Daypolitico

Позначка: Київська міська прокуратура

  • Кастет і ніж у центрі Києва: двоє підлітків жорстоко нападали на жінок на Подолі

    Кастет і ніж у центрі Києва: двоє підлітків жорстоко нападали на жінок на Подолі

    У центрі Києва правоохоронці затримали двох неповнолітніх, яких підозрюють у серії жорстоких нападів на жінок у Подільському районі. За даними поліції та прокуратури, 16- і 17-річні місцеві мешканці ввечері вживали алкоголь, після чого почали провокувати конфлікти з перехожими. Упродовж одного вечора вони напали щонайменше на двох жінок: одну били кастетом і двічі поранили ножем у живіт, іншу також атакували кастетом. Обох підозрюваних уже затримали та повідомили їм про підозру.

    Перший напад стався на Поштовій площі. За матеріалами слідства, підлітки побачили 48-річну місцеву мешканку та спровокували з нею конфлікт. У поліції повідомили, що 17-річний хлопець ударив жінку кастетом в обличчя, після чого його 16-річний товариш завдав їй двох ножових поранень у живіт. Потерпілу госпіталізували у тяжкому стані.

    Київська міська прокуратура уточнила мотив, який наразі встановлює слідство. За її даними, жінка викликала неприязнь у підозрюваних через те, що, на їхню думку, вона не мала постійного місця проживання. Тобто конфлікт, за версією правоохоронців, не був наслідком попередніх особистих стосунків між нападниками та потерпілою.

    На цьому, як стверджує слідство, хлопці не зупинилися.

    Того ж вечора вони опинилися на вулиці Межигірській, де побачили іншу жінку — 43-річну киянку. Один із підозрюваних кілька разів ударив її кастетом по обличчю. Внаслідок нападу потерпіла дістала забій головного мозку та інші травми.

    Таким чином, за даними правоохоронців, протягом одного вечора неповнолітні встигли вчинити два окремі напади у центральній частині столиці, причому в обох випадках використовувалася зброя або предмети, спеціально призначені для завдання тілесних ушкоджень.

    Поліція встановила особи нападників і затримала їх. Обидва є мешканцями Подільського району та мають 16 і 17 років. Правоохоронці не оприлюднюють їхніх імен через неповнолітній вік.

    Слідчі повідомили обом про підозру за частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України — хуліганство із застосуванням зброї або іншого предмета, заздалегідь заготовленого для завдання тілесних ушкоджень.

    Окремо 16-річному юнаку, якого слідство вважає тим, хто завдав першій потерпілій ножових поранень, інкримінують частину 1 статті 121 КК України — умисне тяжке тілесне ушкодження.

    Суд уже розглянув питання щодо запобіжних заходів. 16-річного підозрюваного, якому інкримінують також тяжке тілесне ушкодження, відправили під варту. Його 17-річному спільнику призначили цілодобовий домашній арешт.

    За даними поліції, у разі доведення вини молодшому з фігурантів загрожує до восьми років позбавлення волі, а старшому — до семи років. Остаточну кваліфікацію дій та міру покарання визначатиме суд. Сам факт повідомлення про підозру не означає встановлення вини — відповідно до українського законодавства особа вважається невинуватою, доки її провину не буде доведено обвинувальним вироком суду.

    Особливого резонансу історія набула саме через вік підозрюваних і характер насильства. За інформацією слідства, обидва хлопці ще не досягли повноліття, однак при собі мали ніж та кастет. При цьому атаки, за попередньою версією правоохоронців, відбувалися не під час якогось одного тривалого конфлікту: після першого нападу хлопці продовжили пересуватися Подолом і згодом атакували іншу жінку.

    Водночас поліція наразі не повідомляє, чи перевіряють підозрюваних на можливу причетність до інших схожих епізодів. У відкритій інформації також немає даних про те, де саме хлопці взяли кастет і ніж та чи планували застосовувати їх заздалегідь. Тому робити висновки про існування інших потерпілих або про попередню підготовку конкретно цих нападів без даних слідства не можна.

    Відомо лише, що перед злочинами, за даними правоохоронців, неповнолітні вживали алкогольні напої. Після цього вони почали провокувати конфлікти з людьми на вулиці.

    Правоохоронці також отримали відеозаписи, пов’язані з нападом. У низці українських медіа оприлюднені кадри, на яких зафіксовані події за участю підозрюваних. Однак поліція не розкриває всіх матеріалів слідства, оскільки кримінальне провадження триває.

    Найважчі наслідки має перший епізод на Поштовій площі. 48-річна жінка після удару кастетом та двох ножових поранень була госпіталізована у тяжкому стані. Станом на момент публікації правоохоронці не повідомляли нової інформації про її стан здоров’я.

