Daypolitico

Позначка: локомотиви

  • Рятунок на колісах перед зимою: Фінляндія безоплатно передає Україні унікальні локомотиви для боротьби з енергетичним терором

    Рятунок на колісах перед зимою: Фінляндія безоплатно передає Україні унікальні локомотиви для боротьби з енергетичним терором

    Україна отримає від Фінляндії десять потужних локомотивів та повний комплект необхідних запчастин на повністю безоплатній основі задля збереження стабільності залізничних перевезень в умовах ворожих атак. Відповідна міждержавна угода була офіційно підписана двадцять другого жовтня під час проведення представницького Українсько-фінського бізнес-форуму. Про це громадськість поінформував міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник, зазначивши важливість міжнародної солідарності для збереження транспортної мережі держави.

    Важливий документ було закріплено в ході пленарного засідання форуму, у якому взяли участь лідери та ключові посадовці обох країн. Зокрема, до переговорного процесу та підписання долучилися президент України Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Сергій Корецкий, очільник уряду Фінляндії Петтери Орпо, а також впливові представники провідних фінських бізнес-структур. Ця допомога є життєво необхідною, оскільки російські окупаційні війська ведуть прицільний вогонь по транспортній інфраструктурі, намагаючись паралізувати логістику країни. За офіційними даними, від початку повномасштабного вторгнення на українській залізниці було пошкоджено або повністю знищено майже 600 локомотивів «Укрзалізниці», з яких понад 300 одиниць становлять тепловози.

    Головною технологічною перевагою фінських машин є їхня унікальна здатність працювати повністю автономно – без потреби у підключенні до живлення від контактної мережі. В умовах перманентних масованих російських ударів по об’єктах енергетики та постійних перебоїв зі світлом така техніка набуває стратегічного значення. Вона дозволяє підтримувати стабільний рух поїздів, евакуювати людей та доставляти вантажі попри блекаути. Передача локомотивів реалізується в межах формування масштабної міжнародної коаліції, покликаної поповнити знекровлений парк українського залізничного транспорту. Цю роботу розпочали на саміті «Карпатська восьмерка», де кілька європейських партнерів висловили готовність передати Україні техніку, що вже перебувала в експлуатації.

    Окрім залізничної допомоги, новий комплексний пакет підтримки від Гельсінкі передбачає розширення двосторонніх виробничих і технологічних проєктів, а також виділення двох мільйонів євро безпосередньо на гуманітарні потреби України. Уряди обох країн наголошують на продовженні тісної координації дій напередодні складного зимового періоду.

  • Росія знищує українські локомотиви: Естонія готує масштабну допомогу для «Укрзалізниці»

    Росія знищує українські локомотиви: Естонія готує масштабну допомогу для «Укрзалізниці»

    Естонія працює над передачею Україні значної кількості локомотивів на тлі систематичних російських атак по залізничній інфраструктурі. Про підготовку допомоги стало відомо 21 жовтня після телефонних переговорів міністра закордонних справ України Андрія Сибіги з естонським колегою Маргусом Цахкною. Від початку повномасштабної війни російські удари пошкодили або знищили понад 500 українських локомотивів, а нестача резервної техніки вже створює додаткові труднощі для залізничних перевезень. Водночас точну кількість машин, які готується передати Естонія, поки не оголосили.

    Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга за підсумками розмови з главою естонського МЗС.

    Естонія готує локомотиви для України

    21 жовтня Андрій Сибіга провів телефонну розмову з міністром закордонних справ Естонії Маргусом Цахкною.

    Однією з центральних тем стали наслідки російських атак на українську транспортну інфраструктуру.

    Сибіга поінформував естонського колегу про поточну ситуацію на фронті, останні дипломатичні зусилля та потреби України напередодні зимового періоду.

    Особливу увагу приділили забезпеченню стабільної роботи залізниці.

    За словами українського міністра, Естонія підтвердила, що вже працює над передачею Україні значної кількості локомотивів.

    «Щиро вдячний Маргусу та Естонії за сьогоднішнє підтвердження того, що вони працюють над передачею Україні значної кількості локомотивів», — зазначив Сибіга.

    Він наголосив, що залізничне сполучення має важливе значення не лише для транспортування вантажів, а й для функціонування української економіки.

    Наразі не повідомляється, скільки саме локомотивів готується передати Естонія, яких вони будуть моделей та коли прибудуть в Україну.

    Російські атаки знищують локомотивний парк України

    Потреба в додатковій залізничній техніці суттєво зросла через цілеспрямовані російські удари по транспортній інфраструктурі.

    Від початку повномасштабного вторгнення під атаками опинилися локомотиви, депо, залізничні станції та інші об’єкти.

    Ще у квітні 2026 року українська влада повідомляла про понад 300 пошкоджених або знищених локомотивів.

    Однак протягом наступних місяців масштаби втрат зросли.

    15 вересня Андрій Сибіга заявив, що від початку повномасштабної війни російські удари пошкодили або знищили понад 500 локомотивів.

    За словами міністра, більш ніж половина таких випадків припала на 2026 рік.

    Це створює додаткове навантаження на наявний локомотивний парк та ремонтні підприємства.

    Водночас кількість пошкоджених і знищених машин не можна прирівнювати до безповоротних втрат.

    Частина пошкоджених локомотивів може повертатися до експлуатації після ремонту.

    В Україні виникла нестача резервних локомотивів

    На початку жовтня представники української влади попередили про скорочення резервів тягового рухомого складу.

    5 жовтня заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький заявив, що через російські атаки Україна стикається з нестачею резервних локомотивів.

    Проблема полягає в тому, що для стабільної роботи залізниці необхідно мати не лише техніку, яка щоденно використовується на маршрутах, а й резервні машини.

    Вони потрібні для заміни локомотивів, які проходять ремонт або технічне обслуговування.

    У разі скорочення резервного парку можливості оперативної заміни техніки зменшуються.

    Це може впливати на вантажні перевезення, логістику підприємств та стабільність транспортного сполучення.

    Особливо важливим залізничний транспорт залишається для українського експорту та внутрішнього перевезення стратегічних вантажів.

