Daypolitico

Позначка: “Київський метрополітен”

  • Метро на Виноградар знову не встигають? Кличко назвав новий термін запуску довгоочікуваної гілки

    Метро на Виноградар знову не встигають? Кличко назвав новий термін запуску довгоочікуваної гілки

    Будівництво метро на Виноградар у Києві триває, однак повністю запустити нову ділянку Сирецько-Печерської лінії до кінця 2026 року, найімовірніше, не вдасться. Про це повідомив міський голова столиці Віталій Кличко в етері телеканалу «Київ24», коментуючи стан робіт на одному з найочікуваніших інфраструктурних об’єктів міста.

    За словами мера, будівництво не зупиняється, а роботи на майданчиках тривають активними темпами. Водночас Кличко визнав, що до кінця поточного року метро до житлового масиву Виноградар не запустять. Натомість частина станцій має бути вже на високому етапі готовності, а реалізувати проєкт у ширшому форматі міська влада планує до кінця наступного року.

    «До кінця року ми не запустимо метрополітен, але деякі станції будуть добудовані. Інтенсивність робіт йде. І цей важливий проєкт до кінця наступного року плануємо реалізувати», — заявив Кличко.

    Йдеться про продовження зеленої, Сирецько-Печерської лінії метро від станції «Сирець» у напрямку житлового масиву Виноградар. Перша черга будівництва передбачає спорудження двох нових станцій — «Мостицька» та «Проспект Правди». У публічному просторі також фігурує назва «Варшавська» для станції, яка раніше мала проєктну назву «Проспект Правди». Загальна довжина нової ділянки становить приблизно 3,7–3,8 кілометра.

    Цей проєкт є одним із найважливіших для транспортної системи Києва, адже Виноградар залишається великим житловим масивом без прямого доступу до метро. Для десятків тисяч мешканців Подільського району нові станції мають суттєво скоротити час дороги до центру міста та зменшити навантаження на наземний громадський транспорт.

    Будівництво метро на Виноградар має непросту історію. Спершу нові станції планували відкрити ще у 2021 році, однак строки неодноразово переносилися. Однією з головних причин стали проблеми з попереднім підрядником. Наприкінці 2023 року КП «Київський метрополітен» розірвало договір із «Київметробудом» через повільне виконання робіт. Після цього місто шукало нового виконавця, а будівництво фактично довелося перезапускати.

    У 2024 році роботи на об’єкті відновили. Новим підрядником стала група компаній «Автострада». Компанії передали проєктну документацію та будівельні майданчики. За даними відкритих джерел, новий договір оцінювали у понад 13 млрд грн. Роботи ведуться у складних умовах — у щільній міській забудові, із великою кількістю підземних комунікацій та складною геологією.

    За попередніми повідомленнями міської влади, підрядник працює одразу на кількох будівельних майданчиках. Частину ділянки від станції «Сирець» до майбутньої «Мостицької» мають прокладати закритим способом, тобто методом тунельної проходки. Водночас ділянку між «Мостицькою» та «Проспектом Правди» будують відкритим способом.

    Попри заяви про активні темпи, ситуація зі строками залишається неоднозначною. Раніше Кличко заявляв, що у 2026 році може бути відкрита щонайменше одна станція метро на Виноградар. Однак керівництво столичного метрополітену пізніше уточнювало, що у 2026 році йдеться передусім про завершення основних конструкцій станції «Мостицька», а не обов’язково про запуск пасажирського руху.

    За словами представників метрополітену, рух поїздів у напрямку Виноградаря можливий лише після завершення будівництва обох станцій першої черги. Саме тому реальний запуск ділянки може відбутися не раніше 2027 року, якщо не виникне нових затримок із фінансуванням, безпековою ситуацією або технічними роботами.

    Окремою проблемою є вартість будівництва. Через затримки, зміну підрядника, інфляцію та воєнні умови проєкт суттєво подорожчав. У медіа повідомлялося, що за кілька років вартість метро на Виноградар зросла на мільярди гривень. Крім того, «Київський метрополітен» через суди намагається повернути кошти від попереднього підрядника.

