Daypolitico

Позначка: Київстар

  • Російський слід у стратегічному зв’язку: уряд закликали оголосити терміни остаточного усунення бенефіціарів РФ із «Київстару»

    Російський слід у стратегічному зв’язку: уряд закликали оголосити терміни остаточного усунення бенефіціарів РФ із «Київстару»

    Українська влада має представити чіткий план і конкретні строки повної ліквідації російської частки в компанії «Київстар» через націоналізацію, примусовий продаж або інші правові механізми. Про це заявив політолог і військовослужбовець Сергій Таран, наголосивши на неприпустимості ситуації, коли держава розширює співпрацю з мобільним оператором у сфері зв’язку та кібербезпеки, тоді як російські підсанкційні олігархи Михайло Фрідман, Петро Авен та Андрій Косогов продовжують зберігати сукупний непрямий економічний інтерес у Kyivstar Group на рівні близько 43,4% через структури LetterOne та VEON.

    Поштовхом до порушення цієї проблеми стали нещодавні технічні обмеження та збої в роботі військових терміналів Starlink, які наочно продемонстрували вразливість оборонного сектору через надмірну залежність від рішень сторонніх операторів. Ситуація набуває особливої гостроти через те, що «Київстар» виступає офіційним постачальником сервісів Starlink для бізнесу та органів влади за бюджетні кошти через систему Prozorro. Крім того, оператор позиціонує себе ключовим партнером держави в цифровізації, пропонуючи міністерствам і військовим відомствам хмарні рішення, кіберзахист та системи захищеного зв’язку, що створює потенційні ризики несанкціонованого доступу до персональних даних українців і передачі чутливої інформації спецслужбам РФ.

    Військовий також звернув увагу на спроби відбілити репутацію телеком-гіганта за рахунок благодійності. Зокрема, нещодавній фінансовий внесок оператора в розмірі 20 мільйонів гривень на створення перехоплювачів російських реактивних безпілотників є важливим для фронту, проте грошові пожертви не можуть підміняти фундаментальні питання державної безпеки.

    Посилаючись на дані Головного управління розвідки Міноборони України та спецслужб країн Європи, Таран нагадав про системні зв’язки структур групи «Альфа» з військово-промисловим комплексом агресора: фінансування патронних заводів, випуск обладнання для бойової авіації, страхування автопарків Росгвардії та охорони Володимира Путіна, а також обслуговування проєктів «Ростелекому». За його словами, бізнесмени, які беруть безпосередню участь у забезпеченні матеріально-технічної бази російської воєнної машини, у жодному разі не повинні залишатися співвласниками критичної цифрової інфраструктури країни, що відбиває повномасштабну агресію.

  • Залишити Україну без інтернету: Росія посилила удари по дата-центрах і зв’язку в Києві

    Залишити Україну без інтернету: Росія посилила удари по дата-центрах і зв’язку в Києві

    Російські війська посилюють удари по українській цифровій інфраструктурі. Після серії атак на столичні дата-центри та вузли зв’язку під ударом опинився і головний офіс найбільшого мобільного оператора країни — «Київстару». Президент Володимир Зеленський заявив, що мета таких атак — максимально ускладнити українцям доступ до інтернету, зв’язку та цифрових сервісів.

    Вранці 27 вересня російські сили двічі атакували один із дата-центрів у Києві. За словами Зеленського, після першого удару постраждали троє людей, серед яких були двоє неповнолітніх. Згодом міська влада повідомила, що в Шевченківському районі внаслідок ранкової атаки травмувалися, зокрема, дві 16-річні дівчини.

    Президент пов’язав такі атаки із ширшою кампанією проти телекомунікаційної інфраструктури України. За його словами, російські війська цілеспрямовано атакують дата-центри та об’єкти зв’язку, прагнучи створити перебої з інтернетом і доступом до цифрових сервісів.

    Напередодні на засіданні Ставки Верховного головнокомандувача одним із окремих питань уже був саме захист інфраструктури у сфері зв’язку. Офіс президента повідомляв, що військове та державне керівництво обговорювало посилення захисту таких об’єктів разом із розвитком засобів протидії російським безпілотникам.

    Таким чином, атака 27 вересня стала не окремим епізодом, а продовженням серії ударів, які протягом останніх днів зачепили одразу кілька великих телекомунікаційних майданчиків столиці.

    Пошкоджено головний офіс «Київстару»

    Ще одним наслідком ранкової атаки стало пошкодження будівлі головного офісу «Київстару» в Києві.

    У компанії повідомили, що працівники під час удару перебували в укритті, тому серед співробітників постраждалих немає. Фахівці оператора почали оцінювати масштаби пошкоджень будівлі.

    На момент перших повідомлень інформації про масштабні проблеми в роботі мобільної мережі «Київстару» через пошкодження офісу не було.

    При цьому сам факт удару по будівлі найбільшого мобільного оператора відбувається на тлі вже кількаденної серії атак по інфраструктурі, від якої залежить робота інтернет-провайдерів, телеканалів, сайтів та інших цифрових сервісів.

    За кілька днів постраждали одразу кілька дата-центрів

    Ще 25 вересня російський обстріл пошкодив дата-центр одного з найбільших телекомунікаційних операторів України — DataGroup.

    У компанії повідомляли про руйнування інфраструктури майданчика. Водночас працівники дата-центру не постраждали.

    Проблеми виникали й у роботі інших операторів.

    «Ненька інфо» раніше писала, що російські атаки на Київ пошкодили одразу кілька об’єктів телекомунікаційної інфраструктури.

    Однією з найбільших втрат став дата-центр, де були розміщені потужності MiroHost. За словами засновника Internet Invest Олександра Ольшанського, український майданчик був знищений. Водночас більшість клієнтів MiroHost обслуговувались на закордонній інфраструктурі, що дозволило зберегти роботу значної частини сервісів.  Інтернет у Києві під ударом: які провайдери постраждали після атак РФ — «Ненька інфо»

    Про пошкодження також повідомляли Domonet, Kievnet, UTELS, Etherlink, Crazy Network, Cityhost та інші оператори. У деяких випадках проблеми були пов’язані не лише з прямим руйнуванням обладнання, а й із пошкодженням магістральних кабелів та необхідністю терміново перенаправляти трафік резервними каналами.

    Через наслідки атак проблеми з доступом до мережі виникали у десятків тисяч користувачів.

    Що означає удар по дата-центру

    Дата-центр — це фактично великий захищений комплекс із серверами та мережевим обладнанням. Через такі майданчики можуть працювати сайти, хмарні сервіси, корпоративні системи, інтернет-провайдери та інші цифрові ресурси.

    Тому навіть один удар по великому дата-центру здатен створити проблеми далеко за межами конкретної будівлі.

