Олександр Геннадійович Шуцький — український ексчиновник, який завдяки своїм наполеонівським амбіціям у недобросовісному збагачені на посадах в митниці опинився у полі зору СБУ та ДБР. Тож в цьому матеріалі ми вирішили дослідити кричущі епізоди з корупційної дільності Щуцького, які і завели його у проблеми.
Олександр Шуцький розпочав свою кар’єру на митниці у вересні 2016 року, обійнявши посаду начальника митного поста “Луцьк” Волинської митниці. Вже у жовтні 2017 року він брав участь у конкурсі на посаду начальника Волинської митниці, але цю посаду зайняв Віктор Кривицький, який був тісно пов’язаний із командою тодішнього прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана. Згодом Шуцькому запропонували очолити Сумську митницю Державної фіскальної служби України як виконувача обов’язків начальника.
З 22 листопада 2019 року Олександр Шуцький обіймає посаду виконувача обов’язків начальника Чорноморської митниці Державної митної служби України. На цій посаді він продовжує роботу щодо посилення контролю на кордоні та протидії контрабанді.
У рамках своєї політичної кар’єри Олександр Шуцький був помічником народного депутата Михайла Апостола з 2012 по 2014 рік, а пізніше — помічником Ігоря Бриченка на громадських засадах.
Ще у 2016 році Олександр Шуцький, бувши одним із заступників начальника Волинської митниці, опинився у центрі уваги через значне майнове становище, яке викликає питання щодо джерел його доходів та загалом системи роботи митних службовців. У той час, коли середня зарплата митників в Україні становила кілька тисяч гривень, у деклараціях чиновників фігурують розкішні автомобілі, дорогі будинки та значні суми готівки. Шуцький — не виняток із цієї тенденції.
Однією з найгучніших справ, пов’язаних із Шуцьким, стала його декларація, де він вказав автомобілі класу люкс, зокрема “Бентлі Континенталь GT”, BMW X5 і Mercedes GL 350. Така розкіш не зовсім відповідає офіційній зарплаті митника. Шуцький підтвердив, що Bentley дійсно належить йому, але пояснив, що Mercedes йому «подарував» друг через технічні проблеми з автомобілем, який частково згорів. Це пояснення, однак, не розвіяло сумнівів щодо джерел фінансування таких покупок.
Майно Шуцького включає не лише розкішний автопарк, але й елітне житло у Києві. Наприклад, його квартира на Подолі в одному з найдорожчих районів столиці оцінюється у близько чверті мільйона доларів. Ця нерухомість викликає подив у багатьох, адже офіційні доходи митника не дозволяють подібних покупок без залучення додаткових джерел фінансування. І це ще в перший рік роботи на митниці.
Наступний епізод з недобросовісої діяльності Шуцького було викрито у 2017 році, тоді Юрій Луценко, колишній Генеральний прокурор України, переживав складні та тривожні часи.
15 серпня Луценко зробив значний крок на користь Вадиму Альперіну, відомому як «король одеської контрабанди». Він передав справу Альперіна з НАБУ в Нацполіцію, що дало Альперіну шанс повернути 20 мільйонів доларів, арештованих у 2017 році під час спецоперації. Ці гроші наразі знаходяться в Національному агентстві з розшуку і менеджменту активів.
Як це сталося? НАБУ стверджує, що 24 травня справу передали до ДБР, але наприкінці червня Луценко скасував це рішення і 15 серпня несподівано передав справу Нацполіції «без вивчення матеріалів справи». Це може призвести до того, що докази по справі стануть недопустимими в суді, що, своєю чергою, може дозволити Альперіну повернути свої кошти.
Цікаво, що в 2017 році Альперін намагався дати хабара агенту НАБУ в розмірі 800 тисяч доларів, щоб його справу передали з НАБУ в Нацполіцію, але це не вдалося. Очевидно, Луценко знав про це і, мабуть, свідомо прийняв незаконне рішення з очевидними наслідками.
Щоб краще зрозуміти ситуацію, варто згадати про контрабандну схему Альперіна «55 стаття», яка діяла в 2017 році. Схема полягала в створенні фірм-«паперових компаній», що отримували великі партії товарів з Китаю за заниженими цінами. Коли товар потрапляв на митницю, його вартість коригувалась до реального рівня, але завдяки «55 статті» компанії могли вивести товар у вільний обіг, а потім імпортери зверталися до суду, який зобов’язував митницю розмитнити товар за заниженою ціною.
