Daypolitico

Позначка: лікарі

  • Уламок пройшов крізь авто й печінку: в «Охматдиті» врятували 12-річну дівчинку після атаки РФ

    Уламок пройшов крізь авто й печінку: в «Охматдиті» врятували 12-річну дівчинку після атаки РФ

    Лікарі Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» врятували життя 12-річної Ясміни, яка дістала тяжке уламкове поранення під час російської атаки на Київ 3 вересня. Невеликий фрагмент дрона пройшов крізь автомобіль, пробив печінку дитини, пошкодив одну з великих вен черевної порожнини і зупинився лише біля хребта. Через внутрішню кровотечу стан дівчинки потребував термінового хірургічного втручання. Операція тривала близько чотирьох годин. Зараз Ясміна вже вдома і продовжує відновлення.

    Того дня дівчинка разом із подругою збиралася на заняття із сучасних танців. Через майже безперервні тривоги в Києві діти чекали моменту, коли ситуація здаватиметься безпечнішою. Коли загроза начебто минула, батько подруги повіз їх на гурток.

    Але дорогою повітряна небезпека виникла знову.

    За даними «Охматдиту», просто перед автомобілем упав і вибухнув російський ударний безпілотник. Уламки влучили в машину. Один із них, розміром лише близько сантиметра, пробив лобове скло, пройшов крізь переднє сидіння і влучив у Ясміну.

    Спочатку дитина навіть не усвідомила масштаб свого поранення. Після вибуху вона змогла самостійно вийти з автомобіля разом з іншими людьми та відійти від дороги. Лише через деякий час дівчинка відчула запаморочення, присіла й побачила кров у ділянці живота.

    Допомога надійшла практично одразу. Перехожі викликали швидку, а військові, які перебували неподалік, надали Ясміні першу допомогу до приїзду медиків. Після цього бригада екстреної медичної допомоги доставила дитину до «Охматдиту».

    У лікарні Ясміна пройшла УЗД та комп’ютерну томографію. Результати показали тяжке проникаюче поранення живота. Уламок спричинив наскрізне ушкодження печінки та травму великої вени в черевній порожнині.

    Саме пошкодження судини стало одним із найнебезпечніших наслідків поранення. У дитини почалася масивна внутрішня кровотеча, а за очеревиною сформувалася велика гематома. Медикам необхідно було спочатку стабілізувати пацієнтку, а потім негайно переходити до операції.

    Хірургічне втручання тривало приблизно чотири години.

    У лікарні не деталізували всі етапи операції, тому говорити, зокрема, про конкретний спосіб відновлення пошкодженої судини або видалення уламка без додаткових даних не варто. Відомо головне: кровотечу вдалося взяти під контроль, стан дитини стабілізували, а після лікування вона змогла повернутися додому.

    Історія Ясміни, судячи з обставин, пов’язана з одним із епізодів масштабної атаки на столицю 3 вересня. Тоді поліція Києва офіційно повідомляла, що в Дарницькому районі уламки російських БпЛА пошкодили два автомобілі, які рухалися дорогою. Серед постраждалих була саме 12-річна дівчинка. Також поранення отримали 40-річний водій, 35-річна пасажирка, 23-річний чоловік і двоє поліцейських.

    Дарницька районна адміністрація того дня також повідомляла про падіння уламків БпЛА безпосередньо на проїжджу частину та про поранену дитину.

    Втім, атака 3 вересня не обмежилася одним епізодом.

    Протягом доби російські безпілотники атакували Київ багаторазово. За офіційними даними міста, повітряну тривогу того дня оголошували сім разів, а її загальна тривалість перевищила 15 годин. До пізнього вечора кількість постраждалих у столиці зросла до 13, шестеро з них залишалися у стаціонарах. Серед госпіталізованих була й дитина.

    Уламки та влучання фіксували в Дарницькому, Голосіївському, Солом’янському та Святошинському районах.

    Увечері ситуація ще більше погіршилася: російський дрон влучив у дев’ятиповерховий житловий будинок у Голосіївському районі. Там спалахнула пожежа на кількох поверхах. ДСНС евакуювала десятки мешканців, були поранені. Первинна інформація про загиблу людину згодом не підтвердилася.

    Reuters того дня повідомляв щонайменше про десять поранених унаслідок різних епізодів атаки на Київ, серед яких була дитина. Видання також звертало увагу, що столиця на той момент переживала вже понад тиждень практично безперервних ударів.

    Для Ясміни ця статистика перетворилася на кілька секунд, які могли коштувати життя.

    Особливо показовим є сам розмір уламка — близько одного сантиметра. Невеликий фрагмент металу після вибуху отримав достатню енергію, щоб пройти через лобове скло автомобіля, сидіння та тканини тіла, наскрізь пошкодити печінку й травмувати велику судину.