    Чому Україні підходять не всі іноземні локомотиви

    Одне з головних питань під час отримання техніки від партнерів — сумісність із залізничною інфраструктурою України.

    Більшість українських залізничних колій має ширину 1520 міліметрів.

    Натомість значна частина залізниць країн Євросоюзу використовує стандартну ширину колії 1435 міліметрів.

    Через це локомотиви, які експлуатуються в багатьох європейських державах, не завжди можуть працювати на українській мережі без технічної адаптації.

    Тому Київ передусім зацікавлений у техніці, сумісній із наявною колією та іншими вимогами української залізниці.

    Саме таку допомогу українська дипломатія раніше просила надати міжнародних партнерів.

    Естонія має досвід експлуатації залізничної мережі з широкою колією, що робить співпрацю з нею особливо актуальною.

    Однак технічну придатність конкретних локомотивів потрібно буде визначати окремо.

    Україна вже замовила 55 електровозів у Франції

    Паралельно з міжнародною допомогою Україна працює над оновленням локомотивного парку через закупівлю нової техніки.

    17 листопада 2025 року «Укрзалізниця» уклала контракт із французькою компанією Alstom на постачання 55 електровозів.

    Загальна вартість домовленості становить приблизно 475 мільйонів євро.

    Першу машину очікують на початку 2027 року.

    Поставки всієї партії планують завершити до травня 2029-го.

    Такий контракт дозволить поступово модернізувати локомотивний парк і замінювати застарілу техніку.

    Водночас нові електровози не можуть повністю вирішити короткостроковий дефіцит, оскільки їхнє постачання розраховане на кілька років.

    Саме тому допомога партнерів у вигляді вже наявних машин залишається важливою.

    США також допомагають оновлювати залізничний парк

    Україна розглядає і можливості співпраці зі Сполученими Штатами.

    У квітні 2024 року Експортно-імпортний банк США схвалив кредитне фінансування на суму 156,6 мільйона доларів для закупівлі до 40 тепловозів американської компанії Wabtec.

    Також у 2026 році Україна продовжила переговори щодо додаткових механізмів фінансування залізничної техніки.

    Окремо під час Саміту Карпатської вісімки у вересні обговорювали можливість спрямування до 100 мільйонів доларів у межах проєкту Світового банку на зміцнення локомотивного парку.

    Ці ініціативи мають різні фінансові та організаційні механізми.

    Частина передбачає придбання техніки, інші — міжнародну підтримку або кредитні ресурси.

    Сибіга та Цахкна говорили не лише про локомотиви

    Під час телефонної розмови міністри також обговорили питання міжнародної безпеки та подальшої допомоги Україні.

    Зокрема, сторони приділили увагу посиленню санкційного тиску на Росію.

    Україна та Естонія підтримують необхідність подальших обмежень проти Москви, щоб скоротити її можливості фінансувати війну.

    Також йшлося про збільшення оборонної допомоги Україні, зокрема в межах ініціативи НАТО PURL, яка спрямована на забезпечення українських оборонних потреб за участю міжнародних партнерів.

    Окремою темою стала підготовка Конференції з відновлення України в Таллінні.

    Крім того, міністри обговорили міжнародні зусилля для притягнення Росії до відповідальності за злочини, вчинені під час війни.

    Коли Україна отримає естонські локомотиви

    Станом на 21 жовтня підготовка до передачі техніки триває.

    Публічно не оголошено ані точної кількості локомотивів, ані їхніх характеристик, ані остаточного графіка постачання.

    Також поки немає підтвердження, що машини вже відправлені в Україну.

    Водночас сама робота над передачею техніки свідчить про пошук партнерами практичних способів підтримати українську залізницю в умовах російських атак.

    Для України додаткові локомотиви можуть стати важливим ресурсом напередодні зими, коли надійність транспортної системи має особливе значення для економіки, логістики та забезпечення потреб населення.

    Подальші подробиці щодо обсягів і строків передачі техніки очікуються після завершення відповідних домовленостей між Україною та Естонією.

  • Танки замість поїздів: збройовий гігант Rheinmetall поглинає історичний завод у Німеччині для масового випуску бронетехніки

    Танки замість поїздів: збройовий гігант Rheinmetall поглинає історичний завод у Німеччині для масового випуску бронетехніки

    Німецький оборонний концерн Rheinmetall офіційно розширює свої промислові потужності, поглинаючи великий завод із виробництва залізничної техніки в місті Кассель. Підприємство, яке досі належало французькому машинобудівному гіганту Alstom і тривалий час спеціалізувалося на випуску локомотивів, невдовзі буде повністю перепрофільоване під потреби оборонно-промислового комплексу. Цей безпрецедентний крок знаменує собою масштабну трансформацію європейської індустрії, де мирні виробничі майданчики масово адаптуються для задоволення колосального попиту на важке озброєння.

    Угода передбачає кардинальну зміну профілю історичного підприємства, яке має майже 180-річну традицію машинобудування. Раніше тут базувалися заводи компанії Henschel. Очікується, що близько семисот п’ятдесяти висококваліфікованих працівників заводу перейдуть на роботу до профільного підрозділу Rheinmetall Landsysteme. Це дозволить оборонному концерну миттєво отримати не лише масивні виробничі цехи, ідеально пристосовані для важкого машинобудування, складного зварювання та фінального складання габаритних об’єктів, а й готовий штат інженерів та робітників. Цікаво, що для цього заводу виробництво зброї не є чимось принципово новим: у часи Другої світової війни саме тут випускали артилерійські системи та сумнозвісні німецькі важкі танки. Через таке військове минуле підприємство неодноразово ставало мішенню для нищівних бомбардувань авіації союзників. Тепер, після багатьох десятиліть мирної роботи над залізничним транспортом, конвеєри знову будуть налаштовані на випуск сучасної гусеничної та колісної бронетехніки.