    Користувачі можуть зіткнутися зі зникненням домашнього інтернету, нестабільною роботою окремих сайтів, проблемами із сервісами або перевантаженням інших вузлів, через які оператори змушені перенаправляти трафік.

    Водночас поки немає підстав говорити про можливість одночасного повного відключення інтернету по всій Україні.

    Українська мережа значною мірою децентралізована: провайдери мають різні канали зв’язку, резервні маршрути та інфраструктуру у різних містах і країнах.

    Однак серія ударів по великих майданчиках може спричиняти дедалі серйозніші локальні проблеми.

    Росія змінила набір цілей

    Протягом 2026 року російські війська помітно розширили перелік цивільної та критичної інфраструктури, яку регулярно атакують у Києві.

    До традиційних цілей — енергетики, промислових підприємств та логістики — додалися телекомунікаційні вузли й дата-центри.

    «Ненька інфо» ще 13 вересня писала про формування нового етапу технологічної війни, коли центри обробки даних дедалі частіше стають окремою ціллю атак. Новий етап технологічної війни: удари по дата-центрах та загроза для критичної інфраструктури — «Ненька інфо»

    А під час масштабної атаки 23 вересня разом із житловими, транспортними й промисловими об’єктами пошкодження отримав і один зі столичних дата-центрів. Росія вдарила по фармзаводу «Дарниця» у Києві: двоє загиблих, десятки постраждалих і пожежі по місту — «Ненька інфо»

    Атаки стають повторними

    Окремою проблемою стало те, що російські сили почали здійснювати повторні удари по вже пошкоджених або сусідніх об’єктах.

    27 вересня дата-центр у Києві, за словами Зеленського, атакували двічі впродовж одного ранку.

    Повторні удари є особливо небезпечними для ремонтних бригад, рятувальників та працівників інфраструктурних підприємств, які після першої атаки можуть уже працювати на місці.

    Подібні випадки фіксувалися у столиці й раніше. Після атаки 23 вересня поліція повідомляла щонайменше про одну локацію, де сталося повторне влучання.

    Реактивні дрони стають окремою загрозою

    Під час атаки 27 вересня Росія знову застосовувала значну кількість реактивних безпілотників.

    За даними Повітряних сил, із вечора 26 вересня російські війська запустили по Україні 170 ударних та імітаційних БпЛА. 76 із них були реактивними. Станом на 7:30 українська ППО повідомляла про знищення або подавлення 147 безпілотників. Влучання зафіксували на 18 локаціях.

    Раніше в Центрі протидії дезінформації пояснювали, що Росія використовує реактивні дрони невеликими групами та хвилями, намагаючись перевантажувати систему ППО та створювати постійний тиск на столицю.

    Чи може Україна залишитися без інтернету

    Попри масштаб пошкоджень, експерти та оператори поки говорять насамперед про локальні перебої, а не про можливість одномоментного загальнонаціонального відключення мережі.

    Але кожна нова атака збільшує навантаження на резервні канали.

    Провайдерам доводиться оперативно переносити обладнання, перемикати трафік, відновлювати кабелі та забезпечувати дата-центри автономним живленням.

    Це також збільшує витрати операторів на генератори, пальне, резервні канали та фізичний захист інфраструктури.

    Після останньої серії атак українська влада вже окремо займається захистом об’єктів цифрової інфраструктури. Це питання було винесено навіть на Ставку Верховного головнокомандувача.

    Тож серія ударів наприкінці вересня показує зміну акценту: Росія намагається завдати шкоди не лише електропостачанню чи логістиці, а й інфраструктурі, від якої залежить цифрове життя країни.

    І атаки 27 вересня — два удари по дата-центру та пошкодження головного офісу «Київстару» — стали черговим свідченням того, що телекомунікаційні об’єкти дедалі частіше опиняються серед цілей російських дронів.

  • 5G уже в Одесі: швидкість перевищила 1 Гбіт/с, але є важливий нюанс

    5G уже в Одесі: швидкість перевищила 1 Гбіт/с, але є важливий нюанс

    В Україні розширили географію тестування мобільного зв’язку п’ятого покоління. 10 вересня Міністерство цифрової трансформації разом із мобільними операторами розпочало повноцінний етап випробувань 5G в Одесі. Під час тестів швидкість передавання даних перевищує 1 Гбіт/с, а середній показник для користувачів перебуває на рівні приблизно 600–700 Мбіт/с. Водночас говорити про комерційний запуск 5G по всій Одесі чи Україні поки зарано: йдеться саме про пілотний проєкт, покликаний перевірити технологію перед майбутнім масштабним розгортанням.

    Фахівці мають оцінити, як обладнання поводиться не лише в лабораторних умовах, а й у реальному місті — серед щільної забудови, великої кількості абонентів, транспорту та постійно мінливого навантаження. Саме такі випробування дозволяють зрозуміти, скільки базових станцій необхідно для стабільного покриття, як поширюється сигнал між будівлями та наскільки добре мережа працює в години пік.

    Одеса стала черговим етапом масштабного пілоту, який Україна проводить протягом 2026 року. Першу тестову зону 5G запустили 12 січня в історичному центрі Львова. Уже наприкінці того ж місяця технологія з’явилася у Бородянці на Київщині, а в лютому оператори почали відкриті випробування в Харкові. У липні до списку приєднався Київ, де пілот охопив центральну частину столиці та низку додаткових локацій. Одеса ще тоді офіційно називалася наступним містом у черзі.

    Причому до фактичного старту нинішнього етапу перші ознаки 5G в Одесі користувачі почали помічати ще в серпні. Місцеві медіа повідомляли, що 10–11 серпня власники сумісних смартфонів уже ловили сигнал нового стандарту в окремих центральних локаціях міста. Тоді це виглядало як підготовчий етап розгортання мережі.

    Для України нинішній запуск має значення ще й тому, що первинний план повноцінного впровадження 5G був затверджений урядом ще у листопаді 2020 року. Запуск нового покоління зв’язку планувався значно раніше, однак повномасштабне вторгнення Росії фактично змінило графік. Міністерство розвитку громад та територій раніше прямо зазначало, що через війну повноцінне розгортання було відкладене, а проєкт відновили вже як пілотний.

    Головна причина обережності — не лише вартість обладнання. Під час воєнного стану використання радіочастотного спектра має безпосередньо узгоджуватися з потребами оборони. Урядова стратегія розвитку електронних комунікацій зазначає, що повноцінне впровадження 5G зараз ускладнене через необхідність забезпечити сумісність цивільних мереж із радіоелектронними засобами спеціальних користувачів, зокрема у ключових для 5G діапазонах 700 МГц та 3400–3800 МГц.

    Додатково в умовах воєнного стану управління використанням радіочастотного спектра для потреб оборони здійснює Генеральний штаб ЗСУ. Тому встановлення нових базових станцій і робота в нових частотах потребують окремих погоджень, щоб цивільне телеком-обладнання не створювало перешкод військовим системам.