Фіскальні органи не могли самостійно впоратися з цією схемою, оскільки в ній брали участь судді Одесського окружного адміністративного суду. Як виявилося, Альперін систематично подавав позови, щоб потрапити на потрібного суддю, що давало йому результат. Внаслідок спецоперації НАБУ і ГФС на депозитних рахунках Київської митниці було арештовано 450 млн грн фінансових гарантій.
Альперін намагався повернути свої гроші, шукати способи вплинути на справу. 30 листопада 2017 року його затримали за спробу дати хабара агенту НАБУ. Печерський суд ухвалив рішення про арешт з можливістю внесення застави в 20 млн грн, але вже в січні 2018 року Апеляційний суд Києва зменшив заставу до 140 тисяч грн.
Важливу роль у цій ситуації відігравав Олександр Щуцький, який мав тісні зв’язки з Луценком. Щуцький, партнер Сергія Сердюка, займався сумською митницею і був близьким другом старшого сина Луценка, Олександра Луценка. Щуцький був призначений на посаду в митниці в 2016 році, що збігалося з призначенням Луценка на пост Генерального прокурора. У червні 2018 року на одеській митниці було затримано 37 контейнерів з товаром на загальну суму 15-20 млн доларів, що призвело до великого скандалу. Луценко змушений був усунути Сердюка, визнавши, що працював з людиною, чия група входила до числа найбільших контрабандних кланів.
Таким чином, разом із довіреним представником Порошенка, нардепом Олександром Грановським, всі ці високопосадовці формували офіс, який контролював митницю та всі пов’язані з нею схеми. Складно уявити, скільки коштів було вкрадено у держави.
Проте тоді Олександр Шуцький не поніс жодної відповідальності та працював далі поки у 2021 журналісти не викрили його схематози.
Згідно повідомленням ЗМІ – Олександр Щуцький ключова фігура в схемах на митниці, яка приносить державі щомісячні збитки в розмірі 30 мільйонів гривень. Дивовижні схеми мінімізації митних платежів, які впровадив Щуцький, дозволяють низці фірм знижувати вартість імпортованих товарів, що призводить до значних втрат для держбюджету.
Відомо, що керовані Олександром Щуцьким компанії, такі як ТОВ «Укрторгпромснаб» і ТОВ «Аркер Трейд», активно працюють за цією схемою. Вони систематично занижують митну вартість ввезеної продукції, що дозволяє уникати сплати повних митних платежів. Замість того, щоб поповнювати бюджет країни, мільйони гривень осідають у кишенях ділків.
Досліджуючи цей матеріал також стало відомо, що Щуцький, став відомим завдяки своїм схемам ще під час роботи на Сумській митниці. Саме тоді почали з’являтися перші звинувачення в його адрес щодо ухилення від сплати антидемпінгових мит на російські міндобрива та іншу продукцію. За його діяльність зверталися навіть до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, однак результати перевірок так і не були оприлюднені. Проте збираючи матеріал для цього розслідування – повідомлень у ЗМІ про такі схеми Щуцького не знайшлося, можливо це і наклеп, але ситуацію прояснило це посилання https://www.fttc.com.ua/2021/01/aleksandr-shhutskij-i-shematoz-chernomorskoj-tamozhni-bolee-30-mln-v-karman-ezhemesyachno/, яке містить заголовок про Щуцького, але при переході по ньому висвітлюється зовсім інша стаття. Вочевидь Олександр Щуцький використовує гроші або власні зв’язки, щоб обілитися у інформаційному полі.
Тож після переходу до Чорноморської митниці, Щуцький продовжив працювати за старими схемами, що відразу ж позначилося на плані надходжень до бюджету. У січні митниця під його керівництвом виконала план лише на 51%, що стало найгіршим показником по країні. Через такі «результати» держава недоотримала мільярди гривень.
Хабар Щуцькому
Влітку 2021 року у автомобілі митника Михайла Бурдейного знайшли 700 тисяч доларів. Більша частина суми могла бути призначена для виконувача обов’язків директора Департаменту профілювання ризиків митної служби, колишнього керівника вже Волинської митниці Олександра Щуцького.
4 червня співробітники ДБР затримали начальника відділу митного посту «Ягодин» Волинської митниці Михайла Бурдейного під час перевезення хабаря. У його машині виявили 700 тисяч доларів — це була травнева щомісячна доставка «кешу» для групи державних структур, залучених до низки корупційних схем. Як зазначає головний редактор видання «Цензор. НЕТ» Юрій Бутусов, значна частина цієї суми могла бути призначена для виконувача обов’язків директора Департаменту профілювання ризиків митної служби Олександра Щуцького.