    Французький концерн Alstom, який володів цими потужностями з дві тисячі двадцять першого року, випускав у Касселі популярну європейську лінійку електровозів Traxx. Керівництво компанії вже запевнило, що продовжить виготовляти локомотиви на інших своїх майданчиках та гарантовано виконає всі багатомільйонні контрактні зобов’язання перед замовниками. Натомість для німецького оборонного гіганта місто Кассель перетворюється на ключовий стратегічний вузол. Наприкінці літа збройовий концерн анонсував зведення велетенського логістичного центру площею понад тридцять тисяч квадратних метрів поблизу місцевого аеропорту, вклавши у проєкт тризначну суму в мільйонах євро. Інтеграція нового заводу дозволить об’єднати наявні виробничі та складські активи в єдиний надпотужний кластер із випуску, ремонту та логістичного забезпечення сучасних бойових машин.

    Перехід цивільного заводу до рук військово-промислового комплексу є яскравим індикатором глобальних змін на континенті, спричинених руйнуванням системи безпеки. Усвідомлюючи реальність довготривалої російської загрози, провідні європейські виробники зброї вимушені вдаватися до нетипових кроків для екстреного нарощування випуску броні, оскільки наявних оборонних потужностей вже катастрофічно не вистачає. Купівля діючих цивільних підприємств разом із підготовленим персоналом дає змогу зекономити дорогоцінні роки, які інакше пішли б на проєктування, екологічні узгодження та зведення нових цехів у чистому полі. Таким чином, мілітаризація європейської економіки набуває максимально конкретних обрисів, перетворюючи колишні мирні індустріальні гіганти на міцні форпости збройового виробництва.

  • Резервні локомотиви закінчуються: Росія вибила понад 500 машин

    Резервні локомотиви закінчуються: Росія вибила понад 500 машин

    Україна практично вичерпала запас резервних локомотивів, які можна оперативно використовувати замість рухомого складу, пошкодженого або знищеного російськими ударами. На тлі різкого посилення атак по залізниці Київ уже веде переговори з європейськими партнерами щодо передачі додаткових локомотивів, сумісних з українською колією шириною 1520 мм.

    Про критичну ситуацію заявив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький у коментарі Financial Times.

    «Ми майже вичерпали резервні локомотиви», — повідомив міністр.

    За його словами, переговори ведуться насамперед із країнами, де використовується широка залізнична колія, сумісна з українською. Більшість залізниць Європейського Союзу працюють зі стандартом 1435 мм, тоді як в Україні використовується колія 1520 мм. Такий або близький стандарт зберігається, зокрема, у країнах Балтії та Молдові, а також на окремих напрямках у Польщі та Словаччині.

    Проблема вже давно вийшла за межі технічного питання «Укрзалізниці». Локомотиви фактично стали ще одним критичним ресурсом воєнної економіки: вони забезпечують пасажирські перевезення, евакуацію людей із небезпечних районів, постачання товарів усередині країни та перевезення ключових експортних вантажів — передусім зерна і залізної руди.

    Понад 500 локомотивів пошкоджено або знищено

    Масштаб втрат став зрозумілим ще у вересні.

    Міністр закордонних справ Андрій Сибіга 15 вересня повідомив, що від початку повномасштабного російського вторгнення внаслідок атак було пошкоджено або повністю знищено понад 500 українських локомотивів.

    Особливо різко ситуація погіршилася у 2026 році: за офіційними даними, понад половина всіх цих втрат припала лише на цей рік.

    Тоді Сибіга вже звертався до партнерів із закликом терміново допомогти Україні знайти локомотиви, сумісні з колією 1520 мм, а також профінансувати закупівлю нової техніки.

    У МЗС наголошували, що залізниця сьогодні стала однією з ключових систем економічної та соціальної стійкості держави: нею евакуюють цивільних із прифронтових територій, перевозять життєво необхідні вантажі та підтримують експорт.

    Лише від початку вересня, за даними керівництва «Укрзалізниці», під російськими ударами опинилися щонайменше 22 локомотиви, причому значна частина була задіяна у пасажирських та приміських перевезеннях.

    «Ненька інфо» неодноразово писала про цю нову тактику ударів по залізниці. Зокрема, 16 вересня російські війська тричі атакували один і той самий поїзд Київ — Миколаїв протягом приблизно двох із половиною годин. Пасажирів і залізничників перед повторними атаками встигли евакуювати.

    Ще раніше, 8 вересня, два російські «Шахеди» прицільно атакували поїзд Київ — Суми. Потяг вдалося заздалегідь зупинити, після чого людей евакуювали.

    У порту Південний втратили одразу три локомотиви

    Окремо про проблему з технікою розповів виконавчий директор портового оператора TIS Микита Грубов.

    За його словами, лише в районі терміналів компанії у порту Південний через російські удари було втрачено три локомотиви.

    «Ми втратили три локомотиви лише в районі нашого порту», — зазначив він.

    Дефіцит тягового рухомого складу, за словами Грубова, вже перетворюється на одне зі слабких місць портової логістики.

    І саме тут проблема стає системною.

    Навіть якщо чорноморські порти зможуть відновлювати роботу після російських атак, вантаж ще потрібно фізично доставити до причалів. Значна частина аграрної продукції та руди надходить до портів саме залізницею.

    Тобто недостатньо мати неушкоджений термінал і судно, готове до завантаження. Потрібні справні колії, вагони і головне — локомотиви, здатні довезти тисячі тонн вантажу до порту.

    Росія одночасно б’є по портах і залізниці

    Ситуація з локомотивами загострюється на тлі масштабної кампанії РФ проти української експортної інфраструктури.

    За даними, наведеними Financial Times, лише у 2026 році українська влада зафіксувала 198 атак на портову інфраструктуру. Зокрема, йшлося про 95 ударів по суднах у портах і ще 69 атак у морському коридорі.

    Російські атаки різко ускладнили роботу чорноморського напрямку саме в період, коли Україні необхідно вивозити новий урожай.

    Альтернативою морю залишаються залізничні маршрути, автомобільний транспорт і Дунай. Однак повноцінно замінити великі чорноморські порти вони не можуть — передусім через обмежену пропускну спроможність і значно вищу вартість доставки.

    Тепер одночасний дефіцит локомотивів створює додатковий вузький момент уже на сухопутній частині маршруту.

