НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершили розслідування та скерували до суду кримінальне провадження щодо масштабної корупційної схеми у Міністерстві юстиції України. Справа стосується незаконного заволодіння державними коштами під час проведення тендерних закупівель.
За даними слідства, організатором злочину виступив бенефіціарний власник комерційного товариства, який залучив до оборудки посадовців міністерства.
Головні деталі корупційної схеми:
Зміна кошторису: Учасники схеми домоглися внесення змін до кошторису міністерства на 2021 рік, що дозволило провести закупівлю послуг з модернізації апаратно-програмного комплексу та багатофункціональних пристроїв.
Штучне завищення ціни: Для формування штучно завищеної очікуваної вартості закупівлі посадовці розіслали запити лише до «потрібних» підконтрольних компаній, отримавши заздалегідь узгоджені комерційні пропозиції.
Імітація конкуренції: З метою створення видимості чесних торгів організатори забезпечили формальну участь третього підприємства, чию пропозицію завідомо визнали менш привабливою.
Збитки для держави: У результаті міністерство закупило обладнання (1285 багатофункціональних пристроїв) та послуги за завищеними цінами. Державному бюджету завдано понад 19,5 млн грн збитків.
Легалізація коштів: Близько 10 млн грн із привласненої суми було виведено через рахунки суб’єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності для маскування слідів злочину.
Гучна справа про можливий мільйонний хабар на закупівлі безпілотників для Державної прикордонної служби отримала нове продовження. 23 вересня НАБУ і САП повідомили про нові підозри посадовцю ДПСУ та власнику приватної компанії, яких ще навесні викрили у провадженні щодо вимагання $1 млн за безперешкодне укладення та виконання контракту на постачання дронів. Тепер слідство говорить не лише про вимагання грошей, а й про окремий епізод передачі неправомірної вигоди та можливу легалізацію незаконних доходів через криптовалюту й придбання дорогого автомобіля.
За даними НАБУ, історія почалася ще в серпні 2025 року, коли одна з військових частин ДПСУ розпочала закупівлю партії безпілотних авіаційних комплексів. До переговорної процедури допустили приватну компанію, яка спочатку запропонувала поставити техніку за 825 млн грн.
У процес втрутився власник іншої компанії-виробника дронів. За версією слідства, він переконував конкурента не знижувати ціну, посилаючись на нібито попередні домовленості з Адміністрацією ДПСУ і очікуючи, що саме його компанія отримає контракт.
Однак конкурент таки подав дешевшу пропозицію і виграв закупівлю.
Саме після цього, стверджують НАБУ і САП, сценарій змінився: власник компанії, яка програла, у змові з представниками прикордонної служби нібито почав вимагати від переможця $1 млн за те, щоб із укладенням договору та прийманням техніки не виникало проблем.
Для переконливості директору компанії-переможця навіть організували телефонну розмову з представником ДПСУ. За версією детективів, той заявив, що вимоги щодо передачі грошей нібито погоджені з Адміністрацією відомства.
У травні 2026 року посадовцю прикордонної служби та власнику компанії повідомили перші підозри. Тоді дії фігурантів кваліфікували в межах статей про одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.
Про цю справу раніше детально писала і «Ненька інфо»:
Тоді Вищий антикорупційний суд обрав підозрюваним запобіжні заходи. За даними «Ненька інфо», посадовця ДПСУ взяли під варту з альтернативою застави у 4 млн грн, а для підприємця визначили значно більшу заставу — понад 44 млн грн.
Але на цьому справа не зупинилася.
Слідство знайшло ще один переказ — $50 тисяч у криптовалюті
23 вересня НАБУ повідомило, що детективи встановили додатковий епізод передачі неправомірної вигоди.
За версією слідства, власник приватної компанії переказав посадовцю ДПСУ 50 тисяч USDT — криптовалюти Tether, прив’язаної до долара США.
За курсом НБУ на відповідний момент це становило понад 2,1 млн грн.
Саме цей епізод став підставою для нової кваліфікації дій фігурантів. Тепер у справі йдеться, зокрема, про надання неправомірної вигоди за ч. 2 ст. 369 Кримінального кодексу.
А щодо посадовця ДПСУ слідство пішло ще далі.
15,4 млн грн перевели в USDT
НАБУ заявляє, що прикордонник міг неодноразово отримувати незаконні доходи та приховувати їх у криптоактивах.
За даними Бюро, у період із січня по квітень 2026 року він перевів у Tether кошти на суму понад 15,4 млн грн.
Детективи проаналізували транзакції і дійшли висновку, що частину криптовалюти надалі конвертували у готівку.
Один із криптогаманців правоохоронці, за інформацією НАБУ, виявили під час обшуку за місцем проживання посадовця.
Саме тому йому додатково інкримінують легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом за ч. 2 ст. 209 КК України.
Із крипти — у Mercedes
Ще одна яскрава деталь нового епізоду — автомобіль.
За версією НАБУ, частину грошей, які були виведені з криптовалюти у готівку, використали для придбання Mercedes-Benz GLC 300.