    Попри складнощі, столична влада називає проєкт одним із ключових для транспортного розвитку Києва. Нові станції мають не лише покращити сполучення Виноградаря з центром міста, а й розвантажити дороги, зменшити залежність району від маршруток і автобусів та зробити пересування містом більш прогнозованим.

    Водночас кияни вже не вперше чують обіцянки щодо швидкого завершення будівництва. Через це нова заява Кличка фактично означає: у 2026 році місто може отримати будівельну готовність окремих станцій, але повноцінний пасажирський запуск залишається під питанням.

    На тлі війни столичне метро виконує не лише транспортну, а й безпекову функцію. Під час повітряних тривог станції використовують як укриття. Нещодавно внаслідок російської атаки у Києві були пошкоджені станція «Лук’янівська» та один із виходів станції «Хрещатик», після чого фахівці оперативно проводили відновлювальні роботи. Це ще раз показало, наскільки важливою для столиці залишається стабільна робота метрополітену.

    Отже, метро на Виноградар продовжують будувати, але остаточний запуск нової ділянки залежатиме від темпів робіт, фінансування та завершення всіх технічних етапів. Наразі найреалістичніший сценарій — завершення частини основних конструкцій у 2026 році та можливий запуск руху вже після цього, орієнтовно у 2027 році.

  • У Києві пасажир проник у тунель метро: на “синій” гілці виникла затримка руху

    У Києві пасажир проник у тунель метро: на “синій” гілці виникла затримка руху

    У Києві 27 травня тимчасово зупиняли рух поїздів на “синій” гілці метро через проникнення пасажира у тунель. Інцидент стався на станції “Палац “Україна”.

    Про це повідомила пресслужба Київського метрополітену.

    За інформацією підприємства, через несанкціоноване перебування людини у тунелі рух поїздів було затримано приблизно на 15 хвилин. На місце викликали правоохоронців, які встановлюватимуть усі обставини інциденту.

    “Через несанкціоноване проникнення пасажира у тунель на станції “Палац “Україна” була затримка в русі поїздів до 15 хвилин. Обставини інциденту з’ясовують працівники поліції”, — повідомили у метрополітені.

    Наразі рух поїздів на Оболонсько-Теремківській лінії повністю відновлено, метро працює у штатному режимі.

    Подібні випадки у київському метро трапляються не вперше. Через проникнення людей на колії або у тунелі рух поїздів часто доводиться тимчасово обмежувати з міркувань безпеки. У таких ситуаціях працівники метрополітену знеструмлюють окремі ділянки та призупиняють рух до завершення перевірки.

    У Київському метрополітені вкотре закликали пасажирів дотримуватися правил безпеки та не заходити у заборонені зони, адже це може становити загрозу життю та призводить до збоїв у роботі транспорту.

  • КМДА пояснила підвищення проїзду до 30 грн

    КМДА пояснила підвищення проїзду до 30 грн

    Київська міська влада оприлюднила детальне пояснення причин запланованого підвищення вартості проїзду у комунальному громадському транспорті столиці. У Київській міській державній адміністрації заявили, що тариф у 30 гривень за разову поїздку сформований на основі фактичних витрат транспортних підприємств у 2025 році та навіть після підвищення залишатиметься нижчим за економічно обґрунтований рівень.

    За даними міської адміністрації, необхідність перегляду тарифів виникла через стрімке зростання витрат на функціонування столичного транспорту, яке накопичувалося протягом останніх років. У КМДА наголошують, що чинна ціна у 8 гривень не покриває навіть базових витрат транспортних підприємств, а різниця компенсується з міського бюджету.

    У мерії пояснюють, що після останнього перегляду тарифів у 2018 році економічна ситуація в країні кардинально змінилася. За цей період суттєво зросли ціни на електроенергію, пальне, ремонтні роботи, запчастини та зарплати працівників транспортної сфери.

    Зокрема, індекс споживчих цін за 2018–2025 роки, за офіційними розрахунками, становив 212,5%, а з урахуванням прогнозів на 2026 рік — уже 233,5%. Це означає, що загальний рівень цін у країні більш ніж подвоївся з часу попереднього підвищення тарифів.

    Одним із найболючіших факторів для комунального транспорту у КМДА називають різке подорожчання електроенергії. Якщо у 2018 році транспортні підприємства сплачували 2,25 грн за кВт·год, то у 2026 році тариф уже сягнув 14,93 грн. Таким чином вартість електроенергії для міського транспорту зросла у 6,6 раза.