    Під загрозою десятки мільйонів тонн експорту

    Наслідки можуть бути значно більшими, ніж просто затримки окремих вантажних поїздів.

    Україна планувала у 2026 році експортувати приблизно 64 млн тонн аграрної продукції. Однак Висоцький оцінює, що без нормального функціонування морських портів країна може фізично вивезти лише близько половини запланованого обсягу.

    За його прогнозом, якщо чорноморські порти залишатимуться фактично закритими або серйозно обмеженими, Україна може недоотримати щонайменше $8 млрд експортної виручки у період із червня 2026 року до червня 2027-го.

    Це приблизно п’ята частина всієї експортної виручки України за попередній рік. Важливо, що йдеться не про вже зафіксовані збитки, а про прогноз у разі тривалого блокування портового експорту.

    Навіть після відновлення судноплавства повернення до довоєнних або навіть до показників початку 2026 року може бути складним.

    Власник термінала Risoil у Чорноморську Шота Хаджішвілі розповідав FT, що після атак підприємство може працювати лише приблизно на 30% своєї потужності, одночасно завантажуючи два судна замість п’яти.

    Залізниця стала окремою ціллю

    Удари останніх місяців показують, що російські атаки спрямовані не лише на колії чи станції як такі.

    Під удар регулярно потрапляють саме локомотиви, депо, ремонтні потужності та пасажирські поїзди.

    1 вересня Росія завдала балістичного удару по залізничній інфраструктурі Києва. «Ненька інфо» повідомляла про руйнування депо та загибель працівників залізниці.

    Один із працівників локомотивного депо Дарниця, 31-річний Володимир Губський, отримав тяжкі поранення під час цього удару і помер 6 вересня. За інформацією «Укрзалізниці», балістична ракета вдарила фактично одночасно із сигналом повітряної тривоги.

    23 вересня російські війська знову атакували залізничну інфраструктуру Києва. Тоді поранення дістав працівник «Укрзалізниці», який повертався додому після зміни.

    А через постійні атаки на Сумщині перевізнику довелося навіть тимчасово обмежувати рух поїздів до Сум та використовувати комбіновану схему «поїзд + автобус».

    Чому локомотиви не можна просто швидко купити в ЄС

    Проблему неможливо вирішити звичайною закупівлею будь-яких європейських локомотивів.

    Українська мережа переважно має ширину колії 1520 мм, тоді як стандарт більшої частини Євросоюзу — 1435 мм.

    Техніка має бути сумісною не лише з шириною колії, а й із конкретними умовами експлуатації, системами живлення та інфраструктурою.

    Саме тому Україна шукає доступний рухомий склад у країнах, де історично використовувалася широка колія, а паралельно просить партнерів допомогти фінансувати виробництво та закупівлю нових локомотивів.

    Це також пояснює, чому резерв настільки важливий. Пошкоджену машину можна відправити на ремонт, але перевезення не можуть чекати кілька місяців. На маршрут має одразу вийти інший локомотив.

    Коли таких резервних машин залишається лише кілька, кожен наступний удар потенційно створює вже не локальну проблему окремого депо, а ризик для цілих маршрутів.

    Удар по локомотивах б’є одразу по кількох секторах

    Найпомітніший економічний ефект зараз пов’язаний із аграрним експортом, але проблема ширша.

    Залізницею Україна перевозить руду, металопродукцію, пальне, будівельні матеріали та інші вантажі. Потяги також залишаються одним із найважливіших видів пасажирського транспорту в умовах війни.

    Тому втрата резерву локомотивів одночасно створює ризики для експорту, внутрішньої економіки та пасажирського сполучення.

    Саме це робить нинішню ситуацію небезпечнішою за звичайний дефіцит техніки. Російські удари відбуваються одночасно по різних ланках одного логістичного ланцюга: портах, суднах, залізничних станціях, депо та самих локомотивах.

    У такій ситуації навіть швидке відновлення одного об’єкта не гарантує повернення маршруту до нормальної роботи, якщо на іншій його ділянці вже немає необхідної техніки.

    І заява Висоцького про майже вичерпаний резерв означає, що запас міцності, який дозволяв «Укрзалізниці» швидко підмінювати пошкоджені машини, суттєво скоротився.

    Тепер результат переговорів із партнерами щодо локомотивів стає питанням не лише роботи залізниці, а й здатності України утримувати експорт, перевозити критичні вантажі та зберігати стабільне сполучення під час подальших російських атак.

     

  • Полювання на сталеві магістралі: РФ реактивними дронами нищить до 40 локомотивів щомісяця, намагаючись відрізати Україну від світу

    Полювання на сталеві магістралі: РФ реактивними дронами нищить до 40 локомотивів щомісяця, намагаючись відрізати Україну від світу

    Російські окупаційні війська розгорнули масштабне та цілеспрямоване полювання на українські пасажирські поїзди, застосовуючи швидкісні реактивні безпілотники для методичного руйнування залізничної системи України. Ця транспортна мережа має критичне значення для виживання національної економіки, функціонування оборонної логістики та безпечної евакуації мільйонів цивільних громадян. Від початку повномасштабного вторгнення ворог пошкодив або безповоротно знищив понад п’ятсот локомотивів, причому понад шістдесят відсотків усіх влучань припало на останні вісім місяців. Наразі темпи втрат сягнули загрозливих масштабів, адже залізничники щомісяця втрачають від тридцяти семи до сорока тягових одиниць техніки. Міністерство оборони Росії публічно визнає нанесення ударів по потягах, цинічно виправдовуючи свої дії спробами зірвати транспортування іноземного озброєння, проте українське керівництво наголошує на значно підступніших намірах ворога. Як заявив голова правління акціонерного товариства «Укрзалізниця» Олександр Перцовський, справжня мета агресора полягає в ізоляції прифронтових громад, поширенні паніки серед виснаженого населення та тотальному паралічі економічного життя держави.

