Daypolitico

Позначка: лобіювання інтересів

  • В законодавчих ініціативах Железняка виявили бізнес-інтереси його тестя-аграрія та Кормишкіна

    В законодавчих ініціативах Железняка виявили бізнес-інтереси його тестя-аграрія та Кормишкіна

    Народного депутата від партії «Голос» Ярослава Железняка вже неодноразово звинувачували в лобіюванні інтересів бізнес-груп, зокрема — грального бізнесу та аграрного сектору. Проте аграрна тема займає в його діяльності особливе місце. І як виявилось — не без особистої зацікавленості.

    З перших днів у парламенті Железняк взявся за просування реформ у сфері сільського господарства — починаючи із впровадження ринку землі, чимало вигод від якого отримали великі агрохолдинги. Співпрацюючи з так званим «Українським клубом аграрного бізнесу» (УКАБ) — об’єднанням топових аграрних компаній країни, що володіють понад 3 млн га землі, — депутат активно просував законодавчі ініціативи, які зміцнювали позиції олігархічних агрокланів.

    УКАБ — це, зокрема, такі гравці, як «Укрлендфармінг», «Миронівський хлібопродукт», «Астарта-Київ», «ІМК», «Харвіст». За ними стоять імена Бахматюка, Косюка, Ліссітси, Ахметова та інших українських агромільярдерів. І саме їм системно сприяв депутат Железняк — через підтримку вигідних їм законопроєктів.

    Один із таких — законопроєкт №9266 «Про електронні аграрні розписки», який відкрив агрохолдингам нові можливості для кредитування фермерів на кабальних умовах. Далі — ще один документ: законопроєкт №10169, спрямований на обмеження експорту агропродукції дрібними і середніми гравцями, що відкривав додаткові переваги для великих агрохолдингів, зокрема членів УКАБу.

    Ці ініціативи — не просто збіг політичних поглядів. Бо аграрна тема для Железняка — це ще й родинний бізнес.

    Його тесть — Володимир Іванович Коваль — є власником агропідприємств на Херсонщині, зокрема ПРАТ «ХЕРСОНСЬКИЙ КХП» та низки фермерських господарств, зокрема через пов’язані офшори. Партнером Коваля виступає Ростислав Данильченко — власник компаній із групи миколаївського аграрного олігарха та колишнього нардепа Юрія Кормишкіна. Його головна компанія — СП «Південна аграрно-експортна компанія» (ПАЕК) — тільки за 2023 рік отримала близько 200 млрд грн доходу.

    Таким чином, законодавча активність Железняка напряму перетинається з інтересами не лише великих аграрних гравців, а й бізнес-оточення його родини. Це — класичний конфлікт інтересів.

    Для порівняння: у 2020-х роках НАЗК визнало конфлікт інтересів у діях депутата Григорія Суркіса, який лобіював інтереси бізнесу свого брата Ігоря Суркіса. Проте тоді йшлося лише про один законопроєкт. У випадку Железняка — десятки ініціатив, що напряму корисні як його союзникам в УКАБ, так і конкретно тестю.

    Ще одна деталь, що викликає запитання: елітна квартира в центрі Києва вартістю понад 11 мільйонів гривень, у якій з 2023 року проживає родина Железняка, оформлена саме на Володимира Коваля.

    Таким чином, уся діяльність депутата набуває ознак не просто лобізму, а й використання державного мандата для послідовного захисту сімейного бізнесу. І це питання, яке давно мало б зацікавити антикорупційні органи.

  • ЗМІ вказують на політичні маніпуляції та бізнес-інтереси в кампанії Юлії Тимошенко щодо “здешевлення ліків”

    ЗМІ вказують на політичні маніпуляції та бізнес-інтереси в кампанії Юлії Тимошенко щодо “здешевлення ліків”

    Інформаційна кампанія Юлії Тимошенко, яка зосереджена на “здешевлення ліків”, викликає непокоєння серед експертів, які бачать у ній ознаки політичних маніпуляцій та бізнес-інтересів. таким чином, йдеться про можливу участь деяких фармацевтичних компаній у підтримці Тимошенко як лобіста, що може мати серйозні наслідки для фармацевтичного ринку України.

    Серед замовників атаки на фармацевтичну галузь називають ТОВ “Волиньфарм”, ПП “Конекс” та ТОВ “Вента”. Це – дистриб’ютори, які мають малі долі на ринку: ТОВ “Вента” належить 2,7%, ПП “Конекс” – 0,6%, ТОВ “Волиньфарм” – 0,2%, Але ці компанії прагнуть їх збільшити, для чого їм потрібно за будь-яку ціну посунути з провідних позицій лідерів фармдистрибуції в Україні. Саме ця обставина й зумовила, те що Юлія Тимошенко обрала компанії БАДМ та Оптіма-Фарм, як об’єкти для своїх огульних звинувачень.