    Особливо сильно це вдарило по роботі столичного метро, яке є одним із найбільших споживачів електроенергії у місті. У КМДА зазначають, що лише витрати на електроенергію в метро зросли на 66,9%.

    Крім того, на 61,7% збільшилися витрати на оплату праці працівників метрополітену. У міській владі пояснюють це необхідністю втримувати кваліфікованих працівників на тлі дефіциту кадрів, інфляції та загального зростання зарплат у столиці.

    Не менш серйозно подорожчала робота наземного транспорту. За даними КМДА, у КП «Київпастранс» витрати на паливно-мастильні матеріали зросли на 74,8%, а витрати на ремонт і технічне обслуговування рухомого складу та інфраструктури — на 63,3%.

    Міська влада також наводить дані щодо стрімкого зростання цін на дизельне пальне. Якщо у 2018 році літр дизеля для транспортного підприємства коштував у середньому 24,26 грн, то у квітні 2026 року — вже 89,42 грн. Таким чином вартість пального для громадського транспорту збільшилася майже у чотири рази.

    Додатковим фактором фінансових труднощів стало суттєве скорочення пасажиропотоку. У КМДА зазначають, що після пандемії COVID-19, а також через повномасштабну війну та зміну структури пересування містян кількість перевезень у комунальному транспорті впала приблизно на 42% порівняно з показниками, які враховувалися під час встановлення нинішнього тарифу у 2018 році.

    У мерії наголошують, що за нинішніх умов транспортні підприємства працюють зі значними збитками, а підтримка системи громадського транспорту дедалі більше навантажує бюджет Києва.

    За розрахунками транспортних підприємств, економічно обґрунтована вартість проїзду у 2026 році мала б бути значно вищою за запропоновані 30 гривень. Зокрема, собівартість однієї поїздки у метро оцінюється у 64,60 грн, а в автобусах, трамваях, тролейбусах і фунікулері — у 44,14 грн.

    Втім, у КМДА підкреслюють, що повне перенесення цих витрат на пасажирів є соціально неприйнятним, особливо в умовах війни та складної економічної ситуації. Саме тому влада вирішила застосувати компромісний підхід і встановити тариф нижче за фактичну собівартість перевезень.

    «Таким чином запропонований тариф на разовий проїзд у 30 грн є лише наближенням до економічно обґрунтованого, оскільки він є нижчим за повний розрахунковий рівень», — заявили у міській адміністрації.

    Згідно з планами влади, нові тарифи можуть почати діяти вже з 15 липня 2026 року. При цьому для постійних користувачів громадського транспорту обіцяють систему знижок та оновлені проїзні квитки.

    У КМДА зазначають, що за умови купівлі місячного проїзного фактична вартість однієї поїздки становитиме приблизно 23,3–23,6 грн, що має частково пом’якшити фінансове навантаження на пасажирів.

    Водночас ідея різкого підвищення вартості проїзду вже викликала значний суспільний резонанс. Петиція на сайті Київради із вимогою відкласти підвищення тарифів до завершення воєнного стану менш ніж за добу набрала необхідну кількість голосів для офіційного розгляду.

    Автори петиції наголошують, що різке подорожчання проїзду в умовах війни стане додатковим ударом для мешканців столиці, багато з яких уже стикаються зі зниженням доходів, високими цінами та економічною нестабільністю.

    Свою альтернативу запропонувала й громадська організація «Пасажири Києва». Активісти вважають економічно та соціально обґрунтованішим тариф на рівні 20 гривень за поїздку. Вони також закликають владу до більшої прозорості у фінансуванні транспортної системи та ефективнішого використання бюджетних коштів.

    На тлі дискусії про тарифи експерти звертають увагу, що проблема фінансування громадського транспорту актуальна для багатьох великих міст Європи. У більшості мегаполісів транспорт частково дотується з бюджетів, оскільки повне покриття витрат за рахунок пасажирів часто робить проїзд надто дорогим для населення.

    Попри це, у Києві нинішня дискусія вже стала однією з найрезонансніших соціально-економічних тем останніх місяців, а остаточне рішення щодо тарифів може викликати нову хвилю суспільних суперечок.

