовий повернутися до виконання своїх обов’язків і вважаю, що моє поновлення буде справедливим і законним”, – зазначив Поворозник.

    Розкрадання на ремонті військового шпиталю

    Весною цього року Кличко та Поворозник здійснили філігранну схему – вкрали гроші на ремонті військового шпиталю, а потім взяли на контроль розслідування факту завищених цін і показали себе господарниками, що економлять державні кошти.

    У січні 2023 року Київський міський клінічний шпиталь ветеранів уклав угоди на ремонт приміщень 1, 2, 3 та 12 поверхів на загальну суму 288 мільйонів гривень з генеральним підрядником ТОВ «Абсолют-клімат».

    24 січня у системі «Прозорро» з’явилось повідомлення про розірвання угоди на ремонт фасаду лікарні на суму 504 мільйони гривень. Причини розірвання угоди не уточнюються, відомо лише, що розрив відбувся за згодою сторін.

    Але повернемось до угод на суму 852 мільйони гривень. На цих поверхах створюють реабілітаційний центр для військових, поранених на війні з Росією.

    Хронологія тендерів на ремонт шпиталю:

    • UA-2023-11-10-015097-a – ремонт 12-го поверху: 72 015 000 грн (19.01.2024)
    • UA-2023-11-10-015072-a – ремонт 3-го поверху: 72 070 500 грн (19.01.2024)
    • UA-2023-10-26-014687-a – ремонт 2-го поверху: 71 835 000 грн (10.01.2024, можливе нікчемне через порушення строків укладання)
    • UA-2023-11-03-013515-a – ремонт 1-го поверху: 71 760 000 грн (18.01.2024)
    • UA-2023-08-24-010456-a – ремонт фасадів, покрівлі та заміна вікон головного корпусу: 504 232 927 грн (03.10.2023, розірвано 24.01.2024)
    • UA-2023-08-24-010357-a – ремонт 11-го поверху: 71 883 600 грн (04.10.2023)
    • UA-2023-08-16-012487-a – ремонт 9-го поверху: 71 835 000 грн (14.09.2023)
    • UA-2023-08-08-011411-a – ремонт 10-го поверху: 71 889 000 грн (05.09.2023)
    • UA-2023-07-03-010804-a – ремонт 8-го поверху: 71 950 800 грн (28.07.2023)
    • UA-2023-06-21-001686-a – ремонт 7-го поверху: 71 860 500 грн (21.07.2023)
    • UA-2023-06-06-010591-a – ремонт 6-го поверху: 72 064 500 грн (27.06.2023)
    • UA-2023-05-29-013946-a – ремонт 5-го поверху: 72 301 500 грн (19.06.2023)
    • UA-2023-05-25-014262-a – ремонт 4-го поверху (коригування): 16 255 740 грн (25.05.2023)
    • UA-2022-12-05-017914-a – ремонт 4-го поверху: 45 159 286 грн (23.12.2022)

    У грудні «Центр протидії корупції» подав заяву до Офісу Генерального прокурора, яку було скеровано до НАБУ, щодо цих закупівель. Раніше «Наші гроші» виявили завищення цін на будівельні матеріали в кошторисах ремонту шпиталю.

    Зокрема, у ремонті 1, 3 та 12 поверхів було виявлено завищені ціни на матеріали. Легковирівнювальна стяжка Cerezit CN-178 у нових угодах коштує 33,7-34,8 грн/кг, тоді як у «Хенкель Баутехнік (Україна)» вона продається по 25,2 грн/кг, а у «Інтербудсервіс» – по 21,5 грн/кг.

    Лінолеум для цих поверхів оцінюють по 2 424 грн/кв. м, що більше ніж у два рази дорожче, ніж у угоді на ремонт 4-го поверху, де його вартість була 1 031 грн/кв. м.

    Плити стельові «Армстронг» для нових поверхів враховані по 906 грн/кв. м, тоді як для 4-го поверху ці плити оцінювались у 426 грн/кв. м.

    Загальна переплата за цими матеріалами на 1, 3 та 12 поверхах становить близько 13 мільйонів гривень, що могло б забезпечити щоденне триразове харчування пацієнтів шпиталю протягом року.

    Ціни на інші матеріали в ремонті також були значно завищені. Наприклад, алюмінієві композитні панелі для фасаду закуповували по 5 674 грн/кв. м, тоді як в «Епіцентрі» їх ціна варіюється від 566 до 1 356 грн/кв. м. Сталеві радіатори замовляли по 14 912 грн, хоча в магазинах «Ромстал Україна» та «Тепло Опт» їх ціна становила 6 008 грн.

    «Наші гроші» зацікавились таким стрибком і подали запити щодо цін будматеріалів Госпіталю ветеранів, Департаменту охорони здоров’я КМДА і міському голові Віталію Кличку, який у липні особисто перевіряв, як іде ремонт. Однак жоден з адресатів такої інформації не надав.

