Позначка: лісові пожежі

  • Нова небезпека через спеку: у Європі почали вибухати боєприпаси часів світових воєн

    Нова небезпека через спеку: у Європі почали вибухати боєприпаси часів світових воєн

    Масштабні лісові пожежі, які охопили Європу влітку 2026 року, виявили ще одну небезпечну проблему. Вогонь та екстремально високі температури оголюють боєприпаси часів Першої та Другої світових воєн, які десятиліттями залишалися під землею. Частина старих бомб, мін і снарядів уже детонувала через сильний жар. Про такі випадки повідомляли у Франції, Бельгії, Німеччині та Нідерландах.

    Про нову загрозу пише Associated Press. Нерозірвані боєприпаси особливо небезпечні для пожежників та інших екстрених служб: через ризик вибуху рятувальники не завжди можуть наблизитися до осередків займання і змушені боротися з вогнем із безпечнішої відстані.

    Пожежі змушують «прокидатися» боєприпаси, що пролежали в землі десятиліттями

    Під час двох світових воєн на території Європи залишилися величезні обсяги боєприпасів. Особливо багато їх на місцях колишніх масштабних боїв, військових полігонів та бомбардувань.

    Частина снарядів, авіабомб і мін не вибухнула та залишилася в ґрунті. Через понад 80 років після завершення Другої світової війни такі знахідки досі регулярно фіксують у різних країнах Європи.

    Але нинішні масштабні пожежі створили додатковий ризик. Полум’я знищує рослинність, яка десятиліттями приховувала боєприпаси, а висока температура може безпосередньо спровокувати детонацію вибухівки.

    Представник німецької землі Північний Рейн-Вестфалія Йонас Тепе пояснив AP, що нерозірвані боєприпаси стають особливо небезпечними саме під час лісових пожеж, оскільки сильний жар здатний привести вибухівку в дію.

    Вибухи старих боєприпасів на тлі пожеж цього літа вже фіксували у Франції, Бельгії, Німеччині та Нідерландах. У деяких небезпечних районах до роботи доводиться залучати спеціалістів зі знешкодження вибухонебезпечних предметів.

    Особливо небезпечно на місцях великих битв

    Одним із проблемних районів стали Високі Фени — природний регіон на території Бельгії неподалік кордону з Німеччиною. Саме тут у роки Другої світової війни точилися запеклі бої.

    Ліси регіону досі приховують міни, бомби, снаряди та інші вибухонебезпечні залишки війни. Після капітуляції Німеччини в 1945 році такі боєприпаси продовжували становити смертельну загрозу: за даними місцевого історика Бернара Коллара, протягом перших чотирьох післявоєнних років вони забрали життя шістьох цивільних.

    У серпні Бельгія зіткнулася з найбільшою лісовою пожежею в сучасній історії країни. У Високих Фенах вогонь охопив близько 3 тисяч гектарів, а до боротьби зі стихією залучали сотні пожежників, військових, фермерів та авіацію. Особливу складність становлять торфовища: вогонь може проникати глибоко під поверхню й тліти протягом тривалого часу.

    Небезпека старих боєприпасів додатково ускладнює роботу рятувальників.

    Проблема для Бельгії далеко не нова. За інформацією AP, у країні щороку надходять понад 3 тисячі повідомлень про знайдені боєприпаси минулих воєн. Спеціалісти знешкоджують приблизно 200–250 тонн таких вибухонебезпечних предметів на рік.

    У Німеччині через боєприпаси пожежі доводиться гасити дистанційно

    Схожа проблема виникла й у Німеччині. Особливо небезпечними залишаються ліси, де під час Другої світової війни проходили великі битви або розташовувалися військові об’єкти.

    Через ризик детонації боєприпасів звичайні методи боротьби з вогнем там можуть бути надто небезпечними. У деяких районах Німеччини для гасіння пожеж застосовують дистанційно керовані машини з водяними гарматами, щоб не наражати пожежників на ризик вибуху.

    Цього літа в районі Гюртгенського лісу пожежа вже призводила до евакуації приблизно двох тисяч людей. Роботу рятувальників ускладнювали саме нерозірвані боєприпаси часів Другої світової війни.

    Небезпеку приховує не лише земля

    Сильна спека та посуха створюють ще одну проблему. Через падіння рівня води в європейських річках на поверхні з’являються предмети, які залишалися прихованими десятиліттями.