  • Метро на Подолі під загрозою зупинки: чому ремонт між “Почайною” і “Тараса Шевченка” може паралізувати рух

    Метро на Подолі під загрозою зупинки: чому ремонт між “Почайною” і “Тараса Шевченка” може паралізувати рух

    У Києві готуються до капітального ремонту однієї з проблемних ділянок метрополітену — перегінного тунелю між станціями “Почайна” та “Тараса Шевченка” на синій гілці. Попри те, що проєкт уже отримав позитивний висновок державної експертизи, ключове питання залишається відкритим: чи вдасться провести роботи без повного закриття руху, чи місто знову зіткнеться з вимушеною зупинкою метро на частині лінії.

    За даними Київського метрополітену, йдеться про ділянку, яка розташована у складних гідрогеологічних умовах. Тунель тут поступово втрачає герметичність: через тріщини та стики в конструкції просочується вода, вимивається ґрунт, що призводить до деформацій і створює потенційні ризики для безпеки.

    Фахівці зазначають, що подібні проблеми не є новими для київського метро. Ще на етапі будівництва цієї ділянки фіксувалися технічні недоліки, а складні ґрунти — водонасичені та нестабільні — лише посилюють вплив часу на конструкції. Саме тому необхідність ремонту зараз розглядається як критична.

    Водночас у міській владі намагаються знайти компромісний варіант проведення робіт. Проєктні рішення передбачають можливість ремонту без повного перекриття руху: за рахунок збільшення нічних технологічних “вікон” та обмеження роботи метро у вихідні дні. У цей час планується запуск додаткових автобусних маршрутів для перевезення пасажирів, а також розглядається варіант організації човникового руху поїздів.

    Подібний підхід уже застосовували раніше — під час ремонту ділянки між станціями “Деміївська” та “Либідська” у 2023–2024 роках. Тоді частину лінії фактично закрили, що спричинило значний транспортний колапс у Голосіївському районі та хвилю критики на адресу міської влади.

    Однак інженери наголошують: ремонт “під рухом” має серйозні обмеження. За словами експертів галузі, постійний рух поїздів створює вібрації та навантаження, які впливають на стан тунелю. У результаті роботи, виконані вночі, можуть частково нівелюватися вже наступного дня.

    Фактично це означає, що будівельники змушені постійно “наздоганяти” зміни в конструкції, що значно ускладнює досягнення якісного результату. Крім того, існують ризики для безпеки як самих робіт, так і пасажирів у разі погіршення стану тунелю.

    Саме тому частина фахівців наполягає на необхідності повного закриття ділянки хоча б на певний період. Такий підхід дозволив би проводити роботи безперервно, зменшити строки ремонту та гарантувати якість виконання.

    Водночас це рішення має політичний вимір. Повне закриття метро — це серйозний виклик для міської влади, адже воно неминуче призведе до транспортних ускладнень, заторів і невдоволення киян. Після попереднього досвіду з “Деміївською” такі кроки розглядаються дуже обережно.

    Попри це, світова практика показує, що повне закриття ділянок метро на час капітальних ремонтів є звичайною практикою. Наприклад, у Будапешт під час реконструкції лінії M3 окремі відрізки повністю закривали на тривалий час, замінюючи їх автобусами. У Лондон під час модернізації метрополітену також регулярно застосовують повне припинення руху на окремих ділянках — зокрема, у 2022 році частину Northern line закрили на кілька місяців.

    Подібні рішення, хоч і викликають тимчасові незручності, дозволяють швидше та якісніше виконати роботи. У довгостроковій перспективі це вигідніше як для міста, так і для пасажирів.

    У Києві ситуація ускладнюється ще й тим, що метрополітен є критично важливою транспортною артерією. Щодня ним користуються сотні тисяч людей, і навіть часткове обмеження руху може суттєво вплинути на мобільність міста.

    Водночас експерти наголошують: відкладати ремонт не можна. Подальше погіршення стану тунелю може призвести до аварійних ситуацій, які вимагатимуть вже екстреного закриття — без підготовки і з набагато більшими наслідками для міста.