    Відтак до них полетіли запити вже від народного депутата Ярослава Юрчишина ( партія “Голос”).  Віталій Кличко не зміг відмовити нардепу і надав підсумкові відомості ресурсів. Вочевидь його підлеглі знали, які відкриття зроблять «Наші гроші» у цих документах. Тому в супровідному листі вказали, що мер особисто не має відношення до цієї історії, а Департамент здоров’я і комунальний госпіталь самостійно виконують покладені на них функції.

    Але вже в липні 2024 виявилось, що координацію роботи Департаменту охорони здоров’я КМДА здійснював перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.

    У квітні 2024 року Віталій Кличко вирішив очолити “боротьбу з розкраданням”:  голова Києва звернувся до НАБУ з результатами внутрішнього аудиту ремонту госпіталю. Аудитори виявили порушення на суму 820 тисяч гривень, які вже були усунені шляхом коригування документації та монтажу обладнання. Замовник також розірвав договір на ремонт фасадів, покрівлі та заміни вікон на суму 102,19 мільйона гривень, щоб уникнути подальших ризиків втрат.

    Кумівство

    Створивши клан при КМДА Микола Паворозник почав допомагати і своїм родичам.

    Наприклад невістка Поворозника виграла тендери на 560 млн гривень. Про це розповів колишній радник мера Києва Бахматов.

    Скромна журналістка Олександра Ринг у 2017 році (коли Поворозник став першим заступником) раптово вирішила змінити рід діяльності та стала співзасновницею ТОВ «Нідком», яке займається будівництвом.

    Цю суму компанія отримала на 21 тендері в період з 2019 по липень 2021 року. За підрахунками Бахматова, навіть без врахування відкатів і розкрадань родина Поворозника заробила на цих підрядах не менше ніж 100 млн грн.

    Але хіба можна повірити, що чиновники і їхні партнери не вкрали нічого? Ймовірно, реальний прибуток родини першого заступника Кличка перевищив 250 млн гривень.

    Цікаво, що офіційно син Поворозника одружився з Олександрою лише в 2020 році, і через два тижні вона відмовилася від участі в «Нідкомі», щоб не піддавати підозрі своє прізвище.

    Виїзд за кордон

    Також Поворозник регувлярно користується службовим становищем для безперешкодного виїзду за кордон під час війни. Він сім разів виїжджав з воюючої країни і щоразу мужньо повертався (на відміну від іншого заступника мера, Костянтина Усова, який після виїзду на навчання до США минулого літа більше не з’являвся на Хрещатику, 36).

    Дати виїздів Миколи Поворозника за кордон: 18.09.2022, 02.10.2022, 25.11.2022, 14.12.2022, 25.03.2023, 26.04.2023 та 17.06.2023. Він подорожував за листами з КМВА та на підставі законодавства про відрядження чиновників, нібито у службових справах. При цьому лише перший перетин кордону здійснювався автотранспортом – мікроавтобусом. Всі інші подорожі Поворозник здійснював залізничним транспортом.

  • Ігор Кушнір – “Злобудовник Києва” від ОПЗЖ

    Ігор Кушнір – “Злобудовник Києва” від ОПЗЖ

    Ігор Миколайович Кушнір голова правління – президент компанії «Київміськбуд», віце-президент Будівельної палати України, член ради директорів Конфедерації будівельників України. У 2010-2012 роках – заступник Міністра оборони України. Доктор юридичних наук. Ось що ми можемо дізнатися зі статті на Вікіпедії, але що являє собою Кушнір насправді?

    Старт кар’єри та Французький квартал

    Початок кар’єри Ігоря Кушніра був непомітний, він швидко злетів у ТОП українських махінаторів. Одним із перших його кроків до великої кар’єри було зайняття посади заступника міністра оборони. За два роки успішних схем Кушнір перейшов до керівництва “Київміськбуду”, ставши його головою.

    Те, хто стояв за його призначенням у військове відомство, залишається таємницею. 2014 року все різко змінилося. “Провідники” зникли або вважали за краще забути своє минуле, вирішивши, що найкраще не згадувати про свою участь у несподіваному призначенні. Однак ініціатори переміщення Кушніра на пост президента “Київміськбуд” були добре відомі і не можуть заперечити свою участь. Серед них колишній голова адміністрації президента при Януковичі – Сергій Льовочкін, колишній керівник Державного управління справами Андрій Кравець, який став успішним бізнесменом, та тодішній голова наглядової ради ХК “Київміськбуд” Микола Порайко. Саме вони стали кінцевими бенефіціарами сірих схем через будівельну компанію.

