Daypolitico

Позначка: Ліван

  • Що відомо про Валіда Арфуша, який намагається стати посередником між українськими елітами і Трампом

    Що відомо про Валіда Арфуша, який намагається стати посередником між українськими елітами і Трампом

    Останнім часом на “ринку посередництва” між українськими елітами та президентом США Дональдом Трампом активізувався “відомий у вузьких колах медійник” Валід Арфуш.

    Валід Арфуш нещодавно став радником генерального директора близького до республіканців американського телеканалу Newsmax Ukraine, який належить другу Трампа Крістоферу Радді. Але зв’язок між Валідом Арфушем та близьким оточенням президента США має більш довгу та заплутану історію яка більше пов’язана з криміналом, чим з політикою.

    Як брати Валід та Омар Арфуші зявились в Україні

    Брати Валід та Омар Арфуші родом з Лівану із збіднілої аристократичної родини. Мати – Нажва Ель-Наж працювала вчителькою, а потім директором школи, а батько Аднан Харфуш, професор арабської мови та літератури, давав уроки співробітникам французького посольства.

    Аднан Харфуш був членом партії “Баас” та комуністом, і мав зв’язки з представниками СРСР, зокрема зі співробітниками ГРУ. Завдяки цьому не надто багатий і впливовий професор літератури зміг відправити свого старшого сина Омара на навчання до СРСР – це було безкоштовно, на відміну від навчання в Європі.

    ФОТО: Брати Валід та Омар Арфуш – Фоото УНІАН

    Омар Анфуш мав певні успіхи у грі на фортепіано, тож його батько домовився влаштувати його до московської консерваторії. Однак через кілька місяців Омара звідти вигнали, але він зумів влаштуватись до Дніпропетровського музичного училища імені Глінки, яке закінчив у 1993 році.

    Отримавши кімнату в гуртожитку, Омар одразу ж покликав до себе свого молодшого брата Валіда.

    Перебравшись до України Валід Арфуш у 1991-му вступив на факультет журналістики Дніпропетровського університету – який він так і не закінчив.

    Як все починалось – перші кроки Валіда Арфуша як міжнародного афериста

    Ще будучи студентом факультету журналістики Валід Арфуш зумів домовитися про своє «стажування» на одному з місцевих телеканалів Дніпропетровська. Також, завдяки зв’язкам батька отримав посаду позаштатного кореспондента французької ТРК «Radio France International» (RFI).

    І хоча Валід Арфуш не зробив жодного репотажу для французької ТРК «Radio France International», саме посвідчення кореспондента RFI відкрило для братів Арфушів багато дверей в Україні.

    Наступним кроком стала відкриття в Україні радіостанції FM-радиостанцию “Super Nova” разом з вихідцем з колишнього СССР з французьким паспортом – Ле Пеном Дугласом Фрэнком.

    Радіостанцію оформили на україно-ліванське підприємство для оптимізації податків, а батько Валіда Арфуша вчергове скористався своїми зв’язками з французами, домовившись  з посольством та культурним центром Франції в Україні, через які оплачувалася трансляція “французького світу” в Україні.

    Французи швидко зрозуміли, що їх обманули та розірвали контракт з “Super Nova”, але родина Арфушів, ймовірно через контакти батька в ГРУ, оперативно знайшла їм заміну та переключилась на пропаганду “російського світу”.

    Як Валід Арфуш агітував за Путіна та “російський світ”

    Сім’я Арфуш не просто пропагувала ідеї приходу до України російського світу через підконтрольну “Super Nova”, але й по максимуму відпрацьовувала на самого Володимира Путіна.

    Для розповсюдження відповідних тез старший брат Валіда – Омар Арфуш навіть став “французським політологом”, який роздавав коментарі на користь російського президента на сторінках журналу “Русский репортер”.

    ФОТО: Сім’я Арфуш задіяна в роботі на відновлення іміджу Володимира Путіна в Західній Європі

    Водночас, про багаторічну системну роботу сімейства Арфуш на Росію, а ймовірніше на російське ГРУ, уже після початку повномасштабного вторгнення свідчать і ряд інших фактів.

    Зокрема, за інформацією ЗМІ, Валід Арфуш разом із структурами Віктора Медведчука, був задіяний у дезінформаційних кампаніях, спрямованих на створення мережі псевдоекспертів та маніпулювання європейською громадською думкою.

    У ході розслідування журналісти виявили мережу фіктивних сайтів, які маскувалися під авторитетні європейські ЗМІ. Розслідування показало, що ці сайти, кінцевими бенефіціарами яких вважаються брати Валід та Омар Арфуш,  використовувалися для поширення проросійської пропаганди та дезінформації.