    Таким чином, Київ стоїть перед складним вибором: або піти на непопулярні, але технічно обґрунтовані рішення і тимчасово обмежити рух, або намагатися зберегти роботу метро, ризикуючи якістю і строками ремонту.

    Очікується, що остаточне рішення буде ухвалене після проведення тендеру на виконання робіт і детального аналізу технічних можливостей. Від цього залежатиме не лише комфорт пасажирів у найближчі місяці, а й безпека та надійність київського метрополітену в цілому.

  • Олива за 10 мільйонів і фейкові кабелі: слідство перевіряє схеми з підрядниками київського метрополітену

    Олива за 10 мільйонів і фейкові кабелі: слідство перевіряє схеми з підрядниками київського метрополітену

    Столична Національна поліція розслідує одразу кілька кримінальних проваджень щодо ймовірного заволодіння бюджетними коштами посадовцями КП «Київський метрополітен» та пов’язаними з ними підрядниками і постачальниками. Йдеться про закупівлі мастильних матеріалів і капітальний ремонт кабельних ліній, у межах яких слідчі виявили ознаки фіктивних операцій та імітації виконання робіт.

    Перше провадження, відкрите у липні 2024 року, стосується закупівлі оливи у ТОВ «КСМ Трейд». Договір було укладено у травні 2023 року на суму 10 мільйонів гривень. За версією слідства, ця компанія могла бути створена для участі у протиправному механізмі з виведення бюджетних коштів у тіньовий сектор економіки через фіктивні фінансово-господарські операції.

    Правоохоронці встановили, що гроші, отримані від метрополітену, могли обготівковуватися через підконтрольні суб’єкти з ознаками фіктивності. Інформацію про можливу схему слідчим передала Служба безпеки України. У межах розслідування проведено низку слідчих та негласних дій, встановлено одну з осіб, яка може бути причетною до оборудки. Наприкінці 2024 року у неї провели обшук та вилучили мобільний телефон, який спершу арештував суд, але згодом арешт було скасовано, оскільки жінка не мала статусу підозрюваної. Остаточний розмір збитків у цій справі ще не встановлений.

    Другий епізод стосується капітального ремонту кабельних ліній зовнішнього електропостачання Сирецько-Печерської лінії метро в районі станції «Сирець». Угоду на виконання робіт у вересні 2023 року уклали з ТОВ «ТД Київенергокомплекс». За договором підрядник мав прокласти кабель іспанського виробництва, однак, за даними слідства, фактично було використано значно дешевший кабель українського виробництва.

    Слідчі називають це «імітацією заміни». На папері фігурував дорогий імпортний кабель, але митне оформлення такого товару відсутнє, що свідчить про його фактичну відсутність. У результаті бюджету Києва, за попередніми оцінками, було завдано збитків на суму 2,7 мільйона гривень.

    У жовтні 2025 року у цій справі повідомили про підозру директору ТОВ «ТД Київенергокомплекс». Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді застави з покладенням процесуальних обов’язків. Згодом підозру отримав ще один фігурант — підприємець, якого слідство вважає пособником у схемі заволодіння коштами.

    За даними аналітичних систем, «КСМ Трейд» є активним учасником державних і комунальних закупівель із сотнями договорів на сотні мільйонів гривень, тоді як співпраця з Київським метрополітеном була для компанії одиничною. Натомість «ТД Київенергокомплекс» фактично не мало інших тендерів, окрім контракту з метро, і нині перебуває у стані припинення.

    Правоохоронці зазначають, що це не перші кримінальні провадження, пов’язані з діяльністю столичної підземки. Раніше розслідувалися можливі розкрадання під час будівництва метро на Виноградар, підтоплення тунелів, а також завищення вартості матеріалів під час ремонту інших ліній. У кількох справах фігурують колишні керівники підприємства, частина з яких перебуває в розшуку.

    Слідство триває, а правоохоронці продовжують перевіряти як посадовців КП «Київський метрополітен», так і підрядників, які працювали з підприємством у попередні роки.

  • Осінні тендери КМДА: мільйони на сквери, буклети метро і соціологічні дослідження за мільйон

    Осінні тендери КМДА: мільйони на сквери, буклети метро і соціологічні дослідження за мільйон

    Поки країна воює й шукає ресурси для фронту, у Києві триває традиційний осінній сезон тендерів. Комунальні підприємства активно витрачають бюджетні кошти — від капремонтів скверів до закупівлі буклетів і соціологічних опитувань.