    Технологічний стрибок у тактиці повітряного терору відбувся восени дві тисячі двадцять п’ятого року, коли окупаційні війська отримали антени для побудови mesh-мереж. Ця інноваційна технологія дає змогу апаратам ретранслювати керуючий сигнал один через одного або підключатися до наземних комплексів у Білорусі чи на тимчасово окупованих територіях України. Завдяки цьому оператори дронів здатні спрямовувати удари на рухомі об’єкти в режимі реального часу, ефективно обходячи системи радіоелектронної боротьби. Після трагічного удару по пасажирському потягу поблизу міста Лозова на Харківщині, де загинуло шестеро людей, залізнична компанія терміново впровадила жорсткі протоколи евакуації, що рятує більшість пасажирів, проте втрати самих локомотивів продовжують зростати.

    Останнім часом Москва суттєво розширила географію повітряних атак, вийшовши далеко за межі традиційної двохсоткілометрової прифронтової смуги. Використовуючи мережу ретрансляторів із білоруської території, противник почав системно бити по західних областях України. Нещодавно поблизу польського кордону російський дрон поцілив у потяг невдовзі після того, як із цієї ж станції вирушив інший рейс із європейськими радниками з безпеки та колишнім прем’єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном. В «Укрзалізниці» підкреслили, що наміченою ціллю ворога, найімовірніше, був саме дипломатичний рейс, який вирушив раніше запланованого графіка. Цей терор спрямований на залякування іноземних партнерів, дипломатів і журналістів, аби змусити їх відмовитися від поїздок до Києва.

    Постійне відновлення рухомого складу впирається у колосальний дефіцит фінансів та суворі технічні обмеження. Ціна одного нового тягача становить близько п’яти мільйонів євро, і попри допомогу Європейського банку реконструкції та розвитку і Світового банку, наявних коштів критично бракує через високу швидкість руйнувань. Ситуацію суттєво ускладнює ширина залізничної колії у 1520 міліметрів, відмінна від європейського стандарту в 1435 міліметрів, через що партнери не можуть швидко надати вагони зі своїх парків. Подібну техніку мають лише Фінляндія та держави Балтії, зокрема Литва, яка вже пообіцяла передати локомотиви у межах нового пакету підтримки. Проте навіть за таких критичних умов українська залізниця не розглядає зупинку руху, продовжуючи адаптувати протоколи безпеки та тримати сталеву оборону на всіх напрямках.

  • РФ атакувала пасажирський поїзд Київ — Миколаїв: людей встигли евакуювати перед ударом

    РФ атакувала пасажирський поїзд Київ — Миколаїв: людей встигли евакуювати перед ударом

    Російські війська атакували пасажирський поїзд №122 сполученням Київ — Миколаїв. Завдяки роботі моніторингової команди «Укрзалізниці» про небезпеку вдалося дізнатися завчасно, тому пасажирів, локомотивну бригаду та працівників поїзда евакуювали ще до влучання. За офіційною інформацією перевізника, постраждалих немає. Для людей, які не змогли продовжити поїздку залізницею, «Укрзалізниця» спільно з Миколаївською обласною військовою адміністрацією організувала автобусні трансфери.

    Про нову атаку компанія повідомила вранці 16 вересня. В «Укрзалізниці» наголосили, що ключову роль зіграло завчасне попередження про наближення загрози. Моніторингова команда дала сигнал на евакуацію, після чого з небезпечної зони вивели як пасажирів, так і залізничників. У компанії коротко підсумували результат: усі люди залишилися живими.

    У деяких ранніх повідомленнях про інцидент фігурували додаткові деталі, зокрема кількість пасажирів та час атаки. Водночас у доступному офіційному повідомленні «Укрзалізниці», яке цитують провідні українські медіа, ці дані не наведені. Тому підтвердженими на цей момент можна вважати сам факт удару, евакуацію всіх людей та відсутність постраждалих.

    Голова правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський назвав такі атаки фактичним «полюванням» на пасажирські поїзди. Він наголосив, що Росія останнім часом дедалі частіше б’є безпосередньо по рухомому складу, а не лише по станціях чи коліях. За його словами, компанія очікує більш рішучої реакції міжнародних партнерів не лише тоді, коли удари відбуваються поблизу кордонів ЄС або дипломатичних поїздів, а після кожної атаки на цивільну залізничну інфраструктуру.

    Новий удар стався лише за кілька днів після небезпечного інциденту на Волині. 13 вересня російський безпілотник уразив локомотив пасажирського поїзда неподалік українсько-польського кордону. Тоді диспетчер Центральної моніторингової групи заздалегідь виявив реактивний дрон, а команду на евакуацію дали приблизно за 15 хвилин до влучання. Ніхто з людей не постраждав.

    Той випадок отримав міжнародний резонанс ще й через те, що неподалік перебували дипломатичні поїзди. За даними «Укрзалізниці», незадовго до атаки зі станції Ягодин вирушив потяг із радниками з питань безпеки кількох європейських держав, колишніми високопосадовцями та експрем’єром Великої Британії Борисом Джонсоном. В іншому поїзді, який перебував на станції в момент атаки, їхав колишній директор ЦРУ Девід Петреус. Перевізник тоді припустив, що потенційною ціллю російського дрона міг бути саме дипломатичний потяг. Це залишалося оцінкою «Укрзалізниці», а не незалежно встановленим фактом.

    Атаки на залізницю останніми тижнями набули настільки системного характеру, що українська влада вже окремо звертається до партнерів із проханням допомогти відновлювати локомотивний парк. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга 15 вересня заявив, що від початку повномасштабного вторгнення внаслідок російських ударів було пошкоджено або повністю знищено понад 500 локомотивів. За його словами, більш ніж половина цих втрат припала лише на 2026 рік.

    Сибіга закликав партнерів допомогти Україні знайти локомотиви, сумісні з колією шириною 1520 мм, а також профінансувати пришвидшену закупівлю нової техніки. Українська залізниця критично важлива не лише для пасажирських перевезень: нею здійснюють евакуацію мешканців прифронтових районів, перевозять гуманітарні вантажі, продовольство, промислову продукцію та зерно. За оцінкою МЗС, збереження стабільної роботи залізничної системи безпосередньо впливає на гуманітарну та економічну стійкість держави.