Автомобіль при цьому оформили не на самого посадовця, а на його дружину.
Саме цей ланцюжок — можливі незаконні доходи, криптовалюта, переведення в готівку і подальша купівля майна на близьку особу — слідство розглядає як один із епізодів потенційної легалізації коштів.
Водночас НАБУ не називає прізвища посадовця чи підприємця у своєму офіційному повідомленні, тому пов’язувати справу з конкретними особами без додаткового підтвердження некоректно.
Контракт на сотні мільйонів перетворився на мільйонний хабар
Особливого резонансу історії додає сама логіка закупівлі.
Компанія, яка зрештою виграла тендер, за даними слідства, зробила те, що за нормальної конкуренції мало б бути вигідним державі — знизила ціну.
У попередньому матеріалі «Ненька інфо» йшлося, що закупівля стосувалася 270 безпілотних авіаційних комплексів, а після зниження ціни вартість контракту могла становити близько 760 млн грн замість початкових 825 млн.
Саме після того, як дешевша пропозиція зруйнувала попередній сценарій, за версією слідства, і виникла вимога заплатити $1 млн за подальше безперешкодне виконання контракту.
Тобто фактично йдеться про ситуацію, коли компанія виграла закупівлю завдяки нижчій ціні, але потім могла зіткнутися з вимогою заплатити окремо за те, щоб державний контракт узагалі нормально запрацював.
Справи навколо закупівлі дронів множаться
Це не єдине велике антикорупційне провадження навколо безпілотників.
У серпні НАБУ і САП повідомили про нові підозри у справі Держспецзв’язку щодо закупівлі дронів у 2023 році. За даними слідства, загальна сума збитків у тому провадженні зросла з 90 млн до 254 млн грн, а ціни на техніку могли завищуватися на 60–90%.
В іншому провадженні НАБУ вже завершило слідство щодо закупівель БПЛА та засобів РЕБ, де правоохоронці підозрюють групу посадовців і бізнесменів у системному заволодінні бюджетними коштами, які органи місцевого самоврядування направляли на потреби Сил оборони.
На «Ненька інфо» також виходили матеріали про інші скандали навколо ринку безпілотників.
Там, щоправда, йдеться про інше кримінальне провадження і не пов’язаних із нинішньою справою осіб.
Що далі
Після нових підозр історія з мільйоном доларів фактично перестала бути лише справою про ймовірне вимагання хабаря за контракт.
Тепер детективи відстежують криптовалютні перекази, походження десятків мільйонів гривень, конвертацію USDT у готівку та придбання дорогого майна.
При цьому НАБУ наголошує, що слідство ще триває і правоохоронці продовжують встановлювати інших осіб, які могли бути причетними до схеми.
Тож справа, яка навесні почалася з підозри у вимаганні $1 млн за «безперешкодне» постачання дронів, до осені обросла новими епізодами — 50 тисячами USDT, понад 15,4 млн грн у криптовалюті та Mercedes-Benz, оформленим на дружину посадовця.
І це може бути ще не фінал: НАБУ прямо зазначає, що коло можливих учасників продовжують встановлювати.
Водночас усі описані обставини є версією слідства. Відповідно до Конституції України, підозрювані вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено в законному порядку обвинувальним вироком суду.
На Львівщині до суду передали справу трьох мешканців Дрогобича, яких обвинувачують у незаконному заволодінні обліковими записами платформи Roblox та продажу доступу до них через російські інтернет-ресурси. За даними слідства, група отримала інформацію про понад 610 тисяч користувачів. Потенційний дохід від реалізації всього масиву викрадених акаунтів оцінюють у понад 20 мільйонів гривень, а суму коштів, які, за версією обвинувачення, були легалізовані, — майже у 2,4 мільйона гривень. Про це повідомляє Львівська обласна прокуратура.
За версією правоохоронців, організатором схеми був 19-річний житель Дрогобича, який залучив двох 22-річних товаришів. Між учасниками розподілили обов’язки: від перевірки отриманого доступу до ігрових профілів до спілкування з покупцями та операцій із криптовалютою. Слідство описує діяльність групи як послідовний процес отримання, сортування та продажу чужих облікових записів.
Ймовірний організатор, за матеріалами обвинувачення, координував роботу інших учасників, оплачував сервери та контролював продажі через сайт і Telegram. Він також розподіляв отримані кошти й особисто перевіряв цінність акаунтів за допомогою спеціального програмного забезпечення. Така перевірка мала допомагати визначати, які профілі можна продати дорожче через накопичені ресурси або рідкісні предмети.
Двоє інших фігурантів, за даними слідства, займалися перевіркою облікових записів, адмініструванням сайту продажів і Telegram-каналів. До їхніх завдань також належали розміщення реклами, листування з покупцями та супровід розрахунків. Окремо правоохоронці вказують на їхню участь у зберіганні й виведенні коштів, отриманих від реалізації чужих профілів.