    Сквери та парки — головна осіння стаття витрат

    Цього року міська влада знову щедро фінансує «оновлення» зелених зон столиці. У Святошинському районі стартував капітальний ремонт скверу на розі проспекту Берестейського та вулиці Чорнобильської. Підряд отримає ТОВ «Український виробничо-будівельний альянс “Центр”», а вартість робіт становить 8,3 млн гривень. Завершити ремонт мають до 20 грудня.

    Та сама компанія відновлюватиме спортивно-ігровий майданчик у сквері імені Кошиця в Дарниці. Роботи коштують 4,8 млн гривень, причому фірма стала єдиним учасником тендеру.

    «Київзеленбуд» тим часом замовляє проєктування систем відеоспостереження й установку «тривожних кнопок» у скверах — у Дарницькому районі та на Берестейському проспекті. Вартість таких робіт коливається від 20 до 30 тисяч гривень. Підрядником стала комунальна «Інформатика».

    Крім того, за експертизу документації з благоустрою Скверу Дмитра Коцюбайла (Да Вінчі) заплатять 21,7 тис. грн, а за аналогічну експертизу парку на вулиці Прирічній в Оболонському районі — 57 тис. грн.

    Метрополітен: деталі, буклети і тінь Брагінського

    Серед великих замовників — КП «Київський метрополітен», яке закуповує комплектуючі для рухомого складу. Одна лише «балка центрального підвішування вагонів» коштує 7,9 млн гривень. Але дивує інше: підприємство замовило 20 тисяч презентаційних буклетів на суму 91,2 тис. грн у ФОП Віктора Хільчука.

    Навіщо підземці буклети — питання відкрите, особливо на тлі того, що доходи метрополітену за перше півріччя 2024 року становили 2,58 млрд грн, а витрати — 4,53 млрд. А розслідування щодо ексначальника метрополітену Віктора Брагінського, який утік з України після корупційних скандалів, досі триває.

    Дослідження «для мерії»: мільйони на соціологію

    Не відстає і Комунальна науково-дослідна установа “Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста”, очолювана Сергієм Павловським. Цього жовтня інститут оголосив тендер на 785 тисяч гривень для опитування про «сприйняття киянами європейської та євроатлантичної інтеграції».

    Раніше ця установа вже проводила низку досліджень:

    • «Оцінка якості обслуговування ЦНАПів» — 1,21 млн грн,

    • «Євроінтеграційні настрої киян» — 708 тис. грн,

    • «Якість життя молоді столиці» — 387 тис. грн,

    • «Медіаспоживання киян» — 530 тис. грн,

    • «Гендерні аспекти розвитку людського капіталу під час війни» — 524 тис. грн.

    В КМДА не змогли пояснити, як результати цих досліджень реально допомагають місту. Сергій Павловський відповів, що «висновки направляються замовникам у встановленому порядку», але без уточнення, чи хтось їх узагалі використовує.

    Меблі, дах і камери

    Київська міська рада теж не відстає від «осінніх» закупівель.

    • Ремонт даху будівлі на Хрещатику, 36, обійдеться у 1,6 млн грн.

    • Камери відеоспостереження для самої Київради — ще 85 тис. грн.

    • Новий стіл керівника моделі Statik коштуватиме 58,4 тис. грн, хоча на ринку аналогічний можна знайти за 53 тис.

    Попри війну, коли більшість українських міст скорочують витрати на непершочергові потреби, Київ продовжує фінансувати ремонти скверів, замовляти буклети, меблі та соціологічні дослідження.
    Осінній сезон закупівель у столиці ще не завершено — попереду нові контракти і тендери, які, схоже, нічим не поступаються довоєнним за масштабом і апетитами.

  • Київрада втретє змінила бюджет-2025 — збільшила дефіцит до 15 млрд грн

    Київрада втретє змінила бюджет-2025 — збільшила дефіцит до 15 млрд грн

    Як повідомляють журналісти «КВ», 9 жовтня 2025 року Київрада втретє в цьому році внесла зміни до бюджету міста на 2025 рік та відкоригувала Програму економічного і соціального розвитку (ПЕСР) у частині видатків на поточний рік.