    Зокрема, посуха вже допомагала виявляти залишки німецьких військових кораблів, військову техніку та боєприпаси. У Будапешті владі доводилося перекривати міст Маргіт після того, як біля його основи через низький рівень води виявили бомбу часів Другої світової війни.

    Таким чином, екстремальна погода фактично повертає на поверхню небезпечну спадщину двох світових воєн — як із землі, так і з водойм.

    Європа переживає надзвичайно важкий сезон пожеж

    Проблема старих боєприпасів виникла на тлі одного з найважчих сезонів лісових пожеж у Європі.

    За даними Reuters станом на середину серпня, протягом 2026 року в Європі вигоріло понад 576 тисяч гектарів територій — площа, яка приблизно вдвічі перевищує площу Люксембургу.

    Великі пожежі цього літа фіксували у Франції, Іспанії, Португалії, Німеччині, Бельгії, Греції, Хорватії та інших країнах. Вони призводили до загибелі людей, масштабних евакуацій і знищення будинків.

    У Бельгії пожежа у Високих Фенах охопила близько 3 тисяч гектарів. У Хорватії через одну з великих пожеж евакуювали близько тисячі людей. Значні площі вигоріли також в Іспанії.

    Тепер до звичних ризиків — полум’я, задимлення, руйнування будинків та евакуації — додається ще одна загроза: вибухи боєприпасів, які залишилися в європейській землі після воєн XX століття.

    Фахівці попереджають, що проблема може зберігатися ще багато років. Повністю очистити величезні території колишніх полів бою від усіх вибухонебезпечних предметів надзвичайно складно. А дедалі спекотніші й сухіші літні періоди підвищують імовірність того, що пожежі діставатимуться до місць, де старі снаряди та бомби залишалися недоторканими десятиліттями.

  • Франція евакуює тисячі людей через рекордні пожежі

    Франція евакуює тисячі людей через рекордні пожежі

    У Франції через масштабні лісові пожежі влада евакуювала майже чотири тисячі людей із туристичних районів Атлантичного узбережжя. Найскладніша ситуація склалася на південному заході країни, де вогонь продовжує швидко поширюватися, а синоптики попереджають про нову хвилю екстремальної спеки, яка може ще більше ускладнити боротьбу зі стихією.

    Як повідомляє The Guardian, евакуацію оголосили в районі популярного курорту Лакано, розташованого на захід від Бордо. Саме там пожежники ведуть безперервну боротьбу з одним із найбільших осередків займання. За офіційними даними французької влади, у департаменті Жиронда полум’я вже охопило близько 42 тисяч гектарів лісів і природних територій. Для порівняння, площа, знищена вогнем, майже в чотири рази перевищує територію Парижа.

    Президент Франції Еммануель Макрон назвав нинішні лісові пожежі найсерйознішою кризою такого типу з часів Другої світової війни. За його словами, країна зіткнулася з безпрецедентними масштабами стихійного лиха, а всі екстрені служби працюють у посиленому режимі, щоб стримати поширення вогню та захистити населені пункти.

    Додатковою загрозою залишається погода. Метеорологи прогнозують повернення аномальної спеки найближчими днями, що може створити сприятливі умови для виникнення нових осередків займання та ускладнити роботу рятувальників. Через високі температури, суху рослинність і сильний вітер ризик швидкого поширення пожеж залишається критично високим.

    Окрім Жиронди, пожежі тривають і в інших регіонах Франції. Зокрема, у департаменті Вар рятувальникам вдалося частково локалізувати полум’я, однак небезпека остаточно не минула, а екстрені служби продовжують моніторинг ситуації.

    Складна ситуація спостерігається і в сусідній Іспанії. Найбільше занепокоєння викликає масштабна лісова пожежа у провінції Авіла, яка вже стала найбільшою в історії країни. За інформацією місцевої влади, площа займання сягнула близько 50 тисяч гектарів.

    За даними The Guardian, лише за останній тиждень через масштабні лісові пожежі у Франції, Іспанії та Італії свої домівки або місця відпочинку були змушені залишити близько 330 тисяч людей. Водночас у деяких районах Іспанії, де ситуацію вдалося стабілізувати, влада вже почала поступово скасовувати накази про евакуацію та дозволяти жителям повертатися додому.

    Раніше французький президент анонсував проведення міжвідомчої кризової наради, присвяченої боротьбі з масштабними пожежами, що охопили кілька департаментів країни. Французька влада наголошує, що через поєднання рекордної спеки, тривалої посухи та сильного вітру ризик виникнення нових осередків вогню залишається надзвичайно високим, тому пожежні та рятувальні служби продовжують працювати в режимі максимальної готовності.

