Daypolitico

Позначка: літій

  • “Ресурсна колонія”: розвідка перехопила плани РФ щодо окупованих територій — що саме хоче вивезти Кремль

    “Ресурсна колонія”: розвідка перехопила плани РФ щодо окупованих територій — що саме хоче вивезти Кремль

    Росія готує масштабну програму економічного використання тимчасово окупованих територій України, яка передбачає фактичне виснаження ресурсів і повторення сценарію Донбасу. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський після доповіді української розвідки.

    За словами глави держави, українські спецслужби отримали документи, які свідчать про системні плани Кремля щодо південних регіонів України. Йдеться не лише про військовий контроль, а й про економічну експлуатацію територій — із акцентом на видобуток корисних копалин та вивезення аграрної продукції.

    Згідно з цими матеріалами, Росія планує значно наростити видобуток на щонайменше 18 родовищах. У переліку стратегічних ресурсів — титан, літій, тантал, ніобій, циркон, молібден і графіт. Це критично важливі матеріали для сучасної промисловості, зокрема оборонної, електронної та енергетичної сфер.

    Експерти зазначають, що багато з цих ресурсів мають глобальне значення. Наприклад, літій використовується у виробництві акумуляторів для електромобілів і електроніки, а титан — у авіаційній та оборонній промисловості. Таким чином, контроль над такими родовищами може мати не лише економічні, а й геополітичні наслідки.

    Окрім видобутку корисних копалин, Росія планує активно вивозити сільськогосподарську продукцію. Зокрема, цьогорічний урожай зерна, за даними розвідки, розглядається як один із ключових ресурсів для подальшого експорту або внутрішнього використання. Подібна практика вже фіксувалася раніше — українська влада неодноразово заявляла про незаконне вивезення зерна з окупованих територій.

    Президент наголосив, що такі дії фактично повторюють сценарій, який Росія реалізувала на Донбасі після 2014 року. Там значна частина промислових підприємств була або знищена, або вивезена, а економіка регіону поступово деградувала. За оцінками українських і міжнародних аналітиків, це призвело до глибокої деіндустріалізації та втрати економічного потенціалу.

    У випадку південних областей, за словами Зеленського, Кремль планує діяти за схожою логікою: максимальне вилучення ресурсів без інвестування у відновлення чи розвиток територій. Це означає, що регіони можуть бути перетворені на сировинну базу без перспективи економічного відновлення.

    «Ми розуміємо ці наміри і готуємося протидіяти цьому мародерству», — заявив президент, підкресливши, що Україна вже працює над відповідними заходами.

    Аналітики звертають увагу, що подібна стратегія має кілька рівнів. По-перше, це короткострокове отримання ресурсів для підтримки російської економіки, яка перебуває під санкційним тиском. По-друге, це спроба послабити Україну, позбавивши її частини економічного потенціалу. І по-третє — створення додаткових важелів впливу на глобальні ринки сировини.

    Важливо й те, що багато з названих ресурсів входять до списку критичних для Європейського Союзу та США. Це означає, що контроль над ними може використовуватися як інструмент геополітичного тиску, особливо в умовах глобальної конкуренції за стратегічні матеріали.

    Українська розвідка продовжує аналіз отриманих документів, а влада — інформувати міжнародних партнерів про ризики, пов’язані з діями Росії на окупованих територіях. Очікується, що ці дані можуть стати підставою для посилення санкцій або нових політичних рішень на міжнародному рівні.

    Йдеться не лише про військову окупацію, а про комплексну стратегію економічного використання територій. І саме це, за словами української влади, становить одну з найбільших загроз у довгостроковій перспективі — адже мова йде про втрату ресурсів, які визначають майбутній розвиток країни.

  • Стратегічні надра України: як приватні схеми забирають літій, газ та уран

    Стратегічні надра України: як приватні схеми забирають літій, газ та уран

    Мільярди доларів західної допомоги щомісяця латають дірки в бюджеті України, поки колосальний природний потенціал країни, що становить 5% світових мінеральних ресурсів, розкрадається через приватні схеми. Літій, газ та уран замість того, щоб працювати на обороноздатність, опиняються у руках спритних ділків, які обходять санкції #РНБО швидше, ніж держава встигає їх запровадити.

    Яскравим прикладом є кейс групи «Юнігран». Попри російське коріння та арешти активів Ігоря Наумця, контроль над бізнесом не перейшов у власність народу, а лише змінив «дах». Згідно з меморандумом від 22 вересня 2023 року, фактичний контроль над компаніями отримав Сергій Шапран.