    Торгівля “живим м’ясом” – як Валід Арфуш займався поставкою продажем українських жінок відомим політикам та бізнесменам

    У 2011 році брати Валід та Омар Арфуш опинилися в центрі міжнародного скандалу, після виходу в світ інтерв’ю дружини сина лівійського диктатора Муаммара Каддафі – Надією Кадафі, яка стверджувала, що брати Арфуш поставляли її чоловіку та його друзям “дівчат з України”, в основному учасниць “конкурсів краси” організованих Арфушами.

    Як уже повідомляло видання “Україна кримінальна”, найкращими друзями та партнерами синів Каддафі в Україні були брати Арфуш — Валід та Омар. Саме синам Муамара Каддафі Валід Арфуш регулярно постачав з України “наречених” ще на зорі становлення свого “бізнесу”.

    ФОТО: Валід та Омар Арфуш поставляли “живе м’ясо” синам Муамара Кадафі

    За словами Надії Кадафі, її чоловік – Сейф Кадафі переодично виступав “спонсором” такого роду “конкурсів краси”, які фактично “були кастингами в ліжко сина диктатора”. “Сейф виступив спонсором конкурсу краси в Україні. Я займалася відбором дівчат. Частина тих красунь перескочила з подіуму прямо в ліжко мого чоловіка” – зазначає Надія Кадафі.

    ФОТО: Омар Арфуш на одному з так званих “конкурсів краси”

    Власне кажучи, Валід Арфуш поставляв “дівчат” не тільки синам диктатора, але й місцевим бандитам та політикам, за що у певних колах за ним до цього часу збереглась репутація “сутинера”.

    Нагадаємо, у 1997 році організований братами Арфушами конкурс “Міс Європа” ледь не переріс у міжнародний скандал, після того як місцеві кримінальні елементи вирішили “розважитись” з конкурсантками. Щоб не стати тим самим “живим товаром” братів Арфушів учасниці конкурсу вимушені були звертатись за захистом до своїх посольств.

    Про зв’язки Валіда Арфуша з Дональдом Трампом 

    У 2026 році Валід Арфуш став очевидцем перестрілки біля резиденції Трампа в Мар-а-Лаго, про що він сам повідомив, виклавши фотографії з резиденції президента США.

    Таким чином Валід Арфуш намагався максимальн показати свою близькість до Трампа, та “продати” свої контакти українським елітам.

    Варто зазначити, що Валід Арфуш дійсно має давні та неформальні зв’язки з Дональдом Трампом, ще з часів проведення тих самих “конкурсів краси”.

    Водночас, за інформацією джерел, показна близькість Валіда Арфуша до Трампа та статус радника генерального директора телеканалу Newsmax Ukraine це чергова ширма для нових афер братів Арфуш, в надії на наївність українських еліт.

     

  • Іран і США на кроці від великої угоди

    Іран і США на кроці від великої угоди

    Іран і країни-посередники — Катар та Пакистан — заявили про досягнення значного прогресу за підсумками першого раунду переговорів між делегаціями США та Ірану, які відбулися у Швейцарії. Про це повідомляє CNN із посиланням на речника Міністерства закордонних справ Ірану Есмаїла Багаї, іранські державні ЗМІ та спільну заяву посередників, у якій підсумовано результати зустрічі та окреслено подальші кроки дипломатичного процесу.

     

  • Трамп зірвав тишу одним постом: Іран демонстративно залишив переговори

    Трамп зірвав тишу одним постом: Іран демонстративно залишив переговори

    Перший раунд переговорів між США та Іраном у швейцарському Бюргенштоку завершився гучним дипломатичним скандалом. Іранська делегація, за повідомленнями медіа, демонстративно залишила переговорний майданчик після різких заяв президента США Дональда Трампа, який пригрозив Тегерану новими ударами у разі подальшої підтримки «Хезболли» та загострення навколо Ормузької протоки. Докладніше про перебіг подій повідомляє Al Jazeera.

    Переговори у Швейцарії мали стати першим серйозним кроком до довгострокової угоди між Вашингтоном і Тегераном після майже чотирьох місяців війни на Близькому Сході. Однак уже стартовий раунд показав: мирний процес залишається надзвичайно крихким, а одна публічна заява може перекреслити години закритих консультацій.

    Зустріч проходила на курорті Бюргеншток за посередництва Катару та Пакистану. Американську сторону представляли віцепрезидент США Джей Ді Венс, спецпредставник Стів Віткофф та Джаред Кушнер. Іранську делегацію очолили спікер парламенту Мохаммад Багер Галібаф і міністр закордонних справ Аббас Арагчі.

    Порядок денний переговорів складався з трьох великих блоків: припинення вогню в Лівані, ситуація навколо Ормузької протоки та майбутнє іранської ядерної програми разом із санкційним режимом.