    Саме тому нинішній 5G в Одесі — це не аналог ситуації, коли оператор одномоментно вмикає нову мережу на всій території міста. Пілотні зони створюються поступово, а характеристики та навантаження постійно відстежуються.

    За інформацією Мінцифри, в Україні зараз уже працюють близько 340 базових станцій пілотної мережі 5G, а технологію в різних містах випробували понад 3,8 млн унікальних користувачів. Для порівняння, ще під час липневого запуску в Києві НКЕК повідомляла приблизно про 1,5 млн українців, які мали досвід використання 5G. Тоді середня швидкість також становила 600–700 Мбіт/с, а в окремих місцях перевищувала 1 Гбіт/с.

    Дані окремих операторів показують, наскільки активно користувачі випробовують нову технологію. Київстар ще у квітні повідомляв, що лише його 5G-мережею у Львові, Харкові та Бородянці скористалися майже 500 тисяч абонентів, які передали понад 358 ТБ даних. До моменту запуску київського пілоту кількість користувачів 5G у мережі оператора вже перевищила 724 тисячі, а трафік — 755 ТБ.

    У Vodafone статистика також виявилася показовою. У перший день відкритого тестування 5G у Києві до мережі підключилися 135 тисяч клієнтів, які використали понад 25 ТБ трафіку. Середня швидкість становила близько 600 Мбіт/с, а максимальна зафіксована на базовій станції під навантаженням наближалася до 2 Гбіт/с.

    Через місяць Vodafone повідомляв уже про понад 635 тисяч унікальних користувачів своєї 5G-мережі в Києві та 875 ТБ переданих даних. Це підтверджує одну з цілей пілоту — перевірити, як інфраструктура поводиться за масового підключення абонентів, а не лише продемонструвати максимальну швидкість у лабораторії.

    Ще одна перевага 5G полягає не лише в цифрах тесту швидкості. Мережі нового покоління розраховані на значно більшу щільність одночасно підключених пристроїв і можуть забирати частину мобільного трафіку з перевантажених LTE-секторів. Для великих міст це особливо відчутно в центрах, на вокзалах, стадіонах, концертах чи інших локаціях із тисячами людей.

    Саме тому одну з додаткових зон 5G у Львові влітку спеціально відкрили на залізничному вокзалі. Київстар пояснював це високою концентрацією користувачів: так оператор може перевіряти мережу саме за інтенсивного навантаження. У тестовій зоні Львова частка трафіку 5G на той момент уже перевищувала 42% від загальної передачі даних.

    Для звичайного абонента перехід при цьому максимально простий. Якщо смартфон підтримує 5G, має актуальне програмне забезпечення, а SIM-картка вже працює з 4G, у більшості випадків додатково купувати нову SIM не потрібно. Київстар прямо зазначає, що для 5G використовується та сама USIM, що й для LTE. Підключення відбувається автоматично після потрапляння в зону покриття.

    Якщо значок 5G не з’явився, Мінцифри радить спочатку перевірити, чи підтримує конкретна модель смартфона відповідний стандарт, а також налаштування мобільної мережі. Іноді потрібно оновити операційну систему, вимкнути режим енергозбереження, ненадовго активувати режим «У літаку» або перезавантажити телефон. За даними відомства, вже близько 29–30% смартфонів, якими користуються українці, технічно готові до роботи з 5G.

    Важливо й те, що поява 5G не означає швидкого зникнення 4G. LTE ще тривалий час залишатиметься основною мобільною технологією в Україні. Оператори паралельно продовжують розширювати саме 4G-покриття та поступово відмовляються від старого 3G, звільняючи частоти для сучасніших стандартів. Так, Київстар на початку вересня заявив про завершення масового використання 3G: понад мільйон абонентів перевели на 4G, а вивільнений частотний ресурс спрямували на LTE, збільшивши доступний для нього спектр на 25%.

    Таким чином, Одеса стала ще одним великим випробувальним полігоном для майбутньої української 5G-мережі. Від того, як вона покаже себе в умовах щільної забудови, великої кількості мешканців, туристичного навантаження та специфічного радіочастотного середовища портового міста, залежатимуть подальші технічні рішення операторів.

    Однак головне обмеження поки залишається незмінним. Чинна державна стратегія прямо вказує, що широкомасштабне впровадження 5G по всій Україні під час воєнного стану має технічні та безпекові перешкоди. Тому нинішні запуски у Львові, Бородянці, Харкові, Києві та Одесі — передусім підготовка до моменту, коли технологію можна буде масштабувати на всю країну.

    І якщо результати нинішніх тестів збережуться після переходу від невеликих зон до масового покриття, для українських користувачів це означатиме не просто красиву позначку «5G» у верхній частині екрана. Йдеться про мобільний інтернет зі швидкістю в сотні мегабіт за секунду, більшу пропускну здатність у перевантажених місцях та нову основу для цифрових сервісів, бізнесу, дистанційної роботи й майбутньої телеком-інфраструктури країни.

  • АМКУ оштрафував “Київстар” на 17,5 млн грн через рекламу швидкості мобільного інтернету

    АМКУ оштрафував “Київстар” на 17,5 млн грн через рекламу швидкості мобільного інтернету

    Антимонопольний комітет України (АМКУ) наклав на ПрАТ «Київстар» штраф у розмірі 17,5 млн грн через використання у рекламній кампанії твердження «№1 швидкість мобільного інтернету». У Комітеті дійшли висновку, що така інформація могла вводити споживачів в оману. Водночас у компанії заявили, що не погоджуються з рішенням і планують оскаржити його в суді.

    Про це повідомив голова АМКУ Павло Кириленко, а також підтвердили у пресслужбі «Київстару».

    Чому АМКУ наклав штраф

    За інформацією Комітету, підставою для накладення штрафу стало рекламне твердження «№1 швидкість мобільного інтернету».

    В АМКУ зазначили, що відомості про джерело даних, період проведення дослідження та інші важливі умови були розміщені таким чином, що споживачам було складно сприймати їх одночасно з основним рекламним повідомленням.

    У Комітеті вважають, що такі дії є порушенням статті 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» щодо поширення інформації, яка вводить в оману.

    Позиція «Київстару»

    У компанії заявили, що не поділяють висновків АМКУ та вважають рішення необґрунтованим.

    У «Київстарі» наголосили, що рекламне твердження ґрунтувалося на результатах досліджень незалежної міжнародної компанії Ookla®, а вся необхідна інформація про джерело даних, період дослідження та умови використання результатів була належним чином розкрита.

    Компанія також зазначила, що використання результатів досліджень Ookla® для підтвердження маркетингових тверджень є поширеною міжнародною практикою на ринку електронних комунікацій.

    Компанія звернеться до суду

    «Київстар» повідомив, що скористається передбаченим законом правом на судове оскарження рішення Антимонопольного комітету.