    Удар по поїзду Київ — Миколаїв також показав, наскільки важливою стала створена «Укрзалізницею» система оперативного моніторингу загроз. Під час попередніх атак саме вона дозволяла диспетчерам завчасно зупиняти рух або наказувати екіпажам і пасажирам залишити вагони. У випадку з ударом біля польського кордону така система фактично дала людям критично важливий запас часу до влучання.

    Подібний сценарій уже спрацьовував і на Миколаївщині. 25 серпня російський безпілотник ударив по приміському поїзду Миколаїв — Долинська. Тоді підвищену небезпеку оголосили завчасно, 70 пасажирів та залізничників евакуювали, і ніхто не постраждав.

    Таким чином, атака на №122 Київ — Миколаїв не є одиничним випадком. За останні тижні російські удари по пасажирських поїздах і локомотивах повторювалися в різних областях, причому частина з них відбувалася далеко від безпосередньої лінії фронту. Це змушує перевізника не лише ремонтувати пошкоджену техніку, а й постійно перебудовувати графіки руху залежно від повітряних загроз і стану інфраструктури.

    Для Миколаєва ця ситуація особливо чутлива, оскільки пасажирське залізничне сполучення зі столицею є одним із ключових транспортних маршрутів для області. Поїзд №122/121 Київ — Миколаїв курсує між столицею та обласним центром, забезпечуючи нічне сполучення. За даними «Укрзалізниці», рейс із Києва відправляється ввечері та прибуває до Миколаєва вранці, а у зворотному напрямку працює за аналогічним нічним графіком.

    Після нинішнього удару компанія не залишила пасажирів без можливості продовжити маршрут. Разом із Миколаївською ОВА організували автобуси, які мають доставити людей до місця призначення. На момент перших повідомлень «Укрзалізниця» не уточнювала масштаб пошкоджень самого поїзда та терміни його відновлення.

    Ситуація відбувається на тлі ширшої російської повітряної атаки. У ніч проти 16 вересня Росія запустила по Україні десятки безпілотників; українські Повітряні сили повідомили про знешкодження більшості з них, однак частина БпЛА досягла цілей.

    Удари по залізниці створюють подвійний ризик. По-перше, вони безпосередньо загрожують життю пасажирів і працівників. По-друге, навіть за відсутності жертв знищення локомотивів і вагонів поступово скорочує технічні можливості перевізника. Саме тому українська сторона дедалі частіше говорить не лише про необхідність додаткової ППО, а й про потребу у резервному рухомому складі та допомозі з його закупівлею.

    Поки що у випадку з поїздом Київ — Миколаїв найгіршого сценарію вдалося уникнути. Система раннього попередження спрацювала, люди залишили поїзд до удару, а постраждалих немає. Однак серія останніх атак свідчить, що ризик для пасажирського залізничного сполучення зростає, а поїзди та локомотиви дедалі частіше стають безпосередніми цілями російських безпілотників.

  • Росія вже знищила й пошкодила понад 500 локомотивів: Сибіга терміново звернувся до партнерів

    Росія вже знищила й пошкодила понад 500 локомотивів: Сибіга терміново звернувся до партнерів

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав міжнародних партнерів терміново допомогти Україні локомотивами та фінансуванням для закупівлі нової техніки на тлі систематичних російських ударів по залізничній інфраструктурі. За його словами, від початку повномасштабного вторгнення Росія пошкодила або повністю знищила понад 500 українських локомотивів, причому більше половини цих втрат припали лише на 2026 рік. У ніч проти 15 вересня черговий російський удар припав по залізничній інфраструктурі поблизу польського кордону у Волинській області, де було безпосередньо уражено ще один локомотив.

    Сибіга наголосив, що Росія цілеспрямовано намагається підірвати українську логістику по всій країні. Залізниця при цьому залишається однією з ключових систем життєзабезпечення України: нею евакуюють цивільних із прифронтових районів, перевозять критично важливі вантажі, продовольство, зерно, гуманітарну допомогу та інші необхідні товари. Саме тому Київ звернувся до партнерів із проханням допомогти знайти локомотиви, сумісні з українською шириною колії 1520 мм, а також надати фінансування для прискорення закупівлі нових машин.

    Проблема ускладнюється тим, що більшість країн Європейського Союзу використовують стандартну колію шириною 1435 мм. Українська ж залізнична мережа побудована переважно під стандарт 1520 мм, тому не кожен європейський локомотив можна швидко поставити на українські маршрути. Це значно звужує коло потенційних постачальників і робить пошук техніки складнішим.

    Останні російські атаки показують, що залізниця стала однією з пріоритетних цілей. 13 вересня Росія вдарила по локомотиву пасажирського поїзда неподалік кордону з Польщею. В «Укрзалізниці» тоді припускали, що ціллю безпілотника міг бути поїзд, яким пересувалися дипломати та політики. До цього російські удари вже неодноразово припадали по станціях, коліях, локомотивних депо, енергетичній інфраструктурі та рухомому складу.

    На відміну від пошкодженої ділянки колії, яку в багатьох випадках можна відносно швидко відновити, знищення локомотива має довготривалі наслідки. Це складна і дорога техніка, яку неможливо оперативно замінити. Один втрачений локомотив може вплинути одразу на кілька маршрутів, особливо якщо йдеться про вантажні або евакуаційні перевезення. Саме тому цифра у понад 500 пошкоджених або знищених машин виглядає особливо тривожно.

    Для України залізниця має критичне значення ще й через обмежені можливості морського та повітряного сполучення. Після початку повномасштабної війни вона стала головною транспортною артерією для евакуації, внутрішньої логістики, експорту та доставки вантажів до кордонів ЄС. У перші місяці великої війни саме залізницею були евакуйовані мільйони людей, а надалі мережа стала ключовим елементом стійкості держави.

    У цьому контексті звернення Сибіги має не символічний, а суто практичний характер. Україні потрібні не лише системи ППО для захисту інфраструктури, а й заміна вже втраченої техніки. При цьому необхідні як електровози, так і тепловози. Останні особливо важливі в умовах атак на енергетичну систему, адже вони можуть працювати на неелектрифікованих ділянках або там, де пошкоджена контактна мережа.