    Це також пояснює, чому зовнішній вигляд поранення після вибуху може не відповідати реальній тяжкості внутрішніх травм. У випадку Ясміни спочатку вона могла рухатися і вийшла з автомобіля самостійно, однак уже невдовзі через крововтрату з’явилося запаморочення.

    Для столичних медиків вересень став особливо важким через різке посилення російських повітряних атак. Reuters повідомляв, що використання Росією швидкісних, зокрема реактивних, ударних дронів суттєво змінило повсякденне життя Києва: тривоги стали тривалішими, атаки відбуваються не лише вночі, а й серед дня, а уламки та самі безпілотники дедалі частіше вражають дороги, житлові будинки та іншу цивільну інфраструктуру.

    Саме денна атака стала критичною для Ясміни. Родина не їхала містом під час очевидно активного масованого удару — поїздку на заняття розпочали після того, як ситуація здавалася безпечнішою. Однак нова хвиля небезпеки виникла вже в дорозі.

    Зараз історія має значно кращий фінал, ніж могли прогнозувати в перші хвилини після поранення.

    За повідомленням «Охматдиту», дівчинка почувається значно краще і вже виписана додому. Попереду в неї амбулаторне лікування та медичне спостереження за процесом загоєння.

    А сама Ясміна вже думає не про операційну. Вона хоче знову повернутися до школи, побачити друзів і продовжити заняття сучасними танцями.

    І саме ця деталь особливо контрастує з тим, що сталося 3 вересня: дитина просто їхала на звичайне заняття, коли уламок російського дрона за секунди перетворив буденну поїздку на боротьбу за життя. Цього разу завдяки швидкій першій допомозі, роботі екстреної медичної служби та чотиригодинній операції лікарям вдалося її виграти.

  • Антибіотик «про всяк випадок» більше не пройде: МОЗ різко змінило правила лікування інфекцій

    Антибіотик «про всяк випадок» більше не пройде: МОЗ різко змінило правила лікування інфекцій

    В Україні змінили підхід до призначення антибіотиків та інших протимікробних препаратів. Міністерство охорони здоров’я затвердило два нові стандарти — окремо для первинної та спеціалізованої медичної допомоги. Відтепер лікар має не просто виписати препарат, а зафіксувати, чому він потрібен, у якій дозі, на який строк і коли лікування необхідно переглянути. А прохання пацієнта на кшталт «дайте антибіотик про всяк випадок» саме по собі не може бути підставою для його призначення.

    Нові стандарти затверджені наказом МОЗ №1328 від 9 вересня 2026 року. Державний експертний центр МОЗ оприлюднив два чинні документи: один регулює раціональне застосування протимікробних засобів у закладах первинної допомоги, другий — у закладах, що надають спеціалізовану медичну допомогу. Причому зміни стосуються не лише звичних антибіотиків, а ширшої групи препаратів системної дії — антибактеріальних, противірусних, протигрибкових та протипаразитарних.

    Головний принцип звучить просто: протимікробні ліки повинні застосовуватися тоді, коли для них справді є медичні показання, у необхідній дозі та протягом оптимального часу. Для антибіотиків правило ще чіткіше — вони мають призначатися лише за наявності підтвердженої або обґрунтовано підозрюваної бактеріальної інфекції. Тобто сама температура, кашель, нежить чи бажання пацієнта «не запускати хворобу» автоматично не означають потребу в антибіотикотерапії.

    Для лікарів це означає суттєвішу формалізацію рішення. Кожне призначення тепер має отримати письмове обґрунтування у медичній документації або електронній системі охорони здоров’я. Медик повинен зазначити діагноз або обґрунтовану підозру на інфекцію, діючу речовину препарату, дозу, спосіб введення чи прийому, тривалість курсу та дату, коли терапію необхідно переглянути. Таким чином, антибіотик перестає бути призначенням «до одужання» без чіткої контрольної точки.

    Одне з найпомітніших нововведень — обов’язкова повторна оцінка антибіотикотерапії через 48–72 години після її початку. За цей час можуть з’явитися результати аналізів, змінитися симптоми або стати зрозуміло, що причиною захворювання була не бактеріальна інфекція. Якщо вона не підтверджується або лікар встановлює інший діагноз, антибіотик потрібно припинити. Якщо ж результати бактеріологічного дослідження показують, що конкретний збудник чутливий до іншого, більш відповідного препарату, терапія має бути скоригована.

    Це важлива зміна самої логіки лікування. Раніше пацієнт нерідко отримував курс на п’ять, сім чи десять днів і сприймав його як незмінний незалежно від подальших результатів. Новий стандарт робить «контрольну точку» через дві-три доби частиною системи раціональної терапії.

    У визначених випадках до першої дози антибіотика має проводитися бактеріологічне дослідження. Воно допомагає встановити збудника та визначити, до яких антибактеріальних засобів він чутливий. Це особливо важливо в ситуаціях, коли йдеться про потенційно стійкі бактерії або складні інфекції. Але МОЗ окремо наголошує: нові вимоги не повинні затримувати невідкладну допомогу. Якщо лікар обґрунтовано підозрює септичний шок, антибіотикотерапія повинна розпочатися протягом першої години — одразу після забору матеріалу для бактеріологічного аналізу.