    Наразі компанія готує відповідні юридичні кроки. Остаточну оцінку законності рішення АМКУ має надати суд.

    Нагадаємо, у липні в Києві розпочали тестування мережі 5G, у якому бере участь і «Київстар».

  • 5G уже в Києві: де працює надшвидкий інтернет і яке місто підключать наступним

    5G уже в Києві: де працює надшвидкий інтернет і яке місто підключать наступним

    У Києві 22 липня розпочалося відкрите тестування мобільного зв’язку п’ятого покоління. Пілотна мережа 5G стала доступною у центральній частині столиці та низці інших локацій, які оператори обирали самостійно. Спільною точкою покриття для всіх трьох найбільших мобільних операторів став Хрещатик.

    Про запуск повідомив заступник міністра цифрової трансформації Станіслав Прибитько. За його словами, оператори розгорнули мережі з різним масштабом покриття: в одних компаній тестова зона охоплює переважно центр, в інших — окремі локації у всіх адміністративних районах Києва. Водночас кожен із операторів забезпечив доступ до 5G на Хрещатику.

    Запуск у столиці є частиною загальнонаціонального пілотного проєкту. Раніше мобільний зв’язок п’ятого покоління почали тестувати у Львові, Бородянці та Харкові. Наступним містом, де планують розгорнути тестову мережу, стане Одеса.

    Яку швидкість показує 5G у Києві

    Під час попередніх технічних випробувань швидкість завантаження даних у київській мережі перевищувала 1 Гбіт/с. Середній показник, який можуть отримувати користувачі у зоні стабільного покриття, оцінюють у 600–700 Мбіт/с.

    Фактична швидкість на конкретному смартфоні залежатиме від кількох чинників:

    • відстані до базової станції;
    • кількості одночасно підключених користувачів;
    • моделі смартфона;
    • особливостей забудови;
    • перебування у приміщенні або на відкритому просторі;
    • налаштувань мережі конкретного оператора.

    Пілотний запуск необхідний саме для перевірки роботи 5G за різного навантаження. Оператори мають оцінити стабільність сигналу, сумісність обладнання, фактичну швидкість, якість покриття у щільній міській забудові та поведінку мережі під час одночасного підключення великої кількості абонентів.

    Технологія 5G передбачає не тільки вищу швидкість передавання даних, а й меншу затримку сигналу та можливість обслуговувати значно більше пристроїв у межах однієї зони. Це створює основу для розвитку систем Smart City, промислової автоматизації, телемедицини, підключеного транспорту та так званого інтернету речей.

    Де працює 5G від lifecell

    Найбільшу кількість конкретно названих локацій оприлюднив lifecell. Його тестова мережа у Києві охоплює центральні площі, вокзали, транспортні вузли, торговельні центри та окремі популярні громадські простори.

    Зв’язок п’ятого покоління від lifecell доступний у районах:

    • Хрещатика;
    • Бессарабської площі;
    • Майдану Незалежності;
    • Центрального залізничного вокзалу;
    • Південного вокзалу;
    • станцій метро «Печерська» та «Арсенальна»;
    • Контрактової площі;
    • Поштової площі;
    • ВДНГ;
    • Севастопольської площі;
    • Центрального автовокзалу;
    • ТРЦ Ocean Plaza;
    • ТРЦ Retroville;
    • ТРЦ «РайON».

    У попередніх містах lifecell запускав 5G на частотах 3500 МГц. Оператор дозволяв користуватися тестовою мережею без додаткової оплати за умови наявності сумісного смартфона, USIM або eSIM та активованого режиму 5G.

    Де доступний 5G від «Київстару»

    «Київстар» зосередив тестове покриття переважно в історичному та діловому центрі столиці.

    До зони роботи мережі увійшли райони:

    • Софійської площі;
    • Софійського собору;
    • Золотих воріт;
    • Національної опери України;
    • парку імені Тараса Шевченка;
    • Володимирського собору;
    • Ботанічного саду імені академіка Олександра Фоміна;
    • Музею історії міста Києва;
    • Майдану Незалежності;
    • Хрещатика;
    • Європейської площі;
    • Володимирської гірки;
    • Пейзажної алеї;
    • Паркової дороги.

    До запуску у столиці «Київстар» уже брав участь у тестуванні 5G у Львові, Бородянці та Харкові. На початку липня компанія також повідомляла про триразове розширення тестової зони у Харкові та підготовку до запусків у Києві й Одесі.

    Vodafone покрив окремі частини всіх районів

    Vodafone заявив про найширшу географію київського тестування. Окремі точки 5G з’явилися в усіх десяти адміністративних районах столиці:

    • Голосіївському;
    • Дарницькому;
    • Деснянському;
    • Дніпровському;
    • Оболонському;
    • Печерському;
    • Подільському;
    • Святошинському;
    • Солом’янському;
    • Шевченківському.

    Компанія повідомила, що київська мережа побудована на обладнанні європейського виробника Nokia. Vodafone назвав столичний етап найбільшим за площею покриття серед усіх попередніх запусків у межах пілотного проєкту.

    Трафік у мережі 5G тарифікується так само, як звичайний мобільний інтернет у 4G. Окремо підключати нову послугу або переходити на спеціальний тариф абонентам Vodafone не потрібно.

    SIM-картка, яка вже працює у мережі 4G, підтримує і 5G. Однак сам смартфон також повинен мати відповідний модем, підтримувати частоти української тестової мережі та працювати з актуальною версією операційної системи. Після активації потрібного режиму телефон має автоматично підключатися до 5G у зоні покриття.

    Понад 300 базових станцій і майже 1,5 мільйона користувачів

    У межах пілотного проєкту в Україні вже запустили понад 300 базових станцій зв’язку п’ятого покоління. За даними, наведеними після старту київського етапу, тестовою мережею у різних містах скористалися майже 1,5 мільйона абонентів.

    Окремі оператори наводять власну статистику. Зокрема, Vodafone заявив, що протягом шести місяців відкритого тестування у Львові, Бородянці та Харкові до 5G підключилися понад 400 тисяч його унікальних клієнтів. Вони використали більш як 391 ТБ мобільного трафіку, а пікова швидкість у мережі сягала 1,9 Гбіт/с.

    Перший пілотний запуск 5G в Україні відбувся 12 січня 2026 року у Львові. Наприкінці січня тестування розпочалося в Бородянці Київської області, а в лютому — в Харкові.

    Яке місто стане наступним

    Після Києва тестування 5G планують розширити на Одесу. Мінцифри та мобільні оператори вже готують наступний етап пілотного проєкту. Точну дату запуску поки не оголосили, однак раніше оператори допускали, що тестові зони в Одесі можуть запрацювати до кінця 2026 року.