    За даними західних медіа, перша частина консультацій проходила напружено, але конструктивно. Іранська сторона відмовилася від спільного фото та рукостискань з американськими представниками, однак делегації все ж розпочали предметну розмову.

    Головним пріоритетом Тегерана стало питання Лівану. Іран наполягає, що без реального припинення ізраїльських ударів по ліванській території та без гарантій для «Хезболли» подальший прогрес у переговорах буде неможливим.

    Саме на цьому тлі ситуацію різко загострив Дональд Трамп. Під час переговорів він опублікував у соцмережах заяву, в якій пригрозив Ірану новими ударами, якщо Тегеран не зупинить підтримувані ним сили в Лівані.

    Окремо американський президент жорстко висловився щодо Ормузької протоки. Він заявив, що у разі її блокування США можуть вдатися до силового сценарію, а Іран зіткнеться з наслідками, значно серйознішими за попередні удари.

    Саме після цих слів іранська делегація, за повідомленнями джерел, залишила залу переговорів. У Тегерані такі заяви назвали проявом тиску та спробою вести переговори мовою ультиматумів.

    Попри скандал, сторони формально не оголосили про остаточний зрив процесу. Посередники з Катару та Пакистану намагаються зберегти переговорний канал і повернути делегації до технічних консультацій.

    Перед зустріччю у Бюргенштоку США та Іран домовилися про 60-денне вікно для напрацювання ширшої мирної угоди. Йшлося не лише про ядерну програму, а й про зниження регіональної напруги, санкції, заморожені іранські активи та припинення бойових дій у Лівані.

    Однак ще до старту переговорів процес опинився під тиском. Іран заявив про закриття Ормузької протоки після нових ізраїльських ударів у Лівані, хоча американські військові стверджували, що комерційне судноплавство фактично триває.

    Ормузька протока є одним із найважливіших енергетичних маршрутів світу. Через неї проходить значна частина глобальних поставок нафти та зрідженого газу. Будь-яке реальне блокування цього маршруту може спричинити різке зростання цін на нафту та нову хвилю економічної нестабільності.

    Для США переговори у Швейцарії мають одразу кілька цілей. Вашингтон хоче домогтися повернення міжнародних інспекторів на іранські ядерні об’єкти, стримати ескалацію в Лівані та не допустити повного розриву домовленостей, досягнутих за посередництва Катару й Пакистану.

    Для Ірану головними питаннями залишаються зняття санкцій, доступ до заморожених активів та гарантії, що США зможуть вплинути на Ізраїль. Саме останній пункт став одним із найслабших місць переговорного процесу, адже Ізраїль фактично не є повноцінним учасником швейцарських консультацій і продовжує діяти у Лівані за власною логікою безпеки.

    Аналітики зазначають, що скандал у Бюргенштоку став серйозним ударом по довірі між сторонами. Іранські представники вже неодноразово звинувачували Вашингтон у нездатності контролювати союзників, тоді як американська сторона вимагає від Тегерана реальних кроків щодо обмеження впливу своїх проксі-структур у регіоні.

    Наразі майбутнє переговорів залишається під питанням. Формально 60-денне вікно для укладення угоди ще не закрите, однак після демонстративного виходу іранської делегації будь-який наступний раунд стане значно складнішим.

    Фактично мирний процес опинився в ситуації, коли дипломатія триває, але кожна нова заява, удар або загроза можуть остаточно зірвати переговори.

    Якщо сторонам не вдасться повернутися до конструктивного діалогу, Близький Схід ризикує знову опинитися на межі великої війни — цього разу з прямим залученням США, Ірану, Ізраїлю та їхніх регіональних союзників.

  • Ліван і ядерна програма: Венс назвав питання, від яких залежить майбутнє регіону

    Ліван і ядерна програма: Венс назвав питання, від яких залежить майбутнє регіону

    Віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що під час переговорів з Іраном у Швейцарії американська делегація зосередиться на двох ключових питаннях — майбутньому іранської ядерної програми та припиненні бойових дій у Лівані. Саме ці теми, за словами посадовця, визначатимуть порядок денний зустрічей, які можуть стати одним із найважливіших дипломатичних раундів останніх місяців на Близькому Сході.

    Про це Венс повідомив журналістам перед відльотом до Швейцарії, де мають стартувати прямі переговори між представниками Вашингтона та Тегерана. Американський віцепрезидент наголосив, що його перебування триватиме лише один-два дні, однак технічні та дипломатичні групи залишаться працювати над деталями домовленостей значно довше.

    За словами Венса, головним завданням США є досягнення прогресу у питаннях контролю над іранськими ядерними матеріалами та формування механізму подальших переговорів. Вашингтон прагне перетворити нещодавні рамкові домовленості між США та Іраном на повноцінну довгострокову угоду, яка б врегулювала суперечки навколо ядерної програми Тегерана та знизила ризики нової масштабної ескалації в регіоні.