    За новим рішенням доходна частина бюджету зросла до 103,3 млрд грн, видаткова — до 118,3 млрд грн, внаслідок чого дефіцит міської скарбниці збільшився до ≈15 млрд грн (раніше — 14,5 млрд). Зростання доходів стало можливим завдяки додатковим надходженням субвенцій та податків за січень–серпень 2025 року (ПДФО +3,2 млрд грн, єдиний податок +1 млрд грн, акциз +926,4 млн).

    Наймасштабніші перерозподіли та додаткові видатки:

    • 3,5 млрд грн спрямували на міську програму «Захисник Києва»;

    • 800 млн грн — докапіталізація ПрАТ «ХК «Київміськбуд» (із запланованих раніше 2,56 млрд грн);

    • 751,8 млн грн — перерозподіл на завершення ділянки Подільсько-Воскресенського мостопереходу (вул. Набережно-Хрещатицька — Петра Вершигори);

    • 638,6 млн грн — компенсації для КП «Київпастранс» та КП «Київський метрополітен» через «занадто низькі тарифи» (розрахунки не були показані депутатам);

    • 200 млн грн — придбання житла для учасників бойових дій і родин загиблих;

    • 173,7 млн грн — будівництво метро на Виноградар;

    • по 130 млн грн — щорічна та щомісячна матеріальна допомога родинам загиблих і допомога киянам, що втратили житло;

    • 111 млн — ремонт пошкоджених житлових будинків; 109,4 млн — ремонт закладів освіти; 91,3 млн — пожежна техніка та спорядження для рятувальників.

    Рішення було зареєстроване як проєкти №08/231-765/ПР та №08/231-764/ПР (ініціатори — мер Віталій Кличко, департаменти економіки та фінансів КМДА). У залі за документи проголосували 81 та 77 депутатів відповідно. Загальний кошторис реалізації ПЕСР зріс на 1,1 млрд грн — до 24,3 млрд грн (з них 13,6 млрд — капремонти, 10,6 млрд — капвкладення).

    Міська влада вже вносила зміни до бюджету у січні та червні 2025 року; тепер рішення ухвалено втретє — без детального обговорення переліку внесених правок у сесійній залі. Офіційні оновлені тексти бюджету і ПЕСР поки оприлюднені не всі — кінцеві версії будуть доступні після публікації відповідних документів.

  • Партнери Брагінського заробили сотні мільйонів на будівництві та ремонті столичного метро

    Партнери Брагінського заробили сотні мільйонів на будівництві та ремонті столичного метро

    У Києві продовжують спливати факти корупційних схем, пов’язаних із комунальним підприємством «Київський метрополітен» та його колишнім керівником Віктором Брагінським, який нині перебуває в розшуку.

    Антимонопольний комітет України нещодавно оштрафував ТОВ «99 продакшн» та ФОП на загальну суму понад 1,37 мільйона гривень за змову на тендерах у 2020–2021 роках. Йшлося про шість закупівель форменого та виробничого одягу на суму близько 10 мільйонів гривень. Слідство встановило, що учасники діяли узгоджено, усуваючи конкуренцію.

    «99 продакшн» тісно пов’язана з оточенням Брагінського. Її власником є бізнес-партнер ексочільника метро Кирило Кривець, а директоркою певний час була його двоюрідна сестра Ганна Феніна. Загалом ця компанія отримала від метрополітену понад 18 мільйонів гривень за постачання одягу.

    Ще однією підрядницею виявилася Світлана Ільїна, бухгалтерка сестри Брагінського. Вона як ФОП виграла тендери на спецодяг на 17 мільйонів гривень.

    Схеми виходили далеко за рамки закупівель форми. Журналісти Bihus.Info з’ясували, що Кривець через «99 продакшн» контролює також ТОВ «Енергодарбудмеханізація», яке у 2021 році отримало понад 270 мільйонів гривень на будівництво нових станцій метро, але використало лише 74. У 2022–2023 роках компанія виграла ще контракти на 82 мільйони, а на ремонтах «червоної» гілки – понад 37 мільйонів.