    Вибір великих міст дає змогу перевірити мережу в різних умовах. У Львові оператори тестували 5G у туристичному центрі, у Бородянці — у невеликому населеному пункті, який відбудовується після російської окупації, у Харкові — у прифронтовому мегаполісі, а в Києві — в умовах надзвичайно щільного трафіку та великої кількості абонентів.

    Одеса має стати ще одним важливим майданчиком через щільну міську забудову, сезонне зростання навантаження, портову інфраструктуру та значну кількість користувачів мобільного інтернету.

    Коли 5G запрацює по всій Україні

    Нинішній запуск не означає повноцінного комерційного розгортання 5G на території всієї країни. Йдеться про обмежені тестові зони, у яких оператори збирають технічні дані та перевіряють сумісність мережі з чинною інфраструктурою.

    Повномасштабне впровадження технології планують після завершення воєнного стану. Для цього необхідно вирішити питання доступу до радіочастотного спектра, провести відповідні конкурси або аукціони, узгодити роботу мереж із військовими системами та забезпечити значні інвестиції операторів у нове обладнання.

    Поки що 5G у Києві залишається експериментальною мережею. Проте її запуск у столиці є найбільшим етапом тестування технології в Україні та дозволить зібрати дані, необхідні для майбутнього масштабування. Кияни із сумісними смартфонами вже можуть перевірити нову мережу на Хрещатику, у центральних районах, поблизу вокзалів, торговельних центрів та інших локацій, визначених операторами. Наступною до пілотного проєкту має приєднатися Одеса.

  • Перший великий тест для ринку капіталу: українцям готують доступ до акцій Київстар

    Перший великий тест для ринку капіталу: українцям готують доступ до акцій Київстар

    Київстар і Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку України підписали меморандум про співпрацю, який має стати кроком до розвитку українського ринку капіталу та розширення інвестиційних можливостей громадян. Документ було підписано під час Ukraine Recovery Conference, а його головна практична ідея — опрацювання механізму, який у майбутньому може дозволити українським інвесторам отримати доступ до акцій Kyivstar Group Ltd., що торгуються на американській біржі Nasdaq під тікером KYIV.

    У межах меморандуму сторони підтвердили зацікавленість у реалізації пілотного проєкту зі створення механізму доступу українських інвесторів до акцій Kyivstar Group Ltd. Йдеться не про нове публічне розміщення чи подвійний лістинг, а про потенційний інструмент, який дасть змогу українцям інвестувати в уже наявні акції компанії через локальну інфраструктуру та брокерські канали. Reuters уточнює, що ініціатива передбачає торгівлю обмеженою кількістю наявних акцій через визначеного брокера, а повноцінний локальний лістинг може розглядатися вже після завершення війни.

    Президент групи Київстар Олександр Комаров заявив, що українські інвестори повинні мати більше можливостей брати участь у розвитку успішних українських компаній через ринкові механізми, які відповідають міжнародним практикам. За його словами, підписання меморандуму є важливим кроком до створення передумов для реалізації подібних проєктів у майбутньому.

    У НКЦПФР також наголошують, що меморандум має допомогти зробити український ринок капіталу доступнішим для громадян і розширити інвестиційні можливості населення. Голова регулятора Олексій Семенюк назвав угоду з Київстар важливим кроком до більшої фінансової інклюзії та інтеграції української фінансової інфраструктури у глобальну економіку.

    Сторони планують спільно опрацьовувати нормативні, регуляторні, юридичні та організаційні умови для запуску ініціативи. Водночас реалізація такого механізму потребуватиме відповідності як українському законодавству, так і вимогам федерального законодавства США про цінні папери.

    Київстар став першою українською компанією з бізнесом виключно в Україні, акції якої торгуються на американській фондовій біржі Nasdaq. Торги акціями Kyivstar Group Ltd. під тікером KYIV стартували 15 серпня 2025 року після завершення процесу виходу компанії на фондовий ринок США.

    Вихід Київстар на Nasdaq став однією з найпомітніших подій для українського бізнесу під час війни. За даними The Wall Street Journal, під час дебюту на біржі ринкова капіталізація Kyivstar Group оцінювалася приблизно у 2,61 млрд доларів, а мажоритарним акціонером залишилася міжнародна телеком-група VEON.

    Kyivstar Group Ltd. є холдинговою компанією, що володіє ПрАТ «Київстар» — найбільшим мобільним оператором України. Станом на березень 2026 року компанія обслуговувала близько 22 млн абонентів мобільного зв’язку та понад 1,2 млн абонентів фіксованого зв’язку. Крім телеком-послуг, група розвиває цифрові сервіси, зокрема Big Data-рішення, хмарні продукти, кіберзахист, цифрове телебачення, медичні та транспортні сервіси.

    Особливість нового меморандуму полягає в тому, що він може створити прецедент для майбутнього доступу українців до акцій компаній, пов’язаних з Україною, але розміщених на міжнародних біржах. Через валютні обмеження та воєнний стан українським інвесторам складно напряму купувати іноземні цінні папери, тому запропонований механізм може стати тестом для нового підходу до інвестиційної інфраструктури. Reuters називає цю ініціативу важливою саме через те, що вона шукає рішення в умовах обмежень, які діють під час війни.

    Для України розвиток ринку капіталу має значення не лише як фінансова реформа, а й як інструмент післявоєнного відновлення. Доступ громадян до інвестицій у публічні компанії може допомогти формувати довгострокову культуру заощаджень та інвестування, а українським компаніям — відкривати шлях до більш широкого кола інвесторів.

    Водночас меморандум не означає, що українці вже зараз можуть вільно купувати акції Kyivstar на Nasdaq через українських брокерів. Йдеться про початок роботи над механізмом, який ще має пройти юридичне, технічне та регуляторне опрацювання. Після цього сторони зможуть визначити, чи можлива реалізація пілоту, у якому форматі він працюватиме та які категорії інвесторів зможуть ним скористатися.

    У Київстар підкреслюють, що підписаний документ закладає основу для співпраці між державою та бізнесом у розвитку ринку капіталу України. Для компанії це також продовження історії після виходу на Nasdaq: якщо торги в США відкрили доступ до Київстар для міжнародних інвесторів, то новий меморандум має на меті знайти шлях, аби до цієї історії могли долучитися й українці.

    Підписання меморандуму між Київстар і НКЦПФР може стати важливим кроком до модернізації українського фондового ринку. Якщо пілотний механізм буде реалізовано, він може стати першим прикладом того, як українські інвестори отримують доступ до акцій великої української компанії, що торгується на одній із головних бірж світу.