    «Сподіваюся, ми зможемо досягти прогресу щодо ядерного питання, а також щодо припинення вогню в Лівані», — заявив віцепрезидент США перед початком візиту.

    Переговори відбуваються на тлі надзвичайно напруженої ситуації. Незважаючи на попередні домовленості про деескалацію, бойові дії між Ізраїлем та угрупованням «Хезболла» у Лівані продовжуються. За останні дні сторони неодноразово обмінювалися ударами, що поставило під загрозу раніше оголошені режими припинення вогню. Міжнародні посередники визнають, що саме ситуація в Лівані може стати одним із головних факторів, які визначать успіх або провал переговорного процесу між США та Іраном.

    Американська сторона вважає стабілізацію ситуації на ізраїльсько-ліванському напрямку одним із критично важливих елементів майбутньої регіональної безпеки. Венс прямо визнав, що Сполученим Штатам доведеться постійно контролювати цей процес, оскільки будь-яке нове загострення може перекреслити дипломатичні зусилля останніх місяців.

    Ще однією серйозною проблемою залишається ситуація навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших морських маршрутів для світових поставок нафти. Напередодні переговорів Іран заявив про обмеження руху через протоку на тлі конфлікту з Ізраїлем та суперечок навколо виконання попередніх домовленостей. Водночас американські військові наполягають, що судноплавство продовжується, а Сполучені Штати контролюють безпекову ситуацію в регіоні.

    Очікується, що до переговорів у Швейцарії долучаться високопосадовці з обох сторін. Американську делегацію, окрім Венса, представлятимуть спецпосланець Стів Віткофф та інші представники адміністрації Дональда Трампа. Іранську сторону очолять голова парламенту Мохаммад Багер Галібаф та міністр закордонних справ Аббас Арагчі. У процесі також братимуть участь посередники з Пакистану та Катару, які останніми місяцями активно сприяли контактам між Вашингтоном і Тегераном.

    Переговори у Швейцарії фактично відкривають новий етап діалогу після попередніх консультацій, які проходили навесні цього року. Тоді сторони не змогли досягти остаточних домовленостей щодо ядерної програми та режиму безпеки в регіоні. Зараз Вашингтон сподівається використати новий переговорний майданчик для досягнення конкретних результатів у межах 60-денного дипломатичного процесу, який адміністрація Трампа вважає ключовим для стабілізації Близького Сходу.

    Сам Венс раніше заявляв, що шанси на досягнення комплексної угоди залишаються високими, хоча визнавав, що позиції США та їхніх союзників не завжди збігаються. Особливо це стосується підходів до майбутнього іранської ядерної програми та ролі Ірану в регіональних конфліктах.

    Аналітики зазначають, що нинішні переговори можуть стати визначальними не лише для відносин між США та Іраном, а й для всієї системи безпеки на Близькому Сході. Від їхнього результату залежить подальша доля режиму контролю над іранською ядерною програмою, стабільність нафтових ринків, ситуація в Лівані та перспективи нових дипломатичних домовленостей між провідними регіональними гравцями.

    Наразі сторони демонструють обережний оптимізм, однак навіть самі учасники переговорів визнають, що шлях до остаточного компромісу буде складним. Попри це, найближчі дні у Швейцарії можуть визначити напрямок розвитку однієї з найважливіших міжнародних криз сучасності.

  • Перемир’я протрималося лічені години: Ізраїль завдав нових ударів по Лівану, є загиблі

    Перемир’я протрималося лічені години: Ізраїль завдав нових ударів по Лівану, є загиблі

    На Близькому Сході знову загострюється ситуація. Лише через кілька годин після оголошення режиму припинення вогню між Ізраїлем та ліванським угрупованням «Хізбалла» ізраїльські військові завдали нової серії ударів по території Лівану. Внаслідок атак загинули щонайменше п’ятеро людей, серед яких військовослужбовець ліванської армії. Події поставили під сумнів перспективи нового перемир’я та викликали побоювання щодо чергового витка ескалації в регіоні.

    За інформацією ліванських державних медіа та міжнародних агентств, удари були завдані в ніч на 20 червня та продовжилися вранці. Під обстрілами опинилися райони провінції Набатія на півдні країни, які останніми місяцями залишаються одними з основних зон протистояння між ізраїльськими силами та «Хізбаллою».

    Ліванська сторона повідомила про загибель щонайменше п’яти людей. Серед жертв є військовослужбовець національної армії. Також було зафіксовано пошкодження житлових будинків та цивільної інфраструктури. За деякими повідомленнями, кількість загиблих може бути більшою, оскільки частина людей залишалася під завалами після ударів.