    Ще одна нова для багатьох пацієнтів практика — відстрочений рецепт на первинній ланці. Лікар може виписати антибіотик, але пояснити, що починати приймати його відразу не потрібно. Застосування стартує лише за визначених медиком умов: якщо з’являться певні симптоми, стан погіршиться або буде підтверджена бактеріальна природа захворювання. Це не означає, що людина отримує антибіотик «про запас» і може самостійно вирішувати, коли його пити. Умови початку терапії визначає саме лікар.

    Одночасно стандарт прямо закріплює те, що має змінити звичну практику «випишіть мені антибіотик, бо минулого разу допоміг»: призначати протимікробний препарат лише на прохання пацієнта, якщо медичних показань немає, забороняється.

    МОЗ також вводить ширше використання міжнародної класифікації ВООЗ AWaRe. Вона розділяє антибіотики на три категорії — Access («доступу»), Watch («спостереження») та Reserve («резерву»). До першої входять препарати, які мають бути основою лікування багатьох поширених бактеріальних інфекцій і характеризуються нижчим потенціалом розвитку резистентності. Група Watch має більший ризик стимулювати стійкість бактерій і повинна застосовуватися за конкретними показаннями. Reserve — фактично «останній рубіж», препарати для ситуацій, коли інші варіанти не працюють, зокрема через мультирезистентні збудники.

    Україна при цьому встановлює досить амбітний орієнтир. На первинному рівні бажано, щоб щонайменше 90% призначених антибіотиків належали до групи Access, а препарати резерву там взагалі не використовувалися. Для спеціалізованої допомоги бажаний показник Reserve становить 0% в амбулаторних умовах та менш як 2% у стаціонарах. Для порівняння, глобальна ціль ВООЗ передбачає, щоб до 2030 року щонайменше 70% споживання антибіотиків припадало на препарати групи Access.

    У лікарнях правила будуть ще жорсткішими. Спеціалізовані заклади мають враховувати лабораторні дані та локальні антибіотикограми — інформацію про те, які бактерії циркулюють у конкретному медзакладі та до яких препаратів вони залишаються чутливими. Передбачений контроль призначень клінічними фармацевтами, попереднє погодження використання антибіотиків резерву та перехід із внутрішньовенного введення препарату на таблетки чи іншу пероральну форму, щойно стан пацієнта це дозволяє.

    Змінюється й комунікація з самим пацієнтом. Лікар повинен зрозуміло пояснити, навіщо призначається препарат, як його приймати, скільки має тривати лікування, які можливі побічні реакції та що робити, якщо стан погіршиться. Це має зменшити ситуації, коли людина виходить із кабінету з рецептом, але фактично не розуміє ані мети терапії, ані правил її застосування.

    Водночас нові стандарти не означають, що в Україні з 10 вересня просто запровадили рецепт на антибіотики. Рецептурний відпуск антибактеріальних препаратів діє вже давно, а електронний рецепт на них запустили ще у серпні 2022 року. МОЗ підкреслювало, що сама вимога продавати антибіотики за призначенням лікаря не була новою навіть тоді — електронна система лише дала інструмент для контролю призначень та споживання. Нинішня реформа стосується насамперед того, як лікар повинен вирішувати, який препарат призначати, коли його переглядати та коли припиняти.

    Електронний рецепт також дає можливість бачити саме діючу речовину, а не прив’язувати пацієнта до конкретного торгового бренду. За роз’ясненнями МОЗ, лікар формує призначення в ЕСОЗ із зазначенням препарату, дозування та тривалості курсу, а фармацевт може запропонувати доступні торгові назви з відповідною діючою речовиною.

    Причина посилення контролю значно серйозніша, ніж боротьба з самолікуванням. Йдеться про антимікробну резистентність — здатність бактерій та інших мікроорганізмів переставати реагувати на препарати. За актуальними даними ВООЗ, приблизно кожна шоста лабораторно підтверджена бактеріальна інфекція у світі у 2023 році була стійкою до антибіотиків. Причому між 2018 та 2023 роками резистентність зростала більш ніж у 40% комбінацій «збудник — антибіотик», які відстежувала міжнародна система спостереження.

    Для України ця проблема додатково загострена війною. Центр громадського здоров’я повідомляє про суттєве поширення резистентних мікроорганізмів серед поранених унаслідок бойових дій. Особливо високі рівні стійкості фіксують серед грамнегативних бактерій: зокрема, стійкість Acinetobacter spp. до карбапенемів у даних посиленого епіднагляду сягала приблизно 65%. Тривале лікування тяжких поранень, велика кількість операцій та застосування антибіотиків створюють додатковий тиск, який сприяє відбору стійких штамів.