  • Київ накрило густим димом: що відбувається

    Київ накрило густим димом: що відбувається

    Увечері 27 червня жителі кількох районів Києва повідомили про сильне задимлення, яке охопило окремі частини столиці. Найбільше скарг надходить від мешканців Оболонського району, зокрема Мінського масиву та Виноградаря, де люди відчули різкий запах гару, а в повітрі з’явився густий дим, що суттєво погіршив видимість. За попередніми даними, причиною може бути дим від масштабних лісових пожеж у районі Прип’яті або загорянь у Вишгородському районі Київської області.

    Повідомлення про задимлення почали масово з’являтися у соціальних мережах у вечірні години. Кияни публікують фотографії та відео, на яких видно, що над окремими районами столиці утворився щільний серпанок. У дописах люди зазначають, що запах диму відчувається навіть усередині приміщень, а в деяких місцях видимість помітно погіршилася. Найчастіше про задимлення повідомляють жителі північної та північно-західної частини міста, однак окремі повідомлення надходять і з інших районів Києва.

    За інформацією, яка наразі поширюється у мережі, однією з найбільш ймовірних причин задимлення є масштабні лісові пожежі в районі Прип’яті та Чорнобильської зони відчуження. Зазначається, що супутникові системи моніторингу пожеж фіксують значні осередки займання на півночі Київської області. Крім того, напрямок вітру наразі сприяє перенесенню продуктів горіння саме у бік столиці, через що дим міг досягти густонаселених районів Києва.

    Також у соціальних мережах висловлюють припущення, що джерелом задимлення можуть бути пожежі у Вишгородському районі або займання торфовищ і лісових масивів. Подібні пожежі традиційно є складними для ліквідації, оскільки торф може тліти під землею тривалий час, створюючи значні обсяги диму навіть без відкритого полум’я. За наявності сильного вітру продукти горіння можуть поширюватися на десятки кілометрів і досягати великих міст.

    Водночас станом на цей момент офіційного підтвердження причин задимлення немає. Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Київська міська державна адміністрація та інші профільні органи поки не оприлюднили інформації про конкретне джерело диму або результати перевірки ситуації. Таким чином, інформація про зв’язок задимлення із пожежами поблизу Прип’яті наразі базується на попередніх повідомленнях із відкритих джерел та аналізі супутникових даних, які активно поширюють користувачі мережі.

    Проблема масштабних пожеж у північній частині Київської області залишається актуальною вже тривалий час, особливо у літній сезон, коли через спеку та нестачу опадів суттєво зростає ризик загорянь у лісах і на торфовищах. Такі пожежі можуть тривати протягом кількох днів або навіть тижнів, а їх наслідки відчувають жителі населених пунктів, розташованих за десятки кілометрів від осередків займання.

    Особливу увагу до ситуації в районі Чорнобильської зони привертають події останніх місяців. У травні 2026 року там сталася масштабна лісова пожежа, яка швидко поширилася територією заповідника через сильний вітер і суху погоду. До ліквідації загоряння тоді залучили значні сили ДСНС, спеціальну авіацію та пожежну техніку. Рятувальники працювали в складних умовах, щоб не допустити поширення вогню на нові території.

    Крім того, 7 червня російський безпілотник влучив у сховище відпрацьованого ядерного палива в Чорнобильській зоні відчуження. Внаслідок удару виникла пожежа, яку вдалося оперативно ліквідувати. Інцидент привернув значну міжнародну увагу через потенційні ризики для безпеки об’єктів критичної інфраструктури та екологічної ситуації в регіоні.

    Фахівці традиційно рекомендують під час сильного задимлення за можливості залишатися у приміщеннях, щільно зачиняти вікна та двері, використовувати очищувачі повітря або кондиціонери з відповідними фільтрами, а також обмежити тривале перебування на відкритому повітрі. Особливо це стосується дітей, людей похилого віку, вагітних жінок та осіб із хронічними захворюваннями органів дихання або серцево-судинної системи.

    Наразі жителям Києва рекомендують стежити за офіційними повідомленнями ДСНС, Київської міської влади та інших компетентних органів, які після проведення перевірки мають надати інформацію про причини задимлення, масштаби пожеж та можливі рекомендації для населення. Станом на момент публікації офіційного підтвердження того, що дим над столицею пов’язаний саме з масштабними пожежами поблизу Прип’яті, немає.