Для доступу до облікових записів, як стверджує обвинувачення, використовували викрадені сесійні токени, пов’язані з cookie-файлами користувачів. За описом прокуратури, це дозволяло входити до чужих акаунтів без введення пароля. У повідомленні йдеться саме про заволодіння доступом до користувацьких профілів. Даних про злам центральної інфраструктури Roblox або викрадення загальної бази платформи в ньому немає.
Отриману інформацію завантажували у програму, яка перевіряла, чи зберігається доступ до акаунта, та оцінювала його привабливість для продажу. Враховували наявність ігрових предметів, рідкісного спорядження та віртуальних коштів. Таким чином, профілі відбирали не лише за фактом доступності: значення мало й те, які цифрові активи накопичив їхній власник.
За актуальним викладом матеріалів слідства, група отримувала дані користувачів у період із травня 2025 року до квітня 2026 року. Правоохоронці виявили 357 файлів зі збереженою інформацією про профілі. Загалом у справі фігурують дані понад 610 тисяч користувачів Roblox. Водночас ця кількість описує масштаб отриманого масиву інформації, а не встановлене число завершених продажів.
Найцінніші акаунти, за версією слідства, продавали окремо за визначеною ціною. Інші могли реалізовувати гуртом або зі знижками. Для пошуку покупців використовували російські інтернет-ресурси, а оплату приймали через криптовалютні гаманці. У повідомленні згадується орієнтовна ціна близько 70 російських рублів за один обліковий запис, однак вартість профілів із цінними предметами могла визначатися окремо.
Сума понад 20 мільйонів гривень, наведена в матеріалі, стосується потенційного доходу від продажу всіх викрадених акаунтів. Її не слід ототожнювати з уже отриманими коштами або з остаточно встановленою сумою збитків користувачам. Окремий фінансовий показник у справі — майже 2,4 мільйона гривень, які учасники, за твердженням обвинувачення, легалізували через обмін криптовалюти.
За описом правоохоронців, отриману цифрову валюту обмінювали на гривні, після чого переказували гроші на власні рахунки. Саме ці операції стали підставою для обвинувачень у легалізації майна, одержаного злочинним шляхом. У наданому повідомленні не деталізовано, яку частину коштів отримав кожен із трьох фігурантів і скільки окремих операцій установили слідчі.
Ймовірному організатору інкримінують організацію крадіжки, легалізації майна та несанкціонованого втручання в роботу інформаційних систем, а також незаконний збут інформації з обмеженим доступом. Двох інших учасників обвинувачують у крадіжці, легалізації майна та несанкціонованому втручанні. Одному з них додатково висунули обвинувачення в незаконному зберіганні наркотичних засобів без мети збуту. За повідомленням прокуратури, всі троє перебувають під вартою.
Про затримання фігурантів цієї справи міжнародні видання писали ще у квітні. Зокрема, BleepingComputer 29 квітня повідомило про десять обшуків, під час яких правоохоронці вилучили готівку, мобільні телефони, стаціонарні комп’ютери, ноутбуки та інші пристрої. Нинішнє повідомлення стосується наступного етапу провадження — скерування обвинувального акта до суду. Матеріал про затримання.
Справу мають розглянути по суті: суд оцінюватиме докази щодо отримання доступу до акаунтів, їхнього продажу та походження коштів. Відомостей про обвинувальний вирок у повідомленні немає. Тому описані дії та розподіл ролей залишаються версією сторони обвинувачення, а винуватість кожного з фігурантів має бути доведена в суді.
НАБУ та САП заявили про викриття масштабної схеми легалізації 150 млн грн готівки, які, за версією слідства, мали використати для внесення застави за одного з учасників справи «Мідас». У схемі, за даними антикорупційних органів, використовували державний Sense Bank, підконтрольні підприємства та конвертаційний центр.
Про нові деталі спецоперації НАБУ і САП стало відомо 19 серпня. На оприлюднених матеріалах правоохоронців фігуранта, для якого готували кошти на заставу, називають «Германом».
За даними слідства, до групи були залучені високопосадовець Офісу президента, колишній народний депутат, голова правління та голова наглядової ради державного банку, а також інші особи.
Як легалізували 150 млн грн
НАБУ стверджує, що йшлося про 150 млн грн готівкою, які необхідно було ввести в легальний обіг. Для цього кошти проводили через рахунки підконтрольних компаній.
За версією слідства, на початку червня організатори отримали фактичний контроль над державним Sense Bank, після чого залучили до реалізації схеми його топменеджмент.
Гроші передавали кількома траншами.
Спочатку до офісу колишнього народного депутата доставили 50 млн грн. Із них 15 млн грн, за матеріалами слідства, отримала довірена особа екснардепа, а ще 35 млн грн передали до конвертаційного центру, який фігуранти називали «пральнею».
Після цього надійшов другий транш у 10 млн грн.
Третя партія становила 70 млн грн: 20 млн грн передали довіреній особі, а ще 50 млн грн спрямували до «пральні».
Останній транш становив 20 млн грн. Таким чином, загальна сума сягнула 150 млн грн.