    Ігор Кушнір був активним учасником у цивільній та військовій сферах України, займаючись капітальним будівництвом та закупівлями в Міністерстві оборони. На відміну від Анатолія Сердюкова, який працював у військовому відомстві близько п’яти років, Кушнір протримався там лише два роки. 2012 року він повернувся до мирного життя, і через два роки, коли армійські частини на сході України зіткнулися з відсутністю необхідних матеріалів, це мало його турбувало. Він став головою холдингової компанії “Київміськбуд”, найбільшого забудовника столиці, та був повністю задоволений своїм новим призначенням.

    Холдингову компанію “Київміськбуд” було створено 29 років тому шляхом об’єднання кількох десятків державних та муніципальних будівельних організацій в єдине ціле. Під час об’єднання кожна з частин внесла свої активи та земельні ділянки у спільний котел.

    Саме вони стали принадою для шахрайських дій групи людей, головою якої був Кушнір. І вже 2019 року потужна будівельна організація опинилася на межі банкрутства. Вона обдурила тисячі своїх клієнтів, порушуючи термін будівництва житла. Компанія постійно порушує будівельні норми та правила, будує об’єкти, не інвестуючи у модернізацію міських комунікацій, що у майбутньому призведе до краху всієї комунальної системи, особливо у старих історичних районах Києва. Однак ці проблеми мало турбували президента компанії Кушніра.

    Жителі Києва запам’ятають його як ініціатора амбітного проекту “Французький квартал”. Старовинне європейське місто на річці Сена мало отримати свого двійника в мініатюрі на берегах Дніпра. За проектом “Київміськбуд” мав збудувати висотні житлові будинки, які забезпечують мешканців європейським комфортом, розкішні офісні та торгові центри, а також шістнадцятиметрову копію Ейфелевої вежі. Загалом на це Ігор Кушнір витратив лише три роки. Але в один момент, 2019 року, будівництво заморозили. Головний його ініціатор зник із Києва і не в Парижі, а набагато далі за океаном. У Південній Каліфорнії, у Сан-Дієго, екс-заступник міністра оборони України та головний київський забудовник придбав у компанії US Business Consulting & Investments особняк площею 800 м² за $11 млн. Можливо, Ігор Кушнір погано розбирався у закупках для армії, але у житлі він точно розуміється. Сан-Дієго вважається одним із найкомфортніших міст США.

    Але повернемося трохи раніше, ще в червні 2014 року колишній депутат, нині радник міністра внутрішніх справ Михайло Апостол направив до СБУ дуже докладний депутатський запит щодо діяльності Ігоря Миколайовича Кушніра на посаді президента Київміськбуд”. У ньому він докладно перерахував усі його дії на посаді колишнього заступника міністра оборони. Добравшись до керма управління найбільшою будівельною фірмою, він незаконно збагатився сам і не забув поділитися з друзями, які спокійно продовжують жити в Україні. займався пошуками вілли у передмісті Сан-Дієго.

    Список афер

    Наводимо повний список махінацій із депутатського запиту Апостола:

    Зазначена організована група здійснила заволодіння майном ПрАТ «ХК Київміськбуд», 80% акцій якого належать Київській міській раді, особливо великих розмірах, а саме:

    – коштами у розмірі 200 млн грн. шляхом купівлі ПрАТ «ХК Київміськбуд» у ТОВ «ІНПРОМ» нікому непотрібні та непридатні для будівництва земельні ділянки площею 27,9041 га, розташовані на території Требухвської сільської ради Броварського району Київської області. Ціна значно завищена;

    – Виведення з управління Державного управління справами майна державного видавництва «Преса України» з метою його списання, знесення та подальшого будівництва з передачею функцій замовника ПрАТ «ХК Київміськбуд» на земельній ділянці площею 3,1863 га житлово-офісно-торгово-розважального комплексу на вул. . Анрі Барбюса, 52/1 у Печерському районі м. Київ (Французький бульвар) та заволодіння коштами у розмірі понад 255 млн грн. від продаж нерухомості під час будівництва. Будівництво комплексу та виведення коштів триває;

    – заволодіння будинком по вул. Берлінського, 15 шляхом покупки за заниженими цінами. Площа будівлі 966,50 кв м, ціна 6500000 грн (6725,29 грн за 1 кв м);

    – заволодіння адміністративною будівлею у м. Київ, вул. Мечнікова, 20 за заниженою ціною. Площа 1811,2 кв м, ціна 12086 137,60 кв м (6673 грн за 1 кв м);

    – заволодіння будівлею готелю Оберіг за адресою Червонозоряний проспект, 25/16 (Літера А) площею 2475,8 кв м на земельній ділянці 0,1881 га (кадастровий номер 8000000000:72:2334:0018) за умовою оплати;

    – заволодіння нежитловими приміщеннями актової зали будівлі на вул. Суворова, 4/6 у Києві (центральний офіс компанії), що реконструюються зі зміною цільового призначення під ресторан із залученням коштів, матеріалів та робіт ПрАТ «ХК Київміськбуд» за заниженою ціною;

