У Росії смерть 28-річної співробітниці протичумного інституту спричинила хвилю повідомлень про можливий спалах легеневої чуми. Після трагедії в Іркутській області майже 200 людей взяли під медичне спостереження, у лікарні запровадили карантин, а ситуацією зацікавилася Всесвітня організація охорони здоров’я. Водночас останні дані ВООЗ не підтверджують поширення небезпечної інфекції.
Історія розпочалася 2 жовтня, коли в місті Шелехов поблизу Іркутська померла Дар’я Шипілова, співробітниця Іркутського науково-дослідного протичумного інституту Сибіру та Далекого Сходу.
За повідомленнями незалежних російських медіа, незадовго до госпіталізації жінка нібито розбила в лабораторії пробірку зі збудником чуми. Після цього її стан різко погіршився, виникли тяжкі респіраторні симптоми, а лікарям не вдалося врятувати пацієнтку.
Однак ця версія залишається непідтвердженою. Російська влада заявила, що лабораторного інциденту не було, а причиною смерті стала пневмонія невстановленого походження.
Через професійну діяльність загиблої медичні служби розпочали масштабне епідеміологічне розслідування. За першими повідомленнями, під нагляд потрапили 197 людей, які могли контактувати із жінкою.
Ситуація викликала занепокоєння не лише в Росії, а й за її межами. Всесвітня організація охорони здоров’я звернулася до російської сторони із запитами щодо обставин смерті та можливого поширення небезпечного збудника.
У звіті від 10 жовтня ВООЗ повідомила, що російські органи охорони здоров’я заперечують наявність підтверджених випадків чуми в Іркутській області.
За наданою Москвою інформацією, серед контактних осіб не виявили особливо небезпечних патогенів. Загалом було проведено понад 5500 лабораторних досліджень, а всі люди, які перебували під спостереженням, залишалися без симптомів, пов’язаних із розслідуваним випадком.
Після завершення перевірок карантинні обмеження скасували. Проте головне питання залишилося відкритим: остаточну причину смерті співробітниці інституту не встановлено.
ВООЗ наголосила, що наявної інформації недостатньо, щоб повністю виключити можливий професійний контакт із небезпечним збудником. Водночас міжнародні експерти не виявили доказів подальшої передачі інфекції між людьми.
Легенева чума вважається найнебезпечнішою формою захворювання, яке спричиняє бактерія Yersinia pestis. На відміну від бубонної форми, вона може передаватися від людини до людини через інфіковані респіраторні частинки під час тісного контакту.
Серед характерних симптомів — раптове підвищення температури, сильна слабкість, кашель, біль у грудях і задишка. Без своєчасного лікування хвороба може швидко призвести до смерті.
Однак сучасна медицина має ефективні антибіотики проти чуми. За даними ВООЗ, рання діагностика та правильно підібране лікування суттєво підвищують шанси на одужання.
Для України наразі немає підтверджених підстав очікувати поширення легеневої чуми саме через інцидент в Іркутській області. ВООЗ не встановила ознак передачі інфекції, пов’язаної з цим випадком.
Водночас фахівці наголошують на важливості епідеміологічного нагляду, своєчасного виявлення небезпечних захворювань та міжнародного обміну медичною інформацією.
Раніше «Ненька інфо» повідомляла про карантинні заходи та перевірку контактних осіб після смерті співробітниці російського протичумного інституту. Також видання висвітлювало запити ВООЗ щодо можливого другого випадку інфекції.
Отже, попри резонансні повідомлення про можливу «чорну смерть» у Росії, станом на 22 жовтня підтвердженого спалаху легеневої чуми, пов’язаного з цим інцидентом, немає. Остаточна причина смерті лаборантки залишається невідомою, а ВООЗ продовжує стежити за ситуацією.