За твердженням НАБУ, операції проводили в «ручному режимі», щоб уникнути блокування фінансовим моніторингом.
НАБУ говорить про «головного куратора»
Окрему увагу слідство приділяє особі, яка могла контролювати реалізацію всієї схеми.
Ім’я цієї людини НАБУ наразі офіційно не назвало. У Бюро лише зазначили, що кожен етап плану узгоджувався та контролювався головним куратором.
На оприлюднених записах також згадуються людина на ім’я Давид, неназваний голова одного з комітетів Верховної Ради та «ізраїльський біженець Тімур». Водночас робити висновки про особи цих людей лише на підставі оприлюднених розмов передчасно.
Слідство заявило про спроби впливати на НАБУ
Ще один епізод розслідування стосується можливих спроб отримати вплив усередині правоохоронної системи.
За даними НАБУ, детективи зафіксували факти втручання з метою просування підконтрольних людей до самого Бюро та інших правоохоронних органів.
В оприлюднених розмовах фігуранти також обговорювали керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександра Клименка та перспективу його роботи на посаді протягом наступного терміну.
Хто може фігурувати у справі
19 серпня НАБУ та САП повідомили про проведення масштабної спецоперації щодо ймовірної злочинної організації, до діяльності якої, за даними правоохоронців, причетні чинний та колишній народні депутати, високопосадовець Офісу президента та інші особи.
За інформацією ZN.UA, серед фігурантів можуть бути колишня заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, народний депутат Вадим Столар, екснардеп Максим Микитась та бізнесмен Василь Астіон.
При цьому важливо, що наведені імена щодо окремих епізодів походять із повідомлень ЗМІ. Остаточну роль кожного з можливих фігурантів має встановити слідство, а винуватість особи може визначити лише суд.
Правоохоронці провели масштабну операцію проти шахрайських call-центрів, які виманювали гроші в українців та іноземців під приводом інвестицій, банківських операцій і повернення раніше втрачених коштів. У результаті спецоперації припинено діяльність 94 таких call-центрів, а правоохоронці провели 411 обшуків.
До операції були залучені співробітники Нацполіції, Служби безпеки України та Офісу Генерального прокурора. Загалом правоохоронці відпрацювали 867 адрес, за якими могла функціонувати шахрайська інфраструктура.
Під час обшуків правоохоронці виявили 1794 повністю обладнані робочі місця. За даними слідства, вони використовувалися операторами, адміністраторами та іншими учасниками злочинних схем для масових телефонних контактів із потенційними жертвами.
У межах проведених слідчих дій вилучили 3336 одиниць комп’ютерної техніки, 1346 мобільних телефонів, понад 5200 SIM-карток, 90 банківських карток та засоби доступу до 20 криптовалютних гаманців. Також правоохоронці вилучили 22 автомобілі.
Окремо слідчі зафіксували значні обсяги готівки та цінностей. Йдеться приблизно про 2 мільйони доларів США, 64 тисячі євро, готівкові кошти у гривнях, кілограм банківського золота у злитках та ювелірні вироби.
У межах розслідування вже встановлено 67 фінансових інструментів, які могли використовуватися для вчинення кримінальних правопорушень. Серед них 40 банківських карток або рахунків, 12 криптовалютних гаманців та 15 осіб, яких слідство відносить до так званих дропів.
За даними правоохоронців, шахрайські call-центри мали розгалужену структуру та працювали за заздалегідь підготовленими сценаріями. Оператори отримували бази потенційних потерпілих, після чого телефонували їм і під різними приводами намагалися заволодіти грошима або отримати доступ до банківських рахунків.
В одному з поширених сценаріїв зловмисники представлялися працівниками банків. Вони повідомляли людині про нібито підозрілу операцію, спробу списання коштів або загрозу блокування рахунку. Після цього жертву переконували повідомити реквізити картки, коди підтвердження або виконати певні дії у банківському застосунку.
Інша схема була пов’язана з фіктивними інвестиціями. Оператори видавали себе за брокерів та переконували людей вкладати гроші у неіснуючі інвестиційні або криптовалютні платформи. Потерпілим могли демонструвати підроблену інформацію про нібито прибуток, щоб спонукати їх переказувати нові кошти.
Ще одним способом обману було так зване повернення втрачених грошей. Шахраї знаходили людей, які вже стали жертвами інших афер, і пропонували їм за винагороду допомогти повернути кошти. Насправді це був лише новий етап шахрайства, під час якого з потерпілих намагалися отримати додаткові гроші або банківські дані.
За інформацією слідства, жертв також могли переконувати оформлювати кредити, переказувати кошти на підконтрольні рахунки або встановлювати на телефони та комп’ютери програми віддаленого доступу. Такий доступ давав зловмисникам можливість контролювати пристрій потерпілого та здійснювати операції з його рахунками.
Окремі call-центри спеціалізувалися на потенційних інвесторах. Контактні дані людей, які цікавилися інвестиціями, збирали до баз, після чого використовували для здійснення дзвінків або передавали іншим учасникам шахрайської мережі.