    – заволодіння нерухомим майном (бази відпочинку) разом із земельною ділянкою за адресою м. Київ, вул. Лісова-Козинська, 1, яка була власністю ПрАТ «ХК Київміськбуд» за заниженою ціною;

    – вчинення умисного банкрутства дочірнього підприємства «Медбуд» (03037, м. Київ, п-т. Червонозоряний, 17), наслідком якого є заволодіння будівлею та земельною ділянкою;

    – заволодіння нерухомим майном (близько 100 об’єктів: будинків, паркінгів та споруд, у тому числі земельної ділянки у Кончі-Заспі) дочірнього підприємства «Екос», що ліквідовано. Причина ліквідації підприємства — арешт правоохоронними органами заступника директора цього підприємства при отриманні хабара та обранні йому запобіжного заходу – утримання під вартою.

    Членами організованої групи створено ТОВ «Перший Український експертний центр», якому передано зазначені будинки та споруди безкоштовно в експлуатацію. При цьому витрати на так звану експлуатацію ПрАТ «ХК Київміськбуд» зросли у 5-10 разів, що є класичною формою відмивання коштів.

    Михайло Апостол попросив Арсена Авакова вжити заходів для перевірки діяльності «Київміськбуду» та у разі підтвердження незаконних дій притягнути до відповідальності Льовочкіна, Кравця, Порайка та Кушніра.

    Частина 2: Відмивши Грошей у ОРДЛО

    Кримінальні схеми заробітку допомогли Ігореві Кушніру здобути популярність далеко за межами Києва. СБУ перехопило кілька телефонних розмов впливових в ОРДЛО людей, у ході яких з’ясувалися деякі подробиці отримання ними фінансового підживлення з України. Гроші переказувалися до Донецька та Луганська через «Кристалбанк». Фінансовий ланцюжок включав колишнього «регіонала», а нині депутата від «Блоку Петра Порошенка» Романа Романюка. Він за комісію в 3-5% від загальної суми переказу брався непомітно здійснити транзакцію. Польові командири сумнівалися в його надійності, але дізнавшись, що гарантом угоди виступає Ігор Кушнір, одразу заспокоїлися. Такого авторитету одним днем не заробити.

    Зв’язок зі Столаром

    Засвітиться разом Кушнір та Столар встигли ще у липні 2016 року журналістам вдалося зафіксувати прибуття Вадима Столара на чартерному рейсі разом з іншим відомим київським забудовником Ігорем Кушніром.

    Але найцікавіше розпочалося у лютому 2023 року, коли СБУ провела обшуки у депутата Вадима Столара. Обшуки також пройшли у Кушніра.

    “Але після припинення громадянства Медведчука та його обміну на 200 українських полонених, частка Медведчука перейшла під контроль Столара. Це показують журналістські розслідування. Відповідно, Єрмак або його близькі мають бажання, щоб частка, яка раніше контролювалася Медведчуком у згаданому бізнесі, була переписана на людини Єрмака. Це лише один із елементів великої головоломки щодо зміни впливу та балансу між групами впливу всередині самого парламенту”, – висловився про обшуки політолог Ігор Чаленко.

    Показуха на пожертвуваннях ЗСУ, корупція та ставлення до інвесторів

    Незважаючи на війну, багато київських забудовників продовжують виконувати свої зобов’язання перед інвесторами. Ігор Кушнір, голова “Київміськбуду”, отримуючи значні кошти від інвесторів для завершення власних об’єктів та ЖК “Укрбуд”, чомусь заморозив будівництво на рік, виправдовуючись війною. Переселенці та військові, які є інвесторами “Укрбуду” та “Київміськбуду”, багато років залишаються без квартир, за які заплатили свої гроші. Нагадаємо, що саме “Київміськбуд” має завершити ЖК “Укрбуд” на вимогу президента В. Зеленського. Однак голову “Київміськбуду” Ігоря Кушніра це не хвилює. Замість вирішення поточних проблем, пов’язаних із відновленням будівництва та пошуком джерел фінансування для завершення житлових комплексів, він знаходиться за кордоном, в Австрії. Журналісти зустріли його у Відні та включили до складу батальйону “Відень 2”.

    Відверто про ставлення до інвесторів УкрБуду. Микитась та Кушнір(Київміськбуд).

    БАТАЛЬЙОН “ВІДЕНЬ” 2. УП знайшла українських втікачів, віп-біженців та віп-туристів | Розслідування

    Маєтки в Конча-Заспі і “пох*й” на інвесторів: як голова “Київміськбуду” створив собі імперію

    Частина 3: Бізнес-імперія Ігоря Кушніра: три сліди, що ведуть до зв’язків із Віктором Медведчуком

    20 грудня минулого року Ігор Кушнір залишив пост у “Київміськбуді”, де працював 12 років. Цьому передували обшуки в компанії, підозри у фінансових махінаціях та в результаті аудиторська перевірка. Попри це аудитори заявили про відсутність порушень. Таким чином, Кушнір, який встиг придбати нерухомість як у Кончі-Заспі, так і на Блакитному Березі Франції, залишив посаду, маючи репутацію бездоганної чистоти.