    Схема працювала через юридичну багатоходівку: арешти скасовували Печерський суд, активи ТОВ «Юнігран» та ТОВ «Юнігран-Сервіс» переправляли через прокладки ТОВ «Мартен Люкс» та ТОВ «Енкрос» на підставну особу Яненка О.В., а в підсумку вони опинялися у власності ТОВ «Юні Люкс», ТОВ «Юні Стоун Пленет» та ТОВ «Юні Сервіс», підконтрольних Шапрану.

    Нахабство схеми вражає: поки діяли заборони, АТ «Коростенський кар’єр», АТ «МКДЗ» та ПрАТ «Пинязевицький кар’єр» передали права за спецдозволами компанії ТОВ «Новел Пром». Держгеонадра, ігноруючи судові заборони Господарського суду Києва, наказами №532 від 14 листопада 2024 року легалізували передачу прав ТОВ «Коростенська видобувна компанія» та ТОВ «Малинська видобувна компанія», які входять в орбіту Шапрана.

    Попри численні звернення та подані скарги – 7 скарг та 4 заяви про злочини, що призвели до відкриття 11 кримінальних проваджень – система продовжує буксувати. Провадження №42025000000000269 та інші фактично блокуються на місцях. Посадовці, зокрема Нєбитов та Олег Кіпер, створюють політичний вакуум, у якому судові ухвали про внесення відомостей до ЄРДР просто не виконуються.

    Поки країна воює за свою землю, стратегічні надра продовжують годувати тих, хто вміє домовлятися з владою, а літій, газ і уран не працюють на оборону України.

  • До 277 млн доларів на рік: що держава втратила після конкурсу на літієве родовище «Добра»

    До 277 млн доларів на рік: що держава втратила після конкурсу на літієве родовище «Добра»

    Держава могла отримувати до 15% прибуткової продукції з розробки літієвого родовища «Ділянка Добра» в Кіровоградській області, однак за результатами конкурсу було обрано іншу пропозицію з суттєво нижчими показниками.

    Про це повідомили в компанії Critical Metals Corp., коментуючи участь у конкурсі на укладення Угоди про розподіл продукції. За даними компанії, другим учасником конкурсу, окрім переможця, була European Lithium Ukraine — українська «дочка» міжнародної групи Critical Metals, яка подавала заявку за підтримки американо-австралійських інвесторів.

    Проєкт European Lithium Ukraine передбачав створення повністю інтегрованого виробничого ланцюга — від геологічного вивчення до видобутку, збагачення та переробки літію з виробництвом гідроксиду та карбонату літію. Загальний обсяг інвестицій, заявлений компанією, складав понад 1,5 мільярда доларів США. З них 12,3 млн доларів планувалося спрямувати на геологічне вивчення, а ще близько 1,5 млрд доларів — на створення видобувного та переробного комплексу.

    Фінансування проєкту передбачалося за рахунок власних коштів компанії, залучення капіталу через розміщення акцій Critical Metals Corp. на біржі NASDAQ, а також кредитів міжнародних фінансових установ.

    Ключовою відмінністю пропозиції European Lithium Ukraine була модель розподілу прибуткової продукції. У разі, якщо фактичні витрати інвестора перевищували б 70% загального обсягу продукції, частка держави становила б 4%. Однак у разі зменшення компенсаційної частки інвестора держава могла б отримувати від 8% до 15% прибуткової продукції залежно від ринкових цін на літій.

    За оцінками компанії, за такого сценарію держава могла б отримувати від 16 млн до 277 млн доларів США щороку, враховуючи як частку у прибутковій продукції, так і податок на прибуток інвестора.

    Втім, переможцем конкурсу було обрано американську компанію Dobra Lithium Holdings JV, LLC. Про це 12 січня заявила прем’єр-міністр Юлія Свириденко. За її словами, проєкт передбачає мінімальний обсяг капітальних інвестицій у 179 млн доларів, з яких 12 млн підуть на додаткову геологорозвідку та аудит запасів, а 167 млн — на організацію видобутку та збагачення.

    Міністр економіки Олексій Соболев повідомив, що акціонерами Dobra Lithium Holdings JV є міжнародні структури TechMet та The Rock Holdings. Серед ключових інвесторів TechMet — Міжнародна фінансова корпорація розвитку США, Суверенний фонд Катару та Mercuria Clean Energy Investments. Бенефіціаром The Rock Holdings є американський бізнесмен і філантроп Рональд Лаудер.