    Друга потерпіла також отримала серйозні травми — зокрема забій головного мозку. Детальніших даних про її лікування та нинішній стан поліція не оприлюднювала.

    Київська міська прокуратура здійснює процесуальне керівництво у справі. Саме прокуратура уточнила, що неприязнь до жінок, за попередніми даними слідства, була пов’язана з уявленням підозрюваних про те, що потерпілі нібито є безхатьками.

    Ця обставина може мати значення для встановлення мотиву злочину, однак остаточні висновки щодо мотивів і ролі кожного з хлопців має зробити слідство, а згодом — суд.

    Важливо й те, що кримінальна відповідальність в Україні за низку тяжких злочинів може наставати ще до досягнення 18 років. Тому неповнолітній статус сам по собі не звільняє 16- та 17-річного фігурантів від можливої кримінальної відповідальності за інкриміновані їм діяння.

    Наразі справу розслідують за двома основними напрямами: обом юнакам інкримінують особливо зухвале хуліганство із застосуванням заздалегідь підготовлених предметів для нанесення травм, а 16-річному — додатково тяжке тілесне ушкодження через удар ножем.

    У підсумку відомі факти виглядають так: двоє підлітків 16 і 17 років після вживання алкоголю, за даними слідства, напали на двох жінок у Подільському районі. На Поштовій площі 48-річну потерпілу вдарили кастетом і двічі ножем у живіт, а на Межигірській 43-річну жінку били кастетом по обличчю. Обох підозрюваних затримали, одному суд обрав тримання під вартою, іншому — цілодобовий домашній арешт.

    Слідство триває, і надалі правоохоронці мають встановити всі обставини нападів, точну роль кожного з фігурантів та перевірити наявні докази перед передачею справи до суду.

  • Жовтневий палац у Києві повернуть державі: суд ухвалив рішення

    Жовтневий палац у Києві повернуть державі: суд ухвалив рішення

    Жовтневий палац у Києві, який має статус пам’ятки культурної спадщини національного значення, повернуть у державну власність. Відповідне рішення ухвалив Господарський суд міста Києва.

    Про це повідомляє Офіс генерального прокурора.

    Суд задовольнив позов Київської міської прокуратури щодо повернення державі будівлі Міжнародного центру культури і мистецтв, відомої як Жовтневий палац.

    Комплекс є пам’яткою культурної спадщини національного значення та одним із найбільших концертних майданчиків України. За даними Фонду державного майна України, орієнтовна вартість будівлі становить близько 1 млрд гривень.

    Будівлю звели у 1838–1842 роках за проєктом архітектора Вікентія Беретті. Спочатку вона була корпусом Київського інституту шляхетних дівчат, а згодом у споруді розміщувалися різні державні установи.

    Із Жовтневим палацом пов’язані й трагічні сторінки української історії. У його стінах працівники НКВС розстрілювали представників української інтелігенції. Серед них були Кость Буревій, Олекса Близько, Григорій Косинка, Тарас та Іван Крушельницькі, Дмитро Фальківський.

    У 1979 році будівля отримала статус пам’ятки національного значення. Її включили до переліку об’єктів культурної спадщини, які не підлягають приватизації та можуть перебувати виключно у державній власності.

    Попри цей статус, право власності на будівлю було зареєстроване за Федерацією професійних спілок України.

    У прокуратурі зазначили, що перебування Жовтневого палацу у приватній власності створювало ризик його подальшого відчуження.

    У зв’язку з цим Київська міська прокуратура звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України.

    Суд погодився з доводами прокурора та задовольнив позов, ухваливши рішення про повернення пам’ятки у державну власність.

    Нагадаємо, у січні Київська міська прокуратура звернулася до суду з вимогою повернути державі будівлю Міжнародного центру культури і мистецтв у центрі столиці, відому як колишній Жовтневий палац.

  • У Києві чоловіка заарештували за вбивство лікарки ВЛК: що відомо про напад

    У Києві чоловіка заарештували за вбивство лікарки ВЛК: що відомо про напад

    У Подільському районі Києва суд обрав запобіжний захід 31-річному чоловікові, якого підозрюють у вбивстві 55-річної лікарки військово-лікарської комісії. За версією слідства, під час проходження ВЛК він завдав жінці 17 ножових поранень. Підозрюваного взяли під варту на 60 діб без права внесення застави.

    Про це повідомила Київська міська прокуратура. Додаткові подробиці обставин справи оприлюднило видання ТСН із посиланням на власні джерела у владних структурах та правоохоронних органах.

    За наявними даними, чоловік їхав у таксі разом із матір’ю, коли автомобіль зупинили на одному з блокпостів для перевірки документів. У Київському міському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки раніше заявили, що правоохоронці доправили до Подільського районного ТЦК порушника правил військового обліку, який не пройшов військово-лікарську комісію.