    Давно ходили чутки, що багатство родини Кушніра зростає завдяки “Київміськбуду”. Проте реальні докази з’явилися лише 2023 року. У травні журналісти-розслідувачі встановили, що особи, близькі до Кушніра, забудували котеджами землі колишньої бази відпочинку, переданої КДБ у ранні 2000-ті. Серед власників вілл виявилися як колишні, так і чинні співробітники компаній, пов’язаних з “Київміськбудом”, адвокат, який представляв інтереси компанії, пряма родичка дружини Кушніра та особа, близька до депутата Кременчуцької міської ради Руслана Федорченка, який очолює одну з фірм, асоційованих з колишнім від нині забороненої “Опозиційної платформи – За життя” Вадимом Столаром.

    У липні стало відомо про віллу дружини Кушніра на Блакитному Березі вартістю понад 20 млн євро. Це стало останнім аргументом для проведення перевірки стану справ у “Київміськбуді” та вивчення причин, чому сім’я його президента наситилася розкішною нерухомістю. Ігоря Кушніра усунули, у компанії провели санкціоновані обшуки та аудит, який, однак, не розкрив джерела коштів Кушніра на французьку віллу.

    Він наполягає на тому, що протягом багатьох років був залучений до бізнесу, а після свого призначення до “Київміськбуду” передав керівництво своєму бізнесу дружині. Цікаво, але цілком очікувано, що з моменту його приходу на керівну посаду в КДБ його дружина Оксана стає власницею широкої мережі будівельних компаній. Ці компанії зареєстровані переважно на Кіпрі, Литві та на Британських Віргінських островах. І дуже часто їхні бізнес-партнери – особи, які мають зв’язки із забороненою в Україні партією ОПЗЖ та кумом президента Росії Віктором Медведчуком. Документальне підтвердження цього було знайдено у трьох кейсах, пов’язаних із сім’єю Ігоря Кушніра.

    Депутат Київради від ОПЗЖ Володимир Кравець разом із дружиною голови «Київміськбуду» Оксаною Кушнір виводять гроші з України до Литви (Литовський слід)

    Володимир Кравець спільно з Оксаною Кушнір вклали гроші у будівництво двох бізнес-центрів у столиці Латвії. Обмовимося, що Оксана Кушнір є дружиною Ігоря Кушніра, скромного директора холдингу «Київміськбуд». Чому ми обізвали Кушніра «скромним директором»? Тому що «Київміськбуд» є підприємством, 80% акцій якого належить місту Київ, а директор цього підприємства – простий чиновник. Ну, теоретично.

    Насправді, звісно, виходить зовсім так. Бо дружина директора київського міського підприємства спільно з депутатом Київської міської ради раптом розпочинають у латвійській столиці будівництво двох бізнес-центрів, а латвійці заявляють, що гроші на це будівництво мають непрозору історію і відстежити їх неможливо, оскільки вони замасковані низкою кіпрських офшорів. Але сліди цих офшорів ведуть до Володимира Кравця, Оксани та Ігоря Кушніра.

    Будівництво першого бізнес-центру Link розпочалося ще 2016 року. Вела його литовська компанія UAB Baltijos Gildija, фундатором якої була UAB Mavlada, власником якої є Володимир Кравець. У 2017 році до неї приєдналася кіпрська Koksi Holding ltd, володіє якою Оксана Кушнір. У 2020 році склад засновників UAB Baltijos Gildija змінився, тепер ця компанія володіє Koksi Holding ltd.

    Другий бізнес-центр – Corе – будує UAB Baltijos Gildija разом із компанією Ašis. Засновником UAB Ašis є кіпрська компанія Оксани Кушнір Koksi Holding Ltd і UAB Mavlada Володимира Кравця.

    «Походження коштів на проекти у Вільнюсі є непрозорим. Гроші на землю під бізнес-центром Link у розмірі 1,47 мільйона євро литовська фірма Baltijos Gildija позичила кіпрській фірмі Оксани Кушнір (Koksi Holding). Ця фірма, у свою чергу, теж їх отримала як позику – у офшорної фірми Obelia Industries Inc., зареєстрованої на Британських Віргінських островах. Але хто є власником Obelia Industries Inc. і звідки ця фірма акумулювала доходи, з публічних джерел встановити неможливо», – заявили автори розслідування.