За словами Бутусова, пачки з грошима були перев’язані резинками, а на них були написані адресати: «СБ Люб», «Прокуратура», «Зам».
«СБ Люб» може означати Службу безпеки Любомля — районний відділ, який займається боротьбою з контрабандою на посту «Ягодин». «Прокуратура» — адресат не уточнений. «Зам» — важко зрозуміти, куди саме призначені гроші, але ймовірно, що це якийсь митний начальник. Також є інформація про гроші для поліції та структур, що відповідають за оформлення транспортних засобів. Загальна сума грошей для контролюючих органів складає близько 100 тисяч доларів», — пише Бутусов.
За його даними, основна частина грошей призначалася для керівництва Департаменту профілювання ризиків митної служби.
«Кому саме призначалася більша частина суми? За інформацією джерел, близьких до слідства, основна частина грошей мала бути передана керівництву Департаменту профілювання ризиків митної служби. Виконувачем обов’язків директора цього департаменту є Олександр Щуцький», — наголошує Бутусов, додаючи, що причетність колишнього керівника Волинської митниці повинно встановити слідство.
Головред видання також підкреслює, що сума хабаря — 700 тисяч доларів готівкою — вражає, оскільки це лише за один місяць і з одного митного посту.
«Можливо, ми не знаємо всієї схеми розподілу коштів. Цілком ймовірно, що це не єдиний канал збору грошей на «Ягодині». Якщо прорахувати суми в масштабах країни, то стає зрозумілим, що такі схеми можуть існувати на всіх митницях та постах. Нещодавно призначений голова митної служби Павло Рябікін оцінив втрати держави від контрабанди у приблизно 100-150 мільярдів гривень… На жаль, системні реформи правоохоронних органів не проводяться, і тому, ймовірно, наступного місяця при перевезенні «кешу» до Києва з інших постів та митниць нікого не затримають, «смотрящих» змінять, а нові начальники відділів, призначені потрібними людьми, знову возитимуть гроші в багажниках», — підсумував Бутусов.
Звісно, що після скандалу з хабарем у 700 тисяч доларів митник Олександр Щуцький почав замітати сліди завдяки улюбленим медіатехнологіям.
Після «залету» з касою Волинської митниці, яка, за версією багатьох, їхала саме до нього, Олександру потрібно було трохи обілити своє ім’я.
Нічого кращого, ніж розміщення класичної «джинси», він не вигадав.
Та навіть це він зробити якісно не зміг.
Що не речення — то перл.
«Скористалися ситуацією. Очевидно, у їхньому розумінні той факт, що я колись працював на Волині, мав стати певним аргументом у моїй нібито участі в корупційній схемі. За такою логікою можна було б мене звинуватити в підпалі синагоги в Херсоні минулого року, адже я в той час працював у тому регіоні».
Проте джинса не допомогла і у митника Олександра Щуцького, якому призначалася хабар у 700 тисяч доларів, відбулися обшуки.
Слідчі дії відбулися згідно з постановою суду (її копію вручили Щуцькому) у рамках кримінальної справи “касира Волинської митниці Михайла Бурдейного”.
“Справа “касира Бурдейного” та його ймовірного покровителя Щуцького зараз є однією з найбільш показових — як для ДБР, так і для Державної митної служби. Ми переконані, що чесне розслідування щодо Бурдейного та Щуцького може призвести до дуже скандальних деталей корупції на митниці часів пана Рябікіна”, — пише “Антирейтинг”.
Вже осінню справа Бурдейного отримала продовження Рішенням Генеральної прокуратури, 22 червня 2021 справа «Волинської каси» була виділена в окреме провадження і передана в НАБУ. А 2023 року справу було закрито. І звісно що Шуцький навіть не фігурував в ній.
Дружба з українофобкою
Кожен раз коли ЗМІ оприлюднювали матеріали про Олександра Щуцького підінмалася тема, що герой розслідування не вказував у своїй декларації два елітні автомобілі, якими користується, і не розкривав справжнього власника цих машин. І все того ж літа 2021 року стала відома причина цього. Як стверджується в розслідуванні програми “Гроші”, автомобілі формально оформлені на мешканку Сум Марину Вегманн, яка активно підтримує сепаратистські настрої та антиукраїнську пропаганду.