    Після цього чоловіка направили до позаштатної ВЛК №1 при Подільському районному ТЦК. Там він потрапив до кабінету хірургині, яка мала оцінити стан його здоров’я та визначити придатність до військової служби.

    За інформацією джерел видання, між чоловіком і лікаркою виникла суперечка. Підозрюваний нібито скаржився на зубний біль та сподівався, що через це проходження комісії або подальші процедури відкладуть. Під час розмови він звинуватив лікарку в тому, що вона нібито «відправляє його на смерть».

    Після конфлікту чоловік, за версією слідства, дістав ніж і завдав лікарці численних хаотичних ударів. Від отриманих поранень жінка загинула.

    Водночас наведені окремими джерелами слова учасників конфлікту та його подробиці наразі не є встановленими судом обставинами. Остаточну картину подій мають визначити слідчі під час досудового розслідування.

    Правоохоронці також перевіряють, як чоловікові вдалося потрапити до приміщення військово-лікарської комісії з ножем. За цим фактом розпочато окреме розслідування за частиною 3 статті 367 Кримінального кодексу України, яка стосується службової недбалості, що спричинила тяжкі наслідки.

    За даними прокуратури, основне кримінальне провадження стосується умисного вбивства. У разі доведення вини підозрюваному може загрожувати тривале позбавлення волі, зокрема довічне ув’язнення — залежно від остаточної правової кваліфікації та рішення суду.

    У прокуратурі наголосили, що наразі чоловік має статус підозрюваного, а відповідно до принципу презумпції невинуватості винним його може визнати лише суд після розгляду справи по суті.

    Загибла працювала хірургинею у складі ВЛК та була уродженкою Черкаської області. Знайомі жінки розповіли журналістам, що вона багато років працювала в медицині, а у вільний час допомагала безпритульним тваринам, зокрема лікувала та доглядала котів.

    Водночас поширені у медіа подробиці її приватного життя, матеріального стану та можливого спадку не стосуються обставин кримінального провадження. Наразі ключовими питаннями слідства залишаються мотив нападу, точна послідовність подій, походження ножа та можливі порушення правил безпеки у приміщенні ВЛК.

    Досудове розслідування триває. Правоохоронці збирають докази, опитують свідків та перевіряють дії посадових осіб, відповідальних за пропускний режим і безпеку в медичній установі.

  • Схема на 3,8 мільйона: у Києві викрили посадовців Пенсійного фонду та бізнесменів

    Схема на 3,8 мільйона: у Києві викрили посадовців Пенсійного фонду та бізнесменів

    У Києві завершили розслідування масштабної корупційної справи, пов’язаної із заволодінням бюджетними коштами під час державних закупівель. Печерська окружна прокуратура столиці скерувала до суду обвинувальний акт щодо учасників організованої групи, до якої входили посадовці Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві та керівники приватних компаній. За даними слідства, через завищення вартості обладнання та обсягів виконаних робіт державному бюджету було завдано збитків на майже 3,8 мільйона гривень.

    Про це повідомила пресслужба Київської міської прокуратури.

    За версією слідства, оборудка діяла протягом 2020–2022 років. Правоохоронці встановили, що керівниця одного з підрозділів Пенсійного фонду та інші посадові особи вступили у змову з представниками комерційних структур для реалізації схеми із завищенням вартості закупівель.

    Йдеться про роботи з облаштування та модернізації комп’ютерної мережі для потреб Пенсійного фонду. Під час виконання контрактів, як стверджують слідчі, в офіційних документах навмисно завищувалися обсяги виконаних робіт, а також ціни на обладнання та комплектуючі.

    За результатами експертиз було встановлено, що лише за цими епізодами сума збитків державному бюджету становить близько трьох мільйонів гривень.

    Однак на цьому діяльність учасників схеми не завершилася.

    Як з’ясувало слідство, двоє керівників компаній-постачальників, які вже фігурували у справі з Пенсійним фондом, нібито використали свої зв’язки серед посадовців управління освіти, молоді та спорту Святошинської районної державної адміністрації Києва для отримання ще одного вигідного контракту.

    Цього разу мова йшла про тендер на постачання протипожежного обладнання для навчальних закладів району. За даними правоохоронців, вартість поставленого обладнання була штучно завищена приблизно на 800 тисяч гривень.

    Таким чином загальна сума встановлених збитків у межах кримінального провадження сягнула майже 3,8 мільйона гривень.

    У прокуратурі зазначають, що дії обвинувачених кваліфіковані як заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем та внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів.