    На запит журналістів щодо власників Obelia Industries Inc. ні Кушнір, ні Кравець відповіді не дали. Але останній підтвердив, що до будівництва бізнес-центрів у Латвії вони обоє причетні.

    Литовські правоохоронці, які зацікавилися розслідуванням, заявили, що «розцінюють ці операції як потенційне виведення коштів або спробу приховати їхнє справжнє походження». І додали, що зараз займаються розслідуванням щодо походження грошей, інвестованих у ці об’єкти.

    Український слід

    Компанія Koksi holdings LTD, якою володіє Оксана Кушнір, має бізнес-інтереси в Україні. Цікаво, що вони також ведуть до зв’язків із “Опозиційною платформою – За життя”. Так, фірма є одним із бенефіціарів інвестиційного фонду “Ковернот”. Оксана Кушнір разом із “Ковернотом” та ще одним інвестиційним фондом “Хантер” стали засновниками ТОВ “Капітал-Схід”.

    Не вдаючись у докладний список усіх компаній у цьому ланцюжку, варто зазначити, що документальний зв’язок із проросійськими діячами у цьому контексті було виявлено за двома напрямками. По-перше, Оксана Кушнір виявилася офіційним партнером Павла Якубенка, відомого своїм керівництвом “Трускавецькурортом” та санаторіями Львівської області, які асоціювали зі сферою впливу народного депутата та одного з найближчих соратників Януковича-Медведчука – Юрія Бойка. Фонд “Хантер”, у свою чергу, є прямим засновником компанії, створеної сином Бойком, Анатолієм.

    По-друге, фонди “Хантер” та “Ковернот” фігурують одразу в кількох кримінальних провадженнях по будівельній компанії “КУА Будкепітал”. Щонайменше два з них суд ухвалив рішення про вилучення документів у рамках розслідувань. Неофіційно компанію “Будкепітал” пов’язують із Ігорем Кушніром у співпраці з представником ОПЗЖ Вадимом Столаром.

    Швейцарський слід

    У лютому 2021 року, коли українська влада розпочала активні заходи проти одного із засновників проросійської партії “Опозиційна платформа – За життя” Віктора Медведчука, Рада національної безпеки та оборони України ввела санкції проти п’яти офшорних компаній. Вказано, що ці компанії володіють літаками, які належали Медведчуку або використовувалися для особистих потреб.

    Серед цих компаній була Klodius Investments Limited, що належить Оксані Кушнір. Компанії було заборонено виконувати польоти літаком Гольфстрім T7-ABC (s 203). Цей літак за кілька днів до оголошення списку санкцій був перевезений до маленького містечка Сент-Галлен у Швейцарії, де й зареєстровано фірму по орбіті Віктора Медведчука.

    Klodius Investments Limited на чолі з Оксаною Кушнір також активно діяла напередодні оголошення списку санкцій РНБО, вийшовши зі складу чотирьох будівельних компаній в Україні. На їх місце у деяких випадках прийшли інші офшорні компанії родини Кушнірів. Ось, наприклад, історія змін однієї з українських компаній.

    До речі, у лютому цього року санкції щодо Klodius Investments Limited закінчуються, і поки що невідомо, чи будуть вони продовжені. Така сама невизначеність стосується й чотирьох інших компаній, які володіють літаками Медведчука. Тому незабаром слід уважно стежити за тим, куди та як літатимуть літаки державного зрадника України.

    Куди ведуть сліди Кушніра

    Згадані три сліди у бізнес-імперії родини Ігоря Кушніра одним чи іншим чином ведуть до кола Віктора Медведчука чи забороненої проросійської партії “Опозиційна платформа – За життя”. І незалежно від спростування зв’язку як з його, так і його дружини, документи свідчать на користь протилежного. Взаємодія з прихильниками ворога під час повномасштабного вторгнення є не лише ганебною, а може стати підставою для перевірок з боку Служби безпеки України.

  • Кейс «Дар’ї Кушнір»: як українські корупціонери легалізують свої капітали в Європі

    Кейс «Дар’ї Кушнір»: як українські корупціонери легалізують свої капітали в Європі

    Дар’я Кушнір – дочка екс-голови “Київміськбуду” Ігоря Кушніра, наприкінці 2023 року стала співвласницею компанії зареєстрованої в Лондоні. Про те, чому Дар’ї Кушнір буде важко пройти комплаєнс та чи конфіскують британці отримані корупційним шляхом активи у нашому журналістському розслідуванні.

    Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

    Дар’я Кушнір проживає в Лондоні та багато подорожує
    Дар’я Кушнір проживає в Лондоні та багато подорожує

    Дочка Ігоря Кушніра Дар’я, як багато хто з дітей української еліти навчається та проживає в Лондоні. Даша була студенткою Вестмінстерського університету Великої Британії, де вартість навчання складає близько $60 000 на рік. І, в кращих традиціях сімей українських корупціонерів, проживає Дар’я не в студентському гуртожитку, а в розкішних, навіть по мірках Лондона, апартаментах за адресою Viaduct Gardens Street, Embassy Gardens Phase 2 Block E.