    Паралельно субпідрядником працювало ТОВ «КБ «Теплоенергоавтоматика», яке ще з 2017 року отримало від столичного метро понад 1,5 мільярда гривень. У 2020-му власницею компанії стала колишня балерина Тетяна Белецька – теща Кривця, а директором – Олександр Стеценко, давній партнер Брагінського.

    Наприкінці 2022 року ця компанія отримала майже пів мільярда гривень за капітальний ремонт тунелів «червоної» гілки, а протягом 2023-го ще близько пів мільярда. Контракт із метрополітеном при цьому зробили непублічним.

    У підсумку коло пов’язаних між собою осіб – родичів і партнерів Брагінського – отримало від київського метро сотні мільйонів гривень. Сам же Брагінський після підозри у службовій недбалості, пов’язаній із підтопленням тунелів, утік із країни в червні 2024 року.

  • Україна може втратити шанс на вступ до НАТО, якщо не отримає запрошення у найближчі 1-2 роки

    Україна може втратити шанс на вступ до НАТО, якщо не отримає запрошення у найближчі 1-2 роки

    Якщо Україна не отримає запрошення до НАТО у найближчі 1-2 роки, ця можливість може зникнути назавжди, заявив голова правління Українського кризового медіацентру Валерій Чалий.

    “Якщо у найближчий рік-два Україна не отримає запрошення до НАТО, ця можливість для нас і для Альянсу зникне назавжди. Україна буде змушена шукати альтернативний шлях”, — сказав Валерій Чалий. Він вважає, що НАТО зробить велику помилку, якщо не запросить Україну приєднатися до блоку. За його словами, наразі немає лідера, який би міг прийняти таке рішення.

    Російська армія планує до кінця року захопити весь Донбас. Офіцер ЗСУ Микола Мельник переконаний, що ворог не досягне своєї мети, але продовжить наступальні дії. “У негативному сценарії противнику може вдатися стерти Торецький укріпрайон та нав’язати нам бої за Покровськ чи Костянтинівку, зважаючи на динаміку, яку демонструють українська та ворожа армії”, — зазначив Микола Мельник.

    Спікер Палати представників США і член Республіканської партії Майк Джонсон закликав відправити Джо Байдена у відставку. Він наголосив на необхідності застосування 25-ї поправки до Конституції США, яка передбачає відставку глави держави у випадку його недієздатності. “Наші суперники бачать слабкість у Білому домі, як і всі ми. Я кажу це без задоволення. Ситуація дуже небезпечна. Я б просив членів кабінету зазирнути у свої серця”, — сказав Майк Джонсон.

  • Тендер на будівництво метро в Києві, скарги зупинили торги з Максимом Шкілем і «Autostrada»

    Тендер на будівництво метро в Києві, скарги зупинили торги з Максимом Шкілем і «Autostrada»

    На 13 травня 2024 року Комунальне підприємство «Київський метрополітен» оголосило процедуру закупівлі на суму 13,9 млрд гривень на будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» до станції «Проспект Правди». Роботи мають бути завершені до 30 грудня 2026 року.

    Початково тендер був запланований на 17 червня цього року. Згідно з інформацією, перемогу у торгах мав здобути забудовник Максим Шкіль, представляючи компанію «Autostrada», з пропозицією на підряд на суму майже 14 млрд гривень. Однак ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МІСЬКБУД ІНВЕСТ» звернулося з офіційними скаргами до Антимонопольного комітету України, що призвело до тимчасової призупинення торгів.

    На офіційному сайті Prozorro, ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МІСЬКБУД ІНВЕСТ» подало скаргу, в якій висловило незгоду з умовами тендеру, оголошеного замовником. Компанія вважає, що рішення замовника про умови закупівлі порушує законодавство України про публічні закупівлі. Вони просили внести зміни до тендерної документації для захисту своїх прав, або, у випадку неможливості виправлення порушень, скасувати тендер за відповідним пунктом закону.

    Нагадаємо, що засновник компанії «Autostrada» Максим Шкіль раніше отримав підряд на капітальний ремонт тунелю між станціями метро «Деміївська» – «Либідська» без проведення відповідних тендерних процедур. З 8 грудня минулого року ремонтні роботи не були завершені.