    Слідчі наголошують, що схема базувалася на фальсифікації документації та погодженні завідомо завищених цін. Після підписання актів виконаних робіт і підтвердження поставок кошти перераховувалися підрядним організаціям із державного бюджету.

    Наразі всі матеріали кримінального провадження передані до суду для розгляду по суті.

    У разі доведення вини фігурантам загрожує серйозне покарання. Санкції інкримінованих статей передбачають до 12 років позбавлення волі, позбавлення права обіймати певні посади або займатися відповідною діяльністю строком до трьох років, а також конфіскацію майна.

    Досудове розслідування у справі проводили слідчі Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у Києві. Оперативний супровід забезпечував Департамент кіберполіції Національної поліції України.

    Ця справа стала черговим прикладом боротьби правоохоронних органів із корупційними схемами у сфері державних закупівель. Лише останніми місяцями в Україні було викрито низку подібних оборудок, пов’язаних із завищенням цін на обладнання, будівельні роботи та постачання товарів для державних установ.

    Зокрема, раніше правоохоронці повідомили про спробу незаконного отримання майже 900 тисяч гривень державних коштів за постачання неякісної комп’ютерної техніки для потреб ДСНС. Крім того, в Києві суд залишив чинним вирок колишнім посадовцям кіностудії імені Олександра Довженка, через дії яких державне підприємство зазнало понад 4,4 мільйона гривень збитків.

    Також нещодавно було повідомлено про підозру керівнику одного з комунальних підприємств столиці, який, за даними слідства, організував закупівлю рослин для озеленення міста за завищеними цінами. Внаслідок цього бюджет втратив понад 1,2 мільйона гривень.

    Експерти зазначають, що сфера державних закупівель залишається однією з найбільш вразливих до корупційних ризиків. Саме тому посилення контролю за тендерними процедурами та цифровізація закупівельних процесів є одним із ключових напрямків антикорупційної політики держави.

    Подальшу долю фігурантів резонансної справи визначатиме суд. Якщо провину учасників схеми буде доведено, вони можуть отримати реальні терміни ув’язнення та втратити право працювати на державній службі.

  • «Чоловічі вечірки» з наркотиками та перевдяганнями: у Києві затримали організатора підпільного наркопритону

    «Чоловічі вечірки» з наркотиками та перевдяганнями: у Києві затримали організатора підпільного наркопритону

    У Києві правоохоронці викрили масштабну схему незаконного обігу наркотиків та психотропних речовин. За даними слідства, 50-річний мешканець столиці не лише зберігав вдома значні обсяги заборонених речовин, а й організовував закриті вечірки для знайомих, під час яких відбувалося вживання наркотиків. Тепер чоловікові загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Про затримання повідомила Київська міська прокуратура. Слідчі встановили, що підозрюваний протягом тривалого часу незаконно придбавав, зберігав та збував наркотичні засоби й психотропні речовини в особливо великих розмірах.

    За інформацією правоохоронців, продаж заборонених речовин відбувався безпосередньо у квартирі чоловіка. Саме туди регулярно приходили його знайомі, які купували наркотики та залишалися для їх вживання. Слідство стверджує, що під час таких зустрічей гості перебували під впливом психоактивних речовин та брали участь у специфічних розвагах, зокрема перевдягалися у жіночий одяг.

    Правоохоронці провели санкціонований обшук за місцем проживання підозрюваного. Результати операції виявилися вражаючими навіть для досвідчених слідчих. У квартирі було знайдено понад 2,5 кілограма різноманітних наркотичних та психотропних речовин.

    Серед вилученого:

    • близько 1,5 кілограма канабісу;
    • майже 1 кілограм кетаміну;
    • галюциногенні гриби;
    • MDMA (екстазі);
    • амфетамін;
    • 150 марок із психотропною речовиною LSD.
    Фото прокуратури
    Фото прокуратури

    За оцінками експертів, вартість вилучених наркотиків на «чорному ринку» може сягати сотень тисяч гривень.

    Наразі чоловікові повідомлено про підозру за статтею, що передбачає відповідальність за незаконне придбання, зберігання та збут наркотичних засобів і психотропних речовин в особливо великих розмірах. Київська міська прокуратура вже звернулася до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

    У разі доведення вини підозрюваному загрожує від дев’яти до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Фото прокуратури

    Боротьба з наркозлочинністю залишається одним із пріоритетних напрямків роботи правоохоронних органів. Лише за останній рік у столиці було ліквідовано десятки каналів збуту наркотиків та викрито організаторів підпільних лабораторій і наркопритонів. Водночас правоохоронці наголошують, що поширення синтетичних наркотиків та психотропів залишається серйозною проблемою для великих міст України.