  • Вогонь накрив 1200 гектарів: у Чорнобильській зоні четверту добу гасять масштабну пожежу

    Вогонь накрив 1200 гектарів: у Чорнобильській зоні четверту добу гасять масштабну пожежу

    У Чорнобильській зоні відчуження четверту добу триває ліквідація масштабної лісової пожежі. Вогонь уже охопив близько 1200 гектарів території, а до гасіння залучили понад 300 людей.

    Про це повідомили у Державній службі України з надзвичайних ситуацій.

    Станом на ранок 10 травня рятувальники продовжують боротьбу з полум’ям у складних погодних умовах. За даними ДСНС, поширенню вогню сприяють посуха та сильні пориви вітру.

    До ліквідації пожежі залучили 326 осіб, із яких 211 — рятувальники ДСНС. Попри масштаб займання, у службі запевняють, що ситуація перебуває під контролем.

    Паралельно фахівці контролюють радіаційний фон у зоні відчуження через ризик потрапляння радіонуклідів у повітря разом із продуктами горіння.

    У Державна інспекція ядерного регулювання України повідомили, що в окремих районах поблизу осередків пожежі зафіксували підвищення концентрації цезію-137 у повітрі.

    За даними ДСП «Екоцентр», у пробах повітря, відібраних 8 травня на відстані 30–150 метрів від місць активного горіння, концентрація цезію-137 сягала 680 мікробекерелів на кубічний метр.

    У відомстві наголосили, що цей показник перевищує контрольні рівні для території зони відчуження, однак залишається значно нижчим за допустимі норми радіаційної безпеки України.

    Фахівці пояснюють, що через високу температуру та тривале горіння продукти згорання можуть підніматися у верхні шари атмосфери та переноситися на великі відстані.

    Водночас у Держатомрегулюванні запевняють, що додаткової радіоактивності пожежа не створює, а йдеться лише про переміщення радіонуклідів, які вже багато років присутні в екосистемі Чорнобильської зони.

    За прогнозами експертів, перевищення допустимих концентрацій цезію-137 за межами зони відчуження для населення не очікується.

    Раніше повідомлялося, що пожежа у Чорнобильській зоні спалахнула ще на початку травня. Станом на 8 травня площа займання вже перевищувала 1000 гектарів.

  • У Києві через лісові пожежі погіршення якості повітря

    У Києві через лісові пожежі погіршення якості повітря

    Київ переживає значне погіршення якості повітря, викликане лісовими пожежами на Київщині та сезонними коливаннями температури. За інформацією Міністерства екології та природних ресурсів України, ці фактори призвели до збільшення забруднюючих речовин у атмосфері.

    Ймовірною причиною тимчасового погіршення стану повітря у столиці є лісові пожежі у Дубечанському, Новосілківському та Феневицькому лісництвах Київської області, а також сезонні перепади температур. Про це заявили в пресслужбі Міндовкілля у п’ятницю. У відомстві закликали, зокрема пити більше води та увімкнути очищувач повітря на максимум.

    У Києві фіксується тимчасове погіршення стану повітря. Ймовірною причиною цього є лісові пожежі на Київщині та сезонні перепади температур.  За даними ДП “Ліси України”, на Київщині триває локалізація та ліквідація пожеж у Дубечанському, Новосілківському та Феневицькому лісництвах

    – йдеться у заяві Міндовкілля у Facebook.

    У відомстві вказали, що у більшості випадків причиною лісових пожеж є недбале поводження з вогнем: кинуті недопалки або сірники, розведення багать і необережне користування ними, роботи у лісових зонах (утилізація сміття, будівництво), а також випалювання трави на лісових галявинах.

    Крім того, щороку восени спостерігаються підвищення рівня забруднення атмосферного повітря, адже перепади температур вдень та вночі спричиняють температурні інверсії, які своєю чергою викликають накопичення шкідливих речовин в приземному шарі повітря, додали у Міндовкіллі.

    Тепле повітря і вологість призводять до туману, шкідливі речовини з різних джерел викидів майже не розсіюються.

    До покращення ситуації та захисту здоров’я в Міндовкіллі рекомендують:

    • зачинити вікна;
    • мінімізувати перебування на вулиці;
    • пити більше води;
    • якщо є очищувач повітря, то увімкнути його на максимум.

    Стан повітря та радіаційний фон можна відстежувати в режимі реального часу на вебресурсі Міндовкілля “Екозагроза”.