    Особливе занепокоєння викликало те, що атаки сталися практично одразу після оголошення про досягнення домовленостей щодо припинення вогню. Напередодні американські та катарські посередники повідомили про нову угоду між сторонами, яка мала зупинити бойові дії на лівано-ізраїльському кордоні та сприяти стабілізації ситуації в регіоні. Про готовність дотримуватися перемир’я заявляли як ізраїльські представники, так і джерела, близькі до «Хізбалли».

    Втім уже в перші години після початку дії домовленостей сторони почали звинувачувати одна одну у порушеннях.

    Ізраїльські військові пояснили свої дії необхідністю реагувати на атаки з боку «Хізбалли». За даними ізраїльської сторони, напередодні бойовики випустили понад 50 ракет та інших боєприпасів по ізраїльських позиціях, а також здійснили атаку безпілотниками, унаслідок якої загинули ізраїльські військові. Саме це, як стверджує командування Армії оборони Ізраїлю, стало підставою для нових ударів у відповідь.

    Зі свого боку «Хізбалла» заявила, що саме Ізраїль порушив домовленості про припинення вогню. Представники угруповання наголосили, що готові дотримуватися режиму тиші лише за умови припинення ізраїльських атак. Також вони пригрозили відповідати на будь-які нові удари по території Лівану.

    Аналітики зазначають, що нинішня ситуація є особливо небезпечною через ширший геополітичний контекст. Перемир’я між Ізраїлем та «Хізбаллою» розглядається як важливий елемент більш масштабних дипломатичних зусиль, спрямованих на зниження напруги між США та Іраном. Будь-яке загострення на ліванському напрямку може поставити під загрозу ці домовленості та ускладнити подальші переговори між ключовими регіональними гравцями.

    За останні місяці бойові дії на кордоні Ізраїлю та Лівану неодноразово ставали причиною зриву попередніх домовленостей. Незважаючи на кілька спроб встановити режим припинення вогню, обидві сторони продовжували звинувачувати одна одну в порушеннях та зберігали готовність до подальших військових операцій.

    Ситуація ускладнюється тим, що Ізраїль наполягає на збереженні права проводити військові операції проти об’єктів, які вважає загрозою для своєї безпеки. Водночас «Хізбалла» категорично відмовляється складати зброю або припиняти діяльність у прикордонних районах без повного припинення ізраїльської військової присутності.

    На тлі нових ударів міжнародні посередники намагаються не допустити остаточного зриву домовленостей. За даними західних ЗМІ, дипломатичні контакти між США, Катаром, Ліваном та іншими сторонами тривають практично безперервно. Однак поки що перспективи стабільного припинення вогню залишаються невизначеними.

    Події 20 червня вкотре продемонстрували, наскільки крихким залишається мир на Близькому Сході. Навіть після офіційних заяв про припинення бойових дій регіон продовжує балансувати між дипломатією та новою ескалацією, а будь-який інцидент може стати поштовхом до чергового витка конфлікту.

  • Axios: Трамп назвав Нетаньягу «божевільним» під час напруженої розмови

    Axios: Трамп назвав Нетаньягу «божевільним» під час напруженої розмови

    Президент США Дональд Трамп під час телефонної розмови різко розкритикував прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу через ескалацію ізраїльських ударів по території Лівану. Про це повідомляє Axios із посиланням на кількох співрозмовників, обізнаних зі змістом перемовин.

    За даними видання, розмова між двома лідерами була напруженою та супроводжувалася емоційними й різкими висловлюваннями з боку Трампа, який висловив невдоволення діями Ізраїлю в Лівані.

    Джерела стверджують, що президент США назвав Нетаньягу «божевільним» та звинуватив його у невдячності. Також, за інформацією співрозмовників Axios, Трамп заявив, що дії ізраїльського прем’єра можуть призвести до подальшої міжнародної ізоляції Ізраїлю.

    Під час розмови Трамп, за даними джерел, також намагався відмовити Нетаньягу від планів завдати ударів по Бейруту, попередивши, що подібна ескалація може ще більше загострити ситуацію та ускладнити дипломатичні зусилля США.

    Один зі співрозмовників видання зазначив, що Трамп визнавав право Ізраїлю на самооборону у відповідь на обстріли з боку «Хезболли», однак вважав, що останні дії ізраїльського керівництва є надмірною ескалацією конфлікту.

    За словами джерел, Трамп також заявив, що саме він раніше сприяв підтримці Нетаньягу в політичних та юридичних питаннях, зокрема під час розгляду справ про корупцію в Ізраїлі.

    Один із посадовців США, який переказав зміст розмови, навів різкі висловлювання Трампа, зокрема фразу про те, що якби не його підтримка, ізраїльський прем’єр міг би опинитися у в’язниці. У тій же емоційній частині розмови Трамп звинуватив Нетаньягу в тому, що дії Ізраїлю спричиняють зростання міжнародної критики.