    Слідчі дії у справі тривають. Правоохоронці встановлюють усіх можливих спільників підозрюваного, а також джерела постачання наркотичних речовин і коло осіб, які могли бути причетні до незаконної діяльності.

  • Смертельний політ Mercedes у Києві: водій із Херсонщини влетів у підземний перехід і вбив чотирьох людей

    Смертельний політ Mercedes у Києві: водій із Херсонщини влетів у підземний перехід і вбив чотирьох людей

    У Києві розслідують одну з найжахливіших дорожньо-транспортних пригод останнього часу. На Чоколівському бульварі автомобіль Mercedes-Benz на великій швидкості вилетів з дороги, збив людей біля підземного переходу та фактично заїхав усередину переходу. Унаслідок аварії загинули четверо людей, серед них — 12-річний хлопчик. Ще троє постраждалих отримали тяжкі травми, за їхні життя борються лікарі.

    За попередніми даними Київської міської прокуратури, за кермом Mercedes-Benz перебував 49-річний чоловік, який приїхав до столиці з Херсонської області. Слідство встановлює всі обставини аварії, однак уже зараз відомо, що водій рухався з великою швидкістю та не впорався з керуванням.

    Машину винесло з проїжджої частини на пішохідну зону. Далі автомобіль на швидкості влетів у людей, які перебували поблизу підземного переходу, після чого опинився у самому переході. Від удару авто отримало значні пошкодження, а його водія довелося деблокувати із салону за допомогою спеціального інструменту.

    На місці трагедії загинули двоє чоловіків, жінка та 12-річний хлопчик. Ще троє людей отримали важкі тілесні ушкодження. Постраждалих госпіталізували, наразі медики надають їм необхідну допомогу.

    Кадри з камер спостереження, які з’явилися в мережі після аварії, демонструють моторошний момент ДТП. На відео видно, як легковик майже без гальмування рухається на великій швидкості, втрачає керування та влітає у пішохідну зону. Саме ці кадри стали одним із ключових доказів у справі та викликали хвилю обурення серед киян.

    Окрему увагу слідчі приділяють особі водія. За інформацією прокуратури, чоловіка раніше неодноразово притягували до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості. Крім того, він уже був учасником чотирьох дорожньо-транспортних пригод, дві з яких сталися цього року.

    Саме ці факти можуть мати важливе значення для слідства, адже вони свідчать про систематичне нехтування правилами дорожнього руху. Правоохоронці мають з’ясувати, чи перебував водій у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, з якою саме швидкістю рухався автомобіль та чи була технічно справною машина.

    За процесуального керівництва Київської міської прокуратури розпочато досудове розслідування за частиною 3 статті 286 Кримінального кодексу України. Йдеться про порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило загибель кількох осіб. Санкція цієї статті передбачає до 10 років позбавлення волі.

    Слідчі дії тривають. Правоохоронці опитують свідків, аналізують відео з камер спостереження, призначають експертизи та встановлюють точну траєкторію руху автомобіля перед зіткненням. Окремо вивчається питання, чи мав водій можливість уникнути наїзду та чи намагався він гальмувати.

    Трагедія на Чоколівському бульварі знову гостро підняла питання безпеки на дорогах столиці. Київ неодноразово стикався з резонансними аваріями через перевищення швидкості, однак ДТП із такою кількістю загиблих у пішохідній зоні стала особливо болючою для міста.

    Експерти з безпеки дорожнього руху наголошують, що систематичне перевищення швидкості є однією з головних причин смертельних аварій. Особливо небезпечними є ділянки поблизу підземних переходів, зупинок громадського транспорту, шкіл, лікарень та великих транспортних розв’язок, де завжди є велика кількість пішоходів.

    Після цієї ДТП у соцмережах кияни знову закликали посилити контроль за швидкістю руху в місті, встановлювати більше камер автофіксації та фізичних обмежувачів швидкості на небезпечних ділянках. Також лунають вимоги жорсткіше карати водіїв, які системно порушують правила та створюють загрозу для інших учасників дорожнього руху.

    Наразі головне завдання слідства — встановити всі деталі трагедії та дати правову оцінку діям водія. Для родин загиблих цей день став непоправною втратою, а для столиці — черговим болісним нагадуванням про те, що одна мить безвідповідальності на дорозі може забрати одразу кілька людських життів.

  • У Києві псевдоспівробітник СБУ виманив у народної артистки понад 6 млн грн

    У Києві псевдоспівробітник СБУ виманив у народної артистки понад 6 млн грн

    У Києві правоохоронці викрили масштабну шахрайську схему, жертвою якої стала 71-річна народна артистка України. Як повідомили у Національній поліції України та Київській міській прокуратурі, 36-річному чоловікові вже оголошено підозру, йому загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    За даними слідства, зловмисник діяв за заздалегідь продуманою схемою психологічного тиску та маніпуляцій. Він зателефонував потерпілій і представився співробітником Служби безпеки України. Під час розмови чоловік почав залякувати жінку, заявляючи про нібито підозри у державній зраді. Щоб посилити довіру до своїх слів, він надіслав їй фіктивну повістку та наполягав на повній конфіденційності, забороняючи повідомляти про розмову будь-кому.