    Саме тому нові стандарти є частиною значно ширшої державної політики. Наприкінці 2024 року Кабмін затвердив Стратегію боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів до 2030 року. Вона передбачає розвиток мережі мікробіологічних лабораторій, посилення інфекційного контролю, епідеміологічний нагляд за резистентними збудниками та реалізацію підходу «Єдине здоров’я», який розглядає проблему стійкості одночасно в медицині, ветеринарії та довкіллі.

    Для звичайного пацієнта підсумок виглядає так: антибіотики не забороняють і не роблять недоступними. Але лікарю тепер значно складніше призначити їх «про всяк випадок» або лише тому, що цього наполягає сам хворий. Натомість з’являються чітке обґрунтування, контроль через 48–72 години, можливість відстроченого старту терапії, більша роль аналізів і суворіше ставлення до потужних резервних препаратів.

    І це не просто бюрократична зміна у медичній картці. ВООЗ попереджає, що неправильне та надмірне застосування антибіотиків залишається одним із головних факторів поширення резистентності. Чим частіше такі препарати використовуються без потреби, тим вищий ризик, що в критичний момент вони перестануть працювати саме тоді, коли від них залежатиме життя пацієнта.

  • 97 днів після відходження вод: львівські лікарі допомогли зберегти вагітність до 36-го тижня

    97 днів після відходження вод: львівські лікарі допомогли зберегти вагітність до 36-го тижня

    У Львові лікарям вдалося продовжити вагітність жінки ще на 97 днів після передчасного відходження навколоплідних вод на 22-му тижні. Пологи розпочалися лише на 36-му тижні, а хлопчик народився у задовільному стані та не потребував реанімаційної допомоги. Для команди пологового відділення Дитячої лікарні Святого Миколая цей випадок став рекордним.

    28-річна Христина Пришляк із Львівщини готувалася стати мамою вдруге. Її перша дитина народилася шляхом планового кесаревого розтину. Друга вагітність тривала без описаних серйозних ускладнень до 22-го тижня, коли у жінки раптово відійшли навколоплідні води.

    На такому ранньому терміні ситуація створює значні ризики для вагітності, адже дитина ще потребує часу для подальшого дозрівання органів, а передчасний розрив плодових оболонок підвищує ризик інфекційних та інших ускладнень.

    Христину госпіталізували, після чого вона залишалася під постійним наглядом медиків. Лікарі регулярно контролювали її стан та розвиток дитини, стежили за результатами аналізів і проводили необхідне профілактичне лікування.

    Головним завданням медичної команди було якомога довше продовжити вагітність, водночас не допустивши розвитку небезпечних ускладнень.

    За словами акушера-гінеколога Ігоря Федашка, ситуація вимагала постійної уваги всієї команди.

    «Головне було — не допустити інфекції та виграти час, щоб органи дитини встигли розвинутися. Ми крок за кроком рухалися вперед», — розповів лікар.

    Для самої Христини цей період означав тривале перебування у лікарні та суворе дотримання рекомендацій медиків. За її станом спостерігали щодня, а рішення щодо подальшої тактики ведення вагітності ухвалювали з урахуванням результатів обстежень.

    У результаті лікарям вдалося відтермінувати пологи майже на 14 тижнів — загалом на 97 днів. Раніше найдовший подібний період у практиці цієї команди становив 83 дні. Таким чином, новий випадок став рекордним саме для пологового відділення лікарні.

    На 36-му тижні у Христини розпочалися пологи. Попри те, що після попереднього кесаревого розтину на матці залишався рубець, цього разу жінка народила природним шляхом.

    На світ з’явився хлопчик вагою 2490 грамів і зростом 49 сантиметрів.

    Особливо важливим для лікарів і родини стало те, що після народження дитина перебувала у задовільному стані та не потребувала реанімації.

    Хлопчика назвали Назаром. Ім’я для молодшого брата обрав його п’ятирічний старший брат.

    Христина розповіла, що спочатку родина дуже злякалася через ускладнення вагітності, однак вирішила довіритися медикам.

    За словами жінки, одним із найемоційніших моментів стало перше прикладання новонародженого сина до грудей після пологів.

    Нині мама та дитина вже перебувають удома разом із родиною.

    У лікарні наголошують, що ключовим у цьому випадку став постійний медичний контроль. При передчасному відходженні навколоплідних вод тактика залежить від терміну вагітності, стану матері й дитини та наявності або відсутності ознак інфекції чи інших ускладнень. Тому подібні випадки потребують індивідуального рішення медичної команди і не означають, що вагітність завжди можна безпечно продовжувати протягом такого тривалого часу.

    У випадку Христини медикам вдалося пройти шлях від критично раннього 22-го тижня до 36-го — терміну, на якому дитина вже мала значно більше часу для внутрішньоутробного розвитку.

    Саме ці додаткові 97 днів лікарі називають головним досягненням. Для порівняння, попередній рекорд їхньої команди після передчасного відходження навколоплідних вод становив 83 дні.