    Інше джерело Axios повідомило, що президент США у певний момент перейшов на крик, запитавши Нетаньягу: «Що ти, в біса, робиш?».

    За інформацією видання, ця розмова стала однією з найнапруженіших між лідерами від моменту повернення Трампа до Білого дому, хоча вони й надалі координують позиції щодо низки регіональних питань, включно з Іраном.

    Нетаньягу після розмови опублікував заяву, в якій підтвердив наміри Ізраїлю продовжувати військові операції проти цілей на території Лівану, зокрема на півдні країни, та попередив про можливі удари по Бейруту у разі продовження атак з боку «Хезболли».

    За даними Axios, напруженість у розмові також була пов’язана з дипломатичними переговорами між США та Іраном. Обговорювані домовленості передбачають можливі кроки щодо деескалації ситуації в Лівані, і, за оцінками джерел, дії Ізраїлю могли поставити під загрозу ці зусилля.

    Після розмови Трамп заявив у соцмережі Truth Social, що переговори з Іраном тривають «швидкими темпами». Водночас іранська сторона раніше повідомляла про нібито призупинення консультацій зі США, що у Вашингтоні офіційно заперечили.

  • Іран поставив США ультиматум і пригрозив Ормузом: переговори зупинені, Близький Схід знову на межі вибуху

    Іран поставив США ультиматум і пригрозив Ормузом: переговори зупинені, Близький Схід знову на межі вибуху

    Іран призупинив непрямі переговори зі Сполученими Штатами та припинив обмін повідомленнями через посередників на тлі нового загострення на Близькому Сході. За даними іранського агентства Tasnim, Тегеран не планує повертатися до консультацій, доки Ізраїль не припинить військові операції у Газі та Лівані, а також не виведе свої війська з території Лівану. Про це також повідомили Reuters, Anadolu та низка міжнародних медіа.

    Рішення Ірану стало новим ударом по дипломатичних зусиллях, які мали знизити напругу у регіоні після кількох місяців війни, ударів по іранських об’єктах, атак на американські сили та кризи навколо Ормузької протоки. Іранська сторона заявляє, що перемир’я нібито мало охоплювати всі фронти, зокрема Ліван, а продовження ізраїльських операцій проти підтримуваних Іраном сил у Лівані Тегеран розцінює як порушення домовленостей. Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що порушення перемир’я на одному напрямку означає його порушення на всіх фронтах.

    За інформацією Tasnim, іранська переговорна команда вирішила зупинити будь-які контакти зі США через посередників до зміни ситуації в регіоні. Йдеться не лише про паузу в офіційних консультаціях, а й про припинення обміну текстами, пропозиціями та сигналами через третіх учасників переговорного процесу. Це важливо, адже Вашингтон і Тегеран тривалий час комунікували саме непрямо — через посередників, уникаючи прямого політичного діалогу.

    Ключові вимоги Ірану стосуються негайного припинення ізраїльських військових дій у Газі та Лівані. Також Тегеран наполягає на повному виведенні ізраїльських військ із територій Лівану, які Іран називає окупованими. Іранські посадовці стверджують, що без виконання цих умов жодного нового раунду консультацій із США не буде.

    Ситуацію додатково загострюють погрози Ірану та пов’язаних із ним угруповань щодо стратегічних морських маршрутів. За даними Reuters, іранська сторона та так званий «Фронт опору», до якого входять союзні Тегерану сили в Ємені, Лівані та Іраку, розглядають можливість повного блокування Ормузької протоки та активізації дій у районі Баб-ель-Мандебської протоки. Обидва маршрути мають критичне значення для світової торгівлі та транспортування енергоносіїв.

    Ормузька протока є одним із найважливіших нафтових коридорів світу. Через неї проходить значна частина морського експорту нафти з регіону Перської затоки. Будь-яка загроза її блокування миттєво впливає на глобальні ринки, ціни на нафту та страхові ризики для судноплавства. Саме тому заяви Тегерана про можливість тиску на Ормуз та Баб-ель-Мандеб сприймаються не лише як політичний сигнал США та Ізраїлю, а й як потенційний виклик для світової економіки. Reuters зазначає, що конфлікт уже спричинив серйозний вплив на енергетичні ринки.

    Новий виток напруги відбувся після обміну ударами між США та Іраном. Центральне командування США повідомило, що американські сили завдали ударів самооборони по іранських радіолокаційних об’єктах і пунктах управління безпілотниками в районі Горук на півдні Ірану та на острові Кешм у Перській затоці. За даними CENTCOM, ці удари були відповіддю на іранську агресію.