    Надалі шахрай переконав жінку, що її заощадження необхідно терміново передати на «перевірку». За легендою, правоохоронні органи мали встановити, чи не мають ці кошти «російського походження». Він запевнив, що після завершення перевірки всі гроші будуть повернуті.

    Щоб остаточно переконати потерпілу, зловмисник провів із нею відеозв’язок. Під час розмови він змусив жінку показати всі наявні готівкові кошти, імітуючи проведення «обшуку» в режимі реального часу. Такий метод, за словами правоохоронців, є одним із найпоширеніших у подібних схемах, адже створює у жертви ілюзію офіційної процедури.

    Після цього псевдоправоохоронець організував особисту зустріч. Під час неї артистка передала йому 128 тисяч доларів готівкою. На цьому шахрай не зупинився: згодом він знову зв’язався з жінкою і заявив, що вона нібито не передала всі свої кошти на «перевірку».

    Під психологічним тиском потерпіла здійснила ще кілька переказів — загалом близько 400 тисяч гривень — на різні банківські рахунки, які вказував зловмисник. Лише після третього контакту жінка розповіла про ситуацію сусідці, яка порадила негайно звернутися до поліції.

    У ході розслідування правоохоронці встановили, що отримані кошти підозрюваний оперативно перевів у криптовалюту та передав іншим особам, що значно ускладнює їх відстеження. При цьому, за попередніми даними, сам фігурант залишив собі лише близько 900 доларів, що може свідчити про його роль як виконавця у ширшій злочинній схемі.

    Чоловіку повідомлено про підозру за частиною 5 статті 190 Кримінального кодексу України — шахрайство, вчинене в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах. Наразі суд обирає йому запобіжний захід. Якщо вину доведуть, йому загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

    Правоохоронці зазначають, що подібні випадки шахрайства останнім часом стають дедалі поширенішими. Зловмисники активно використовують тему війни, імітуючи діяльність силових структур, щоб посилити психологічний вплив на жертв. Особливо часто мішенню стають літні люди, які можуть легше піддатися тиску та довіритися «офіційним» голосам.

    Серед типових ознак таких схем — терміновість, залякування, вимоги зберігати таємницю, а також прохання передати гроші готівкою або здійснити перекази на невідомі рахунки. Жодна державна структура, включно з Службою безпеки України чи поліцією, не проводить «перевірок коштів» шляхом їх вилучення у громадян.

    У Національній поліції України закликають громадян бути максимально обережними: не виконувати вказівки невідомих осіб, навіть якщо ті представляються працівниками державних органів, перевіряти інформацію через офіційні канали та негайно повідомляти про подібні випадки правоохоронцям.

    Цей випадок у Києві став черговим нагадуванням про те, наскільки винахідливими можуть бути шахраї та як важливо зберігати критичне мислення навіть у стресових ситуаціях.

  • ДТП на “зебрі”: ексдепутатка Київради отримала умовний термін

    ДТП на “зебрі”: ексдепутатка Київради отримала умовний термін

    Колишня депутатка Київради від партії «Європейська солідарність» Ярина Ар’єва отримала вирок у справі про дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої тяжко постраждала пішохідка. Оболонський районний суд Києва визнав її винною у порушенні правил дорожнього руху та призначив покарання у вигляді позбавлення волі з випробувальним терміном.

    За рішенням суду, Ар’єву визнано винною у вчиненні ДТП, внаслідок якої пішохід отримала тяжкі тілесні ушкодження. Суд перекваліфікував обвинувачення: замість статті, що передбачає відповідальність за керування транспортом у стані наркотичного сп’яніння, застосовано норму про порушення правил дорожнього руху без такої обтяжувальної ознаки.

    У підсумку суд призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки. Водночас, відповідно до ст. 75 Кримінального кодексу України, обвинувачену звільнено від відбування покарання з випробувальним терміном на 3 роки.

    Київська міська прокуратура наголосила, що не погоджується з таким рішенням і готує апеляційне оскарження. Прокурори вважають, що суд безпідставно перекваліфікував обвинувачення та не врахував усі докази сторони обвинувачення.

    За версією прокуратури, під час розслідування було встановлено, що водійка могла перебувати у стані наркотичного сп’яніння. Ця позиція базується на висновках лікаря-нарколога та результатах токсикологічної експертизи, які виявили в організмі метаболіти канабісу.