Правоохоронці також виявили call-центри, які працювали з громадянами країн Європейського Союзу. Потенційним потерпілим пропонували інвестувати через фіктивні брокерські платформи, а після встановлення програм віддаленого доступу отримували можливість керувати їхніми пристроями. Викрадені кошти, за даними слідства, надалі могли переводити через криптовалютні біржі на підконтрольні рахунки та електронні гаманці.
Серед виявлених схем була й діяльність із продажу біологічно активних добавок. Оператори пропонували їх громадянам як засоби для лікування різних захворювань, хоча такі товари не мали відповідного медичного призначення.
Наразі 26 фігурантам уже повідомили про підозру. Правоохоронці продовжують аналізувати вилучену техніку, банківські операції та криптовалютні транзакції. Також встановлюються організатори схем, інші учасники мережі, потерпілі та остаточний розмір завданих збитків.
Дії фігурантів кваліфікують, зокрема, як шахрайство та легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом. Залежно від обставин і доведених епізодів фігурантам може загрожувати до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Таким чином, правоохоронці заявляють про масштабне викриття інфраструктури, яка могла системно виманювати кошти у громадян за допомогою телефонного шахрайства, фіктивних інвестицій та незаконного отримання доступу до банківських рахунків.
Чинний народний депутат Микола Тищенко отримав нову підозру від Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Правоохоронці заявляють, що парламентар міг вимагати понад один мільйон доларів неправомірної вигоди за так зване «кришування» діяльності кол-центрів, а також інкримінують йому легалізацію коштів та внесення неправдивих відомостей до декларації.
Про це 29 червня повідомило НАБУ. За інформацією «Економічної правди», йдеться саме про народного депутата Миколу Тищенка.
За даними слідства, події, які стали підставою для нової підозри, відбувалися ще у серпні 2023 року. За версією детективів НАБУ, депутат, прикриваючись боротьбою з діяльністю так званих шахрайських кол-центрів, звернувся до особи, яку вважав причетною до цього бізнесу, із вимогою надати понад один мільйон доларів неправомірної вигоди.
У НАБУ стверджують, що натомість парламентар обіцяв використати свої повноваження для впливу на діяльність окремих кол-центрів, забезпечивши безперешкодну роботу одних та втручання у діяльність інших. Водночас, за даними правоохоронців, фактично неправомірної вигоди депутат так і не отримав.
Крім цього, слідство інкримінує Тищенку легалізацію 12,6 млн гривень. За версією НАБУ та САП, кошти були оформлені через фіктивний договір дарування із колишньою дружиною депутата.
Детективи стверджують, що жінка не мала законних доходів, які дозволяли б зробити такий подарунок, а сама передача коштів фактично не відбувалася. Попри це, відповідний дохід був відображений у щорічній декларації народного депутата.
У зв’язку з цим правоохоронці також інкримінують внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації.
У НАБУ не уточнюють, який саме запобіжний захід планують просити для депутата у межах нового кримінального провадження.
Для Миколи Тищенка це вже не перша справа, що перебуває у провадженні правоохоронних органів. Раніше він став фігурантом кримінального провадження щодо незаконного позбавлення волі колишнього військовослужбовця спецпідрозділу ГУР МО України «Кракен» Дмитра Мазохи.
Інцидент стався 20 червня 2024 року у Дніпрі, коли на ветерана, який перебував на вулиці разом із дитиною, напала група чоловіків. Уже через кілька днів правоохоронці повідомили Тищенку про підозру у цій справі.
Печерський районний суд Києва тоді обрав народному депутату запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Суд також зобов’язав його носити електронний браслет та здати закордонні паспорти.
Згодом навколо цієї справи виник новий скандал: після судового засідання журналісти зафіксували Тищенка у п’ятизірковому готелі в центрі столиці, що викликало широкий суспільний резонанс.
У листопаді Київський апеляційний суд продовжив дію запобіжного заходу, однак уже наприкінці грудня через неявку депутата до суду, яку він пояснив проблемами зі здоров’ям, питання його подальшого домашнього арешту залишилося невирішеним.
Нова підозра суттєво розширює перелік звинувачень, які висувають народному депутату. Наразі триває досудове розслідування, а остаточну оцінку діям підозрюваного має надати суд. Відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено у законному порядку та підтверджено обвинувальним вироком суду.
Вищий антикорупційний суд відмовив колишньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку у скасуванні одного з ключових обов’язків запобіжного заходу — носіння електронного засобу контролю. Таким чином ексочільник ОП і надалі перебуватиме під електронним моніторингом у межах кримінального провадження щодо легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом.
Про відповідне рішення 29 червня повідомила пресслужба Вищого антикорупційного суду. Слідчий суддя не задовольнив клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу та скасування обов’язку носити електронний браслет.
У ВАКС нагадали, що раніше суд обрав для Андрія Єрмака запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 140 млн грн. Після внесення цієї суми його звільнили із СІЗО, однак поклали низку процесуальних обов’язків, серед яких — носіння електронного засобу контролю, здача закордонних паспортів, обмеження на виїзд та обов’язок прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою.