    Водночас називати цей випадок загальноукраїнським або світовим рекордом підстав немає: медзаклад повідомляє саме про рекорд своєї команди.

  • Медикам на передовій додадуть грошей: уряд ухвалив рішення, яке чекали тисячі лікарів

    Медикам на передовій додадуть грошей: уряд ухвалив рішення, яке чекали тисячі лікарів

    Уряд України продовжив програму додаткового фінансування медичних закладів, які працюють на територіях активних бойових дій. Відповідне рішення дозволить лікарням і надалі отримувати додаткові кошти для виплати заробітних плат медикам, які щодня рятують життя українців у прифронтових громадах.

    Про це 4 червня повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, дія програми мала завершитися 30 червня 2026 року, однак Кабінет Міністрів ухвалив рішення продовжити її до кінця року.

    Таким чином, у другому півріччі 2026 року заклади охорони здоров’я, які надають спеціалізовану медичну допомогу на територіях активних бойових дій, щомісяця отримуватимуть додаткове державне фінансування для формування фонду оплати праці.

    За словами Свириденко, українські медики залишаються одним із ключових елементів стійкості держави в умовах війни. Саме лікарі та медичний персонал забезпечують надання допомоги цивільному населенню та військовим у регіонах, які постійно перебувають під загрозою російських обстрілів.

    Прем’єр-міністерка наголосила, що держава повинна не лише вимагати від медичних працівників професійності та самовідданості, а й створювати умови для їхньої роботи. Саме тому уряд вирішив продовжити фінансову підтримку медичних установ у прифронтових районах.

    Наразі система підтримки медичних закладів на територіях бойових дій включає одразу кілька механізмів. Один із них стосується первинної медичної допомоги. Такі медичні заклади отримують підвищене фінансування від Національної служби здоров’я України. Зокрема, за кожну декларацію з пацієнтом вони отримують на 20% більше коштів порівняно з медичними установами в безпечніших регіонах країни.

    Окремим напрямом підтримки залишається екстрена медична допомога. Через постійні обстріли, евакуації населення та значне навантаження на бригади швидкої допомоги держава збільшила фінансування цього сектору. Це дозволяє забезпечувати роботу медичних бригад, оновлювати обладнання та підтримувати кадровий потенціал системи охорони здоров’я.

    Питання фінансування медичної галузі залишається одним із найважливіших під час війни. За даними Міністерства охорони здоров’я, найбільше навантаження сьогодні несуть лікарні Донецької, Харківської, Запорізької, Херсонської, Сумської та частини Дніпропетровської областей. Саме ці регіони регулярно зазнають російських атак і водночас змушені забезпечувати безперервне надання медичних послуг.

    Від початку повномасштабного вторгнення Росії сотні медичних закладів були пошкоджені або повністю зруйновані. За даними МОЗ, лише протягом останніх років ворог завдав тисячі ударів по об’єктах медичної інфраструктури. Частину лікарень вдалося відновити, однак багато медиків продовжують працювати в складних умовах, часто під загрозою повторних обстрілів.

    Саме тому уряд регулярно переглядає механізми підтримки медичних установ. У Кабміні наголошують, що головне завдання — не допустити відтоку кваліфікованих кадрів із прифронтових територій та гарантувати доступ людей до якісної медичної допомоги навіть поблизу лінії фронту.

    Рішення про продовження програми також збігається із загальним збільшенням державних видатків. Раніше Міністерство фінансів повідомляло, що у січні-квітні 2026 року видатки загального фонду державного бюджету України зросли на 13,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас суттєво збільшилися витрати на оборону, соціальну сферу та підтримку критичної інфраструктури.

    Попри складну фінансову ситуацію та зростання навантаження на бюджет, уряд продовжує фінансувати пріоритетні напрямки, серед яких медицина залишається одним із ключових. За словами представників Кабміну, стабільна робота лікарень у прифронтових регіонах напряму впливає на безпеку населення та здатність держави витримувати виклики війни.

    Експерти у сфері охорони здоров’я позитивно оцінюють рішення уряду. Вони наголошують, що додаткові виплати допомагають утримувати лікарів у громадах, які перебувають під постійною загрозою обстрілів. Без такої підтримки багато медичних закладів могли б зіткнутися з кадровим дефіцитом та ризиком скорочення обсягів медичної допомоги.

    Рішення Кабінету Міністрів про продовження додаткового фінансування до кінця 2026 року має забезпечити стабільну роботу лікарень у зоні бойових дій та підтримати тисячі медичних працівників, які продовжують виконувати свою роботу в найскладніших умовах війни. Для багатьох прифронтових громад це означає збереження доступу до медичних послуг і впевненість у тому, що лікарі залишаться поруч навіть у найважчі моменти.