    ЖК Embassy Gardens, де за кошти українського корупціонера Ігоря Кушніра влаштувалась Дар’я, являє собою розкішний будинок з видом на Темзу, недалеко від посольства США. Ціна на апартаменти в елітному житловому комплексі стартує від 600 тисяч фунтів стерлінгів. Адреса проживання Дар’ї Кушнір стала відома журналістам, завдяки кіпрським реєстрам, де Дар’я виступає як засновниця ARMIKS DK ESTATE LTD. Сума внеску 25-річної Дар’ї Кушнір до статутного фонду кіпрської компанії ARMIKS DK ESTATE LTD при реєстрації склала 457 тисяч Євро.

    Через ARMIKS DK ESTATE LTD Дар’я Кушнір являється одним із кінцевих бенефіціарів британської Alliance 1903 LTD, зареєстрованої в Лондоні. За даними з британського реєстру, компанія також займається розвитком нерухомості. Що цікаво, згідно даних британських реєстрів партнером Дар’ї по Alliance 1903 LTD є відомий київський забудовник Владислава Молчанова.

    Але повернемось до питання проходження процедури комплаєнсу Дашою Кушнір. У Великій Британії існує закон Criminal Finances Act, який значно ускладнює процес легалізації корупційних доходів. Закон був розроблений та направлений в першу чергу проти російських олігархів, але є багато кейсів його примінення проти вихідців з інших країн, які не можуть пояснити як набули такі значні багатства.

    Положеннями цього закону вводиться поняття “Unexplained wealth orders”, тобто майно, походження якого фігуранти розслідувань не можуть пояснити. Таке майно правоохоронці мають право вилучати без суду, “якщо є обґрунтовані підстави підозрювати, що будь-яка особа володіє активами, невідповідними її відомому доходу”. При цьому мінімальна сума “непоясненного багатства”, яка потрапляє під дію закону – 50 тисяч фунтів. Конфіскувати можуть не лише маєтки й машини, а й у принципі будь-яке дороге майно, наприклад, діаманти, золото в злитках чи картини.

    В контексті даного закону, потрібно пригадати історію збагачення сім’ї Кушнір, яка стала відома широкому загалу після викриття корупційних схем українськими журналистами. Що показово, Дар’я Кушнір має пряме відношення до тих самих “сімейних курупційніх схем”, неспростовним доказом чого являється спільна зареєстрована компанія з Владиславою Мовчановою.

    Нагадаємо, 19 лютого проєкт Bihus.Info випустив чергове розслідування про корупцію у «Київміськбуд» за часів управління комунальним підприємством Ігорем Кушніром, який у грудні 2023 року заявив, що йде з посади голови після 12 років роботи. 9 лютого президентом «Київміськбуду» став Василь Олійник. Раніше в компанії, за дорученням мера Києва Віталія Кличка, почався аудит.

    Втім, за даними журналістів, зміна керівництва може бути формальністю, адже в останні роки Олійник як генпідрядник працював на об’єктах компанії Stolitsa Group з орбіти відомої київської забудовниці Владислави Молчанової. Молчанова ж, в свою чергу, є давнім бізнес-партнером родини Ігоря Кушніра.

    Також Кушнір потрапив до розслідування Bihus.info, в якому йшлося про те, що виведену землю компанії «Київміськбуд», яка на 80% належить територіальній громаді Києва, тобто є комунальною, у Козині, де раніше була база відпочинку, забудували розкішними котеджами його родичі.

    У 2021 році РНБО ввела санкції проти компанії дружини президента «Київміськбуду» Олени Кушнір. Тоді Кушнір заявив, що санкції найімовірніше були накладені помилково.

    Але журналісти знайшли зв’язок її компанії Klodius Investments Limited, зареєстрованої на Британських Віргінських Островах, з «газовою трубою» Медведчука.

  • Як новий керівник “Київміськбуду” пов’язаний з Ігорем Кушніром

    Як новий керівник “Київміськбуду” пов’язаний з Ігорем Кушніром

    Новий керівник “Київміськбуду”, який на 80% належить громаді Києва і є одним із найбільших забудовників країни, пов’язаний із бізнес-імперією свого попередника Ігоря Кушніра, який залишив посаду наприкінці минулого року після низки скандалів. Про це йдеться в розслідуванні Bihus Info.

    Зокрема, призначений на посаду глави “Київміськбуду” на початку лютого Василь Олійник останніми роками як директор компанії-генпідрядника працював на об’єктах компанії Stolitsa Group відомої київської забудови Владислави Молчанової. Серед київських забудовників його називали “інженером Влади”.