Захист наполягав, що необхідність у носінні електронного браслета вже відпала, однак суд із цими аргументами не погодився. Запобіжний захід залишили без змін у повному обсязі, а отже підозрюваний і надалі перебуватиме під електронним контролем.
Кримінальне провадження, у межах якого фігурує колишній глава Офісу президента, стосується легалізації понад 460 млн грн під час реалізації проєкту елітного котеджного містечка «Династія» у селищі Козин Київської області. За версією Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, кошти могли бути отримані внаслідок корупційних схем, а згодом легалізовані через будівництво нерухомості. Підозру Андрію Єрмаку оголосили 11 травня за ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України — легалізація майна, одержаного злочинним шляхом, вчинена організованою групою або в особливо великому розмірі. Санкція статті передбачає від восьми до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Наступного дня після оголошення підозри правоохоронці повідомили про підозру ще шістьом особам, яких слідство також вважає учасниками організованої групи. Серед них, за даними правоохоронців та українських медіа, фігурують колишній віцепрем’єр-міністр Олексій Чернишов та бізнесмен Тимур Міндіч. Справу пов’язують із масштабним розслідуванням щодо відмивання коштів під час будівництва елітної нерухомості.
14 травня ВАКС частково задовольнив клопотання прокурорів САП і обрав для Єрмака запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у 140 млн грн, хоча сторона обвинувачення просила визначити заставу у розмірі 180 млн грн. Після судового засідання ексглава ОП заявляв, що не має таких коштів, однак зазначав, що має друзів, готових допомогти. Уже 18 травня після перевірки надходження коштів він залишив слідчий ізолятор. За даними українських ЗМІ, заставу було сформовано за рахунок внесків кількох фізичних осіб та компаній.
Сам Андрій Єрмак відкидає всі висунуті йому звинувачення. Він заявляє, що не причетний до інкримінованих слідством дій, а його адвокати називають підозру необґрунтованою. Захист продовжує оскаржувати окремі процесуальні рішення та наполягає на відсутності ризиків, які б виправдовували застосування такого обсягу запобіжних заходів.
Втім, рішення від 29 червня свідчить, що суд наразі не побачив підстав для пом’якшення процесуальних обмежень. До завершення досудового розслідування або ухвалення нового рішення суду колишній керівник Офісу президента залишатиметься під електронним контролем і зобов’язаний виконувати всі покладені на нього процесуальні обов’язки.
Відомий український контрабандист з російським паспортом Сеяр Куршутов, який через мережу пов’язаних компаній отримав багатомільйонні контракти на постачання дронів для української армії, ймовірно мав контакти з російськими спецслужбами.
Мова йде про “кейс Zielinski & Rozen”, бренду заводи по виробництву косметики якого розміщені на території РФ.
Куршутов пов’язаний з косметичним брендом через свою дружину – Катерину Любчик, яка являється амбасадором бренду та розвиває мережу магазинів Zielinski & Rozen. Також, за інформацією ЗМІ, кошти отримані сім’єю Куршутових на торгівлі косметикою виробленою в РФ успішно легалізуються в Європі, зокрема через фінансування проектів на кшталт “Віденських балів”.
Сеяр Куршутов попав у поле зору ФСБ РФ як один із бенефеціарів Zielinski & Rozen, після появи інформації у ЗМІ про піар бренду на допомозі ВСУ.
Незважаючи на той факт, що Zielinski & Rozen офіційно заперечили свою допомогу українським військовим, російськими спецслужбами була відкрита кримінальна справа, що мало певні “наслідки фінансового характеру” для для бенефіціарів бренду.
Водночас, раніше ми писали, про ймовірність використання ФСБ громадянина РФ Сеяра Куршутова для збору компромату на українських чиновників через ТГ канал Джокер, який Куршутов також використовував для боротьби зі своїми конкуретами на ринку дронів України.
На фоні розслідування НАБУ відносно екс-очільника ОП та публікації “плівок Міндіча”, у журналістів з’явилася можливість детально дослідити бізнесові та соціальні зв’язки Андрія Єрмака та Максима Кріппи.
Бізнесмен Максим Кріппа, якому останнім часом “повезло” стати власником ряду знакових активів на сотні мільйонів доларів, у провладних колах має репутацію “гаманця Єрмака”. Власне кажучи, цим фактом можна пояснити “феноменальний бізнесовий взлет бізнесмена з Броварів Кріппи” та його “недосяжність” для правоохоронних органів.
Публікація плівок НАБУ відкриває шлях для дослідження зв’язків Максима Кріппи та фігурантів справи Мідас
Нагадаємо, основну частину плівок Мідаса НАБУ записало в квартирі Тимура Мініча за адресою Грушевського, 9а. Будинок будувала компанія ТОВ “Інвес” близьких до Максима Кріппи екс-регіоналів Анатолія Шалоплута і Сергія Надєєва.