    За словами заступника міністра економіки Єгора Перелигіна, частка держави у прибутковій продукції за пропозицією компанії-переможця, імовірно, становитиме не менше 4% або близько 6% залежно від структури компенсаційної продукції.

    Таким чином, за підсумками конкурсу держава погодилась на модель із мінімальною гарантованою часткою, відмовившись від сценарію, який потенційно міг забезпечити значно більші бюджетні надходження у разі сприятливої кон’юнктури ринку літію.

  • Вчені пропонують замінити літій в батареях на значно дешевші натрій і калій

    Вчені пропонують замінити літій в батареях на значно дешевші натрій і калій

    Університет Райса презентував технологію, яка може змінити правила гри у сфері зберігання енергії. Дослідники запропонували революційне рішення для створення батарей, що не потребують літію — дорогого і стратегічно чутливого ресурсу. Замість хімічної модифікації, вчені змінили форму вуглецю на мікрорівні, що дало змогу ефективно працювати з більшими іонами натрію та калію.

    Як повідомляє interestingengineering.com, команда розробила унікальні вуглецеві структури у вигляді мікроконусів та дисків, які стали ідеальним середовищем для зберігання заряджених частинок. Це — прорив у спробах знайти альтернативу літій-іонним батареям, які широко використовуються в електромобілях, гаджетах та системах енергозбереження.

    «Ми вважаємо, що це відкриття робить можливим проектування анодів акумуляторів. Замість того щоб змінювати хімію, ми змінюємо форму», — заявили дослідники.

    У лабораторних випробуваннях вуглецеві аноди з новою геометрією зберігали до 230 мАг/г заряду з іонами натрію та демонстрували довговічність до 2000 циклів швидкої зарядки. Також матеріал проявив добрі результати у поєднанні з калієм, хоча ефективність була трохи нижчою.

    Літій — стратегічно складний і дорогий елемент, тоді як натрій і калій — дешевші, доступніші та поширеніші в природі. Але через їхні великі атоми звичайні графітові аноди з літій-іонних батарей не можуть ефективно працювати з натрієм і калієм. Розв’язанням цієї проблеми і стало використання конусоподібних і дископодібних структур вуглецю, які зберігають простір і «гостинність» для таких іонів.

    Технологія також має екологічний потенціал — вуглецеві матеріали можна отримати з побічних продуктів нафтохімічної промисловості. Це робить виробництво таких батарей не лише дешевшим, а й екологічно більш відповідальним.

  • Українська літієва галузь стикається з проблемами через конкуренцію і вартість видобутку

    Українська літієва галузь стикається з проблемами через конкуренцію і вартість видобутку

    Після перемоги Дональда Трампа на виборах президента США українська влада активно обговорює можливість залучення американських інвестицій у літієві родовища. Проте експерти ставляться до цієї ідеї скептично, вказуючи на низку суттєвих проблем.

    Єгор Перелигін, генеральний директор української гірничодобувної компанії UMCC Titanium, зазначає, що українські літієві родовища наразі не готові до розробки. Серед основних проблем – висока собівартість видобутку через шахтний спосіб розробки, а також неконкурентоспроможна ціна на електроенергію.

    “Собівартість видобутку в Україні значно перевищує аналогічні показники в Австралії, Аргентині, Чилі чи Китаї”, – пояснює Перелигін. Крім того, будівництво шахт і гірничо-збагачувальних комбінатів вимагає сотень мільйонів доларів інвестицій, а спорудження електрохімічного заводу – близько мільярда доларів.

    Одним із найперспективніших українських родовищ літію вважалося Шевченківське родовище на Донеччині. Однак через війну його розробка стала неможливою: фронт підійшов впритул, і російські війська продовжують наступати. Навіть за сприятливих умов собівартість видобутку залишалася б надзвичайно високою.

    Навіть якщо вирішити внутрішні проблеми, Україна стикається з жорсткою конкуренцією на світовому ринку. За словами Перелигіна, зараз спостерігається профіцит літію, спричинений надлишком продукції та технологічним домінуванням Китаю.

    “Китайські компанії готові працювати у збиток, щоб витіснити конкурентів. Наступні 2-3 роки ціни на літій залишаться низькими”, – прогнозує експерт.

    Українська теза “приходьте до нас, у нас є літій” виглядає некоректною, стверджує Перелигін. Родовища не підготовлені, а економічні показники не дозволяють конкурувати з іншими країнами.