    Іран, зі свого боку, заявив про удар по авіабазі, яку, за твердженням Тегерана, США використовували для атак по південних районах країни. Міжнародні медіа повідомляли, що йдеться про американський військовий об’єкт у Кувейті, де фіксували перехоплення ракет і безпілотників. The Jerusalem Post також писала про удари США по об’єктах у Горук і на острові Кешм та про напружену ситуацію навколо американських сил у регіоні.

    Зупинка переговорів створює ризик подальшого розширення конфлікту. Якщо дипломатичні канали між Вашингтоном і Тегераном залишатимуться замороженими, сторони фактично втратять один із небагатьох механізмів стримування ескалації. Це особливо небезпечно на тлі одночасної напруги у Газі, Лівані, Перській затоці та навколо ключових морських проток.

    Для США ситуація ускладнюється тим, що Вашингтон одночасно намагається утримати військову присутність у регіоні, захистити союзників, не допустити блокади енергетичних маршрутів і водночас уникнути повномасштабної війни з Іраном. Для Тегерана ж переговорна пауза стала способом тиску: Іран демонструє, що готовий пов’язувати будь-який діалог зі США не лише з власними безпековими інтересами, а й з діями Ізраїлю проти союзних йому сил.

    Наразі невідомо, коли переговори можуть відновитися. Іранська сторона прямо пов’язує це з припиненням ізраїльських операцій у Газі та Лівані. США офіційно заявляють про готовність реагувати на загрози своїм силам і об’єктам у регіоні. Отже, найближчі дні можуть стати вирішальними: або сторони повернуться до непрямих контактів через посередників, або Близький Схід увійде в нову фазу військово-політичної ескалації з ризиком удару по глобальній енергетичній безпеці.

  • Французький миротворець загинув у Лівані під час обстрілу: що відомо про інцидент

    Французький миротворець загинув у Лівані під час обстрілу: що відомо про інцидент

  • Іран відкрив Ормузьку протоку для комерційних суден на час перемир’я

    Іран відкрив Ормузьку протоку для комерційних суден на час перемир’я

    Іран заявив про відновлення вільного судноплавства через Ормузьку протоку та відкриття раніше обмеженого маршруту для комерційних суден. Про це повідомив міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі у соціальній мережі X.

    За його словами, прохід торгових суден через стратегічно важливу протоку дозволено в межах домовленостей про тимчасове перемир’я. Йдеться про відкриття руху для всіх комерційних суден за заздалегідь погодженим маршрутом, який був визначений Організацією портів та морського транспорту Ісламської Республіки Іран. Режим відкритого проходу, як зазначається, діятиме на період чинного перемир’я.

    Ормузька протока є одним із найважливіших морських шляхів у світі. Вона з’єднує Перську затоку з Оманською затокою та далі з Аравійським морем. Її ширина у найвужчій частині становить приблизно 34–55 кілометрів. Через цей маршрут проходить близько 20% світового експорту нафти, що робить його критично важливим для глобальної енергетичної безпеки та стабільності ринку енергоносіїв.

    Будь-які обмеження руху через Ормузьку протоку традиційно викликають значні коливання на світових нафтових ринках. Після повідомлень про її блокування раніше спостерігалося стрімке зростання цін на нафту через ризики перебоїв у постачанні енергоресурсів.

    Рішення Тегерана про відкриття протоки, за словами дипломатичних джерел, пов’язане з домовленостями про припинення вогню в регіоні. Зокрема, 16 квітня президент США Дональд Трамп оголосив про досягнення угоди про 10-денне перемир’я між сторонами конфлікту, яке було погоджене після переговорів за участі США, Ізраїлю та Лівану.

    Трамп заявив, що домовленість стала результатом переговорів з лідерами регіону, включно з президентом Лівану Джозефом Ауном та прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу. За його словами, сторони погодилися на тимчасове припинення вогню, яке має сприяти стабілізації ситуації та створенню умов для довгострокового миру.

    На тлі цих домовленостей у регіоні вже фіксувалися зміни у русі суден через Ормузьку протоку. Окремі танкери та комерційні судна, включно з великими нафтовими супертанкерами, раніше проходили маршрут із підвищеними ризиками або зміненими маршрутами через невизначеність щодо безпеки проходу.

    Ситуація в протоці загострилася після заяв США про посилення контролю та блокування окремих суден, пов’язаних із Іраном або таких, що потрапили під санкції. У відповідь на це Іран раніше обмежував рух судноплавства та запроваджував власні правила проходу, що призводило до напруженості на глобальному енергетичному ринку.

    Зокрема, Вашингтон заявляв про розширення заходів контролю за суднами в регіоні та спроби запобігти транспортуванню іранської нафти. У відповідь на це окремі танкери змінювали маршрути або проходили протоку з підвищеним ризиком затримання.