Анатолій Шалоплут і Сергій Надєєв, за інформацією ЗМІ, відомі тим, що займались незаконним видобутком піску в Броварському районі та дали хабар Генпрокуратурі у розмірі 500 000$ за закриття кримінальних справ по іншій підконтрольній компанії – ТОВ “СОБІ”.
Анатолій Шалоплут і Сергій Надєєв також входять до оточення кума Андрія Єрмака – нардепа Миколу Тищенка. Зв’язок між структурами Максима Кріппи та Миколою Тищенко прослідковується через Германа Блінова, який являється чоловіком сестри Тищенко.
Максим Кріппа пов’язаний з Германом Бліновим через свого партнера по ТОВ “Капітал-Груп”, “Лео Корпорейшн Україна” та “Лео-Груп” Олександра Зеленюка.
Усі компанії зареєстровані за однією адресою та користуються спільним телефонним номером. За цією ж адресою зареєстровано ТОВ “Глобал онлайн”, яку пов’язують з казино “Вулкан”.
Директор ТОВ “Глобал онлайн” Микола Пироженко є директором чи співзасновником інших компаній Максима Кріппи.
Через Олександра Зеленюка ми виходимо на зв’язок Максима Кріппи з Андрієм Фіщевим та родиною Блінових.
Олександр Зеленюк і Тетяна Мішалова були засновниками ТОВ “Белактріс”, яке згодом було переоформлено на Андрія Фіщева та Германа Блінова.
Андрій Фіщев, серед іншого, контролював ТОВ “СБС і ВАТ “Торговий дім Ліза”, пов’язані з ринками Броварського району, а його донька Єлизавета Фіщева працює помічницею Данила Гетманцева у Верховній Раді. Водночас, за інформацією джерел, саме Андрій Фріщев влаштував Максима Кріппу помічником нардепа Івана Бокия.
Ще одна фігура – Олександр Осока. Його пов’язують його одночасно з Кріппою та оточенням Гетманцева. Олександр Осока керує низкою компаній Максима Кріппи та є співзасновником фонду MK Foundation. У телефонних тегах його номер фігурував як «Олександр від Гетманцева», «Саша фонд держмайна».
Контакт між Максимом Кріппою та Данилом Гетманцевим відбувається через помічників нардепа – Єлизавету Фіщеву та Василя Горбаля.
Через контакт з Данилом Гетманцем Максим Кріппа лобіює свої інтереси в сфері онлайн казино та відмиванню коштів від сірого гемблінгу.
Зв’язок між Максимом Кріппою та Андрієм Єрмаком
Прямий зв’язок між Максимом Кріппою та Андрієм Єрмаком відслідковується через придбання ТОВ “Мідал” Кріппи 38,9% ТОВ “Берег” за за 311 млн грн. Фактично мова йде про придбання семи будинків і 40 га землі в Козині.
Історія “Берега” пов’язана з Шалоплутом і Надаєвим, яких звинувачували у привласненні цієї землі. Після відкриття кримінальних справ їхня частка через “Промінвестбанк” опинилася у Максима Кріппи.
Ще 61,1% належить ТОВ “Тімекс-Інвест”, власником якого у 2022 році став Дмитро Тараник — партнер АО “Саєнко Харенко”, де працював радник Єрмака Олександр Бевз. Фактично Тараник є власником частки Єрмака в проекті.
ФОТО: Юрист Дмитро Тараник виступає “фунтом” Єрмака в ряді бізнес проектів
З Максимом Кріппою також пов’язаний і адвокат Андрія Єрмака — Ігор Фомін через ТОВ ЮК “Юстиніан”, де серед засновників — партнер Кріппи Олександр Зеленюк.
ФОТО: Адвокат Андрія Єрмака Ігор Фомін пов’язаний з Максимом Кріппою через ТОВ ЮК “Юстиніан”
За “Юстиніаном” закріплені тел. +38067908 та пошта maxb****90 @ mail.ru — контакти Максима Бєлякова, позначеного як “Макс Прокр 2” та “Заступник начальника ДПЗД “Укрінтеренерго”. Підприємство входило до сфери впливу учасників “Міндич-гейту”, а отже, Андрія Єрмака.
Ті самі номер телефона та пошта вказані в контактах ГО “Міжнародна ліга юристів”, заснованої Фоміним та Олександром Головкіним, де Максим Бєляков є керівником.
Серед активів Ігоря Фоміна — “Фомін і Партнери”, “Київ Глобал”, “Лекспартнерс” та “Склад РДК”.
“Київ Глобал” пов’язана з послом України в Ізраїлі Євгеном Корнійчуком, який є близьким до Андрія Єрмака і якого називають “зв’язковим” між Єрмаком і Міндичем.
Ігор Фомін також є засновником ЮК “СПОРТС ЕНД ГЕЙМІНГ ЛОЄРС” разом з Іриною Сергієнко — колишньою директоркою юридичного департаменту Parimatch та партнеркою в “Фомін і Партнери”.