  • Бензин, вода, кешбек, посилки: з 1 липня українців накриє хвиля важливих змін

    Бензин, вода, кешбек, посилки: з 1 липня українців накриє хвиля важливих змін

    Із 1 липня 2026 року в Україні набуває чинності одразу низка важливих змін, які торкнуться практично кожного. Українці зіткнуться з новими правилами на автозаправних станціях, змінами у вартості комунальних послуг, оновленнями для абітурієнтів, новими вимогами для бізнесу та роботодавців, а також із завершенням терміну використання коштів програми “Національний кешбек”. Крім того, зміняться правила міжнародних відправлень до Європейського Союзу, а деякі категорії пасажирів у Києві втратять право на безкоштовний проїзд.

    Однією з найпомітніших змін стане перехід українських АЗС на бензин стандарту Е10. Відтепер до бензину додаватимуть до 10% біоетанолу. Такий стандарт уже давно використовується у більшості країн Європейського Союзу, а Україна гармонізує свій паливний ринок із європейськими нормами.

    Як пояснює директор Консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн, раніше для українського ринку європейські виробники були змушені окремо виготовляти бензин стандарту Е5, що збільшувало логістичні витрати. Після переходу на Е10 паливо для України та ЄС стане фактично однаковим, що спростить постачання та зробить ринок більш стабільним.

    При цьому експерт зазначає, що суттєвого зростання цін на пальне очікувати не варто. За його оцінками, літр бензину може подорожчати приблизно на 50–70 копійок, а після повної адаптації ринку ця різниця може практично зникнути. Для більшості сучасних автомобілів використання бензину Е10 не створить жодних проблем.

    Ще одна важлива зміна стосується комунальних платежів. У кількох містах України з 1 липня набудуть чинності нові тарифи на водопостачання та водовідведення. Зокрема, у Бородянці кубометр води коштуватиме 139,34 грн, у Вінниці тариф зросте до 81,01 грн, у Тернополі водопостачання обійдеться у 38,46 грн за кубометр, а в Ужгороді загальний тариф становитиме 91,24 грн.

    Місцеві водоканали пояснюють підвищення різким зростанням вартості електроенергії, реагентів, ремонту мереж та необхідністю підтримувати критичну інфраструктуру в умовах війни.

    Для українських абітурієнтів липень означає початок активної фази вступної кампанії. Уже з 1 липня відкривається реєстрація електронних кабінетів вступників, через які подаватимуться всі заяви до закладів вищої освіти.

    У Міністерстві освіти і науки нагадують, що подавати заяви можна буде з 19 липня до 1 серпня. Максимально дозволено подати десять заяв, із яких до п’яти — на бюджетну форму навчання. Кожній заяві необхідно присвоїти пріоритетність, яку після подання змінити вже буде неможливо.

    Із липня також зміняться правила міжнародних поштових відправлень до країн Європейського Союзу. ЄС поступово впроваджує новий порядок оформлення комерційних посилок. Для окремих відправлень можуть застосовуватися додаткові митні платежі, сервісні збори або ПДВ, якщо він не був сплачений раніше.

    Водночас “Укрпошта” повідомила, що автоматизує більшість процедур оформлення, щоб максимально спростити процес для клієнтів.

    Власникам карток програми “Національний кешбек” варто звернути особливу увагу на ще одну зміну. Усі невикористані кошти, накопичені до кінця червня, автоматично повернуться до державного бюджету вже 1 липня.

    Тому українцям рекомендують використати накопичений кешбек до завершення червня. Кошти можна було спрямувати на оплату комунальних послуг, придбання ліків, книг, поштових послуг або благодійні внески. Після списання програма продовжить працювати, але накопичення почнеться вже з нового розрахункового періоду.

    Зміни торкнуться і користувачів мобільного зв’язку. Компанія “Київстар” припиняє можливість поповнення рахунку через сервіс “Мобільний платіж” за допомогою комбінації *134# та голосового меню за номером 899. У компанії пояснили, що ці сервіси втратили популярність, а більшість абонентів користується мобільним застосунком або банківськими сервісами.

    Для школярів Києва завершиться період безкоштовного користування громадським транспортом. Із 1 липня по 31 серпня учні оплачуватимуть проїзд, однак збережеться пільгова знижка у 75% на проїзні квитки. Оформити їх можна через застосунок “Київ Цифровий”, EasyPay, сайт ГІОЦ або платіжні термінали.

    Крім школярів, на літній період право на безкоштовний проїзд втратять і курсанти столичних військових навчальних закладів.

    На Чернігівщині з початку липня розпочнеться обов’язкова евакуація мешканців 12 прикордонних сіл у чотирьох громадах області через постійну загрозу російських обстрілів. Обласна влада повідомляє, що евакуйованих забезпечать тимчасовим житлом та необхідною допомогою.

    Для українського бізнесу також стартують нові можливості. Підприємства, які постраждали внаслідок російських атак, зможуть отримати кредити на відновлення майна до 150 мільйонів гривень у межах програми “Доступні кредити 5-7-9%”. Протягом перших двох років ставка становитиме лише 0,1% річних.

    Водночас для роботодавців посилиться державний контроль. Із 1 липня Державна служба України з питань праці розпочне перевірки виконання нормативу щодо працевлаштування осіб з інвалідністю. Інспектори отримають право перевіряти кадрову документацію, отримувати пояснення та використовувати інформацію державних реєстрів.

    Медична сфера також зазнає позитивних змін. Програма “Доступні ліки” буде розширена, насамперед для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. Українці зможуть отримувати більшу кількість препаратів безкоштовно або з мінімальною доплатою за електронним рецептом.

    Не залишиться без новинок і сфера дозвілля. У липні українські кінотеатри покажуть одразу кілька очікуваних прем’єр. Серед них – анімаційний фільм “Посіпаки і Монстряки”, блокбастер “Світ Юрського періоду: Відродження”, нова стрічка Крістофера Нолана “Одіссея”, а також “Людина-павук: Абсолютно новий день”.

    Липень 2026 року стане місяцем масштабних змін для українців. Вони торкнуться транспорту, освіти, комунальних платежів, міжнародних відправлень, мобільного зв’язку, державних програм підтримки, медицини та бізнесу. Частина нововведень спрямована на адаптацію українського законодавства до європейських стандартів, інші ж пов’язані з умовами воєнного часу та реформуванням державних сервісів.

  • Послугу зміни мобільного оператора тимчасово призупинять

    Послугу зміни мобільного оператора тимчасово призупинять

    В Україні вже найближчим часом буде тимчасово, але повністю призупинено надання популярної послуги перенесення мобільних номерів. Можливість змінити компанію, яка забезпечує зв’язок, із повним збереженням свого звичного телефонного номера буде абсолютно недоступною для абонентів у період з 29 червня до 1 липня 2026 року. Про такі вимушені та заздалегідь сплановані обмеження офіційно поінформувала профільна Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку.