    Відновлення руху через Ормузьку протоку може тимчасово стабілізувати ситуацію на світових енергетичних ринках, однак експерти наголошують, що вона залишається вразливою до політичних рішень та безпекових факторів у регіоні.

    Аналітики також підкреслюють, що навіть короткострокові обмеження у цьому морському коридорі мають глобальний ефект, оскільки впливають не лише на постачання нафти, а й на ціни на паливо, логістику та енергетичну безпеку багатьох країн світу.

    Таким чином, оголошення Ірану про відкриття Ормузької протоки є важливим сигналом для світових ринків, однак подальший розвиток ситуації залежатиме від дотримання перемир’я та стабільності у регіоні Перської затоки.

  • Вперше за десятиліття: Ізраїль і Ліван можуть сісти за стіл переговорів

    Вперше за десятиліття: Ізраїль і Ліван можуть сісти за стіл переговорів

    Лідери Ізраїлю та Лівану можуть провести перші за понад три десятиліття прямі переговори, що відбувається на тлі загострення ситуації в регіоні та активних дипломатичних зусиль США. Про підготовку такого діалогу повідомив президент Сполучених Штатів Дональд Трамп, зазначивши, що розмова між лідерами може відбутися найближчим часом і стане першим подібним контактом приблизно за 34 роки. Востаннє політичний діалог такого рівня між цими країнами відбувався у 1991 році в межах Мадридська мирна конференція, після чого відносини залишалися фактично замороженими на тлі постійних військових і політичних конфліктів.

    Можливі переговори проходять у складному контексті різкої ескалації на північному кордоні Ізраїлю. Напруженість між країнами значно зросла через активність проіранського угруповання Хезболла, яке діє на території Лівану та регулярно вступає у збройні зіткнення з ізраїльськими силами. На початку квітня ізраїльська армія завдала одного з наймасштабніших ударів по об’єктах «Хезболли», заявивши про ураження понад сотні військових цілей за короткий час. Ці події лише посилили напруження та створили передумови для можливого розширення конфлікту.

    На цьому тлі Сполучені Штати активізували дипломатичні зусилля, виступаючи посередником між сторонами. Напередодні у Вашингтон відбулися попередні консультації за участю представників Ізраїлю та Лівану, які стали першим кроком до відновлення діалогу. У зустрічі брали участь високопосадовці американської адміністрації, зокрема держсекретар Марко Рубіо, а також інші дипломати, відповідальні за близькосхідний напрям. Попри те, що сторони назвали переговори конструктивними, конкретних домовленостей досягти не вдалося, а позиції сторін залишаються принципово різними.

    Ізраїль наполягає на необхідності гарантій безпеки та обмеження військової присутності «Хезболли» поблизу кордону, тоді як Ліван вимагає припинення вогню та відновлення контролю держави над південними територіями. Ці розбіжності ускладнюють переговорний процес і зменшують шанси на швидке досягнення компромісу. Додатковим фактором впливу залишається Іран, який підтримує «Хезболлу» і є важливим гравцем у регіональній політиці.

    Попри заяву Дональда Трампа, офіційні представники Лівану поки що не підтвердили факт підготовки прямої розмови між лідерами, що свідчить про нестабільність переговорного процесу та залежність від політичних рішень у останній момент. Водночас у міжнародних експертних колах припускають, що у разі проведення переговорів вони можуть стати важливим сигналом для всього регіону, навіть якщо не принесуть негайних результатів.

    Ситуація навколо можливих переговорів Ізраїлю та Лівану тісно пов’язана із ширшими геополітичними процесами на Близькому Сході. США паралельно ведуть консультації з Іраном щодо деескалації напруженості, а стабільність у Лівані розглядається як один із ключових факторів для досягнення більш масштабних домовленостей у регіоні. У разі успіху переговори можуть створити передумови для формування нових механізмів безпеки та зниження ризику подальшого розширення конфлікту.

    Експерти зазначають, що очікувати швидкого прориву у відносинах не варто, адже між сторонами зберігається глибока недовіра, а політичні та військові інтереси залишаються протилежними. Водночас сам факт підготовки діалогу вже є важливим кроком, оскільки демонструє готовність сторін до хоча б обмеженої комунікації після десятиліть конфронтації.

    Таким чином, можливі переговори між Ізраїлем і Ліваном можуть стати однією з ключових дипломатичних подій у регіоні за останні роки. Вони відображають спробу міжнародних гравців, насамперед США, знизити рівень напруженості та запустити процес політичного врегулювання. Навіть якщо перші контакти не приведуть до конкретних домовленостей, вони можуть стати початком довготривалого процесу, який поступово змінить баланс сил і відкриє нові можливості для стабілізації ситуації на Близькому Сході.