ФОТО: Через Ірину Сергієнко відслідковується зв’язок Максима Кріппи та Андрія Єрмака в гральному бізнесі
Ірина Сергієнко входить до “Всеукраїнського союзу розвитку букмекерства” разом з Андрієм Матюхою, Сергієм Портновим та Едуардом Швіндлерманом, серед активів яких: Favbet, Vulcan, Parimatch. А також до “Української асоціації ігрової індустрії” разом з Михайлом Харенком.
ФОТО: Засновник АТ “Саєнко Харенко” Михайло Харенко
Михайло Харенко – засновник АО “Саєнко Харенко”, де працює Дмитро Тараник, на якого оформлена частина ТОВ “Берег”, що належить Андрію Єрмаку.
Ще один зв’язок Кріппа–Єрмак–Харенко – БФ “Дихай”, засноване Михайлом Харенко разом з Юрієм Кривошеєм. Серед активів Кривошея – ТОВ “Ресткор”, створене з Артемом Кривошеєм.
Телефон Артема Кривошея (позначений як «прокурор») +38097****107 раніше використовувався в ТОВ “Клуб Ягуар” Максима Криппи, де він був керівником.
Окремо варто відзначити, що через структури Максима Кріппи вносили заставу за іншого фігуранта розслідування НАБУ Олексія Чернишова.
Нагадаємо, суд призначив Олексію Чернишову заставу в розмірі понад 120 мільйонів гривень, в той час коли його офіційні рахунки підозрюваного були заблоковані. Чстину застави у розмірі 44 мільйони гривень за Чернишова внесла маркетингова директорка девелоперської групи DIM Дарія Бедя.
Дарія Бедя є довіреною особою в структурі, де Максим Кріппа офіційно виступає ключовим інвестором та співвласником.
Водночас, деякі ЗМІ вважають, що 30 млн грн застави, внесеної Сергієм Ребровим за Андрія Єрмака, насправді були взяті із структур Максима Кріппи, а внесення коштів кумом-футболістом лише формальність.
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін запобіжний захід для колишнього керівника Офісу президента Андрій Єрмак у межах кримінального провадження щодо ймовірної легалізації значних сум коштів, які, за версією слідства, можуть бути пов’язані з масштабним елітним будівельним проєктом у Київській області.
Відповідне рішення ухвалено за результатами розгляду апеляційної скарги сторони захисту, яка просила змінити або пом’якшити запобіжний захід. Однак апеляційна інстанція не виявила підстав для скасування рішення суду першої інстанції, залишивши його чинним без змін.
Йдеться про запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі 140 мільйонів гривень. Таким чином, попереднє рішення ВАКС залишається в силі.
Розгляд апеляції відбувався у відкритому судовому засіданні, трансляція з якого велася онлайн. Під час слухання фігурант справи спілкувався з журналістами та відповідав на запитання щодо перебігу розслідування, контактів із іншими особами, які згадуються в матеріалах провадження, та власної позиції щодо справи.
Зокрема, Андрій Єрмак підтвердив знайомство з бізнесменом Тимуром Міндічем, чиє ім’я фігурує у матеріалах слідства та журналістських розслідуваннях. Водночас він утримався від прямої відповіді щодо можливих контактів після 11 травня — дати, коли йому було оголошено підозру.
Коментуючи ситуацію, він наголосив, що розглядає власну справу як показову з точки зору функціонування судової системи та принципу рівності всіх перед законом. За його словами, процес має продемонструвати роботу правосуддя незалежно від статусу учасників провадження.
Також Андрій Єрмак заявив:
“Президент – Верховний головнокомандувач. Я думаю, що в нього набагато більше є справ. І я думаю, що головне, що забезпечує президент – це він гарант Конституції, і ви бачите, що правосуддя працює. І я сказав ще на початку процесу… моя справа дуже показова. Всі рівні перед законом. І для мене дуже важливо саме через правосуддя, саме через наше законодавство відстоювати свої права”.
Після оголошення рішення апеляційного суду він повідомив, що продовжить ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та надалі планує захищати свою позицію у правовому полі. Окремо зазначив, що за відсутності процесуальних обмежень має намір періодично відвідувати фронт та підтримувати українських військових.
Також він заявив про намір продовжувати адвокатську діяльність.
За даними слідства, кримінальне провадження стосується ймовірної легалізації близько 460 мільйонів гривень, які могли бути пов’язані з реалізацією елітного житлового будівництва в Київській області. Правоохоронні органи перевіряють рух коштів, структуру власності компаній та можливі фінансові операції між пов’язаними структурами.
Раніше, 14 травня, ВАКС обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави. Після внесення визначеної судом суми 18 травня Андрій Єрмак залишив слідчий ізолятор.
Наразі у справі тривають слідчі дії та аналіз фінансових документів. Сторона обвинувачення заявляє про необхідність подальшого встановлення обставин походження коштів і можливих схем їхнього руху.
Водночас справа викликала значний суспільний резонанс через статус фігуранта, його колишню посаду та політичний контекст розслідування. Журналісти та громадськість продовжують стежити за перебігом судового процесу та подальшими рішеннями суду.