    Національний регулятор уже схвалив відповідне офіційне розпорядження від 24 червня 2026 року, згідно з яким усі технологічні та адміністративні процеси перенесення абонентських номерів заморозять рівно з 08:30 ранку 29 червня. Ця технічна пауза триватиме до 17:30 першого липня. Водночас повноцінне та автоматичне відновлення роботи сервісу заплановане вже на ранок наступного дня, тож подати заявки та завершити процедуру громадяни зможуть у звичному режимі з 08:30 четверга, 2 липня 2026 року.

    Технічно забезпечити цю планову паузу в роботі систем спільно мають Державне підприємство «Український державний центр радіочастот» та всі постачальники електронних комунікаційних послуг, які працюють на вітчизняному ринку. Тимчасові обмеження безпосередньо стосуватимуться клієнтів абсолютно всіх операторів мобільного зв’язку країни, серед яких «Київстар», «ВФ Україна» (Vodafone), «Лайфселл» (lifecell), «ТРИМОБ», «Інтернаціональні телекомунікації», а також «ЛАЙКАМОБАЙЛ Україна». Усі ці телекомунікаційні компанії зобов’язані в індивідуальному порядку та завчасно поінформувати своїх абонентів про тимчасове призупинення процесів, щоб уникнути непорозумінь та плутанини з подачею документів.

    Подібний сервіс під міжнародною назвою Mobile Number Portability користується величезним попитом серед українських користувачів, оскільки дає повну свободу вибору мережі без потреби міняти свої контакти. Буквально минулого року в державі офіційно зафіксували вже ювілейне мільйонне перенесення мобільного номера. Схожі масштабні профілактичні та технічні паузи в роботі центральної бази даних виникали й раніше, адже система потребує постійного оновлення. Наприклад, наприкінці 2024 року роботу бази вже зупиняли з метою розширення загальних потужностей системи. Головною причиною для цього тоді стало стрімке збільшення кількості заявок від громадян на перенесення номера майже у 3,5 раза, через що на рівні базових технологічних процесів почали з’являтися черги та затримки.

  • Україна будує свій “цифровий мозок”: як створюють національний ШІ

    Україна будує свій “цифровий мозок”: як створюють національний ШІ

    Півтора року тому Україна зробила стратегічну заявку на входження в глобальну гонку штучного інтелекту не лише як споживач технологій, а як держава, що намагається створити власну фундаментальну AI-інфраструктуру. У центрі цієї амбіції опинилася ідея національної великої мовної моделі — LLM, яка має стати не просто черговим цифровим сервісом, а базовим шаром для державних продуктів, взаємодії громадян із сервісами та навіть елементом аналітичної й безпекової екосистеми країни.

    Ініціатором проєкту виступило Міністерство цифрової трансформації, яке на тлі стрімкого розвитку глобальних моделей на кшталт GPT чи Gemini фактично поставило питання суверенності даних і технологій. Логіка проєкту проста: якщо штучний інтелект дедалі більше впливає на економіку, управління, оборону та освіту, то країна, яка не має власної моделі або контролю над нею, опиняється в технологічній залежності. Саме тому в Україні було ухвалено рішення розпочати створення власної LLM, що отримала назву «Сяйво».

    Початкові очікування були доволі оптимістичними. Уряд розраховував, що перші результати можна буде показати вже наприкінці 2025 року, а навесні 2026 року модель стане доступною для публічного тестування. Однак у міру занурення в технічну реалізацію стало очевидно, що проєкт значно складніший, ніж виглядав на рівні концепції. Строки почали зсуватися, а сама архітектура проєкту — змінюватися.

    Важливу роль у реалізації відіграло партнерство Мінцифри з компанією «Київстар», яке було оформлене у вигляді державно-приватної моделі. Саме оператор мобільного зв’язку взяв на себе фінансування, формування технічної команди та частину інженерної розробки, тоді як держава відповідала за координацію, доступ до даних і формування етичних та правових рамок. Такий підхід мав пришвидшити запуск, однак на практиці виявився складнішим через високу складність самої технології.

    Однією з перших серйозних проблем стала робота з даними. Для навчання великої мовної моделі потрібні величезні масиви текстів, і хоча Україна має значний інформаційний ресурс у вигляді архівів, медіа, наукових робіт і державних документів, значна частина цих матеріалів або юридично захищена, або фізично не оцифрована. Це створило додатковий пласт роботи, який не був повністю врахований на старті. Паралельно виникла необхідність створити систему анонімізації, очищення даних і юридичної перевірки, щоб уникнути порушення авторських прав і захистити персональну інформацію.

    Ще одним викликом став кадровий дефіцит. Фахівців із досвідом саме у тренуванні великих мовних моделей в Україні небагато, а глобальний ринок таких спеціалістів є надзвичайно конкурентним. Частину команди довелося формувати з інженерів суміжних напрямів, яких додатково навчали специфіці LLM-розробки. Формування повноцінної команди розтягнулося на місяці, а паралельно до роботи залучалися зовнішні експерти та консультанти.

    Технічна складність проєкту також виявилася вищою за очікування. Українська LLM будується не на класичних для індустрії Nvidia GPU, а на інфраструктурі Google TPU, що вимагало адаптації інструментів і підходів до тренування. Це означало не лише інший стек технологій, а й необхідність перебудови частини пайплайнів навчання моделей.

    Наразі проєкт перебуває на етапі завершення роботи над першою, малою моделлю з приблизно чотирма мільярдами параметрів. Вона не призначена для масового використання, а виконує роль технічного полігону, на якому відпрацьовуються всі ключові процеси: від підготовки даних до оцінки якості відповідей та поведінки системи в складних сценаріях. Саме на цьому етапі команда тестує так званий alignment — налаштування моделі так, щоб вона коректно реагувала на чутливі, складні або потенційно небезпечні запити, не виходячи за межі безпечної поведінки.

    За словами учасників проєкту, ця фаза є критично важливою, оскільки дозволяє уникнути дорогих помилок на наступному етапі, коли йтиметься про значно більшу модель. Малу версію планують завершити як технічний етап у другій половині року, після чого команда перейде до створення повноцінної великої LLM, яка вже буде орієнтована на практичне використання.

    Концепція великої моделі також зазнала змін. Якщо спочатку передбачалося поетапне створення трьох рівнів — малої, середньої та великої моделей, то тепер команда вирішила пропустити проміжну стадію і рухатися безпосередньо до масштабної системи. Базою для неї має стати сучасна модель Google Gemma 4, яка значно перевершує попередні версії за показниками логічного мислення, математичних задач і здатності працювати з довгими контекстами.

    Втім, перехід на нову архітектуру додав складності. Уже створений український токенайзер, який оптимізував роботу з українською мовою, тепер потрібно адаптувати до нової моделі. Це фактично означає повторну частину роботи, але з урахуванням уже отриманого досвіду.