    Дорожньо-транспортна пригода сталася 27 листопада 2022 року в Оболонському районі Києва. За матеріалами слідства, автомобіль Volkswagen Polo під керуванням Ар’євої наблизився до нерегульованого пішохідного переходу, де водійка не змогла вчасно зреагувати на зміну дорожньої обстановки та здійснила наїзд на жінку-пішохода.

    Постраждала отримала численні тяжкі травми, зокрема переломи ключиці та щелепи, травматичну втрату зубів, переломи кінцівок та черепно-мозкову травму. Після інциденту вона проходила тривале лікування, зокрема за межами України.

    Під час розгляду справи Ар’єва визнавала факт ДТП, однак заперечувала вживання наркотичних речовин. Вона називала відповідні звинувачення необґрунтованими та заявляла про «спробу дискредитації».

    У червні 2023 року вона склала депутатський мандат. Також повідомлялося, що між сторонами було досягнуто домовленостей щодо компенсації потерпілій, яка продовжує відновлення після травм.

    Після рішення суду справа перейде до апеляційної інстанції. Прокуратура наполягає на більш суворій кваліфікації дій обвинуваченої та реальному строку покарання.

    Таким чином, фінальне рішення у справі ще не є остаточним і може бути переглянуте апеляційним судом у разі задоволення скарги сторони обвинувачення.

  • Прокуратура знову судиться за 3,9 га землі Києва біля Броварів, яку орендує фірма родини Царенка

    Прокуратура знову судиться за 3,9 га землі Києва біля Броварів, яку орендує фірма родини Царенка

    У столичних судах одночасно розглядаються дві справи, які можуть визначити подальшу долю земельної ділянки площею 3,9 га з кадастровим номером 8000000000:66:480:0002. Власником цієї землі є громада Києва, але фактично ділянка розташована на об’їзній дорозі Броварів. Ще у 2007 році Київрада вивела її з територій “лісів і лісопарків” та дозволила житлову забудову, а орендарем з 2008 року стало ТОВ “Будівельні технології плюс”, яке пов’язують із родиною депутата Київради Михайла Царенка.

    Перший процес (справа №910/11318/25) ініціювала сама компанія-орендар. Вона просила змінити умови договору оренди в частині строків забудови: первинна угода 2008 року передбачала початок робіт не пізніше ніж через три роки після укладення договору. Під час поновлення оренди у 2021 році в угоді знову зафіксували той самий трирічний “стартовий” дедлайн, але будівництво так і не розпочалося.

    У “Будівельних технологіях плюс” обґрунтовували позов кількома факторами. Серед головних — повномасштабна війна, через яку, за їхніми словами, складно залучати інвесторів, а також затяжні судові спори з прокуратурою, які роблять проєкт токсичним для потенційних партнерів. Компанія заявляла, що двічі намагалася зайти в інвестиційні угоди: у січні 2022 року з ТОВ “Танко” та у листопаді 2023 року з ТОВ “Ягуар”, але обидва кейси зірвалися — перший через вплив війни на ринок, другий через ризики, пов’язані з позовом прокуратури. Орендар також посилався на те, що у листопаді 2022 року отримав у КМДА містобудівні умови та обмеження, а у лютому 2025 року уклав договір на проєктування з ТОВ “Порталгруп”, що, на думку компанії, підтверджує реальність намірів забудови.

    2 лютого 2026 року Господарський суд Києва став на бік орендаря та задовольнив позов: суд вирішив, що в договорі слід закріпити новий підхід — початок забудови має відбутися не пізніше ніж через три роки після скасування або припинення воєнного стану. Наразі публічної інформації про подання апеляції з боку Київради немає.

    Паралельно триває другий спір (справа №910/9223/25), де позивачем виступає Київська міська прокуратура. Вона вимагає розірвання договору оренди через невиконання умов щодо забудови та повернення ділянки громаді. На відміну від попередніх аргументів, у цьому позові прокуратура відштовхується від умов поновленого договору 2021 року й фактично прив’язує контрольний строк до листопада 2024 року. Додатково правоохоронці заявили вимогу про стягнення 397,6 тис. грн, які, за їхньою версією, є “недоплаченою” орендною платою. Компанія заперечує: наполягає, що війна є обставиною, яка об’єктивно блокує залучення коштів, а прокурори, на її позицію, не довели ні вини в затримці, ні наявності боргу. Рішення у цій справі на момент описаних подій не оприлюднене, тож сценарій із апеляційним оскарженням виглядає майже неминучим, незалежно від того, хто виграє першу інстанцію.