    Сибіга наголосив, що підтримка стабільної роботи української залізниці допоможе уникнути гуманітарної кризи та зміцнить стійкість країни в умовах війни. Якщо дефіцит локомотивів зростатиме, це може безпосередньо вплинути на евакуацію населення, регулярність пасажирських перевезень, постачання продуктів, логістику промисловості та експорт.

    Фактично йдеться вже не просто про транспортну проблему, а про питання національної безпеки. Росія намагається бити не лише по коліях і станціях, а й по самій здатності України підтримувати рух поїздів. Саме тому Київ закликає партнерів діяти швидко: знайти сумісні локомотиви, допомогти з їх передачею та профінансувати закупівлю нової техніки.

    За нинішніх темпів російських атак питання відновлення локомотивного парку може стати одним із найскладніших для «Укрзалізниці». Якщо раніше головним завданням було оперативно ремонтувати колії, мости та контактну мережу після обстрілів, то тепер дедалі гостріше постає проблема фізичної нестачі тягового рухомого складу.

    І саме оприлюднена Сибігою цифра — понад 500 пошкоджених або знищених локомотивів — показує масштаб проблеми. Більше половини з них Україна втратила лише цього року, що свідчить про різке посилення російських атак на залізничну логістику.

  • Молдова може передати Україні 20 локомотивів: Київ і Кишинів готують новий логістичний коридор до ЄС

    Молдова може передати Україні 20 локомотивів: Київ і Кишинів готують новий логістичний коридор до ЄС

    Україна та Молдова готують пакет транспортних рішень, який має посилити резервні маршрути українського експорту на тлі постійних російських атак на транспортну та портову інфраструктуру. Серед ключових питань — можливе надання Україні 20 локомотивів, нові залізничні маршрути через молдовську територію до румунського порту Констанца, конкурентні транзитні тарифи, спрощення перетину кордону та відкриття нового спільного пункту пропуску. Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій України за підсумками переговорів української та молдовської сторін.

    Домовленості обговорювали під час робочої зустрічі на Одещині міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Миколи Калашника з віцепрем’єр-міністром — міністром інфраструктури та регіонального розвитку Молдови Володимиром Болею. Одним із головних завдань сторони назвали створення стабільного транспортного сполучення від Одеси до Дунайського регіону та далі до країн Європейського Союзу.

    Найбільш помітною частиною переговорів стала залізниця. Молдова зараз готує пропозиції щодо можливості надання Україні 20 локомотивів. Важливо, що йдеться саме про опрацювання механізму передачі: у повідомленні українського міністерства не зазначено, що локомотиви вже передані «Укрзалізниці», а також не названо їхні моделі, технічний стан, строки отримання чи юридичну форму майбутньої угоди.

    Для української залізниці навіть таке порівняно невелике поповнення має значення через систематичні російські удари по рухомому складу. Навесні уряд повідомляв, що від початку повномасштабного вторгнення РФ було уражено понад 300 локомотивів, близько 50 з яких на той момент уже не підлягали відновленню. Пізніші галузеві дані говорили вже про понад 400 уражених локомотивів, що демонструє, наскільки швидко зростають втрати через посилення російських атак на залізницю у 2026 році.

    Особливо різко Росія наростила удари по рухомому складу наприкінці 2025-го та у 2026 році. Заступник міністра розвитку громад та територій Олексій Балеста раніше пояснював, що атаки важкими ударними безпілотниками безпосередньо на локомотиви стали новою реальністю для залізниці. Лише за перший квартал 2026 року, за оприлюдненими даними, було пошкоджено 81 тепловоз.

    Саме тому питання резервного тягового парку стає не просто економічною, а стратегічною проблемою. «Укрзалізниця» повинна одночасно забезпечувати пасажирські перевезення, військову та гуманітарну логістику, доставку імпортних вантажів і експорт української продукції, тоді як Росія намагається систематично вражати депо, енергетичну інфраструктуру та локомотиви.

    Однак переговори з Молдовою значно ширші за передачу техніки. Київ і Кишинів також хочуть збільшити кількість маршрутів для українських вантажів через молдовську територію до румунського порту Констанца. Українська сторона наголошує, що для такого транзиту критично важливо забезпечити конкурентну вартість залізничних перевезень, аби альтернативний маршрут залишався економічно привабливим для експортерів.

    Констанца вже стала одним із ключових альтернативних портів для української зовнішньої торгівлі після початку повномасштабної війни. Посилення маршруту через Молдову може дати Україні додатковий резерв на випадок нових ударів по портовій та транспортній інфраструктурі Одеського регіону.

    Актуальність такого маршруту різко зросла після нових російських атак на транспортну інфраструктуру Одещини. Зокрема, після удару 9 серпня було пошкоджено автомобільний міст у районі села Маяки. Через це рух до окремих пунктів пропуску на кордоні з Молдовою та на частині траси Одеса — Рені довелося обмежувати.

    Ще одним ключовим питанням переговорів стала ділянка міжнародного транспортного коридору біля Паланки. Україна та Молдова хочуть гарантувати вільний і безпечний транзит приблизно 7-кілометровою ділянкою дороги М-15, яка має особливе значення для сполучення Одеси з півднем Одеської області та Дунайським регіоном.

    Українська сторона прямо називає пріоритетом безперешкодний рух від Одеси до Дунайського регіону. Цей напрямок важливий не лише для автомобільних перевезень, а й як частина більшої мультимодальної системи, яка повинна з’єднати українські підприємства з портами Дунаю, Молдовою, Румунією та рештою ЄС.

    Паралельно сторони готуються до відкриття нового спільного пункту пропуску. Детальні параметри об’єкта — точна локація, строки запуску та проєктна пропускна спроможність — у повідомленні Мінрозвитку поки не деталізуються. Проте сам напрям роботи має допомогти зменшити навантаження на наявні переходи та прискорити переміщення вантажів через українсько-молдовський кордон.

    Микола Калашник наголосив, що результат переговорів має бути практичним: Україна розраховує отримати більше маршрутів, швидше проходження кордону та стійкішу логістичну мережу між Україною, Молдовою та Євросоюзом. Після зустрічі сторони домовилися продовжити координацію вже на робочому рівні та прискорити реалізацію погоджених рішень у сфері залізничного, автомобільного та прикордонного сполучення.