    Сама ж Молчанова є бізнес-партнером родини Ігоря Кушніра. Виявилося, що Молчанова та 25-річна донька Кушніра Дар’я вказані серед кінцевих бенефіціарів зареєстрованої наприкінці 2022 року в Лондоні британської компанії Alliance 1903 LTD. За даними з британського реєстру, ця фірма також займається девелоперською діяльністю.

    Крім того, восени минулого року у Молчанової та Кушніра з’явилися зв’язки з бізнесменом, наближеним до глави Офісу президента Андрія Єрмака.

    Раніше журналісти розповідали про те, що колишній партнер Єрмака з кінобізнесу, Артем Колюбаєв, який очолює Раду з державної підтримки кінематографії, почав активно входити в пов’язаний із проросійськими політиками Віктором Медведчуком і Вадимом Столаром будівельний бізнес. Йдеться про будівництво київської компанії ENSO.

    Виявилося, що в Колюбаєва тепер також спільний бізнес з особами, пов’язаними з екскеровщиком “Київміськбуду” Ігорем Кушніром та Stolitsa Group Молчанової. Так, наприкінці листопада 2023 року змінилися власники ТОВ “Фінансова компанія “Гарант Капітал”, яка має займатися добудовою ЖК “Еврика”. Раніше її було оформлено на менеджерів Кушніра і Столара, тепер серед її співвласників вказано самого Артема Колюбаєва, менеджерів ENSO і юриста Stolitsa Group.

    Крім того, раніше журналісти заявляли, що Молчанова разом із Кушніром і народним депутатом Вадимом Столаром були реальними бенефіціарами пов’язаної з “Київміськбудом” приватної компанії bUd Development.

    Як повідомлялося, у грудні 2023 року колишній президент “Київміськбуду” Ігор Кушнір, якого відсторонили від виконання обов’язків із липня минулого року, вирішив звільнитися.

    Раніше журналісти виявили, що на виведеній землі з “Київміськбуду” в Козині бізнес-оточення і родичі Кушніра побудували закрите котеджне містечко. Вартість зведених там будинків оцінили у понад $3 млн. Також журналісти з’ясували, що компанія дружини Кушніра у 2019-2020 роках придбала французьку фірму, на яку оформлено віллу на Лазурному узбережжі орієнтовною вартістю у 20 млн євро.

    Крім того, стало відомо, що в травні 2023 року голова “Київміськбуду” разом зі своєю дружиною Оксаною підкорив Еверест. При цьому право виїжджати з України у воєнний час Кушнір отримав завдяки довідці про інвалідність. Підйом на вершину подружжю обійшовся в $150 тис. А сам Кушнір пробув за кордоном близько восьми місяців.

    Зараз у “Київміськбуду” на стадії зведення майже 1,5 млн кв. м житла – 22 житлових комплекси на понад 100 будинків різного ступеня готовності. Водночас на більшості будівельних майданчиків “Київміськбуду” тривалий час не ведуться роботи, а для їх добудови компанії просить у влади Києва мільярди гривень з міського бюджету.

  • Новий очільник «Київміськбуду» пов’язаний з «будівельною імперією» кременчужанина Кушніра

    Новий очільник «Київміськбуду» пов’язаний з «будівельною імперією» кременчужанина Кушніра

    Новий керівник компанії “Київміськбуд” викликає зацікавленість через його значні досягнення у будівництві та зв’язки з попереднім главою бізнес-імперії.

    На 19 лютого розслідування проєкту Bihus.Info висвітлило нові деталі щодо “Київміськбуду”, під керівництвом депутата Кременчуцької міської ради трьох скликань, Ігоря Кушніра, який заявив про відхід з посади голови компанії у грудні 2023 року після 12 років роботи. Новим президентом “Київміськбуду” став Василь Олійник, який раніше займався будівництвом як генеральний підрядник на об’єктах компанії Stolitsa Group, пов’язаної з відомою київською забудовницею Владиславою Молчановою, що також має зв’язки з родиною Кушнірів.

    За результатами журналістських розслідувань, здавалося б, що зміна керівництва є лише формальністю, оскільки Олійник має тісні зв’язки з Молчановою, яка, в свою чергу, пов’язана з родиною Кушнірів. Ця зв’язкова мережа виявилася не лише у сфері бізнесу, а й у володінні компаніями в Британії та участі в розподілі земельних ресурсів у Козині.

    Раніше вже відомо, що родина Кушнірів привертає увагу засобів масової інформації через різні скандали та розслідування. Наприклад, санкції проти компанії Олени Кушнір, дружини голови “Київміськбуду”, істотно підняли її профіль через її зв’язок з “газовою трубою” Медведчука.

    Загалом, Ігор Кушнір та його родина зберігають високий ступінь впливу та зацікавленості в різних сферах, що привертає увагу суспільства та журналістів до їхніх діяльностей.