  • Без розрізів і ризику: у Вінниці вперше провели унікальні операції на серці, які рятують навіть найскладніших пацієнтів

    Без розрізів і ризику: у Вінниці вперше провели унікальні операції на серці, які рятують навіть найскладніших пацієнтів

    У Вінниці вперше виконали одну з найсучасніших кардіохірургічних процедур — транскатетерну імплантацію аортального клапана (TAVI). Операції провели у Вінницькому регіональному центрі серцево-судинної патології, і вони стали знаковою подією не лише для регіону, а й для всієї української медицини.

    За інформацією місцевої влади, втручання виконали двом пацієнтам із критичними серцевими патологіями, для яких класична відкрита операція була надто ризикованою. Йдеться про людей старшого віку — 82-річну жінку та 87-річного чоловіка, які мали тяжкий аортальний стеноз і супутні захворювання.

    Метод TAVI є інноваційним підходом у кардіохірургії. На відміну від традиційних операцій на відкритому серці, він не потребує великих розрізів. Замість цього клапан імплантується через судину — у даному випадку через стегнову артерію. Це значно знижує ризики для пацієнта, скорочує час перебування в лікарні та пришвидшує відновлення.

    Процедуру виконали кардіохірурги Роман Гуцуляк та Антон Томашкевич. За словами лікарів, операції стали результатом тривалої підготовки: спеціалізованого навчання, міжнародних стажувань і співпраці з провідними українськими та європейськими медичними установами, зокрема Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова.

    Під час операції медики використовували спеціальний катетер діаметром до 7 мм, який вводиться через артерію і під контролем обладнання доставляє штучний клапан безпосередньо до серця. Уражений клапан розширюють, після чого на його місце встановлюють новий — із біологічними стулками, максимально наближений до природного.

    Особливістю цих втручань стало також використання нової моделі клапана, яка раніше не застосовувалася в Україні. Це ще один крок до інтеграції української медицини у світові стандарти лікування серцево-судинних захворювань.

    Міський голова Сергій Моргунов підкреслив, що впровадження таких технологій стало можливим завдяки розвитку матеріально-технічної бази, міжнародному партнерству та постійному підвищенню кваліфікації лікарів. За його словами, це відкриває нові можливості для лікування пацієнтів, які раніше не мали шансів на оперативне втручання.

    Директор центру Костянтин Ліваковський зазначив, що проведені операції є пілотними, і подальший розвиток цього напрямку залежатиме від фінансування. Водночас сам факт їх успішного виконання вже свідчить про високий рівень підготовки медиків.

    Пацієнти добре перенесли втручання. Післяопераційний період проходив стабільно, без ускладнень. Уже на 6-й та 9-й день після операції їх виписали додому. Лікарі планують і надалі контролювати їхній стан за допомогою регулярних обстежень — УЗД, електрокардіограм та лабораторних аналізів.

    Кардіохірурги наголошують, що метод TAVI є особливо важливим для пацієнтів із високим хірургічним ризиком. У багатьох випадках саме ця технологія стає єдиною можливістю врятувати життя, оскільки класичне оперативне втручання є надто небезпечним.

    Аортальний стеноз — це одне з найпоширеніших і водночас найнебезпечніших захворювань серця, особливо серед людей похилого віку. Воно призводить до звуження клапана, що ускладнює кровообіг і може спричинити серйозні ускладнення, включно з серцевою недостатністю та смертю.

    Запровадження TAVI у Вінниці є важливим кроком у розвитку кардіохірургії в Україні. Це означає, що сучасні технології стають доступнішими не лише у столиці, а й у регіонах. Такий підхід дозволяє значно розширити доступ пацієнтів до високоякісної медичної допомоги.

    Експерти зазначають, що подальше поширення таких методик в Україні залежить від інвестицій у медицину, підготовки кадрів і міжнародної співпраці. Водночас уже зараз очевидно, що українські лікарі здатні впроваджувати найсучасніші технології та досягати результатів, які відповідають світовим стандартам.

    Цей випадок у Вінниці демонструє, що навіть у складних умовах система охорони здоров’я продовжує розвиватися, впроваджуючи інновації та рятуючи життя пацієнтів, які ще донедавна вважалися безнадійними.

  • Лікарі попередили про небезпеку популярних детокс-добавок

    Лікарі попередили про небезпеку популярних детокс-добавок

    Популярні «детокс»-добавки, які активно рекламують як спосіб очистити організм і підвищити рівень енергії, можуть становити серйозну загрозу для здоров’я. Про це повідомляє видання Parade з посиланням на лікарів і дослідників.

    За словами медиків, трав’яні детокс-продукти здатні пошкоджувати печінку та нирки, тоді як їхня ефективність не має достатнього наукового підтвердження.

    Індустрія харчових добавок, особливо у США, демонструє стрімке зростання — майже три чверті американців регулярно вживають ті чи інші продукти. Водночас такі засоби не проходять такого ж суворого контролю, як лікарські препарати, що підвищує потенційні ризики для споживачів.