    Розширення маршрутів через Молдову відбувається на тлі системної спроби Росії підірвати українську експортну логістику. Після початку повномасштабного вторгнення Москва регулярно атакує морські порти, залізницю, мости, автомобільні шляхи, енергетичні вузли та рухомий склад. Тільки залізнична система за роки великої війни зазнала тисяч уражень інфраструктурних об’єктів, а у 2026 році темп атак на рухомий склад помітно зріс.

    Через це Україна фактично створює багаторівневу систему резервної логістики. Морський коридор у Чорному морі залишається критично важливим для експорту, але паралельно Київ розширює Дунайський напрямок, сухопутні переходи з ЄС і транзит через сусідні країни. Молдова в цій системі отримує особливе значення через географічне розташування між півднем України та Румунією.

    Якщо домовленість щодо локомотивів буде реалізована, 20 одиниць молдовського рухомого складу стануть ще одним елементом відновлення українських тягових можливостей. Водночас стратегічно важливішим результатом переговорів може стати саме створення стабільного транспортного коридору Україна — Молдова — Румунія — ЄС, здатного працювати навіть за умов регулярних російських атак на окремі ланки української логістичної системи.

    Наразі переговори тривають. Остаточного рішення щодо передачі всіх 20 локомотивів, конкретних транзитних знижок і строків відкриття нового пункту пропуску публічно ще не оголошено. Проте Київ і Кишинів уже заявляють про намір перевести попередні домовленості у практичні рішення — від додаткової тяги для «Укрзалізниці» до нових шляхів доставки українських вантажів у порт Констанца та на ринки Європейського Союзу.

  • До зими бракує 650 млн євро: прем’єр попередив про серйозний виклик для енергетики України

    До зими бракує 650 млн євро: прем’єр попередив про серйозний виклик для енергетики України

    Українська енергетична галузь потребує ще близько 650 мільйонів євро міжнародної підтримки для належної підготовки до наступного опалювального сезону. Попри те, що партнери вже акумулювали понад 2 мільярди євро у Фонді підтримки енергетики України, уряд наголошує: темпи допомоги не можна знижувати, адже майбутня зима буде складною.

    Про це заявив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.

    За словами глави уряду, одним із головних пріоритетів держави залишається забезпечення енергетичної стійкості в умовах триваючої російської агресії. Він зазначив, що міжнародні партнери вже зробили вагомий внесок у підтримку української енергетики.

    “Фонд підтримки енергетики України вже акумулював понад 2 мільярди євро. Проте незабезпечена потреба галузі напередодні наступної зими — близько 650 мільйонів євро. Тому темп мобілізації підтримки не можна знижувати. Ця зима об’єктивно буде складна”, – наголосив Корецький.

    Прем’єр підкреслив, що нинішня відбудова енергетичної системи має стати не простим відновленням зруйнованих об’єктів, а можливістю для глибокої модернізації галузі. За його словами, значна частина енергетичної інфраструктури, яка була створена ще за радянських часів, є застарілою та менш ефективною за сучасні технологічні рішення.

    Корецький зазначив, що, попри масштабні руйнування, завдані російськими ударами, Україна отримала шанс перейти до створення сучасної розподіленої генерації. Така система є більш стійкою до атак, ефективніше забезпечує споживачів електроенергією та сприяє скороченню викидів парникових газів.

    “Те, що, на жаль, Росія її руйнує, на щастя, дає нам можливість з допомогою партнерів будувати нову розподілену генерацію, яка суттєво ефективніша. І паралельно з цим дає зменшення вуглецевого викиду. Тому на цьому шляху потрібно продовжувати”, – зазначив він.

    Окрему увагу прем’єр приділив підтримці транспортної інфраструктури, яка також регулярно стає мішенню російських атак. За його словами, Україні необхідна допомога міжнародних партнерів для забезпечення стабільної роботи залізниці.

    Йдеться насамперед про постачання вагонів і локомотивів, які можуть знадобитися для відновлення та підтримки перевезень в умовах постійних ударів по інфраструктурі.

    “Це і вагони, і локомотив. Тут є конкретне завдання, ми його обов’язково з вами проговоримо”, – додав глава уряду.

    Підготовка до нового опалювального сезону триває не лише на державному, а й на місцевому рівні. Зокрема, у Києві вже формують матеріальні резерви на випадок надзвичайних ситуацій, створюють запаси продовольчих наборів та оновлюють алгоритми роботи міських служб у разі нових атак на критичну інфраструктуру.

    Водночас президент України Володимир Зеленський раніше повідомив про проведення спеціального засідання Ради національної безпеки і оборони, присвяченого готовності регіонів до осінньо-зимового періоду. За його словами, області, які не виконають визначені плани стійкості, нестимуть відповідальність. Також глава держави висловив сподівання, що завдяки посиленню санкційного та дипломатичного тиску на Росію війну вдасться завершити ще до зими 2026 року.

  • Російські удари по залізниці: Україна втратила понад 10% локомотивів

    Російські удари по залізниці: Україна втратила понад 10% локомотивів

    За даними джерел, в Україні за останні три місяці російські атаки на залізничну інфраструктуру призвели до знищення понад 10–12% локомотивів — електровозів і тепловозів. Це створює серйозні проблеми для логістики Збройних сил та економіки країни загалом.

    Крім того, обстановка у депо та ремонтних базах для локомотивів також ускладнюється. Ці бази часто використовуються для модернізації та ремонту військової техніки, що робить їх об’єктом підвищеної уваги противника.

    За оцінками експертів, російські атаки мають на меті не лише зупинити транспортні потоки для армії, а й завдати удару по економічній стабільності України. Руйнування залізничної інфраструктури ускладнює доставку ресурсів та вантажів, що безпосередньо впливає на оборонні та цивільні потреби.

    Українські залізничники та військові продовжують працювати над відновленням пошкодженої техніки та інфраструктури, проте втрати вимагають термінового поповнення локомотивного парку та модернізації депо.