    Сюжет із цією ділянкою має довгу передісторію. У грудні 2007 року Київрада передала 3,9 га в оренду на 10 років, вилучивши землю у Дніпровського лісництва КП “Дарницьке лісопаркове господарство” та змінивши функціональне призначення з “території лісів і лісопарків” на “житлову та громадську забудову”. Договір оренди уклали у квітні 2008 року. У 2021 році оренду поновили ще на 10 років, хоча в пояснювальних матеріалах зазначалося, що ділянка незабудована і лише готується проєктна документація.

    Після цього прокуратура почала системно піднімати питання строків і фактичної відсутності будівництва. У 2023 році правоохоронці вже намагалися розірвати договори в суді, але лінія спору тоді впиралася в те, від якої дати рахувати “три роки”: від первинної угоди 2008 року чи від поновлення 2021 року. Судова історія мала кілька поворотів: у червні 2024 року суд першої інстанції відмовив прокуратурі, у жовтні 2024 апеляція підтримала правоохоронців, однак у лютому 2025 касаційний господарський суд повернувся до логіки “відлік від поновлення” і фактично визнав контрольним терміном листопад 2024 року. Саме невкладення в цей дедлайн і стало базою для нового позову прокуратури у 2025 році.

    Окремий шар історії — гроші. У 2025 році Київрада вже судилася з “Будівельними технологіями плюс” про 1,16 млн грн орендних платежів за період, коли в іншому спорі договір оренди вважався розірваним, але компанія, за логікою міськради, фактично продовжувала користування ділянкою. Тоді суди підтримали вимоги Київради.

    Поруч із “конфліктними” 3,9 га розташована ще одна ділянка громади Києва — 2,21 га з кадастровим номером 8000000000:66:480:0001, яку орендувала компанія зі схожою назвою — ТОВ “Будівельні технології груп”. Там інша заявлена мета — об’єкти відпочинку з готелем і ресторанним комплексом. Оренда закінчилась у 2018 році, а спроби поновлення з 2022 року супроводжувалися дискусіями щодо строків і доцільності, але рішення про поновлення станом на описані події так і не було ухвалене.

    Фігуранти конфлікту теж додають напруги. “Будівельні технології плюс” та “Будівельні технології груп” були зареєстровані у 2007 році, а їхньою засновницею і власницею називають Вікторію Царенко — дружину депутата Київради Михайла Царенка (обраний від “ОПЗЖ”, нині позафракційний). Сам Царенко фігурував у низці публічних скандалів, пов’язаних із земельними рішеннями та міськими структурами, а також у історіях, які стосувалися орендних ділянок родини у столиці.

    На тлі всього цього ключова інтрига полягає в тому, що суди фактично рухаються двома паралельними треками: один уже відкрив орендарю можливість “перенести” забудову на період після воєнного стану, інший — може знову повернути питання до жорсткої санкції у вигляді розірвання договору через невиконання умов і потенційні фінансові претензії. Для міста це історія про контроль над комунальною землею та правила гри для орендарів, для компанії — про спробу зберегти актив і легалізувати відтермінування будівництва, а для прокуратури — про повторну перевірку меж, за якими “незабудова” стає безумовною підставою для розриву.

  • Директор департаменту КМДА Костіков отримав підозру через декларацію на 22 млн грн

    Директор департаменту КМДА Костіков отримав підозру через декларацію на 22 млн грн

    Директор Департаменту промисловості Київської міської державної адміністрації Володимир Костіков отримав підозру у внесенні недостовірних відомостей до декларації. За даними слідства, різниця між задекларованими заощадженнями та реальними фінансовими можливостями посадовця становить 22 мільйони гривень.

    У щорічній декларації за 2023 рік Костіков зазначив наявність заощаджених коштів у розмірі 31 мільйона гривень. Водночас аналіз офіційних доходів, проведений слідчими, показав, що з урахуванням усіх заробітків, у тому числі до початку роботи на державній службі, він міг накопичити не більше 9 мільйонів гривень.

    Окрему увагу правоохоронців привернули значні витрати посадовця. Зокрема, він придбав квартиру вартістю 8,4 мільйона гривень, а також автомобілі Infiniti та Mercedes-Benz і інше цінне майно. Попри це, задекларований обсяг заощаджень майже не змінювався, що, за версією слідства, не відповідає реальному фінансовому стану.

    Правоохоронці вважають, що до декларації було внесено недостовірні відомості на суму 22 мільйони гривень. За оцінкою слідства, такі дані могли використовуватися для подальшої легалізації дорогих придбань і маскування походження коштів.

    Прокурори Київської міської прокуратури повідомили Володимиру Костікову про підозру за частиною другою статті 366-2 Кримінального кодексу України — декларування недостовірної інформації. Наразі вирішується питання щодо подальших процесуальних дій у межах досудового розслідування.