Журналісти “Грошей” виявили, що Щуцький регулярно їздить на Audi SQ7 з номером ВМ5000ВМ, яка була випущена у 2017 році і коштує близько 100 тисяч доларів. Цю машину не вказано в декларації Щуцького. Також у декларації відсутній ще один автомобіль Audi – Q7 з тим же номером, на якому Щуцький був помічений минулого року, коли його оштрафували за перевищення швидкості на Одеській трасі.
Натомість чиновник зазначив у декларації, що користується в оренду Audi A7, власницею якої нібито є Марина Вегманн. Попри те, що Щуцкий неправильно вказав у декларації по батькові Вегманн (замість Валеріївна написав Сергіївна), журналісти змогли її знайти.
Відомо, що Марина Вегманн, 1980 року народження, раніше жила в Сумах, де Щуцкий працював керівником митниці. Останні роки вона, ймовірно, проживає за кордоном, працює в Duty Free і демонструє відверту нелюбов до України та українців. В соціальних мережах вона публікує пости з антиукраїнським змістом, зокрема: “Моя країна нічого мені не дала. Я б ніколи не пішла за неї воювати! Моя країна – православна Росія. Я її люблю і люблю її президента! А ви пропадайте у своєму так званому АТО”.
На сторінці Вегманн у соціальних мережах видно, що вона відкрито підтримує Пореченкова, який стріляв у українських солдатів. Вегманн хвалить Путіна та висловлюється негативно про українців, називаючи їх нещасними і бідними людьми, які страждають від відсутності розуму.
Автори розслідування підкреслюють, що для Вегманн навіть “Гиви” є справжнім кумиром, про що вона пише: “А Гиви – мій кумир”.
Щуцький не надав журналістам жодних пояснень щодо своїх зв’язків з особою, яка відкрито пропагує антиукраїнські ідеї. Журналісти “Грошей” офіційно звернулися до спецслужб, які протидіють сепаратизму, з питанням про можливі зв’язки Щуцького з особою, що веде антиукраїнську пропаганду, та чи не є це фінансуванням підривної діяльності та державною зрадою.
Така кількість скандалів охолодило Щуцького і наступні 2 роки він не потрапляв у скандали або дуже ретельно підчищав негатив про себе у ЗМІ, але вже зимою 2023 року Кабінет Міністрів звільнив виконуючого обов’язки голови Державної митної служби В’ячеслава Демченка та двох його заступників серед яких і герой цього розслідування.
Як зазначив народний депутат від фракції “Голос”, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ярослав Железняк, новим виконуючим обов’язки голови Державної митної служби буде один з заступників, Сергій Звягінцев.
А вже 10 лютого СБУ і ДБР оголосили про нову хвилю обшуків, які торкнулися як центрального апарату Державної митної служби, так і дев’яти регіональних митниць на півночі та заході України. Приводом для нових обшуків стали численні звинувачення в корупції та участі в схемах контрабанди, що мали системний характер.
На початку 2023 року були зафіксовані великі корупційні схеми в рамках “зернового коридору”. СБУ та БЕБ провели обшуки в адміністративних приміщеннях Гостаможслужби та в місцях проживання деяких високопосадовців. Особливу увагу було приділено діяльності Олександра Щуцького, який на той момент вже був під прицілом розслідувачів.
1 лютого, після серії резонансних розслідувань, уряд вирішив провести кадрові зміни в Гостаможслужбі. Олександр Щуцький був звільнений з посади першого заступника голови митної служби “за згодою сторін”. Водночас, інший заступник, Руслан Черкасський, був тимчасово відсторонений від виконання своїх обов’язків через дисциплінарне розслідування.
Скандали не вщухли, і з 3 по 9 лютого СБУ та ДБР повідомили про нові розкриття корупційних схем в Одесській та Чернівецькій митницях. Відзначено, що обшук і розслідування стали результатом тривалої підготовчої роботи, в рамках якої було виявлено близько 50 суб’єктів господарювання, які допомагали митникам реалізовувати тіньові схеми.
Дослідження показали, що такі схеми щомісяця виводили з державного бюджету до 10 млрд грн. Це викликало обурення серед суспільства та політиків, зокрема, нардеп Ярослав Железняк наголосив на важливості усунення не лише окремих осіб, але й усіх корупційних схем.
У цьому контексті роль Олександра Щуцького, як колишнього першого заступника голови митної служби, стає зрозумілою. Його участь у системних корупційних схемах, очевидно, була важливою частиною цієї ситуації. Після його звільнення з посади стали з’являтися питання про те, чи буде достатньо зроблено для усунення всіх корупційних схем на митниці, адже виявлення і ліквідація корупції потребує не лише зміни кадрів, але й системних політичних рішень.