    Токсикологиня MedStar Health Келлі Джонсон-Арбор наголошує, що через слабке регулювання добавки можуть містити важкі метали, забруднювачі або незадекларовані інгредієнти. Частина рослинних компонентів не проходила повноцінних клінічних досліджень, а їх застосування інколи призводить до серйозних уражень печінки, зокрема з ризиком для життя.

    Як приклад вона наводить випадок 2022 року, коли здорова жінка була госпіталізована майже на два тижні після вживання детокс-чаю.

    Лікар первинної допомоги медичного центру Тафтса Деніел Чандлер зазначає, що подібні продукти можуть також негативно впливати на нирки. А доцентка кафедри фармакології та токсикології Університету штату Мічиган Джеймі Алан попереджає про можливі побічні ефекти та небезпечні лікарські взаємодії.

    Медики підкреслюють, що організм людини вже має природні механізми очищення. Печінка і нирки ефективно виводять токсини без додаткових засобів.

    У разі втоми чи проблем із травленням фахівці радять звернути увагу на базові речі — збалансоване харчування, достатнє споживання води та регулярну фізичну активність. Якщо симптоми не зникають, необхідно звернутися до лікаря, адже вони можуть свідчити про серйозніші порушення, зокрема діабет або проблеми з електролітним балансом.

  • Медики пояснили як розпізнати інсульт і врятувати життя

    Медики пояснили як розпізнати інсульт і врятувати життя

    Інсульт залишається однією з найсерйозніших загроз для здоров’я як у світі, так і в Україні. За оцінками Міністерства охорони здоров’я, щороку в країні фіксують до 150 тисяч таких випадків. Хвороба посідає друге місце серед причин інвалідності та смертності, а її наслідки часто є незворотними.

    Інсульт виникає через порушення кровообігу в головному мозку. Найчастіше страждають ділянки, які живляться середньомозковою артерією, що відповідає за значну частину функцій півкуль. Через нестачу кровопостачання клітини мозку швидко гинуть, що призводить до втрати рухових, мовленнєвих та когнітивних функцій.

    Медики розрізняють кілька типів інсульту. Найпоширеніший — ішемічний, коли судина блокується тромбом і кров перестає надходити до тканин мозку. Інший тип — геморагічний, пов’язаний із розривом судини та крововиливом, що часто виникає на фоні високого артеріального тиску. Окремо виділяють лакунарний інсульт, який вражає дрібні судини і нерідко пов’язаний із супутніми захворюваннями.

    Небезпечним сигналом є також так званий передінсультний стан або мікроінсульт. У таких випадках симптоми можуть зникати самостійно, однак це не означає, що загроза минула. Навпаки, ризик повторного, більш тяжкого інсульту значно зростає, тому пацієнтам необхідна негайна медична допомога.

    Серед основних факторів ризику лікарі називають артеріальну гіпертензію, яка є ключовою причиною у більшості випадків. Постійно підвищений тиск пошкоджує стінки судин і робить їх вразливими до розривів або закупорок. Важливу роль також відіграють куріння, високий рівень холестерину, цукровий діабет і серцево-судинні захворювання, зокрема порушення ритму серця.

    Ожиріння та малорухливий спосіб життя додатково підвищують навантаження на організм і сприяють розвитку супутніх хвороб. Алкоголь, у свою чергу, може провокувати стрибки тиску та негативно впливати на серцевий ритм.

    Медики наголошують: ключовим фактором у боротьбі з інсультом є швидке розпізнавання симптомів. Серед найтиповіших — раптове порушення мовлення, асиметрія обличчя, запаморочення, погіршення зору, а також слабкість або оніміння кінцівок.

    У разі появи хоча б одного з цих симптомів необхідно негайно викликати швидку допомогу. Саме перші години після інсульту є критичними для збереження життя та мінімізації наслідків.

    Фахівці підкреслюють, що значну частину випадків можна попередити. Контроль артеріального тиску, здоровий спосіб життя, відмова від шкідливих звичок і регулярні медичні обстеження залишаються найефективнішими способами знизити ризик цього небезпечного захворювання.

  • Лікарка пояснила, коли потрібно припинити пити каву, щоб добре спати

    Лікарка пояснила, коли потрібно припинити пити каву, щоб добре спати

    Щоб забезпечити якісний нічний відпочинок, варто дотримуватися простого правила — не вживати кофеїн щонайменше за сім годин до сну. Саме цей часовий інтервал допомагає уникнути проблем із засинанням і частими пробудженнями.

    Про це розповіла лікарка та експертка зі сну Ніґат Аріф, яку цитує видання UNILAD.

    За її словами, кофеїн безпосередньо впливає на роботу мозку, блокуючи природні сигнали втоми. Його дія пояснюється тим, що молекула кофеїну подібна до аденозину — гормону, який накопичується протягом дня і відповідає за відчуття сонливості. Потрапляючи в мозок, кофеїн «займає» ті ж рецептори, що й аденозин, і не дає організму зрозуміти, що настав час відпочинку.