    Проблема також полягає у відсутності чіткої стратегії розвитку літієвої галузі. Без значних інвестицій, технологічних рішень та конкурентоспроможної інфраструктури Україна ризикує залишитися осторонь глобального “літієвого буму”.

  • Угоду про співпрацю з США в галузі видобутку та переробки корисних копалин відкладено

    Угоду про співпрацю з США в галузі видобутку та переробки корисних копалин відкладено

    Президент України Володимир Зеленський вирішив відкласти підписання важливої угоди про співпрацю з США в галузі видобутку та переробки корисних копалин. Як повідомляє The New York Times, це рішення прийнято в рамках спроб української влади налагодити відносини з обраним президентом США Дональдом Трампом.

    Видання пише, що українські чиновники намагаються заманити Трампа, знаючи його діловий підхід і кажуть йому, що Україна багата на природні ресурси.

    «Україна має у своєму розпорядженні родовища 20 найважливіших мінералів, таких як кобальт і графіт, запаси яких оцінюються в 11,5 трильйона доларів. У країні зосереджена третина доведених запасів літію в Європі – ключового матеріалу для акумуляторних батарей, який може становити інтерес для бізнесу електромобілів Ілона Маска, союзника Трампа. Київ планував підписати найважливішу угоду про співпрацю в галузі видобутку та переробки корисних копалин з адміністрацією Байдена. Але потім двічі відклав підписання – сигнал, що Київ, можливо, чекає вступу на посаду Трампа, щоб представити угоду як перемогу його адміністрації», – ідеться у статті.

    При цьому видання зазначає, що в Україні багато хто покладає на Трампа надії, що він зможе виконати свою обіцянку і швидко закінчити війну.

    Нещодавнє опитування, проведене Центром «Нова Європа», засвідчило, що 44% українців довіряють Трампу, що вище, ніж у будь-якій іншій європейській країні, включно з дружньою Трампу Угорщиною.

    «У кав’ярні Trump White coffee bar – одній із щонайменше двох київських кав’ярень, названих на честь Трампа, – відвідувачі говорили, що хочуть, щоб він виконав свою передвиборчу обіцянку. «Я сподіваюся, що Трамп зробить те, що обіцяв, – щоб в Україні настав мир, – каже 25-річна Юлія, агентка з нерухомості. – Це головне бажання українців. У мене є друзі, які загинули, і друзі, які все ще воюють. Мій хлопець воює. Я хочу, щоб усі вони повернулися додому», – йдеться в репортажі видання.

  • Київ планує переконати Трампа, що йому вигідно підтримати Україну

    Київ планує переконати Трампа, що йому вигідно підтримати Україну

    Доки Дональд Трамп готується до повернення у Білий дім, у Києві активно шукають способи переконати його підтримати Україну. З огляду на його неоднозначну позицію, українські політики й експерти намагаються переформулювати свою пропозицію у термінах, близьких до трампівської риторики: від гасла “Зробимо Америку великою знову” до економічних вигод від співпраці з Україною.

    Україна позиціонує себе не лише як країну, що потребує допомоги, а як важливого партнера, здатного зміцнити позиції США у світі. Як зазначив народний депутат Володимир Ар’єв, захист України є ключем до збереження іміджу США як глобального гаранта безпеки.

    “Підтримка України — це не благодійність. Це стратегічний інтерес, який допомагає США залишатися лідером світової безпеки”, — наголошують українські дипломати.

    Україна також акцентує увагу на своїх природних багатствах, зокрема родовищах літію — металу, необхідного для виробництва акумуляторів і мікрочіпів. Володимир Васюк, експерт з промисловості, заявив, що Україна може стати важливим партнером для західного світу у сфері високих технологій.

    “Контроль над літієм — це контроль над економікою майбутнього. Для США це шанс отримати доступ до стратегічно важливих ресурсів, які краще залишити у руках дружньої країни, ніж дозволити їм перейти до Росії”, — сказав Васюк.

    Україна не лише розраховує на підтримку адміністрації Трампа, а й прагне знайти союзників серед його прихильників. Сенатор Ліндсі Грем вже підкреслив економічний потенціал України, називаючи її джерелом рідкоземельних мінералів вартістю у трильйони доларів.

    Аргументи на користь співпраці з Україною можуть зацікавити навіть Ілона Маска, якого критикують за антиукраїнські висловлювання. Тема з літієм, за словами американських аналітиків, може стати ключем до налагодження діалогу з ним та іншими скептиками.