    Окремий акцент у проєкті зроблено на українській мові як такій. Сьогодні більшість глобальних моделей опрацьовують українські запити через англомовний «проміжний шар», коли текст спочатку фактично перекладається, а вже потім обробляється. Це призводить до втрати нюансів, стилістики та частини змісту. Щоб уникнути цього, команда формує спеціалізовані українськомовні корпуси даних обсягом у десятки терабайтів і створює механізми, які дозволяють моделі працювати з мовою напряму, без перекладацького посередника.

    Паралельно вибудовується і правова архітектура проєкту. Україна залучає десятки державних і недержавних інституцій до формування датасетів, включаючи медіа, університети, видавництва та архіви. При цьому застосовуються механізми очищення даних від персональної інформації та чутливих відомостей, а також формується система національних бенчмарків, яка має оцінювати не лише точність, а й етичність роботи моделі.

    На рівні інфраструктури держава паралельно будує власну AI-систему, яка має забезпечити автономність у тренуванні та використанні моделей. Йдеться про проєкт AI Factory, який передбачає створення GPU-вузлів, систем охолодження та сховищ даних для роботи зі складними обчисленнями. Частину обладнання вже закуплено, а в перспективі інфраструктура має розширитися до десятків обчислювальних кластерів.

    Попри всі складнощі, у проєкті зберігається оновлений графік. Очікується, що велика українська LLM може бути готова до тестування приблизно наприкінці 2026 року. Після цього її планують передати державі, а згодом розгорнути всередині країни, перенісши з хмарних сервісів на національну інфраструктуру.

    Фактично Україна намагається одночасно вирішити три завдання: наздогнати глобальний розвиток штучного інтелекту, створити власну мовну модель і закласти основу для цифрового суверенітету. Це складний і довготривалий процес, у якому технологічні виклики переплітаються з юридичними, кадровими та інституційними. Але саме від того, наскільки успішно він буде реалізований, залежить, чи стане Україна не лише користувачем глобальних AI-систем, а й їхнім повноцінним розробником.

  • Засновник Helsi вклав €8 млн у новий український завод: компанія вже отримала замовлення майже на мільярд

    Засновник Helsi вклав €8 млн у новий український завод: компанія вже отримала замовлення майже на мільярд

    Співзасновник медичних сервісів Helsi та Lilo Самвел Акобян інвестував близько €8 млн у розвиток українського виробництва розумних лічильників і модемів передачі даних Gridwe. Компанія, яка стартувала лише у 2024 році, вже заявляє про сотні мільйонів гривень виграних тендерів, а до кінця 2026-го розраховує вийти на виторг близько 1 млрд грн.

    Про це Акобян повідомив в етері YouTube-проєкту «Business Breakfast із Володимиром Федоріним».

    Gridwe спеціалізується на виробництві газових лічильників, smart-лічильників та модемів передачі даних на базі технології Інтернету речей (IoT). Йдеться про обладнання, яке дозволяє автоматично передавати дані про споживання газу, води чи електроенергії без необхідності ручного зняття показників.

    За словами Самвела Акобяна, приблизно 90% продукції компанії наразі купують державні структури та компанії, зокрема облгази. Він зазначив, що в Україні фактично відсутнє масштабне локальне виробництво газових smart-лічильників, тому компанія вирішила зайняти цю нішу.

    «В Україні фактично немає виробника газових розумних лічильників», — заявив Акобян.

    У 2026 році Gridwe вже виграла тендери на 600 млн грн у сегменті лічильників та ще на 192 млн грн у напрямку модемів передачі даних. Загальна сума укладених контрактів перевищує 790 млн грн, і це лише за перші місяці року.

    «Рік ще не закінчився. Думаю, ми завершимо його з виторгом близько 1 млрд грн», — прогнозує підприємець.

    Компанія також розпочала сертифікацію продукції для європейського ринку. У Gridwe вважають, що можуть бути конкурентними не лише в Україні, а й у ЄС, зокрема завдяки нижчій собівартості виробництва та локалізації.

    Акобян наголосив, що український виробник має цінову перевагу над імпортерами, які роками домінували на ринку.

    «Імпортерам складно конкурувати з нами по ціні», — пояснив він.

    Окрім газових рішень, компанія планує розширення у сегмент електролічильників та smart-систем для водопостачання. Йдеться про комплексні рішення для цифровізації комунальної інфраструктури, які стають дедалі актуальнішими на тлі модернізації енергосистеми та підготовки України до інтеграції з європейськими стандартами.

    Технології smart-metering останніми роками активно розвиваються у світі. В ЄС поступово переходять до систем автоматичного обліку ресурсів, які дозволяють в режимі реального часу контролювати витрати газу, електроенергії чи води, зменшувати втрати та оптимізувати роботу мереж. В Україні ж цей ринок досі значною мірою залежав від імпортного обладнання.

    На цьому тлі інвестиція у локальне виробництво виглядає стратегічною. Особливо з урахуванням того, що війна та логістичні проблеми суттєво ускладнили імпорт електроніки та компонентів.

    Самвел Акобян відомий насамперед як співзасновник Helsi — одного з найбільших медичних цифрових сервісів України. Платформа дозволяє записуватися до лікарів, отримувати електронні рецепти та взаємодіяти із системою eHealth.

    У 2022 році телеком-оператор «Київстар» придбав мажоритарну частку Helsi приблизно за $15,2 млн. Уже у травні 2025-го компанія збільшила свою частку до 97,99%, викупивши акції Самвела Акобяна та іншого співзасновника Ярослава Іваненка. Сума угоди тоді склала ще $10,5 млн.

    Після виходу з Helsi Акобян продовжив інвестувати у нові технологічні напрями. У 2023 році він запустив сервіс медичного страхування Lilo. Його модель полягає у страхуванні не конкретних послуг, а діагнозів. Станом на зараз сервіс має близько 3500 клієнтів.

    Також у 2024 році підприємець створив сервіс Bubibo — платформу для власників домашніх тварин. За словами Акобяна, проєкт уже готується до виходу на міжнародні ринки та потенційно може генерувати десятки мільйонів доларів виторгу протягом перших кількох років.

    Паралельно в Україні зростає інтерес до ринку IoT-рішень. Ще у 2024 році «Vodafone Україна» повідомляв про співпрацю з «Нафтогазом» у напрямку використання IoT SIM-карт для smart-лічильників. Це свідчить про поступову цифровізацію комунальної інфраструктури та підготовку до масового впровадження автоматизованих систем обліку.

    Аналітики ринку зазначають, що попит на такі рішення може лише зростати. Після війни Україна потребуватиме масштабної модернізації енергетики, комунального сектору та інфраструктури. Саме тому інвестиції у високотехнологічне виробництво всередині країни дедалі частіше розглядають як перспективний напрямок для українського бізнесу.

    На тлі цього Gridwe може стати одним із найбільш помітних українських виробників у сфері smart-інфраструктури, особливо якщо компанії вдасться закріпитися не лише на внутрішньому, а й на європейському ринку.