    Саме тому лікарка радить припиняти вживання кави щонайменше за сім годин до сну. Наприклад, якщо людина лягає спати близько 22:00, останню чашку варто випити не пізніше 14:00.

    Окрім кави, вплив на якість сну має й алкоголь. Фахівці рекомендують відмовитися від нього за три-чотири години до сну, адже він може порушувати природні фази відпочинку та спричиняти поверхневий сон.

    Дослідження за участю понад двох тисяч людей підтвердило, що дотримання цих простих правил покращує якість сну. Учасники, які контролювали вживання кофеїну та алкоголю, рідше прокидалися вночі та відчували себе більш відновленими зранку.

    Експерти наголошують, що так звана «гігієна сну» включає цілий комплекс звичок. Серед них — обмеження використання гаджетів перед сном, створення комфортної температури в кімнаті та дотримання стабільного режиму дня.

    У соцмережах користувачі активно обговорюють цю рекомендацію. Частина з них уже дотримується правила «останньої кави до 14:00», інші ж радять переходити на безкофеїнові напої, щоб не ризикувати якістю сну.

    За словами Ніґат Аріф, навіть таке просте обмеження може суттєво покращити самопочуття: люди швидше засинають і прокидаються більш бадьорими.

  • Лікарі пояснили як ранній підйом впливає на серце психіку та обмін речовин

    Лікарі пояснили як ранній підйом впливає на серце психіку та обмін речовин

    Прокидатися на світанку традиційно вважається ознакою дисципліни та запорукою успіху. Однак сучасні дослідження свідчать, що ранній підйом підходить далеко не всім і в окремих випадках може навіть шкодити здоров’ю.

    Як повідомляють експерти з посиланням на міжнародні медичні дослідження, примусова зміна природного режиму сну здатна викликати тривалий стрес для організму. Особливо це стосується людей із вечірнім хронотипом, так званих «сов», для яких раннє пробудження суперечить природним біологічним процесам.

    Фахівці пояснюють, що внутрішній біологічний годинник людини формується не лише звичками, а й генетикою. За оцінками науковців, майже половина особливостей режиму сну визначається спадковими факторами. Саме тому спроби різко змінити власний хронотип часто призводять до постійної втоми, зниження концентрації та ослаблення імунної системи.

    Особливу роль відіграє структура сну. Найважливіша фаза — REM-сон, під час якої мозок обробляє емоції та інформацію, — зазвичай припадає на останні години перед природним пробудженням. Різкий сигнал будильника може перервати цей процес, що викликає відчуття виснаження навіть після достатньої кількості годин сну.

    Медики попереджають, що тривалий недосип і життя всупереч власним біоритмам підвищують ризик розвитку тривожних і депресивних станів. Крім психологічних наслідків, порушується обмін речовин, що може сприяти появі зайвої ваги, діабету другого типу та серцево-судинних захворювань.

    Водночас спеціалісти наголошують: за потреби змінювати режим слід поступово. Рекомендується зміщувати час підйому не більш ніж на 10–15 хвилин щодня, дотримуватися стабільного графіка навіть у вихідні та обмежувати використання гаджетів перед сном. Також важливим фактором адаптації є природне ранкове освітлення, яке допомагає організму м’яко перебудуватися.

    Лікарі підкреслюють, що універсального ідеального часу для пробудження не існує. Найкращий режим — той, який відповідає індивідуальним особливостям організму та забезпечує повноцінне відновлення.

  • Понад 200 тисяч доларів готівки вилучила СБУ під час обшуків на Вінниччині

    Понад 200 тисяч доларів готівки вилучила СБУ під час обшуків на Вінниччині

    У Вінницькому районі правоохоронці викрили схему незаконного встановлення інвалідності. Про підозру повідомлено двом лікарям — 47-річній жінці та її 27-річному сину, які працюють у різних відділеннях одного з комунальних медичних закладів.

    За даними слідства, восени 2025 року медики запропонували чоловікові оформити ІІІ групу інвалідності строком на один рік за 3000 доларів США. Щоб надати процедурі вигляду законності, вони організували фіктивне стаціонарне лікування та провели формальні медичні обстеження. Після підготовки пакета документів для передачі на розгляд експертної комісії «клієнт» мав передати обумовлену суму.

    Під час передачі коштів лікарів затримали, гроші вилучили як речові докази.

    Крім того, під час санкціонованих обшуків у фігурантів вилучили понад 200 тисяч доларів США, 350 тисяч гривень і більше 1700 євро готівкою. Наразі слідство встановлює походження цих коштів та перевіряє можливу причетність інших осіб до схеми.

    Медикам інкримінують вимагання та одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення щодо встановлення інвалідності, вчинені за попередньою змовою групою осіб. Слідчі готують клопотання до суду про обрання запобіжних заходів і відсторонення підозрюваних від займаних посад.

    Оперативний супровід у кримінальному провадженні здійснювало Служба безпеки України у Вінницькій області.