    В статті-розслідуванні вказується на те, що існують ознаки наявності непублічних домовленостей між лідеркою партії “Батьківщина” та кількома учасниками фармацевтичного ринку. А загалом “інформаційна кампанія, публічним обличчям якої стала Юлія Тимошенко, має всі ознаки “рейдерської” атаки на фармацевтичний ринок”.

    При цьому експерти попереджають, що наслідком “кавалерійського наскоку” з боку Юлії Тимошенко “може стати не зменшення ціни та збільшення доступності медичних препаратів, а навпаки – обмеження доступу та зростання цін.

  • НАЗК виявило корупційну схему партії “Голос”

    НАЗК виявило корупційну схему партії “Голос”

    В останні дні українська політична сцена потрясена скандалом, пов’язаним з фінансовими звітами політичної партії «Голос», яка відома своєю активною участю у парламентському житті та реформах в Україні. На цей раз Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило серйозні недоліки у фінансовій звітності партії, що вилилось у зупинення її фінансування.

    НАЗК учора заявило про те, що зупиняє фінансування політичної партії «Голос», оскільки фінансові звіти політсили містять недостовірні відомості на мільйони гривень. Кому перераховували кошти та як контрагент «Голосу» може бути пов’язаний з депутатами самої партії з’ясовувала редакція.

    «За два квартали 2020 року політична партія «Голос» внесла до звіту недостовірні відомості на загальну суму 4 млн 726 тис. 500 грн. Це є підставою для припинення державного фінансування статутної діяльності партії», – заявили у НАЗК.

    Там уточнили, що у третьому кварталі 2020 року партія «Голос» оформила договори про надання послуг з ТОВ «Мейнтіс» на 1 млн грн. Серед таких послуг були:

    • усні консультації та роз’яснення з питань практичних аспектів застосування Виборчого кодексу;
    • усні юридичні консультації з питань виборчого процесу;
    • перевірка правильності заповнень документів для спостерігачів на чергових місцевих виборах тощо.

    Але, як зауважили в агентстві, зазначене товариство не надавало партії цих послуг. І це підтверджують матеріали, отримані від Державного бюро розслідувань і Державної податкової служби.

    У звіті партії за четвертий квартал 2020 року НАЗК виявило аналогічні порушення на суму 1 млн грн. Крім того, договір з ТОВ «Мейнтіс» на суму у понад 2 млн 452 тис. 500 грн мала ще й Київська міська територіальна організація «Голосу».

    Усі дані про виявлені порушення НАЗК уже скерувало до Державного бюро розслідувань.

    Тим часом компанія «Мейнтіс», якій дісталося майже 5 млн грн з українського бюджету, взагалі виявилися аграрною. Згідно з даними порталу “Опен Дата”, основним видом її діяльності є  «оптова торгівля зерном».

    Належить ТОВ «Мейнтіс» двом особам: Гайдаєнко Івану  Юрійовичу та Цимбалу Костянтину Вікторовичу.

    Крім того, на Цимбала Костянтина Вікторовича зареєстроване ще одне аграрне підприємство – ТОВ «АГРАРНА КОМПАНІЯ „ЗЕРНОВІ ТРАДИЦІЇ“».

    Невипадковим на фоні аграрного профілю контрагента «Голосу» виглядають тепер окремі законодавчі ініціативи й самих депутатів партії.

    Зокрема, голову фракції «Голосу» Ярослава Железняка у ЗМІ неодноразово називали лобістом інтересів певних гравців аграрного ринку.

    Аграрною темою Железняк почав опікуватися з моменту обрання депутатом. Він був одним з головних прибічників відкриття ринку землі й постійно тісно співпрацював з асоціацією “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ). Остання об’єднує найбільші приватні  агрохолдинги країни та відстоює інтереси їх власників.

    Аналіз законодавчих ініціатив Железняка теж підтверджує наявність в його діях  ознак вибіркового аграрного лобізму.

    Зокрема, Железняк є одним з авторів законороєкта №9266 ”Про електронні аграрні розписки”, який розширює коло кредиторів, здатних фінансувати сільське господарство. Ухвалення цього документа активно лобіював представник УКАБ Алекс Ліссітса.

    У жовтні 2023 року Железняк зареєстрував законопроект №10169 щодо боротьби із сірим експортом зерна, який нещодавно був ухвалений. І появу цього документа теж лобіювала частиною аграрних бізнесменів.

    Крім того, Железняк – голова тимчасової парламентської комісії, що єдина у ВР займається темами «експорту зерна».

    Відповідно, поява у звітах НАЗК саме аграрної компанії, якій  “Голос” списав майже 5 млн державних гривень, навряд чи є випадковим збігом  обставин.